КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Маркетинг та його вплив на фінансовий результат» (на прикладі ТОВ «Велетень» Глухівського району Сумської області)
Вступ
За нашого часу, коли умовою економічного розвитку підприємств є активна діяльність на ринку, життєво важливими стають знання кінцевого споживача, уміння підприємств гнучко реагувати на всі його вимоги. Інакше неможливо забезпечити продаж товару, підвищити прибутковість підприємства. Вкрай необхідно вивчати можливості та ефективність різних форм і методів продажу товарів, здійснювати роботу з формування потреб населення, підвищення престижу торгової марки та підприємства. Такий тип економічної поведінки підприємств зазвичай асоціюється з маркетингом.
Маркетинг (від англ. – ринок) дослівно означає ринкову діяльність; роботу з ринками для того, щоб зробити реальним потенційний обмін з метою задоволення попитів і потреб людей.
Маркетинг є важливим елементом діяльності підприємства і має значний вплив на його фінансовий результат.
Основними завданнями в курсовій роботі ставлю:
загальна оцінка діяльності товариства;
дослідження маркетингової діяльності підприємства;
дослідження звіту про фінансові результати діяльності підприємства;
визначення впливу маркетингу на фінансові результати;
виявлення взаємозв’язку маркетингу та фінансових результатів;
розробка рекомендацій щодо покращення діяльності підприємства.
Основними джерелами інформації при аналізі фінансових результатів є: ф №1 «баланс», ф №2 «Звіт про фінансові результати», ф №3 «Звіт про рух грошових коштів», первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку тощо.
1. Роль маркетингу у підвищенні фінансового результату на підприємстві
Роль і значення маркетингу для діяльності підприємства
Маркетинг – це господарська концепція управління діяльністю підприємства і реалізацією товарів (послуг, робіт), орієнтована на виробництво, масовий збут, ринок або споживача залежно від стану ринку і комерційних цілей, які ставить перед підприємством його керівництво.
Маркетинг стосується маркетингу конкретних товарів і послуг і виражається в розробленні на рівні підприємств комплексних програм створення, організації виробництва й реалізації на обраних сегментах ринку певних товарів або товарних груп.
Щоб показати роль маркетингу на фірмі, західні фахівці часто проводять аналогію з будовою людського тіла: «Якщо дослідження і розробки представити як людський мозок, технологічне виробництво – як хребет, а збут – як тіло людини, то тоді маркетинг можна порівняти з вітамінами або гормонами, які проходять через усі ці ділянки, впливаючи на них і живлячи їх енергією». [16,27]
Абсолютно не має значення, як організоване підприємство і хто формально входить до відділу маркетингу, оскільки для маркетингу існує три види завдань, а саме:
завдання виконання;
завдання управління;
концептуальне завдання.
Маркетинг є не однорідний. У його структурі можна виділити такі сфери діяльності:
маркетинг споживчих товарів – пов'язаний із широким колом багатьох споживачів, які мають різні потреби і смаки.
Велику увагу приділяють вивченню мотивів їхньої поведінки;
маркетинг засобів виробництва – це передусім потреби виробництва. Звідси раціональність, оптимальність, чітка узгодженість переходу від матеріально-технічного постачання до оптової торгівлі;
маркетинг послуг – характерними ознаками послуг є невідчутність, непостійність якості, незбереженість, невіддільність від джерела. Маркетинг послуг робить свій вклад, потребуючи системнішого підходу до планування задуму послуг, встановлення ціни, організації розподілу та стимулювання;
маркетинг організацій – це діяльність з метою створення, підтримки або зміни позиції, поведінки цільових аудиторій щодо конкретних організацій. Він потребує оцінки образу організації і розробки плану маркетингу для поліпшення цього образу;
маркетинг окремих осіб – це діяльність з метою створення, підтримки або зміни позицій та поведінки щодо конкретних осіб. Найпоширенішими формами маркетингу окремих осіб є маркетинг славетних людей та маркетинг політичних діячів; маркетинг ідей – це діяльність щодо пропонування на ринку ідей. Якщо йдеться про ідеї суспільного характеру, такий маркетинг називають суспільним.
