При збільшенні статутного капіталу кредитують рахунок 80 «Статутний капітал» і дебетують рахунки джерел збільшення статутного капіталу:
- 83 «Додатковий капітал» - на суму додаткового капіталу, що направляється на збільшення статутного капіталу;
- 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» - на суму нерозподіленого прибутку, що спрямовується на збільшення статутного капіталу;
- 75 «Розрахунки з засновниками» - на суму випуску додаткових акцій;
- Інші рахунки джерел збільшення статутного капіталу.
При зменшенні статутного капіталу дебетують рахунок 80 «Статутний капітал» і кредитують рахунки тих об'єктів обліку, на які списується відповідна частина статутного капіталу:
- 75 «Розрахунки з засновниками» - на суму вкладів, повернутих засновникам;
- 81 «Власні акції (частки)» - на номінальну вартість анульованих акцій;
- 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» - при доведенні величини статутного капіталу до величини чистих активів;
- Інші рахунки.
Облік власних акцій (часток), викуплених товариством.
Викуплені у акціонерів акції враховують на регулюючому контрпасивні рахунки 81 «Викуплені акції (частки)». Рахунок 81 має дебетове сальдо, за дебетом цього рахунку відображається викуп акцій, а за кредитом їх списання. Облік викуплених акцій здійснюється в сумі фактичних витрат пов'язаних з викупом.
Вартість викуплених акцій відображають за дебетом рахунка 81 і кредиту рахунків обліку грошових коштів.
Подальший перепродаж викуплених акцій відображається такими записами за кредитом рахунка 91 в кореспонденції з дебетом рахунків:
- 76 (якщо застосовується метод нарахувань);
- 50, 51, 52 та ін (якщо застосовується касовий метод).
За дебетом рахунка 91 відображається вартість викупу проданих акцій (дебет 91 кредит 81). Фінансовий результат від перепродажу акцій формується шляхом зіставлення продажної ціни з вартістю викупу і списується:
- Дебет 91, кредит 99 - на суму прибутку;
- Дебет 99, кредит 91 - на суму збитку.
Анульовані акції списуються на зменшення статутного капіталу (дебет рахунки 80, кредит рахунку 81).
Різниця між вартістю викупу і номінальною вартістю анульованих акцій списується на рахунок 91:
- Дебет 91, кредит 81 - якщо номінальна вартість менша вартості викупу;
- Дебет 80, кредит 91 - якщо номінальна вартість більше вартості викупу.
Якщо при первинній емісії акції були розміщені за ціною вище номіналу, то при анулюванні акцій необхідно зменшити не тільки статутний капітал (дебет 80, кредит 81 - на суму номінальної вартості акцій), а й виник додатковий капітал (дебет 83, кредит 81) в частині відноситься до цих акцій.
Необхідно відзначити, що можливі й інші варіанти співвідношення номінальної вартості акцій, вартості розміщення і вартості викупу.
Облік додаткового капіталу.
Додатковий капітал обліковується на пасивному рахунку 83 «Додатковий капітал». До цього рахунку можуть бути відкриті такі субрахунки:
- 83 / 1 - приріст вартості майна по переоцінці;
- 83 / 2 - емісійний дохід;
- 83 / 3 - курсові різниці по внесках до статутного капіталу;
- Інші субрахунки.
При переоцінці майна його вартість може збільшуватися або зменшуватися. Збільшення вартості основних засобів при переоцінці необоротних активів відображається за дебетом рахунків 01 «Основні засоби» і кредиту рахунку 83 «Додатковий капітал». Зменшення вартості основних засобів при переоцінці, яка здійснюється за рахунок додаткового капіталу, відображається за дебетом рахунка 83 і кредитом рахунка 01.
Отриманий організацією емісійний дохід відображається за дебетом рахунків обліку майна (рахунки 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки» тощо) і кредитом рахунка 83.
Кошти додаткового капіталу можуть бути спрямовані на:
- Збільшення статутного капіталу (дебетують рахунок 83 і кредитують рахунок 80);
- Погашення зниження вартості необоротних активів, які виявилися за результатами їх переоцінки (дебетують рахунок 83, кредитують рахунки обліку необоротних активів);
- Розподіл між засновниками організації (дебет рахунку 83, кредит рахунку 75) і т.п.
Аналітичний облік по рахунку 83 організовується таким чином, щоб забезпечити отримання інформації за джерелами утворення та напрямками використання коштів.
Облік резервного капіталу.
Для отримання інформації про наявність та рух резервного капіталу використовують пасивний рахунок 82 «Резервний капітал».
Відрахування до резервного капіталу відображаються за кредитом рахунка 82 і дебету рахунку 84.
Використання резервного капіталу відображається за дебетом рахунка 82 і кредитом рахунка 84. При цьому, суми спрямовані на покриття збитку за звітний рік, списуються безпосередньо в дебет рахунка 82 з кредиту рахунку 84. Суми резервного капіталу, що направляються на погашення облігацій, оформляють двома бухгалтерськими записами:
Дебет 82 Кредит 84;
Дебет 66 або 67 Кредит 51.
Організації, що створюють резервний капітал на свій розсуд, можуть його використовувати на різні цілі, в тому числі на:
- Покриття збитків від господарської діяльності (кредитують рахунок 84);
- Виплату доходів по облігаціях і дивідендів по акціях у разі відсутності прибутку (кредитують рахунки 70 і 75);
- Збільшення статутного капіталу (кредитують рахунок 80);
- Покриття різних непередбачених витрат (кредитують рахунки витрат).
Облік цільового фінансування.
