1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Ім'я файлу: Рум'янцева І. В..doc
Розширення: doc
Розмір: 476кб.
Дата: 22.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Autichny_rebyonok_v_bytu_Metod_rekom.doc
Рум'янцева І. В..doc
____6_.doc

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
На тему: «Гра - як одна з важливих форм логопедичного впливу при роботі з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови».

Введення


Одним з найважливіших напрямків корекційного навчання є дидактична гра, вона допомагає в роботі логопедів з навчання читання і формування понять про лексико-граматичних засобах мови, а також навичок словотворення у дітей з ОНР. Відповідно до лексичними темами використовуються комплекси ігор, що мають великий діапазон варіативності і багатофункціональності. Дидактична гра займає важливе місце на заняттях не лише з логопедами, але і з педагогами, і з батьками. Дидактичні ігри підбираються відповідно до процесів і рівнями порушень мовленнєвої діяльності у дітей дошкільнят з ОНР.
Відповідно до лексичними темами використовуються комплекси ігор, що мають великий діапазон варіативності і багатофункціональності.
Ігри допомагають фахівцям дитячих освітніх установ корекційного типу, а також батькам дошкільнят для самостійних занять з дітьми.
Відомо, що навіть елементи ОНР можуть тією чи іншою мірою негативно впливатиме на здатність дитини набувати нові знання, вміння і навички.
Логопедическое вплив представляє собою педагогічний процес, в якому реалізуються завдання коригуючого спілкування та виховання.
Ці завдання вирішуються за допомогою гри - як форми логопедичного впливу.
Корекція порушень мови проводиться з урахуванням провідної діяльності. У дітей дошкільного віку вона здійснюється в процесі ігрової діяльності, яка стає засобом розвитку аналітико-синтетичної діяльності, моторики, сенсорної сфери, збагачення словника, засвоєння мовних закономірностей, формування особистості дитини.
Важливим моментом при підготовці до школи такої дитини стає вибір методів навчання.
Найефективніший метод - використання дидактичної (навчальної) гри як однієї з форм навчального впливу дорослого на дитину і в той же час - основного виду діяльності старшого дошкільника.
Таким чином, у дидактичної гри дві мети: одна з них - навчальна, яку переслідує дорослий, а інша - ігрова, заради якої діє дитина. Необхідно, щоб ці дві мети доповнювали один одного і забезпечували засвоєння програмного матеріалу.
Об'єкт: діти старшого дошкільного віку.
Предмет: корекційна робота з попередження лексичних порушень у дітей старшого дошкільного віку.
Мета: вивчити і обгрунтувати викладені в роботі ігрові методи корекційної роботи з попередження порушень лексичного ладу мовлення у дошкільників із ОНР.
Гіпотеза: якщо використовувати дидактичні ігри з метою попередження порушень лексичної сторони мовлення з дітьми з ОНР, то підвищиться рівень лексичної сторони мовлення у дітей з ОНР.
Завдання:
· Вивчити наукову літературу;
· Виявити вплив гри на результат корекційної роботи;
· Проаналізувати результати обстеження лексичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку з ОНР;
· Розробити методичні рекомендації та поради батькам.
Практична значимість: викладені в роботі ігрові методи, можуть бути використані вихователями мовних груп, батьками, і логопедами ДОП.

