Аналіз ефективності капіталовкладень

ловложен ий

Введення

Інвестиційна діяльність являє собою один з найбільш важливих аспектів функціонування будь-якої комерційної організації. Причинами, що обумовлюють необхідність інвестицій, є відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробництва, освоєння нових видів діяльності.

Значення економічного аналізу для планування і здійснення інвестиційної діяльності важко переоцінити. При цьому особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень.

Головним напрямком попереднього аналізу є визначення показників можливої ​​економічної ефективності інвестицій, тобто віддачі від капітальних вкладень, що передбачені за проектом. Як правило, у розрахунках береться до уваги тимчасової аспект вартості грошей.

Дуже часто підприємство стикається з ситуацією, коли є ряд альтернативних (взаємовиключних) інвестиційних проектів. Природно, виникає необхідність у порівнянні цих проектів і виборі найбільш привабливих з них за якими-небудь критеріями.

В інвестиційній діяльності істотне значення має чинник ризику. Інвестування завжди пов'язане з іммобілізацією фінансових ресурсів підприємства і звичайно здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати.

В умовах ринкової економіки можливостей для інвестування досить багато. Разом з тим обсяг фінансових ресурсів, доступних для інвестування, у будь-якого підприємства обмежений. Тому особливу актуальність набуває завдання оптимізації бюджету капіталовкладень.

У зв'язку з вищевикладеним у роботі будуть розглянуті наступні питання:

основні принципи, покладені в основу аналізу інвестиційних проектів;

критерії оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, у тому числі показники чистого приведеного доходу, рентабельності капіталовкладень, внутрішньої норми прибутку;

проблеми обліку інфляції та ризику;

порівняльна характеристика показників чистого приведеного доходу та внутрішньої норми прибутку;

методика аналізу інвестиційних проектів різної тривалості;

проблеми оптимізації бюджету капіталовкладень (зокрема, просторової і тимчасової оптимізації, а також оптимізації в умовах реінвестування доходів).

Глава 1. Основні принципи аналізу капіталовкладень

Як відомо, основні засоби - це сукупність матеріально-речових цінностей, що використовуються як засоби праці і діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері.

У процесі експлуатації основні засоби морально застарівають, фізично зношуються, тимчасово виходять з ладу. Тому підприємству для збереження і розширення виробничого потенціалу необхідно забезпечувати відтворення основних засобів та підтримання їх у працездатному стані. Останнє досягається проведенням поточного та капітального ремонтів.

Відтворення основних засобів може бути простим, розширеним і звуженим. У першому випадку відбувається проста заміна зношених основних засобів на основні засоби з подібними техніко-економічними характеристиками. Розширене відтворення передбачає збільшення виробничих потужностей інтенсивним чи екстенсивним шляхом, тобто, відповідно, через підвищення якості основних засобів з використанням досягнень науково-технічного прогресу або нарощування кількості основних засобів. Під звуженим відтворенням розуміють відсутність оновлення основних засобів та їх поступову деградацію.

На сьогоднішній день в нашій країні переважає звужене і просте відтворення основних засобів, розширене ж має місце лише на окремих експортоорієнтованих підприємствах газової і нафтової промисловості, чорної і кольорової металургії, лісової промисловості та у фінансово-банківському секторі. Сформована ситуація обумовлена ​​в першу чергу безперервним падінням протягом 8 років обсягу капітальних вкладень і зростанням термінів їх освоєння.

Відповідно до Положення по бухгалтерського обліку довгострокових інвестицій (дов. листом Мінфіну РФ від 30.12.93 № 160) під довгостроковими інвестиціями в основні засоби слід розуміти витрати на створення і відтворення основних засобів. Інвестиції можуть здійснюються у формі капітального будівництва та придбання об'єктів основних засобів.

За ознакою взаємозалежності можна виділити два види інвестиційних проектів: 1) альтернативні (взаємовиключні) (прийняття одного з них означає неможливість прийняття іншого) і 2) незалежні (прийняття одного з них не впливає на рішення про прийняття іншого).