Для обліку коштів цільового призначення застосовують пасивний рахунок 86 «Цільове фінансування». Надходження коштів відображають по кредиту даного рахунку, а витрачання - за дебетом. Аналітичний облік за рахунком 86 ведуть за призначенням цільових коштів і в розрізі джерел надходження.
ПБО 13/2000 передбачає 2 варіанти прийняття до обліку державної допомоги:
- У міру фактичного отримання бюджетних коштів;
- Як виникнення заборгованості.
При першому варіанті обліку бюджетних коштів надійшли грошові кошти оформляють наступній бухгалтерської записом:
Д 51, 52, та ін До 86.
Надходження майна за рахунок бюджетних коштів записують у дебет рахунків обліку майна (07, 08, 10 15, 41 і ін) і кредит рахунка 86.
При другому варіанті обліку бюджетних коштів їх виділення відображають як виникнення заборгованості по цільових бюджетних коштів і оформляють наступній бухгалтерської записом:
Дебет 76 Кредит 86.
Фактичне надходження бюджетних коштів відображають за дебетом рахунків обліку грошових коштів (51, 52 та ін), рахунків обліку майна (08, 10 та інших) з кредиту рахунку 76.
Бюджетні кошти, використані на фінансування капітальних вкладень, списуються з дебету рахунку 86 у кредит рахунку 98 при введенні позаоборотних засобів в експлуатацію (дебетують рахунки 01 або 04 з кредиту 08).
Протягом терміну використання необоротних активів в розмірі нарахованої амортизації (дебетують рахунки 25, 26 і ін, кредитують рахунки 02 і 05) бюджетні кошти списуються як позареалізаційні доходи з дебету рахунку 98 в кредит счета91.
Бюджетні кошти, використані на фінансування поточних витрат, списують в дебет рахунку 86 з кредиту рахунку 98 в момент прийняття до обліку матеріально-виробничих запасів, нарахування оплати праці, або здійснення інших видатків за рахунок бюджетних коштів.
Суми, враховані по кредиту рахунку 98, списують в дебет даного рахунку з кредиту рахунку 91 у міру відпуску матеріально-виробничих запасів на виробничі потреби, нарахування оплати праці та здійснення інших видатків за рахунок бюджетних коштів.
Бюджетні кредити, надані організації, відображаються в бухгалтерському обліку в загальному порядку, прийнятому для обліку позикових коштів.
Облік нерозподіленого прибутку і непокритого збитку.
Для узагальнення інформації про наявність та рух сум нерозподіленого прибутку або непокритого збитку організації використовують рахунок 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».
У разі наявності нерозподіленого прибутку рахунок 84 є балансовим, пасивним, фондовим. У цьому випадку він має кредитове сальдо. За кредитом відображається виявлення і накопичення чистого прибутку, а за дебетом її розподіл.
У разі наявності непокритого збитку рахунок 84 є регулюючим, контрпасивні рахунки і має дебетове сальдо. За дебетом відображається сума виявленого непокритого збитку, а по кредиту погашення збитку за рахунок відповідних джерел.
Суму чистого прибутку звітного року списують заключними оборотами грудня в кредит рахунку 84 з дебету рахунку 99.
Чистий прибуток може бути спрямована на виплату дивідендів, створення і поповнення резервного капіталу, покриття збитків минулих років, збільшення статутного капіталу.
На суми нарахованих доходів засновникам дебетують рахунок 84 і кредитують рахунки 70 (працівникам організації) і 75 (стороннім учасникам).
Відрахування до резервного капіталу відраховують за дебетом рахунка 84 і кредитом рахунка 82.
Напрямок чистого прибутку на покриття збитку минулих років відображають по дебету і кредиту рахунку 84.
На суму збільшення статутного капіталу кредитується рахунок 80.
Сума чистого збитку звітного року списується заключними оборотами грудня в дебет рахунку 84 з кредиту рахунку 99.
Збитки звітного року списуються з дебету рахунку 84 в кредит рахунків:
- 82 «Резервний капітал» - при списанні за рахунок коштів резервного капіталу;
- 75 «Розрахунки з засновниками" - при погашенні збитку за рахунок цільових внесків засновників організації;
- 80 «Статутний капітал» - при доведенні величини статутного капіталу до величини чистих активів організації;
- 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" - при списанні за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років.
Процедура списання чистого прибутку або збитку звітного року в бухгалтерському обліку носить назву «реформація балансу».
Аналітичний облік за рахунком 84 повинен забезпечити формування інформації за напрямами використання коштів. При цьому кошти нерозподіленого прибутку, використані в якості фінансового забезпечення виробничого розвитку організації або інших аналогічних заходів щодо створення та придбання нового майна і ще не використані, в аналітичному обліку можуть розділятися.
Слід зазначити, що Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій затвердженим наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н не передбачено відкриття до рахунком 84 субрахунків для обліку фондів накопичення, соціальної сфери і фондів споживання.
Залишки фондів накопичення слід приєднати до нерозподіленого прибутку.
Залишки фонду соціальної сфери слід приєднати:
- У частині, утвореної з прибутку після сплати податку на прибуток, - до нерозподіленого прибутку (рахунок 84);
- В частині дооцінки об'єктів соціальної сфери - до рахунку 83;
- У частині безоплатно отриманих об'єктів - до рахунку 98;
- В частині об'єктів і засобів, отриманих в ході приватизації, - до рахунку 83.
