МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УРАЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ скороченні підготовки
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Курсова робота
з дисципліни: «Система надання медичної допомоги»
«Економічний аналіз діяльності та його роль в управлінні медичним закладом»
Керівник: к.н. доц.Васільцова Л.І.
Виконавець: гр.СУЗ -04 Бурухіна А.В.
Єкатеринбург
2005
ЗМІСТ
Введення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
1 Економічний аналіз діяльності медичних установ
1.1 Основні поняття про економічному аналізі. . . . . . . . . . . .5
2 Аналіз використання трудових ресурсів
2.1 Аналіз використання штатів медичного закладу. . . . . 9
2.2 Аналіз оплати праці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
2.3 Аналіз виробничих показників стаціонару. . . . . . . . .16
2.4 Аналіз виробничих показників поліклініки. . . . . . . . 19
3 Фінансовий аналіз діяльності медичних установ
3.1 Загальні підходи до фінансового аналізу. . . . . . . . . . . . . . . 23
3.2 Аналіз фінансових показників стаціонару. . . . . . . . . . . . . 24
4 Роль аналізу в діяльності медичного закладу
4.1 Проблеми в системі управління охороною здоров'я. . . . . . . . . 29
4.2 Шляхи розвитку галузі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Список використаних джерел. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Введення
Охорона здоров'я є сферою діяльності держави щодо забезпечення прав громадян на життя і здоров'я, яка розглядається як одна з пріоритетних у політичній, економічній та соціального життя держави і суспільства.
Система охорони здоров'я Свердловської області, як складова частина системи охорони здоров'я Російської Федерації, призначена для оптимального задоволення потреб населення в профілактичній, лікувально-діагностичної, медико-соціальної та лікарської допомоги.
Рівень державного та муніципального фінансування охорони здоров'я залишається недостатнім. Одночасно мають місце об'єктивні фактори, що обумовлюють збільшення витрат на охорону здоров'я (зростання цін на медикаменти, медичну техніку, комунальні послуги); є тенденція зростання витрат внаслідок розвитку і впровадження в практику дорогих медичних технологій, які застосовуються при сучасних схемах лікування захворювань. Крім того, зросли вимоги населення до умов, якості і номенклатурі наданої медичної і лікарської допомоги.
Проблема недостатності ресурсів для охорони здоров'я посилюється дезінтеграцією основних джерел фінансування (бюджети всіх рівнів і страхові платежі роботодавців на обов'язкове медичне страхування), децентралізацією бюджетів.
Державні гарантії надання безкоштовної медичної допомоги населенню виконуються не в повній мірі, в результаті населення змушене оплачувати медичні послуги з особистих коштів. Це знижує доступність кваліфікованої медичної допомоги для соціально незахищених верств населення та, як наслідок, робить негативний вплив на показники здоров'я населення та демографічні процеси. Ситуація посилюється наростанням кадрового дефіциту в охороні здоров'я. Недостатня економічна мотивація медичних працівників не дозволяє повною мірою підвищити вимоги до якості медичної допомоги.
У сформованих умовах економічний аналіз діяльності медичної установи як ніколи важливим для прийняття управлінських рішень.
Метою цієї роботи є проведення економічного аналізу діяльності ЛПУ, дати оцінку результатів роботи ЛПЗ.
У роботі використовуються різні джерела, публікації, навчальна література.
Робота складається з декількох розділів. Перший розділ характеризує поняття економічного аналізу, визначає завдання і дає його класифікацію. У другій частині - практичної - проведений безпосередньо економічний аналіз підрозділів Камишловской ЦРЛ: стаціонару та поліклініки. У третій частині проведений фінансовий аналіз стаціонару як складова частина економічного аналізу. У четвертій частині описуються деякі проблеми в управлінні охороною здоров'я, щоб зрозуміти ступінь значущості економічного аналізу.
У висновку наводяться висновки про виконану роботу і наводиться список використаної літератури.
1 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
1.1 Основні поняття про економічному аналізі
Економічний аналіз - це сукупність методів формування і обробки даних про виробничу і фінансової діяльності медичних закладів та їх підрозділів, що дозволяють забезпечити достовірну оцінку результатів їх роботи, виявити шляхи раціоналізації використання коштів, підвищення ефективності. При цьому господарська діяльність оцінюється під кутом зору її відповідності вимогам економічних законів, а також завдань, що стоять перед медичною установою на даному етапі.
Разом з тим економічний аналіз - це одна з функцій управління. З цієї точки зору економічний аналіз - необхідна ланка в системі управління медичним закладом, який обгрунтовує вибір оптимального варіанту вирішення цілого комплексу проблем, пов'язаних з плануванням діяльності установи і т.д. Тому економічний аналіз повинен завершуватися прийняттям відповідних управлінських рішень.
Основними завданнями економічного аналізу є:
· Контроль і оцінка планових показників;
· Оцінка ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
· Визначення факторів, що обумовили отримані результати;
· Виявлення невикористаних резервів і сприяння підвищенню прибутковості;
· Аналіз ефективності управлінських рішень і т.д.
У процесі аналізу вивчаються економічні та соціальні фактори, що впливають на діяльність установи, економічні стимули і т.д.
Організація системи економічного аналізу залежить від того, хто займається його проведенням: саме медична установа, страхова медична організація, територіальний фонд обов'язкового медичного страхування, органи управління і т.д. У кожного з них свої мети, кожен переслідує свої інтереси.
Класифікація видів економічного аналізу діяльності медичних установ за різними ознаками може бути представлена в наступному вигляді:
1.По способам аналізу:
- Розрахунковий;
- Експертний.
2. По застосовуваних засобів:
- Ручний;
- З використанням калькуляторів;
- З використанням ЕОМ.
3.За сфер аналізованих явищ:
-Медичні;
-Економічні;
-Кадрові.
4.По спрямованості:
- Внутрішня діяльність;
- Зовнішня діяльність.
5. За завданням:
- Виявлення поточного состоянія4
- Пошук шляхів зміни економічного становища установи;
- Вибір варіантів;
- Контроль і т.д.
6. Періоди:
- Минулий період;
- Справжній період;
- Майбутній період.
7.По видів, спеціалізації установ, підрозділів;
- Поліклініка;
- Стаціонар і т.д.
8. Періодичність аналізу;
- Оперативний;
- Щомісячний;
- Щоквартальний;
- Щорічний.
9. За видами показників:
- Планові;
- Фактичні.
Як і більшість класифікацій, дана класифікація є досить умовною і далеко не вичерпною. Це пов'язано з такими моментами:
· Реальний аналіз - складний процес, який стосується безліч показників, що використовує багато підходи;
· Зі складністю і взаимосвязанностью ознак, за якими проводиться класифікація;
· Зі зміною змісту діяльності медичних закладів;
· З постійно розвиваються формами аналізу і т. д.
Метою даної класифікації є не побудова жорсткої схеми, а відображення різноманіття ознак, видів аналізу, що вимагає чіткого формулювання цілей аналізу, завдань, які він покликаний вирішити в конкретній ситуації.
Економічний аналіз тісно пов'язаний з бухгалтерським і статистичним обліком. З одного боку, він грунтується на даних бухгалтерського обліку і статистики, широко використовуючи отримані ними дані. З іншого - самі результати економічного аналізу нерідко використовуються в бухгалтерському обліку та статистичної звітності. Разом з тим між ними є істотні відмінності.
Основне завдання бухгалтерського обліку полягає у забезпеченні обліку матеріальних цінностей та грошових коштів, що беруть участь у виробництві товарів і послуг, контроль за їх використанням.
Статистика вивчає кількісну сторону явищ, багато з яких не пов'язані безпосередньо з роботою самого медичного закладу.
Найважливішою частиною аналітичної роботи, про яку нерідко забувають, є інтерпретація отриманих результатів та вироблення управлінських рішень. Без прийняття конкретних заходів відповідно з отриманими висновками вся робота втрачає сенс.
2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
2.1 Аналіз використання штатів медичного закладу
Аналіз використання трудових ресурсів грунтується на вивченні трудових показників. Під системою трудових показників розуміється сукупність кількісних і якісних вимірників ступеня ефективності застосування живої праці у процесі надання медичної допомоги. Велике значення набуває аналіз раціональності використання трудових ресурсів, обгрунтування доцільності збереження вакантних ставок тих чи інших посад. Інакше більший розмір вакантного фонду можуть мати працівники зовсім не тих підрозділів, які цього дійсно заслуговують. У табліцах1, 2 наведено аналіз використання штатів стаціонару Камишловской ЦРЛ.
Таблиця 1 - Аналіз використання штатів стаціонару
Продовження табл. 1
Таблиця складена на основі власних даних, отриманих в процесі дослідження.
