Назва вулиць міста Тамбова утворені від іменників

Тема: «Назва вулиць міста Тамбова утворені від іменників»

Тамбов 2009

Зміст

Введення

Глава І. Проблеми вивчення російської ономастики

§ 1. Аспекти вивчення ономастики

§ 2. Функції ономастики

§ 3. Історико-культурний аспект вивчення ономастичних одиниць

§ 4. Основні положення ономастики

§ 5. Розділи ономастики

§ 6. Мовної та культурно-історичний аспект вивчення тамбовських ономастичних одиниць

Висновки

Глава ІІ. Класифікація назви вулиць міста Тамбова зі способів номінації

§ 1. . Назви вулиць на честь Героїв Радянського союзу

§ 2. Назви вулиць на честь знаменитих творчих діячів

а) письменники

б) живописці

б) музиканти

г) актори театру і кіно

§ 3. Назви вулиць на честь знаменитих людей.

а) наукові діячі

б) російські флотоводці

§ 4. Назви вулиць на честь державних, громадських і політичних діячів

Висновки

Висновок

Бібліографія

Введення

Ми живемо в оточенні слів - назв предметів, процесів, якостей, явищ, що оточують нас. Але є слова, що займають особливе становище в системі мови, призначені для позначення конкретних предметів і явищ і виділяють їх з ряду схожих, однотипних предметів і явищ, - імена власні. Ми стикаємося з ними практично кожен день, до них ми відносимо як імена реально існуючих людей, міст і річок, так і найменування предметів та суб'єктів, створених фантазією людини (імена героїв літературних творів, богів і демонів).

Дуже часто людина задається питаннями, звідки походить та чи інша назва, прізвище, ім'я, чому місто, річка, країна, так називаються, і т.д. Найчастіше пояснити це дуже складно або навіть неможливо, тому що назви ці такі давні, що їх сприймають як щось само собою зрозуміле, іноді «називних конотація» імен власних стирається, і вони переходять у розряд загальних імен, і тоді визначити автора, і навіть мова , в якому вперше виникло це слово, практично неможливо. Інші ж імена власні настільки молоді, що живе зараз покоління знає їх авторів або, щонайменше, історію і країну походження.

Різноманіття власних назв, їх широке поширення в нашому житті і складність цього аспекту мови призвели до виникнення особливої ​​галузі мовознавства - ономастики (від грец ὀ νομαστική «мистецтво давати імена»). У свою чергу, поява цієї науки призвів до того, що зросла необхідність у її вивченні. Чимало праць останніх десятиліть присвячено різним аспектам ономастики, в Росії ономастическими дослідженнями займалися Бондалетов В.Д., Алефіренко Н.Ф., Горбаневский Д.С., Дмитрієва Л.І., Соломонік А., Суперанская А.В., Супрун У . І. і багато інших. Варто відзначити, що ономастика - це

міждисциплінарне когнітивне поле, ця наука має тісні зв'язки з історією, культурологією, краєзнавством, філологією, археологією та лінгвістичними дисциплінами - семантикою і семіотикою.

Метою даної роботи є вивчити призначення вулиць міста Тамбова, в основі яких лежать імена іменники.

Актуальність роботи зумовлена ​​тим, що в останні роки активно зростає інтерес до вивчення матеріалу регіонального характеру.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблена спроба лінгвістичного аналізу вулиць міста Тамбова, в основі яких лежать імена іменники.

Предметом дослідження є урбанонімії міста Тамбова, в основі якого лежать іменники.

Практична значимість роботи. Матеріали і результати дисертації можуть бути використані при подальших порівняльних дослідженнях і побудові типології урбанонімії.

Структура роботи:

Дипломна робота складається з 2-ух розділів, теоретичної частини та практичної частини роботи, а також введення, висновків та списку використаної літератури.

У І розділі докладно розкриваються теми і питання про ономастиці, як науці про вивчення власних назв, також розглядається проблема вивчення урбанонімії.

У ІІ розділі розглядається класифікація назв вулиць міста Тамбова, в основі якого лежать іменники.