При аналізі інвестиційних проектів виходять із певних допущень. По-перше, з кожним інвестиційним проектом прийнято пов'язувати грошовий потік (Cash Flow), елементи якого являють собою або чисті відтоки (Net Cash Outflow), або чисті притоки грошових коштів (Net Cash Inflow). Під чистим відтоком в k-му році розуміється перевищення поточних грошових витрат за проектом над поточними грошовими надходженнями (при зворотному співвідношенні має місце чистий приплив). Грошовий потік, в якому притоки йдуть за відтоками, називається ординарним. Якщо притоки і відтоки чергуються, грошовий потік називається неординарним.

Найчастіше аналіз ведеться по роках, хоча це обмеження не є обов'язковим. Аналіз можна проводити за рівними періодами будь-якої тривалості (місяць, квартал, рік тощо). При цьому, однак, необхідно пам'ятати про порівнянності величин елементів грошового потоку, процентної ставки і довжини періоду.

Передбачається, що всі вкладення здійснюються наприкінці року, що передує першого року реалізації проекту, хоча в принципі вони можуть здійснюватися протягом кількох наступних років.

Приплив (відплив) грошових коштів відноситься до кінця чергового року.

Показники, використовувані при аналізі ефективності інвестицій, можна підрозділити на дві групи в залежності від того, враховується чи ні часовий аспект вартості грошей:

а) засновані на дисконтованих оцінках;

б) засновані на облікових оцінках.

Далі в роботі будуть розглянуті основні показники, що базуються на дисконтованих оцінках: чистий приведений дохід, індекс рентабельності інвестицій і внутрішня норма прибутку.

Глава 2. Аналіз ефективності капіталовкладень

Чистий приведений дохід

Показник чистого приведеного доходу (Net Present Value, NPV) ïîçâîëÿåò зіставити величину капітальних вкладень (Invested Сapital, IC) із загальною сумою чистих грошових надходжень, що генеруються ними протягом прогнозного періоду, і характеризує сучасну величину ефекту від майбутньої реалізації інвестиційного проекту. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r. Коефіцієнт r встановлюється, як правило, виходячи з ціни інвестованого капіталу.

Припустимо, що інвестований капітал (IС) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі P1, P2, ..., Pn. Тоді NPV можна обчислити за формулою:

n Pk

NPV = å ----- - IC. (1)

k = 1 (1 + r) k

Очевидно, що якщо: NPV> 0, то проект варто прийняти; NPV <0, то проект варто відкинути; NPV = 0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Слід особливо прокоментувати ситуацію, коли NРV інвестиційного проекту дорівнює нулю. У разі реалізації такого проекту добробут власників підприємства не зміниться, проте обсяги виробництва зростуть. Оскільки часто збільшення виробничого потенціалу підприємства оцінюється позитивно, проект все ж приймається [1].

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень, які можуть бути пов'язані з даним проектом. Так, якщо після закінчення періоду реалізації проекту планується надходження коштів у вигляді ліквідаційної вартості устаткування чи вивільнення частини оборотних коштів, вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів.

Якщо проект припускає не разове вкладення капіталу, а послідовне протягом m років, то формула для розрахунку NРV модифікується в такий спосіб

n Pk m ICj

NPV = å ¾¾¾¾¾ - å ¾¾¾¾¾¾, (2)

k = 1 (1 + r) k + m j = 1 (1 + r) j

де m - тривалість процесу інвестицій;

n - тривалість періоду віддачі від інвестицій.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак у залежності від обставин (наприклад, очікується зміна рівня процентних ставок) ставка дисконтування може диференціюватися по роках. Якщо в ході розрахунків застосовуються різні ставки дисконтування, то, по-перше, формули (1) і (2) незастосовні і, по-друге, проект, прийнятний при постійній ставці дисконтування, може стати неприйнятним.

Необхідно відзначити, що показник NPV склопластику, т. e. NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

Рентабельність капіталовкладень

Індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI) розраховується на основі показника NPV за такою формулою

n Pk

PI = å -----: IC. (3)

k = 1 (1 + r) k

Очевидно, що якщо: РІ> 1, то проект варто прийняти; РІ <1, то проект варто відкинути; PI = 1, то проект не є ні прибутковим, ні збитковим.

