1   2   3   4
Ім'я файлу: 98842815.doc
Розширення: doc
Розмір: 472кб.
Дата: 14.12.2020



Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису

ЛЕПЕТЧЕНКО МАРИНА ВІКТОРІВНА

УДК:376-056.264-053.4.015.311:398.21(043.3)
ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ІНСЦЕНУВАННЯ КАЗКИ

13.00.03 – корекційна педагогіка
Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

Науковий керівник –

доктор педагогічних наук,

професор ШереметМ.К.

Київ − 2012
ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................3

РОЗДІЛ  1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

1.1. Здатність до творчого самовираження у дошкільників із нормальним онтогенезом та з порушеннями мовлення………..….….12

1.2. Психолого-педагогічні аспекти використання інсценування казки з метою формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення……………………………....33

Висновки до першого розділу..................................................................55

РОЗДІЛ  2. ОСОБЛИВОСТІ ЗДАТНОСТІ ДО ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

2.1. Експериментальне вивчення здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення……...…..57

2.2. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту….......66

Висновки до другого розділу.................................................................111

РОЗДІЛ  3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ІНСЦЕНУВАННЯ КАЗКИ

3.1. Теоретичне обґрунтування методики формувального етапу експерименту ..........................................................................................114

3.2. Педагогічні умови забезпечення ефективності експериментальної методики…………………………………...............................................132

3.3. Результати перевірки експериментальної методики формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення ……..........................................................................................163

Висновки до третього розділу................................................................178

ВИСНОВКИ….........................................................................................................180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................183

ДОДАТКИ................................................................................................................207

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку спеціальної освіти в Україні характеризується посиленою увагою вчених до поглибленого вивчення особливостей загального, психічного і мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями розвитку з метою забезпечення індивідуального розвитку кожної дитини з урахуванням її психофізичних особливостей, можливостей, здібностей, інтересів тощо. Соціальне замовлення суспільства орієнтує корекційну педагогіку на розвиток кожної дитини як суб'єкта власного життя, на формування творчої особистості, здатної до самостійної творчої діяльності, яка прагне заявити про себе, про свої можливості, виразити свою індивідуальність, унікальність, власні здібності, нахили, інтереси, бажання, а отже вимагає створення сприятливих умов для самовизначення, самореалізації, особистісного самовираження кожної дитини, в тому числі й дитини з особливостями психофізичного розвитку. Однією з категорій дітей із особливостями психофізичного розвитку є діти із порушеннями мовлення, зокрема діти із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), характерною для яких, окрім первинного розладу мовленнєвої системи, є наявність ряду вторинних відхилень, а саме: особливостей розвитку психічної та фізичної сфер. Метою сучасного корекційно-виховного процесу є всебічний гармонійний розвиток особистості дитини з порушеннями мовлення, що передбачає створення оптимальних умов для формування базису її особистісної культури, становлення її цілісності й розкриття її здібностей, забезпечення розвитку її творчого потенціалу, виховання емоційно-ціннісного позитивного ставлення до себе й навколишнього світу. Означена проблема відображена в статтях Закону України «Про дошкільну освіту», Державній Національній Програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Базовому компоненті дошкільної освіти, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті [83], [65], [15], [156] .

У зв'язку з цим стає актуальним питання формування здатності до творчого самовираження в дошкільників із порушеннями мовлення, пошук рушійних чинників, що сприятимуть і спонукатимуть дитину до творчої діяльності. Оскільки, як відомо, здібності формуються у діяльності, формування здатності до творчого самовираження в дошкільників із порушеннями мовлення передбачає набуття ними досвіду творчої діяльності, емоційно-ціннісних відносин та формування прагнення реалізувати свої потенційні можливості.

Проблема засвоєння дітьми з порушеннями мовлення системи рідної мови, формування мовленнєвої діяльності як засобу творчого самовираження та підвищення рівня розвитку психічних процесів, що забезпечать можливість реалізації творчого процесу, набувають особливого значення.

У роботах С. Коноплястої, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенка, М. Шеремет широко представлені особливості та закономірності розвитку та корекції мовлення дітей із мовленнєвою патологією. Означені дослідження дозволяють встановити оптимальні підходи до визначення змісту, форм, методів, принципів та прийомів корекційного навчання, розширення мовного та мовленнєвого досвіду, активізації пізнавальних здібностей дошкільників. Важливе значення в процесі розвитку мовлення науковці надають принципу діяльнісного підходу, у відповідності до якого мовлення розглядається як діяльність із властивою їй структурною організацією, та у відповідності до якого розвиток мовлення має відбуватися в діяльності.

