ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ЗАОЧНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
«Метод середніх величин
у вивченні суспільних явищ »
Виконала студентка III курсу
обліково-статистичного факультету
спеціальності бухоблік, аналіз та аудит
Перевірила Лаптєва І.П.
Кіров
Курсова робота
з дисципліни «Статистика»
на тему:«Метод середніх величин
у вивченні суспільних явищ »
Виконала студентка III курсу
обліково-статистичного факультету
спеціальності бухоблік, аналіз та аудит
***
№ залікової книжки ***Перевірила Лаптєва І.П.
Кіров
2004
ЗМІСТ
\ T "Заголовок 2; 1" Введення .. 3Теоретична частина .. 4
Розрахункова частина .. 14
Аналітична частина .. 19
Висновок .. 26
Список використаної літератури ... 29
Введення
У даній роботі розглянемо таке поняття, як середні величини. Великого поширення в статистиці комерційної діяльності мають середні величини. У середніх величинах відображаються найважливіші показники товарообігу, товарних запасів, цін. Середніми величинами характеризуються якісні показники комерційної діяльності: витрати обігу, прибуток, рентабельність і ін Правильне розуміння сутності середньої визначає її особливу значущість в умовах ринкової економіки, коли середня через одиничне і випадкове дозволяє виявити загальне і необхідне, виявити тенденцію закономірностей економічного розвитку. У теоретичній частині розглянемо види середніх величин, а саме: середня арифметична, середня гармонійна, середня геометрична, середня квадратична, середня кубічна та структурні середні - в економічному аналізі, а також умови їх застосування. Матеріал викладено з поясненнями та прикладами.
У розрахунковій частині представлені завдання на знаходження середніх величин, на прикладі цих завдань покажемо різні способи знаходження середніх величин, і використання їх в економічному аналізі.
В аналітичній частині проведемо невелике дослідження в області диференціації заробітної плати з використанням середніх величин.
Теоретична частина
Середня величина - найважливіший вид узагальнюючих показників, що має широке практичне використання.У вивченні суспільних явищ, соціально-економічних дослідженнях середня величина є найбільш поширеною формою.
Середня величина є узагальненою кількісну характеристику ознаки у статистичній сукупності в конкретних умовах місця і часу. Середня величина відображає величину варьирующего ознаки в розрахунку на одиницю якісно однорідної сукупності.
Середні величини характеризують однотипні суспільні явища по одному кількісному ознакою.
Середні величини використовують при прогнозуванні економічних і соціальних показників, складанні бізнес-планів, аналізі реалізації прогнозів, динаміки, структури, в розрахунках економічної ефективності.
Середні величини застосовують у практиці установ банків, наприклад, визначають середні залишки грошових коштів на розрахункових рахунках підприємств, середні залишки прострочених позичок, середню оборотність кредитів.
В економічній практиці використовується широкий круг показників, обчислених у вигляді середніх величин.
Наприклад, узагальнюючим показником доходів робітників акціонерного товариства служить середній дохід одного робочого, який визначається відношенням фонду заробітної плати і виплат соціального характеру за аналізований період (рік, квартал, місяць) до чисельності робітників акціонерного товариства.
Одним із завдань органів державної статистики є характеристика рівня життя населення в цілому, а також рівня його доходів у розрізі різних соціальних груп.
Рівень життя включає велику кількість одиниць, тому порівняння індивідуальних доходів кожної сім'ї робітника, службовця, студента, банкіра і т.д. є абсолютно неможливим. Порівняння сумарних доходів окремих соціальних груп не представляє особливого інтересу, тому що ці групи істотно різняться за чисельністю.
Наприклад, чисельність робітників і чисельність людей, зайнятих у сфері підприємництва. У таких випадках використовується середні показники, середні величини доходів, доходів у розрахунку на одну людину або на одну сім'ю по кожній соціальній групі.
Найважливіша властивість середньої величини полягає в тому, що вона відображає те спільне, що притаманне всім одиницям досліджуваної сукупності. Значення ознаки окремих одиниць сукупності можуть коливатися в той чи інший бік під впливом безлічі факторів, серед яких можуть бути як основні, так і випадкові. Наприклад, доходи такої соціальної групи, як студенти державних вузів визначається діючим положенням про нарахування стипендій. У той же час доходи окремо взятого студента можуть бути і дуже великими (наприклад, студент працює на добре оплачуваній роботі) і можуть зовсім не бути (наприклад, при знаходженні в академічній відпустці). Сутність середніх в тому і полягає, що в них взаимопогашающиеся відхилення значень ознаки окремих одиниць сукупності, зумовлені дією випадкових факторів, і враховуються зміни, викликані дією факторів основних. Це дозволяє середній величині відображати типовий рівень ознаки і абстрагуватися від індивідуальних особливостей, притаманних окремим одиницям.