Маркетингова діяльність – це виробництво і продаж продукції; встановлення ціни, надбавок і знижок; використання винаходів, промислових зразків, товарних знаків, ноу-хау, інжинірингу, реклами, сервісу; стимулювання збуту, аналізу та контролю маркетингової діяльності. Усі ці та інші методи необхідно засвоїти маркетологу у процесі навчання, аби сформувати високий рівень професійної компетенції. [21,32]
Як правило, нею займаються маркетологи підрозділів, які здійснюють продаж, рекламу, дослідження, обслуговування споживачів і клієнтів, а також управлінці, які відповідають за вихід на певні територіальні ринки і забезпечення товарних груп, а загальне керівництво маркетингом провадить заступник керівника підприємства. Усі вони виконують певні обов'язки щодо маркетингової діяльності, тобто займаються плануванням, ціноутворенням, розподілом, просуванням товару на ринку, комунікацією ринку, рекламою, виробництвом тощо.
Основні напрями маркетингової діяльності підприємства визначаються загальними принципами і методами маркетингу. Підприємство ставить перед собою мету, що конкретизується переважно у цифровій формі для можливості точного контролю результатів (наприклад, до визначеного часу вийти з конкретними товарами на означені ринки, опанувати певну їх частку, забезпечити отримання позапланового прибутку). Відсутність чіткого напряму маркетингової мети утруднює планування всієї системи маркетингових дій та визначення обсягу необхідних асигнувань.
Оскільки на ринку підприємство має справу з конкурентами, то виникає необхідність систематично вивчати їх діяльність, знайомитися з тим, що вони пропонують, аналізувати стратегію і тактику їхнього впливу на покупців (цінова політика, реклама, інші методи конкуренції); зрештою – для активної протидії тискові конкурентів підприємство використовує у повному обсязі заходи ФОПСТИЗу, вживає усіх заходів для успішного функціонування товаропросувної та збутової мережі. [14,71]
Слід пам'ятати, що маркетинг вимагає значних фінансових витрат, відволікання людських та інших ресурсів від безпосередніх виробничих обов'язків. Усі ці напрями вирішальним чином впливають на управління підприємством.
Нинішні умови розвитку економіки є тією умовою, що вимагає від виробників відповідальніше підходити до виробництва товарів та послуг, основну увагу звертати на потреби споживача і ринок на всіх напрямах діяльності. Вдосконалення товару не може гарантувати успіху на ринку, якщо не враховувати чинники ринкового середовища.
Тому головне керівництво підприємства має регулярно контролювати маркетингову діяльність за критерієм «витрати – результати», швидко і рішуче виправляти помилки персоналу та недостатньо обґрунтовані стратегії вирішення проблем.
Слід зазначити, що на промислових підприємствах де створені маркетингові служби, до їх функцій входять вивчення ринку, формування товарного асортименту, політика цін, товарорух, торгівля, ФОПСТИЗ, реклама, сервіс – усе те, що становить «маркетинг-мікс» (сукупність різних засобів, які використовують в різноманітному наборі для досягнення поставленої мети).
Слід зазначити, що у різних галузях та на різних рівнях маркетингової діяльності вживаються такі поняття:
Мікромаркетинг – це ринкова діяльність на рівні підприємства (безпосередньо виробника).
У макромаркетингу така діяльність виходить за межі підприємства і здійснюється на рівні багатьох об'єднань, цілих галузей.
Локальний маркетинг передбачає спеціальний підбір торгових марок і стимулювання збуту у такий спосіб, щоб це відповідало потребам локальних споживчих груп, до яких входять мешканці якоїсь певної місцевості, міст, районів, та покупці, котрі відвідують окремі крамниці. Політика локального маркетингу сприяє підприємствам ефективніше діяти на ринку в умовах відмінностей у демографічних характеристиках і стилі життя багатьох угрупувань людей на регіональному та місцевому рівнях. [37,89]
Індивідуальний маркетинг – це пристосування товарного асортименту і маркетингових програм до потреб і уподобань окремих споживачів.
Індивідуальний маркетинг називають також маркетингом ринку для одного споживача, маркетингом на замовлення та маркетингом «віч-на-віч».
Масове обслуговування на індивідуальній основі – це можливість у великих масштабах створювати товар і засоби комунікації зі споживачами, розроблені на індивідуальній основі у такий спосіб, щоб задовольнити потреби кожного конкретного споживача.
Масовий маркетинг передбачає використання, по суті, одного й того самого товару, засобів стимулювання і розподілу безвідносно до специфічних потреб споживачів. Масове виробництво товарів, масовий розподіл, масове стимулювання збуту, товару, тобто усе однаково для всіх споживачів. Проте численні чинники вельми ускладнюють застосування масового маркетингу в ринковій конкурентній економіці.