Науковці відзначають, що потреба у самовираженні є характерною для дітей дошкільного віку, яка проявляється та формується у творчій діяльності. Дослідження А. Богуш, Л. Венгер, Н. Ветлугіної, Л. Виготського, Н. Гавриш, Д. Ельконіна, Т. Комарової, Б. Лихачова, А. Люблинської, В. Мухіної, М. Поддьякова, Б. Теплова, О. Фльоріної, Н. Сакуліної, Л. Фомічової, Т. Шпікалової та ін. доводять, що творча діяльність відповідає потребам і можливостям дитини дошкільного віку, супроводжується її емоційною й інтелектуальною активністю та забезпечує формування засобів єдиного творчого пізнання, реалізованого в різних видах діяльності. У дослідженнях, присвячених проблемі творчості, зазначається, що одним з найбільш ефективних засобів педагогічного впливу з метою стимуляції творчих проявів дошкільників є казка (С. Алексієва, А. Богуш, Н. Ветлугіна, Н. Гавриш, В. Сухомлинський, Л. Фесенко, А. Шибицька та ін.).

Особливе місце у творчій діяльності дошкільників науковці відводять ігровій діяльності. Інсценування казки є різновидом творчих ігор. Гра як провідний вид діяльності дошкільника (А. Богуш, Л. Виготський, Н. Гавриш, Р. Жуковська, Н. Короткова, Д. Менджерицька, Н. Михайленко, Л. Фомічова) викликає якісні зміни в психіці дитини, забезпечує формування та розвиток тих психічних новоутворень, які дозволяють дитині перейти на якісно новий щабель розвитку, оволодіти новим, більш складним видом діяльності.

Дослідженнями науковців експериментально доведена ефективність використання гри в корекційно-виховному процесі з різними категоріями дітей із особливими освітніми потребами, зокрема, з дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату (Н. Сімонова); з інтелектуальною недостатністю (Д. Аугене, В. Грицюк, Н. Соколова); затримкою психічного розвитку (Л. Кузнєцова, О. Слепович, С. Харін); порушеннями слуху (С. Зиков, Л. Носкова); порушеннями зору (А. Андрасян, І. Корнілова, Д. Маллаєв, Л. Солнцева).

Більшість досліджень, присвячених вивченню проблеми розвитку, формування та корекції мовлення, розглядають ігрову діяльність як один з найефективніших засобів досягнення корекційно-виховної мети (О. Боряк, Г. Волкова, З. Ленів, Н. Манько, І. Марченко, О. Мастюкова, С. Миронова, Н. Чередніченко, Л. Усачова та ін.). При безсумнівній важливості відзначених досліджень, питання формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення є не вивченим: не визначені сутність, складові компоненти та особливості цього особистісного феномену відносно дошкільників із порушеннями мовлення, не визначені й не обґрунтовані педагогічні умови та теоретико-методичні основи формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення; незважаючи на доведену експериментальним шляхом ефективність використання ігрової діяльності у корекційних цілях, роль гри в корекційно-виховному процесі не цілком визначено. Відсутність конкретних методик використання ігрової діяльності у корекційно-виховному процесі, розроблених для дошкільників із порушеннями мовлення, ставить логопедів перед необхідністю застосовувати прийоми й методи, розраховані на дітей із нормальним мовленнєвим розвитком без урахування особливостей контингенту вихованців.

Отже, соціальна значущість і недостатня науково-теоретична розробленість цієї проблеми в корекційній педагогіці визначають актуальність та необхідність розробки методики формування здатності до творчого самовираження в дошкільників із порушеннями мовлення. Це й обумовлює вибір теми дослідження: «Формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету (НПУ) імені М. П. Драгоманова за науковим напрямом «Навчання та виховання дітей із ТПМ». Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 9 від 28 квітня 2009 року) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26 травня 2009 року).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики та педагогічних умов формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки в умовах корекційного логопедичного впливу.

Мета дослідження потребувала розв’язання таких завдань:

  1. З’ясувати рівень розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній, лінгводидактичній та спеціальній науковій та методичній літературі.

  2. Визначити та дослідити особливості здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення.

  3. Визначити педагогічні умови формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення.

  4. Розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки.

Об’єкт дослідження – ігрова діяльність старших дошкільників із порушеннями мовлення (із ЗНМ).

Предмет дослідження – педагогічні умови та методика формування здатності до творчого самовираження у старших дошкільників із порушеннями мовлення (із ЗНМ) у процесі інсценування казки.