У кожному явищі і його розвитку має місце поєднанні випадковості та закономірності. При обчисленні середніх в силу дії закону великих чисел випадковості взаимопогашающиеся, врівноважуються, тому можна абстрагуватися від штучних особливостей явища, від кількісних значень ознаки в кожному конкретному випадку. У здатності абстрагуватися від випадкових окремих значень, коливань і укладена наукова цінність середніх як узагальнюючих характеристик сукупності.
Там, де виникає потреба узагальнення розрахунок таких характеристик призводить до заміни безлічі різних індивідуальних значень ознаки середнім показником, що характеризує всю сукупність явищ, що дозволяє виявити закономірності, притаманні масовим суспільним явищам, непомітні в одиничних явищах.
Середня відображає характерний, типовий, реальний рівень досліджуваних явищ, характеризує такі рівні та їх зміни в часі і просторі.
Середня - це вільна характеристика закономірностей процесу в тих умовах, в яких він протікає.
Аналіз середніх виявляє, наприклад, закономірності зміни продуктивності праці, заробітної плати робітників окремого підприємства на певному етапі його економічного розвитку, зміни клімату в конкретному пункті земної кулі на основі багаторічних спостережень середньої температури і т.д.
Для того, щоб середній показник був дійсно типізуються, він має визначатися не для будь-яких сукупностей, а тільки для сукупностей, що складаються з якісно однорідних одиниць. Це є основною умовою науково обгрунтованого використання середніх.
Кожна середня характеризує досліджувану сукупність за яким-небудь одній ознаці, але для характеристики будь-якої сукупності, опису її типових рис і якісних особливостей потрібна система середніх показників. Тому в практиці вітчизняної статистики для вивчення соціально-економічних явищ, обчислюється система середніх показників. Наприклад, показники середньої заробітної плати оцінюються спільно з показниками середньої вироблення, фондоозброєності праці, ступенем механізації і автоматизації робіт і т.д.
Середня повинна обчислюватися з урахуванням економічного змісту досліджуваного показника. Тому для конкретного показника, що використовується в соціально-економічному аналізі, можна обчислити тільки одне справжнє значення середньої на базі наукового способу розрахунку.
Вибір виду середньої визначається економічним змістом певного показника і вихідних даних. У кожному конкретному випадку застосовується одна з середніх величин:
- Середня арифметична;
- Середня гармонійна;
- Середня геометрична;
- Середня квадратична;
- Середня кубічна і т.д.
Середня арифметична розраховується у двох формах - простий і зваженою. Вихідною, визначальною формою служить проста середня.
Середня арифметична проста застосовується в тих випадках, коли відомі тільки окремі значення ознаки (варіанти).
Щоб обчислити середню арифметичну потрібно суму всіх значень ознак розділити на їх число. Середня арифметична проста дорівнює простій сумі окремих значень осередненою ознаки, поділеній на загальну кількість цих значень.
де х 1, х 2, ..., х n - індивідуальні значення варьирующего ознаки, n - число одиниць сукупності.
Середня з варіантів, які повторюються різне число разів, або мають різну вагу, називається зваженою. Як терезів виступають чисельності одиниць у різних групах сукупності.
Середня арифметична зважена - середня сгруппіровочних величин обчислюється за формулою
де f 1, f 2, ..., f n - ваги (частоти повторення ознак),
Наприклад:
Вклади населення в 2000 році характеризуються наступними даними (млрд. крб.):
Таблиця 1. Інформація про вклади населення в 2000 році
| 1 півріччя | ||||||
| Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | |
| 76007,3 | 84347,0 | 89694,6 | 93653, | 96062, | 97933,7 | |
| 2 півріччя | ||||||
| 1.07 | 1.08 | 1.09 | 1.10 | 1.11 | 1.12 | 1.01 |
| 99203,5 | 104396,8 | 108565,2 | 111522,5 | 114864,8 | 116404,5 | 118244,8 |
Для розрахунку середньомісячної суми вкладів населення в першому півріччі використовуємо формулу середньої арифметичної простої.
