1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
Ім'я файлу: Корекційна програма_ТПМ_2018_для МОН.docx
Розширення: docx
Розмір: 163кб.
Дата: 27.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Календарний план (2).docx
53 група Голянич М. ІНДЗ.docx
53 група Голянич М. ПЗ 3.docx
53 група Голянич ПЗ 1.docx
53 група Голянич ПЗ 2.docx
53 група Голянич ПЗ 7.docx
53 група Голянич ПР 6.docx
53 група Голянич Практична 4.docx
53 група Голянич практична 5.docx


Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
Програма з корекційно-розвиткової роботи для закладів загальної середньої освіти

(для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, 1-4 класи)

(Корекція мовлення)

Київ-2018
УДК 376-056.264]:[37.016:81ʼ233] (073)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.

(наказ Міністерства освіти і науки України № 802 від 24.07.2018)

Рецензенти:

Мартинчук Олена Валеріївна, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини Київського університету ім. Б. Грінченка.

Слободянюк Наталія Григорівна, директор Білоцерківського навчально-виховного об’єднання «Загальноосвітня школа I-III ступенів №15 – дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб» Білоцерківської міської ради Київської обл..

Програму підготували: Наукові співробітники відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки Національної Академії педагогічних наук України (Трофименко Л.І., Ільяна В.М., Пригода З.С., Аркадьєва О.О., Грибань Г.В.)
Загальна редакція: Трофименко Людмила Іванівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу логопедії ІСП НАПНУ.

У програмі представлено зміст корекційно-розвиткової роботи з подолання порушень мовленнєвого розвитку, що проявляються у розладах усного та писемного мовлення здобувачів освіти на першому рівні повної загальної середньої освіти. Програма висвітлює специфічні особливості мовленнєвого розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення, а також з дислексіями та дисграфіями. Окреслює корекційну спрямованість роботи за відповідними розділами.

Програма призначена для вчителів-логопедів закладів загальної середньої освіти, вчителів-логопедів логопедичних пунктів системи освіти, педагогічних працівників, студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів.
Зміст
Пояснювальна записка………………………………………………4

  1. Розділ 1. Корекція фонетичної сторони мовлення………………9

  2. Розділ 2. Корекція та розвиток фонематичних процесів……….20

  3. Розділ 3. Корекція темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення……………………………………………………………27

  4. Розділ 4. Корекція лексичної сторони мовлення……………….34

  5. Розділ 5. Корекція граматичної сторони мовлення…………….42

  6. Розділ 6. Корекція зв’язного мовлення………………………….56

  7. Розділ 7. Корекція дислексій……………………………………..62

  8. Розділ 8. Корекція дисграфій……………………………………..71

  9. Розділ 9. Корекція дизорфографій………………………………..81

Список використаної літератури…………………………………..86

Пояснювальна записка

Актуальність корекційної програми обумовлюється реформуванням системи спеціальної освіти в Україні, що вимагає розробки нових ефективних методів корекційно-попереджувального та розвивального навчання дітей з особливими освітніми потребами. На часі створення корекційних програм, які відповідають концепції Нової української школи, де зміст освіти базується на формуванні компетентностей та наскрізних умінь, необхідних для успішної самореалізації особистості в суспільстві, у житті, навчанні та праці, відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб.

Для учнів з особливими освітніми потребами (з тяжкими порушеннями мовлення, порушеннями опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, з порушеннями зору, слуху, затримкою психічного розвитку), які здобувають початкову освіту у спеціальних закладах загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

Корекційно-розвиткова робота передбачає формування таких вмінь, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, здатність логічно обґрунтовувати позицію, співпрацювати з іншими особами, що є спільними для всіх ключових компетентностей. Зазначені вміння забезпечуються, насамперед, фізіологічною та психологічною основою, що і потребує додаткового корекційного впливу у дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ).

Так, діти з особливими освітніми потребами навчаються на корекційно-розвиткових заняттях вправно, координовано володіти артикуляційним, дихальним і голосовим апаратами, чітко вимовляти та розрізняти звуки, відтворювати складову структуру слів, добирати відповідні слова і граматично правильно будувати речення та зв’язні висловлювання, долати специфічні помилки читання та письма.

