Циганський мова та глоттохронологіі

1. Введення

Метод глоттохронологіі, запропонований на початку 1950-х рр.. М. Сводеша [1] і значно перероблений в 1980-х рр.. С.А. Старостіним [2], знайшов широке застосування в історичних дослідженнях різних мов світу. Його використання дозволяє отримати результати, які істотно доповнюють дані історичного та порівняльно-історичного мовознавства. При цьому, якщо результати абсолютної глоттохронологіі (тобто визначення конкретного часу розбіжності тих чи інших мов) часом викликають критику, то застосування методу М. Сводеша для встановлення відносної хронології мовної дивергенції не викликає особливих заперечень навіть у послідовних противників цієї методики. Результатом використання методу М. Сводеша є отримання кількісних критеріїв при визначенні ступеня близькості споріднених мов. Такий підхід до вирішення складної проблеми мовного споріднення, який обіцяє цікаві результати, вже був неодноразово успішно використаний у працях дослідників багатьох мов і мовних груп.

У той же час цілком допустимо використання методу М. Сводеша і для визначення абсолютної хронології розбіжності мов. При цьому, однак, слід пам'ятати про відносну коректності отримуваних результатів, на які можуть впливати багато екстралінгвістичні фактори [3]. Важливою умовою отримання правильних результатів при цьому може бути уважною складання вихідних баз даних (т.зв. списків М. Сводеша, або лексікостатістіческіх списків).

2. Джерела роботи

Завдання даної роботи - проаналізувати за допомогою методу глоттохронологіі ступінь близькості між собою діалектів циганської мови Європи і Азії, а також їхнє ставлення до індоарійських мов Індостану [4]. У цих цілях було складено два лексікостатістіческіх списку. У перший з них включені матеріали трьох діалектів європейських циган і діалекту (мови) циган Вірменії:

1. Північно-російський діалект, що відноситься по класифікації Л.М. Черенкова і Т.В. Вентцель до балтійської групи північних діалектів [5]. Є монографічний опис [6], а також докладний словник [7] даного діалекту. Північно-російський діалект протягом тривалого часу розвивався в російській мовному оточенні, що мало істотний вплив на його структуру (особливо в області лексики і синтаксису).

2. Келдерарскій діалект, що утворює разом з близьким до нього ловарскім діалектом підгрупу У Влашський групи південних діалектів [8]. В даний час носії келдерарского діалекту становлять переважну частину всіх циган світу. Лексика діалекту добре відображена в спеціальній літературі [9], є, зокрема, докладний цигансько-російський словник цього діалекту [10].

3. Діалект фінських циган (fintike romma), що входять в окрему групу, але з певних рис близький до балтійської групи. З робіт з цього діалекту відзначимо словник А. Теслеффа [11] і етимологічний словник П. Валтонен [12].

4. Діалект (мова) вірменських циган (т.зв. Боша). Дані про його лексиці відомі з книг та рукописних записів К.П. Патканова, В. Папазьяна, А. Паспат та ін [13]. На початку XX ст. вони були зібрані і проаналізовані Ф.Н. Фінком [14].

Другий список включає лексику наступних мов:

1. Мова Гіссарський парья, виявлений в 1950-х рр.. у Таджикистані І.М. Оранським і досить докладно описаний у його роботах [15]. Мова парья унікальний тим, що є єдиним добре вивченим індоарійських мовою, поширеним за межами Індії (крім циганського). Дані про інші індоарійських мовах (діалектах), існування яких засвідчено в Середній Азії, Ірані та на Близькому Сході [16], вкрай фрагментарні і з цієї причини не можуть бути використані в глоттохронологіческом дослідженні.

2. Мова гінді. У списку представлена ​​лексика літературної гінді, відноситься, по класифікації Г.А. Зографа, до центральної підгрупі северноіндійскіх мов [17].

3. Мова панджабі (панджабскій), що відноситься, по Г.А. Зографу, до північно-західної підгрупи северноіндійскіх мов [18].