На відміну від показника NPV індекс рентабельності є відносним показником. Îн характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень (чим більше значення цього показника, тим вища віддача кожного рубля, інвестованого в даний проект). Тому критерій РI дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV (зокрема, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій, то вигідніше той з них, який забезпечує більшу ефективність вкладень), або при комплектуванні портфеля інвестицій з метою максимізації сумарного значення NPV.

Внутрішня норма прибутку

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиційного проекту (Internal Rate of Return, IRR) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:

IRR = r, при якому NPV = f (r) = 0.

Якщо позначити IС як CF0, то IRR знаходиться з рівняння

n CFk

å ----- = 0.

k = 0 (1 + IRR) k

Найбільш наочне уявлення про суть критерію IRR дає графічний метод. Розглянемо функцію

n CFk

y = f (r) = å -----. (4)

k = 0 (1 + r) k

Ця функція має ряд примітних властивостей. Одні з них залежать від виду грошового потоку, інші - ні.

По-перше, y = f (r) - нелінійна функція.

По-друге, очевидно, що при r = 0 вираз в правій частині (4) перетворюється в суму елементів вихідного (недисконтована) грошового потоку, включаючи величину вихідних інвестицій.

По-третє, з формули (4) видно, що для проекту, грошовий потік якого можна назвати класичним у тому сенсі, що відтік (вкладення капіталу) змінюється притоками, в сумі переважаючими цей відтік, відповідна функція у = f (r) є спадною , тобто зі зростанням r графік функції прагне до осі абсцис і перетинає її в деякій точці, як раз і є IRR (див. рис. 1).

NPV

y = åCFk

IRR

y = f (r)

Малюнок 1. Графік NPV класичного інвестиційного проекту

По-четверте, з огляду на нелінійності функції у = f (r), а також можливих у принципі різних комбінацій знаків елементів грошового потоку, функція може мати кілька точок перетину з віссю абсцис.

По-п'яте, оскільки у = f (r) нелінійна, критерій IRR не володіє властивістю адитивності.

На практиці будь-комерційна організація фінансує свою діяльність, і в тому числі інвестиційну, з різних джерел. При цьому за користування фінансовими ресурсами вона сплачує відсотки, дивіденди, винагороди і т.п. Показник, що характеризує відносний рівень цих витрат, називається середньозваженою ціною капіталу (Weighted Average Cost of Capital, WACC). Він відображає мінімальну необхідну рентабельність капіталу організації і розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої

n

WACC = å kj × dj,

j = 1

де kj - ціна j-го джерела коштів; dj-питома вага j-го джерела коштів у загальному їхньому обсязі.

Економічний сенс критерію IRR полягає в наступному: IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат за проектом. У той же час підприємство може реалізовувати будь-які інвестиційні проекти, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення показника ціни капіталу (Cost of Capital, СС). Під останнім розуміється або WACC, якщо джерело засобів точно не ідентифікований, або ціна цільового джерела, якщо такий є. Саме з показником СС порівнюється критерій IRR, розрахований для конкретного проекту. При цьому якщо: IRR> CC, то проект варто прийняти; IRR <CC, то проект варто відкинути; IRR = CC, то проект не є ні прибутковим, ні збитковим. За інших рівних умов більше значення IRR вважається кращим.

Найбільш часто для розрахунку IRR застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень множників, що дисконтуються. При цьому спочатку за допомогою таблиць вибирають два значення коефіцієнта дисконтування r1 <r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV = f (r) змінювала своє значення з "+" на "-" чи з "-" на " + ". Далі використовують формулу

f (r1)

IRR = r1 + ¾¾¾¾¾¾ (r2 - r1), (5)

f (r1) - f (r2)

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f (r1)> 0 (f (r1) <0);

r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f (r2) <0 (f (r2)> 0).