В основу програми покладено принципи: дитиноцентрованості, науковості, доступності і практичної спрямованості змісту лексичного матеріалу, взаємозв’язаного формування основних умінь, що є базовими для ключових компетентностей, логічної послідовності та диференційованості, творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання, адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Ключовими підходами у навчанні дітей з тяжкими порушеннями мовлення в закладах загальної середньої освіти, у тому числі і з інклюзивною формою навчання мають бути:

  • врахування етіології, механізмів і структури мовленнєвого порушення,

  • диференційований підхід до формування усного та писемного мовлення;

  • врахування зони актуального і найближчого розвитку дитини;

  • послідовність і паралельність у роботі над звуковимовою;

  • формування мовленнєвих навичок в умовах живого спілкування.

  • особистісно-орієнтований підхід з урахуванням компенсаторних можливостей.

При розробці програми було враховано результати наукових досліджень щодо особливостей розвитку та корекції мовленнєвих порушень у дітей з ТПМ: корекція мовленнєвих порушень у дітей з моторною алалією (Є.Ф. Соботович); попередження та подолання дислексій, дизорфографій (О.О. Аркадьєва, В.М. Ільяна, З.С. Пригода); корекція вад читання, подолання фонемо-графічних помилок (Е.А. Данілавічютє,); словотворення як засіб розширення і збагачення лексичного запасу (О.В. Ревуцька); розвиток морфології та граматики (О.М. Гриненко, Л.І. Трофименко); формування вимови, корекція писемного мовлення (Н.В. Чередніченко), особливості мовленнєвого розвитку і компонентів мовленнєвої діяльності (Е.А. Данілавічютє, В.В. Тищенко, М.К. Шеремет) та ін..

Структура програми

В структуру програми закладено 3 колонки: 1 – нумерація напрямів у середині загальної теми; 2 – зміст корекційної роботи, де представлено напрями, відповідно до яких вчитель-логопед може планувати індивідуальні та підгрупові заняття; 3 колонка відображає мету та завдання корекційної роботи.

Зазначена структура програми не передбачає висування вимог до рівня корекції складових мовленнєвої діяльності, що зумовлено нерівномірністю проявів мовленнєвих порушень та різноманітністю особливостей розвитку психолінгівстичних ланок у кожної дитини. В усіх розділах програми представлено поетапну корекційну роботу, яка враховує індивідуальні мовленнєві можливості та рівень розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Зміст корекційної програми розроблено з позицій психолінгвістичного підходу до діагностики та шляхів подолань мовленнєвих розладів, що вимагає індивідуального планування роботи з кожним здобувачем освіти залежно від рівня первинного мовленнєвого порушення та ускладнень, які його супроводжують (порушення писемного мовлення, вторинна затримка психічного розвитку, розлади емоційно-вольової сфери, соматична ослабленість тощо). Саме тому у програмі відсутній поділ корекційно-змістового наповнення за класами.

При плануванні корекційної роботи (як індивідуальної, так і підгрупової) вчитель-логопед орієнтується на виявлений в результаті обстеження рівень сформованості психолінгвістичних компонентів, що забезпечують розвиток мовленнєвої системи. Заключний контрольний етап дає змогу відстежити динаміку розвитку та досягнення учня, а також спрогнозувати наступний етап.

Характеристика мовленнєвих порушень у молодших школярів із ТПМ

Мовленнєві порушення у дітей із ТПМ проявляються в складних розладах, таких як моторна, сенсорна та сенсомоторна алалії, афазія, заїкання, ринолалія, дизартрія, загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), часто обтяжених уповільненим темпом та нерівномірністю розвитку психічних процесів. Усне мовлення переважної кількості дітей з особливими освітніми потребами характеризується порушенням окремих або усіх сторін мовленнєвої системи (фонетико-фонематична, лексико-граматична та зв’язне мовлення). Це значно ускладнює процес опанування грамоти, та, в свою чергу, призводить до специфічних розладів писемного мовлення (дисграфій, дислексій, дизорфографій).

