| _________________________________ (назва закладу охорони здоров’я) _________________________________ ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ______________№_________________ (дата) (номер) _________________________________ (місце складення) фізичного терапевта вищої кваліфікаційної категорії (код КП 2229.2) | | ЗАТВЕРДЖУЮ _____________________________________ (керівник закладу охорони здоров’я, інша посадова особа, уповноважена затверджувати посадову інструкцію) _________________________________ _________ _______________________ (підпис) ініціали, прізвище) «______» _________________ 20____ р. |
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Фізичний терапевт вищої кваліфікаційної категорії (далі — фізичний терапевт) належить до категорії «Професіонали».
1.2. Фізичного терапевта приймають на посаду і звільняють з неї наказом головного лікаря лікувального закладу за поданням завідувача відділення відновного лікування.
1.3. Фізичний терапевт безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення відновного лікування.
1.4. Мета роботи фізичного терапевта — відновлення пацієнтів після травм та захворювань пасивними й активними видами руху, преформованими фізичним чинниками і чинниками навколишнього середовища.
1.5. У своїй діяльності фізичний терапевт керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, нормативними документами, які регулюють організацію фізичної реабілітації, принципами та правилами медичної етики і деонтології, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами лікувального закладу, цією посадовою інструкцією.
1.6. У разі відсутності фізичного терапевта (хвороба, відпустка, відрядження тощо) виконання його посадових обов’язків доручають іншому медичному працівнику лікувального закладу у порядку, передбаченому законодавством.
1.7. Фізичний терапевт проводить фізіотерапевтичні заходи виключно за згодою пацієнта, зберігає таємницю індивідуальних програм реабілітації.
1.8. Можливість запису, зйомки або стороннього спостереження фізіотерапевтичних процедур фізичний терапевт зобов’язаний попередньо обговорити та узгодити з пацієнтом.
1.9. Під час роботи фізичний терапевт має бути одягненим у спеціальний медичний одяг, мати охайний вигляд.
1.10. Фізичний терапевт проходить періодичні профілактичні медичні огляди в установлені терміни.
1.11. Роботу фізичного терапевта оцінює завідувач відділення відновного лікування за показниками діяльності, якістю виконання службових обов’язків та за виявленими недоліками у роботі.
2. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ
Фізичний терапевт зобов’язаний:
2.1. Здійснювати консультативний прийом пацієнтів, проводити обстеження, тестування, визначати функціональний стан та рівень фізичного розвитку хворих.
2.2. Визначати доцільні методи впливу фізичними чинниками при певних захворюваннях, обирати оптимальний для хворого фізіотерапевтичний комплекс.
2.3. Складати компоненти індивідуальної програми реабілітації хворого щодо реабілітаційних втручань фізичного терапевта та безпосередньо проводити ці втручання, застосовувати фізичні вправи, масаж та преформовані фізичні чинники тощо.
2.4. Виконувати реабілітаційні заходи для усунення, припинення або зменшення болю, відновлення функцій організму, досягнення нормального рівня здоров’я, фізичної самостійності та активності, оптимального фізичного стану та самопочуття осіб (дітей та дорослих) з порушеннями діяльності опорно-рухового апарату, ортопедичними вадами, побутовими, спортивними та професійними травмами, наслідками неврологічних, серцево-судинних, респіраторних та інших захворювань, людей літнього віку з віковими ускладненнями.
2.5. Розробляти та впроваджувати комплекс заходів і рекомендацій, спрямованих на поліпшення діяльності опорно-рухового апарату та організму в цілому, рівноваги, координації, збільшення сили, витривалості м’язів і вдосконалення вправності рухів, відновлення або компенсації порушених чи відсутніх функцій.
2.6. Контролювати фізичний стан хворого, переносимість хворими електропроцедур, процедур теплолікування, водолікування, фізіофармалікування та фізичного впливу, проводити та оцінювати результати складних методів фізичної терапії.
2.7. Під час лікування дітей постійно контролювати стан пацієнта, проводити моніторинг місцевих реакцій, змін загального самопочуття (сон, апетит, рухова активність, настрій, збільшення у вазі тощо), під час проведення першої процедури зобов’язаний бути поруч.
2.8. Брати участь в аналізуванні результатів загальної реабілітаційної програми, за необхідності вносити відповідні корективи.
2.9. Брати участь у роботі мультидисциплінарної команди відділення відновного лікування під методологічним керівництвом лікаря фізичної та реабілітаційної медицини.
2.10. Проводити та оцінювати результати складних методів фізичної терапії.
2.11. Брати участь у медичних консиліумах під час складних випадків із залученням за необхідності спеціалістів відповідного профілю.
2.12. Вести необхідну медичну документацію: робити записи в історії хвороби, вести журнал консультацій хворих, робити записи призначених фізіотерапевтичних процедур до індивідуальних карток хворих.
2.13. Освоювати і впроваджувати нові медичні методики і брати участь у науково-практичній роботі.
2.14. Брати участь у навчальних практиках студентів-ерготерапевтів у якості консультанта.
3. ПРАВА
Фізичний терапевт має право:
3.1. Вносити пропозиції керівництву лікувального закладу щодо вдосконалення відновлювального процесу хворих, зокрема щодо поліпшення роботи адміністративно-господарських служб, питань організації та умов праці.