Головним завданням моєю дипломною роботою є:

1. класифікація ономастичних одиниць, в основі яких лежать імена іменники.

2. виявити частотність назв вулиць, в основі яких лежать імена іменники.

3. проаналізувати назви вулиць міста Тамбова, в основі яких лежать імена іменники.

Глава I. Проблеми вивчення російської ономастики

Ономасіологічних стіки (від грец. Ὀ νομαστική - мистецтво давати імена) - розділ лінгвістики, що вивчає власні імена, історію їх виникнення і перетворення в результаті тривалого вживання в мові-джерелі або у зв'язку із запозиченням у інших мов спілкування. У більш вузькому сенсі ономастика - власні імена різних типів (ономастична лексика).

Ономастика являє собою дуже цінний розділ сучасного мовознавства, комплексну наукову лінгвістичну дисципліну, оснащену своїм термінологічним апаратом, своїм колом проблем, історією дослідження і власними методами дослідження. Ономастика - це наука (розділ мовознавства) про імена власних всіх типів, (назви людей, тварин, міфічних істот, племен і народів, країн, річок, гір, людських поселень), про історію їх виникнення і перетворення в результаті їх вживання в мові, про запозичення власних назв у інші мови, про закономірності їх розвитку та функціонування. Імена власні включають в себе імена людей (Олександр, Марія), клички тварин (Кулька, Мурка), назви міфічних істот (Аїд, Венера), племен і народів (ацтеки, готи), країн (Великобританія, Чилі), річок (Дон, Амазонка), гір (Уральські гори, Альпи), людських поселень (Москва, проспект Леніна) і т.д.

Деякі вчені (О. Н. Трубачов, В. Ташицький, наприклад) вважають за доцільне виведення ономастики за межі лінгвістики і виділення її в окрему дисципліну, що використовує переважно лінгвістичні методи, але тісно пов'язану з комплексом гуманітарних наук, а також наук про Землю і Всесвіту. Незважаючи на тісний зв'язок з іншими гуманітарними дисциплінами, імена власні все ж таки є об'єктом розділу мовознавства, лінгвістики, тобто науки про мову. Це пояснюється тим, що будь-яке найменування, будь-яке ім'я власне (незалежно від того, до якого об'єкту живої або неживої природи воно відноситься) - це слово, а тому воно входить у систему мови, утворюється за законами мови, за певними законами живе і вживається в мові, піддається різним змінам.

§ 1. Аспекти вивчення ономастики

Аспекти ономастичних досліджень різноманітні. Виділяється описова ономастика, складова об'єктивний фундамент ономастичних досліджень, також дає загальнофілологічні аналіз і лінгвістичну інтерпретацію зібраного матеріалу; теоретична ономастика, що вивчає загальні закономірності розвитку і функціонування ономастичних систем; прикладна ономастика, пов'язана з практикою присвоєння імен, з функціонуванням імен у живому мовленні і проблемами найменувань і перейменувань, яка дає практичні рекомендації картографам, біографам, бібліографам, юристам; ономастика художніх творів, складова розділ поетики; історична ономастика, що вивчає історію появи імен, та їх відображення в іменах реалій різних епох; етнічна ономастика, вивчає виникнення назв етносів та їх частин у зв'язку з історією етносів, співвідношення етнонімів з іменами інших типів, еволюцію етнонімів, що приводить до створення топонімів, антропонімів, зоонімов, зв'язок етнонімів з назвами мов (лінгвонімамі).

Сучасна ономастика - це комплексна наукова лінгвістична дисципліна, що має своїм колом проблем і методів. Ономастичні дослідження допомагають вивчення шляхів міграції окремих етносів, виявлення місць їх колишнього проживання, встановлення більш давнього стану окремих мов, визначенню мовних і культурних контактів різних етносів.

Ономастика, наука про імена власних всіх типів, про закономірності їх розвитку та функціонування. Лінгвістична ономастика у своїй основі включає історичний, географічний, етнографічний, культурологічний, соціологічний, літературознавчий компонент, що допомагає виявляти специфіку іменованих об'єктів і традиції, пов'язаних з їхніми іменами, що виводить ономастику за рамки власне лінгвістики і робить автономної дисципліною, що використовує переважно лінгвістичні методи.