Для розрахунку середньомісячної суми вкладів населення в другому півріччі застосуємо формулу середньої хронологічної
Висновок. Середньомісячні суми вкладів у першому та другому півріччях розраховуються за різними формулами.
У першому півріччі за середньої арифметичної простої, тому що даний ряд динаміки інтервальний.
У другому півріччі середньомісячна сума вкладів розраховується за середньою хронологічною, так як цей ряд динаміки моментний.
Середня арифметична зважена розраховується в тих випадках, коли зв'язок між ознаками пряма, тобто при множенні однієї ознаки (х) на інший (f). Отримують третя ознака, що має реальний економічний зміст. Наприклад, якщо при визначенні середньої заробітної плати відомі заробітна плата одного робітника і чисельність робітників, визначається фонд заробітної плати (х * f).
Якщо зв'язок між ознаками зворотна, то потрібно ділити один показник (об'ємний - w) на інший (х), використовують формулу середньої гармонійної
Наприклад, якщо дано фонд заробітної плати (w) та заробітна плата робітника (х), то шляхом ділення першого показника на другий знаходять чисельність робітників
Наприклад, заробітна плата працівників підприємства за рік склала:
Таблиця 2. Інформація про заробітну плату працівників за рік
| Номер чеха | Середня заробітна плата працівника, тис. руб. (Х) | Число працівників (F) | Фонд заробітної плати (X * f) |
| 1 2 3 | 62 70 58 | 180 200 120 | 11160 14000 6960 |
| Всього | 190 | 500 | 32120 |
Для визначення середньорічної заробітної плати використана формула середньої арифметичної зваженої.
Наприклад:
Розрахувати середню заробітну плату одного робітника з трьох цехах підприємства.
Таблиця 3. Інформація про заробітну плату працівників по цехах
| Номер чеха | Середня заробітна плата робітника, (Х) | Число працівників, чол. | Фонд заробітної плати, руб. (W) |
| 1 2 3 | 50 62 70 | 80 120 100 | 4000 7440 7000 |
| Всього | 300 | 18440 |
Якщо при заміні індивідуальних величин ознаки на середню величину необхідно зберегти незмінною суму квадратів вихідних величин, то середня буде квадратической середньою величиною, яка має формулу
Середня квадратична проста застосовується середньої величини боку n квадратних ділянок.
Наприклад:
Є три ділянки земельної площі зі сторонами квадрата
х 1 =
х 2 =
х 3 =
Основне застосування середня геометрична знаходить при визначенні середніх темпів зростання.
Наприклад:
Вартість споживчого кошика за рік у результаті інфляції зросли у 6 разів. Який середньомісячний темп інфляції?
Середньомісячний темп інфляції становить 16%.
Наприклад:
За 1 рік обсяг виробництва виріс на 20%, а за 2 рік знизився на 20%. Визначити середній тим зростання виробництва за 2 роки.
1 рік - 120% (100 +20)
2 рік - 80% (100-20)
Тобто темп зростання за 2 роки знизився на 2,02% (100-97,98).
Розрахункова частина
1. За первинними даними таблиці 5 (у методичному вказівці 5.5) визначте середній розмір роздрібного товарообороту в розрахунку на одне підприємство торгівлі. Вкажіть вид середньої.2. Побудуйте статистичний ряд розподілу торгових підприємств за розміром товарообігу, утворивши п'ять груп з рівними інтервалами, охарактеризувавши їх числом підприємств і питомою вагою підприємств. По ряду розподілу розрахуйте середній розмір роздрібного товарообігу на одне торгове підприємство, зважуючи значення варьирующего ознаки:
а) за кількістю підприємств;
б) за питомою вагою підприємств.
Порівняйте отриману середню з п.1 і поясніть їх розбіжність.
3. За звітний рік є дані про кредитні операції банків:
Таблиця 4. Дані про кредитних операціях банків
| Вид кредиту | Банк 1 | Банк 2 | ||
| Річна процентна ставка | Сума кредиту, млн. руб. | Річна процентна ставка | Дохід банку, млн. руб. | |
| Короткостроковий Довгостроковий | 20 16 | 500 150 | 21 15 | 126 30 |
а) по кожному банку;
б) з двох банків.
