(У світлі металінгвістики та теорії комунікації)
ЯИ в силу особливостей російського менталітету завжди мала місце в російській мові, в публіцистичному та художньому стилях, у мові окремих письменників чи героїв їхніх творів. Відзначено тенденцію, яка веде до поширення ЯИ в російської мовної дійсності. Про це свідчать як очевидні мовні факти, так і зростаюча увага до них дослідників. Якщо виходити зі спостережень, зібраних з приводу ЯИ в лінгвістичній літературі, то найбільш актуальним представляється в даний час розгляд ЯИ у світлі металінгвістики [Ахманова, 1966,230] та теорії комунікації.
Феномен ЯИ пояснюється, як відомо, прагненням до експресії мови. Екстралінгвістичні причина "ескалації експресії" (В. Г. Костомаров) наприкінці ХХ ст. - У демократизації суспільства, інралінгвістіческая - у поміченою М.Ю. Федосюк тенденції "комунікативного рівності адресанта і адресата мовлення", грунтується на "достатньо подібному фонді загальних знань" і внаслідок цього на "тями" адресата.
ЯИ в останнє десятиліття ХХ ст. стала характерною ознакою мови газет. І якщо на початку 70-х років В. Г. Костомаров відзначав як конструктивний принцип мови газети одночасне існування двох тенденцій - прагнення до експресії і прагнення до стандарту, то в кінці ХХ ст. явно перемагає перша з них і мова багатьох центральних газет "демократичного спрямування", як від жаб'ячої шкіри, звільняється від сковували його в роки застою пут стандарту.
Унаслідок поширеності ЯИ на газетній шпальті журналіст і читач постійно користуються подвійним мовним кодом, переходячи з експліцитного способу вираження і сприйняття змісту на імпліцитний і навпаки, внаслідок чого і той і інший знаходяться в положенні "людини, яка грає" (Й. Хейзінга).
Поширення ЯИ в мові привело до її активного вивчення в Когнітологія і в лінгвістиці.
"Філософи та психологи вважають гру одним з фундаментальних властивостей людської натури. Це вид діяльності, який не переслідує якихось конкретних практичних цілей. Мета гри - принести задоволення людям, які беруть у ній участь:" [Горєлов, Сєдов, 1997,138] .
У сучасній літературі уявлення про ЯИ відноситься до галузі мовного спілкування: [Там же], а сама ЯИ розглядається як "прикрашення" мови, яке "зазвичай носить характер гостроти, балагурства, каламбуру, жарти і т.д." [Там само, 138 ; Санніков, 1999].
Вчені відзначають "зріс за останній час інтерес до феномену мовної гри" [Грідіна, 1998,239].
Однією з причин поширення ЯИ в мовної дійсності кінця ХХ ст., Служить, на думку дослідників, що має місце "комунікативне рівність адресанта й адресата", при якому адресант має можливість розраховувати на розуміння його мовного творчості у вигляді ЯИ: ": У розмовному стилі презумпція комунікативного рівності адресанта, зокрема, установка на високу обізнаність (і, якщо можна висловитися, "тяма") адресата отримала прояв: у широкому поширенні мовної гри: "[Федосюк, 1998,4]. Тенденція до поширення мовної гри на газетній шпальті була відзначена у вийшла на початку 70-х р.р. монографії В.Г. Костомарова: ": Газетярі, налаштованому на пошук експресії, у що б то не стало, непереборно хочеться побудувати парадокс, гру слів" [Костомаров, 1971,153]. У мові деяких сучасних газетних видань, наприклад газет "Аргументи і факти", "Комсомольська правда" (товстушка), "Експрес-газета" та інші, мовна гра стала характерологічних ознакою.
ЯИ: визначення та види.
ЯИ - це особливий вид речетворческой семіотичної діяльності. Як і будь-яка гра, ЯИ здійснюється за правилами, до яких належить: 1) наявність учасників гри - виробника та одержувача мови, 2) наявність ігрового матеріалу - мовних засобів, використовуваних виробником і сприймаються одержувачем мови, 3) наявність умов гри, 4) знайомство учасників з умовами гри, 5) поведінка учасників, відповідне умов і правил гри.
Під умовою ЯИ, що стосується поведінки її учасників, розуміється обов'язкове використання в процесі ЯИ такого виду ментальної діяльності, при якому виробник мови апелює до презумптівним знань одержувача і "підштовхує" його до встановлення умовиводи [порівн.: Рішар, 1998, 125; Кривоносов, 1996 ], як посилок якого виступає вербалізованих текст і невербалізованние пресуппозиції - фонд загальних знань виробника і одержувача мови.