Імена власні жваво реагують на події в природі і суспільстві зміни, тому імена власні можуть служити хронологізаторамі текстів, а також історичних та археологічних пам'яток. З огляду на особливу консервативність імен власних вони переживають епоху, в яку вони були створені, зберігаючи свідоцтва більш давнього стану мови, і містять велику мовних і позамовних інформацію, отримати яку можна тільки лінгвістичними методами.

Все різноманіття світу речей (реальних, гіпотетичних і придуманих фантазією людини) складає первинну основу для імен - загальним, як узагальнюючих аналогічні факти і власних, як виділяють окремі предмети в ряду названих за допомогою імен загальних.

Подібно до того, як іменовані речі розміщуються на земній (і неземному) просторі, які називають їх слова у свідомості мовця також мають просторове розміщення, аналогічне для жителів однієї і тієї ж місцевості, різне у жителів віддалених територій. Воно може бути несхожим на реальне розміщення іменованих об'єктів, але воно існує і служить каркасом, що підтримує денотати імен. Ономастичний простір - це іменний континуум, що існує в уяві людей різних культур і в різні епохи заповнений по-різному. У свідомості кожної людини ономастичний простір присутня фрагментарно. Досить повно воно виявляється лише при спеціальному дослідженні.

У ономастичний простір сучасних жителів Росії входять: імена людей - антропоніми (Іван, Марія, Антон Павлович Чехов, Рюриковичі); географічні назви - топоніми (гора Ельбрус, місто Петушки, покіс За болотом, Білий дім), в тому числі назви водних об'єктів - гідроніми (річка Волга, озеро Ріца, Чорне море); клички тварин - зооніми (собака Клякса, кінь Гучний Успіх, гусак Іван Іванович); власні імена окремих рослин - фітонімів (Дерево плачу, сосна Літак); назви зон і частин всесвіту - космонімія (сузір'я Козерога, туманність Андромеди, галактика Велика Магелланова Хмара); назви небесних тіл - астроніми (зірка Вега, планета Марс, астероїд Церера, комета Галі); назви точок і відрізків часу - хрононіми (Петровська епоха, Варфоломіївська ніч, епоха Відродження, Новий рік); назви свят (Різдво, День Перемоги, День геолога, День вчителя, Троїця); назви заходів, кампаній, воєн (фестиваль "Російська зима", Російський - японська війна, Брусиловський прорив, операція "Сталевий шолом"); назви підприємств , установ, товариств, партій тощо. ділових об'єднань людей (Російська державна бібліотека, Малий театр, завод "Серп і молот"); назви церков, монастирів (Троїцько - Сергієва лавра, храм Трійці в листах, церква Введення під сосонками); назви шляхів сполучення (Шлях із Варяг в Греки, Володимирський тракт, Мінське шосе); назви засобів пересування (літак "Батьківщина", теплохід "Космонавт Гагарін", експрес "Ярославль"); назви творів мистецтв (картина В. М. Васнецова Три богатиря, скульптура Перекуємо мечі на орала, симфонія Зимові мрії П. І. Чайковського, опера Трубадур Дж.Верді); назви періодичних видань (газета "Известия", журнал "Наука і життя"); назви документів (Закон про землю, Договір про дружбу, Декрет про мир, Гельсінкські угоди); заголовка книг, розповідей, віршів, статей (Пам'ятник А. С. Пушкіна, роман А. Н. Толстого Хліб); власні імена окремих, особливо цінних предметів матеріальної культури (золоті самородки "Верблюд", "Заячі вуха", діамант "Шах", дзвони "Козел", "Баран", "Сисой" у Києві); назви орденів, медалей (орден "Знак Пошани", медаль "Материнська слава"); назви стихійних лих (ураган "Флора"); назви сортів виготовленої продукції та селекціоніруемих рослин (автомашина "Волга", сир "Пошехонський", мило "Дегтярне", одеколон "Бузок", вишня "Краса Півночі", бузок "Вогні Москви"); товарні знаки - знаки, що маркірують товар і знаки обслуговування, спеціально зберігаються і утримувані від переходу в загальну лексику (шампунь "Блакитна хвиля", цукерки "Золотий ключик"); імена божеств (Зевс, Перун); імена різних духів (джин Маймуна, Демон, анчутку); назви різних міфологічних реалій (річка Лета); імена персонажів і назви місць у літературі та фольклорі (Євгеній Онєгін, Собакевич, Синя Борода, село Дирявіно, місто Скотопрогоньевск); назви гіпотетичних географічних об'єктів (Земля Саннікова, Берингія) та ін У залежності від типу досліджуваних імен ономастика як наука поділяється на приватні області, серед яких найбільш вивченими є антропоніміка, топоніміка, гідроніміки і деякі інші.