Таблиця 5. Роздрібний товарообіг і витрати обігу підприємств
| № п / п | Роздрібний товарообіг | Витрати обігу |
| А | 1 | 2 |
| 1 | 510 | 30 |
| 2 | 560 | 33 |
| 3 | 800 | 46 |
| 4 | 465 | 31 |
| 5 | 225 | 16 |
| 6 | 390 | 25 |
| 7 | 640 | 39 |
| 8 | 405 | 26 |
| 9 | 200 | 15 |
| 10 | 425 | 34 |
| 11 | 570 | 37 |
| 12 | 472 | 28 |
| 13 | 250 | 19 |
| 14 | 665 | 38 |
| 15 | 650 | 36 |
| 16 | 620 | 35 |
| 17 | 380 | 24 |
| 18 | 550 | 38 |
| 19 | 750 | 44 |
| 20 | 660 | 36 |
| 21 | 450 | 27 |
| 22 | 563 | 34 |
| 23 | 400 | 26 |
| 24 | 553 | 38 |
| 25 | 772 | 45 |
Рішення:
1. Для визначення середнього розміру роздрібного товарообороту в розрахунку на одне підприємство торгівлі скористаємося формулою середньої арифметичної зваженої
Середній розмір роздрібного товарообороту в розрахунку на одне підприємство торгівлі становить 556,2 млн. руб.
2. Для побудови статистичного ряду розподілу торгових підприємств за розміром товарообігу з виділенням п'яти груп знайдемо величину рівного інтервалу.
Величина рівного інтервалу визначається за формулою:
У цьому завданню величина інтервалу
Далі знаходимо середній розмір роздрібного товарообігу на одне торгове підприємство за кількістю підприємств за формулою
Знаходимо середній розмір роздрібного товарообігу на одне торгове підприємство за питомою вагою підприємств.
З даних розрахунків можемо скласти таблицю.
Таблиця 6. Інтервальний ряд розподілу підприємств
При порівнянні отриманих в п.2 результатів середньої з результатом, отриманим у п.1 виявляємо невелике розходження, яке пояснюється тим, що в першому випадку розрахунок проводився за формулою середньої арифметичної зваженої в розрахунку на одне підприємство, а в другому випадку за формулою середньої арифметичної зваженої по ряду розподілу підприємств за розміром товарообігу з виділенням п'яти груп (інтервалів). При такому обчисленні середньої допускається певна неточність, оскільки робиться припущення про рівномірність розподілу одиниць ознаки всередині групи.
3. а) Для визначення середньої процентної ставки по банку № 1 застосуємо формулу середньої арифметичної зваженої
Для визначення середньої процентної ставки по банку № 2 використовуємо формулу середньої гармонійної, так як в завданні зазначений дохід банку
б) Середня процентна ставка по двох банках визначається за середньої арифметичної простої
На початок 2004 р . в області налічувалося 33,9 тис. великих і середніх підприємств, які представили дані про заробітну плату, яка в травні в середньому склала 4358,3 руб. На цих підприємствах працювало 433855 чоловік.
Дані статистичних спостережень повідомляють інформацію тільки про середню по галузях економіки заробітної плати. Однак якщо зважити середню заробітну плату на чисельність працюючих, тобто умовно поширити середню зарплату по галузі на кожного, що працює в даній сфері, то можна простежити диференціацію оплати праці.
Номінальна нарахована середня заробітна плата в травні 2004 року в цілому по області (включаючи підприємства та організації малого підприємництва) склала 4358,3 рубля.
Динаміка нарахованої номінальної і реальної середньої заробітної плати в розрахунку на одного працівника характеризується такими даними:
Таблиця 7. Середня номінальна і середня реальна заробітна плата в розрахунку на одного працівника
Рис.1. Темпи зростання (зменшення) номінальної та реальної заробітної плати
Нарахована середня заробітна плата в розрахунку на одного працівника по галузях економіки наведено в таблиці:
Таблиця 8. Середня заробітна плата по галузях економіки
Таблиця 9. Розподіл працюючих за рівнем заробітної плати
Рис. 2. Відхилення середньої заробітної плати по галузях економіки від середнього рівня по області у травні 2004 року
У травні 2004 року рівень нарахованої середньої заробітної плати працівників охорони здоров'я, освіти, культури і мистецтва щодо середньої зарплати в промисловості склав відповідно - 74,0, 63,6 та 54,1 відсотка.