1. Види ігор

1.1 Дидактичні ігри в педагогічних системах


Традиція широкого використання дидактичних ігор з метою виховання до навчання дітей, яка склалася в народній педагогіці, отримала свій розвиток в працях учених і в практичній діяльності багатьох педагогів. По суті, в кожній педагогічній системі дошкільного виховання дидактичні ігри займали і займають особливе місце.
Автор однієї з перших педагогічних систем дошкільного виховання Фрідріх Фребель був переконаний, що завдання початкового освіти полягає не у вченні в звичайному розумінні цього слова, а в організації гри. Залишаючись грою, вона повинна бути пронизана уроком.
Фрідріх Фребель розробив систему дидактичних ігор, яка являє собою основу виховно-освітньої роботи з дітьми дошкільнятами. У цю систему ввійшли дидактичні ігри з різними іграшками, матеріалами (м'ячем, кубиками, циліндрами, шнурочками і т.д.), розташовані строго послідовно за принципом зростаючої складності навчальних завдань і ігрових дій. Обов'язковим елементом більшості дидактичних ігор були вірші, пісні, римовані приповідки, написані Ф. Фребелем і його учнями з метою посилення навчального впливу ігор. Ці ж вірші, музично-ритмічні розминки, використовуються логопедами і є провідним логопедичних впливом. І знаходять емоційний відгук у дітей, які завдяки цим віршам, примовок, удосконалюють мова, вирішується і ряд інших завдань, пов'язаних з порушеннями мови. І діти за допомогою гри навчаються. Сам Ф. Фребель, його учні та послідовники спочатку в Німеччині, а потім і в інших країнах високо оцінювали запропоновану ним систему дидактичних ігор [25].
Також відома й інша всесвітньо відома система дидактичних ігор, автором якої є Марія Монтессорі. За визначенням місця гри в освітньому процесі дитячого саду Монтессорі близька до позиції Ф. Фребеля: гра повинна бути навчальною, в іншому випадку це «порожня гра» не надає впливу на розвиток дитини.
Монтессорі створила цікаві дидактичні матеріали для сенсорного виховання, що на її думку основу навчання складає основу навчання дитини. Це такі матеріали як клавішні дошки, рамки з застібками, куби вкладиші, вони влаштовані так, що дитина може самостійно виявити і виправити свої помилки, розвиваючи при цьому волю і терпіння, вправляючи свою активність. Розвивається дрібна мускулатура рук, що є важливим для корекційного навчання.
Автор однієї з перших вітчизняних педагогічних систем дошкільного виховання Є.І. Тихеева виділила новий підхід до ігор. На її думку вони є лише одним з компонентів виховно-освітньої роботи з дітьми разом з читанням, бесідою, малюванням, працею.
Ефективність дидактичних ігор у вихованні та навчанні дітей Є.І. Тихеева безпосередньо ставила в залежність від того, наскільки вони співзвучні інтересам дитини, доставляють йому радість, дозволяють проявити свою активність, самостійність.
Навчальні завдання в цих іграх виходять за рамки вправи зовнішніх почуттів, сенсорики дитини.
Вони передбачають формування розумових операцій (порівняння, класифікація, узагальнення), вдосконалення мови (збагачення словника), опис предметів, складання загадок.
Є.І. Тихеева розробила дидактичні матеріали, настільно-друковані ігри, які використовуються вихователями, логопедами (парні картинки, мозаїки) [25].
У педагогіці система дидактичних ігор створена в 60-і рр.. у зв'язку з розробкою теорії сенсорного виховання. Її авторами є відомі педагоги і психологи: Л.А. Венгер; А.П. Усова; В.М. Аванесова і ін
Останнім часом пошуки вчених йдуть в напрямку створення серії ігор для повноцінного розвитку дитячого інтелекту, які характеризуються гнучкістю, ініціативністю розумовий процесів, перенесенням сформованих розумових дій на новий зміст. У таких іграх часто немає фіксованих правил, навпаки діти стають перед необхідністю вибору способів вирішення завдання. Автори називають ці ігри розвивають.
Вони використовуються логопедами в практиці при:
· Дослідженні словника і словотворчих процесів;
· Дослідженні граматичного ладу мовлення;
· Дослідженні зв'язного мовлення (картинки з фабульним розвитком);
· Дослідженні звуковимови;
· Дослідженні розуміння логіко-граматичних відносин і т.д.
Настільно-друковані ігри різноманітні за змістом, навчальним завданням, оформлення. Вони допомагають уточнити і розширити уявлення дітей про навколишній світ, систематизують знання, розвиває розумові процеси.
Серед дидактичних ігор переважають ігри, в основі яких лежить парність картинок, що підбираються за подібністю. Спочатку дітям пропонують підібрати з безлічі картинок пари абсолютно однакових (дві книжки, два яблука ...). Далі завдання ускладнюється: картинки треба об'єднати за змістом (знайти дві машинки (легкову, вантажну) і т.д.). Старшим пропонується відшукати пари серед предметів, що відрізняються просторових розташуванням, формою.
