ЗМІСТ
Введення
1.Принцип організації фінансів комерційних підприємств
2. Фінансовий стан та фінансова стійкість підприємств
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Одним з найважливіших умов успішного управління підприємницькою фірмою є аналіз її фінансового стану, так як результати в будь-якій сфері підприємницької діяльності залежать від наявності та ефективності використання фінансових ресурсів. В умовах ринкової економіки турбота про фінанси - це важливий елемент діяльності будь-якого підприємства. Для ефективного управління фінансами фірми необхідно систематично проводити фінансовий аналіз. Основний зміст даного аналізу - комплексне системне вивчення фінансового стану фірми і факторів, що впливають на нього, з метою прогнозування рівня прибутковості капіталу фірми, виявлення можливостей підвищення ефективності її функціонування. Здатність фірми успішно функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в постійно змінному внутрішньої і зовнішньої підприємницькому середовищі, постійно підтримувати свою платоспроможність і фінансову стійкість свідчать про її стійкий фінансовий стан і навпаки.
У ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності, які цікавлять не тільки працівників самої фірми, але і її партнерів по економічній діяльності, державні, фінансові, податкові органи.
Основна мета аналізу фінансового стану - одержання невеликого числа ключових, тобто найбільш інформативних, показників, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.
Основні функції аналізу фінансового стану:
Своєчасна і об'єктивна оцінка фінансового стану фірми, встановлення її "больових точок" та вивчення причин їх утворення;
Виявлення факторів і причин досягнутого стану;
Підготовка та обгрунтування прийнятих управлінських рішень в галузі фінансів;
Виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану фірми і підвищення ефективності всієї господарської діяльності, прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований момент часу і в перспективі.
Головна мета фінансової діяльності підприємства - нарощування власного капіталу та забезпечення сталого положення на ринку. Для цього необхідно постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність підприємства, а також оптимальну структуру активу і пасиву балансу.
1.Принцип організації фінансів комерційних підприємств
Організація фінансів підприємницької фірми будується на певних принципах. Розглянемо кожен з них.
Самоокупність припускає, що кошти, що забезпечують функціонування фірми, повинні окупитися, тобто принести дохід, який відповідає мінімально можливого рівня рентабельності.
Самофінансування означає повну окупність витрат на виробництво і реалізацію продукції, інвестування коштів у розвиток виробництва за рахунок власних коштів і при необхідності - за рахунок банківських та комерційних кредитів. Реалізація цього принципу - одне з основних умов підприємницької діяльності, що забезпечує конкурентоспроможність фірми.
Рівень самофінансування вважається високим, якщо питома вага власних коштів підприємницької фірми досягає 70% і більше.
Принцип самоврядування або господарської самостійності полягає у самостійному визначенні перспектив розвитку фірми (в першу чергу, на основі попиту на вироблену продукцію, виконувані роботи чи надані послуги), в самостійному плануванні своєї діяльності; у забезпеченні виробничого і соціального розвитку фірми; в самостійному визначенні напрями вкладення грошових коштів з метою отримання прибутку; в розпорядженні випущеної продукції за цінами, самостійно встановленим, а так само в самостійному розпорядженні отриманої чистим прибутком. Але в сучасній ринковій економіці не існує повної господарської самостійності, тому що окремі напрямки господарської діяльності підприємницьких фірм контролює держава.
Принцип зацікавленості в результатах господарської діяльності - об'єктивна необхідність цього принципу визначається основною метою підприємницької діяльності - систематичним отриманням прибутку. Зацікавленість у результатах господарської діяльності в рівній мірі властива працівникам фірми, керівництву фірми і державі. Щоб зацікавити працівників фірми в результатах діяльності, керівництво розробляє форми, системи і розміри оплати праці, що стимулюють і компенсують виплати, а так само використовує певні соціальні гарантії.
Принцип матеріальної відповідальності означає наявність певної системи відповідальності фірм за ведення та результати господарської діяльності. Фінансові методи реалізації цього принципу різні для окремих фірм та їхніх керівників і працівників залежно від організаційно-правової форми підприємства.
Принцип здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю фірми - залежно від суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють кілька видів контролю.