Територіальна диференціація заробітної плати обумовлена галузевою структурою економіки районів. У середньому за травень 2004 року найбільш високий її рівень (щодо середньообласного) на великих і середніх підприємствах і організаціях склався в Кірово-Чепецького районі (вище в 1,2 рази), найнижчий - у Піжанском, Малмижський, Богородському, Кільмезском, Лебяжском, Немском і Тужинський районах (нижче в 2,2 - 2,0 рази). Середня заробітна плата на великих і середніх підприємствах міста Кірова склала 5738,3 рубля, що вище середньообласного значення на 30,7 відсотка.
Отже, в області спостерігається суттєва диференціація рівнів заробітної плати, що відображає процес розшарування суспільства за величиною доходів. Застосовується в статистичній практиці середнє, яке обчислюється без перевірки характеру розподілу даних, зазнає впливу екстремальних значень і може спотворювати явища, що відбуваються в суспільстві. Значущість цього висновку має особливу важливість для показників, що характеризують рівень життя.
Середня відображає те спільне, що складається в кожному окремому, одиничному об'єкті завдяки цьому середня отримує велике значення для виявлення закономірностей властивих масовим суспільним явищам і непомітних в одиничних явищах.
Відхилення індивідуального від загального - прояв процесу розвитку. В окремих поодиноких випадках можуть бути закладені елементи нового, передового. У цьому випадку саме конкретних фактор, взяті на тлі середніх величин, характеризує процес розвитку. Тому в середній і відображається характерний, типовий, реальний рівень досліджуваних явищ. Характеристики цих рівнів та їх змін в часі і в просторі є одним із головних завдань середніх величин. Так, через середні проявляється, наприклад, властива підприємствам на певному етапі економічного розвитку; зміна добробуту населення знаходить своє відображення в середніх показниках заробітної плати, доходів сім'ї в цілому і по окремим соціальним групам, рівня споживання продуктів, товарів і послуг.
Середній показник - це значення типове (звичайне, нормальне, що склалося в цілому), але таким воно є з того, що формується в нормальних, природних умовах існування конкретного масового явища, що розглядається в цілому. Середня відображає об'єктивну властивість явища. У дійсності часто існує тільки відхиляються явища, і середня як явища може і не існувати, хоча поняття типовості явища і запозичується з дійсності. Середня величина є відображення значення досліджуваного ознаки і, отже, вимірюється в тій же розміреності що і ця ознака. Проте існують різні способи наближеного визначення рівня розподілу чисельності для порівняння зведених ознак, безпосередньо не порівнянних між собою, наприклад середня чисельність населення по відношенню до території (середня щільність населення). У залежності від того, який саме фактор потрібно елімінувати, буде знаходитися і зміст середньої.
Поєднання загальних середніх з груповими середніми дає можливість обмежити якісно однорідні сукупності. Розчленовуючи масу об'єктів, що становлять ту чи іншу складне явища, на внутрішньо однорідні, але якісно різні групи, характеризуючи кожну з груп своєї середньої, можна виявити резерви процес новонароджуваного нової якості. Наприклад, розподілу населення за доходом дозволяє виявити формування нових соціальних груп. В аналітичній частині ми розглянули окремий приклад використання середньої величини. Підводячи підсумок можна сказати, що область застосування і використання середніх величин у статистиці досить широка.
2. Гусаров В.М. Теорія статистики: Навч. посібник для вузів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 247 с.
3. Соціально-економічна статистика: Підручник для вузів / Під ред. проф. Б.І. Башкатова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 703 с.
4. Загальна теорія статистики: Статистична методологія до вивчення комерційної діяльності: Підручник / А.І. Харламов, О. Е. Башин, В.Т. Бабурін та ін; Під ред. А.А. Спіріна, О. Е. Башин. - М.: Фінанси і статистика, 1994. - 296 с.
5. Практикум зі статистики: Учеб. посібник для вузів / Під ред. В. М. Сімчери / ХТРЕІУ. - М.: ЗАТ «Финстатинформ», 1999. - 259с.
6. Російський статистичний щорічник: стат. СБ / Держкомстат Росії. - Р76 М., 2004. - 679 стор
7. http://www.infostat.ru/
1. Для визначення середнього розміру роздрібного товарообороту в розрахунку на одне підприємство торгівлі скористаємося формулою середньої арифметичної зваженої
Середній розмір роздрібного товарообороту в розрахунку на одне підприємство торгівлі становить 556,2 млн. руб.