Сегментований маркетинг – це формування підприємством пропозицій товару і послуг, пристосованих до специфічних потреб споживачів щодо одного або кількох сегментів ринку.
Порівняно з масовим маркетингом сегментований приносить споживачам додаткові вигоди. Крім того, підприємства можуть уникати конкурентів, якщо свою діяльність спрямовують на один сегмент, на одних і тих самих покупців.
Мегамаркетинг – це стратегія координації економічних, психологічних, політичних та суспільних впливів, спрямованих на встановлення співробітництва з політиками (політичними партіями) для виходу на певний ринок або роботи на ньому. [25,58]
Метамаркетинг охоплює сферу управлінської діяльності некомерційних організацій.
Некомерційний маркетинг здійснюють організації й окремі особи, котрі діють у суспільних інтересах або ж виступають за якусь конкретну ідею і не прагнуть до отримання фінансових прибутків.
Для реалізації комплексу заходів маркетингу розробляються п'ятирічні та річні плани. П'ятирічні плани включають виробничі завдання на п'ятирічку; розрахунок суми необхідних витрат та очікуваних прибутків. Щороку плани потрібно переглядати і корегувати. Річний план – це розгорнуте завдання на певний період. У цьому плані відображено маркетингові ситуації на конкретний день, програму дій на рік.
Обсяги використання маркетингу широкі. Вони пов'язані із ціноутворенням, складанням, упаковкою, створенням торгової марки, із збутом, управлінням торговим персоналом, кредитуванням, транспортуванням, соціальною відповідальністю, з вибором місця для розміщення торгових підприємств, з вивченням потреб, з оптовою й роздрібною торгівлею, рекламою, сервісом, дослідженнями ринку, плануванням товару, інноваційною діяльністю, політикою протекціоністською, митною, податковою, страховою, інтелектуальною власністю, освітою і наукою, зовнішньоекономічною діяльністю та іншими чинниками, залежно від виду діяльності та умов конкуренції. [9,83]
Окрім відзначеного, маркетинг забезпечує:
підвищення ефективність управлінської системи на підприємствах;
складання реальніших програми виробництва й реалізації;
оперативніше реагування на зміни, що відбуваються на ринку;
створення переваг у конкурентній боротьбі.
Для успішного вивчення маркетингу та формування високого рівня професійної компетенції потрібні:
організація навчання керівників і фахівців основних прийомів і засобів маркетингової діяльності; створення кадрового потенціалу маркетологів-професіоналів;
побудова на підприємствах необхідної організаційної структури – служби маркетингу (від виду діяльності); створення 10
науково-матеріального забезпечення дослідження маркетингу;
високий рівень виконання маркетингових елементів;
механізм стимулювання для переорієнтації на маркетинг.
Отже, маркетинг – це система постійного пристосування до ринку, що змінюється. Тому він має різноманітні типи, залежно від тієї конкретної ситуації, яка склалася на ринку. Причому кожний тип маркетингу передбачає використання специфічних прийомів діяльності, її стратегії і тактики. Маркетингова діяльність достатньо широка і залежить від багатьох чинників, які необхідно враховувати маркетологам при розробці відповідної маркетингової стратегії діяльності щодо можливостей підприємства. [16,31]
1.2 Поняття та основні показники фінансової діяльності підприємства
В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.
Фінансова діяльність – це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів. [7,54]
Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:
– фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;
пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;
фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;
– контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.
Фінансова діяльність підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
фінансове прогнозування та планування;
аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;
оперативна, поточна фінансово-економічна робота.
Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової діяльності підприємства. На цій стадії фінансової діяльності визначається загальна потреба у грошових засобах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких засобів.
За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на основі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних засобів, амортизаційних відрахувань, прибутку, кредиторської заборгованості, суми податків. [35,76]
Джерелам формування фінансових ресурсів господарства є виручка від реалізації продукції, робіт і послуг. Тому реальне планування її величини має особливо актуальне значення. В цьому напрямку на підставі маркетингових досліджень вирішуються питання асортименту та кількості виробництва товарів, робіт і послуг; напрямків використання виробленої продукції та каналів реалізації; укладання договорів з конкретними покупцями продукції (робіт і послуг). Наданому етапі планування важливо також визначити обсяг та джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у виробництво і реалізацію продукції. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження грошових засобів та розмір запланованого прибутку.