Як видно з таблиці, забезпеченість населення штатами складає в середньому 9,6 шт.ед. на 10 000 чоловік населення. Забезпеченість населення штатами наведена по різних категоріях персоналу. Аналогічно розраховується забезпеченість населення фізичними особами. Як видно з таблиці, укомплектованість штатів стаціонару Камишловской ЦРЛ становить 100%, тобто всі ставки зайняті і коефіцієнт сумісництва при цьому становить 1,4 в середньому. Необхідно відзначити також, що спостерігається явне перевищення штатів щодо нормативу. Пояснюється це тим, що штатний розклад складений з урахуванням розкиданості стаціонарів по територіях, тобто всі стаціонари - це окремо розташовані будинки, розміщені на п'яти територіях. Згідно отриманих даних спостерігається найбільший коефіцієнт сумісництва у лікарів, при цьому тут не враховуються чергування у позаробочий час. Таким чином, можна судити про її значну масу, що припадає на 1 лікаря як фізична особа.
У наступній таблиці 2 наведено аналіз використання штатів поліклініки Камишловской ЦРЛ аналогічно дослідженню по стаціонару. Аналіз використання штатів як в стаціонарі, так і в поліклініці проведено без урахування поділу на джерела фінансування.
Таблиця 2 - Аналіз використання штатів поліклініки
Продовження табл. 2
Укомплектованість штатами поліклініки 100%, але при цьому коефіцієнт сумісництва у персоналу більше одиниці. У середньому ж він становить по підрозділу - 1,26. Необхідно відзначити, що в ЛПУ дуже поширене для лікарів внутрішньо сумісництво, тобто лікар стаціонару несе навантаження в поліклініці як вузький фахівець. Пов'язано це з великим дефіцитом кадрів. УРАЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ скороченні підготовки
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Курсова робота
з дисципліни: «Система надання медичної допомоги»
«Економічний аналіз діяльності та його роль в управлінні медичним закладом»
Керівник: к.н. доц.Васільцова Л.І.
Виконавець: гр.СУЗ -04 Бурухіна А.В.
Єкатеринбург
2005
ЗМІСТ
Введення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
1 Економічний аналіз діяльності медичних установ
1.1 Основні поняття про економічному аналізі. . . . . . . . . . . .5
2 Аналіз використання трудових ресурсів
2.1 Аналіз використання штатів медичного закладу. . . . . 9
2.2 Аналіз оплати праці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
2.3 Аналіз виробничих показників стаціонару. . . . . . . . .16
2.4 Аналіз виробничих показників поліклініки. . . . . . . . 19
3 Фінансовий аналіз діяльності медичних установ
3.1 Загальні підходи до фінансового аналізу. . . . . . . . . . . . . . . 23
3.2 Аналіз фінансових показників стаціонару. . . . . . . . . . . . . 24
4 Роль аналізу в діяльності медичного закладу
4.1 Проблеми в системі управління охороною здоров'я. . . . . . . . . 29
4.2 Шляхи розвитку галузі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Список використаних джерел. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Введення
Охорона здоров'я є сферою діяльності держави щодо забезпечення прав громадян на життя і здоров'я, яка розглядається як одна з пріоритетних у політичній, економічній та соціального життя держави і суспільства.
Система охорони здоров'я Свердловської області, як складова частина системи охорони здоров'я Російської Федерації, призначена для оптимального задоволення потреб населення в профілактичній, лікувально-діагностичної, медико-соціальної та лікарської допомоги.
Рівень державного та муніципального фінансування охорони здоров'я залишається недостатнім. Одночасно мають місце об'єктивні фактори, що обумовлюють збільшення витрат на охорону здоров'я (зростання цін на медикаменти, медичну техніку, комунальні послуги); є тенденція зростання витрат внаслідок розвитку і впровадження в практику дорогих медичних технологій, які застосовуються при сучасних схемах лікування захворювань. Крім того, зросли вимоги населення до умов, якості і номенклатурі наданої медичної і лікарської допомоги.
Проблема недостатності ресурсів для охорони здоров'я посилюється дезінтеграцією основних джерел фінансування (бюджети всіх рівнів і страхові платежі роботодавців на обов'язкове медичне страхування), децентралізацією бюджетів.
Державні гарантії надання безкоштовної медичної допомоги населенню виконуються не в повній мірі, в результаті населення змушене оплачувати медичні послуги з особистих коштів. Це знижує доступність кваліфікованої медичної допомоги для соціально незахищених верств населення та, як наслідок, робить негативний вплив на показники здоров'я населення та демографічні процеси. Ситуація посилюється наростанням кадрового дефіциту в охороні здоров'я. Недостатня економічна мотивація медичних працівників не дозволяє повною мірою підвищити вимоги до якості медичної допомоги.
У сформованих умовах економічний аналіз діяльності медичної установи як ніколи важливим для прийняття управлінських рішень.
Метою цієї роботи є проведення економічного аналізу діяльності ЛПУ, дати оцінку результатів роботи ЛПЗ.
У роботі використовуються різні джерела, публікації, навчальна література.
Робота складається з декількох розділів. Перший розділ характеризує поняття економічного аналізу, визначає завдання і дає його класифікацію. У другій частині - практичної - проведений безпосередньо економічний аналіз підрозділів Камишловской ЦРЛ: стаціонару та поліклініки. У третій частині проведений фінансовий аналіз стаціонару як складова частина економічного аналізу. У четвертій частині описуються деякі проблеми в управлінні охороною здоров'я, щоб зрозуміти ступінь значущості економічного аналізу.
У висновку наводяться висновки про виконану роботу і наводиться список використаної літератури.
1 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
1.1 Основні поняття про економічному аналізі
Економічний аналіз - це сукупність методів формування і обробки даних про виробничу і фінансової діяльності медичних закладів та їх підрозділів, що дозволяють забезпечити достовірну оцінку результатів їх роботи, виявити шляхи раціоналізації використання коштів, підвищення ефективності. При цьому господарська діяльність оцінюється під кутом зору її відповідності вимогам економічних законів, а також завдань, що стоять перед медичною установою на даному етапі.
Разом з тим економічний аналіз - це одна з функцій управління. З цієї точки зору економічний аналіз - необхідна ланка в системі управління медичним закладом, який обгрунтовує вибір оптимального варіанту вирішення цілого комплексу проблем, пов'язаних з плануванням діяльності установи і т.д. Тому економічний аналіз повинен завершуватися прийняттям відповідних управлінських рішень.
Основними завданнями економічного аналізу є:
· Контроль і оцінка планових показників;
· Оцінка ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
· Визначення факторів, що обумовили отримані результати;
· Виявлення невикористаних резервів і сприяння підвищенню прибутковості;
· Аналіз ефективності управлінських рішень і т.д.
У процесі аналізу вивчаються економічні та соціальні фактори, що впливають на діяльність установи, економічні стимули і т.д.
Організація системи економічного аналізу залежить від того, хто займається його проведенням: саме медична установа, страхова медична організація, територіальний фонд обов'язкового медичного страхування, органи управління і т.д. У кожного з них свої мети, кожен переслідує свої інтереси.
Класифікація видів економічного аналізу діяльності медичних установ за різними ознаками може бути представлена в наступному вигляді:
1.По способам аналізу:
- Розрахунковий;
- Експертний.
2. По застосовуваних засобів:
- Ручний;
- З використанням калькуляторів;
- З використанням ЕОМ.
3.За сфер аналізованих явищ:
-Медичні;
-Економічні;
-Кадрові.
4.По спрямованості:
- Внутрішня діяльність;
- Зовнішня діяльність.
5. За завданням:
- Виявлення поточного состоянія4
- Пошук шляхів зміни економічного становища установи;
- Вибір варіантів;
- Контроль і т.д.
6. Періоди:
- Минулий період;
- Справжній період;
- Майбутній період.
7.По видів, спеціалізації установ, підрозділів;
- Поліклініка;
- Стаціонар і т.д.
8. Періодичність аналізу;
- Оперативний;
- Щомісячний;
- Щоквартальний;
- Щорічний.
9. За видами показників:
- Планові;
- Фактичні.
Як і більшість класифікацій, дана класифікація є досить умовною і далеко не вичерпною. Це пов'язано з такими моментами:
· Реальний аналіз - складний процес, який стосується безліч показників, що використовує багато підходи;
· Зі складністю і взаимосвязанностью ознак, за якими проводиться класифікація;
· Зі зміною змісту діяльності медичних закладів;
· З постійно розвиваються формами аналізу і т. д.
Метою даної класифікації є не побудова жорсткої схеми, а відображення різноманіття ознак, видів аналізу, що вимагає чіткого формулювання цілей аналізу, завдань, які він покликаний вирішити в конкретній ситуації.