2. Для побудови статистичного ряду розподілу торгових підприємств за розміром товарообігу з виділенням п'яти груп знайдемо величину рівного інтервалу.
Величина рівного інтервалу визначається за формулою:
У цьому завданню величина інтервалу
| 225, 200, 250 | 3 | 675 |
| 390, 405, 425, 380, 400 | 5 | 2000 |
| 465, 472, 450, 510, 553, 550 | 6 | 3000 |
| 560, 640, 570, 620, 563, 665, 650, 660 | 8 | 4928 |
| 750, 772, 800 | 3 | 2322 |
| 25 | 12925 |
Знаходимо середній розмір роздрібного товарообігу на одне торгове підприємство за питомою вагою підприємств.
З даних розрахунків можемо скласти таблицю.
Таблиця 6. Інтервальний ряд розподілу підприємств
| Групи підприємств | Число підприємств у групі | Товарообіг | Питома вага,% |
| 200 - 320 | 3 | 675 | 5,20 |
| 320 - 440 | 5 | 2000 | 15,50 |
| 440 - 560 | 6 | 3000 | 23,20 |
| 560 - 680 | 8 | 4928 | 38,10 |
| 680 - 800 | 3 | 2322 | 18,00 |
| Всього | 25 | 12925 | 100 |
3. а) Для визначення середньої процентної ставки по банку № 1 застосуємо формулу середньої арифметичної зваженої
Для визначення середньої процентної ставки по банку № 2 використовуємо формулу середньої гармонійної, так як в завданні зазначений дохід банку
б) Середня процентна ставка по двох банках визначається за середньої арифметичної простої
Аналітична частина
У даній частині курсової роботи проведено аналітичні дослідження в області диференціації заробітної плати з використанням середніх величин, на прикладі Кіровської області. Всі використовувані дані взяті за 2004р.На початок
Дані статистичних спостережень повідомляють інформацію тільки про середню по галузях економіки заробітної плати. Однак якщо зважити середню заробітну плату на чисельність працюючих, тобто умовно поширити середню зарплату по галузі на кожного, що працює в даній сфері, то можна простежити диференціацію оплати праці.
Номінальна нарахована середня заробітна плата в травні 2004 року в цілому по області (включаючи підприємства та організації малого підприємництва) склала 4358,3 рубля.
Динаміка нарахованої номінальної і реальної середньої заробітної плати в розрахунку на одного працівника характеризується такими даними:
Таблиця 7. Середня номінальна і середня реальна заробітна плата в розрахунку на одного працівника
| Середня номінальною ва заробітна плата, рублів | У відсотках до | Реальна заробітна плата у відсотках до | |||
| попе-дущему місяцю | відповідного періоду попереднього року | попе-дущему місяцю | відповідного періоду попереднього припису го року | ||
| 2003 | |||||
| Січень | 3137,4 | 83,9 | 120,3 | 82,1 | 105,8 |
| Лютий | 3142,6 | 100,0 | 122,0 | 98,6 | 106,6 |
| Березень | 3413,4 | 108,6 | 121,0 | 108,0 | 106,0 |
| Січень - березень | 3233,2 | ... | 121,2 | ... | 106,2 |
| Квітень | 3416,1 | 100,1 | 119,4 | 99,3 | 105,0 |
| Травень | 3441,3 | 100,8 | 118,6 | 100,5 | 105,7 |
| Червень | 3648,4 | 106,1 | 117,4 | 104,5 | 104,1 |
| Січень - червень | 3365,6 | ... | 119,7 | ... | 105,5 |
| Липень | 3727,7 | 102,2 | 114,9 | 101,2 | 101,8 |
| Серпень | 3630,3 | 97,5 | 114,4 | 97,3 | 101,4 |
| Вересень | 3701,8 | 102,0 | 114,0 | 101,4 | 100,5 |
| Січень - вересень | 3470,4 | ... | 117,7 | .... | 103,9 |
| Жовтень | 3975,3 | 107,1 | 122,3 | 105,0 | 107,1 |
| Листопад | 4006,8 | 100,8 | 124,4 | 99,9 | 109,3 |
| Грудень | 4847,1 | 121,0 | 129,0 | 119,8 | 113,9 |