Точність обчислень зворотно пропорційна довжині інтервалу (r1, r2), а найкращий результат з використанням табульованих значень досягається у випадку, коли довжина інтервалу мінімальна (дорівнює 1%), тобто r1 і r2 найближчі друг до друга значення коефіцієнта дисконтування, що задовольняє умовам (у випадку зміни знака функції у = f (r) з "+" на "-"):

r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, що мінімізує позитивне значення показника NPV, тобто f (r1) = min {f (r)> 0};

r

r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, що максимізує негативне значення показника NРV, тобто f (r2) = max {f (r) <0}.

r

Шляхом взаємної заміни коефіцієнтів r1 і r2 аналогічні умови виписуються для ситуації, коли функція змінює знак із "-" на "+".

Облік впливу інфляції та ризику

При оцінці ефективності капітальних вкладень слід обов'язково враховувати вплив інфляції. Це досягається шляхом коригування елементів грошового потоку або коефіцієнта дисконтування на індекс інфляції (i).

Найбільш досконалою є методика, яка передбачає коригування всіх чинників (зокрема, обсягу виручки та змінних витрат), що впливають на грошові потоки проектів. При цьому використовуються різні індекси, оскільки динаміка цін на продукцію підприємства і спожите їм сировину може істотно відрізнятися від динаміки інфляції. Розраховані з урахуванням інфляції грошові потоки аналізуються з допомогою критерію NPV.

Методика коригування на індекс інфляції коефіцієнта дисконтування є простішою.

Можна написати загальну формулу, що пов'язує звичайний коефіцієнт дисконтування (r), застосовуваний в умовах інфляції номінальний коефіцієнт дисконтування (р) та індекс інфляції (i): 1 + p = (1 + r) (1 + i).

Як вже зазначалося, основними характеристиками інвестиційного проекту є елементи грошового потоку і коефіцієнт дисконтування, тому облік ризику здійснюється поправкою одного з цих параметрів.

Імітаційна модель врахування ризику

Перший підхід пов'язаний з розрахунком можливих величин грошового потоку і наступним розрахунком NPV для всіх варіантів. Аналіз проводиться за такими напрямами:

по кожному проекту будують три його можливі варіанти розвитку: песимістичний, найбільш ймовірний, оптимістичний;

по кожному з варіантів розраховується відповідний NPV, тобто отримують три величини: NPVp, NPVml, NPVo;

для кожного проекту розраховується розмах варіації NPV за формулою R (NPV) = NPVo - NPVp;

з двох порівнюваних проектів той вважається більш ризиковані, у якого розмах варіації NPV більше.

У цьому випадку:

по кожному варіанту розраховується песимістична, найбільш ймовірна і оптимістична оцінки грошових надходжень і NPV;

для кожного проекту значенням NPVp, NPVml, NPVo присвоюються ймовірності їх здійснення;

для кожного проекту розраховується ймовірне значення NPV, зважене за присвоєним ймовірностями, і середнє квадратичне відхилення від нього;

проект з великим значенням середнього квадратичного відхилення вважається більш ризикованою.

Поправка на ризик ставки дисконтування

Основою методики є припущення про те, що дохідність інвестиційного проекту прямо пропорційна пов'язаного з ним ризику, тобто чим вище ризик конкретного інвестиційного проекту в порівнянні з безризиковим (базисним) еталоном, тим вище необхідна прибутковість цього проекту.

Ризик враховується таким чином: до безризикових коефіцієнту дисконтування або деякого його базисного значення додається поправка на ризик, і при розрахунку критеріїв оцінки проекту використовується відкориговане значення ставки (Risk-Adjusted Discount Rate, RADR).

Таким чином, методика має вигляд:

установлюється вихідна ціна капіталу, СС, призначеного для інвестування (нерідко в якості її беруть WACC):

визначається (як правило, експертним шляхом) премія за ризик, пов'язаний з даним проектом: для проекту А - ra, для проекту В - rb;

розраховується NPV з коефіцієнтом дисконтування r (для проекту А: r = CC + ra, для проекту B: r = CC + rb);

проект з великим NPV вважається кращим.

Порівняльна характеристика критеріїв NPV і IRR

Як показали результати численних обстежень практики прийняття рішень в області інвестиційної політики в умовах ринку, в аналізі ефективності інвестиційних проектів найбільш часто застосовуються критерії NPV і IRR [2]. Проте можливі ситуації, коли ці критерії суперечать один одному, наприклад, при оцінці альтернативних проектів.

