РЕФЕРАТ
з курсу «Аудит»
за темою: «Організація підготовки аудиторської перевірки»
1. Вибір аудитора або аудиторської організації економічним суб'єктом
Аудиторські послуги можуть бути надані будь-якому економічному суб'єкту незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, включаючи організації, їх об'єднання (спілки, асоціації, концерни, галузеві, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання), установи і т.д. При цьому економічні суб'єкти самостійно обирають аудитора, аудиторську фірму для надання аудиторських послуг або проведення аудиторської перевірки.
Основними критеріями вибору аудиторської фірми є:
рекомендації ділових партнерів, вищестоящих організацій, реклама;
наявність ліцензії;
досвід роботи фірми на ринку аудиторських послуг;
відповідальність фірми та гарантії якості аудиту;
рівень цін на послуги, що надаються;
терміни виконання робіт і т.д.
Вибравши аудиторську фірму, зацікавлена в наданні аудиторських послуг, складає і направляє їй офіційну іменне лист-пропозицію про проведення аудиту.
У листі повинно бути вказано повне найменування підприємства, його основні характеристики (дата і номер державної реєстрації, склад засновників та учасників, юридична та фактична адреси, розмір статутного капіталу, види діяльності та ін.) Згідно зі ст. 435 ГК РФ таке офіційну пропозицію називається офертою.
Офертою визнається адресована одній або кільком конкретним особам пропозиція, яке досить виразно і висловлює намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе що уклали договір з адресатом, яким буде прийнято пропозицію. Оферта повинна містити істотні умови договору. Оферта пов'язує направила її обличчя з адресатом (аудиторською фірмою або аудитором) з моменту її отримання адресатом.
Аудитор, розглянувши отриману пропозицію, направляє економічному суб'єкту лист про проведення аудиту до укладення договору для документального підтвердження згоди на проведення аудиту та роз'яснення його умов. Для разових угод між аудитором і економічним суб'єктом лист-зобов'язання є офертою.
Письмове підтвердження економічним суб'єктом своєї згоди на умови листа щодо проведення аудиту є акцептом.
У випадку, якщо потенційний клієнт в самий останній момент передумав укладати договір на аудиторську перевірку з даною аудиторською фірмою (аудитором), він направляє аудиторській фірмі (аудитору) повідомлення про відмову від оферти. Якщо повідомлення про відкликання оферти надійшло раніше або одночасно з самою офертою, оферта вважається аудиторською фірмою (аудитором) не отриманої.
2. Вибір економічного суб'єкта аудиторськими організаціями і аудиторами
У зв'язку з розширенням кола організацій, які зобов'язані проходити аудиторську перевірку і представляти аудиторські висновки зборам акціонерів, пайовиків і т.п., у аудиторських фірм одночасно росте число клієнтів з інших питань діяльності. Оперативне та ефективне проведення аудиторської діяльності вимагає попередньої роботи та планування.
Попередня діяльність починається з прийняття рішення про початок або продовження співпраці з клієнтом, тобто з вибору клієнтів. У разі посилюється конкурентної боротьби між аудиторськими фірмами найважливішим аспектом контролю якості діяльності аудиторської фірми є система підбору нових клієнтів, а також політика фірми щодо наявних клієнтів. Аудиторські фірми не зобов'язані співпрацювати з небажаними клієнтами і продовжувати обслуговування клієнтів, взаємини з якими стали чомусь небажаними.
Клієнтів аудиторської фірми можна умовно розділити на декілька типів залежно від взаємовідносин «клієнт-аудитор» у ході аудиторської перевірки:
формально-офіційний: клієнти цього типу не збираються встановлювати з аудитором тісні контакти і вимагають якнайшвидшого проведення аудиторської перевірки;
неформальний: клієнти встановлюють з аудитором тісний контакт і сподіваються на його допомогу. У цьому випадку зовнішній аудитор виконує деякі функції внутрішнього аудиту та надає ряд супутніх послуг (консультації, аналіз і т.п.).
Свою роботу аудитори повинні починати з ознайомлення з перевіряється суб'єктом, для чого вивчають установчі документи, види діяльності, облікову політику організації і т.д. Велику допомогу при цьому можуть надати бесіди з керівником і фахівцями організації, проведення експрес-аудиту шляхом усного тестування. Необхідно ознайомитися також зі звітністю, її основними показниками, щоб виявити масштаби діяльності організації і результати її роботи за досліджуваний період.