Економічний аналіз тісно пов'язаний з бухгалтерським і статистичним обліком. З одного боку, він грунтується на даних бухгалтерського обліку і статистики, широко використовуючи отримані ними дані. З іншого - самі результати економічного аналізу нерідко використовуються в бухгалтерському обліку та статистичної звітності. Разом з тим між ними є істотні відмінності.
Основне завдання бухгалтерського обліку полягає у забезпеченні обліку матеріальних цінностей та грошових коштів, що беруть участь у виробництві товарів і послуг, контроль за їх використанням.
Статистика вивчає кількісну сторону явищ, багато з яких не пов'язані безпосередньо з роботою самого медичного закладу.
Найважливішою частиною аналітичної роботи, про яку нерідко забувають, є інтерпретація отриманих результатів та вироблення управлінських рішень. Без прийняття конкретних заходів відповідно з отриманими висновками вся робота втрачає сенс.
2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
2.1 Аналіз використання штатів медичного закладу
Аналіз використання трудових ресурсів грунтується на вивченні трудових показників. Під системою трудових показників розуміється сукупність кількісних і якісних вимірників ступеня ефективності застосування живої праці у процесі надання медичної допомоги. Велике значення набуває аналіз раціональності використання трудових ресурсів, обгрунтування доцільності збереження вакантних ставок тих чи інших посад. Інакше більший розмір вакантного фонду можуть мати працівники зовсім не тих підрозділів, які цього дійсно заслуговують. У табліцах1, 2 наведено аналіз використання штатів стаціонару Камишловской ЦРЛ.
Таблиця 1 - Аналіз використання штатів стаціонару
| Категорії персоналу | Кількість штатних посад | Зайнято штатних посад | Число фізичних осіб | Чисельність населення, що обслуговується | ||||
| за штат. нормат. | за штат. зв'яз. | всього | основ. персон. | зовн. сумісних. | всього | основ. персон. | ||
| Лікарі | 21,75 | 24,5 | 24,5 | 24,5 | - | 13 | 13 | 29216 |
| Середній персонал | 98,25 | 105,25 | 105,25 | 105,25 | - | 82 | 82 | 29216 |
| Молодший персонал | 114,25 | 128,5 | 128,5 | 128,5 | - | 94 | 94 | 29216 |
| Інший персонал | 18,5 | 21,25 | 21,25 | 21,25 | - | 13 | 13 | 29216 |
| РАЗОМ | 252,75 | 279,5 | 279,5 | 279,5 | - | 202 | 202 | 29216 |
| Забезпеченість населення штатами | Забезпечено. штатами за штатним нормативом | Обеспеч. населення физич. особами | Укомплектують. штатами | Укомплек- тованность основн. працівниками | Переходи. сумісності тва | Переходи. сумісних. основн. працівників | Уд.вес ставок, зайнятих зовн. сумісних. |
| 0,84 | 0,74 | 0,45 | 100 | 100 | 1,9 | 1,9 | - |
| 3,6 | 3,7 | 2,8 | 100 | 100 | 1,3 | 1,3 | - |
| 4,3 | 3,9 | 3,2 | 100 | 100 | 1,4 | 1,4 | - |
| 0,73 | 0,63 | 0,44 | 100 | 100 | 1,6 | 1,6 | - |
| 9,6 | 8,6 | 6,9 | 100 | 100 | 1,4 | 1,4 | - |
Як видно з таблиці, забезпеченість населення штатами складає в середньому 9,6 шт.ед. на 10 000 чоловік населення. Забезпеченість населення штатами наведена по різних категоріях персоналу. Аналогічно розраховується забезпеченість населення фізичними особами. Як видно з таблиці, укомплектованість штатів стаціонару Камишловской ЦРЛ становить 100%, тобто всі ставки зайняті і коефіцієнт сумісництва при цьому становить 1,4 в середньому. Необхідно відзначити також, що спостерігається явне перевищення штатів щодо нормативу. Пояснюється це тим, що штатний розклад складений з урахуванням розкиданості стаціонарів по територіях, тобто всі стаціонари - це окремо розташовані будинки, розміщені на п'яти територіях. Згідно отриманих даних спостерігається найбільший коефіцієнт сумісництва у лікарів, при цьому тут не враховуються чергування у позаробочий час. Таким чином, можна судити про її значну масу, що припадає на 1 лікаря як фізична особа.
У наступній таблиці 2 наведено аналіз використання штатів поліклініки Камишловской ЦРЛ аналогічно дослідженню по стаціонару. Аналіз використання штатів як в стаціонарі, так і в поліклініці проведено без урахування поділу на джерела фінансування.
Таблиця 2 - Аналіз використання штатів поліклініки
| Категорії персоналу | Кількість штатних посад | Зайнято штатних посад | Число фізичних осіб | Чисельність населення, що обслуговується | ||||
| за штат. нормат. | за штат. зв'яз. | всього | основ. персон. | зовн. сумісних. | всього | основ. персон. | ||
| Лікарі | 43,25 | 46,75 | 45,5 | 45,5 | 1,25 | 41 | 39 | 29216 |
| Середній персонал | 74,75 | 78,75 | 78,75 | 78,75 | 75 | 75 | 29216 | |
| Молодший персонал | 21,5 | 28,25 | 28,25 | 28,25 | 9 | 9 | 29216 | |
| Інший персонал | 16 | 19 | 19 | 19 | 11 | 11 | 29216 | |
| РАЗОМ | 155,5 | 172,75 | 171,5 | 171,5 | 1,25 | 136 | 134 | 29216 |
| Забезпеченість населення штатами | Забезпечено. штатами за штатним нормативом | Обеспеч. населення физич. особами | Укомплектують. штатами | Укомплек- тованность основн. працівниками | Переходи. сумісності тва | Переходи. сумісних. основн. працівників | Уд.вес ставок, зайнятих зовн. сумісних. |
| 1,6 | 1,5 | 1,4 | 100 | 100 | 1,1 | 1,2 | 0,03 |
| 2,7 | 2,6 | 2,56 | 100 | 100 | 1,05 | 1,05 | - |
| 0,97 | 0,74 | 0,31 | 100 | 100 | 3,1 | 3,1 | - |
| 0,65 | 0,55 | 0,38 | 100 | 100 | 1,7 | 1,7 | - |
| 5,9 | 5,3 | 4,65 | 100 | 100 | 1,26 | 1,28 | - |
2.2. Аналіз оплати праці
Основні напрямки з аналізу оплати праці:
- Визначення джерел оплати праці;
- Виявлення порядку формування фондів оплати праці;
- Обгрунтованість застосування даних систем оплати праці;
- Аналіз середньої заробітної плати;
- Визначення заробітної плати в розрахунку на 1 відвідування, пролікованого хворого;
- Виявлення структури оплати праці за кодами бюджетної класифікації;
- Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати і т.д.
Структура оплати праці стаціонару Камишловской ЦРЛ наведена у таблиці 3, на Рис.1.
Таблиця 3 - Структура оплати праці стаціонару Камишловской ЦРЛ
| Види виплат | Сума, тис.руб. | Уд.вес % |
| Оклад за ЄТС | 987,5 | 66,20 |
| Підвищення за умови праці | 118,8 | 8,00 |
| Надбавки за стаж | 154,3 | 10,30 |
| Нічні | 91,2 | 6,10 |
| Святкові | 12,1 | 0,80 |
| Оплата заміни відпусток | 128,1 | 8,60 |
| Разом ФОП | 1492,00 | 100,00 |
Рис.1
Окремо надано структура оплати праці поліклініки в таблиці 4 і на Рис.2. Джерело і система оплати ті ж, що і в стаціонарі, за винятком виплат за умови праці, нічних і святкових. Тут вони не застосовуються.
Таблиця 4 - Структура оплати праці поліклініки
| Види виплат | Сума, тис.руб. | Уд.вес % |
| Оклад за ЄТС | 889,2 | 61,7 |
| Підвищення за умови праці | 25,6 | 1,8 |
| Надбавки за стаж | 181,4 | 12,6 |
| Нічні | ||
| Святкові | ||
| Додаткова оплата праці (ДОТ) | 253,5 | 17,6 |
| Оплата заміни відпусток | 91,2 | 6,3 |
| Разом ФОП | 1440,9 | 100 |
Рис.2
Як видно з таблиці, в структурі оплати праці працівників поліклініки є ще одне джерело оплати праці - ДОТ. Це пов'язано з тим, що поліклініка бере участь в експерименті з реформування амбулаторно-поліклінічної допомоги і за умовами експерименту, ті фахівці, які перевиконують індивідуальне навантаження, отримують додатково зарплату за кожне перевиконані відвідування. Це один з матеріальних стимулів, що застосовуються в нових умовах.