Мета планування витрат – визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак – прискорення оборотності оборотних засобів. [35,78]
Результативним показником фінансової діяльності с прибуток. Для його планування, крім виручки, необхідно визначити величину витрат, що зв'язана з виробництвом, тобто собівартість. Важливо є також оптимально розподілити прибуток, спрямовуючи його на першочергові платежі у бюджету вигляді податків, на розширене відтворення, соціальний розвиток та матеріальне стимулювання, адже від оптимального розподілу прибутку в майбутньому залежить мотивація розвитку виробництва, а звідси – можливість подальшого збільшення прибутку.
Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:
поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;
раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;
зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;
скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;
зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;
економія в адміністративно-управлінській сфері на базі раціональної організації апарату управління підприємством.
Відомо, що процес виробництва відбувається в певній технологічній послідовності, коли безперервно повторюються всі три стадії кругообігу капіталу.
Фінансове планування повинно бути спрямоване на фінансове забезпечення капітальних вкладень. Тому фінансова служба повинна чітко спланувати власні джерела фінансування капітальних вкладень, передовсім, амортизацію і прибуток; залучені кошти, які можуть надійти від емісії цінних паперів, а також потребу в довготермінових кредитах. [31,9]
Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний– у формі платіжного календаря.
Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Аналіз та контроль фінансової діяльності господарства полягає в діагностиці його фінансового стану і спрямовується на:
– виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів,
– збільшення доходів та прибутків,
– зменшення витрат виробництва. [38,153]
Матеріали такого аналізу використовуються як в процесі фінансового планування та прогнозування, так і в оперативному керівництві господарством.
2. Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ «Велетень»
2.1 Коротка економічна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю «Велетень» (скорочено – ТОВ» Велетень») створене в 2000 році в результаті реформування колективного сільськогосподарського підприємства «Велетень». Товариство є правонаступником колишнього КСП.
Адреса: 41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Матросова 16, факс 2–35–15, тел. 2–41–41.
Свою господарську діяльність господарство здійснює на території чотирьох сіл (Привілля, Годунівка, Хотминівка, Сліпород), які розташовані біля міста Глухова. Центральний офіс знаходиться в центрі м. Глухова. Найближча залізнична станція розташована на відстані 10 км від підприємства. ТОВ» Велетень» має вихід на автошлях Київ-Москва, який проходить через територію господарства.
Загальна земельна площа ТОВ» Велетень» складає 7068 га, площа сільськогосподарських угідь – 6130 га, у т.ч. рілля – 6130 га. Землі господарства представлені з середнім балом бонітету 40.
Розпаювання майнового комплексу господарства відбулося в 1995 році. У 1997 році було здійснено остаточний перерозподіл майна колективної власності між членами колишнього колективного господарства, які працювали в господарстві з 1960 по 1997 роки. У 2001 році для забезпечення захисту майнових відносин, було здійснено такі заходи:
розглянуто списки осіб, які мають право на майнову частку;
здійснено інвентаризацію та переоцінку основних засобів;
визначено розмір оборотних коштів, що належать до розпаювання;
визначені розміри індивідуальних майнових паїв;
укладено нові договори використання майна.
Власникам майнових паїв видано свідоцтво нового зразка на право власності на майновий пай.
У 2002 році власникам земельних сертифікатів було видано державні акти приватної власності на землю. Загальна кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) становить 1511. Всього розпайовано земель 6130 га, середній розмір паю становить 4,1 га.
Загальний розмір пайового фонду 7534279 грн., середній розмір майнової частки – 4986 грн. Орендна плата власникам земельних ділянок виплачується вчасно сільськогосподарською продукцією та послугами згідно з договорами оренди.
Основними видами господарської діяльності товариства є:
виробництво зерна;
виробництво цукрових буряків;
виробництво молока;
кормо виробництво;
переробка продукції власного виробництва (олійниця, крупорушка, млин).
Середньорічна чисельність робітників складає 297 осіб. Із загальної кількості працюючих у господарстві 37% складають громадяни віком від 18 до 40 років, 63% – громадяни віком від 40 до 60 років.
Розподіл робітників по сферах діяльності виглядає таким чином:
тваринництво – 42,1%
рослинництво – 57,9% у т.ч.