4. Мова непали (непальська). Згідно з тією ж класифікацією, належить до підгрупи орачі северноіндійскіх мов [19].

Мови гінді, панджабі і непали взяті як представники сучасних арійських мов Індостану, на думку ряду дослідників, найбільш близькі до циганським діалектам Європи.

3. Лексікостатістіка

Процес складання лексікостатістіческіх списків для циганських діалектів має свої особливості. Перш за все, доводиться стикатися з тим, що деякі поняття, включені до списку М. Сводеша, не мають споконвічних позначень у діалектах циган Європи. Замість цього цигани користуються словами, взятими з навколишніх мов. Це досить периферійні і нецікаві для кочових циган поняття: 'кора', 'корінь', 'насіння', 'хмара', 'плавати', а також слова, що позначають 'кіготь', 'гору' і кольору "зелений" та "жовтий '. У той же час основне ядро ​​лексики циганської мови відрізняється високою стійкістю і збігається практично у всіх циганських діалектах. Цю особливість циганської промові зазначив Й. Векерді: "Romani has inherited a rather limited stock from India and has augmented it during the centuries by the loan words from all the countries Gypsies have passed, but most of the borrowings have disappeared from it after leaving for another country "[20].

Що стосується діалекту (мови) вірменських циган (Боша), то тут найбільша складність полягає в фрагментарності матеріалу, представленого записами кінця XIX століття. Наявність у цих записах ряду ключових слів, тим не менш, дає можливість заповнити приблизно половину з стословного списку М. Сводеша і провести оціночні підрахунки. Проте ми відмовилися від спроб зробити таку ж роботу для діалектів (мов) перських "циган", відомих з робіт В. Іванова [21] і А.А. Ромаскевіча [22], так як вони страждають істотною неповнотою. Як зазначає В. Іванов, "abounding in many kindred original forms, Gypsy language easily melted into Persian" [23].

Що стосується носіїв мови парья, то для них характерний обов'язковий білінгвізм, при якому багато функцій соціальної комунікації передані таджицькому мови. Це призводить до зникнення ряду споконвічних слів, відповідні поняття при цьому позначаються словами таджицької мови - мови оточення парья [24].

Певну складність у складанні лексікостатістіческіх списків викликає правильний вибір слова, що означає те чи інше поняття, з числа кілька синонімів. Критерієм для вибору оптимального варіанту можуть служити наступні ознаки: необхідне слово а) повинно мати необхідним значенням в найбільш "чистому" вигляді, б) бути позбавленим будь-яких стилістичних відтінків, в) за можливості мати відносно високу сполучуваність, г) нарешті, у випадку рівності за всіма цими параметрами - бути найбільш частотним. Таким вимогам, як правило, задовольняє домінанта синонімічного ряду. Однак у випадку з кожним конкретним словом необхідний свій підхід.

Так, в келдерарском діалекті дієслово beshav може використовуватися у значеннях 'сидіти, лежати, стояти, сідати, лягати' і т.п. Проте правильніше припустити, що у всіх даних випадках надана контекстна реалізація єдиного інваріанта 'знаходитися, перебувати'. Для вираження понять 'стояти' (stand) і 'лежати' (lie) використовуються самостійні дієслова.

Панджабское hirda, споріднене гінді hridai (<ін-інд. Hrdaya 'серце') вживається переважно у значенні "душа, дух ', пор. hirde di sakti 'душевні сили, сили духу', в той час як запозичене з перської мови dil позначає безпосередньо анатомічний орган (heart).

Поряд з непальським thulo 'великий' (<ін-інд. Sthula 'міцний, сильний, товстий ", порівн. Гінді thula' огрядний, повний ', циганське thulo' жирний, товстий '), включеним до нашого списку, зустрічається і baro (<ін-інд. vadra 'великий'), однак перше слово є вживаним саме в значенні "big '.

Список № 1

Примітки:

1. Цифри близько слів вказують на те, чи є вони родинними чи ні. Споріднені слова позначені однією і тією ж цифрою.