1.3. Проблеми реформування системи бухгалтерського обліку в Російській Федерації відповідно до вимог МСФЗ
«Шлях реформування національної системи звітності вже визначено: це перехід на МСФЗ», - заявив директор департаменту регулювання державного фінансового контролю, аудиторської діяльності та бухобліку Мінфіну Росії Л. З. Шнейдман у своєму виступі 8 червня 2004 на Національному конгресі «Реформування бухгалтерського обліку та звітності ». На думку багатьох експертів, Росія ще далека від визначення її як країни з прозорою і зрозумілою звітністю.
Проблеми криються в основному в неготовності російських компаній до впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), оскільки це пов'язано з певними витратами (за статистикою до 5% річного обороту великої компанії йде на впровадження міжнародних стандартів).
Прозора фінансова звітність створює умови для прогнозування відносин, що виникають на ринку, дозволяє з меншими витратами усвідомлено діяти для врегулювання кризових ситуацій, характерних для будь-якого ринку, на ранніх стадіях передбачити подібні ситуації. Розуміння необхідності безперебійної і безконфліктної роботи ринкових механізмів, сприяє нормальної рентабельності ринкових операцій, змушує учасників ринку дбати про прозорість своєї публічної звітності. Подолання суперечностей між прозорістю та конфіденційністю звітності відбудеться тільки на базі усвідомлення вигідності такої звітності для її укладачів.
Необхідність загальноприйнятих і широко відомих правил складання звітності була по-справжньому усвідомлена після краху 1929 р. на світових фондових ринках, що став початковою точкою багаторічного економічної кризи в індустріально розвинених країнах. Криза виявила недостатність застосовувалася системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Концептуальні принципи складання фінансової звітності в різних країнах і навіть в різних компаніях істотно відрізнялися один від одного, звітність виявлялася неспівставною та незрозумілою, на її основі робилися помилкові висновки, аналіз звітності спочатку ставав неправильним. Єдність підходів до складання фінансової звітності заклали (МСФЗ). Багато країн світу протягом найближчих 5-7 років (до 2010 р.) повинні повністю перейти на складання фінансової звітності в повній відповідності з МСФЗ. Міжнародні стандарти (International Financial Reporting Standards) - МСФЗ (IFRS, раніше використовувана абревіатура - IAS) визначають систему рекомендацій, спрямованих на встановлення загальних правил складання та подання фінансової звітності. Хоча міжнародні стандарти обліку регулюють тільки зовнішню фінансову звітність, тим не менш, вони впливають і на національну методологію бухгалтерського обліку. Протягом останніх років в Росії реалізується комплекс заходів з реформування бухгалтерського обліку відповідно до потреб розвитку ринкової економіки та з урахуванням сучасних підходів, які склалися у світовій практиці. Необхідність здійснення комплексу заходів щодо вдосконалення діючої системи бухгалтерського обліку викликана, перш за все, розвитком у нашій країні ринкових відносин, зміною економічного середовища діяльності господарюючих суб'єктів, у тому числі, розширенням взаємовідносин з суб'єктами світового ринку, появою нових об'єктів програми підприємницької діяльності та змінами правової бази діяльності господарюючих суб'єктів. Стратегія застосування МСФЗ в Росії полягає у використанні їх поряд з національними стандартами, тобто фінансова звітність юридичної особи формується за національними правилами (стандартами), які не суперечать принципам МСФЗ, а зведена (консолідована), звітність групи взаємопов'язаних організацій готується за МСФЗ. При цьому правила подання консолідованої звітності в ряді випадків принципово відрізняються від порядку формування звітності юридичної особи. Звітність юридичної особи та звітність консолідована несуть багато в чому самостійну навантаження, так як бухгалтерська звітність юридичної особи є офіційно значущим юридичним документом, що визначає (підтверджуючим) майнове і фінансове положення організації. Консолідована саму звітність служить базою для оцінки інвестиційної привабливості тієї чи іншої фінансово-промислової групи, яка бажає залучити сторонній капітал. У Росії розробляються модифіковані правила подання бухгалтерської (фінансової) звітності юридичних осіб відповідно до принципів, закріпленими в МСФЗ, та відповідають вимогам російського законодавства (в тому числі нормам Цивільного кодексу РФ, Трудового кодексу РФ, Бюджетного кодексу РФ та інших нормативних актів). На законодавчому рівні введені основоположні принципи бухгалтерського обліку, зафіксовані в МСФЗ (нарахування, безперервності діяльності, загальні вимоги до бухгалтерської звітності), які закріплені у Федеральному законі «Про бухгалтерський облік» і положеннях (стандартах) з бухгалтерського обліку. Визначено перелік обов'язкових звітів, які повністю відповідають МСФЗ, включаючи баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про зміни капіталу, звіт про рух грошових коштів, додатку до бухгалтерського балансу і пояснювальна записка. В даний час особливе місце приділяється питанням трансформації бухгалтерської звітності, складеної за російськими правилами у фінансову звітність, яка складається на основі МСФЗ, а також методичних вказівок щодо введення процедур коригувань даних бухгалтерської звітності, що враховують наслідки інфляції. Разом з тим у Росії існує ряд проблем з досліджуваного питання - не врегульовано правовий статус звітності за МСФЗ, не прийнято рішення про складання індивідуальної фінансової звітності та консолідованої звітності за МСФЗ для компаній з котируемим цінними паперами та виборі стандартів для компаній з некотируваних акціями, відсутня система контролю за достовірністю звітності, не проводиться моніторинг звітності, що подається російськими компаніями. Проблемою трансформації звітності при переході на міжнародні стандарти є наступні моменти:
1) у більшості російських організацій може істотно скоротитися капітал, власні кошти в межах 20-25%;