У мовної діяльності мовець свідомо може переходити на позиції "Home ludens" ("людини, яка грає") [Хейзінга, 1992, цит. по: Грідіна, 1998, 239]. У залежності від того, коли говорить переходить на позиції "людини, яка грає" і як він це робить, можна розрізняти види ЯИ.
Факти говорять про те, що перехід говорить на позиції "людини, яка грає" спостерігається в наступних випадках.
У комунікативних іграх, використовуваних у методиці вивчення іноземних мов, при штучному, з метою навчання, створення комунікантами ігрових ситуацій "У театрі", "У магазині", "У перукарні" та ін під.
При навмисному вживанні нормативних мовних засобів, метою якого є вираз якогось додаткового, призначеного для повідомлення денотативного або коннотативного сенсу: Під'їжджаємо, підвал закритий. Ломом зриваємо замок. Величезний підвальний лабіринт, щось капає. "Дивись-ка, мішечки, - підморгує мені Аркадій. - Це в нас цементік, тут алебастр. А це що таке жовтенькі?" На виручку приходить мешканець будинку: "Та це пісочок з глиною" (КП).
При свідомому порушенні мовної норми, що має ту ж мету - вираз додаткового денотативного або коннотативного сенсу. "Якщо освічена людина каже" ну побеглі "або" а куди мені речі подіти? ", Він знає, що" побеглі "і" куди "- це відступ від норми. Але саме усвідомлення такого відступу, навмисне змішування літературної норми і обласних елементів робить гру грою "[Горєлов, Сєдов, 1997,139]. Наприклад: Кіна не буде (АиФ); Вітаємо вас, панове, украмші:
Така ЯИ "будується на відхиленні від стереотипів при усвідомленні непорушності цих стереотипів" [Горєлов, Сєдов, 1997, 138]. СР: "Реалізуючись саме в конфлікті зі стандартом, експрессема найлегше утворюється в результаті порушення загальномовних літературної норми слововживання" [Костомаров, 1971, 160]. У такому розумінні ЯИ визначають "як вид адогматического мовного полведенія, заснований на навмисному порушенні мовного канону і який виявляє творчий потенціал особистості в реалізації системно заданих можливостей" [Грідіна, 1998, 239], іншими словами, як відхилення від стандарту, як речетворчества в області " співвідношення мовного стереотипу (стандарту, узусу, норми) "і" заданих системним механізмом можливостей відхилення від цього стереотипу в мовній діяльності "[Там же].
При створенні алюзії - використанні в промови відомих носіям мови, прецедентних, текстів - явище, що має назву текстових ремінісценцій [див, наприклад: Караулов, 1987; Супрун, 1995; Земська, 1983; Грідіна, 1998, 240-241]. Дослідники відзначають "широке поширення в публіцистичних текстах останнього часу всіляких алюзій і ремінісценцій" [Федосюк, 1998,4].
Таким чином, якщо виключити з ситуацій, в яких мовець переходить на позиції "людини, яка грає", дидактичну ситуацію, що має місце при вивченні іноземної мови, то феномен мовної гри в речетворческой діяльності мовця має місце 1) при певному навмисному, навмисному використанні мовних засобів без порушення мовної норми, 2) при свідомому відступі від мовної норми, 3) при зверненні до прецедентним текстів, яке супроводжується апеляцією до літературних та культурологічних знань реципієнта. Метою ЯИ у всі трьох випадках є вираз денотативного або коннотативного сенсу, додаткового до безпосередньо, тобто без допомоги ЯИ, вираженого глузду.
ЯИ: одиниця мови
Одиницю мовлення, в якій втілюється результат ментальної ігрової діяльності, що має на меті висловити якийсь денотативний або конотативний зміст опосередковано, за допомогою прийому ЯИ, логічно було б назвати перифрази. Враховуючи другу мету ЯИ - прагнення до експресії, таку перифразу можна було б назвати експресивною перифрази, або перифраз - експрессемой (експрессема - термін, використовуваний В. Г. Костомаровим). Результатом ЯИ є створення так званої перифрази - експрессеми.
ЯИ: Денотація
Така умова ЯИ, як обов'язкове знання правил породження і сприйняття змісту, вираженого в процесі ЯИ виробником мови і сприйнятого її одержувачем, переводить рішення проблеми Денотація ЯИ в когнітивну площину, де вона може бути вирішена з позицій когнітології як науки про знання.