До числа основних процедур відбору клієнтів відносяться:
оцінка характеру галузі;
визначення мети аудиторської перевірки у даного клієнта і можливого використання її результатів;
з'ясування особливостей керівників;
попередня оцінка потенційної трудомісткості і складності аудиту, а також аудиторського ризику;
оцінка причини зміни або змін аудиторів;
знайомство із застереженнями колишніх аудиторських висновків про результати аудиту;
з'ясування характеру та проблем взаємовідносин з податковими органами, банками, партнерами, акціонерами та іншими споживачами інформації фінансової звітності потенційного клієнта:
отримання рекомендацій (від різних організацій, професіоналів і т.д.);
експрес-аналіз звітності;
попереднє ознайомлення з станом бухгалтерського обліку і звітності, поточними та майбутніми проблемами клієнта;
оцінка власної здатності аудиторської фірми або аудитора до виконання роботи (з урахуванням наявності відповідного персоналу, знання галузі клієнта і т.д.).
На стадії попереднього планування з керівництвом економічного суб'єкта повинні бути обговорені і узгоджені також відповідні організаційні питання, пов'язані зі створенням нормальних умов для роботи і оплатою зазначених послуг.
Великої обережності вимагає перевірка тих організацій, у яких склалася сумнівна репутація. Тому, перш ніж укласти договір з такими організаціями про проведення аудиту, необхідно з'ясувати, хто їхній керівник, засновники, рівень кваліфікації обліково-фінансових працівників організації, які результати попередніх перевірок в даній організації (якщо це можливо), отримати відомості про форми і методи організації управління, обліку, оцінити ефективність системи внутрішньогосподарського контролю та ін Тільки в результаті попереднього вивчення економічного суб'єкта можна визначити приблизний обсяг і трудомісткість майбутніх робіт, а також тривалість аудиту. У відповідності з обсягом роботи, її складністю та тривалістю визначається вартість аудиту.
Отримавши лист-пропозицію про проведення аудиту, аудитор (аудиторська фірма) повинен також перевірити й дотримання принципу незалежності, закріпленого в даний час ст. 12 Закону «Про аудиторську діяльність».
Аудиторська перевірка не може проводитися:
1) аудиторами, які є:
засновниками;
власниками чи акціонерами;
керівниками та іншими посадовими особами суб'єкта, що несуть відповідальність за дотримання бухгалтерської звітності або перебувають із зазначеними особами близька родичка (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя);
2) аудиторськими фірмами щодо економічних суб'єктів, є:
їх засновниками, власниками, акціонерами, кредиторами, страховиками;
їх дочірніми підприємствами, філіями і представництвами або мають у своєму капіталі частку аудиторської фірми, а також аудиторськими фірмами, щодо яких перевіряється суб'єкт є:
засновником;
власником або акціонером;
3) аудиторами та аудиторськими фірмами, які надають даному економічному суб'єкту послуги з ведення бухгалтерського обліку або складання фінансової звітності.
Якщо перераховані обставини будуть з'ясовані після укладення договору на перевірку або видачі доручення, договір підлягає розірванню, а доручення відкликається.
При навмисному приховуванні аудитором (аудиторською фірмою) подібних обставин замовнику відшкодовуються понесені ним витрати у зв'язку з укладенням договору, а ліцензія аудитора може бути анульована.
За підсумками попереднього планування аудиторська організація повинна вирішити, чи згодна вона працювати з даним клієнтом. На прийняття цього рішення впливають кілька факторів. По-перше, аудиторська організація повинна переконатися у принциповій можливості проведення аудиту. По-друге, аудитор повинен оцінити суб'єктивні фактори, що впливають на його бажання працювати з клієнтом: репутація клієнта, платоспроможність і т.д. По-третє, аудитор повинен оцінити наявність у своїй організації необхідних кадрів.
Якщо за підсумками попереднього планування аудиторська організація та економічний суб'єкт прийшли до згоди про можливість аудиту та погодили принципові моменти його проведення, вони повинні перейти до документального оформлення своїх взаємовідносин.
3. Лист про проведення аудиту
Лист про проведення аудиту - документ, що регламентує зобов'язання і відповідальність економічного суб'єкта - клієнта й аудитора (аудиторської фірми) на етапі укладення угоди про проведення аудиторської перевірки.
Листа, як правило, має передувати офіційну пропозицію економічного суб'єкта з проханням про проведення аудиту і (або) надання аудиторських послуг. Воно направляється виконавчому органу економічного суб'єкта до укладення договору на проведення аудиту щоб уникнути неправильного розуміння нею умов майбутнього договору, мети і масштабу аудиту.
Якщо цілі та масштаб аудиту визначені між сторонами в довгостроковому договорі, лист може не складатися або давати лише додаткову інформацію для економічного суб'єкта.
Порядок складання та подання листа визначає Федеральний стандарт аудиту № 12 «Узгодження умов проведення аудиту».
У зв'язку з цим лист про проведення аудиту може містити:
обов'язкові вказівки;
додаткову інформацію.
Обов'язкові вказівки включають наступні моменти.
1. За умовами аудиторської перевірки:
про об'єкт і цілі аудиторської перевірки, зокрема про порядок аудиту філій та підрозділів економічного суб'єкта у випадку їх наявності;
чи повинно аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності клієнта включати висновок про достовірність бухгалтерської звітності філій, підрозділів і дочірніх компаній;
про законодавчі акти і нормативні документи, на підставі яких проводиться аудит.
2. За зобов'язаннями аудиторської організації:
про форму звітності аудиторської організації за результатами проведеної роботи;
про відповідальність аудиторської організації за надані послуги;
зобов'язання аудиторської організації щодо дотримання комерційної таємниці;
про наявність ризику не виявлення суттєвих неточностей або помилок в бухгалтерському обліку та звітності у зв'язку з вибірковим характером застосовуваних аудиторських процедур і недосконалістю системи внутрішнього контролю економічного суб'єкта.
3. За зобов'язаннями економічного суб'єкта:
про відповідальність економічного суб'єкта та її виконавчого органу за повноту і достовірність поданої документації бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності;
про забезпечення вільного доступу до первинних документів та бухгалтерських регістрах, комп'ютерній базі даних і будь-який іншої документації та інформації, необхідної для проведення аудиторської перевірки;
про направлення економічним суб'єктом за вказівкою аудиторської організації листів на адресу його дебіторів і кредиторів про підтвердження (непідтвердження) ними відповідної заборгованості;
про ненадання тиску на аудиторську організацію в будь-якій формі з метою зміни її думки про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.
Докладніше з цими вказівками можна познайомитися, вивчивши міжнародний стандарт аудиту «Умови домовленості про аудит».
До додаткової відноситься інформація, включена в текст листа-зобов'язання за бажанням аудиторської фірми або клієнта.
До неї належать:
загальні відомості про які надають аудиторською фірмою послуги, кваліфікації її персоналу;
приблизний календарний план проведення аудиту і склад групи аудиторів;
загальна характеристика застосовуваних методів аудиту;
пропоновані умови оплати праці;
пропозицію про використання послуг незалежних експертів та ін
Жорсткі рекомендації щодо складання листа аудитора перед клієнтом відсутні, а зміст листа визначається насамперед запитів клієнта, його фінансовим станом, ступенем взаємної довіри між аудитором і клієнтом.
Лист про проведення аудиту документально підтверджує згоду аудитора з умовами, запропонованими клієнтом, розуміння аудитором поставленої перед ним завдання на проведення аудиту, ступеня відповідальності перед клієнтом.
У той же час керівництво економічного суб'єкта не завжди правильно розуміє цілі і завдання аудиту і не уявляє, які дії потрібні від нього і працівників підприємства, а також ступінь відповідальності за надану для перевірки документацію.
Щоб уникнути нерозв'язних конфліктів по ходу проведення аудиторської перевірки всі ці питання повинні бути роз'яснені клієнту до початку перевірки і навіть до укладення договору.
Лист про проведення аудиту, надіслане аудиторською фірмою своєму клієнтові до початку перевірки, допомагає уникнути непорозумінь і конфліктів при формуванні аудиторського висновку за підсумками перевірки.
Якщо аудиторська організація вирішила, що в напрямку нового листа-зобов'язання (при повторному аудиті) немає необхідності, вона має право нагадати клієнту зміст колишнього листи-зобов'язання.
Аудитор може прийняти рішення не становити щоразу новий лист про проведення аудиту. Однак наступні чинники можуть зробити доцільним складання нового листа:
а) будь-яка ознака, що вказує на неправильне розуміння аудіруемим особою мети й обсягу аудиту;
б) будь-які переглянуті або особливі умови аудиторського завдання;
в) кадрові зміни у вищому керівництві, раді директорів або в структурі аудируемого особи;
г) зміни в структурі власності аудируемого особи;
д) значні зміни характеру або масштабів діяльності аудируемого особи;
е) вимоги законодавства Російської Федерації.
4. Розуміння діяльності економічного суб'єкта
До початку проведення аудиту або надання супутніх послуг аудиторська організація повинна ознайомитися в достатній мірі з діяльністю економічного суб'єкта. Для проведення аудиту бухгалтерської звітності аудиторська організація повинна розуміти діяльність економічного суб'єкта в достатній мірі, щоб ідентифікувати і правильно оцінювати події, операції, використовувані методи обліку, які можуть чинити істотний вплив на достовірність бухгалтерської звітності, на хід проведення перевірки або на висновки, що містяться в аудиторському висновку.
Вимоги, що пред'являються до аудиторській фірмі або аудитору, який працює самостійно як індивідуального підприємця, у питаннях отримання знань про діяльність економічного суб'єкта та їх подальшого використання при проведенні аудиту, визначені у Федеральному правило (стандарті) аудиторської діяльності № 15 «Розуміння діяльності економічного суб'єкта» .
Згідно з Федеральним стандарту факторами, що визначають необхідність розуміння діяльності економічного суб'єкта, є:
економічна політика економічного суб'єкта у звітний період (періоди), її стратегії і тактики;
проведена економічним суб'єктом облікова політика і її відповідність напрямками фінансової політики;
в ідентифікація господарських операцій, здійснюваних економічним суб'єктом; можливість якісного проведення аудиту;
правильність застосування нормативно-правових актів, що регулюють операції, що проводяться економічним суб'єктом;
обгрунтованість висновків про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.
Областями діяльності економічного суб'єкта, розуміння яких істотно для аудиторської організації на всіх стадіях проведення аудиту, є:
а) основна діяльність;
в) інші операції.
Придбання знань про діяльність економічного суб'єкта є безперервний процес збору і обробки інформації на всіх стадіях проведення аудиту. При цьому інформація, що отримується на наступних стадіях, доповнює і уточнює дані, отримані на попередніх стадіях.
При ознайомленні з діяльністю потенційного клієнта аудиторам слід виявити фактори, що впливають на фінансово-господарську діяльність економічного суб'єкта. Їх можна розділити:
а) на зовнішні фактори - загальні економічні та галузеві фактори:
загальноекономічні фактори (державна політика, рівень інфляції, грошова (валютна) ревальвація, стан економіки в цілому та ін);
отраслевые факторы (рынок и конкуренция, цикличность (сезонность) деятельности, изменения в технологии производства, предпринимательский риск, спад или расширение отрасли и др.);
нормативно-правовые факторы (учетная политика, требования к бухгалтерскому учету и отчетности, нормативные и законодательные акты, система налогообложения, меры государственного регулирования, аудиторские требования представления отчетности, пользователи бухгалтерской отчетности).
б) внутренние факторы, связанные с индивидуальными особенностями экономического субъекта:
индивидуальные факторы (корпоративная структура, организационная структура, деятельность внутреннего аудита, источники и методы финансирования и др.);
факторы, связанные с особенностями экономической деятельности (характер экономического субъекта, категории основных расходов, структура долгов, включая условия и ограничения и др.);
финансовые факторы (системы прогнозирования доходов и финансовых потоков, лизинг и прочие финансовые соглашения (кредиты, займы), доступность кредитов, операции с ценными бумагами, сравнение с прибыльностью производственных операций).
До начала проверки аудиторская организация должна в целом понимать влияние на деятельность проверяемого субъекта внешних факторов, тогда как детальный анализ внутренних факторов возможен в процессе проведения аудита.
Основными методами получения знаний о деятельности экономического субъекта являются:
а) изучение общеэкономических условий деятельности проверяемого экономического субъекта (например, национальная экономическая политика, система налогообложения и таможенного контроля, установление лимитов и квот);
б) анализ региональных особенностей, влияющих на деятельность экономического
субъекта (например, географическое положение, экономические и налоговые
условия региона);
в) учет отраслевых особенностей сферы деятельности экономического субъекта;
г) знакомство с организацией и технологией производства;
д) сбор информации о персонале экономического субъекта, ассортименте выпускаемой продукции, применяемых методах ведения бухгалтерского учета (форма, учетная политика, степень автоматизации);
е) сбор информации о структуре собственного капитала, анализ размещения и котировок акций;
ж) сбор информации об организационной и производственной структурах; проводимой маркетинговой политике; основных поставщиках и покупателях;
з) анализ деятельности экономического субъекта на рынке ценных бумаг (например, выдача векселей, операции с финансовыми векселями, покупка и продажа акций);
и) учет наличия и взаимоотношений с филиалами и дочерними (зависимыми) обществами и методов консолидации финансовой отчетности, порядка распределения прибыли, остающейся в распоряжении организации;
к) сбор информации о юридических и финансовых обязательствах экономического субъекта (имеет важное значение на этапе планирования при определении уровня существенности и расчета внутрихозяйственного риска);
л) знакомство с организацией системы внутреннего контроля.
В целях получения наиболее глубоких знаний о деятельности экономического
субъекта аудитор применяет аналитические процедуры, выявляющие существенные
отклонения от различного рода базовых показателей.
Аудитор может получить знания о деятельности экономического субъекта из следующих источников:
предыдущий опыт работы с данным аудируемым лицом и в сфере деятельности этого лица;
информация, полученная от сотрудников аудируемого лица (например, руководителей и ведущих специалистов);
информация, полученная от внутренних аудиторов аудируемого лица и из отчетных документов внутренних аудиторов;
информация, полученная от других аудиторов, юристов и консультантов, которые оказывали услуги данному аудируемому лицу или в данной сфере деятельности;
информация, полученная от специалистов, не являющихся сотрудниками данного аудируемого лица (например, представителей органов, осуществляющих государственное или негосударственное регулирование в соответствующей отрасли, заказчиков, поставщиков, представителей аналогичных организаций);
офіційні публікації в юридичних виданнях, професійних, галузевих і регіональних журналах і монографіях;
нормативні та законодавчі акти, що регламентують діяльність економічного суб'єкта;
посещение административных зданий и производственных помещений аудируемого лица;
документы периода деятельности аудируемого лица (например, протоколы заседаний совета директоров, материалы, рассылавшиеся акционерам или представленные уполномоченным государственным органам власти, рекламные материалы, финансовая (бухгалтерская) отчетность за предыдущие годы, сметы, внутренние отчеты руководства, инструкции по ведению бухгалтерского учета и системе внутреннего контроля, рабочий план счетов бухгалтерского учета, должностные инструкции, планы маркетинга и продаж).
Понимание деятельности аудируемого лица является основой для выражения профессионального суждения аудитора. Понимание деятельности и надлежащее использование информации о деятельности аудируемого лица помогает аудитору:
оценивать риски и выявлять проблемные области;
эффективно планировать и проводить аудит;
оценивать аудиторские доказательства;
обеспечивать высокое качество аудита и обоснованность выводов.
Пополнение информации, необходимой для углубления понимания деятельности экономического субъекта, осуществляется на всех стадиях аудита как руководителем аудиторской проверки, так и членами аудиторской группы; при этом руководитель должен в данном вопросе предъявлять к членам аудиторской группы достаточно высокие требования.
При повторных аудиторских проверках экономического субъекта аудиторская организация может откорректировать и переоценить информацию, собранную ранее. Аудиторская организация должна также выполнить процедуры для выявления существенных изменений, произошедших со времени проведения последней аудиторской проверки в тех явлениях и процессах, которые отражаются этой информацией.
Знание сущности деятельности экономического субъекта должно быть использовано аудиторской организацией на всех стадиях проведения аудита в целях:
квалифицированного выбора экономического субъекта для проведения аудита;
рационального планирования аудита;
эффективного проведения аудита;
определения аудиторского риска и его составляющих, а также уточнения уровня существенности;
оценки системы внутреннего контроля;
выбора видов и методов выполнения аналитических процедур;
оценки и обоснования получаемых аудиторских доказательств;
оценки допущения непрерывности деятельности экономического субъекта;
выявления противоречивой информации;
в других целях.
Приобретение информации о деятельности аудируемого лица - это непрерывный процесс сбора и оценки информации, а также соотнесения ее с аудиторскими доказательствами и полученными сведениями на всех стадиях аудита:
до заключения договора оказания аудиторских услуг аудитор должен
получить предварительные сведения об отрасли и структуре собственности, руководстве и собственниках аудируемого лица и определить, может ли он получить объем информации о деятельности аудируемого лица, необходимый для проведения аудита;
после заключения договора оказания аудиторских услуг следует расширить объем и степень детализации информации. По мере возможности аудитор должен получить требуемый объем информации в начале аудита. В ходе аудита полученная ранее информация оценивается, обновляется и пополняется. Перед аудиторской проверкой и в ходе ее проведения все произведенные процедуры и полученная информация отражаются в рабочих документах аудитора в соответствии с Федеральным правилом (стандартом) аудиторской деятельности «Документирование аудита».
Аудиторская организация может документировать и систематизировать знания о деятельности экономического субъекта в виде постоянных файлов, в том числе в автоматизированном виде. В состав постоянного файла могут входить:
а) история развития экономического субъекта;
б) перечень осуществляемых видов деятельности;
в) положения учетной политики и ее последовательные изменения;
г) другая информация, имеющая значение не только для последующего аудита проверяемого в настоящий момент экономического субъекта, но и для будущих аудиторских проверок.
При комплектации постоянного файла аудиторская организация должна следить за его периодическим пополнением и обновлением по итогам аудиторских проверок данного экономического субъекта.
5. Договор на оказание аудиторских услуг
Договор на оказание аудиторских услуг регулирует взаимоотношения аудитора, аудиторской фирмы с клиентом. По договору на оказание аудиторских услуг исполнитель-аудитор обязуется оказать услуги (совершить определенные действия), а заказчик-клиент - оплатить эти услуги. Этот документ подтверждает и фиксирует официальное, юридическое соглашение интересов участвующих сторон.
Подготовка договора начинается после предварительного ознакомления с деятельностью экономического субъекта и принятия решения о возможности оказания аудиторских услуг.
Этап подготовки договора включает в себя, в частности, определение трудоемкости, стоимости и сроков оказания аудиторских услуг, потребности в привлечении сторонних консультантов и экспертов.
Общие положения указанного договора определяются согласно статьям ГК РФ. Однако договор на оказание аудиторских услуг может иметь существенные отличия от других договоров, используемых в хозяйственной практике. Это, прежде всего, учет в договоре уровня аудиторского риска и, следовательно, разделение ответственности между исполнителем-аудитором и заказчиком-клиентом, а также интересов третьих лиц (пользователей информации финансовой отчетности). Последнее связано с тем, что аудитор несет ответственность не только перед клиентом, но и перед пользователями информации финансовой отчетности (акционерами, учредителями, кредиторами) проверяемого экономического субъекта при нанесении им ущерба в результате неквалифицированной проверки.
В случае, когда договору предшествует письмо о проведении аудита, в тексте договора должно излагаться описание существенных условий будущего сотрудничества, прав и обязанностей сторон.
Согласно требованиям Федерального правила (стандарта) аудиторской деятельности № 12 «Согласование условий проведения аудита» в тексте договора целесообразно раскрыть следующие основные аспекты и существенные условия:
предмет договора на оказание аудиторских услуг:
а) в случаях проведения аудиторской проверки - работа по подготовке аудиторского заключения о достоверности бухгалтерской отчетности экономического субъекта за определенный договором период;
б) в случаях оказания сопутствующих аудиту услуг - работа по выполнению определенных договором видов услуг, сопутствующих аудиту;
условия оказания аудиторских услуг:
а) цель оказания аудиторских услуг и объекты аудита, в частности филиалы и подразделения экономического субъекта (при их наличии);
б) сроки и этапы оказания аудиторских услуг;
в) ссылки на законодательные акты и нормативные документы, на основании которых оказываются аудиторские услуги;
права и обязанности аудиторской организации:
а) неукоснительного соблюдения при оказании аудиторских услуг требований законодательных актов Российской Федерации и других нормативных документов;
б) самостоятельного определения форм и методов аудиторской проверки;
в) проверки любой документации экономического субъекта, необходимой для проведения аудита, а также получения разъяснений и дополнительных сведений по возникшим в ходе аудита вопросам;
г) получения по письменному запросу необходимой для осуществления аудиторской проверки информации от третьих лиц, в том числе при содействии государственных органов, поручивших проверку;
д)отказа от проведения аудиторской проверки или отказа от выражения мнения о достоверности проверяемой отчетности в аудиторском заключении в случае непредставления проверяемым экономическим субъектом необходимой документации;
е) обращения к эксперту в случае появления такой необходимости;
ж) квалифицированного проведения аудиторских проверок и оказания иных аудиторских услуг, соблюдения конфиденциальности полученной информации и коммерческой тайны;
з) обеспечения сохранности документов, получаемых и составляемых в ходе аудиторской проверки, и неразглашения их содержания без согласия собственника (руководителя) экономического субъекта, за исключением случаев, предусмотренных законодательными актами Российской Федерации и другие;
права и обязанности экономического субъекта:
а) создания аудиторским организациям условий для своевременного и полного проведения проверок и оказания услуг, предоставления им всей необходимой документации, обеспечения доступа в систему компьютерной обработки информации, а также выдачи по запросу аудиторов разъяснений и объяснений в устной и письменной форме;
б) получения от аудиторских организаций информации о требованиях законодательства, касающихся проведения аудита, в том числе являющихся основаниями для аудиторских замечаний и выводов;
в) обращения в орган, выдавший лицензию на осуществление аудиторской деятельности, с заявлением для проверки качества аудиторского заключения;
г) оперативного устранения выявленных аудиторской проверкой нарушений порядка ведения бухгалтерского учета и составления бухгалтерской отчетности;
д) воздержания от любых действий с целью ограничения круга вопросов, подлежащих выяснению при проведении аудиторской проверки или оказании сопутствующих аудиту услуг;
е) исключения давления на аудиторскую организацию в любой форме с целью изменения ее мнения о достоверности бухгалтерской отчетности экономического субъекта;
стоимость и порядок оплаты аудиторских услуг:
а) порядок определения стоимости аудиторских услуг;
б) порядок и сроки оплаты аудиторских услуг, в том числе выплаты аванса либо задатка.
Желательно, чтобы в договоре была предусмотрена предварительная оплата заказчиком, хотя бы до 50%, стоимости аудиторских услуг. Предоплата в определенной мере обеспечивает финансовую независимость аудитора в процессе аудита и исключает возможность диктовки клиентом невыполнимых условий путем угрозы невыплаты аудитору стоимости выполненных работ.
Наряду с этим текст договора может содержать другие важные для сторон обстоятельства:
примерный календарный план оказания аудиторских услуг и состав участвующей в этом группы аудиторов;
общая характеристика применяемых методов проведения проверки и оказания услуг;
уровень существенности возможных ошибок, устанавливаемый при проведении аудита;
согласие экономического субъекта на использование результатов, полученных предшествующей аудиторской организацией;
указания по ограничению ответственности аудиторской организации;
порядок оплаты дополнительных расходов, возникающих в ходе оказания аудиторских услуг и другие условия.
В договоре на оказание аудиторских услуг целесообразно отразить случаи (причины), когда аудитор может выдать клиенту отрицательное заключение или вовсе отказаться от выдачи заключения. Необходимо также указать сроки представления клиентом документов, необходимых для проведения проверки, поскольку зачастую клиенты приглашают аудитора, когда их бухгалтерский отчет еще не готов, что очень осложняет работу.
В зависимости от поставленной в договоре цели аудита результаты проверок могут оформляться справками и заключениями. Результаты аудиторской проверки носят строго конфиденциальный характер и не должны разглашаться. За разглашение этих данных аудитор может нести как дисциплинарную, так и материальную ответственность. Поэтому ответственность аудитора за разглашение данных, представляющих коммерческую тайну проверяемой фирмы, может быть предусмотрена в договоре.
Договор на оказание аудиторских услуг может носить разовый (однократное оказание услуги) или долгосрочный (неоднократное оказание услуги в течение определенного периода времени) характер, исходя из наличия у аудиторской организации соответствующей лицензии. В случае повторного соглашения об оказании аудиторских услуг условия договора могут пересматриваться и должны оформляться в письменном виде.
Договор может быть заключен на длительный срок. Предметом такого договора могут выступать одновременно услуги по проведению аудита как такового, а также сопутствующие аудиту услуги.
6. Оценка стоимости аудиторских услуг
Оценка стоимости аудиторских услуг является одним из важнейших моментов при заключении договора. Единых расценок на аудит не существует. На расценки оказывают влияние следующие факторы:
местонахождение аудиторской и проверяемой организации (всем понятно, что стоимость аудиторской проверки в г. Москве будет выше, чем в г. Ростове-на-Дону);
характер деятельности проверяемой организации (от вида деятельности организации зависит объем предстоящей работы аудиторов, например при проверке промышленного предприятия трудозатраты выше, чем при проверке туристического агентства);
объем выручки (стоимость аудита часто определяется в зависимости от объема выручки, в некоторых странах стоимость составляет до 10% от этого показателя);
объем документооборота аудируемого лица;
известность аудиторской компании и т.д.
На стоимость аудиторских работ оказывает влияние и конкуренция на рынке аудиторских услуг.
Все имеющиеся в настоящее время в Российской Федерации формы и виды оценки стоимости аудиторских услуг можно условно разделить на следующие группы:
аккордная оплата;
повременная оплата;
сдельная оплата;
оплата по результатам;
комбинированная оплата.
При аккордной оплате сумма оплаты определяется и фиксируется в договоре на проведение аудиторской проверки до ее начала. Некоторые аудиторские фирмы определяют эту сумму произвольно, исходя из определенного процента актива баланса, выручки предприятия и т.п. Ряд аудиторских фирм на основании предварительной экспертизы оценивают ориентировочный аудиторский риск и трудоемкость планируемых работ, а затем определяют общую стоимость работ. Недостатками аккордной оплаты являются невозможность обоснованно оценить реальную трудоемкость работы и предусмотреть непредвиденные обстоятельства.
Повременная оплата наиболее распространена на рынке аудиторских услуг во всех странах. Она базируется на оценке одного часа (дня) работы аудитора (с учетом его квалификации) и предполагаемого объема работы. При повременной оплате стоимость определяется исходя из условного человеко-часа. Его стоимость для отечественных аудиторских компаний определяется от 30 до 100 у.е. (как правило, долл. США).
Значительно дороже стоят услуги транснациональных компаний, работающих на российской рынке, таких как PriceWaterhouseCoopers, Ernst & Young, KPMG, Deloitte & Touche. Час работы одного аудитора такой компании стоит 100-200 у.е., а цена договора никак не менее 10 000 у.е.
Сдельная оплата применяется, как правило, при оказании аудиторских услуг, например, восстановлении бухгалтерского учета. Расчет производится исходя из определения стоимости одной операции, выполненной аудитором, или стоимости одного показателя в отчетности.
При оплате по результатам аудитор отказывается от заранее определенной суммы за предоставленную услугу, а определяет оплату в виде доли от сэкономленных для клиента финансовых ресурсов (обычно устанавливается определенный процент от экономии).
Комбинированная оплата — это различные комбинации из перечисленных форм и видов оплаты (например, в договоре определяется общая стоимость услуги (аккорд) плюс определенный процент от экономии или резерв на непредвиденные обстоятельства).
Как правило, каждая аудиторская фирма имеет внутреннее положение, определяющее порядок расчета стоимости аудиторских услуг.
Список літератури
1. Адамс Р. Основи аудиту: Пер. з англ. / Под ред. Я.В. Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2005.
2. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит: Пер з англ; Гол. редактор серии проф. Я.В. Соколов. - М.: Фінанси і статистика, 2007.
3. Аудит: учебник для студентов вузов, обучающихся по экономическим специальностя/под ред. В.І. Подільського. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА: Аудит, 2008.
4. Багата І.М. Аудит: Навчальний посібник. / І.М. Багата, М.Т. Лабинцев, М.М. Хахонова .- 4-е вид., Перераб. і доп. - Ростов н / Д: Фенікс, 2007.
5. Бичкова С.М., Растамханова Л.М. Ризики в аудиторській діяльності / За ред. проф. С.М. Бичкової. М.: «Фінанси та статистика», 2008.
6. Бичкова С.М. Докази в аудиті. - М.: Фінанси і статистика, 2006.
7. Голосів О.В., Гутцайт Є.М. Аудит: концепція, проблеми, стандарти, контроль, ефективність, криза. - М.: Изд-во «Бухгалтерський облік», 2008.