2. Запозичені слова, відповідно до методики С.А. Старостіна не беруть участь у підрахунках, укладені в дужки.

3. Три крапки позначає відсутність даних.

[Примітка до веб-версії: У зв'язку з неможливістю передати деякі діакритичні знаки у форматі html, в транскрипцію циганських слів довелося внести окремі спрощення: зокрема, не вказується довгота голосних у словах фінського діалекту, а шиплячі щілинні і Африкат передаються сполученнями sh, ch і zh. Втім, ці спрощення несуттєвий для цілей глоттохронологіі]

Список № 2

Примітки:

1. Нумерація слів у списку № 2 продовжує нумерацію у списку № 1.

2. У записі слів на мовах гінді, панджабі і непали використана умовна транскрипція, відбиває лише написання слів, але не дає повною мірою уявлення про їх дійсному вимові. Така транскрипція широко використовується в роботах по індійському мовознавства. Однак з технічних причин не використовуються знаки для церебральних приголосних (з точкою під літерою). Також опускаються знаки довготи в носових голосних. Хоча ці спрощення і спотворюють вигляд індоарійських слів, проте вони мало істотні для цілей глоттохронологіі.

[Примітка до веб-версії: У форматі html в транскрипцію внесені подальші спрощення, зокрема не вказується довгота і назалізація голосних].

Підрахунки показують, що в діалектах і мовах, лексика яких представлена ​​у списку № 1, є таке кількість генетично споріднених слів (в дужках дається загальна кількість порівнюваних слів):

Процентне співвідношення генетично спорідненої лексики в чотирьох проаналізованих мовах і діалектах буде наступним:

Беручи до уваги той факт, що, згідно з методикою С.А. Старостіна, за 1000 років у двох розійшлися мовах зберігається 91% основного словникового складу (стословного списку) [25], можна підрахувати, що приблизний час, коли відбулося розбіжність трьох європейських циганських діалектів (келдерарского, північно-російського й фінського), становить 1250 - 1300 рр.. Ця дата старше історично зафіксованого року почала результату предків європейських циган з Мореї в Греції - 1406 р. (мабуть, під впливом вторглися на Балкани турків), хоч і цілком укладається в рамки допускаються відхилень. Втім, не можна виключати і того факту, що окремі діалектні відмінності почали проявлятися в мові морейскіх циган ще під час їхнього спільного проживання. Орієнтовний час розбіжності мови-предка європейських циганських діалектів та мови Боша - 650 г.

Порівняння лексікостатістіческіх списків трьох європейських циганських діалектів та мови Боша з мовами, лексика яких представлена ​​у списку № 2, дає наступний результат:

Процентне співвідношення порівнюваних списків виглядає наступним чином:

На тлі загальної узгодженості результатів парадоксально виглядають дані з мови Боша. Лексікостатістіческіе розрахунки показують, що відсоток загальної лексики між Боша та арійськими мовами Індостану трохи вище, ніж між останніми і циганськими діалектами Європи. Це, однак, швидше за все, пояснюється стислістю списку [26].

Зразковий час розбіжності циганської мови і індоарійських мов Індії варіюється в межах від 450 р. до н. е.. (Непали - келдерарскій) до 150 р. н. е.. (Хінді - північно-російський і фінський). Усереднене час розбіжності - 50-100 рр.. до н. е.. (70-71%). Таким чином, можна припускати, що саме в цей час стався результат предків циган з Індії.

Між чотирма мовами, які входять до списку № 2, спостерігаються такі взаємини:

Або у відсотковому вираженні:

Згідно з підрахунками, розбіжність хінді і панджабі сталося приблизно в 1200 р., хінді та парья - в 850 р., панджабі і парья - в 700 р., непалі і хінді / панджабі - в 300 р. н. е..

Результати дослідження наочно ілюструє умовне генеалогічне древо, яке можна розглядати як приблизну схему розбіжності восьми проаналізованих мов і діалектів.

