ЕСЕ НА ТЕМУ:
«ПОДОЛАННЯ НЕЗНАННЯ – ЦЕ СТАНОВЛЕННЯ БУДДОЮ»
«Є тільки одне благо — знання і одне тільки зло — неуцтво. Я знаю, що я нічого не знаю», - саме такий вислів належить давньогрецьому філософу Сократу. Це може свідчити лише про те, що в усі часи та епохи людство замислювалося над проблемою власного незнання та займалося пошуком шляхів його подолання.
Саме давньогрецькі філософи і були першими хто усвідомив цю обставину виголошуючи: «Думка є те, що перебуває між знанням і незнанням». Іншими словами без знання про своє незнання шукати знань ніхто не буде. Також треба враховувати наступне. Думаюча людина – на відміну від незнаючої – виявляє здатність застосовувати знання адекватно мінливим обставинам.
Зважаючи на такі трактування поняття незнання, слід усвідомлювати, що саме людина, яка подолала цей тяжкий шлях від незнання до його усвідомлення та, як наслідок, певного пробудження і є зразком досконалості та прикладом для наслідування. Таким образом у східній філософії постає Будда, як особа, що досягла пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара). Дослівно з санскриту Будда перекладається як «просвітлений», «пробуджений», саме тому його можна розглядати як символ мудрості та просвітлення. Через самозаглиблення містично прозрів, досяг просвітлення і став Буддою (за переказом, йому раптово відкрилися великі таємниці буття, коловороту життя і смерті, першопричини людських страждань і шлях до порятунку від них). Основним змістом просвітлення Будди стали «чотири благородні істини» та праведний шлях уникнення крайнощів. Будда не відкидав пантеону язичницьких богів й уникав повчань богословського змісту, але спрямовував своїх учнів до зосередження на особистому спасінні — вивільненні свідомості від тенет тіла, влади сансари та карми і досягнення нірвани.
Перш за все ми повинні увірувати в те, що наша природа будди знаходиться всередині нас подібне до золота, захованого в брудній сумі, або квітки лотоса, що росте на мулисте дно ставка, потім слід пробудити і розвинути, або «відшліфувати» її.
Але стан будди – це не статичне положення або стан, в якому можна відпочити, милуючись собою. Швидше, це – динамічний досвід і подорож, наповнене безперервним розвитком і відкриттями.
Таким чином наше «справжнє я» розквітає, і ми виявляємо величезні ресурси мужності, співчуття, мудрості і енергії, або життєвої сили всередині нас. Ми відчуваємо, що стаємо все більш активними і відчуваємо глибоку внутрішню свободу.
Проте, якщо легко повірити, що всі ми несемо в собі нижчі життєві стану, описані в буддійських навчаннях (як світи пекла, голодних духів, тварин, гніву і так далі), то повірити, що ми володіємо станом будди, набагато складніше. Однак прагнення розвивати і постійно зміцнювати цей стан протягом нашого життя приносить свої плоди.
Стан буди – це найвища з радощів. Народження, старість, хворобу і смерть більше не сприймаються як страждання, а стають частиною радості життя. Світло мудрості висвітлює весь Всесвіт, відкидаючи назад вроджену затьмареність життя. Життєвий простір будди стає єдиним і зливається зі Всесвітом.
Саме Будда постає перед нами як істота, яка досягла найвищої межі досконалості, стан вищої духовної досконалості, що означає перехід від сплячої, затьмареної свідомості до просвітленої, пробудженої.
Просвітлення є станом повного пробудження всеосяжної мудрості, завдяки якій реальність у всій її складності може бути повністю зрозуміла і радісно сприйнята. Будь-яка людина, яка прокидається до розуміння фундаментальної істини життя може бути названий Буддою.
Підсумовуючи, хочеться зазначити, що насамперед лише подолання незнання, пробудження кожного як свідомої, мислячої особистості та перемога над власними рамками та скованістю власного внутрішнього «Я» дозволяє пробудити в собі стан найвищого блаженства – стан Будди.