Загальнодержавний (позавідомчий) контроль - здійснюють органи державної влади і управління. У Російській Федерації цей вид контролю здійснюють вищі органи державної влади та управління - Федеральні збори і дві його палати - Державна Дума і Рада Федерації. Федеральні збори РФ утворює рахункову палату як постійно діючий орган державного фінансового контролю.
Крім того, важливу роль у здійсненні фінансового контролю відіграє Міністерство Фінансів РФ і його органи на місцях. При міністерстві створено Федеральне казначейство Міністерства Фінансів РФ.
Ефективний контроль проводить Міністерство податкової служби. Головним завданням цієї служби є контроль за дотриманням законодавства про податки, правильністю їх обчислення, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети.
Відомчий контроль - проводять контрольно-ревізійні відділи міністерств, відомств. Ці органи здійснюють перевірку фінансово - господарської діяльності підвідомчих підприємств.
Внутрішньогосподарський фінансовий контроль - проводять фінансові служби підприємницьких фірм, в першу чергу, фінансовий відділ або фінансовий департамент, бухгалтерія, ревізійна комісія. У їх функції входить перевірка продуктивної і фінансової діяльності самого підприємства, а так само його структурних підрозділів. Основне завдання внутрішньогосподарського контролю - це внутрішній аудит, перевірки за дорученням керівництва фірми. Внутрішній аудит має проводитися безперервно і повинен охоплювати всі учасники господарської діяльності фірми, носити предметний характер і бути результативним.
Незалежний фінансовий контроль - здійснюють аудиторські фірми (служби), а також окремі аудитори. Об'єктом даного контролю є діяльність усіх економічних суб'єктів, в тому числі і підприємницьких фірм. Основні цілі зовнішнього аудиту: перевірка достовірності фінансової і бухгалтерської звітності та відповідності їх законодавчим і нормативним актам, експертиза фінансово-господарського стану, оцінка платоспроможності і в ув'язненні - розробка рекомендацій щодо вдосконалення, упорядкування фінансово-господарської діяльності, податкового планування, фінансової стратегії.
Принцип формування фінансових резервів - пов'язаний з необхідністю забезпечення безперервності підприємницької діяльності, яка пов'язана з великим ризиком в наслідок коливань ринкової кон'юнктури. Фінансові резерви можуть формуватися підприємницькими фірмами всіх організаційно - правових форм з чистого прибутку після сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Для продовження нашої роботи зупинимося детальніше на принципах самоокупності та самофінансування. Але перш, нам слід визначити мінімальний рівень рентабельності, представлений в таблиці 1.
Таблиця 1 Визначення мінімального рівня рентабельності, необхідного для самоокупності та самофінансування підприємства.
Показники | Формула | Алгоритм розрахунку для першого варіанту | Алгоритм розрахунку для другого варіанту |
а) мінімальний рівень рентабельності для самоокупності | 1 варіант: P = COGS + Np Rmin s = (Pmin / COGS) * 100 2варіант: P = COGS + Np + Yн Rmin s = (Pmin / COGS) * 100 | P-0, 2P = COGS P (1-0,20) = 805 0,8 P = 805 P = 805 / 0,8 P = 1006,3 R min = (1006,3 / 805) * 100% Rmin = 25,01 | P-0, 2P = COGS + Y н P (1-0,2) = 805 +100 0,8 P = 905 P = 1143,8 Rmin = (1143,8 / 805) * 100% Rmax = 42,1 |
б) максимальний рівень рентабельності для самофінансування | 1 варіант: P = COGS + Rk min + dп + Zпк + Dо Rmax = (P / COGS) * 100 2варіант: P = COGS + Yн + Rk min + dп + Zпк + Dо Rmax = (P / COGS) * 100 | P = COGS + Rk min + D п + Z пк + D про 0,8 P = 1016 P = 1270 R max = (1270/805) * 100% Rmax = 57,8 | P = COGS + Rk min + dп + Zпк + Dо + Yн 0,8 P = 1116 P = 1395 Rmax = (1395/805) * 100% Rmax = 73,3 |
Np-податок на прибуток |
Pmin-мінімальний прибуток |
COGS-собівартість |