Облік інших необоротних матеріальних активів

Підготувала:

Студентка групи ТР-3-1

Калюжна Юлія

Зміст:

• нормативно-довідкова інформація
• види ІНМА
• перелік рахунків на яких відображаються МА
• облік МА в групі інших необоротних матеріальних активів (ІНМА)
• облік МА в групі запасів
• введення в експлуатацію
• облік списання

Нормативно-довідкова інформація

• Поняття «малоцінні необоротні матеріальні активи» – нове в нашому бухгалтерському обліку. До них відносяться предмети, термін експлуатації яких – більше 12 місяців, але при цьому вони не враховуються у складі основних засобів. До таких предметів, зокрема, відносяться спеціальні інструменти i спеціальні пристрої. Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (МНА) регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
• Критерієм для віднесення предметів до МНА (а не до основних засобів) є вартісна межа. Відповідно до п. 5.2 ПБО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що віднесені до МНА. Тобто ця межа встановлюється керівником підприємства i відображається в наказі про облікову політику. Оскільки розмір вартісної межі впливає на об’єкт обкладення податком на прибуток, поставитися до її документального оформлення слід досить серйозно. Ніяких рекомендацій щодо суми діючі нормативи (стандарти) не містять. За наявності відповідного наказу будь-яка сума (i 100, i 1000 грн.) є обгрунтованою. Виходити, звісно, необхідно із здорового глузду, щоб вартість МНА не була порівнянною з загальною сумою валових витрат.
• Зміна вартісної межі (як у бік збільшення, так i зменшення) є зміною облікової політики i можлива тільки з наступного звітного року.

Види малоцінних активів

• У бухгалтерському обліку малоцінні активи поділяються на два види: малоцінні швидкозношувані предмети (далі — МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА). Розглянемо, за допомогою яких документів в «1С:Бухгалтерії 8» оформляються такі господарські операції, як придбання, уведення в експлуатацію, переміщення та списання МШП та МНМА.

Малоцінні швидкозношувані предмети

• Облік МШП.
• Усі документи, які вам можуть знадобитися для оформлення господарських операцій з МШП, в «1С:Бухгалтерії 8» зібрано в головному меню програми «ОС», пункт «Малоценные активы», а також на Панелі функцій на закладці «ОС», вкладка «Малоценные активы».
• Увести в експлуатацію МШП допоможе документ «Передача малоценных активов в эксплуатацию». Цей документ призначено для відображення в обліку операцій передачі в експлуатацію МШП, малоцінних необоротних активів та бібліотечних фондів. При введенні документа в шапці необхідно заповнити такі обов’язкові реквізити, як:
• — «Склад» — місце зберігання, з якого передається малоцінка;
• — «Подразделение» — виробничий підрозділ організації, до якого передається в експлуатацію малоцінка.
• У табличній частині вказуємо список МШП та їх кількість (може бути заповнено автоматично при виборі призначення використання активу), що списується зі складу.
• Зверніть увагу на колонку «Назначение использования» в табличній частині документа. Це один з найважливіших реквізитів документа. Заповнюють його шляхом вибору одного з елементів довідника «Назначения использования». У довіднику вказують способи експлуатації малоцінних активів. Довідник «Назначения использования» підпорядкований довіднику «Номенклатура» та застосовується для зазначення призначення параметрів використання переданих в експлуатацію малоцінних активів. Новий елемент довідника створюється за допомогою клавіші Insert.
• Для списання малоцінки з експлуатації призначено документ «Списание малоценных активов из эксплуатации» (меню «ОС»). Його можна створити шляхом уведення на підставі (документом-підставою є «Ввод малоценных активов в эксплуатацию») або створивши новий документ. Заповнюючи форму документа, у шапці обов’язково вказуємо підрозділ підприємства.
• Для того щоб заповнити документ малоцінними активами, щодо яких минув строк корисного використання, скористайтеся механізмом підбору за залишками за допомогою кнопки «Заполнить → по остаткам» . У діалозі підбору напроти опції «С истекшим сроком» слід поставити прапорець біля типу значення «Да». Табличну частину документа буде автоматично заповнено малоцінними активами, щодо яких минув строк корисного використання .

