Доля російської мови - тема, яка не може залишити байдужим жодного словесника. Очевидно, що мова істотно змінюється прямо на очах нашого покоління. Радіти цьому або засмучуватися? Боротися зі змінами або приймати їх?
Десять-двадцять років - незначний термін для розвитку мови, але в історії бувають такі періоди, коли швидкість мовних змін значно збільшується. Так, стан російської мови в сімдесяті і дев'яності роки може служити прекрасним підтвердженням цього факту. Зміни торкнулися і самої мови, і в першу чергу умов його вживання. Спілкування людини з сімдесятих років з людиною з дев'яностих цілком могло б закінчитися комунікативним провалом через просте нерозуміння мови. В якості підтвердження достатньо вказати найбільш помітна зміна: поява величезної кількості нових слів (у тому числі запозичень) і навіть зникнення деяких слів і значень.
Очевидно, що і самі мовні зміни, і їх швидкість в даному випадку викликані не внутрішніми причинами, а зовнішніми, а саме - соціальними перетвореннями і змінами в житті російськомовної громади. Перш ніж говорити про сучасний мовою, слід згадати його недавню історію.
Микола Глазков колись написав:
Я на світ бачу з-під столика:
Століття двадцятий, вік надзвичайний.
Чим він цікавіше для історика,
Тем для сучасника сумніше.
Двадцяте століття виявився надзвичайно цікавим не лише для істориків, а й для лінгвістів. По суті, над російською мовою був проведений приголомшливий за масштабами і наслідками соціолінгвістичний експеримент. Дві великі соціальні потрясіння - революція і перебудова - торкнулися не тільки народ, але й мова. Під впливом того, що відбувається російську мову змінювався сам, і, крім того, на нього цілеспрямовано впливала влада, адже мова була її потужним знаряддям
В даний час сленг є однією з найцікавіших мовних систем сучасної лінгвістики.
1. До історії існування сленгу
Невірно, що російська мова в радянську епоху був незграбний, бюрократичний і малозрозумілий.
Якщо ж звернутися до непублічної мови, то вона змінилася трохи менше, хоча також зазнала різні методи впливу. Щоправда, це торкнулося не найосвіченішою частини російського народу, а, перш за все тих, хто найбільш піддається впливу телебачення і газет. Російська мова взагалі стала більш різноманітною, оскільки поєднує в собі різнорідні елементи з коли-то не поєднуваних форм мови. У сьогоднішньої промови не юного і цілком інтелігентної людини миготять різноманітні слівця: молодіжний сленг, трохи класичної блатний фені, дуже багато фені новоукраїнської, професіоналізми, жаргонізми, - коротше кажучи, на будь-який смак
Чи став російська мова більш «кримінальним»? Звичайно. Як і все суспільство в цілому. Інше питання, - чому це так помітно. Раніше на фені «ботан» той, кому належало «працювати». Ну, хіба що інтелігент міг підпустити що-небудь таке для красного слівця. Але це слівце було «червоним», тобто різко виділялося на загальному тлі. Зараз же ці слова на вустах у всіх: професора, школяра, депутата, бандита ...
Що ж стосується інших претензій до сучасної мови, то й тут не все так просто.
Різко збільшився потік запозичень з англійської мови. Найбільше число запозичень припадає на нові області, де ще не склалася система російських термінів чи назв. Так відбувається, наприклад, в сучасній економіці або обчислювальної техніки. У ситуації відсутності слова для нового поняття це слово може створюватися з старих засобів, а може просто запозичувати. Російська мова в цілому пішов по другому шляху. Якщо ж говорити про конкретні словах, то, скажімо, принтер переміг друкуючий пристрій. У таких областях запозичення цілком доцільні й, у всякому разі, ніякої загрози для мови не представляють.
Проте однієї доцільністю запозичення не поясниш. У багатьох областях, орієнтованих на Америку, запозичення явно надлишкові, оскільки в російській мові вже існують відповідні слова. Тим не менш, нові запозичення більш престижні і витісняють російські слова з обігу. Так, бізнесмен бореться з «підприємцем», презентація - з «поданням», імідж - з "образом" і т.п. Поява такого роду запозичень іноді ускладнює спілкування. Але витрати такого роду тимчасові і теж особливої загрози для мови в цілому не несуть. Навряд чи ми стаємо менш росіянами, кажучи «бухгалтер», а не «рахівник».