2) при складанні звітності не враховується рівень інфляції в країні, при обліку (хоча і що сповільнилося в останні роки інфляційного процесу) це також призведе до значного зниження розмірів капіталу; використання принципу передбачливості й обережності (всі витрати потрібно нараховувати, якщо є хоч якесь припущення, що вони можуть бути; всі доходи потрібно нараховувати, тільки якщо є 100-відсоткову впевненість, що ці доходи будуть) істотно впливає на фінансовий результат;
3) при трансформації звітності, складеної на основі РСБО, необхідно, щоб вихідна звітність складалася виходячи з вимог, що висуваються новими стандартами (метод нарахувань);
4) монопольне завищення цін на аудиторські послуги відібраних аудиторських організацій для проведення аудиту фінансової звітності за МСФЗ;
5) зниження наповнюваності бюджету податковими надходженнями у зв'язку з новою методикою розрахунку амортизаційних відрахувань основних засобів;
6) наявність у системі стандартів протиріч сприяє застосуванню укладачами звітності хоч і обгрунтованого, але суб'єктивного професійного судження;
7) недостатня кількість споживачів прозорої фінансової звітності усередині країни. Основний її споживач на Заході - акціонери, число яких на порядок вище, ніж у нас. У Росії таких можливостей істотно менше в силу багатьох причин, наприклад, наявність власників контрольних і блокуючих пакетів;
8) активи та зобов'язання повинні оцінюватися за справедливою вартістю (відновної вартості), а не в сумі фактичних витрат на придбання;
9) з'являються нові фінансові інструменти, зокрема деривативи; відображаються активи та зобов'язання компаній, контроль над якими не породжений безпосередньою участю в капіталі;
10) звіт про прибутки і збитки поповнюється такими новими статтями, як коригування справедливої ​​вартості фінансових інструментів, визнання або відновлення сум зниження вартості активів та ін;
11) істотний вплив радянської школи бухгалтерського обліку (прагнення до єдиного бухгалтерського обліку, орієнтація на практично єдину оцінку об'єктів бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю, що тягне за собою переважно калькуляційний підхід до формування облікової інформації на основі однозначних розрахунків повної собівартості, очікування переважно державного регулювання та державної затребуваності бухгалтерського обліку, непослідовна позиція державних органів регулювання бухгалтерського обліку, що просувають в обліку принципові положення МСФЗ і одночасно залишають колишні організаційно-методичні підходи до ведення обліку);
12) стан наукових досліджень у цій області (в області бухгалтерського обліку недостатньо наукових досліджень з питань трансформації вітчизняного обліку);
13) недостатня кваліфікація бухгалтерських кадрів, нерозуміння, а тому і незастосування на практиці багатьох діючих ПБО;
14) відсутність на практиці і в методології, поділу фінансового я управлінського обліку;
15) відсутність розробок з організаційно-методичним та техніко-методичним інструментам бухгалтерського обліку (єдність бухгалтерського обліку засмічує фінансовий облік надмірно детальної аналітичною інформацією, ускладнює складання публічної фінансової звітності, сковує професійні судження).
На застосування МСФЗ в Росії переходить банківський сектор і учасники ринку цінних паперів, далі послідують страхові організації та унітарні підприємства, інші суспільно значущі організації, в тому числі компанії, що мають вихід на зовнішній ринок. При складанні звітності юридичних осіб передбачено використання національних стандартів, які в свою чергу орієнтуються на міжнародні, тобто в них закладаються ті ж принципи і підходи, що і в МСФЗ. Передбачається, що до 2010 р. відмінності між ними будуть мінімальними, тому в сучасних умовах виникає необхідність виявлення таких відмінностей, тим більше що розбіжності в стандартах дозволяють ставити питання про ступінь достовірності звітності за МСФЗ тому, що деякі положення стандартів суперечать основним принципам МСФЗ.
Застосування МСФЗ є відображенням переходу російської економіки на якісно новий щабель розвитку. Найважливішими цінностями в ній поступово стають сприятливий інвестиційний клімат, відкритість діяльності компаній, підзвітність менеджменту акціонерам, високі стандарти економічної поведінки, трансформація (перетворення) російської звітності, що позитивно позначається на її якості і корисності.
2. ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» - економічний суб'єкт дослідження
2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства
Історія досліджуваного підприємства бере свій початок в 1965 році.
Сорок один рік тому в лютому 1965 року, Краснодарське автоуправління видало наказ про організацію Тихорєцького спеціалізованого автопідприємства для пасажирських перевезень. На баланс створеного підприємства було передано 75 одиниць рухомого складу: 45 автобусів, 21 машина легкових таксі, 6 вантажних таксі і 3 вантажні автомашини. Чисельність працюючих складала 314 чоловік.
Передана підприємству територія була невпорядкованих, не мала асфальтованого покриття. Під час негоди автобуси буксирувалися тракторами, а люди ходили в гумових чоботях. Виробничо-технічна база відсутня зовсім. До того ж, на території існували житлові бараки з населенням, не мають відношення до підприємства.
Спочатку була побудована огорожа і контрольно-пропускний пункт. У 1967 році була побудована котельня, зварювальний, мідницьким, ковальський, моторний і агрегатний ділянки, матеріальний склад.
У 1984-1986 роках побудовані будівлі, в яких розміщені деревопереробний і електроцех, цех відділу головного механіка, навчальний клас для перепідготовки водіїв, інші службові приміщення. У 1987 році побудовано виробничо-технічний комплекс площею 900 кв. м. для ремонту і технічного обслуговування рухомого складу. Весь обсяг робіт було виконано, в основному, власними силами, за відсутності коштів на капітальне будівництво.
В даний час досліджувана організація є державним унітарним підприємством на праві господарського відання.