Методи дослідження:

- теоретичні: вивчення, аналіз, систематизація та узагальнення даних психолого-педагогічної, лінгводидактичної та спеціальної наукової та методичної літератури з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; аналіз навчальних програм, корекційних методик та методичних посібників з метою з’ясування сучасних підходів до корекційної роботи з дошкільниками із порушеннями мовлення; синтезування результатів експерименту з метою теоретичного обґрунтування доцільності застосування інсценування казки в корекційному (логопедичному) процесі;

- емпіричні: констатувальний і формувальний педагогічний експеримент з метою виявлення особливостей здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення та обґрунтування й апробації педагогічних умов і методики формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки;

- статистичні: кількісний та якісний аналіз і узагальнення одержаних експериментальних даних дослідження, статистична обробка з метою перевірки ефективності формувального експерименту.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: фундаментальні положення про складну структуру мовленнєвої діяльності, про взаємозв'язок процесів розвитку мовлення й інших психічних процесів, теорія мовленнєвої діяльності (М. Бернштейн, Л. Виготський, М. Жинкін, О. Леонтьєв, О. Лурія, С. Рубінштейн, В. Синьов, І. Синиця, Є. Соботович, О. Шахнарович); концепція навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку, корекційної спрямованості навчально-виховного процесу (В. Бондар, В. Синьов, Є. Соботович, М. Шеремет); фундаментальні положення про навчання мови як мовленнєво-мисленнєвої діяльності (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Лурія, С. Рубінштейн); психолінгвістичні підходи до аналізу мовленнєвого розвитку дитини і його формування у процесі нормального та порушеного онтогенезу (М. Жинкін, О. Леонтьєв, Є. Соботович, В. Тарасун, Л. Фомічова, М. Шеремет та ін.); концептуальні положення про єдність основних закономірностей психічного розвитку в умовах нормального та порушеного онтогенезу (В. Бондар, Л. Виготський, В. Лубовський, О. Лурія, В. Синьов, В. Тарасун, М. Шеремет й ін.); закономірності формування мовлення та принципи організації мовленнєвої діяльності дітей (А. Богуш, С. Русова, Є. Соботович, Є. Тихеєва, О. Ушакова, В. Федяєвська, М. Шеремет); психолого-педагогічна теорія гри (Л. Виготський, О. Запорожець, Н. Короткова, О. Леонтьєв, Н. Михайленко, С. Новоселова, О. Усова); закономірності формування творчості в дошкільному дитинстві (Л. Виготський, В. Давидов, Н. Ветлугіна, О. Запорожець, О. Матюшкін, В. Моляко, М. Поддьяков, Б. Теплов, Є. Фльоріна, Д. Ельконін).

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що:

уперше:

  • науково обґрунтовано, розроблено та апробовано методику формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки;

  • визначені педагогічні умови та етапи формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення;

  • визначені особливості здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення; встановлені компоненти, критерії, показники та рівні здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення;

доповнені та уточнені поняття «творче самовираження» та «здатність до творчого самовираження» стосовно дошкільників із порушеннями мовлення;

подальшого розвитку набулинаукові положення про можливості застосування ігрової діяльності, зокрема інсценування казки в корекційному логопедичному процесі.

Організація дослідження. Дослідження проблеми здійснювалося впродовж 2008-2011 рр. і складалося з трьох етапів.

На першому етапі (2008-2009 рр.) вивчалася та аналізувалася вітчизняна та зарубіжна психолого-педагогічна наукова та методична література з проблеми дослідження; здійснювались пошуки шляхів інтеграції методів корекції в логодидактичний процес; визначався та конкретизувався об’єкт і предмет, уточнювались завдання та методи наукового дослідження; розроблялася методика діагностики здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення.

На другому етапі (2009-2010 рр.) вивчалися особливості творчого самовираження дошкільників із порушеннями мовлення; проводився констатувальний експеримент, аналізувалися одержані результати; розроблялася методика формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки, зміст формувального експерименту; перевірялася ефективність запропонованої експериментальної методики.

На третьому етапі (2010-2011 рр.) було завершено формувальний експеримент, здійснено узагальнення і систематизацію наукової інформації та результатів експериментальної роботи. На основі аналізу дослідницьких матеріалів були підведені підсумки та сформульовані висновки дослідження.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблені оригінальні методики діагностики та формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки дають можливість підвищити ефективність корекційного впливу, а також можуть використовуватися у діяльності спеціальних і загальноосвітніх дошкільних навчальних закладів (ДНЗ). Результати дослідження можуть бути використані у розробці курсів для інститутів післядипломної освіти при викладанні фахових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах за напрямом «Корекційна освіта (логопедія)».

Результати дослідження впроваджено в корекційно-виховний процес спеціальних закладів освіти: дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 293 «Багряні вітрила» м. Запоріжжя (довідка № 86 від 15. 06. 2011 р.); спеціалізованого навчально-виховного комплексу № 26 «Перші кроки» м. Полтава (довідка № 121 від 14. 03. 2012 р.); навчально-виховного комплексу інтернатного типу для дітей з вадами розвитку м. Полтава (довідка № 183 від 29. 05. 2012 р.); дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №162 «Ведмедик» м. Запоріжжя (довідка № 47 від 31. 05. 2012 р.), дошкільного навчального закладу ясла-садок № 29 м. Львів (довідка № 141 від 02. 07. 2012 р.).

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас