Ім'я файлу: 53 група Голянич М. ІНДЗ.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 22.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Корекційна програма_ТПМ_2018_для МОН.docx
Календарний план (2).docx
53 група Голянич М. ПЗ 3.docx
53 група Голянич ПЗ 1.docx
53 група Голянич ПЗ 2.docx
53 група Голянич ПЗ 7.docx
53 група Голянич ПР 6.docx
53 група Голянич Практична 4.docx
53 група Голянич практична 5.docx

Тема магістерської роботи: "Формування мовленнєвої готовності молодших школярів із загальним недорозвитком мовлення до готовності навчання у школі".

Актуальність: На сьогоднішній день практично загальновизнано, що готовність до шкільного навчання – багатокомпонентне утворення, що вимагає комплексних психологічних досліджень. Поняття «готовність до школи» включає в себе кілька аспектів: фізичний стан; дитини розумова готовність; мотиваційна готовність; емоційно – вольова готовність; мовленнєва готовність; психологічна готовність до школи. Готовність до школи в сучасних умовах розглядається, насамперед, як готовність до шкільного навчання чи навчальній діяльності. Цей підхід обґрунтований поглядом на проблему з боку періодизації психічного розвитку дитини і зміни ведучих видів діяльності. На думку О. Кравцової, проблема психологічної готовності до шкільного навчання одержує свою конкретизацію, як проблема зміни ведучих типів діяльності, тобто це перехід від сюжетно-рольових ігор навчальної діяльності. Такий підхід є актуальним і значним, але готовність до навчальної діяльності не охоплює цілком феномена готовності до школи.

Л. Божович ще в 60-і роки вказувала, що готовність до навчання в школі складається з певного рівня розвитку уявної діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції, пізнавальної діяльності та соціальної позиції школяра. Аналогічні погляди розвивав О. Запорожець, відзначаючи, що готовність до навчання в школі являє собою цілісну систему взаємозалежних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступінь сформованості механізмів вольової регуляції.

Предмет дослідження: розвиток мовленнєвої готовності у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення.

Об’єкт дослідження: особливості формування мовленнєвої готовності дітей молодшого шкільного віку із ЗНМ.

Гіпотеза: Діти з порушенням мовлення належать до неоднорідної та численної групи, для якої оволодіння мовленням і рідною мовою – єдиний і основний шлях здобуття освіти та особистісного розвитку. Відхилення від вікових нормативних показників у розвитку усного мовлення зумовлюють неспроможність дитини увійти в соціальні контакти з дорослими і ровесниками, опанувати навчальну діяльність , що гальмує процес засвоєння загальноосвітніх знань, розвиток навчальних умінь, навичок читання й письма в початковій школі, а також особистісний розвиток дитини. Це зумовлює загострення суперечності між сучасними вимогами до мовленнєвої готовності дітей до школи і педагогічними умовами забезпечення цього процесу.

Ідея: сформувати методичний комплект із розвитку та формування мовлення у дітей молодшого шкільного віку із ЗНМ.

Завдання:

  1. Здійснити аналіз наукових джерел з зазначеної проблеми, та визначити особливості розвитку мовленнєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку з типовим психофізичним розвитком та з порушеннями мовлення.

  2. Визначити існуючі методи діагностики рівня сформованості мовлення для дітей молодшого шкільного віку; модифікувати методики дослідження для вивчення навчальної мовлення школярів.

  3. Експериментально дослідити особливості розвитку навчальної мотивації та мовленнєвої готовності у дітей молодшого шкільного віку із ЗНМ.

  4. Сформувати банк власних методичних рекомендацій.

  5. Розробити власну методику для апробації формувального експерименту.

Наукова новизна: На сьогоднішній день перед закладами освіти постає важлива проблема розвитку та стимулювання мовленнєвої сфери, яка в подальшому розвитку особистості впливає на поведінку та формування характеру людини, її діяльність. Особливу увагу потрібно приділити для розвитку мовленнєвої компетенції у дітей молодшого шкільного віку, оскільки від її сформованості буде залежати подальша пізнавальна та навчальна діяльність. В першу чергу, це стосується організації освітнього процесу учнів з порушеннями мовлення. Недостатній розвиток мовлення негативно впливає на особистість дитини та її діяльність, що ускладнює процес засвоєння навчальної програми.

Теоретичне значення: Нами розроблені методичні рекомендації для батьків та вчителів початкових класів, які допоможуть у розвитку мовленнєвої та когнітивної сфери дитини із ЗНМ.

Практична цінність: в експерементальному дослідженні були проведені апробації удосконалених методик для діагностики готовності мовленнєвої сфери дітей молодшого шкільного віку. Формувальний експеримент спрямований на покращення умов мовленнєвої готовності дитини. Наукове дослідження були здійснені на базі Кам'янець-Подільського закладу загальної середньої освіти № 16 І-ІІІ ступенів, Хмельницької області.
ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ПРОБЛЕМИ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ

1.1 Особливості формування комунікативних навичок у молодших школярів з нормотиповим розвитком та із ЗНМ

1.2 Мовлення як один з основних елементів готовності до навчання у школі

1.3 Специфіка мовленнєвої активності у молодших школярів із загальним недорозвитком мовлення в навчально-освітнього процесу

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Розробка адаптованої методики констатувального дослідження

2.2 Проведення констатувального дослідження та аналіз отриманих даних

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОРЕКЦІЙНОГО ЕТАПУ З ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ ДЛЯ НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

3.1.1 Обгрунтування змісту методичного забезпечення логопедичної роботи з формування мовленнєвої готовності молодших школярів із ЗНМ для навчання у школі

3.1.2 Планування та створення методичних рекомендацій

3.1.3 Опис використаних засобів та прийомів

3.2 Апробація методики формувального дослідження та аналіз результатів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


План-графік з проведення дослідження:

  1. Вибір наукового керівника та теми майбутньої магістерської роботи.

  2. Укладання приблизного плану роботи відповідно до теми дослідження.

  3. Підбір методик для проведення констатувального експерименту.

  4. Обговорення з науковим керівником та вибір найбільш підходящих методик. Їх модифікація.

  5. Написання теоретичної частини наукової роботи.

  6. Підбір методик для формувального експеримету.

  7. Проходження виробничої науково-дослідної практики з дослідженням у логопедії на базі Кам’янець-Подільської ЗЗСО №16. Апробація методик.

  8. Аналіз проведеного дослідження разом із керівниками практики та науковим керівником.

  9. Оформлення результатів дослідження.

  10. Написання наукової статті. Узгодження її з керівником наукової роботи.

  11. Визначення методичних рекомендацій.

  12. Оформлення магістерської роботи.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас