КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
З оперативного управління виробництвом
Тема: "Оперативно-календарне планування з технічної підготовки е нового автомобіля"
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОСНОВНА ЧАСТИНА. МОДЕЛЮВАННЯ, РОЗРАХУНОК І ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖЕВОГО ГРАФІКА
1.1 АНАЛІЗ РОЗРОБЛЕНОГО МЕРЕЖЕВОГО ГРАФІКА
1.2 Оптимізація сіткових графіків
2. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК
ВСТУП
Оперативне управління виробництвом є важливою складовою частиною керівництва виробничою діяльністю підприємства і включає функції календарного планування та диспетчеризації виробництва, рознарядки робіт та контролю термінів їх виконання. Оперативне управління має величезне значення у сфері виробництва.
Організація оперативного управління на підприємствах ведеться на базі:
- Календарного планування;
- Мережевого планування;
- Плану виготовлення продукції (виробничої програми) та виробничої потужності
Мережеве планування та управління (СПУ) - це комплекс графічних і розрахункових методів, організаційних заходів, що забезпечують моделювання, аналіз і динамічну перебудову плану виконання складних проектів і розробок. СПУ грунтується на графічному зображенні комплексу робіт за проектом, відображаючи їх логічну послідовність, взаємозв'язок, тривалість, з подальшою оптимізацією розробленого графіка. Основним планом документом СПУ є мережевий графік (мережева модель).
СПУ включає три основних етапи:
1. структурний планування;
2. календарне планування;
3. оперативне управління.
Структурний планування починається зі складання визначено переліку робіт, для яких визначається тривалість. Потім будується мережевий графік, який представляє взаємозв'язку робіт проекту.
Календарне планування передбачає побудову календарного графіка, що визначає моменти початку і закінчення кожної роботи та інші часові характеристики мережевого графіка (тобто його параметри). Це дозволяє виявляти критичні праці (шлях) яким необхідно приділяти особливу увагу, що б закінчити проект в директивний термін. Під час календарного планування визначаються параметри мережного графіка з метою проведення в подальшому оптимізації мережевої моделі, яка дозволить поліпшити ефективність використання будь-якого ресурсу.
У ході оперативного управління використовуються мережевий і календарний графіки для складання періодичних звітів про хід виконання проекту.
Оскільки номенклатура виробів підприємства, масштаби їх випуску та технологія виготовлення можуть змінюватись, то виникає завдання максимального забезпечення потреби ринку в продукції підприємства при мінімальних витратах на одиницю продукції і максимально можливої завантаженні виробничих ресурсів, тобто завдання оптимізації виробничої потужності. Для вирішення завдань такого роду використовують математичні методи знаходження оптимуму, засновані на теорії лінійного, нелінійного і динамічного програмування
Метою курсового проектування є закріплення, поглиблення і розширення теоретичних знань отриманих при вивченні дисципліни "Оперативне управління виробництвом", а також розвиток навичок побудова мережевого графіка, розрахунки його основних параметрів, складання карти проекту, розробленого мережевого графіка і його оптимізації з метою оперативного управління роботами, рішення оптимізаційної задачі по потужності підприємства.
1. ОСНОВНА ЧАСТИНА. МОДЕЛЮВАННЯ, РОЗРАХУНОК І ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖЕВОГО ГРАФІКА
Параметри мережного графіка виготовлення автоматизованого пристрою в курсовому проекті можна визначити графічним методом. При цьому розраховуються наступні параметри:
- Тривалість критичного шляху [t (L кр)];
- Ранні терміни звершення події (t p);
- Пізні терміни звершення події (t n);
- Резерви часу події (R);
- Повний резерв часу роботи (R n);
- Приватний (вільний) резерв часу роботи (R c).
Для розрахунку параметрів графічним методом події мережного графіка розбиваються на чотири сектори, як показано на малюнку 1, в яких зазначаються їх параметри.
Рисунок 1 - Елементи мережевого графіка виготовлення автоматизованого пристрою при розрахунку його параметрів графічним методом:
i - початкова подія; j - кінцева подія; t pi (j) - ранній термін звершення події; t ni (j) - пізній термін звершення події; R i (j) - резерв часу події; t ij - тривалість роботи; R nij - повний резерв часу роботи; R cij - вільний резерв часу роботи.
Розрахунки параметрів проводяться безпосередньо на графіку.
Критичний шлях - це найбільш протяжна за часом ланцюжок робіт, що ведуть від вихідного події (I) до завершального (С), тобто:
(1)
T (L кр) 0,1,4,7,16,17,18,19,20 = 30 +50 +30 +50 +10 +50 +50 +110 = 380 дн.
T (L кр) 0,1,4,10,13,16,17,18,19,20 = 30 +50 +90 +110 +0 +10 +50 +50 +110 = 500 дн.
T (L кр) 0,1,3,9,12,15,17,18,19,20 = 30 +30 +30 +70 +0 +10 +50 +50 +110 = 390 дн.
T (L кр) 0,1,3,6,15,17,18,19,20 = 30 +30 +30 +30 +10 +50 +50 +110 = 340 дн.
T (L кр) 0,1,2,5,14,17,18,19,20 = 30 +100 +80 +110 +10 +50 +50 +110 = 540 дн.
T (L кр) 0,1,2,8,11,14, 17,18,19,20 = 30 +100 +120 +140 +0 +10 +50 +50 +110 = 610 дн.
Провівши розрахунок критичного шляху з шести шляхів, вибираємо максимальний за тривалістю, тобто T (L кр) 0,1,2,8,11,14,, 17,18,19,20 рівний 664 днів.
Критичний шлях на мережевому графіку виділяється подвійною лінією.
Порядок визначення ранніх термінів звершення події наступний: ранній термін звершення вихідного події приймається рівним нулю. Розрахунок раннього терміну звершення будь-якого подальшого події t pj, тобто значення лівого сектора будь-якої події ведуть від вихідної події (i ) До даного (j) по максимальному шляху, чи ранній термін звершення будь-якого подальшого події t pj визначається сумою раннього терміну попереднього події та тривалості роботи по максимальному шляху:
або t pj = (t pi + t ij) max (2)
t p 5 = 0 +30 +100 +80 = 210
t p 10 = 0 +30 +50 +90 = 170
t p 15 = 0 +30 +30 +30 +30 = 120
t p 15 = 0 +30 +30 +30 +70 +0 = 160,
для події t p 15 вибираємо максимальне значення, значить параметр події t p 15 дорівнює 160.
Ранній термін звершення завершального події визначає термін закінчення всіх робіт розробки.
Визначення пізніх термінів звершення подій (t n), починається з завершального події (с), до початкового (I), тобто з кінця графіка і ведеться у зворотному порядку, тобто справа наліво по максимальному із шляхів, що проходять через дану подію.
Пізній строк звершення події t n визначається різницею між тривалістю критичного шляху і максимального з наступних за даними подією шляхів, тобто:
, Або
(3)
t n 5 = 610-110-50-50-10-110 = 280
t n 11 = 610-110-50-50-10-0 = 390
t n 18 = 610-110-50 = 450
Резерв часу події R визначається як різниця між пізнім t
і раннім t
термінами звершення події:
(4)
R 1 = 30-30 = 0
R 5 = 280-210 = 70
R 15 = 390-160 = 230
Резерв часу роботи визначається як повний і вільний (приватний). Повний резерв часу показує граничний час, на яке можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи при цьому тривалості критичного шляху.
Повний резерв часу роботи визначається шляхом вирахування з значення правого сектору кінцевого події роботи суми значення лівого сектора початкового події даної роботи, тобто:
(5)
R n 1-2 = 130-30-100 = 0
R n 1-4 = 80-30-50 = 0
R n 2-5 = 210-130-80 = 0
Використання повного резерву будь-якої роботи призведе до того, що дана робота переміститься на критичний шлях.
Вільний (приватний) резерв часу роботи - це максимальна кількість часу, на яке можна перенести початок роботи чи збільшити її тривалість без зміни раннього початку наступної роботи.
Вільний (приватний) резерв для будь-якої роботи визначається вирахуванням із значення лівого сектора початкового події цієї роботи суми значень лівого сектора початкового події та тривалості роботи, тобто
(6)
R c 1-2 = 130-30-100 = 0
R c 6-15 = 390-90-30 = 270
R c 2-5 = 280-130-80 = 70
Використання вільного резерву роботи приведе до зміни ранніх термінів початку наступних робіт.
При розрахунку значень резервів слід пам'ятати, що роботи, що лежать на критичному шляху, резервів не мають, тобто їх значення рівні нулю.
Таблиця 1 - Перелік робіт з виготовлення стенду, тривалість і виконавці робіт
Вид (вміст) робіт
Код роботи
Тривалість
(Дні)
Число виконавчої телей (осіб)
1
2
3
4
Розробка технічного завдання і складання ескізного проекту
0-1
30
2 6 0 2 0
Складання технічного проекту двигуна
1-2
100
1 8 0 4 0
Складання технічного проекту кузова
1-3
30
1 4 0 2 0
Складання технічного проекту шасі
1-4
50
1 5 0 2 0
Складання робочого проекту двигуна
2-5
80
1 7 0 3 0
Складання робочого проекту кузова
3-6
30
1 4 0 2 0
Складання робочого проекту шасі
4-7
30
1 4 0 2 0
Складання проекту оснащення двигуна
2-8
120
1 10 0 5 0
Складання проекту оснащення кузова
3-9
30
1 3 0 2 0
Складання проекту оснащення шасі
4-10
90
1 7 0 3 0
Виготовлення оснащення двигуна
8-11
140
1 0 2 0 12
Виготовлення оснащення кузова
9-12
70
1 0 1 0 6
Виготовлення оснащення шасі
10-13
110
1 0 1 0 8
Виготовлення дослідного зразка двигуна
5-14
110
1 0 1 0 8
Виготовлення дослідного зразка кузова
6-15
30
1 0 1 0 4
Виготовлення дослідного зразка шасі
7-16
50
1 0 1 0 5
Фіктивна робота
Фіктивна робота
Фіктивна робота
11-14
12-15
13-16
0
0
Збірка дослідного зразка двигуна
14-17
10
1 0 1 0 4
Збірка дослідного зразка кузова
15-17
10
1 0 1 0 7
Збірка дослідного зразка шасі
16-17
10
1 0 1 0 4
Випробування дослідних зразків
17-18
50
2 2 0 0 8
Внесення змін за результатами випробувань
18-19
50