1. У порівняльному аналізі альтернативних проектів критерій IRR можна використовувати з відомими застереженнями. Так, якщо значення IRR для проекту А більше, ніж для проекту В, то проект А в певному сенсі може розглядатися як більш кращий, оскільки допускає більшу гнучкість у варіюванні джерелами фінансування інвестицій, ціна яких може суттєво різнитися. Проте таку перевагу носить досить умовний характер. IRR є відносним показником, і на його основі неможливо зробити правильні висновки про альтернативні проекти з позиції їх можливого внеску в збільшення капіталу підприємства. Цей недолік особливо чітко виявляється, якщо проекти істотно розрізняються по величині грошових потоків.

2. Основний недолік критерію NPV в тому, що це абсолютний показник, а тому він не дає уявлення про так званому "резерві безпеки проекту". Мається на увазі наступне: якщо допущені помилки в прогнозах грошового потоку (що абсолютно не виключено особливо стосовно останніх років реалізації проекту) або коефіцієнта дисконтування, наскільки велика небезпека того, що проект, який раніше розглядався як прибутковий, виявиться збитковим?

Інформацію про резерв безпеки проекту дають критерії IRR та РІ. Так, за інших рівних умов, чим більше IRR в порівнянні з ціною авансованого капіталу, тим більше резерв безпеки. Що стосується критерію РI, то правило тут таке: чим більше значення РI перевершує одиницю, тим більше резерв безпеки. Іншими словами, з позиції ризику можна порівнювати два проекти за критеріями IRR та РІ, але не можна - за критерієм NPV.

Високе значення NPV не повинно служити вирішальним аргументом при прийнятті рішень інвестиційного характеру, оскільки, по-перше, воно визначається масштабом проекту і, по-друге, може бути пов'язане з досить високим ризиком. Навпаки, високе значення IRR в багатьох випадках вказує на наявність певного резерву безпеки щодо даного проекту.

3. Оскільки залежність NPV від ставки дисконтування r нелінійна, значення NPV може істотно залежати від r, причому ступінь цієї залежності різна і визначається динамікою елементів грошового потоку.

4. Для проектів класичного характеру критерій IRR показує лише максимальний рівень витрат за проектом. Зокрема, якщо ціна інвестицій в обидва альтернативні проекти менше, ніж значення IRR для них, вибір може бути зроблений лише з допомогою додаткових критеріїв. Більш того, критерій IRR не дозволяє розрізняти ситуації, коли ціна капіталу змінюється. Розглянемо відповідний приклад.

У таблиці 6 наведено вихідні дані по двох альтернативних проектів (млн. крб.). Необхідно вибрати один з них за умови, що ціна капіталу, призначеного для інвестування, становить а) 5%; б) 15%.

Таблиця 1

Якщо виходити з критерію IRR, то обидва проекти і в ситуації а), і в ситуації б) є прийнятними і рівноправними. Але чи так це? Побудуємо графіки функції NPV = f (r) для обох проектів.

NPV

Точка Фішера

Проект В Проект А r

Малюнок 2. Знаходження точки Фішера

Точка перетину двох графіків (r = 9,82%), що показує значення коефіцієнта дисконтування, при якому обидва проекти мають однаковий NPV, називається точкою Фішера. Вона примітна тим, що служить прикордонної точкою, що розділяє ситуації, які "уловлюються" критерієм NPV і не "уловлюються" критерієм IRR.

У даному прикладі критерій IRR не тільки не може розставити пріоритети між проектами, але і не показує відмінності між ситуаціями а) і б). Навпаки, критерій NPV дозволяє розставити пріоритети в будь-якій ситуації. Більш того, він показує, що ситуації а) і б) принципово різняться між собою. А саме, у випадку (а) слід прийняти проект А, оскільки він має більший NPV, у разі б) слід віддати перевагу проекту В. Відзначимо, що точка Фішера для потоків А і В може бути знайдена як IRR приростного потоку (А-В ) або, що те ж саме, (В - А).