Таким чином, отримані результати, перш за все вказують на те, що циганські діалекти (мови) Європи і Азії достатньо чітко протиставлені арійським мов Індостану (принаймні тим, які були проаналізовані). Це означає, що всередині індоарійської мовної групи можна сміливо виділити циганську підгрупу як мінімум з двома мовами: власне циганським та Боша.

Що ж стосується інших індоарійських мов, то їх становище всередині індоарійської групи допоможуть з'ясувати подальші дослідження.

4. Висновки

Звичайно, абсолютизувати дані лексікостатістікі не цілком коректно. На співвідношення лексичних систем споріднених мов впливають самі різні чинники: як об'єктивні (інтенсивність контакту з іншими мовами), так і суб'єктивні (недоліки у складанні списків). Отримані цифри, що вказують на ступінь близькості мов і діалектів, є в достатній мірі приблизними. Однак деякі висновки можуть бути зроблені.

1. Перш за все, це стосується датування часу результату предків циган з Індії. Враховуючи вироблені вище обчислення, можна припустити, що відділення мови-предка сучасних циганських діалектів від єдиного індоарійського стовбура відбулося в 100-50 рр.. до н. е.. Така конкретизація часу результату предків циган з Індії представляється вельми корисною, так як в науці досі відсутнє будь-яке узгоджена думка з цього приводу. У літературі з історії циган на питання про час їх виходу з Індії подано численні і різноманітні варіанти відповіді: від I тисячоліття до н. е.. [27] до 1192 р. [28]. Деякий час тому найбільш популярною датуванням була друга половина I тисячоліття н. е.. (VI - XI ст.) І навіть більш конкретно IX - XI ст. [29], втім останнім часом цю дату стали зрушувати ближче до початку нової ери.

2. Дані про час розбіжності мови Боша та мови європейських циган досить добре соответвуют історичним фактам. Існує гіпотеза, згідно з якою предки циган були насильно переселені на територію Балканського півострова з Вірменії, де вони проживали до цього, після розгрому візантійцями держави павликиан з центром у Тефріке. Це сталося в VII ст. н. е.. Таким чином, дані глоттохронологіі підтверджують цю гіпотезу.

3. Нарешті, не виключений і такий варіант, що, покинувши Індію, предки циган деякий час провели в інших областях, що лежать між Індостаном і Вірменією (яка може бути зафіксована як перша "надійна" точка їх минулої проживання). Не виключено, що деякий час цигани провели на північно-західній околиці Індії - в Дардістане, про що вже неодноразово писалося [30]. Окремі факти (пор., напр., Ексклюзивну ізоглос - циг. Кору 'сир' - ін-інд. * Kilata-, збережений лише в дардскіх мовами), можливо, підтверджують цю точку зору.

У світлі сказаного особливий інтерес представляє пошук специфічних дардско-циганських паралелей, а також зближення з іншими мовами Гіндукушу і сусідніх регіонів (зокрема, з бурушаскі [31] і думакі [32]). Свого часу таке припущення зробив Р.Л. Тернер [33], що писав про ранній (ще до нашої ери) припинення контактів предків циган з носіями мов Індостану і про північно-західній частині Індії як про перший "перевалочному пункті" предків циган на їх шляху до Європи.

Примітки

1. Сводеш М. Лексікостатістіческое датування доісторичних етнічних контактів / / Нове в лінгвістиці. Вип. 1. - М., 1960. - С. 23-52; Сводеш М. До питання про підвищення точності в лексікостатістіческом датуванні. - Там же. - С. 53-87.

2. Старостін С.А. Порівняльно-історичне мовознавство і лексікостатістіка / / Лінгвістична реконструкція і найдавніша історія Сходу (Матеріали до дискусій міжнародної конференції). Т. 1. М., 1989. - С. 3-39.

3. Хойер Г. Лексікостатістіка (Критичний розбір) / / Нове в лінгвістиці. Вип. 1. - М., 1960. - С. 88-107.