механізаторів – 12,3%; доярок – 8,7%;
сфера управління – 11,7%; допоміжні галузі – 2,6%.
Товариство є юридичною особою. Має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, печатку зі своєю назвою.
Прибуток ТОВ» Велетень» утворюється з надходжень від господарської діяльності, після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.
Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.
Діяльність ТОВ» Велетень» розвинута і універсальна. За рахунок високоефективного виробництва, помірності в цінах, різноманітності виконуваних функцій товариство має досить значну частку на ринку сільськогосподарської продукції.
Для опису економічної характеристики Товариства доцільно скласти таблиці.
Таблиця 2.1. Склад та структура земельних ресурсів
Види угідь | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | Відхилення | ||||
| га | пит. вага | га | пит. вага | Га | Пит. Вага | га | пит. Вага |
Загальна земельна площа | 7068,9 | 100 | 7068,0 | 100 | 7068,0 | 100 | -0,9 | 99,9 |
В т.ч. с/г угіддя | 5724,6 | 81,0 | 5477 | 77,5 | 6130,0 | 86,7 | 405,4 | 107,0 |
рілля | 5242,9 | 74,2 | 5388 | 76,2 | 6130,0 | 86,7 | 887,1 | 117,0 |
сінокоси | 481,7 | 6,8 | 89,0 | 1,3 | - | - | - | - |
Аналізуючи дані таблиці в динаміці за 2004–2006 рр. бачимо, що загальна земельна площа в 2006 р. порівняно з 2004 р. зменшилась на 0,9 га. Це пов’язано з тим, що частина землі роздана працівникам господарства для ведення особистого підсобного господарства. Позитивними факторами при цьому є збільшення площі с\г угідь на 405,4 га, а також у 2006 році збільшилася площа ріллі на 887,1 га і склала 6130 га. Негативним фактором при цьому є відсутність площі сінокосів.
Питома вага ріллі в загальній площі с/г угідь у 2006 році в порівнянні з 2004 роком збільшилася на 12,5%. Це свідчить про підвищення інтенсивності використання землі в господарстві.
Таким чином, можна загалом зробити висновок, що підприємство має значну площу землі і досить доцільно її використовує.
Таблиця 2.2. Динаміка чисельності робітників та ефективність їх використання
Показники | 2004 | 2005 р. | 2006 р. | 2006 р. в% до 2004 р. |
Середньорічна чисельність робітників – всього, чол. | 482 | 400 | 297 | 61,6 |
В т.ч. в рослинництві | 202 | 226 | 172 | 85,1 |
в тваринництві | 280 | 174 | 125 | 44,6 |
Вироблено валової продукції, тис. грн. | 7275,8 | 8432,7 | 9392,5 | 129,1 |
В т.ч. в рослинництві | 4365,5 | 5680 | 6749,3 | 155,7 |
в тваринництві | 2910,3 | 2752,7 | 2643,2 | 90,8 |
Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис. грн. | 15,1 | 21,1 | 31,6 | 209,3 |
В т.ч. в рослинництві | 21,6 | 25,1 | 39,2 | 181,5 |
в тваринництві | 10,4 | 15,8 | 21,1 | 202,9 |
Проаналізувавши показники даної таблиці можна зробити висновок, що в 2006 р. порівняно з 2004 р. загальна чисельність робітників зменшилася на 185 чол., що становить 38,4%. Негативними факторами, які вплинули на це є зменшення чисельності робітників у рослинництві на 30 чол., а у тваринництві – на 155 чол., що в свою чергу обумовлене змінами в діяльності підприємства. Кількість відпрацьованих днів 1 працівником в цілому по господарству збільшилася на 7 днів. Позитивними факторами при цьому є підвищення відпрацьованих днів 1 працівником у рослинництві на 2 дні і у тваринництві на 6 днів. Вартість виробленої валової продукції у 2006 році склала 31,6, що на 16,5 більше ніж у 2004 році. Це свідчить про підвищення у 2006 році ефективності використання робочої сили. З даних таблиці бачимо, що у рослинництві продуктивність праці вища.
Таким чином підприємству слід звернути увагу на збільшення чисельності працівників.
Детальніше розглянемо зміну чисельності працівників, по галузях господарства, за три роки на рис. 2.1., 2.2, 2.3.