Малоцінні необоротні матеріальні активи

• Облік МНМА
• У «1С:Бухгалтерії 8» документальне оформлення МНМА залежатиме від того, як ви їх хочете обліковувати — пообъектно чи ні.
• Якщо прийнято рішення не вести пооб’єктний облік, то всі операції з МНМА оформляються тими самими документами, що й господарські операції з МШП. При цьому слід звернути увагу на такі моменти:
• — при оприбуткуванні МНМА в документі «Поступление товаров и услуг» або «Авансовый отчет» має бути вибрано вид операції «Оборудование», а в реквізиті «Счет учета» зазначено рахунок 1531;
• — уводячи МНМА в експлуатацію документом «Передача малоценки в эксплуатацию», у реквізиті «Назначение использования» потрібно вибирати той запис з регістру відомостей, в якому реквізит «Вид малоценного актива» стоїть у значенні «Малоценный необоротный актив» . Якщо такого запису немає, потрібно створити його;
• — МНМА списуються з рахунка обліку та передаються на рахунок передачі, зазначений у призначенні використання. При передачі в експлуатацію списується 100 % зносу МНМА;
• — якщо при переміщенні МНМА змінився рахунок передачі або рахунок амортизації (указуються в реквізиті «Новое назначение использования»), то в бухгалтерському обліку формуються коригувальні проводки щодо переміщення вартості та кількості матеріалів на нові рахунки.
• Вирішили вести пооб’єктний облік МНМА? Надходження МНМА оформляється так само, як і в першому випадку. А от для введення в експлуатацію потрібно буде скористатися документом «Ввод в эксплуатацию ОС». Заповнювати документ краще із закладки «Учетные данные». У реквізиті «Счет учета» вказуєте субрахунок 1121, у реквізиті «Налоговая группа ОС» вибираєте значення «Группа 11», саме на цій закладці слід заповнити й решту облікових даних для МНМА.

Перелік рахунків на яких відображаються МА

• У бухобліку інформація про МНМА відображається на однойменному субрахунку 1113, призначеному для обліку необоротних матеріальних активів, строк експлуатації яких перевищує 1 рік, але які за вартісними ознаками не включено до ОЗ.

Облік МА в групі інших необоротних матеріальних активів (ІНМА)

• Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” до складу групи “Інші необоротні матеріальні активи” віднесено “Малоцінні необоротні матеріальні активи” (МНМА). При цьому основним класифікаційним принципом для включення активу до складу основних засобів згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” є строк використання такого активу, який складає більше одного року, або операційний цикл використання якого є більшим одного року.
• Віднесення ж такого активу саме до складу основних засобів класифікаційної групи МНМА здійснюється підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання таких об’єктів та із зазначенням вартісної ознаки для зарахування до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, про що зазначено в п. 5.2.7 П(С)БО 7 “Основні засоби”.
• Принципи, за якими здійснюється визнання активів як малоцінних необоротних та особливості організації та ведення їх обліку повинні знайти відображення у наказі про облікову політику, в якому встановлюються методи оцінки, облікові процедури, які має застосовувати підприємство, відносно яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один їх варіант.

Облік МА в групі запасів

• Малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок 22). Рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, які належать підприємству і перебувають у складі запасів. При цьому до МШП належать предмети, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спецодяг тощо.
• Аналітичний облік МШП ведуть за видами предметів по однорідних групах, установлених виходячи з потреб підприємства

Введення в експлуатацію

• Введення в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів з одночасним списанням на амортизацію 100% вартості об’єкта підтверджує Акт введення в експлуатацію.
• В програмі для обліку БукКіпер документ можна створити в розділі Необоротні активи:
• в Панелі управління натисніть на блок-схему «Введення в експлуатацію». В документі в рядку «Операція» вкажіть «Введення в експлуатацію МНМА (100% амортизації)»;
• в правому верхньому кутку пункту Операції натисніть на зелену кнопку «+ Створити документ» та оберіть «Введення в експлуатацію необоротних активів». В документі в рядку «Операція» вкажіть «Введення в експлуатацію МНМА (100% амортизації)».
• В рядку «Передає» вкажіть Склад, де обліковується основний засіб, а в рядку «Приймає» вкажіть матеріально-відповідальну особу. Із довідника об’єкти обліку оберіть малоцінний актив, вкажіть відповідну йому групу — «Інші необоротні матеріальні активи», рік виготовлення, за наявності паспорт, інвентарний номер і термін корисного використання. В рядку Рахунок віднесення витрат оберіть бухгалтерський рахунок, на який разом із введенням в експлуатацію буде віднесена амортизація (наприклад, 92 рахунок).
• Проведений в бухгалтерській програмі БукКіпер документ сформує бухгалтерські проводки.