Так як феномен ЯИ перш за все має місце в мовному обігу, де здійснюється мовленнєва діяльність мовця по породження, а слухача - по сприйняття мови, то одним з найбільш адекватних підходів до дослідження ЯИ, існування феномену якої обумовлено особливостями речетворческой і перцептивної діяльності, буде підхід, об'єктом вивчення при якому є "" людино - мова "[Баранов, 1997,4]. На думку про адекватність саме такого підходу до феномену ЯИ наводить висловлювання А. Г. Баранова:" Центральним об'єктом дослідження в такій динамічній лінгвістиці виступають творять "ЕГО" автора і реципієнта, а основною проблематикою - Денотація: породження і розуміння тексту (і їх передумови - когнітивні, лінгвістичні, мотиваційно-психологічні) [Там само, 4].
Під когнітивним кутом зору проблема Денотація ЯИ може розглядатися у світлі понять про декларативних і процедурних знаннях [Солсо, 1996, 546; Залевська, 1999, 71-79], відомих в Когнітологія під назвою статичних і динамічних фреймів, або скриптів, або сценаріїв, [ Моль, 1975, 147-148; Величковський, 1982, 262; Мінський, 1978 - цит. по: Каменська, 1990, 26-27], під назвою знань загальних (реляційних, процедурних) і специфічних (знання подій, ситуацій, наслідків дії) [Рішар, 1998, 7, 63-85, 124-129] та інших
Перифраза - експрессема як результат ЯИ будується пишучим шляхом апеляції до пресуппозиції читає. До пресуппозиция лінгвістичної або екзистенціальної та одночасно до логічної, або операціональної.
У термінах когнітивної лінгвістики, апеляція до лінгвістичної та екзистенціальної пресуппозиция що читає - це апеляція до статичних, декларативним знань, або фреймах, а апеляція до логічної (оперціональной) пресуппозиції, тобто підведення читає до необхідності встановлення логічних, причинних, зв'язків - це апеляція до динамічних , процедурних знань, або скриптам (сценаріями).
Сукупність пресуппозиций, декларативних і процедурних знань, апеляція до яких при виробництві мови обумовлює як факт ЯИ, так і розуміння перифрази - експрессеми, становить епістемологічний фон мовного спілкування пише і читає (говорить і слухача).
Апеляція до лінгвістичної пресуппозиції (лінгвістичним фреймах) - це звернення пише до власне мовним знань читає - знанням особливостей мовних одиниць, їх "залученості" в парадигматичні та синтагматичні відношення, знання їх стилістичної приналежності і т. д.
Апеляція до екзистенціальної пресуппозиції (екзистенціальним фреймах) - це розрахунок пише на використання читає його екстралінгвістичних знань: соціальних, історичних, медичних, культурологічних, філологічних ("літературні знання"), прагматичних ("знання особливостей мовної особистості") і ін
Апеляція до логічної (або операциональной) пресуппозиції - це спонукання пише, спрямоване на адресу мовної свідомості читає, до встановлення умовиводи як обов'язкової умови сприйняття змісту тексту [Рішар, 1998, 124-125].
ЯИ призводить до створення перифрази-експрессеми в тому випадку, якщо актуалізує у свідомості реципієнта апеляцію до фреймах - певним квантам статичних знань (до неопераціональним пресуппозиция [Лісоченко, 1992] і апеляцію до скриптів - до необхідності встановлення тих чи інших видів логічних відносин, супроводжуючого сприйняття тексту (до операційним пресуппозиция [Там само]). Тільки в тому випадку комунікативна мета пише, що складається в тому, щоб читач створене ним висловлювання сприйняв як перифразу-експресом, буде досягнута.
У семіозе перифрази-експрессеми завжди присутні презумптівние статичні знання - фрейми, залучаємо в скрипт - умовивід, що приводить до розуміння перифрази.