Чисельність працівників по галузях господарства
Рис. 2.1
Рис. 2.2
Рис. 2.3
Необхідно проаналізувати забезпеченість Товариства основними засобами, тому що, як відомо, прибутковість функціонування суб’єктів підприємницької діяльності значною мірою залежить від наявності та раціонального використання основних засобів та оборотних активів. Так, наприклад, якщо підприємство створює зайві виробничі запаси, які не використовуються в процесі виробництва, то це призведе до сповільнення оборотності оборотних активів, і навпаки, при нестачі оборотних активів основні виробничі фонди будуть використані не на повну потужність. Тому аналіз майнового стану підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурі його майна, є важливим етапом у економічній характеристиці підприємства.
Таблиця 2.3. Забезпеченість основними засобами та ефективність їх використання
Показники | 2004 | 2005 р. | 2006 р. | Відхилення 2006 р. від 2004 р. |
Вироблено валової продукції в співстав. цінах 2000 р., на 1 працівника, тис. грн. | 15,10 | 21,10 | 31,60 | 16,5 |
Фондозабезпеченість, тис. грн. | 0,25 | 0,24 | 0,89 | 0,64 |
Фондоозброєність, тис. грн. | 11,90 | 13,70 | 20,60 | 8,7 |
Фондомісткість, грн. | 200 | 150 | 600 | 400 |
Фондовіддача, грн. | 5040 | 6400 | 1700 |
-3340 |
Провівши розрахунки в таблиці, можна зробити висновок, що в 2006 році в порівнянні з 2004 роком вартість виробленої валової продукції в співставних цінах 2000 р. на 1 працівника збільшилася на 16,5 тис. грн. Фондозабезпеченість у 2006 році склала 0,89 тис. грн., що на 0,64 тис. грн. більше ніж у 2004 р. Фондоозброєність збільшилася і склала 20,6 тис. грн. Це пов’язано зі збільшенням вартості основних засобів, площі с/г угідь і зменшення чисельності робітників. Збільшення цих показників свідчить про покращення виробничих можливостей товариства.
За рахунок підвищення вартості основних виробничих фондів у 2006 році збільшилась фондомісткість на 400 грн. Фондовіддача знизилась на 3340 грн. і в 2006 році склала 1700 грн.
Отже, можна зробити висновок, що підприємство достатньо забезпечене основними засобами, але необхідно підвищити ефективність їх використання.
Для аналізу та розрахунку структури товарної продукції та рівня спеціалізації складемо таблицю.
Таблиця 2.4. Склад та структура товарної продукції
Види продукції | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | В середньому за три роки | ||||
| тис. грн. | пит. вага | тис. грн. | пит. вага | тис. грн. | пит. вага | тис. грн. | пит. вага |
Зернові та зернобобові | 1714,7 | 41,5 | 1611,0 | 26,7 | 1974,6 | 30,6 | 1766,8 | 31,9 |
Цукрові буряки | 1362,4 | 32,9 | 1993,0 | 32,9 | 1798,7 | 27,9 | 1718,0 | 31,0 |
Соняшник | 6,6 | 0,2 | 36,0 | 0,6 | 69,0 | 1,1 | 37,2 | 0,7 |
Разом по рослинництву | 3083,7 | 74,6 | 3640,0 | 60,3 | 3842,3 | 59,6 | 3552,0 | 63,5 |
Молоко | 593,6 | 14,4 | 1541,0 | 25,5 | 1595,9 | 24,8 | 1243,5 | 22,5 |
ВРХ | 457,1 | 11,1 | 860,0 | 14,2 | 1004,0 | 15,6 | 773,7 | 14,0 |
Разом по тваринництву | 1050,7 | 25,4 | 2401,0 | 39,7 | 2599,9 | 40,4 | 2017,2 | 36,5 |
Всього по господарству | 4134,4 | 100 | 6041,0 | 100 | 6442,2 | 100 | 5539,2 | 100 |
Аналізуючи дані таблиці, слід відмітити, що товариство спеціалізується в більшій мірі на вирощуванні зернових та цукрових буряків в рослинництві та виробництві молока в тваринництві. Про це свідчить велика частка даної продукції в складі товарної продукції. Дане підприємство можна вважати з різко вираженою спеціалізацією, тому що питома вага основних видів продукції становить більше 30%. В структурі товарної продукції більшу питому вагу займає продукція рослинництва 63,5%, а продукція тваринництва – 36,5%.