| Січень - грудень | 3668,4 | ... | 119,8 | ... | 105,6 |
| 2004 | |||||
| Січень | 4012,5 | 82,5 | 123,7 | 81,6 | 110,5 |
| Лютий | 4150,6 | 103,6 | 131,1 | 102,7 | 117,7 |
| Березень | 4417,2 | 106,3 | 128,7 | 105,2 | 115,0 |
| Січень - березень | 4192,6 | ... | 127,8 | ... | 114,4 |
| Квітень | 4423,8 | 100,1 | 128,6 | 99,4 | 115,1 |
| Травень | 4358,3 | 98,6 | 125,9 | 97,8 | 112,0 |
| Січень - травень | 4270,7 | ... | 127,5 | ... | 114,0 |
Рис.1. Темпи зростання (зменшення) номінальної та реальної заробітної плати
Нарахована середня заробітна плата в розрахунку на одного працівника по галузях економіки наведено в таблиці:
Таблиця 8. Середня заробітна плата по галузях економіки
| Нарахована середня заробітна плата в місяць, рублів | Травень 2004 у% до | ||||
| травня 2003 | середньо-обласному рівню | ||||
| Січень - травень 2004 | Травень 2004 | ||||
| Всього | 4270,7 | 4358,3 | 125,9 | 100,0 | |
| в тому числі: | |||||
| Промисловість | 4899,1 | 4948,7 | 128,5 | 113,5 | |
| Сільське господарство | 2061,8 | 2370,0 | 125,7 | 54,4 | |
| Транспорт | 6584,6 | 6805,3 | 133,5 | 156,1 | |
| Зв'язок | 5324,0 | 5795,0 | 135,0 | 133,0 | |
| Будівництво | 4236,6 | 4431,5 | 118,8 | 101,7 | |
| Торгівля і громадське харчування | 3206,6 | 3416,0 | 128,2 | 78,4 | |
| Оптова торгівля продукцією виробничо-технічного призначення | 5558,6 | 5430,7 | 121,1 | 124,6 | |
| Непроізводствен-ні види побутового обслуговування населення | 2661,2 | 2891,1 | 94,8 | 66,3 | |
| Охорона здоров'я, фізкультура і соціальне забезпечення | 3253,4 | 3485,3 | 132,2 | 80,0 | |
| Освіта | 3056,4 | 3145,4 | 132,5 | 72,2 | |
| Культура і мистецтво | 2607,3 | 2678,6 | 130,3 | 61,5 | |
| Наука і наукове обслуговування | 5401,0 | 5726,1 | 131,3 | 131,4 | |
| Фінанси, кредит, страхування | 10542,3 | 8905,4 | 91,8 | в 2,0 р | |
| Управління | 6328,7 | 6185,3 | 121,6 | 141,9 | |
| Громадські організації | 4037,0 | 4218,2 | 121,0 | 96,8 | |
| Чисельність працюючих, (осіб) | У до загальної чисельності працюючих | Кумулятивний (накопичений відсоток) | |
| Усього працюючих: | 433855 | 100,0 | |
| У тому числі з рівнем середньої заробітної плати на підприємстві рублів: до 1000 | |||
| 1000-2000 | |||
| 2000-3000 | 71472 | 16,5 | 16,5 |
| 3000-4000 | 146036 | 33,7 | 50,2 |
| 4000-5000 | 143856 | 33,1 | 83,3 |
| 5000-6000 | 16455 | 3,8 | 87,1 |
| 6000-8000 | 47840 | 11,0 | 98,1 |
| 8000-10000 | 8196 | 1,9 | 100 |
| Понад 10000 |
Рис. 2. Відхилення середньої заробітної плати по галузях економіки від середнього рівня по області у травні 2004 року
У травні 2004 року рівень нарахованої середньої заробітної плати працівників охорони здоров'я, освіти, культури і мистецтва щодо середньої зарплати в промисловості склав відповідно - 74,0, 63,6 та 54,1 відсотка.
Територіальна диференціація заробітної плати обумовлена галузевою структурою економіки районів. У середньому за травень 2004 року найбільш високий її рівень (щодо середньообласного) на великих і середніх підприємствах і організаціях склався в Кірово-Чепецького районі (вище в 1,2 рази), найнижчий - у Піжанском, Малмижський, Богородському, Кільмезском, Лебяжском, Немском і Тужинський районах (нижче в 2,2 - 2,0 рази). Середня заробітна плата на великих і середніх підприємствах міста Кірова склала 5738,3 рубля, що вище середньообласного значення на 30,7 відсотка.