Презумптівние статичні знання (екзистенційні, прагматичні, ситуативні і т.д.) - фрейми - найбільш "очевидні", коли зумовлюють розуміння різного змісту однієї і тієї ж фрази. Ср:
Президент США Картер, щоб перевірити відданість свого охоронця, запропонував йому стрибнути з вікна 20-го поверху хмарочоса. Той сльозу пустив: "Як же так, пане президент, у мене ж вдома дружина, діти!" Картер теж заплакав і вибачився перед охоронцем за те, що піддав вірність останнього такого випробування. Коли ж у вікно за пропозицією Брежнєва зібрався стрибнути його охоронець, Картер в самий останній момент зупинив його: "Ти що, з глузду з'їхав?" А охоронець виривається і кричить: "Пусти, сволота, у мене вдома дружина, діти!" (АіФ)
Скрипти-умовиводи реалізуються звичайно у вигляді ентімем:
ентимема з опущеною більшої посилкою:
Більш того, якщо не навчитися приймати тимчасовість буття, то взагалі безглуздо жити (АиФ). А що стосується часу: Якщо ти здатний існувати в ньому нормально, значить, це твій час (АиФ);
ентимема з опущеним висновком:
На банці з рибними консервами зображена риба, на банці з яловичиною - корова. На банці з консервами "Анкл Бенс" - негр. Як це розуміти? (АиФ); Троє живих були доставлені в одну лікарню. У дорослих - струс, малятко отруїлася вибуховими газами. Вчора нещасний батько забрав дітей і втік. На похорони дружини: (КП).
Далі в прикладах ілюструємо окремі види фреймів, маючи на увазі обов'язкову присутність скрипта.
Оскільки на етапі Денотація перифрази-експрессеми є результатом залучення до процесу виробництва і сприйняття мовлення фреймів і скриптів, остільки вони можуть бути типізовані в залежності від видів останніх.
Далі види статичних фреймів позначаємо: лінгвістичні фрейми ЛФ, екзистенційні фрейми - ЕФ, до яких крім інших видів знань можуть бути віднесені: філологічні фрейми - ФФ, культурологічні фрейми - КФ, асоціативні фрейми - АФ, прагматичні фрейми ПФ та інші; динамічні фрейми - скрипти - С.
Перифрази-експрессеми - результат використання ЕФ
Екзистенціальні фрейми можуть бути типізовані як такі види екстралінгвістичних знань:
соціальні знання:
До чортиків набридло працювати. Підкажіть, як можна швидше стати депутатом Верховної Ради (АиФ); - Найдивніше те, що, коли відвертає кран гарячої води, тече гаряча вода, а коли холодної - тече холодна (КП); Можна дати у вас таке оголошення: "Викрадачів літаків за кордон прошу з'явитися на рейс, яким я лечу "? (АиФ);
соціально-політичні знання:
Що буде з піком Комунізму, найвищою вершиною колишнього Радянського Союзу? Будуть змінювати назву або теж спробують знести? (АиФ); Прошу Руцького, Єльцина і Грачова захистити мене від моїх україномовних дружини і тещі (АиФ);
соціально-економічні знання:
Чи вірно, що метеорологів, які лякають нас лютої зими, спонсорують фірми, затоваритися дублянками? (АиФ);
соціально-історичні знання:
Президент стукає черевиком. Що далі? (АиФ); Мені здається, що економіка зараз почала повільно, обережно йти в плюс. Так що небо над нами світлішає, проблиск з'явився, але він не червоного, і навіть не рожевого відтінку (АиФ);
знання подій:
Дарувати коробки з-під ксероксів в Думі вважається поганим тоном (АиФ);
знання подій і осіб, в них брали участь:
При цьому чомусь прийнято порівнювати президента нашого з американським: Ось, мовляв, які вони, підтягнуті, білозубі, і на коні скачуть, і на саксофоні можуть, та й по дівчатах: (АиФ);
психологічні знання:
Не інакше як вороги розкидали листівки за кандидата у депутати Олексія Олександровича (керівника великого похоронного агентства - Л.Л.), озаглавлені "Заспокоїтися зі світом". "Ми поховали Юрія Нікуліна, Альфреда Шнітке, Раїсу Горбачову і багатьох інших. Ми поховаємо і вас!" - Обіцяє кандидат: виборцям (КП);
медичні знання:
Часті чи є у думців критичні дні? (АиФ).
Зміст ЕФ, як і інших видів фреймів, укладено в так званому семантично ємному компоненті [Паніна, 1979] експресивного висловлювання - результату ЯИ. Власне періфрастічним в ньому є саме семантично ємний компонент. До висловлювань з семантично ємним компонентом може бути поставлено питання Чому?
Перифраза-експрессема - результат використання ПФ
Прагматичним фреймами можуть виступати актуальні у момент сприйняття мови знання персональних особливостей мовної особистості, а також індивідуальних особливостей або змісту її мови:
Думки експертів "Рейтингу" розділилися: чи то президент обмовився: чи то підтвердив рік від року міцніюче бажання лягти на рейки (КП); Президент, який нас, розумієш: (КП); Рубль упав, але віджався (КП).