В 2006 році в порівнянні з 2004 р. виробництво продукції збільшилось на 2307,8 тис.грн. Це відбулось за рахунок збільшення виробництва продукції рослинництва на 758,6 тис. грн. і продукції тваринництва на 1549,2 тис.грн.
Таким чином, можна зробити висновок, що ТОВ» Велетень» має зерно-бурячну спеціалізацію з розвиненим виробництвом молока.
Таблиця 2.5. Основні економічні показники господарської діяльності
Показники | 2004 р | 2005 р | 2006 р | Відхилення 2006 р. від 2004 р. | В середньому по Сумській обл. за 2006 р. |
Вироблено ВП в співставних цінах 2000 р на: |
|
|
|
|
|
– 100 га с/г угідь, тис. грн. | 127,10 | 153,97 | 153,22 | 26,12 | 125,69 |
– 1 працівника тис. грн | 15,1 | 21,1 | 31,6 | 16,5 | 27,12 |
– 100 грн.осн фонд, грн | 504,91 | 637,78 | 172,78 | -332,13 | 106,30 |
Обсяги товарної продукції на: |
|
|
|
|
|
– 100 га с/г угідь, тис. грн | 72,22 | 110,29 | 105,09 | 32,87 | 133,74 |
– 1 працівника, тис. грн | 8,58 | 15,10 | 21,69 | 13,11 | 28,9 |
Одержано вал. прибутку (збитку) на: |
|
|
|
|
|
– 100 га с/г угідь, тис. грн | 28,50 | 52,04 | 46,26 | 17,76 | 4,5 |
– 1 працівника, тис. грн. | 3,39 | 7,13 | 9,55 | 6,16 | 1,0 |
Одержано ЧП(збитку) на: |
|
|
|
|
|
– 100 га с/г угідь, тис. грн | 26,45 | 51,47 | 48,01 | 21,56 | -0,07 |
– 1 працівника, тис. грн | 3,14 | 7,05 | 9,91 | 6,77 | -0,02 |
Рівень рентабельн. (збитковості), % | 34,41 | 41,10 | 34,15 | -0,26 | -0,05 |
Виходячи з розрахунків таблиці, можна зробити висновок, що виробництво валової продукції у 2006 році, в порівнянні з 2004 р., в розрахунку на: 100 га с/г угідь збільшилося на 26,12 тис. грн.; 1 працівника – підвищилося на 16,5 тис.грн. Що стосується виробництва ВП в розрахунку на 100 грн. основних фондів, то воно у 2006 році зменшилося на 332,13 грн. Це свідчить про зниження ефективності використання основних фондів та підвищення ефективності використання землі і робочої сили. Обсяг товарної продукції в розрахунку на 100 га с/г угідь у 2006 році склав 105,09 тис.грн., що на 32,87 тис. грн більше ніж у 2004 році, а в розрахунку на 1 працівника у 2006 році збільшився на 13,11 тис. грн. Це відбулось за рахунок збільшення обсягу товарної продукції, площі с/г угідь та зниженні чисельності працівників. У 2006 році в порівнянні з 2004 роком товариство отримало валового прибутку в розрахунку на 100 га с/г угідь на 17,76 тис.грн. більше ніж у 2004 р., а в розрахунку на 1 працівника на 6,16 тис. грн. більше. На це збільшення вплинуло підвищення у 2006 році валового прибутку. По чистому прибутку ми спостерігаємо позитивну динаміку показників, тому що у 2006 році підприємство отримало досить значну суму чистого прибутку. Рівень рентабельності у 2006 році склав 34,15%, що на 0,26% менше ніж у 2004 році. Негативним фактором, який вплинув на це, є збільшення у 2006 році рівня собівартості.
Якщо порівняти показники товариства з показниками по Сумській обл., то можна відмітити, що на даному підприємстві досить високий рівень ефективності розвитку с/г виробництва.
Таким чином, загалом можна зробити висновок, що на підприємстві у 2006 році покращилися основні показники господарської діяльності. Але необхідно звернути увагу на зниження собівартості.
2.2 Маркетинговий аналіз обсягу реалізації основного виду продукції
В сучасних умовах у фінансовому аналізі слід ураховувати необхідність орієнтації вітчизняних підприємств на маркетинг, виробництво продукції, на яку є постійний попит, за прийнятними для підприємства цінами.
Основним чинником який впливає на підсумковий показник є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов'язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати.
Таблиця 2.6. Маркетинговий аналіз обсягу основних видів продукції
Види продукції |