У наступній таблиці 5 представлений аналіз оплати праці в розрахунку на одиницю послуги за останні два роки. У стаціонарі - це кількість пролікованих хворих, а в поліклініці - кількість відвідувань. Як видно з таблиці, відбулося збільшення вартості послуги, тобто зросли витрати закладів з розрахунку на одиницю послуги як в поліклініці, так і в стаціонарі. Одночасно зі збільшенням числа послуг, відбулося збільшення ФОП. Фонд оплати праці збільшився у зв'язку з збільшенням заробітної плати, тому вартість послуги зросла, причому більш значне у стаціонарі.
Таблиця 5 - Аналіз заробітної плати в розрахунку на одиницю послуги
| Підрозділ | Обсяг послуг (пролеч.больной, відвідування) | ФОП | |||||
| Всього, тис. грн. | На ед.услугі Руб. | Відхилення | |||||
| 2003 | 2004 | 2003 | 2004 | 2003 | 2004 | 2004 до 2003 | |
| Стаціонар | 5991 | 6139 | 1023,5 | 1492,0 | 170,84 | 243,03 | +62,19 |
| Поліклініка | 182512 | 246011 | 949,8 | 1440,9 | 5,2 | 5,85 | +0,65 |
Рис.3
Рис.4
У таблиці 6 наведено аналіз взаємозв'язку оплати праці з обсягами виконаних робіт.
Таблиця 6 - Аналіз взаємозв'язку оплати праці з обсягами виконаних робіт стаціонару
| Категорії персоналу | Дохід установи | Заробітна плата | Співвідношення зміни з / пл до ізм.дохода | ||||
| план | факт | % | план | факт | % | ||
| Лікарі | 15039,0 | 17116,1 | 114 | 423,3 | 518,2 | 122,4 | 1,07 |
| Середній персонал | 15039,0 | 17116,1 | 114 | 631,0 | 720,4 | 113 | 0,99 |
| Молодший персонал | 15039,0 | 17116,1 | 114 | 174,9 | 205,8 | 117 | 1,03 |
| Інший персонал | 15039,0 | 17116,1 | 114 | 40,1 | 47,6 | 118 | 1,04 |
| РАЗОМ | 15039,0 | 17116,1 | 114 | 1269,3 | 1492,0 | 117 | 1,03 |
Як видно з таблиці, в цілому збільшився і дохід установи і фонд оплати праці. Таку ситуацію можна вважати закономірною - при збільшенні виробничих показників, збільшується дохід установи, а отже і збільшується фонд оплати праці (преміальні виплати, надбавки та ін.) На прикладі стаціонару можна простежити залежність доходу від обсягу виконаних робіт.
Щоб зробити остаточні висновки, необхідно оцінити виробничі показники роботи установи.
2.3 Аналіз виробничих показників стаціонару
Виробничі показники діяльності стаціонару відображають різні аспекти використання ліжка для лікування хворих. З певною часткою умовності можна сказати, що вони характеризують роботу ліжка щодо наявних можливостей надання стаціонарної допомоги. Значимість конкретних виробничих показників залежно від ситуації може бути різною. Так, на зорі радянської влади, коли стояло завдання вирівнювання доступності медичної допомоги, першорядне значення мали показники забезпеченості населення ліжками. У міру вирішення цієї проблеми все більш актуальним ставало питання про структуру ліжок, про рівень госпіталізації. В умовах відносного насичення ліжками зростало значення ефективності використання ліжкового фонду, боротьба з простоями і т.д.
Розглянемо деякі показники доступності та забезпеченості стаціонарної допомоги. До одних з таких показників належить забезпеченість населення ліжками, яка визначається кількістю ліжок у розрахунку на 10 000 чоловік населення.
Число ліжок
Забезпеченість населення = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ х 10 000 (1)
ліжками чисельність населення
287
розрахунок: 98,2 = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ х 10000
29216
надійшло хворих
Рівень госпіталізації = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ х 1000 (2)
Середньорічна чисельність
Населення
6139
розрахунок: 210,1 = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ х 1000
29216
Перейдемо тепер від розгляду окремих показників роботи ліжка до аналізу ефективності використання ліжкового фонду шляхом зіставлення фактично досягнутих показників з плановими у 2004 році.
Таблиця 7 - Планові і звітні показники використання ліжок у відділенні
| Число ліжок | Число ліжко-днів | Середнє число днів роботи ліжка | Середня тривалість перебування хворого | Оборот ліжка | Число госпіталізованих хворих | |
| План | 287 | 82500 | 288 | 13,3 | 21,6 | 6200 |
| Факт | 287 | 73954 | 258 | 12,0 | 23,7 | 6139 |
Таблиця 8 - Аналіз впливу різних факторів на число госпіталізованих хворих
| Число ліжок | Середнє число днів роботи ліжка | Середня тривалість перебування хворого | Число госпіталізованих хворих | Зміна числа госпіталізованих хворих | ||
| абсолютне | У% до базис | |||||
| Базис (План) 287288 13,3 6200 - 100 | ||||||
| 1.Зміна середнього числа днів роботи ліжка: 287 258 13,3 5567 -633 90 | ||||||
| 2.Ізмененіе тривалості перебування хворого на ліжку: 287 258 12,0 6171 +604 99,5 | ||||||
| Підсумковий результат -29 95,0 | ||||||
Незважаючи на важливість виробничих показників, безпосередньо пов'язаних з кінцевою метою діяльності медичних установ - наданням медичної допомоги населенню, аналіз діяльності стаціонару не може обмежитися ними. Необхідно з'ясувати доцільність використання коштів, можливість надання максимальної допомоги в межах виділених ресурсів, які завжди обмежені. Ці питання вирішуються за допомогою аналізу фінансових показників.
2.4 Аналіз виробничих показників поліклініки
Один з основних показників, що характеризують потенційну забезпеченість населення амбулаторно-поліклінічною допомогою - показник планової потужності амбулаторно-поліклінічної ланки на 10 тис. населення і виражається числом відвідувань у зміну. У даному випадку це 880 відвідувань.
Планова потужність Планова потужність
амб.-поліклін.ЛПУ = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ х 10 000 (3)
на 10 тис.чел.нас. к-ть жителів обслуж.терріторіі
розрахунок: 2572
880 = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ х 10 000
29216
Кількість Число відвідувань
відвідувань = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ (4)
на 1 жителя кол-во жителів обслуж.терріторіі
розрахунок:
246011
8,42 = ─ ─ ─ ─
29216
Середньорічна фактичне навантаження на лікаря розраховується за формулою:
Середньорічна. Кількість відвідувань на рік
навантаження = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ (5)
на 1 лікаря середньорічне число лікарів
розрахунок: 246011
─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ = 5262
46,75
Таким чином, обсяг роботи, що виконується одним лікарем на рік складає в середньому 5262 відвідувань, що не суперечить показникам по Семашко. Аналогічно розраховується навантаження на 1 лікаря в зміну, на годину.
Перейдемо тепер до показників трудомісткості. Для розрахунку кількості часу, витраченого на 1 відвідування в 2004 році, використовуємо формулу:
Відпрацьоване час
─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ = час, витрачений (6)
число відвідувань на 1 відвідування
(365 - 104 - 11-42) х6, 0 х60х41
розрахунок: ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ = 12,5 хв
246011
Таким чином на одного хворого в середньому витрачено 12,5 хвилин робочого часу.
Виконання плану відвідувань за 2004 рік розраховується за формулою:
Число відвідувань фактичне
Виконання = ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ х 100 (7)
плану відвідувань число відвідувань планове
розрахунок: 246011: 300000 = 82%
Таким чином річний план за 2004 рік виконаний поліклінікою на 82%.
Іншим оцінним показником діяльності поліклініки може служити динаміка відвідувань. У таблиці 9, на Рис.5 проведений такий аналіз за останні три роки.
Таблиця 9 - Динаміка відвідувань поліклініки
| 2002 | 2003 | 2004 | Відхилення | ||
| 2003 до 2002 | 2004 до 2002 | 2004 до 2003 | |||
| 198177 | 182512 | 246011 | -15665 | +47834 | +63499 |
Рис.5
Як видно з таблиці, число відвідувань то збільшується, то знижується з року в рік, але тим не менше спостерігається позитивна динаміка в плані виконання Держзамовлення. У 2002 році поліклініка почала працювати в експерименті з реформування амбулаторно-поліклінічної допомоги, збільшилася обертаність населення за медичною допомогою. На малюнку 1 показана динаміка відвідувань, що наочно демонструє показники роботи поліклініки. Якийсь стрибок пов'язаний саме з впровадженням експерименту з реформування АПВ. У перехідний період дещо знизилися виробничі показники, які потім зросли.