Імена давно померлих людей і перестали існувати поселень заповнюють глибину ономастического простору; однак їхнє місце може бути різним у залежності від значимості денотата. Імена Юлій Цезар, Олександр Македонський, Нерон, Наполеон актуальні і сьогодні. Менш відомі імена значимі лише для того хронологічного зрізу, коли жило іменоване обличчя. Імена незаселених міст стають археонімамі, тобто іменами об'єктів археології. Лише добре знання історії та географії дозволяє встановити, що Антарктида, Таврида, Тасманія - назви реально існуючих об'єктів, а Атлантида, Пацифіди, Берінгія - гіпотетичних. У всіх подібних випадках образи іменованих об'єктів, що складаються в поданні членів мовного колективу, стають своєрідними денотатами, заступниками реально не існуючих об'єктів.

Ономастика, комплексна спеціальна історична дисципліна, що вивчає власні імена різних типів. Використовує дані історичної географії, етимології і ономастики - розділу лексикології, що вивчає власні імена.

Дослідження власних назв становить величезну важливість завдяки специфічним закономірностям їх передачі та збереження. Внаслідок своєї соціальної функції - служити простим індивідуалізують вказівкою на певний предмет - власне ім'я здатне зберігати свою основну значимість при повному затемненні його етимологічного значення, тобто за повної неможливості пов'язати його з будь-якими іншими словами тієї ж мови (пор. наприклад такі назви річок у російській мові, як скіфське "Дон", фінські "Москва", "Волга" і т. д.).

Звідси - величезна стійкість власних назв, що зберігаються не тільки під час революційних зрушеннях в історії певної мови, але навіть при повній зміні яз. однієї системи іншим. Тим самим встановлюється можливість шляхом етимологічного роз'яснення тих чи інших назв встановити характер мови, на якому було вперше створено відповідне найменування.

Ономастика і топоніміка дають таким чином цінний матеріал для історії, встановлюючи місця поселень та шляхи міграцій часто зниклих народів, характеризуючи місцеві міфи, даючи уявлення про тип поселень, про громадські та сімейних відносинах. Так наприклад, аналіз найдавніших племінних і географічних назв Середземномор'я приводить дослідників до затвердження величезного внеску яфетідов (передували семітам і індоєвропейцям) у побудову середземноморської культури. Аналіз географічних назв південній частині Східноєвропейської рівнини призводить до позитивного вирішення питання про скіфське внесок у російську мову. Аналіз назв російських міст по Великому водного шляху (назв типу "Вишній Волочек") дозволяє встановити особливості річкового транспорту відповідної епохи і т. д.

Вивчення назв у літературних творах і методів їх утворення мало б дати цінні матеріали для характеристики різних стилів і творчих методів. Досить нагадати про імена-персоніфікація в дидактичних і сатиричних жанрах (Стародумов, Скотініних, бовдура, місто Глупов); про імена комічних по своїй етимології (Siebe nkäs, Ноздрьов, Собакевич) або за своєю звукопису (Schnabelwopski, Horribilicribilifax, Чичиков, Халтюпкіна); про методи освіти імен позитивних персонажів у різних стилях (класичні і сентиментальні: Альцест, Ераст, Памела, Ліза, романтичні: Ансельм, Вольдемар, Ольга, реалістичні: Левін, Безухов, Облонский) і про вплив цих імен на побутовому ономастикон (див. " Стилістика "); про використання імен для соціальної характеристики героя (пор. напр. у Блоку гру на іменах" Текла "і" Текле "в" На березі моря ").