Отже, в області спостерігається суттєва диференціація рівнів заробітної плати, що відображає процес розшарування суспільства за величиною доходів. Застосовується в статистичній практиці середнє, яке обчислюється без перевірки характеру розподілу даних, зазнає впливу екстремальних значень і може спотворювати явища, що відбуваються в суспільстві. Значущість цього висновку має особливу важливість для показників, що характеризують рівень життя.
Висновок
У висновку підведемо підсумки. Середні величини - це узагальнюючі показники, в яких знаходять вираження дія загальних умов, закономірність досліджуваного явища. Статистичні середні розраховуються на основі масових даних правильно статистично організованого масового спостереження (суцільного або вибіркового). Однак статистична середня буде об'єктивна і типова, якщо вона розраховується з масових даними для якісно однорідної сукупності (масових явищ). Застосування середніх має виходити з діалектичного розуміння категорій загального та індивідуального, масового та одиничного.Середня відображає те спільне, що складається в кожному окремому, одиничному об'єкті завдяки цьому середня отримує велике значення для виявлення закономірностей властивих масовим суспільним явищам і непомітних в одиничних явищах.
Відхилення індивідуального від загального - прояв процесу розвитку. В окремих поодиноких випадках можуть бути закладені елементи нового, передового. У цьому випадку саме конкретних фактор, взяті на тлі середніх величин, характеризує процес розвитку. Тому в середній і відображається характерний, типовий, реальний рівень досліджуваних явищ. Характеристики цих рівнів та їх змін в часі і в просторі є одним із головних завдань середніх величин. Так, через середні проявляється, наприклад, властива підприємствам на певному етапі економічного розвитку; зміна добробуту населення знаходить своє відображення в середніх показниках заробітної плати, доходів сім'ї в цілому і по окремим соціальним групам, рівня споживання продуктів, товарів і послуг.
Середній показник - це значення типове (звичайне, нормальне, що склалося в цілому), але таким воно є з того, що формується в нормальних, природних умовах існування конкретного масового явища, що розглядається в цілому. Середня відображає об'єктивну властивість явища. У дійсності часто існує тільки відхиляються явища, і середня як явища може і не існувати, хоча поняття типовості явища і запозичується з дійсності. Середня величина є відображення значення досліджуваного ознаки і, отже, вимірюється в тій же розміреності що і ця ознака. Проте існують різні способи наближеного визначення рівня розподілу чисельності для порівняння зведених ознак, безпосередньо не порівнянних між собою, наприклад середня чисельність населення по відношенню до території (середня щільність населення). У залежності від того, який саме фактор потрібно елімінувати, буде знаходитися і зміст середньої.
Поєднання загальних середніх з груповими середніми дає можливість обмежити якісно однорідні сукупності. Розчленовуючи масу об'єктів, що становлять ту чи іншу складне явища, на внутрішньо однорідні, але якісно різні групи, характеризуючи кожну з груп своєї середньої, можна виявити резерви процес новонароджуваного нової якості. Наприклад, розподілу населення за доходом дозволяє виявити формування нових соціальних груп. В аналітичній частині ми розглянули окремий приклад використання середньої величини. Підводячи підсумок можна сказати, що область застосування і використання середніх величин у статистиці досить широка.
Список використаної літератури
1. Гусаров В.М. Статистика: Навч. посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 463 с.2. Гусаров В.М. Теорія статистики: Навч. посібник для вузів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 247 с.
3. Соціально-економічна статистика: Підручник для вузів / Під ред. проф. Б.І. Башкатова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 703 с.
4. Загальна теорія статистики: Статистична методологія до вивчення комерційної діяльності: Підручник / А.І. Харламов, О. Е. Башин, В.Т. Бабурін та ін; Під ред. А.А. Спіріна, О. Е. Башин. - М.: Фінанси і статистика, 1994. - 296 с.
5. Практикум зі статистики: Учеб. посібник для вузів / Під ред. В. М. Сімчери / ХТРЕІУ. - М.: ЗАТ «Финстатинформ», 1999. - 259с.
6. Російський статистичний щорічник: стат. СБ / Держкомстат Росії. - Р76 М., 2004. - 679 стор
7. http://www.infostat.ru/