3 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОГО УСТАНОВИ
3.1 Загальні підходи до фінансового аналізу
Однією з основних завдань економічного аналізу є забезпечення фінансової стійкості медичних установ. Це завдання має вирішуватися як шляхом розробки механізмів стабільного фінансування установи, так і створенням стимулів до раціоналізації використання коштів всередині самого ЛПУ. У зв'язку з цим особливу важливість представляють методи фінансового аналізу діяльності медичного закладу.
Фінансовий аналіз медичного закладу є складовою частиною економічного аналізу. Він являє собою сукупність методів збору і обробки даних про виробничо-фінансової діяльності, які забезпечують оцінку і прийняття управлінських рішень.
Фінансовий аналіз важливий не тільки для визначення стратегії діяльності самих медичних установ, а й для організації контролю з боку вищестоящих органів, територіального фонду і страхових медичних організацій за раціональністю використання коштів, для оцінки ефективності чинного господарського механізму в цілому.
Вивчення фінансового стану медичних установ є відносно новим напрямком економічного аналізу, які мають поширення в останні роки. При традиційному бюджетному фінансуванні, що забезпечує гарантоване надходження коштів. Аналіз фінансового положення лікарні не мав сенсу. У нинішній же ситуації даний напрямок виходить на передній план, оскільки від цього залежить саме виживання установи. Причому, для нього важливо знати не тільки суму коштів, що надійшли, але й розмір потенційно можливих доходів і, відповідно розмір упущеної вигоди.
Можна виділити дві основні групи факторів, що впливають на фінансовий стан медичного закладу:
1) Зовнішні фактори
2) Внутрішні чинники
Зовнішні фактори визначають разновигодность тих чи інших видів медичної допомоги, напрямків діяльності і т.д. поза зв'язку з реальними показниками роботи медичної установи. Це ті орієнтири, яких повинні дотримуватися ЛПУ у виборі найбільш раціональних з економічної точки зору напрямків діяльності в даних умовах. Хоча не обов'язково це найбільш ефективні види діяльності з точки зору суспільства в цілому або з медичної точки зору.
Внутрішні фактори визначаються особливостями самого медичного закладу. Це ті чинники, на які медичне установа може вплинути, змінивши щось у своїй роботі.
Наприклад, з-за недостатнього рівня тарифів на надавані послуги в системі ОМС, медична установа навіть при хороших виробничих показниках може відчувати серйозні фінансові труднощі або, навпаки, завдяки стабільному бюджетному фінансуванню мати хороше фінансове становище при низьких виробничих показниках.
Загальна схема вивчення результатів фінансової діяльності медичного закладу в розрізі джерел фінансування і підрозділів може бути представлена в формі, наведеній нижче.
3.2 Аналіз фінансових показників стаціонару
Аналіз фінансових показників проведено в розрізі джерел: бюджет, ОМС, платні послуги і в розрізі підрозділів: стаціонар і поліклініка. У даному випадку розглядається фінансування, фактичні та касові видатки. У таблиці 10 представлені доходи установи за період з 2002 року по 2004 рік. З таблиці видно, що доходи від платних послуг становлять незначну частку доходів в цілому, тим більше, що платні послуги - це не основна діяльність установи. Видаткова частина таблиці заповнена за фактичними витратами.
Однією з основних завдань економічного аналізу є забезпечення фінансової стійкості медичних установ. Це завдання має вирішуватися як шляхом розробки механізмів стабільного фінансування установи, так і створенням стимулів до раціоналізації використання коштів всередині самого ЛПУ. У зв'язку з цим особливу важливість представляють методи фінансового аналізу діяльності медичного закладу.
Фінансовий аналіз медичного закладу є складовою частиною економічного аналізу. Він являє собою сукупність методів збору і обробки даних про виробничо-фінансової діяльності, які забезпечують оцінку і прийняття управлінських рішень.
Фінансовий аналіз важливий не тільки для визначення стратегії діяльності самих медичних установ, а й для організації контролю з боку вищестоящих органів, територіального фонду і страхових медичних організацій за раціональністю використання коштів, для оцінки ефективності чинного господарського механізму в цілому.
Вивчення фінансового стану медичних установ є відносно новим напрямком економічного аналізу, які мають поширення в останні роки. При традиційному бюджетному фінансуванні, що забезпечує гарантоване надходження коштів. Аналіз фінансового положення лікарні не мав сенсу. У нинішній же ситуації даний напрямок виходить на передній план, оскільки від цього залежить саме виживання установи. Причому, для нього важливо знати не тільки суму коштів, що надійшли, але й розмір потенційно можливих доходів і, відповідно розмір упущеної вигоди.
Можна виділити дві основні групи факторів, що впливають на фінансовий стан медичного закладу:
1) Зовнішні фактори
2) Внутрішні чинники
Зовнішні фактори визначають разновигодность тих чи інших видів медичної допомоги, напрямків діяльності і т.д. поза зв'язку з реальними показниками роботи медичної установи. Це ті орієнтири, яких повинні дотримуватися ЛПУ у виборі найбільш раціональних з економічної точки зору напрямків діяльності в даних умовах. Хоча не обов'язково це найбільш ефективні види діяльності з точки зору суспільства в цілому або з медичної точки зору.
Внутрішні фактори визначаються особливостями самого медичного закладу. Це ті чинники, на які медичне установа може вплинути, змінивши щось у своїй роботі.
Наприклад, з-за недостатнього рівня тарифів на надавані послуги в системі ОМС, медична установа навіть при хороших виробничих показниках може відчувати серйозні фінансові труднощі або, навпаки, завдяки стабільному бюджетному фінансуванню мати хороше фінансове становище при низьких виробничих показниках.
Загальна схема вивчення результатів фінансової діяльності медичного закладу в розрізі джерел фінансування і підрозділів може бути представлена в формі, наведеній нижче.
3.2 Аналіз фінансових показників стаціонару
Аналіз фінансових показників проведено в розрізі джерел: бюджет, ОМС, платні послуги і в розрізі підрозділів: стаціонар і поліклініка. У даному випадку розглядається фінансування, фактичні та касові видатки. У таблиці 10 представлені доходи установи за період з 2002 року по 2004 рік. З таблиці видно, що доходи від платних послуг становлять незначну частку доходів в цілому, тим більше, що платні послуги - це не основна діяльність установи. Видаткова частина таблиці заповнена за фактичними витратами.
Таблиця 10 - Аналіз фінансової діяльності Камишловской ЦРЛ
Продовження табл. 10
| Підрозділи | Доходи (фінансування) тис.руб. | |||||||||||||||||
| Бюджет | ОМС | Платні послуги | Відхилення,% | |||||||||||||||
| Бюджет | ОМС | Платні послуги | ||||||||||||||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2003 до 2002 | 2004 до 2003 | 2004 до 2002 | 2003 до 2002 | 2004 до 2003 | 2004 до 2002 | 2003 до 2023 | 2004 до 2003 | 2004 до 2002 | |
| Стаціонар | 10890 | 11802 | 13908 | 14528 | 16109 | 17116 | - | - | - | 108 | 118 | 128 | 111 | 106 | 118 | - | - | - |
| Поліклініка | 7999 | 8354 | 9272 | 6338 | 7605 | 8954 | 1108 | 1402 | 1916 | 104 | 111 | 116 | 120 | 118 | 141 | 126 | 137 | 173 |
| Разом | 18889 | 20156 | 23180 | 20866 | 23714 | 26070 | 1108 | 1402 | 1916 | 107 | 115 | 123 | 114 | 110 | 125 | 126 | 137 | 173 |
| Підрозділи | Витрати (фактичні) | Відхилення,% | ||||||||||||||||
| Бюджет | ОМС | Платні послуги | Бюджет | ОМС | Платні послуги | |||||||||||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2003 до 2002 | 2004 до 2003 | 2004 до 2002 | 2003 до 2002 | 2004 до 2003 | 2004 до 2002 | 2003 до 2002 | 2004 до 2003 | 2004 до 2002 | |
| Стаціонар | 10880 | 11802 | 13953 | 13990 | 15985 | 17116 | - | 108 | 118 | 128 | 114 | 107 | 122 | |||||
| Поліклініка | 8100 | 8650 | 9887 | 6250 | 7712 | 8102 | 985 | 1358 | 1916 | 107 | 114 | 122 | 123 | 105 | 130 | 138 | 141 | 195 |
| РАЗОМ | 18980 | 20452 | 23840 | 20240 | 23697 | 25218 | 985 | 1358 | 1916 | 108 | 117 | 126 | 117 | 106 | 125 | 138 | 141 | 195 |
Як видно з таблиці, фактичні видатки установи по бюджету виявилися вище, ніж доходи, це свідчить про несприятливу ситуацію, хоча потрібно відзначити, що фінансування збільшується з року в рік, тобто має позитивну тенденцію. Однак оскільки ця таблиця характеризує тільки фінансову діяльність за певний період і не відображає кредиторську і дебіторську заборгованість, а також наявність коштів на рахунках, то, таким чином, вона не дає істинної характеристики фінансів установи. Аналіз фінансової діяльності необхідно доповнити аналізом фінансового стану. Схема аналізу представлена у таблиці 11.