При цьому чим більше відомий адресат і чим більше він в індивідуальній особливості мови відступає від норми, тим більшою експресією в сприйнятті носіїв мови має перифраза. Коштували В.В. Путіну вимовити: "Ми будемо переслідувати терористів всюди. Якщо в туалеті зловимо, то і в сортирі замочимо" (КП), - як у газетах замигтіло: Путін Володимир, по донесенню джерел, періодично "мочить" у сортирах тварин будь-то (КП ); Будь-якому прем'єру у нас нелегко. Путіну - особливо. Хоча зовні все виглядає вдало. Бандитів в Чечні "мочать", фракцію в Думі: він отримав, рубль відносно стабільний (АиФ); Будемо мочити в сортирі (Таганрозький кур'єр); У Гехі ополченці з гранатомета замочили чотирьох "вахов", що ховаються в сортирі ("КП" в Ростові ); Кандидати в президенти, яких "недомочілі" (КП); крапелькою цієї кислоти, яка вбиває все живе, вона і "замочила" нерв-мучитель (КП).
Перифраза-експрессема - результат використання АФ.
Асоціативні фрейми - це знання естетичних смаків носіїв мови, задоволення яких справляє сприятливе враження. Прикладом ЯИ, що використовує АФ, є римовані газетні заголовки, так як римована мова задовольняє естетичне почуття читача:
Кожному по ялинці - подарунок "Комсомолки" (КП); Смак Мондоро забудеш не скоро (АиФ); Поки живуть на світі дурні, дурити нас, отже, з руки (КП); Ви навіщо хлебтали бульбашки в келиху? (КП); Щоб бурульки не висіли, ви б дах підігріли (КП); З бодуна взимку кавун чудовий на смак (КП); На сцені був зміг - ніхто дівчат розгледіти не міг (КП); Щоб йшли до вас листоноші дружними колонами, ви на пошту поспішіть з нашими талонами (КП); підпис під малюнком: Сильно б'єш ти по м'ячу, тебе я бачити не хочу (КП); Чудо творить не тільки Копперфілд (АиФ); алітерація: Тіло пустилося у справу (АиФ); лексичний повтор у назві рубрики: На Дону, на Доні (КП).
З позицій естетичних мовних смаків читає оцінюється як прагнення пише до "милозвучності" римованих газетних текстів, так і його бажання викликати звукової або інтонаційної організацією емоційну реакцію читає:
І так у всьому - нескінченний іміджбілдінг (АиФ); Збирайтеся, вовки, у зграї, кандидати - в блоки! (КП); Дівчинка комплекс ракетний знайшла ... (КП).
ЯИ: навмисне, умисне використання нормативних мовних засобів.
Перифрази-експрессеми - результат використання ЛФ.
Лінгвістичні фрейми - це, як сказано вище, власне мовні знання комунікантів. Облік мовних знань дозволяє грати в мовну гру. Наявність ЛФ у тезаурусі комунікантів, як і наявність інших видів статичних фреймів, - це умова ЯИ. З використанням ЛФ пов'язане поняття про ЯИ як про навмисне використання мовних засобів різних рівнів. "Гра може зачіпати практично всі рівні структури мови" [Горєлов, Сєдов, 1997, 139]; "експрессемой ... може служити явище самої різної природи і різного рівня" [Костомаров, 1971, 160].
ЛФ - облік лексичного значення слова, скрипт - ідентифікація значень внаслідок встановлення внутрітекстових зв'язків:
... У Магаданській області, висловлюючись міліцейським мовою, була припинена діяльність злочинної групи з числа співробітників міжрегіонального відділу по боротьбі з економічними злочинами УВС області. Очолив "діяльність", як годиться, сам начальник відділу (АиФ).
ЛФ - облік багатозначності слова, скрипт - встановлення контрарних відносин між актуалізована в результаті ЯИ двома значеннями багатозначного слова:
Взимку сім'я краще зберігається (КП); Долар полетить, але низько-низько (КП); Гола зарплата - це еротика чи порнографія (АиФ); Як здорово, що у світі, де скаче все - рубль, прокурор ... тиск футбольних уболівальників, - існує острівець стабільності і спокою (КП); У Примор'ї відмивали сльози солдатських матерів?; Покажіть мова (АиФ).