Кількість запозичень у будь-якій мові величезне, що самими носіями мови не завжди відчувається. Мова - надзвичайно стабільна система і здатний «переварити» досить чужорідні явища, тобто пристосувати їх і зробити в тій або іншій мірі своїми.
На закінчення слід сказати, що часто в суспільній свідомості той чи інший стан мови піддається оцінці, причому зазвичай відзначається як раз «погане» стан мови. Така критика викликана, як правило, занадто швидкими змінами в мові і які виникають у зв'язку з цим розривом між дискурсами різних поколінь. У подібній ситуації ми зараз і знаходимося.
2. Сленг як явище в сучасній лінгвістиці. Сленг і жаргон
Вся лексика тієї чи іншої мови ділиться на літературну і нелітературну. До літературної відносяться:
1. книжкові слова
2. стандартні розмовні слова
3. нейтральні слова.
Існує також нелитературная лексика, ми ділимо його на:
1) Професіоналізм
2) вульгаризми
3) Жаргонізми
4) Сленг
Професіоналізми - це слова, використовувані невеликими групами людей, об'єднаних певною професією.
Вульгаризми - це грубі слова, звичайно вжиті освіченими людьми в суспільстві.
Жаргонізми - це слова, використовувані певними соціальними чи об'єднані спільними інтересами групами, які несуть таємний, незрозумілий для всіх сенс.
Сленг - це слова, які часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті.
З точки зору стилістики - загальний жаргон, сленг чи соціодіалект - це не шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який вульгаризує усне мовлення говорить, а органічна та в якійсь мірі необхідна частина цієї системи.
Виділяють величезну кількість способів утворення функціональних одиниць сленгу, тим самим, підтверджуючи тезу про постійне оновлення словникового складу сленгу.
1. На перше місце за продуктивністю виходять іншомовні запозичення (чувак - хлопець). Наприклад: thank you (дякую) - Сенько; birthday (день народження) - безднік)
2.Аффіксація як засіб дуже продуктивна ..
-Ух (а) - кличка - клікуха, замовлення - заказуха. Так само суфікс використовується як засіб, інтелектуальну, тобто скорочення сполучень «прикметник + іменник» в одне слово - мокра справа (вбивство) - мокруха.
-Аг (а) - журналюга, гуртожиток, тюряга;
-Ар (а) - ніс - носюрами, кіт - котяра.
-Він - випивати - випівон, закусити - закусон, закидати - закидони.
-Л (а) - водила (від водій), кидала (від «кидати») - обманщик;
-Щик,-ник,-ач - «халява» - халявщик, «стукати» - стукач;
-Ак - нахабство - нагляк, депресія - депресняк.
-Ота - наркота (від наркотики);
-Їжак - балдьож (від «балдіти»), гудеж (від «гудіти»);
Іменник бомжатник (від бомж), створене за зразком назв приміщень для тварин (телятник, курник), іменник качалка (спортклуб) вироблено за зразком розмовних читалка, курилка.
-К (а): накрутка, відмивання, відмазка, засвічення.
-Ні (е): відмивання, наварювання, обмішуріваніе.
Також активно використовуються приставки:
с-- злиняти, звалити (піти, поїхати);
від-відвалити, відкотитися, відгребти (літ. відійти);
відмити («брудні гроші»), відмазати (ся), відмотати.
3. Друге місце займає такий спосіб як усікання: шиза - шизофренія; дембель - демобілізація; нал - готівка;
4. Наступним потужним джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика: акваріум, мавпятник - лава в міліції для затриманих;
голяк - повна відсутність будь - чого, гасити - бити; відлітати - відчувати себе чудово.
5. Розвиток полісемії: кинути: 1) вкрасти що - або в кого-небудь; 2) взяти у кого-небудь що-небудь і не віддати; 3) зшахраювати при здійсненні угоди; 4) не стримати обіцянку, обдурити.
6. Запозичення блатних арготизмів: беззаконня - повна свобода, розгул; кльово - добре; мочити - бити, вбивати.
7. Абревіація повна або часткова: КПЗ: 1) камера попереднього ув'язнення, 2) «кімната приємного запаху».