Таблиця 11 - Фінансовий стан медичного закладу на 01.01.2005 р
Активи в даній таблиці характеризують засоби, якими реально чи потенційно володіє медичний заклад, а пасиви-засоби, які повинні будуть витрачені, оскільки вони вже використані установою.
Таблиця 11 - Фінансовий стан медичного закладу на 01.01.2005 р
| Показники | ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ | |||
| Бюджет | ОМС | Платні Послуги | РАЗОМ | |
| АКТИВИ | ||||
| 1.Остаткі коштів на рахунках | 1188 | 550 | - | 1738 |
| 2.Задолженность ОМС | - | - | - | |
| 3.Другая дебіторська заборгованість | 138 | 138 | ||
| РАЗОМ | 1188 | 550 | 138 | 1876 |
| ПАСИВИ | ||||
| 1.Задолженность постачальникам | 1064 | 550 | 1614 | |
| 2.Прочая кредиторська заборгованість | 784 | 784 | ||
| РАЗОМ | 1848 | 550 | 2398 | |
| САЛЬДО | -660 | 0 | +138 | -522 |
Негативне сальдо характеризує перевищення заборгованості установи над наявними в нього засобами.
Далі досліджуємо основні показники роботи стаціонару - таблиця 12.
Необхідно відзначити, що фінансові показники в розрахунку на 1 ліжко-день або на 1 хворого будуть коректні в разі відсутності в установі стаціонару денного перебування. Такого у відділенні немає. Аналіз фінансових показників проведений в динаміці по роках. Кількість ліжок у відділеннях відповідає ліцензії, планові показники - затверджений Держзамовлення. Фактичні дані взяті зі звіту економічної служби Камишловской ЦРЛ.
Таблиця 12 - Основні показники роботи стаціонару (грн.)
Зіставлення фактичних показників з плановими показало, що при зменшенні числа пролікованих хворих зменшуються середні терміни лікування, зменшується обіг ліжка, і, також, зменшуються доходи на 1 хворого і на 1 ліжко-день. Правда, зменшилася кількість ліжко-днів і зайнятість ліжка, що і
Далі досліджуємо основні показники роботи стаціонару - таблиця 12.
Необхідно відзначити, що фінансові показники в розрахунку на 1 ліжко-день або на 1 хворого будуть коректні в разі відсутності в установі стаціонару денного перебування. Такого у відділенні немає. Аналіз фінансових показників проведений в динаміці по роках. Кількість ліжок у відділеннях відповідає ліцензії, планові показники - затверджений Держзамовлення. Фактичні дані взяті зі звіту економічної служби Камишловской ЦРЛ.
Таблиця 12 - Основні показники роботи стаціонару (грн.)
| Показники | План | Факт | Відхилення,% факт до плану | ||||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | 2002 | 2003 | 2004 | |
| Кількість ліжок | 287 | 287 | 287 | 287 | 287 | 287 | 0 | 0 | 0 |
| Проліковано хворих | 6200 | 6200 | 6200 | 6101 | 5989 | 6139 | 98 | 97 | 99 |
| Проведено ліжко-днів | 82500 | 82500 | 82500 | 71822 | 69358 | 73954 | 87 | 84 | 90 |
| Середні терміни лікування | 13,3 | 13,3 | 13,3 | 11,8 | 11,6 | 12,1 | 89 | 87 | 91 |
| Зайнятість ліжка (дні) | 295 | 295 | 295 | 293 | 290 | 294 | 99 | 98 | 99,7 |
| Оборот ліжка | 21,6 | 21,6 | 21,6 | 21,3 | 20,7 | 23,7 | 98,6 | 95,8 | 110 |
| Виставлено рахунків | 1922050 | 2180200 | 2256800 | 1883551 | 1753400 | 1988500 | 98 | 80 | 88 |
| Дохід на 1 хворого | 310 | 352 | 364 | 308,7 | 292,8 | 323,9 | 99,6 | 83,2 | 89 |
| Дохід на 1 ліжко-день | 23,3 | 26,4 | 27,3 | 26,2 | 25,3 | 26,8 | 112 | 96 | 98 |
вплинуло на зменшення доходу стаціонару. Фінансування медичних установ в системі ОМС проводиться за 1 пролікованого хворого в залежності від фактичного терміну лікування. Тому скорочення термінів лікування та зменшення кількості ліжко-днів обернулося проти самої установи. Воно і стало причиною зменшення доходу на 1 хворого.
4 РОЛЬ АНАЛІЗУ В ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОГО УСТАНОВИ
4.1 Проблеми в системі управління охороною здоров'я
Однією з проблем галузі є недосконалість системи управління охороною здоров'я. У значній мірі був втрачений комплексний підхід до охорони здоров'я. Функціонування охорони здоров'я як єдиної системи ускладнюється роз'єднанням як на обласному, так і на муніципальному рівні. Процес децентралізації управлінських функцій торкнувся і стратегічні питання діяльності галузі як системи: основоположні принципи організації охорони здоров'я, стратегію розвитку ресурсів, фінансування, стандартизацію, захист від несприятливого впливу факторів зовнішнього середовища на здоров'я населення, моніторинг та оцінку діяльності галузі. У значній мірі були втрачені функції стратегічного та поточного планування.
У системі охорони здоров'я є невирішені організаційні проблеми і структурні диспропорції. Спостерігається незбалансованість структури надання медичної допомоги: в умовах дефіциту коштів у галузі відзначається зміщення медичної допомоги в бік дорогих і спеціалізованих видів, тоді як первинна ланка надання медичної допомоги розвинене вкрай слабо. Недостатньою залишається ефективність використання наявних ресурсів. Система охорони здоров'я фінансується за залишковим принципом, але функціонує - за витратним.
Вжиті заходи щодо вдосконалення нормативно-правової бази, фінансування та управління охороною здоров'я, щодо структурної перебудови галузі дозволили досягти певних позитивних змін.
У Свердловській області за останній рік відзначене деяке поліпшення медико-демографічної ситуації: значно знизилася дитяча смертність, дещо зменшилася материнська і загальна смертність, смертність серед працездатного населення, стабілізувалася народжуваність, відзначено зниження загальної та первинної захворюваності населення, в тому числі соціально значущими хворобами, такими як туберкульоз, злоякісні новоутворення,
4.1 Проблеми в системі управління охороною здоров'я
Однією з проблем галузі є недосконалість системи управління охороною здоров'я. У значній мірі був втрачений комплексний підхід до охорони здоров'я. Функціонування охорони здоров'я як єдиної системи ускладнюється роз'єднанням як на обласному, так і на муніципальному рівні. Процес децентралізації управлінських функцій торкнувся і стратегічні питання діяльності галузі як системи: основоположні принципи організації охорони здоров'я, стратегію розвитку ресурсів, фінансування, стандартизацію, захист від несприятливого впливу факторів зовнішнього середовища на здоров'я населення, моніторинг та оцінку діяльності галузі. У значній мірі були втрачені функції стратегічного та поточного планування.
У системі охорони здоров'я є невирішені організаційні проблеми і структурні диспропорції. Спостерігається незбалансованість структури надання медичної допомоги: в умовах дефіциту коштів у галузі відзначається зміщення медичної допомоги в бік дорогих і спеціалізованих видів, тоді як первинна ланка надання медичної допомоги розвинене вкрай слабо. Недостатньою залишається ефективність використання наявних ресурсів. Система охорони здоров'я фінансується за залишковим принципом, але функціонує - за витратним.
Вжиті заходи щодо вдосконалення нормативно-правової бази, фінансування та управління охороною здоров'я, щодо структурної перебудови галузі дозволили досягти певних позитивних змін.
У Свердловській області за останній рік відзначене деяке поліпшення медико-демографічної ситуації: значно знизилася дитяча смертність, дещо зменшилася материнська і загальна смертність, смертність серед працездатного населення, стабілізувалася народжуваність, відзначено зниження загальної та первинної захворюваності населення, в тому числі соціально значущими хворобами, такими як туберкульоз, злоякісні новоутворення,
венеричні хвороби. У більшості муніципальних утворень проведено аналіз захворюваності і розрахунок потреби в медичної допомоги відповідно до нормативів, що дозволило визначити оптимальну структуру ліжкової мережі і схему надання медичної допомоги.
У результаті проведеної реформи стаціонарного ланки зменшився ліжковий фонд. Забезпеченість ліжками досягла середнього рівня по Російській Федерації. Знизився рівень госпіталізації, збільшилася кількість хворих, пролікованих у денних стаціонарах, проводиться реформа амбулаторно-поліклінічної ланки.