ЛФ - облік значень омонімів, скрипт - встановлення контрарних відносин між актуалізована в результаті ЯИ значень омонімів:
Внутрішня хвороба органів внутрішніх справ (АиФ); Прем'єра для дружини прем'єра (АиФ); Таким чином ми намагаємося звести народ з владою - щоб на ваші запитання відповіли ті, хто за них і відповідає (АиФ); Зміна політики чи зміна продажного "політика" (КП); За прогнозом експертів-демографів "Рейтингу", багато росіян теж можуть перепочити від президента. Так адже Росія велика - все не перепочинь (КП); Побачити "Рай" і ... повернутися, Житель Раю - баба Рая (АиФ); Всі вакансії впадають в "Дон", порівн. коренева омонімія: Заявник Явлінський і важкоатлет Тяжлов (АиФ); Воістину робити штучні ялинки - велике мистецтво (АиФ).
ЛФ - облік семантичних або стилістичних сем, що розрізняють значення синонімів:
Аварія відсуває відповідь і на одвічне питання "Чи є життя на Марсі?" і може породити версію про можливе втручання в політ апарату мешканців "червоної планети" (КП); Тріумф "молодших братів" штанів - джинсів - настав дещо пізніше, в 60-і роки ... Хіппі перетворили джинси на фетиш, зробивши їх культової одягом ... У Росії ж пара штанів із синьої тканини перетворилася на пропуск у світ "золотої молоді" (АиФ); "Чи вірні чутки, що через нові мита подорожчають курячі стегенця?" Прес-служба була обурена: куди ми з такими питаннями до самого генерал-полковнику? Його рівень - це митна політика, а не якісь там курячі ноги (АиФ); Грошей на періодику Москва не дає. Друковане слово несуть в зону то підполковник Самарін, то батьки засуджених (КП); Нудисти набили Газманову морду особи (Експрес-газета).
ЛФ - знання обліку значень антонімів:
Грошей багато, ідей мало (АиФ); Талант не купиш і навряд чи продаси (АиФ); Малий ювілей великого лідера (КП); У цього мінуса маса плюсів (КП).
ЛФ - знання норм лексичної сполучуваності, скрипт - порівняння норми і узусом:
Закляті друзі по партії (АиФ); Росії "загрожують" світлим майбутнім (АиФ); Ніжна гадина біолога Парахіна (Експрес-газета); У Красноярську за колючку посадили ... ялинки! (КП); За кордоном БАБ опинився вперше після його турне Київ - Париж, звідки тодішній виконавчий секретар СНД повернувся рядовим олігархом (КП); Дід Мороз розтанув від ... пияцтва (АиФ); "Підписку подарувала корова" (АиФ); вирвало ... дойчмарки (АиФ); Приборкувач діабету (КП).
ЛФ - знання норм лексичної та синтаксичної сполучуваності, скрипт - той же, порівняння норми і узусом:
Проти кого дружимо (АиФ); У Росії живуть бурхливо, але не довго (КП).
ЯИ: свідомий відступ від мовної норми.
Перифрази-експрессеми - результат використання ЛФ.
Одним з поширених прийомів ЯИ в мові сучасних газет є створення перифрази-експрессеми шляхом апеляції до ЛФ - знанню стилістичної приналежності й коннотатівной забарвлення слів, коли скриптом виступає усвідомлення навмисного використання в газетному тексті семантично, стилістично або коннотатівно маркованого "семантично ємного компонента" у невластивому йому оточенні. За характером маркованості цей компонент не є приналежністю публіцистичного стилю, а тому оцінюється читає як семантично, стилістично або коннотатівно чужорідне включення в газетний текст. У цьому випадку ЯИ полягає у використанні прийому "стильового контрасту" [Горєлов, Сєдов, 1997, 145] пишуть з метою залучення уваги читає:
Дума - не злодійський сходняк (КП); За Новий рік в Новому Орлеані все питимуть на халяву (КП); Ясно ж, що Б.М. скинув отлуп на пейджер Білла, а то по-русски ні бум-бум (КП); Чому дівчата так балдіють? (КП); Від слів Михалкова "злегка очманіли" в Білому домі (КП); У СРСР сексу не було, зате в Росії - навалом (АиФ); Фраза типу "пішли ви всі на фіг, якщо я вам не подобаюся" звучить круто , хто б її не вимовляв (АиФ); Напишіть нам, на чому і як ви прокололися, чи намагалися качати права і чим це для вас скінчилося (КП); усіх луплять - прем'єр міцнішає (АиФ); Новорічні приколи (АиФ); Єльцин клеїлась до лижниці, Задорнов закадрити училку (Експрес-газета); Кльовий п'ятницю вибирає вихованця (КП); У долара їде "дах"? (АиФ); У Батайську немає злодійський "даху" (АиФ-на-Дону); У Москві існує фірма, яка готує "відмазки" для невірних подружжя (КП).