8. Каламбурно підставка: бухарест - молодіжна вечірка (від "бух" - спиртне), безбабство - безгрошів'я (від "бабки" - гроші).
Жаргони, які делегували у так зрозумілий сленг своїх представників, не розлучаються з ними. Наприклад, темнити в тюремно-табірному жаргоні багатозначно: "прикидатися Непомнящий, симулювати безпам'ятство", а в молодіжному жаргоні - "говорити неясно, ухилятися від відповіді" а нині в просторіччі - "плутати, обманювати"; параша - спочатку відхоже місце в камері, пізніше - будь-яка побутова бруд; брехня, дезінформація.
Сленг - бенкет метафор та експресії. Дах поїхав - вираз, народжене в одному з жаргонів і потрапило в сленг. Жоден з наших нормативних тлумачних словників його не показував. Першим це зробив у 1992 році "Тлумачний словник російської мови" Ожегова і Шведової та відніс до розмовного стилю літературної мови. Сленг освіжає її: дах тепер і тече, від'їжджає, відлітає. Метафоричні імпульси, що виходять з цього виразу, проникають в його асоціативне поле, і ось уже психіатр - це покрівельник, а психіатрична практика - покрівельні роботи, вихлоп - запах перегару, алкоголю з рота; воротар - вибивала в ресторані, барі; м'яти харю - спати ; мислити дзеркально - вірно розуміти що-небудь; до втрати пульсу - інтенсивно і довго; підфарники - окуляри; вирок - ресторанний рахунок; простак - клієнт.
4. Молодіжний сленг
Російський молодіжний сленг є дуже цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не тільки певними віковими рамками, як це ясно з самої його номінації, а й соціальними, тимчасовими просторовими рамками. Він існує в середовищі міської учнівської молоді - і окремих більш-менш замкнутих референтних групах.
Дослідники, що займаються молодіжним сленгом, включають у сферу вивчення вік з 14-15 до 24-25 років. Порівняння показує, що лексикон різних референтних груп збігається лише частково.
Сленгізми дуже інтенсивно просочуються в мову преси. Майже у всіх матеріалах, де мова йде про життя молодих, інтереси, про їх свята і кумирах, де містяться сленгізми більшою чи меншою концентрацій. І не тільки в молодіжному пресі - "Комсомольській правді", "Співрозмовник", або газеті "Я - молодий", але і в таких адресованих читачам різного віку популярних газетах, як "Аргументи і факти". Газети - цінне джерело, тому що вони оперативно відбивають сьогоднішній стан мови.
Запропонований матеріал з вивчення молодіжного сленгу м. Білогорська дозволяє також отримати деякі свідчення, еволюції молодіжного сленгу. Наприклад, таке: відійшли в минуле телиці, чувіха, герл. Тепер молоді люди називають дівчат чікси. Якщо дівчина дивна або випила, то про неї можуть сказати від'їхати. Молодих людей дівчата називають дядьки. Молоді люди бувають підвищеної крутизни, але трапляються і підкручені, тобто не дуже круті. Якщо збирається компанія, то це називається тусовка. Тусовка може виявитися парашлівой, тобто невдалою, чи вдалою - чумовой.
Дослідження показує, що молодіжному сленгу, як кожному арго і ширше - як кожному субязику, властива деяка розмитість кордонів. Виокремити його як замкнуту підсистему, як об'єкт спостереження можна тільки умовно. Поступове поширення молодіжного сленгу йде від центру до периферії, і на периферії він вкорінюється мінімально.
Вивчення і порівняння системи функціональних стилів різних мов свідчить, що соціодіалект - це не шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який "висушує, забруднює і вульгаризує усну мову" того, хто ним користується. Він дуже цікавий для лінгвіста: це та лабораторія, в якій усі властиві природному мови процеси, не стримувані тиском норми, відбуваються у багато разів швидше і доступні безпосередньому спостереженню.
Крім того, сленгізми виконували функцію кодувань, приховували сенс бесіди від непосвячених. Припустимо, хтось зі своїх дорікає при сторонніх у непорядний вчинок. Можна затіяти полеміку і ввести публіку в курс справи. Сленгу характерний швидше семантичний гумор. Більше всього цінується вдала - часом похмуро-абсурдна - гра: нове почуття Пруст або вигук босхітітельно! і побажання писати фростче. Або складніше що-небудь, що вимагає певних розумових зусиль, щоб оцінити жарт.