Досягнута певна стабілізація фінансової ситуації. Закріплена тенденція повного і своєчасного фінансування обласного бюджету охорони здоров'я грошовими коштами. За останній рік збільшення обсягів фінансування відбувалося практично за всіма напрямками діяльності фінансування медичних установ, державних функцій, платежів за непрацююче населення в Територіальний фонд обов'язкового медичного страхування, обласних цільових програм.
4.2 Шляхи розвитку галузі
У вдосконаленні системи управління охороною здоров'я області визначальну роль набуває розвиток нормативно-правової бази охорони здоров'я. Прийняття Закону Свердловської області від 21 серпня 1997 року N 54-ОЗ "Про охорону здоров'я в Свердловській області" забезпечило утвердження засад організації та діяльності системи охорони здоров'я та її суб'єктів, принципів організації лікувально-діагностичної, медико-соціальної та лікарської допомоги населенню, фінансово-економічну основу діяльності системи охорони здоров'я та її функціонування.
Основним принципом управління галуззю є єдність стратегічних цілей діяльності на обласному та муніципальному рівнях управління.
Управління охороною здоров'я повинно забезпечувати ефективність діяльності системи для отримання громадянами якісної медичної та лікарської
У результаті проведеної реформи стаціонарного ланки зменшився ліжковий фонд. Забезпеченість ліжками досягла середнього рівня по Російській Федерації. Знизився рівень госпіталізації, збільшилася кількість хворих, пролікованих у денних стаціонарах, проводиться реформа амбулаторно-поліклінічної ланки.
Досягнута певна стабілізація фінансової ситуації. Закріплена тенденція повного і своєчасного фінансування обласного бюджету охорони здоров'я грошовими коштами. За останній рік збільшення обсягів фінансування відбувалося практично за всіма напрямками діяльності фінансування медичних установ, державних функцій, платежів за непрацююче населення в Територіальний фонд обов'язкового медичного страхування, обласних цільових програм.
4.2 Шляхи розвитку галузі
У вдосконаленні системи управління охороною здоров'я області визначальну роль набуває розвиток нормативно-правової бази охорони здоров'я. Прийняття Закону Свердловської області від 21 серпня 1997 року N 54-ОЗ "Про охорону здоров'я в Свердловській області" забезпечило утвердження засад організації та діяльності системи охорони здоров'я та її суб'єктів, принципів організації лікувально-діагностичної, медико-соціальної та лікарської допомоги населенню, фінансово-економічну основу діяльності системи охорони здоров'я та її функціонування.
Основним принципом управління галуззю є єдність стратегічних цілей діяльності на обласному та муніципальному рівнях управління.
Управління охороною здоров'я повинно забезпечувати ефективність діяльності системи для отримання громадянами якісної медичної та лікарської
допомоги, проведення профілактичної роботи з реальними кінцевими результатами, дієвий санітарно-епідеміологічний нагляд.
У сучасних умовах потрібне розширення прав і підвищення відповідальності обласного органу управління охороною здоров'я.
Найважливішою умовою проведення державної політики в галузі охорони здоров'я є єдина система стратегічного та поточного планування, що забезпечує раціональне побудова системи організації охорони здоров'я в сучасних соціально-економічних умовах.
Планування будується на визначенні чітких цілей та фінансово забезпечених зобов'язань держави з надання медичної допомоги і розвитку системи охорони здоров'я.
Основою системи планування може стати програма розвитку охорони здоров'я Свердловської області на довгострокову перспективу. Програма розвитку охорони здоров'я формується з урахуванням цілей соціально-економічного розвитку Свердловської області, федеральних планів і програм, аналізу стану здоров'я населення, наявних ресурсів та оцінки ефективності їх використання. Важливим компонентом планування охорони здоров'я є система нормативів і стандартів, що встановлює єдині вимоги до якості і доступності медичної допомоги, ефективності використання ресурсів.
Основним напрямком реформування стаціонарної допомоги є оптимізація обсягів і термінів госпіталізації в поєднанні зі структурною реорганізацією стаціонарів.
Як і в Російській Федерації, в Свердловській області спостерігаються диспропорції в обсязі фінансування основних видів медичної допомоги (65-70 відсотків усіх ресурсів припадає на стаціонарне ланка при оптимальній частці 35-45 відсотків); високий рівень госпіталізації; тривалі терміни госпіталізації.
Відправною точкою реорганізації лікарняних установ є система нормативів і стандартів стаціонарної допомоги, яка носить рекомендаційний
У сучасних умовах потрібне розширення прав і підвищення відповідальності обласного органу управління охороною здоров'я.
Найважливішою умовою проведення державної політики в галузі охорони здоров'я є єдина система стратегічного та поточного планування, що забезпечує раціональне побудова системи організації охорони здоров'я в сучасних соціально-економічних умовах.
Планування будується на визначенні чітких цілей та фінансово забезпечених зобов'язань держави з надання медичної допомоги і розвитку системи охорони здоров'я.
Основою системи планування може стати програма розвитку охорони здоров'я Свердловської області на довгострокову перспективу. Програма розвитку охорони здоров'я формується з урахуванням цілей соціально-економічного розвитку Свердловської області, федеральних планів і програм, аналізу стану здоров'я населення, наявних ресурсів та оцінки ефективності їх використання. Важливим компонентом планування охорони здоров'я є система нормативів і стандартів, що встановлює єдині вимоги до якості і доступності медичної допомоги, ефективності використання ресурсів.
Основним напрямком реформування стаціонарної допомоги є оптимізація обсягів і термінів госпіталізації в поєднанні зі структурною реорганізацією стаціонарів.
Як і в Російській Федерації, в Свердловській області спостерігаються диспропорції в обсязі фінансування основних видів медичної допомоги (65-70 відсотків усіх ресурсів припадає на стаціонарне ланка при оптимальній частці 35-45 відсотків); високий рівень госпіталізації; тривалі терміни госпіталізації.
Відправною точкою реорганізації лікарняних установ є система нормативів і стандартів стаціонарної допомоги, яка носить рекомендаційний
характер і може використовуватися для розрахунків при формуванні оптимальної структури.
Специфікою обласної системи охорони здоров'я є традиційна концентрація більшості спеціалізованих видів стаціонарної медичної допомоги на базі великих муніципальних та обласних лікарень з формуванням центрів спеціалізованої медичної допомоги, що залучають населення сусідніх територій.
Тому реорганізація системи надання спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги є предметом спільного ведення обласного та муніципального охорони здоров'я з регулюванням на обласному рівні. Вона грунтується на раціональному плануванні обсягів спеціалізованих видів допомоги у поєднанні з управлінням потоками хворих.
Планування обсягів і керування потоками спеціалізованої медичної допомоги населенню припускають:
1) розробку моделі оптимізації потоків екстериторіальної спеціалізованої медичної допомоги;
2) визначення зон "тяжіння" населення до центрів медичної допомоги, уточнення обсягів, потреб і маршрутів напрямки міжрегіональної допомоги;
3) формування та реалізація пропозицій щодо оптимізації структури та подальшого розвитку міжрайонних центрів медичної допомоги;
4) забезпечення моніторингу видів медичної допомоги, динаміки об'ємних показників діяльності медичних установ і потоків обращаемости населення за медичною допомогою;
5) забезпечення управління якістю медичної допомоги через систему стандартизації та акредитації.
Система фінансування охорони здоров'я повинна забезпечити використання ресурсів як економічного інструменту підвищення ефективності та якості медичної допомоги. У цих цілях необхідно:
Специфікою обласної системи охорони здоров'я є традиційна концентрація більшості спеціалізованих видів стаціонарної медичної допомоги на базі великих муніципальних та обласних лікарень з формуванням центрів спеціалізованої медичної допомоги, що залучають населення сусідніх територій.
Тому реорганізація системи надання спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги є предметом спільного ведення обласного та муніципального охорони здоров'я з регулюванням на обласному рівні. Вона грунтується на раціональному плануванні обсягів спеціалізованих видів допомоги у поєднанні з управлінням потоками хворих.
Планування обсягів і керування потоками спеціалізованої медичної допомоги населенню припускають:
1) розробку моделі оптимізації потоків екстериторіальної спеціалізованої медичної допомоги;
2) визначення зон "тяжіння" населення до центрів медичної допомоги, уточнення обсягів, потреб і маршрутів напрямки міжрегіональної допомоги;
3) формування та реалізація пропозицій щодо оптимізації структури та подальшого розвитку міжрайонних центрів медичної допомоги;
4) забезпечення моніторингу видів медичної допомоги, динаміки об'ємних показників діяльності медичних установ і потоків обращаемости населення за медичною допомогою;
5) забезпечення управління якістю медичної допомоги через систему стандартизації та акредитації.