4. Автор (у співавторстві з В. В. Шаповалом) вже писав про це в роботі: Дячок М.Т., Шаповал В.В. Лексікостатістіческій підхід до вивчення циганських діалектів / / Тези доповідей III конференції молодих суспільствознавців м. Якутська. - Якутськ, 1987. - С. 146-148, однак ця стаття представляла результати дослідження, проведеного за старою методикою (до змін, внесених С. ​​А. Старостін). Тим не менш, забігаючи вперед, цікаво відзначити, що результати, отримані шляхом застосування обох методик, в принципі збіглися.

5. Вентцель Т.В., Черенков Л.М. Діалекти циганської мови / / Мови Азії та Африки. Т. 1. - М., 1976. - С. 287; Ventzel TV The Gypsy Language. - Moscow, 1983. - P. 16.

6. Вентцель Т.В. Циганська мова (севернорусскім діалект). - М., 1964; Wentzel T. Die Zigeuner Sprache (Nordrussischen Dialekt). - Leipzig, 1980; Ventzel TV The Gypsy Language; див. також Вентцель Т.В. Циганська мова / / Мови народів СРСР. Т. 1. - М., 1966.

7. Сергієвський М.В., Баранніков А.П. Цигансько-російський словник. - М., 1938.

8. Вентцель Т.В., Черенков Л.М. Діалекти ... - С. 288; Ventzel TV The Gypsy Language. - P. 17.

9. Див., напр., Представницьку колекцію циганських текстів у книзі: Зразки фольклору циган-келдерарей / Видання підготували Р.С. Деметер і П.С. Деметер. - М., 1981.

10. Деметер Р.С., Деметер П.С. Цигансько-російський і російсько-циганський словник (келдерарскій діалект). - М., 1990.

11. Tesleff A. Worterbuch des Dialekts der finlandischen Zigeuner. - Helsingfors, 1901.

12. Valtonen P. Suomen mustalaiskielen etymologinen sanakirja. - Helsinki, 1972.

13. Патканов К.П. Цигани. Кілька слів про говірками закавказьких циган: Боша і Карачі. - СПб., 1887. - С. 92-101; Paspati A. Etudes sur les Tchinghianes ou Bohemiens de l'Empire Ottomane. - Constantinople, 1870 і ін

14. Finck FN Die Sprache der armenischen Zigeuner. - St.-Petersbourg, 1907.

15. Оранський І.М. Попереднє повідомлення про виявлений в Середній Азії індійському діалекті / / Радянське сходознавство, 1956, № 4. - С. 144-151; Оранський І.М. Про виявлений в Середній Азії індійському діалекті. - М., 1960; Оранський І.М. Фольклор і мова Гіссарський парья (Середня Азія). Введення, тексти, словник. - М., 1977.

16. Про інші індоязичних групах Середньої Азії і їх мовами див.: Вількінса А.І. Середньоазіатська богема / / Известия Імператорського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті. Т. XXXV. Ч. 1. Вип. 4. - М., 1882; Оранський І.М. Індоязичная етнографічна група "афгон" у Середній Азії / / Радянська етнографія, 1956, № 2; Оранський І.М. Два індоарійських діалекту із Середньої Азії / / Індо-іранська філологія. - М., 1964; Назаров Х.Х. Різні групи середньоазіатських циган / / Матеріали республіканської науково-теоретичної конференції молодих вчених та аспірантів. - Самарканд, 1968; Назаров Х.Х. Вплив Жовтневої революції на становище і побут середньоазіатських циган (на прикладі циган, які живуть у місті Самарканді і Самаркандської області). Автореф. канд. дис. - М., 1970; Оранський І.М. Таджікоязичние етнографічні групи Гіссарський долини (Середня Азія). - М., 1983. Про індоязичних групах Ірану див. далі Прим. 21-22.

17. Зограф Г.А. Морфологічний лад нових індоарійських мов. - М., 1976. - С. 43; Зограф Г.А. Мови Південної Азії. - М., 1990. - С. 32-33. Автор використовує термін "група", але в даному випадку він не має строгого таксономічного значення.