У наведених прикладах дізнаємося проблему вибору слова, за рішенням якої може стояти не тільки мета залучення уваги читає, а й вираз авторського ставлення до предмета мовлення. СР приклади:
У пасажирів до кінця поїздки перед очима все пливло, як у Ассоль після пильною десятирічної стеження за лінією горизонту (АиФ); Втім, головне вусаті туркофоби отримали: кайф від складання ультиматуму (про запорожців, які пишуть листа турецькому султанові - Л.Л.) ( КП); Прагнучи реабілітуватися, хлопці з МВС засукувати рукави і проводять низку гучних операцій (АиФ); Напевно, прес-служба зготувала відповідь, який відповідав поглядам шефа не в повній мірі (АиФ).
Вживання слова в мові газети, що суперечить його семантичної, стилістичної і коннотатівной маркованості, відступ від норм лексичної та синтаксичної сполучуваності призводить до мовної грі, що полягає у свідомому порушенні мовної норми, "відступу від стереотипів".
ЯИ: звернення до прецедентним текстів - апеляція до літературних та культурологічних знань.
Перифраза-експрессема - результат використання культурологічних та філологічних фреймів (КФ і ФФ).
Поширення в мові газет текстових ремінісценцій, які є наслідком використання прецедентних текстів, пояснюється тією "специфікою газетного змісту", відповідно до якої "досить не скрупульозно позначати розчленовані предмети і поняття, але лише натякати на них, називати цілі сфери, явища та акції" [ Костомаров, 1971, 149]. "Натякає на цілі сфери, явища та акції" шляхом звернення до відомих читачам, тобто прецедентним, текстам - один з улюблених прийомів ЯИ у створенні газетних заголовків, підзаголовків, назв рубрик та ін:
Чи молилася ти на ніч, Дездемона? (КП); "Я не люблю, коли стріляють в спину ..." (АиФ); А я граю на гармошці (КП); Наша служба і небезпечна, і важка (КП); А ти - не льотчик (АиФ); Що в імені тобі моєму? (КП); "Що в імені тобі моєму?" (Таганрозький кур'єр); Взяти й поділити (АиФ); Ми їх душили-душили (КП).
Використання текстових ремінісценцій [про текстові ремінісценціях, наприклад, в назвах телевізійних передач див.: Бертякова, 1999, 101-106] засноване на апеляції до культурологічних, в основному філологічним, знань, або фреймах. Під культурологічними фреймами (КФ) розуміються знання окремих феноменів культури. Створення експресії є наслідком включення КФ у той чи інший скрипт.
Різновидом культурологічних знань є філологічні ("літературні") знання - філологічні фрейми (ФФ). Філологічні фрейми - це знання прецедентних текстів, що послужили створення текстових ремінісценцій [Супрун, 1995, 17-29; Горєлов, Сєдов, 1997, 139-150]. Текстові ремінісценції можуть бути типізовані в залежності від видів культурологічних та філологічних знань, що обумовлюють механізм породження та розуміння перифрази-експрессеми. Експрессеми, що представляють собою результат включення в мову прецедентних текстів, можуть далі вивчатися з точки зору виявлення джерел текстових ремінісценцій [Супрун, 1995; Фрезер, 1987], способів включення прецедентних текстів у створюваний текст, ступеня трансформації прецедентного тексту, його співвідношення зі створюваним текстом в інформативному і коннотатівном планах і т.д.
На закінчення зазначаємо, що отримало широке поширення в мові газет вираження за допомогою ЯИ якогось додаткового денотативного або коннотативного сенсу і його розуміння має пресуппозіціонную обумовленість. Зокрема, при навмисному використанні мовних засобів без порушення норми ця обумовленість залежить від знання можливостей мовної системи (лінгвістична Пресупозиція), при свідомому порушенні норми - від знання мовної норми і узусу (ортологіческая пресуппозиция), при апеляції до прецедентним текстів та створенні алюзії можливість вираження і сприйняття змісту за допомогою ЯИ обумовлена такими екзистенційними знаннями комунікантів, як літературні, історичні, міфологічні та ін під. знання (культурологічна пресуппозиция).