Система фінансування охорони здоров'я повинна забезпечити використання ресурсів як економічного інструменту підвищення ефективності та якості медичної допомоги. У цих цілях необхідно:
1) забезпечити збалансованість обсягів медичної допомоги, затверджених Територіальної програмою державних гарантій, і ресурсів на їх виконання шляхом:
- Збільшення обсягів фінансування охорони здоров'я з коштів обласного та місцевих бюджетів, поступового приведення у відповідність із федеральними рекомендаціями платежів на обов'язкове медичне страхування непрацюючого населення;
- Оптимізації обсягів безкоштовної медичної допомоги, передбачених медико-економічними стандартами.
2) розробити і впровадити сучасні методи планування фінансових ресурсів і оплати медичної допомоги, що відповідають цілям і завданням реалізації Територіальної програми державних гарантій з урахуванням показників якості лікувально-профілактичної діяльності;
3) продовжити цільове фінансування пріоритетних напрямків діяльності, що визначаються щорічно на основі програмно-цільового методу планування.
4) забезпечити виконання заходів щодо ефективного і раціонального використання коштів бюджетів та обов'язкового медичного страхування:
реалізація конкурсної системи закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення і медичної техніки;
забезпечення суворого обліку товарно-матеріальних цінностей та контролю їх збереження в медичних установах;
дотримання штатної та фінансово-господарської дисципліни;
5) підвищити ефективність роботи медичного персоналу шляхом розробки та використання методів оплати праці за кінцеві результати;
6) забезпечити розвиток страхового принципу охорони здоров'я населення, посилення державного регулювання платної медичної допомоги, що надається в державних і муніципальних установах охорони здоров'я.
- Збільшення обсягів фінансування охорони здоров'я з коштів обласного та місцевих бюджетів, поступового приведення у відповідність із федеральними рекомендаціями платежів на обов'язкове медичне страхування непрацюючого населення;
- Оптимізації обсягів безкоштовної медичної допомоги, передбачених медико-економічними стандартами.
2) розробити і впровадити сучасні методи планування фінансових ресурсів і оплати медичної допомоги, що відповідають цілям і завданням реалізації Територіальної програми державних гарантій з урахуванням показників якості лікувально-профілактичної діяльності;
3) продовжити цільове фінансування пріоритетних напрямків діяльності, що визначаються щорічно на основі програмно-цільового методу планування.
4) забезпечити виконання заходів щодо ефективного і раціонального використання коштів бюджетів та обов'язкового медичного страхування:
реалізація конкурсної системи закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення і медичної техніки;
забезпечення суворого обліку товарно-матеріальних цінностей та контролю їх збереження в медичних установах;
дотримання штатної та фінансово-господарської дисципліни;
5) підвищити ефективність роботи медичного персоналу шляхом розробки та використання методів оплати праці за кінцеві результати;
6) забезпечити розвиток страхового принципу охорони здоров'я населення, посилення державного регулювання платної медичної допомоги, що надається в державних і муніципальних установах охорони здоров'я.
ВИСНОВОК
Як видно з зробленого, використання методів економічного аналізу найчастіше приводить до висновків, що істотно відрізняється від тих, що отримані шляхом простого зіставлення цифр. Це вимагає самого серйозного ставлення до економічного аналізу. Спрощений підхід, недооцінка значущості наукових методів аналізу приводять до спотвореного уявлення про реальне фінансове становище медичного закладу з усіма наслідками, що випливають звідси негативними наслідками.
Отримані в роботі дані дозволяють зробити висновок, що в цілому спостерігається збільшення обсягів наданих послуг, обсягів фінансування, тобто динаміка позитивна. Але потрібно врахувати, наприклад, що при зниженні показників роботи ліжка в стаціонарі, зменшується відповідно й дохід. Отже, необхідно звернути увагу на більш ефективне використання ліжкового фонду та на терміни лікування хворих. Тим більше, що аналіз фінансового стану установи показує наявність кредиторської заборгованості, тобто отримане від'ємне сальдо характеризує перевищення заборгованості установи над наявними в нього засобами.
Слід звернути увагу на те, що аналіз фінансової діяльності медичного закладу - це не просто аналіз показників роботи, а аналіз крізь призму економічних відносин, в яких знаходиться медичний заклад. Показники роботи медичного закладу має відповідати існуючому господарському механізму - тільки в цьому випадку можна домогтися найкращих економічних результатів
Метою роботи ставилось аналіз економічної діяльності Камишловской ЦРЛ для прийняття управлінського рішення. Висновки, зроблені в роботі, можуть слугувати базою для такого рішення і використовуватися в подальшій роботі як економічної служби установи так і в цілому для ЛПУ.
Як видно з зробленого, використання методів економічного аналізу найчастіше приводить до висновків, що істотно відрізняється від тих, що отримані шляхом простого зіставлення цифр. Це вимагає самого серйозного ставлення до економічного аналізу. Спрощений підхід, недооцінка значущості наукових методів аналізу приводять до спотвореного уявлення про реальне фінансове становище медичного закладу з усіма наслідками, що випливають звідси негативними наслідками.
Отримані в роботі дані дозволяють зробити висновок, що в цілому спостерігається збільшення обсягів наданих послуг, обсягів фінансування, тобто динаміка позитивна. Але потрібно врахувати, наприклад, що при зниженні показників роботи ліжка в стаціонарі, зменшується відповідно й дохід. Отже, необхідно звернути увагу на більш ефективне використання ліжкового фонду та на терміни лікування хворих. Тим більше, що аналіз фінансового стану установи показує наявність кредиторської заборгованості, тобто отримане від'ємне сальдо характеризує перевищення заборгованості установи над наявними в нього засобами.
Слід звернути увагу на те, що аналіз фінансової діяльності медичного закладу - це не просто аналіз показників роботи, а аналіз крізь призму економічних відносин, в яких знаходиться медичний заклад. Показники роботи медичного закладу має відповідати існуючому господарському механізму - тільки в цьому випадку можна домогтися найкращих економічних результатів
Метою роботи ставилось аналіз економічної діяльності Камишловской ЦРЛ для прийняття управлінського рішення. Висновки, зроблені в роботі, можуть слугувати базою для такого рішення і використовуватися в подальшій роботі як економічної служби установи так і в цілому для ЛПУ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гун.Г.Е., Дорофєєв В.М. Актуальні питання статистичного дослідження та аналізу у діяльності лікувально-профілактичних установ. М., 1994.
2. Генкін А.Г. Удосконалення системи оплати праці працівників охорони здоров'я / / Сов.здравоохраненіе. 1998. № 2.
3. Гата А.С. Пантелєєва Є.В. Основні напрями реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я / / Охорона здоров'я. 2003, № 10.
4. Кадиров Ф.Н. Економічна служба лікувально-профілактичних установ. М.: ГРАНТ', 2000. 800 з.
5. Клименко Г.Я. Система оцінки якості медичної допомоги населенню / / Охорона здоров'я. 1997. № 7.
6. Малеина М.М. Людина і медицина в сучасному праві. М.: Видавництво БЕК, 1995.
7. Проніна Л.І. Порівняльний аналіз обов'язкового і добровільного медичного страхування / / Економіка охорони здоров'я. 1996. № 12.
8. Довідник головного лікаря: У 2-х т. М.: Изд-во ГРАНТ', 2000.
9. ТіхоміровА.В. Медична послуга. Правові аспекти. М.: Інформаційно-видавничий дім «Філін», 1996.
1. Гун.Г.Е., Дорофєєв В.М. Актуальні питання статистичного дослідження та аналізу у діяльності лікувально-профілактичних установ. М., 1994.
2. Генкін А.Г. Удосконалення системи оплати праці працівників охорони здоров'я / / Сов.здравоохраненіе. 1998. № 2.
3. Гата А.С. Пантелєєва Є.В. Основні напрями реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я / / Охорона здоров'я. 2003, № 10.
4. Кадиров Ф.Н. Економічна служба лікувально-профілактичних установ. М.: ГРАНТ', 2000. 800 з.
5. Клименко Г.Я. Система оцінки якості медичної допомоги населенню / / Охорона здоров'я. 1997. № 7.
6. Малеина М.М. Людина і медицина в сучасному праві. М.: Видавництво БЕК, 1995.
7. Проніна Л.І. Порівняльний аналіз обов'язкового і добровільного медичного страхування / / Економіка охорони здоров'я. 1996. № 12.
8. Довідник головного лікаря: У 2-х т. М.: Изд-во ГРАНТ', 2000.
9. ТіхоміровА.В. Медична послуга. Правові аспекти. М.: Інформаційно-видавничий дім «Філін», 1996.