Здобувачі освіти з ТПМ мають певні психологічні особливості:

  • недостатню стійкість та концентрацію увагу;

  • недостатній розвиток словесно-логічного мислення;

  • недостатній обсяг вербальної пам’яті;

  • недостатній розвиток самоконтролю за власним мовленням;

  • порушення емоційно-вольової сфери.

Мовленнєві порушення негативно впливають на можливість вільного спілкування дитини з іншими дітьми. Усе це поєднується з особливостями психічної діяльності, що значно утруднює спонтанний розвиток комунікативної поведінки.

Педагогічна ланка комплексного підходу складає частину корекційно-педагогічної (логопедичної) роботи, яка включає ряд логопедичних занять, виховні заходи, логопедичну ритміку, які розглядаються як система корекційно-педагогічних заходів, спрямованих на гармонійний розвиток особистості та мовлення дитини з урахуванням особливостей її психічного розвитку, необхідності подолання або компенсації порушень.

У змісті програми передбачено розвиток у дитини із ТПМ загальних мовленнєвих навичок: звуковимови, дихання, темпу, ритму, виразності; збагачення, активізація та розширення словникового запасу; формування зв’язного мовлення на такому рівні, щоб дитина мала змогу засвоювати граматичні конструкції речень, прийоми словотворення та словозміни за аналогією, використовуючи власний досвід, і як результат – удосконалення мовленнєвої компетентності; подолання порушень писемного мовлення.

У програмі корекційно-розвиткової роботи представлено 9 розділів:

  • Корекція фонетичної сторони мовлення.

  • Корекція та розвиток фонематичних процесів.

    • Корекція темпоритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення.

  • Корекція лексичної сторони мовлення.

  • Корекція граматичної сторони мовлення.

  • Корекція зв’язного мовлення.

  • Корекція дислексій.

  • Корекція дисграфій.

  • Корекція дизорфографій.

Корекційно-розвиткова робота за визначеними розділами забезпечує розвиток у здобувачів початкової освіти порушених чи недорозвинених складових мовленнєвої діяльності, які зумовлюють як засвоєння мовних знань, так і використання їх в актах комунікації, а також упередження можливих труднощів у навчанні, пов’язаних із проявами чи впливами розладів мовлення. Ці розділи можуть бути представлені як на одному занятті, так і на декількох відповідно до потреби в кожному окремому випадку.

Метою корекційно-розвиткових занять для дітей з тяжкими порушеннями мовлення є: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання виявлених порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльностей.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та когнітивного розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

На корекційно-розвиткових заняттях відбувається:

корекція слухового сприймання та формування на цій основі адекватного розрізнення та розпізнавання звуків української мови;

корекція фонематичних уявлень та звуковимови як передумова оволодіння орфоепічними нормами української мови;

корекція темпоритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення;

– корекція лексичної сторони мовлення на основі розширення словникового запасу, уточнення та диференціації лексичних значень слів, формування різних рівнів лексичних узагальнень, що виражає слово, та лексичної системності;

корекція граматичної будови мовлення на основі формування та уточнення синтаксичних значень слів та значень граматичних категорій, поступового розширення та ускладнення синтаксичної структури речень, що сприймаються та використовуються дітьми, розвиток навичок морфологічного словотвору та словозміни, формування операцій граматичної трансформації;

корекція зв’язного (діалогічного, монологічного) мовлення на основі формування умінь структурувати смислову ситуацію, виділяти в ній основі компоненти і виражати їх у мовній формі, уміння планувати зв’язну розповідь, переказувати почутий чи прочитаний текст, складати розповіді з опорою на наочність, за уявленнями та уявою;

формування навичок усвідомленого мовного аналізу як основи для оволодіння і розвитку навичок читання та письма;

попередження та корекція дислексій, дизорфографій і дисграфій.

Учитель-логопед включає в заняття вправи для розвитку загальних мовленнєвих навичок, мовленнєві ігри, творчі завдання щодо подолання мовленнєвих порушень.

Програму розроблено науковими співробітниками відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

скачати

© Усі права захищені
написати до нас