Когнітивна та прагматична сутність ЯИ втілюється в одиницях плану змісту, організованих правилами, або умовами, ЯИ, які полягають в тому, що ЯИ представляє собою оперування декларативними і процедурними знаннями - фреймами і скриптами - мовної особистості, під якими розуміються нами неопераціональние (екзистенційна, прагматична , культурологічна, філологічна, а також лінгвістична) та операціональні (логічні) пресуппозиції. Оперування знаннями супроводжується апеляцією до декларативних (екстралінгвістичним і мовних) знань (статичним фреймах), які мають "індивідуальної когнітивної системі" адресата, і в залученні адресатом у процес розуміння мови - виведення нового знання - процедурних знань (динамічних фреймів, скриптів), що пов'язують тим або іншим видом логічних відносин "видимий і чутний текст з невидимим і нечутним підтекстом" (Звегинцев).
Сказане має також відношення до характеристики мовної особистості читача, до його здатності робити висновки при сприйнятті сенсу тексту [Рішар, 1998, 124-130], включаючи в ментальну діяльність зміст названих пресуппозиций, іншими словами, епістемологічного, або когнітивного, фону.
Особливості мови сучасних газет свідчать про те, що в ньому у зв'язку з що відбулися в російській соціумі в кінці ХХ століття суспільно-політичними змінами широке поширення отримала ЯИ у вигляді навмисного, навмисного використання нормативних мовних засобів і ЯИ у вигляді апеляції до прецедентним текстів (текстові ремінісценції ), використовується також і ЯИ як свідомий відступ пише від мовної норми.
Л.В. Лісоченко, О.В. Лісоченко.
Список літератури
Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів. М.: Радянська енциклопедія, 1996.
Баранов А.Г. Когніотіпічность тексту. До проблеми рівнів абстракції текстової діяльності / / Жанри мовлення. Саратов: Изд-во ГосУНЦ "Коледж", 1997.
Бертякова О.М. Семантика та структура заголовків - текстових ремінісценцій на функціонально-комунікативному та сінтасіческом рівнях / / Мова письменника. Текст. Сенс: Зб. наук. тр. / Таганрозький держ. пед. ін-т. Таганрог, 1999.
Величковський Б.М. Сучасна когнітивна психологія. М., 1982.
Горєлов І.М., Сєдов К.Ф. Основи психолінгвістики. М.: Лабіринт, 1997.
Грідіна Т.А. Принципи мовної гри та асоціативний контекст слова в художньому тексті / / Семантика мовних одиниць: Докл. VI
Міжнар. конф. Т. М., 1998; Вона ж. Мовна гра: стереотип і творчість. Єкатеринбург, 1996.
Залевська О.О. Введення в психолингвистику .. М., 1999.
Земська Е.А. Мовна гра / / Російська розмовна мова. Фонетика. Морфологія. Лексіка.Жест. М., 1983.
Каменська О.Л. Текст і комунікація. М.: Вища школа, 1990.
Караулов Ю.М. Російська мова та мовна особистість. М., 1987; Він же. Текстові перетворення в асоціативних експериментах / / Мовна система та її функціонування. М., 1998.
Костомаров Є.Г. Російська мова на газетній шпальті. Вид-во Московського ун-ту, 1971.
Кривоносов А.Т. Мова. Логіка. Мислення: умовивід в природній мові. Москва - Нью-Йорк, 1996.
Лісоченко Л.В. Висловлювання з імпліцитної семантикою. Ростов-на Дону: Изд-во Ростовського університету, 1992.
Мінський М. Структура для представлення знань / / Психологія машинного зору. М., 1978.
Моль А. Мистецтво і ЕОМ. М., 1975; Він же. Соціодинаміка культури. М., 1973.
Паніна Н.О. Імпліцитність мовного вираження та її типи / / Значення і сенс мовних утворень. Калінін, 1979.
Рішар Ж.Ф. Ментальна активність. Розуміння, міркування, знаходження рішень. М.: Изд-во "Ін-т психології РАН", 1998.
Санніков В.З. Російська мова в дзеркалі мовної гри. М.: Мови російської культури, 1999.
Солсо Р.Л. Когнітивна психологія. М., 1996.
Супрун А.Є. Текстові ремінісценції як мовне явище / / Питання мовознавства, 1995, № 6.
Федосюк М.Ю. У якому напрямку розвивалися стилі російської мови ХХ століття / / Філологія і журналістика в контексті культури (Лиманчик - 98): Матеріали Всерос. наук. конф. Вип. 4. Ростов-на Дону, 1998.
Фрезер Дж. Фольклор в Старому Завіті. М., 1987.
Хейзінга Й. Homo ludens. Людина, що грає. Перши. c нід. М., 1992.