Державне унітарне підприємство Краснодарського краю «Тихорєцькій пасажирське автотранспортне підприємство», надалі іменоване ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП», створене відповідно до постанови Глави адміністрації Краснодарського краю № 955 «Про реорганізацію ГУП КК« Краснодаравтотранс »від 29.09.2003 р. і є правонаступником державного унітарного підприємства Краснодарського краю «Краснодаравтотранс» відповідно до розділовим балансом за станом на 01.10.2003 р.
Функції засновника підприємства здійснюють Департамент з транспорту Краснодарського краю і Департамент майнових відносин Краснодарського краю відповідно до чинного законодавства Краснодарського краю. Розмір статутного фонду підприємства становить 500 000 (п'ятсот тисяч) рублів.
Підприємство створено з метою задоволення громадських потреб у результаті його діяльності та отримання прибутку. Для досягнення зазначених цілей підприємство здійснює в установленому законодавством Російської Федерації порядку наступні види діяльності:
1) організація та виконання вантажних і пасажирських перевезень;
2) транспортно-експедиційне обслуговування;
3) виконання технічного обслуговування, монтажу, ремонту автотранспорту та агрегатів населенню і організаціям;
4) торгівля ПММ;
5) торгівля приладдям для автомобілів;
6) послуги легкових таксомоторів;
7) будівельно-монтажні роботи, здійснення проектування;
8) виробництво і реалізація товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення;
9) закупівля, переробка, реалізація сільськогосподарської продукції;
10) надання побутових послуг населенню, надання складських послуг;
11) складання калькуляцій вартості ремонту автомобілів, визначення вартості втрати товарного виду;
12) виконання робіт щодо участі у перевірці технічного стану транспортних засобів з використанням засобів технічного діагностування при державному технічному огляді;
13) надання послуг з проведення передрейсового і післярейсового технічного огляду автотранспортних засобів та медичного огляду водіїв;
14) надання послуг з диспетчерського обслуговування;
15) вулканізація, послуги автостоянки, автомийки та автопарковки;
16) сервісне обслуговування (громадське харчування);
17) послуги з реалізації квитків на всі види транспорту.
Майно підприємства перебуває у державній власності Краснодарського краю, є неподільним і не може бути розподілено за депозитними вкладами (часток, паїв), в тому числі між працівниками підприємства, належить підприємству на праві господарського відання та відбивається на його самостійному балансі.
На момент затвердження статуту ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» чисті активи підприємства складали 2347000 (2000000347000) рублів, в тому числі нерухоме майно пооб'єктно згідно з додатком № 1 до статуту ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП».
Станом на 1.01.2006 р. в м. Тихорецьк діє 32 маршруту міського транспорту, з них 23 обслуговує ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП». Щодня на цих маршрутах працюють 32 автобуси, перевозячи близько 20 тисяч пасажирів (беручи до уваги чисельність населення м. Тіхорецка яке за даними всеросійського перепису населення 2002 р. становить 65,4 тис. чол. Можна зробити висновок про те що практично кожен третій користується послугами розглянутого підприємства).
За 9 місяців 2005 року перевезено 4,6 мільйона пасажирів. Регулярність руху автобусів за 3 квартали 2005 року склала 98,6%. Це дуже високий показник, тому що планова регулярність - 94,5%.
«Тихорєцькій ПАТП» обслуговує також 3 міжміських маршруту (Тихорецьк-Краснодар, Тихорецьк-Геленджик, Тихорецьк-Єйськ) на яких працюють 5 автобусів.
2.2. Аналіз основних фінансових показників діяльності
Для більш детального ознайомлення з досліджуваним підприємством проведемо аналіз основних фінансових показників, що характеризують його діяльність. Для розрахунку показників скористаємося даними річного бухгалтерського балансу ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» за 2004 рік.
Аналіз ліквідності балансу.
Завданням аналізу ліквідності балансу є встановлення можливості погашення поточних зобов'язань, термін яких минає в звітному році.
Виходячи з даних балансу ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» за 2004 рік коефіцієнти, що характеризують ліквідність балансу, мають таке значення.
Таблиця 2.1. Значення коефіцієнтів характеризують можливість погашення поточних зобов'язань звітного року.
Як показують дані таблиці 2.2, за станом на кінець 2004 року ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» може погасити свої поточні зобов'язання усіма оборотними активами тільки на 23,86% (тому що загальний коефіцієнт покриття дорівнює 0,2386), що свідчить про критичний фінансовому становищі підприємства.
Аналіз фінансової стійкості.
Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності. Показники, які характеризують незалежність по кожному елементу активів і по майну в цілому, дають можливість виміряти, чи достатньо стійка аналізована організація у фінансовому відношенні.
Традиційні методи оцінки фінансової стійкості полягають у розрахунку коефіцієнтів, які визначаються на основі структури балансу підприємства. Виходячи з даних балансу ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» за 2004 рік коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість, мають таке значення.
Таблиця 2.2. Значення коефіцієнтів, які характеризують фінансову стійкість ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП».
Як показують дані таблиці 2.2, ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» володіє недостатньою фінансовою стійкістю, тому що значення всіх показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, значно нижче критичних значень. Крім того, спостерігається значне зниження коефіцієнтів фінансової незалежності, фінансування, забезпеченості власними джерелами фінансування, фінансової стійкості.
2.3. Організація бухгалтерського обліку та аналіз облікової політики
На досліджуваному підприємстві відповідно до наказу № 1 «А» від 5.01.2004 р. «Про облікову політику на 2004 рік» бухгалтерський облік ведеться бухгалтерією, очолюваної головним бухгалтером, який підпорядковується безпосередньо директору підприємства і несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасного надання повної і достовірної бухгалтерської звітності.