3.2. Молодшому та середньому медичному персоналу відділення у межах своєї компетенції давати вказівки, які стосуються виконання їх службових обов’язків та вимагати своєчасного виконання цих вказівок.
3.3. Самостійно проводити діагностичні, лікувальні, реабілітаційні та профілактичні процедури з використанням дозволених методів діагностики та лікування.
3.4. Запитувати, одержувати і користуватися інформаційними матеріалами та нормативно-правовими документами, необхідними для виконання своїх посадових обов’язків.
3.5. Брати участь у науково-практичних конференціях і нарадах, на яких розглядають питання, пов’язані з медичною реабілітацією, роботою відділення.
3.6. Контролювати належне виконання і повноту виконання середнім медичним персоналом призначень.
3.7. Скасовувати або змінювати призначення лікарів при їх невідповідності стану хворого, неправильній методиці, дозуванні або неможливості проведення (за технічними обставинами) певної процедури.
3.8. Підвищувати свою кваліфікацію в установлені терміни, проходити в установленому порядку атестацію з правом отримання (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії.
3.9. Вимагати забезпечення робочим місцем з необхідним устаткуванням, засобами медичного призначення для виконання службових обов’язків.
3.10. Визначати тактику ведення хворого відповідно до встановлених правил і стандартів.
4.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Фізичний терапевт несе відповідальність за:
4.1. Неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього посадових обов’язків.
4.2. Порушення вимог конфіденційності інформації про пацієнтів.
4.3. Неналежну організацію своєї роботи, несвоєчасне та некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини.
4.4. Порушення правил внутрішнього розпорядку лікарні та відділення, протипожежної безпеки та техніки безпеки.
4.5. Несвоєчасне інформування керівництва щодо усунення порушень правил охорони праці, протипожежних і санітарних правил, що спричиняють загрозу діяльності лікувального закладу, його працівникам, пацієнтам і відвідувачам.
5. ПОВИНЕН ЗНАТИ
5.1. Законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.
5.2. Основи права в медицині.
5.3. Організацію реабілітаційної допомоги, сучасні технології, що застосовують у реабілітаційній практиці.
5.4. Анатомію та фізіологію людини.
5.5. Основи медичної патології.
5.6. Методи профілактики і корекції м’язово-скелетних, неврологічних та кардіореспіраторних дисфункцій на підставі виявлення анатомічних, фізіологічних, патологічних та психосоціальних характеристик пацієнта.
5.7. Теорію застосування фізичних вправ.
5.8. Біомеханіку, моторний контроль, розвиток людини, кінезіологію та патокінезіологію, фізіологію праці.
5.9. Методику, доцільність та обсяг застосування заходів профілактики і корекції рухових дисфункцій у осіб різного віку, зокрема при неврологічних, опорно-рухових, серцево-судинних та респіраторних захворюваннях.
5.10. Основи психології, стандартизовані методи оцінювання активності та участі, напряму та ступеня впливу контекстових чинників.
5.11. Методи, форми, прийоми реабілітаційної допомоги.
5.12. Принципи роботи у мультидисциплінарній команді.
5.13. Індивідуальні психологічні особливості, вікові та нозологічні характеристики дітей і дорослих з обмеженнями життєдіяльності.
5.14. Методологічні та практичні засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ, 2001) та Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10).
5.15. Правила використання технологічних засобів та устаткування спеціалізованих реабілітаційних приміщень закладів охорони здоров’я, навчальних кабінетів, класів, спортивних та ігрових залів, спеціалізованих приміщень, які створено для реабілітаційної та корекційної роботи.
5.16. Тенденції розвитку та сучасні досягнення науки та практики у відповідних галузях реабілітації.
5.17. Основи управління й організації корекційно-реабілітаційних процесів у закладах охорони здоров’я, масових і спеціалізованих закладах для дітей, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку.
5.18. Етичні норми і правила організації реабілітації осіб усіх вікових груп з обмеженнями життєдіяльності.
5.19. Норми й правила ведення реабілітаційної, психологічної, педагогічної та статистичної документації.
5.20. Методику проведення наукових досліджень та науково-доказових принципів, основи планування й виконання експериментальних робіт.
6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ
6.1. Вища освіта другого рівня за ступенем магістра у галузі освіти «Охорона здоров'я», спеціалізація «Фізична терапія» (або сертифікація за еквівалентністю).
6.2. Наявність сертифікатів, що підтверджують здатність застосовувати на практиці відповідні методики реабілітаційної допомоги у клінічному та неклінічному середовищах.
6.3. Підвищення кваліфікації. Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом не менше 10 років.
7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЗА ПОСАДОЮ
7.1. У межах закладу охорони здоров’я лікар має службові зв’язки з лікарями таких відділень закладу:
— лікувальної фізкультури та масажу;
— реконструктивної хірургії;
— психотерапевтичне;
— логопедичне.
7.2. За межами закладу має службові зв’язки з Медико-соціальною експертною комісією, Протезно-ортопедичним підприємством, закладами санаторно-курортного лікування.
______________________________________ ____________ _____________________
(керівник структурного підрозділу закладу охорони здоров’я) (підпис) (ініціали, прізвище)
Візи
Юрисконсульт
________________ __________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
«____» _______________ 20 ___ р.
Начальник відділу кадрів
________________ __________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
«____» _______________ 20 ___ р.
З інструкцією ознайомлений(-а)
________________ __________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
«____» _______________ 20 ___ р.