5. Одним із суттєвих недоліків критерію IRR є те, що на відміну від критерію NPV він не володіє властивістю адитивності, тобто для двох інвестиційних проектів А і В, які можуть бути здійснені одночасно:

NPV (A + B) = NPV (A) + NPV (B),

але IRR (A + В) ¹ IRR (A) + IRR (B).

6. В принципі не виключена ситуація, коли критерій IRR не з чим порівнювати. Наприклад, немає підстави використовувати в аналізі постійну ціну капіталу. Якщо джерело фінансування - банківська позика з фіксованою процентною ставкою, ціна капіталу не змінюється, однак частіше за все проект фінансується з різноманітних джерел, тому для оцінки використовується середньозважена ціна капіталу фірми, значення якої може варіювати залежно, зокрема, від загальноекономічної ситуації, поточних прибутків і т.п.

7. Критерій IRR зовсім непридатний для аналізу неординарних інвестиційних потоків (назва умовна). У цьому випадку виникає як множинність значень IRR, так і неочевидність економічної інтерпретації виникають співвідношень між показником IRR та ціною капіталу. Можливі також ситуації, коли позитивного значення IRR просто не існує.

Порівняльний аналіз проектів різної тривалості

Досить часто в інвестиційній практиці виникає потреба у порівнянні проектів різної тривалості [3].

Нехай проекти А і Б розраховані відповідно на i і j років. У цьому випадку рекомендується:

знайти найменше спільне кратне термінів дії проектів - N;

розглядаючи кожен з проектів як повторюваний, розрахувати з урахуванням фактору часу сумарний NPV проектів А і В, реалізованих необхідну кількість разів протягом періоду N;

вибрати той проект з вихідних, для якого сумарний NPV повторюваного потоку має найбільше значення.

Сумарний NPV повторюваного потоку знаходиться за формулою:

1 1 1 1

NPV (i, n) = NPV (i) (1 + --- + --- + --- +...+----),

(1 + r) i (1 + r) 2i (1 + r) 3i (1 + r) Ni

де NPV (i) - чистий наведений дохід вихідного проекту;

i-тривалість цього проекту;

r - коефіцієнт дисконтування в частках одиниці;

N - найменше спільне кратне;

n - число повторень вихідного проекту (воно характеризує число доданків у дужках).

Метод нескінченного ланцюгового повтору порівнюваних проектів

Розглянуту вище методику можна спростити в обчислювальному плані. Так, якщо аналізується декілька проектів, істотно різняться за тривалістю реалізації, розрахунки можуть бути досить складними. Їх можна спростити, якщо припустити, що кожен з аналізованих проектів може бути реалізований необмежену кількість разів. У цьому випадку n ® ¥ число доданків у формулі розрахунку NPV (i, n) буде прагнути до нескінченності, а значення NPV (i, ¥) може бути знайдено за формулою для нескінченно спадної геометричної прогресії:

(1 + r) i

NPV (i, ¥) = lim NPV (i, n) = NPV (i) ----.

n ® ¥ (1 + r) i-1

З двох порівнюваних проектів проект, що має більше значення NPV (i, ¥), є кращим.

Висновок

На закінчення автору хотілося б ще раз зупинитися на основних моментах роботи.

Інвестування являє собою один з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якої динамічно розвивається комерційної організації.

Для планування і здійснення інвестиційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень.

Головним напрямком попереднього аналізу є визначення показників можливої ​​економічної ефективності інвестицій, тобто віддачі від капітальних вкладень, які передбачаються проектом. Як правило, у розрахунках береться до уваги тимчасової аспект вартості грошей.

Під довгостроковими інвестиціями в основні засоби (капітальними вкладеннями) розуміють витрати на створення і відтворення основних засобів. Капітальні вкладення можуть здійснюються у формі капітального будівництва та придбання об'єктів основних засобів.

При аналізі інвестиційних проектів виходять із певних допущень. По-перше, з кожним інвестиційним проектом прийнято пов'язувати грошовий потік. Найчастіше аналіз ведеться по роках. Передбачається, що всі вкладення здійснюються наприкінці року, що передує першого року реалізації проекту, хоча в принципі вони можуть здійснюватися протягом кількох наступних років. Приплив (відплив) грошових коштів відноситься до кінця чергового року.