Головний бухгалтер забезпечує відповідність здійснюваних операцій законодавству РФ, контроль за рухом майна і виконанням зобов'язань. Вимоги головного бухгалтера щодо документального оформлення необхідних операцій і представлення в бухгалтерію необхідних документів і відомостей обов'язкові для всіх працівників підприємства.
Окрім головного бухгалтера структура бухгалтерського апарату підприємства включає в себе заступника головного бухгалтера, бухгалтерію сировинного відділу, розрахунковий відділ, касу і загальну бухгалтерію.
Заступник головного бухгалтера забезпечує суворе дотримання основних положень по первинному обліку господарських операцій, суворе дотримання касової і розрахункової дисципліни; здійснює постійний контроль за своєчасним оформленням прийому і витрати коштів, організовує облік основних фондів, сировини, матеріалів, палива, готової продукції, грошових коштів і інших цінностей, а також забезпечує правильне документальне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, документальне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з нарахуванням і перерахуванням податків та інших платежів до державного бюджету та раціональну організацію бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві .
Бухгалтерія сировинного відділу займається обліком придбаної сировини і матеріалів, їх надходження і витрачання. Старший бухгалтер, сировинного відділу здійснює постійний контроль за своєчасним оформленням надійшли і витрачених матеріалів, вживає заходів до попередження нестач сировини і матеріалів, прискорює оплату постачальникам за отриману сировину.
Працівники розрахункового відділу на підставі первинних документів виконують всі розрахунки по заробітній платі і утриманням з неї, здійснюють контроль за використанням фонду оплати праці, ведуть облік розрахунків по відрахуваннях у позабюджетні фонди.
Касир забезпечує суворе дотримання касової і розрахункової дисципліни, не допускає понадлімітних залишків готівки в касі комбінату, забезпечує виплату заробітної плати у встановлені дні, здійснює облік лімітованих чекових книжок, путівок, бланків суворої звітності; після закінчення робочого дня здає запломбованому приміщення каси працівникам охорони під розпис.
Загальна бухгалтерія здійснює облік решти господарських операцій, забезпечує суворе дотримання основних положень з їх первинного обліку і т.д.
У бухгалтерії ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» ведення синтетичного і аналітичного обліку здійснюється на основі первинних і зведених документів, отриманих від окремих підрозділів, що здійснюють первинну реєстрацію господарських операцій.
На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Запис у журнали-ордери проводять кожного з допоміжних відомостей, які служать для накопичення і групування даних первинних документів. Господарські операції записуються в журнали-ордери по мірі їх здійснення і оформлення документами. Перевірені місячні підсумки журналів-ордерів записують у Головну книгу. За даними Головної книги, журналів-ордерів і допоміжних до них відомостей складаються бухгалтерський баланс і інші форми звітності.
Головним бухгалтером ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» на основі встановлених державою загальних правил бухгалтерського обліку розробляється облікова політика для вирішення поставлених перед обліком завдань.
Облікова політика підприємства формується виходячи з встановлених Федеральним законом від 21.11.1996 р. № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» та ПБО 1 / 98 «Облікова політика підприємства», затвердженого наказом Міністерства фінансів РФ від 09.12.1998 р. № 60Н припущень і вимог.
Метою ознайомлення з обліковою політикою є вивчення оцінки основних принципів організації бухгалтерського обліку.
Відповідно до ПБО 1 / 98 під облікової політики організації розуміється вибір організацією сукупності способів ведення бухгалтерського обліку - конкретних методик, форм, техніки ведення та організації бухгалтерського обліку виходячи з встановлених правил і особливостей діяльності (організаційних, технологічних, чисельності та кваліфікації облікових кадрів, рівня технічного оснащення бухгалтерії та ін.) Таким чином, до способів бухгалтерського обліку належать методи групування та оцінки майна та зобов'язань, фактів господарської діяльності, організація документообігу, інвентаризації та ін
Проведемо порівняльний аналіз між елементами облікової політики досліджуваного підприємства та елементами облікової політики відповідно до нормативно-законодавчою базою.
Аналіз методичних аспектів облікової політики для цілей бухгалтерського обліку ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» показує, що облікова політика за 2004 рік є неповною, в ній не відображені багато важливі елементи, що роблять істотний вплив на діяльність організації. На підприємстві в неповному обсязі затверджені правила документообігу і технологія обробки бухгалтерської інформації, що мають велике значення для забезпечення раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Не відображено порядок зміни вартості основних засобів в результаті дообладнання, переоцінки і часткової ліквідації, порядок обліку та фінансування ремонту виробничих основних засобів. Не розроблено порядок обліку витрат по заготівлі і доставці товарів, не відображено, за якими цінами проводиться оцінка товарів (продажними або купівельними).
В обліковій політиці не відображені такі ключові моменти, як порядок відображення в обліку придбання і заготовляння матеріалів, метод розподілу непрямих витрат між об'єктами калькуляції, створення резервів по сумнівних боргах, резервів майбутніх витрат і платежів, переклад довгострокової заборгованості у короткострокову, визнання управлінських і комерційних витрат , спосіб прийняття до обліку цільового фінансування.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що на аналізованому підприємстві недооцінюється значення облікової політики, що є одним з основоположних документів, що регламентують діяльність підприємства. До формування і виконання облікової політики ставляться формально, не оцінюючи наслідків застосування тих чи інших її елементів.
Так як предмет діяльності ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» дуже різноманітний (відповідно до установчих документів підприємство має право здійснювати такі види діяльності як надання транспортних, будівельних та інших видів послуг, торгівля, виробництво товарів народного споживання, проведення державного технічного огляду та інші види діяльності ) виникає необхідність більш докладного відображення елементів облікової політики.