Облік списання МА

• Механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), визначається Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314. Тобто, як бачимо, дія цього Порядку на МНМА не поширюється.
• Що ж стосується майна бюджетних установ, яке перебуває в комунальній власності, то порядок списання такого майна регламентується регіональними документами, затвердженими органами місцевого самоврядування, виходячи з їхніх повноважень з управління комунальним майном. Так, згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. При цьому ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV передбачено, що управління майном, яке знаходиться в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Виходячи з цього бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, при списанні майна повинні керуватися відповідним рішенням (положенням) про порядок списання комунального майна органу, уповноваженого приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності.
• Разом з тим далеко не кожен такий місцевий документ про порядок списання майна, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, містить норми щодо списання МНМА.
• Таким чином, порядок списання МНМА з балансу бюджетних установ на сьогодні є неврегульованим до кінця, що, у свою чергу, зумовлює виникнення низки труднощів та запитань стосовно правильності проведення процедури списання цих матеріальних цінностей. Тому аби розставити всі крапки над «і» в цьому питання, нами було подано до Мінфіну запит щодо списання МНМА та порядку їх відчуження. Відповідь Мінфіну обов’язково буде опубліковано на сторінках нашої газети.

• Процедуру списання МНМА слід здійснювати в загальному для необоротних активів порядку. Так, нагадаємо, що підставою для списання об’єктів необоротних активів (у тому числі МНМА) бюджетних установ може бути:
• — непридатність для подальшого використання;
• — виявлення в результаті інвентаризації як недостача;
• — моральна застарілість;
• — пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).
• Для встановлення факту непридатності майна і неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на його списання за наказом керівника установи створюється постійно діюча комісія. Наказ про створення постійно діючої комісії поновлюється щороку або за потреби. При цьому досить часто повноваження з визначення непридатності матеріальних цінностей надаються щорічній інвентаризаційній комісії.
• До складу комісії, як правило, включаються:
• — керівник або його заступник (голова комісії);
• — головний бухгалтер або його заступник (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, — особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
• — керівник груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують майно;
• — працівники установи відповідного профілю, які добре знають об’єкти, що підлягають списанню.

• До складу комісії, як правило, включаються: керівник або його заступник (голова комісії); головний бухгалтер або його заступник; керівник груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують майно; працівники установи відповідного профілю, які добре знають об’єкти, що підлягають списанню.
• Комісія зі списання:
• 1) проводить у встановленому чинним законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;
• 2) проводить обстеження майна, яке підлягає списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію, а також дані бухгалтерського обліку;
• 3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції про його продаж, безоплатну передачу чи ліквідацію;
• 4) установлює конкретні причини списання майна;
• 5) установлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід майна з ладу (якщо такі є);
• 6) визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об’єкта, що підлягає списанню і проводить їх оцінку;
• 7) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за встановленою типовою формою.
• За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:
• — акт інвентаризації майна комунальної власності, що пропонується до списання.
• — акти технічного стану майна, що пропонується до списання.
• — акти про списання майна.
• — інші документи.

• У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо способів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, у результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого майна.
• Протокол засідання комісії підписують усі члени комісії, які несуть відповідальність за зміст та достовірність наведених у протоколі даних. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання і є його невід’ємною частиною.
• В акті про списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна. Зауважимо, що списання МНМА оформляється Актом про списання основних засобів типової форми № ОЗ-3 (бюджет).
• Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану обов’язково затверджуються керівником суб’єкта господарювання. Причому з приводу комунального майна Держказначейство у листі від 15.07.2011 р. № 17-07/1700-10076 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 31) наголосило: складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження керівником бюджетної установи, яка утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, та погодження згідно із законодавством на пленарних засіданнях відповідної ради, уповноважених приймати рішення щодо управління цими об’єктами комунальної власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам бюджетних установ відповідних повноважень залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.
• Розбирання та демонтаж майна, яке передбачається до списання, дозволяється здійснювати тільки після прийняття відповідним суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії або стихійного лиха).
• Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого майна, придатні для ремонту іншого майна, а також матеріали, отримані від його ліквідації, підлягають оприбуткуванню з відображенням у бухгалтерському обліку на рахунках обліку запасів. Так, оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у результаті списання необоротних активів, зокрема МНМА, здійснюється на підставі накладної чи акта приймання матеріалів, типові форми яких затверджені наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.