Першою причиною такого швидкого появи нових слів у молодіжному сленгу є, звичайно ж, стрімке, «стрибуче» розвиток життя. Якщо заглянути в численні журнали, що висвітлюють новинки ринку, то ми побачимо, що практично щотижня з'являються більш-менш значущі явища.
В умовах такої технологічної революції кожне нове явище має отримати своє словесне позначення, свою назву. А так як майже всі вони (за рідкісним винятком) з'являються в Америці, Європі, то, природно отримуємо його на домінуючому англійською мовою. Коли ж про це через якийсь час дізнаються в Росії, то для їх переважної більшості звичайно ж не знаходиться еквівалента в російській мові. І тому росіянам доводиться використовувати оригінальні терміни. Таким чином, англійські назви все більше і більше наповнюють російську мову. Відсутність в російській мові досить стандартизованого перекладу, значного числа фірмових і рекламних термінів і спричинило за собою тенденцію до появи такого числа молодіжного сленгу.
Останнім часом відбулося також поголовне захоплення молоді комп'ютерними іграми. Це знову ж стало потужним джерелом нових слів.
Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, їм на зміну приходять інші. Цей процес проходить дуже стрімко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилося і пішло в історію неймовірну кількість слів.
Але є і такі речі, які не піддалися особливих змін. Але і їх сленгові позначення не залишаються незмінними. Йде процес зміни поколінь, і ті слова, які здавалися модними і смішними п'ять-сім років тому, зараз виглядають застарілими. Змінюється мода, тенденції в суспільстві, деякі слова просто набридають.
Простеживши шлях слова від самого народження до переходу в сленг, нами з'ясувалося, що сленг в російській мові є своєрідною «віддушиною». Сленг допомагає прискорити цей процес, коли мова намагається погнатися за потоком інформації.
У цьому питанні російська мова, поза всякими сумнівами, перебуває під безпосереднім впливом англійської мови. І ми не зможемо зупинити цей процес, до тих пір, поки самі не станемо створювати щось унікальне.
Як ми бачимо, молодіжний сленг у більшості випадків являє собою англійські запозичення або фонетичні асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й то завдяки бурхливій фантазії молодих. До залученню іноземних слів у мову завжди варто ставитися уважно, а тим більше, коли цей процес має таку швидкість.
Розвиток цього мовного явища і його поширення серед все більшого числа носіїв російської мови обумовлюється впровадженням «забугорного» в життя сучасного суспільства. І молодіжний сленг починають вживати не тільки молоді, але й люди, зовсім не мають ніякого відношення до них. Якось одна бабуся в магазині сказала іншій: «Ось бачиш, які хакнуть яблука продають!» Єдино, що з появою сленгу різко знизився мовний рівень. Сленг проникає в усі галузі діяльності, і навіть в літературу. Для окремого прикладу можна взяти відомого і популярного зараз автора Віктора Пєлєвіна. У його творах простежуються жаргонізми: урка залітна, заточка, сленгізми: неклевое справу, беспонт, і навіть вульгаризми. Але, незважаючи на все це, Пєлєвін вважається серйозним автором. Його творами зачитується практично вся молодь і люди середнього віку. Всі його твори абстрактні - тобто весь сенс криється, і його потрібно зрозуміти самому.
Я не думаю, що сленг це щось шкідливе. Сленг був, є і буде в нашій лексиці, це помітно з тексту моєї доповіді. Думаю, що неправомірно судити про потреби сленгу мови. Сленг - це невід'ємна частина нашого життя.
5. Шляхи підвищення мовної культури мовців
Якщо взяти до уваги важливість турботи про мову, то цілком можливо поліпшити стан справ з культурою мови. Для цього необхідно:
роз'яснити особам, чиї виступи потрапляють в центр суспільної уваги, необхідність дбайливого ставлення до рідної мови;
роз'яснити керівникам засобів масової інформації на необхідності якісної редакторської роботи над стилем публікованих текстів;
організувати консультативну службу російської мови;
пропагувати класичну літературу;
забезпечити бібліотеки новими словниками та підручниками з російської мови та культури мовлення;
підготувати і видати нову редакцію офіційного зведення правил орфографії та пунктуації;
пропагувати дбайливе ставлення до російської мови.