3. Оцінка організації бухгалтерського обліку джерел власних коштів ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП»
3.1. Бухгалтерський облік статутного фонду
В унітарних підприємствах для обліку розрахунків з державними та муніципальними органами щодо виділеного майну використовують рахунок 75 «Розрахунки з засновниками», до якого відкривають субрахунок 75 / 1 «Розрахунки по виділеному майну».
На субрахунку 75 / 1 «Розрахунки по виділеному майну» враховуються розрахунки підприємства з державним органом або органом місцевого самоврядування по переданому йому на баланс на праві господарського відання або оперативного управління майну.
При створенні унітарного підприємства і наділення його майном, що закріплюється за ним державним органом або органом місцевого самоврядування, в бухгалтерському обліку підприємства за цими операціями повинні бути зроблені записи за дебетом рахунка 75 / 1 «Розрахунки по виділеному майну», і кредиту рахунку 80 «Статутний фонд ».
При фактичному отриманні унітарним підприємством майна і грошових коштів від державного або муніципального органу провадяться записи за кредитом рахунка 75 / 1 «Розрахунки по виділеному майну», і дебетом рахунків з обліку відповідних видів майна і грошових коштів.
Згідно з робочим планом рахунків ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» (додаток № 1 до наказу «Про облікову політику на 2004 рік» № 1 «А» від 5.01.2004 р.) бухгалтерський облік статутного фонду на досліджуваному підприємстві здійснюється на самостійному, балансовому, фондовому , ресурсному, пасивному рахунку 80 «Статутний фонд».
Відповідно до статуту ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП»:
1) Розмір статутного фонду підприємства становить 500 000 (п'ятсот тисяч) рублів, сформований відповідно до розділовим балансом за станом на 01.10.2003 р.
2) Статутний фонд вважається сформованим з моменту зарахування відповідних грошових сум на відкривається в цих цілях банківський рахунок та (або) передачі в установленому порядку підприємству іншого майна, що закріплюється за ним на праві господарського ведення, у повному обсязі.
3) Якщо після закінчення фінансового року вартість чистих активів підприємства виявиться менше розмірів статутного фонду, орган, який прийняв рішення про створення підприємства, виробляє в установленому порядку зменшення статутного фонду.
4) Збільшення статутного фонду може бути вироблено як за рахунок додатково переданого власником майна, так і доходів, отриманих у результаті діяльності підприємства.
5) У разі прийняття рішення про зменшення статутного фонду підприємство зобов'язане письмово повідомити про це своїх кредиторів.
Так як статутний фонд цього підприємства утворений в результаті зменшення існуючого раніше статутного фонду відповідно до розділовим балансом за станом на 01.10.2003 р., то для бухгалтерського обліку його формування не був використаний рахунок 75 «Розрахунки з засновниками». З цього випливає, що статутний фонд підприємства був сформований наступного записом на бухгалтерських рахунках - дебет 80 «Статутний фонд», кредит 83 «Додатковий капітал» - на суму представляє собою різницю між сумою раніше існуючого статутного фонду і сумою новоствореного статутного фонду.
У бухгалтерській звітності підприємства статутний фонд знаходить своє відображення у третьому розділі бухгалтерського балансу. У рядку статутний капітал відображається величина статутного фонду ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» на початок і кінець звітного періоду. Детальні дані про статутний фонд наведені у звіті про зміни капіталу.
3.2. Бухгалтерський облік додаткового капіталу
У бухгалтерії ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» додатковий капітал обліковується на пасивному рахунку 83 «Додатковий капітал».
Додатковий капітал ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» був сформований наступними записами на бухгалтерських рахунках:
- Дебет 01, кредит 83 - на суму дооцінки первісної або відновної вартості;
- Дебет 83, кредит 02 на суму приросту амортизації;
- Дебет 80, кредит 83 - на суму представляє собою різницю між сумою раніше існуючого статутного фонду і сумою новоствореного статутного фонду.
Аналітичний облік по рахунку 83 «Додатковий капітал» на досліджуваному підприємстві не ведеться, що, на мій погляд, є істотним недоліком застосовуваної облікової системи. На мою думку, аналітичний облік по рахунку 83 «Додатковий капітал» необхідно організувати таким чином, щоб забезпечити отримання інформації про джерела освіти і напрямів використання коштів додаткового капіталу.
Станом на 1 січня 2005 додатковий капітал ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» дорівнює 5820 тис. руб. У тому числі: 5034 тис. руб. за рахунок реорганізації юридичної особи і 786 тис. руб. за рахунок зміни вартості майна за результатами переоцінки.
Незважаючи на те, що питома вага додаткового капіталу створеного в результаті реорганізації підприємства дорівнює 86,49% по відношенню до загальної величини додаткового капіталу, основним джерелом формування додаткового капіталу ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» є зміна вартості майна за результатами переоцінки.
Розглянемо різні варіанти бухгалтерського обліку формування і використання додаткового капіталу ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» при проведенні переоцінки.
При переоцінці майна його вартість може збільшуватися або зменшуватися. Збільшення вартості основних засобів при переоцінці необоротних активів відображається за дебетом рахунків 01 «Основні засоби» і кредиту рахунку 83 «Додатковий капітал». Зменшення вартості основних засобів при переоцінці, яка здійснюється за рахунок додаткового капіталу, відображається за дебетом рахунка 83 і кредитом рахунка 01.