18. Зограф Г.А. Мови Південної Азії. - С. 44-47.

19. Там же. - С. 76.

20. Vekerdi J. Numerical Data on Loan Words in Gypsy / / Acta Linguistica Academiae Scientiarum Hungaricae. T. 30 (3-4), 1980. - P. 373.

21. Iwanow W. On the Language of the Gypsies of Qainat (in Eastern Persia) / / Journal and Proceedings of the Asiatic Society of Bengal. VX - Calcutta, 1914. - P. 439-455; Iwanow W. Further Notes on the Gypsies in Persia / / Journal and Proceedings of the Asiatic Society of Bengal. V. XVI. - Calcutta, 1920. - P. 281-291; Iwanow W. Jargon of Persian Mendicant Darvishes / / Journal and Proceedings of the Asiatic Society of Bengal. V. XXIII. - Calcutta, 1927. - P. 243-245.

22. Ромаскевіч А.А. До питання про жаргоні іранських дервішів / / Іранські мови. Вип. 1. - М. - Л., 1945. - С. 141-144.

23. Iwanow W. On the Language ... - P. 443.

24. Оранський І.М. Фольклор і мову ... - С. 89.

25. Старостін С.А. Указ. соч. - С. 3-39.

26. М. Сводеш для скорочених списків пропонує спеціальні поправки, см.: Сводеш М. Лінгвістичні зв'язку Америки та Євразії / / Етимологія. принципи реконструкції та методика дослідження. - М., 1965. - С. 272.

27. Чаттерджі С.К. Введення в індоарійської мовознавство. - М., 1977. - С. 145.

28. Kochanowski J. Trois enigmes tsiganes / / Lingua posnaniensis. - T. XXV. - Warszawa - Poznan, 1982. - P. 107.

29. Вентцель Т.В., Черенков Л.М. Діалекти циганської мови та їх взаємини з индоарийскими мовами Індії / / Мови Індії, Пакистану, Непалу і Цейлону. - М., 1968. - С. 417; Владикін В.Є. Цигани / / Питання історії, 1969, № 1. - С. 206; Фолклорос романо. - Кишинів, 1970. - С. 3; Санарі В.І. Проблеми історико-етнографічного вивчення циган / / Радянська етнографія, 1971, № 3. - С. 61; Друце Е.А., Гесслер О.М. Цигани Росії та його фольклор / / Казки і пісні, народжені в дорозі. Циганський фольклор. - М., 1985. - С. 6; Miklosich F. Uber die Mundarten und die Wanderungen der Zigeuner Europa's. - H. 3. - Wien, 1873. - S. 3; Block J. Indo-Arian From the Vedas to Modern Times. - Paris, 1965. - P. 27; Horvatova E. Cigani divd prichodom do Europy / / Slovensky narodopis. - Roc. IX, 1961, № 1. - S. 23.

30. Див Beskrovny VM A Study of Gypsy Numerals / / Indian Linguistics. - T. 37. - Poona, 1976. - P. 215-219; Едельман Д.І. До субстратного спадщини центральноазіатського мовного союзу / / Питання мовознавства, 1980, № 5. - С. 23.

31. Про можливість подібних зв'язків див.: Berger H. Die Burusaski-Lehnworter in der Zigeunersprache / / Indo-Iranian Journal, 1959, V. 3, № 1. - S. 17-43, порівн. критику поглядів Х. Бергера в статті: Дячок М.Т. Бурушаскі-циганські мовні контакти (з приводу статті Х. Бергера) / / Граматична та семантична структура слова в мовах народів Сибіру. - Новосибірськ, 1988. - С. 115-128.

32. Lorimer DLR The Dumaki Language. - Nijmegen, 1939.

33. Turner RL The Position of Romani in Indo-Arian. - Edinburgh, 1927.

М. Т. Дячок. ЦИГАНСЬКИЙ МОВА І глоттохронологіі