Показники, використовувані при аналізі ефективності інвестицій, можна підрозділити на засновані на дисконтованих оцінках і засновані на облікових оцінках.

Показник чистого приведеного доходу характеризує сучасну величину ефекту від майбутньої реалізації інвестиційного проекту.

На відміну від показника NPV індекс рентабельності є відносним показником. Îн характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень.

Економічний сенс критерію IRR полягає в наступному: IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат за проектом.

При оцінці ефективності капітальних вкладень слід обов'язково враховувати вплив інфляції. Це досягається шляхом коригування елементів грошового потоку або коефіцієнта дисконтування на індекс інфляції. Точно такий же принцип покладено в основу методики урахування ризику.

Як показали результати численних обстежень практики прийняття рішень в області інвестиційної політики в умовах ринку, в аналізі ефективності інвестиційних проектів найбільш часто застосовуються критерії NPV і IRR. Проте можливі ситуації, коли ці критерії суперечать один одному, наприклад, при оцінці альтернативних проектів.

Досить часто в інвестиційній практиці виникає потреба у порівнянні проектів різної тривалості.

При складанні бюджету капітальних вкладень доводиться враховувати ряд обмежень. Наприклад, є декілька привабливих інвестиційних проектів, проте підприємство через обмеженість у фінансових ресурсах не може здійснити їх всі одночасно. У цьому випадку необхідно відібрати для реалізації проекти так, щоб отримати максимальну вигоду від інвестування. Як правило, основною цільовою установкою в подібних випадках є максимізація сумарного NPV.

У реальній ситуації проблема аналізу капітальних вкладень може бути досить непростим. Не випадково дослідження західної практики прийняття інвестиційних рішень показали, що переважна більшість компаній, по-перше, розраховує кілька критеріїв і, по-друге, використовує отримані кількісні оцінки не як керівництво до дії, а як інформацію до роздумів. Тому слід ще раз підкреслити, що методи кількісних оцінок не повинні бути самоціллю, так само як і їх складність не може бути гарантом безумовної правильності рішень, прийнятих за їх допомогою.

Список літератури

ПБО 6 / 97 "Облік основних засобів" (затв. наказом Мінфіну РФ від 3.09.97 № 65н).

ПБО 2 / 94 "Облік договорів (контрактів) на капітальне будівництво" (затв. наказом Мінфіну РФ від 20.12.94 № 167).

Тимчасове положення про фінансування і кредитування капітального будівництва на території РФ (затв. постановою Уряду РФ від 21.03.94 № 220).

Положення з бухгалтерського обліку довгострокових інвестицій (дов. листом Мінфіну РФ від 30.12.93 № 160).

Закон РРФСР від 26.06.91 "Про інвестиційну діяльність у РРФСР".

Бірман Г., Шмідт С. Економічний аналіз інвестиційних проект. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1999.

Бромвіч М. Аналіз економічної ефективності капіталовкладень. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 432 с.

Єфімова О. В. Фінансовий аналіз. - М.: Бухгалтерський облік, 1999. - 320 с.

Ідрисов А. Б., Картиш С.В., Постніков А.В. Стратегічне планування і аналіз ефективності інвестицій. - М.: Інформаційно-видавничий дім "Філін", 1997. - 272 с.

Ковальов В. В. Методи оцінки інвестиційних проектів. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 144 с.

Ковальов В. В. Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 432 с.

Ліпсіц І. В., Косов В. В. Інвестиційний проект: методи підготовки й аналізу. - М.: Видавництво БЕК, 1999.

Мелкумов Я. С. Економічна оцінка ефективності інвестицій. - М.: ІКЦ "ДІС", 1997. - 160 с.

Норткотт Д. Прийняття інвестиційних рішень. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997. - 247 с.

Хорн Дж. К. Ван Основи управління фінансами. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 800 с.

Четиркін Є. М. Методи фінансових та комерційних розрахунків. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 320 с.

[1] Хорн Дж. К. Ван Основи управління фінансами. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - С. 353.

[2] Ковальов В. В. Методи оцінки інвестиційних проектів. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - С. 76.

[3] Норткотт Д. Прийняття інвестиційних рішень. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997. - С. 47.