Якщо після дооцінки об'єкта проводиться його уцінка, то її джерелом в межах раніше проведеної дооцінки виступає додатковий капітал (Д83 К01, Д02 К83), а суму уцінки понад дооцінки обліковуються за рахунок нерозподіленого прибутку (Д84 К01, Д02 К84).
Кошти додаткового капіталу ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» можуть бути спрямовані на:
- Збільшення статутного капіталу (дебетують рахунок 83 і кредитують рахунок 80);
- Погашення зниження вартості необоротних активів, які виявилися за результатами їх переоцінки (дебетують рахунок 83, кредитують рахунки обліку необоротних активів);
- Погашення непокритого збитку;
- Розподіл між засновниками організації (дебет рахунку 83, кредит рахунку 75 / 1) і т.п.
У бухгалтерській звітності додатковий капітал відображається в третьому розділі балансу. Детальні дані про додатковий капіталі представлені у звіті про зміни капіталу.
3.3. Бухгалтерський облік резервного капіталу
Законодавство Російської Федерації не передбачає створення обов'язкового резервного фонду державними і муніципальними унітарними підприємствами, але дозволяє формувати резервний та інші види фондів відповідно до установчих документів. З цього випливає, що бухгалтерський облік резервного капіталу ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» повинен здійснюватися у суворій відповідності до статуту підприємства.
Відповідно до статуту ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП»:
1) розмір резервного фонду становить не нижче 10% статутного фонду підприємства, якщо інше не встановлено законодавством Російської Федерації;
2) резервний фонд підприємства формується шляхом щорічних відрахувань у розмірі 10%, якщо інше не встановлено законодавством Російської Федерації, від частки чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, до досягнення розміру, передбаченого статутом організації;
3) резервний фонд підприємства призначений для покриття його збитків, у разі відсутності інших засобів, і не може бути використаний для інших цілей;
4) підприємство має право утворювати інші фонди в розмірах, що допускаються чинним законодавством Російської Федерації, з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, у тому числі:
- Соціальний фонд у розмірі 10% кошти якого використовуються на вирішення питань зміцнення здоров'я працівників підприємства, в тому числі на профілактику професійних захворювань,
- Житловий фонд у розмірі 10% кошти якого використовуються на придбання і будівництво (пайова участь) житла для працівників підприємства, які потребують поліпшення житлових умов,
- Фонд матеріального заохочення працівників підприємства у розмірі 10% кошти якого використовуються на матеріальне заохочення працівників підприємства.
Як вже було зазначено для отримання інформації про наявність та рух резервного капіталу використовують пасивний рахунок 82 «Резервний капітал».
Робочий план рахунків ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» на 2004 рік (додаток № 1 до наказу «Про облікову політику на 2004 рік» № 1 «А» від 5.01.2004 р.) не включає в себе рахунок 82 «Резервний капітал» що пояснюється відсутністю чистого прибутку і наявністю непокритого збитку минулих років. З цього випливає, що протягом певного періоду, а саме до появи чистого прибутку бухгалтерський облік резервного капіталу на підприємстві проводитися не буде.
Якщо припустити що досліджуване підприємство має в своєму розпорядженні чистим прибутком, то бухгалтерський облік резервного капіталу буде здійснюватися в такий спосіб.
Відрахування до резервного капіталу відображаються за кредитом рахунка 82 «Резервний капітал» і дебету рахунку 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».
Використання резервного капіталу відображається зворотними записами за дебетом рахунка 82 «Резервний капітал» і кредитом рахунку 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».
Так як статут ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» крім резервного фонду передбачає створення соціального фонду, житлового фонду і фонду матеріального заохочення до рахунку 82 «Резервний капітал» доцільно відкриття відповідних субрахунків. Наприклад
- 82 / 1 «Резервний фонд»;
- 82 / 2 «Соціальний фонд»;
- 82 / 3 «Житловий фонд»;
- 82 / 4 «Фонд матеріального заохочення».
ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» може використовувати суми, накопичені за кредитом рахунку 82 / 1 «Резервний фонд» на покриття збитків від господарської діяльності (кредитують рахунок 84). Суми, накопичені за кредитом рахунків 82 / 1 «Резервний фонд», 82 / 2 «Соціальний фонд», 82 / 3 «Житловий фонд», 82 / 4 «Фонд матеріального заохочення» можуть бути використані тільки відповідно до вимог статуту організації.
У бухгалтерській звітності дані про резервний капітал і його зміни міститися в третьому розділі бухгалтерського балансу і у звіті про зміни капіталу.
3.4. Бухгалтерський облік цільового фінансування
Для обліку коштів цільового призначення на підприємстві застосовується пасивний рахунок 86 «Цільове фінансування».
Робочий план рахунків ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» на 2004 рік (додаток № 1 до наказу «Про облікову політику на 2004 рік» № 1 «А» від 5.01.2004 р.) передбачає відкриття до рахунку 86 таких субрахунків:
- 86 / 1 «Цільове фінансування (за ФЗ« Про інвалідів ")";
- 86 / 2 «Цільове фінансування (інші категорії пільговиків)»;
- 86 / 3 «Цільове фінансування (дотація)»;
- 86 / 4 «Цільове фінансування (міжмісто)»;
- 86 / 5 «Цільове фінансування (пенсіонери).
У бухгалтерії ГУП КК «Тихорєцькій ПАТП» відповідно до пункту 5 ПБУ 13/2000 державна допомога приймається до обліку при наявності таких умов:
- Є впевненість, що умови надання цих коштів організацією будуть виконані. Підтвердженням можуть бути укладені організацією договори, прийняті і публічно оголошені рішення, техніко - економічні обгрунтування, затверджена проектно - кошторисна документація тощо;