Місто Тамбов був заснований 17 квітня 1636 на багнистих лісистих берегах Цни, в тому місці, де зливається з нею річка Студенець. За указом царя Михайла Федоровича, стольник і воєвода Роман Боборикін почав будівництво міста-фортеці Тамбов для захисту Московської держави від кочівників. Перша назва міста писалося "Тонбов" і було пов'язано з передбачуваним місцем заснування фортеці на річці Липовиця "навпроти крайнього мордовської села Тонбов" і річки Тонбов. Хоча місто заклали в іншому місці, він зберіг первинне найменування. Корінь слова, швидше за все, мокшанська походження ("тонбо" - вир). Факт підстави Тамбова відображений у старовинній літописі, написаної в 1788 році невідомим автором.
У міру просування кордонів російської держави на південь, Тамбов до кінця XVII століття втратив колишнє значення військово-сторожової фортеці. У 1708 році Тамбов, як повітове місто приписується до Азовської провінції. Розширюються його зв'язки з Москвою, містами Чорноземного краю і Поволжя. У 1719 році він стає центром Тамбовської провінції, яка увійшла в Азовську, пізніше (у 1732 році) перейменовану у Воронезьку губернію. У 1779 році він стає адміністративним центром Тамбовського намісництва, на чолі якого став генерал-губернатор граф Р.І. Воронцов. У 1781 році затверджується герб міста Тамбова - вулик і три бджоли на блакитному тлі як символ працьовитості і бортних промислу (бджільництва), яким з давніх пір займалися жителі Тамбовського краю.
Значний вплив на благоустрій і розвиток культурного життя Тамбова надав видатний поет XVIII століття Гаврило Романович Державін, призначений главою Тамбовського намісництва, яке в 1796 році стало називатися Тамбовської губернією. До складу губернії входило 13 міст. При ньому в місті за новим планом велася забудова, саме тоді стали мостити вулиці, будувати греблю. Були відкриті театр, народне училище з чотирирічним терміном навчання, друкарня, де почала видаватися перша в Росії провінційна газета "Тамбовські известия", друкувалися книги світського змісту.
Не можна не відзначити ще одного Тамбовського губернатора - Олександра Олексійовича Корнілова (брата прославленого російського адмірала - героя Севастополя. На цій посаді він пробув п'ять років - з лютого 1838 по квітень 1843 року. Саме з цим временемі пов'язані багато важливі зміни, що відбулися в житті не тільки Тамбова, а й усього краю. У 1843 році відкривається інститут для виховання дочок збіднілих дворян. У перший же рік після приїзду Корнілова в Тамбов тут стала видаватися газета "Тамбовські губернські новини". У 1841 році з сусіднього Воронежа до Тамбова перевели школу для навчання канцеляристів, а рік по тому була побудована губернська земська лікарня та закладено будівлю для публічної бібліотеки.
У середині XIX століття в Тамбові почалося будівництво кам'яних будівель - гостинного двору, присутствених місць, чоловічої гімназії та Олександрівського інституту. Формування центру міста завершилося в кінці XIX століття будівництвом наришкинського читальні, будівлі Державної думи і Дворянського зібрання.
У XIX столітті Тамбов був великим центром оптової торгівлі зерном. Промисловість розвивалася повільно і в 1913 р. вона давала лише 2% всієї продукції промисловості Європейської Росії. Перед Жовтневою революцією найбільшими підприємствами Тамбова були залізничні майстерні (800 робітників) і свічковий завод (85 робітників). Крім них було ще близько 30 дрібних напівкустарних заводиків.
Про післяреволюційному періоді можна сказати як про час знесення церков та будівництва заводів, клубів, навчальних закладів. Здійснювалося і житлове будівництво. Типові п'яти-і дев'ятиповерхівки хоча і не додали краси вигляду міста, але дозволили в якійсь мірі вирішити житлову проблему в Тамбові, який став промисловим центром. Про зростання чисельності жителів міста свідчать такі цифри:
1913 р. - 62 тис.,
1939 р. - 121 тис.,
1960 р. - 170 тис.,
1998 р. - 317 тис.
Серед подій, пережитих Тамбовом в XX столітті:
Лютнева і Жовтнева революції, що пройшли в Тамбові досить мирно;
захоплення міста кіннотою генерала Мамонтова в серпні 1919 р. під час громадянської війни;
селянське повстання під керівництвом А.С. Антонова в 1920-21 р.;
включення Тамбовської губернії до складу Центрально-Чорноземної області в 1928 р., а з розформуванням ЦЧО в 1934 р. включення до складу Воронезької області;
освіта в 1937 р. Тамбовської області, що включала територію Пензенської і Тамбовської областей і перегляд кордонів у 1939 р., який визначив Тамбовську область практично в сучасних кордонах;
Велика Вітчизняна війна, яка забрала життя тисяч тамбовчан і запам'яталася виснажливим працею, бомбардуваннями міста, відкриттям великої кількості евакогоспіталів ...
***
Тамбов - один з провідних міст Центрально-Чорноземного району, великий адміністративний і культурний центр Тамбовської області, розташованої в центрі Європейської частини Росії. За переписом 2002 р. населення міста становило 293,6 тис. осіб. Місто знаходиться на лівому березі річки Цна, має правильне планування і добре озеленює.
Кліматичних умови Тамбова визначаються його географічним положенням. Клімат помірно континентальний. Середні температури найтеплішого місяця (липня), близько 20 градусів за Цельсієм, найхолоднішого (січня) близько 10 градусів морозу. Річна кількість опадів коливається від 350 до 700 мм, більше половини їх (близько 300 мм) випадає в теплий період року. Тривалість теплого періоду становить 154 дня. У районі міста переважають вітри південних, південно-західних і частково північно-західних напрямків.
У кліматі Тамбова добре виражені всі пори року. Зима приходить на початку грудня. До цього часу замерзає річка Цна і заплавні озера. До кінця місяця утворюється сніговий покрив. У цей місяць в розпалі лижний сезон. Весняна пора наступає в березні. Починається березнева крапель. На початку квітня сходить сніг, скресає Цна, розливаючи весняні води по широкій заплаві. Літо триває з кінця травня до кінця серпня. Воно відрізняється стійкою, теплою, а в липні навіть спекотною погодою. Осінь починається першими заморозками в вересні. Рівна зелень лісів змінявся яскравим багрянцем. У другій половині жовтня стає похмуро і дощитиме. Центральне географічне положення сприяє тому, що Тамбов тісно пов'язаний з усіма містами і селами області. Місто розташовується на жвавій залізничної магістралі Мічурінськ-Тамбов-Саратов з відгалуженням на Камишин, має вихід на Москву та інші промислові міста Центральної Росії, до України, Північного Кавказу, західним районам країни.