У лото дитина повинна по картинці на великій карті підібрати тотожні зображення на маленьких картинках. Тематики лото різноманітна: «Зоологічне лото», «Казки». Логопедическое лото-мозаїки допомагає закріпити правильну вимову звуків. У процесі гри виховується увагу дітей, розвивається пам'ять, зв'язна мова. Гру може проводити дорослий (педагог, логопед, один з батьків) з групою дітей та індивідуально. Під час гри ведучий звертає увагу на промову дітей, домагається правильної вимови звуків. За допомогою гри можна швидше навчитися красиво, правильно говорити, вчитися дружно грати разом і радіти успіхам товаришів.
У таких іграх з'являється азарт, дух змагання, який допомагає закріпити вимову звуків [25].
Особливе місце займають сюжетно-дидактичні ігри-інсценівки:
· Діти виконують певні ролі в іграх типу «Магазин», «Пекарня», «Ательє»;
· Ігри-інсценівки допомагають розговорити дитини при обстеженні, при постановці звуків, якщо дитина сором'язлива, то в побутових ситуаціях («лялька захворіла», «погодувати Машу» і т.д.) дитина непомітно для себе відповість на запитання логопеда і відпрацює (автоімітірует ) звуки.
Для розвитку координації дрібних рухів і зорового контролю за ними організовуються ігри з дидактичними іграшками моторного характеру (ігри з вкладишами, розбірними кулями, башточками).
Для дітей 4-6 років призначені гри з бірюльками, кеглями, більбоке, настільним більярдом. Особливо велика роль таких ігор на межі переходу до шкільного навчання. Розвиток координації рухів передпліччя, кисті і особливо пальців рук, чіткий зоровий контроль за цими рухами - важливі передумови для підготовки дитини до оволодіння письмом. І логопед може провести консультацію з батьками, вихователями про допомогу таких ігор у розвитку дитини. Адже в них виховується обережність, терпіння, наполегливість, кмітливість, розвивається вміння орієнтуватися в просторі, це допоможе при дослідженні логіко-граматичних відношень (постав предмет за, перед - кеглів; правий верхній кут і т.д.) [1].
Під час логопедичного обстеження ці розвиваючі ігри допоможуть, граючи виявити мовні порушення у дітей з ОНР.
Дидактичні ігри з предметами дуже різноманітні за ігровим матеріалами, змісту, організації проведення.
Ігри з предметами дають можливість вирішувати різні виховно-освітні завдання: розвивати розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, розрізнення, узагальнення, класифікація), удосконалювати мова (вміння називати предмети, дії з ними, їх якості, призначення; описувати предмети і відгадувати загадки про них, правильно вимовляти звуки мови), виховувати довільність поведінки, пам'яті, уваги [10].
Навіть в одній і тій же грі, але пропонованої дітям різного віку, відрізняються виховно-освітні завдання, конкретний зміст.
Наприклад, у грі «Чудесний мішечок» діти молодшого віку вчаться називати предмети, їх ознаки, середнього - визначати предмет на дотик (логопед може покласти в мішечок іграшки з різними звуками (на певний звук) діти, дістаючи, називають і педагог оцінює і аналізує мова дитини), старші - становлять описовий розповідь, класифікують предмети за заданими ознаками.
Настільно-друковані ігри дуже поширені і влаштовані за принципом розрізних картинок, складних кубиків, на яких зображення предметів, сюжетів які діляться на частини.
Ці ігри сприяють розвитку логічного мислення, зосередженості, уваги. Для дошкільнят складання цілого з частин - складний процес осмислення. Він полегшується підбором предметів і сюжетів, знайомих дитині з особистого досвіду, показом цілої картинки, поступовим збільшенням частин, які треба скласти.
В даний час популярні пазли (від англ. - Гра на витримку), де картинки розділені на безліч частин (від 32 до 250). Автор - англійський гравер Д. Спілсбарі.
Словесні ігри: відрізняються тим, що процес вирішення навчальної задачі здійснюється в розумовому плані, на основі уявлень і без опори на наочність. Тому їх краще проводити з більш старшими дітьми.
З їх допомогою створюється емоційний настрій, виробляється швидкість реакції, вміння розуміти гумор (потешки, примовки, загадки, перевертиши, побудовані на діалозі). Цікаві ігри ще й тим, що діти вирішують ігрову задачу (дізнаються пору року, ознаки і т.п.) при сприйнятті фрагментів з літературних творів (вірші А. С. Пушкіна, І. Нікітіна, Д. Родарі). Вчать дітей слухати, виховує естетичні переживання, розвиває образне мислення.
Величезне педагогічне значення мають ігри-припущення («що було б, якби ...? Була весь час весна? Не було води? І т.д.) розроблені А.І. Сорокіної: вони розвивають логічне мислення, уява.
Враховуючи своєрідність дидактичної гри як перехідної форми до неігровий, навчальної діяльності, слід уникати прямого навчання. Так, пояснення нової гри краще почати з створення ігрового образу, після закінчення гри необхідно підвищити емоційний настрій дитини, підкресливши, як цікаво чи було грати разом, підбадьорив тих, хто програв, зазначивши тих, хто виграв.
Дидактичні ігри використовуються на заняттях і в самостійній діяльності дітей. Будучи ефективним засобом навчання, вони можуть бути і є складовою частиною заняття, а в ранньому віці - основною формою організації навчального процесу.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

скачати

© Усі права захищені
написати до нас