Проте матеріал для поетичної ономастики не тільки не розроблений, але і не зібраний. Не зібрані також і численні висловлювання поетів і письменників про імена власних, характеризують методи їх роботи в цій галузі (напр. зауваження В. Гюго про імена в "Les mis érables", Стерна - в "Трістрам Шенді", Лєскова - в "соборці" , запису імен власних - у записних книжках Чехова).

§ 2. Функції ономастики

Ономастичні дослідження допомагають виявляти шляхи міграцій і місця колишнього розселення різних народів, мовні та культурні контакти, більш древнє стан мов і співвідношення їх діалектів. Дослідження власних назв становить величезну важливість завдяки специфічним закономірностям їх передачі та збереження. Внаслідок своєї соціальної функції - служити простим індивідуалізують вказівкою на певний предмет, ім'я власне здатне зберігати свою основну значимість при повному затемненні його етимологічного значення, тобто за повної неможливості пов'язати його з будь-якими іншими словами тієї ж мови (наприклад, такі назви річок у російською мовою, як скіфське «Дон», фінно-угорські «Москва», «Волга» і т. д.).

Звідси - величезна стійкість власних назв, що зберігаються не тільки під час революційних зрушеннях в історії певної мови, але навіть при повній зміні мови однієї системи іншим. Тим самим встановлюється можливість шляхом етимологічного роз'яснення тих чи інших назв встановити характер мови, на якому було вперше створено відповідне найменування.

§ 3. Історико-культурний аспект вивчення ономастичних одиниць

Ономастика дає, таким чином, цінний матеріал для історії, встановлюючи місця поселень та шляхи міграцій, часто зниклих народів, характеризуючи місцеві міфи, даючи уявлення про тип поселень, про громадські та сімейних відносинах.

Аналіз географічних назв південній частині Східноєвропейської рівнини призводить до позитивного вирішення питання про скіфське внесок у російську мову. Топоніміка (особливо гідроніміки) найчастіше є єдиним джерелом інформації про зниклих мовах і народи.

У сучасній російській мові існують сотні тисяч загальних слів, що позначають предмети і їх властивості, явища природи та інші реалії нашого життя. Крім них існує й інший, особливий світ слів, що виконують функцію виділення, індивідуалізації і представляють собою різноманітні імена й назви: Олександр Сергійович, Сашка, Петро Перший, Єсенін, Тамбов, Тамбовський державний університет, Чумацький Шлях, Кащей Безсмертний і т.п.

Імена власні здавна привертали увагу простих обивателів і професійних дослідників. Сьогодні імена власні вивчають представники найрізноманітніших наук (лінгвісти, географи, історики, етнографи, психологи, літературознавці). Однак у першу чергу власні імена пильно досліджуються лінгвістами, оскільки будь-яке найменування незалежно від того, до якого об'єкту живої або неживої природи воно відноситься (до людини, тварині, зіркам, вулиці, міста, села, річки, струмка, книзі або комерційній фірмі) - це слово, що входить у систему мови, що утворюється за законами мови, яка живе за певними законами і употребляющееся в мові.

У науці про мову існує спеціальний розділ, цілий напрям лінгвістичних досліджень, присвячене іменам, назвами, найменуваннями - ономастика.

Ономастика (від грец. Onomastik ós - що відноситься до найменування, ónpan> - ім'я, назва):

1) розділ мовознавства, що вивчає власні імена, історію їх виникнення і перетворення в результаті тривалого вживання в мові-джерелі або у зв'язку із запозиченням в інші мови.

2) Власні імена різних типів (ономастична лексика), оніми, яка відповідно до позначаються об'єктами ділиться на антропоніміки, топоніміку, зоонімію (власні імена тварин), астроніми, космонімія (назва зон і частин Всесвіту), теонімія (імена богів) і ін .

Ономастичні дослідження допомагають виявляти шляхи міграцій і місця колишнього розселення різних народів, мовні та культурні контакти, більш древнє стан мов і співвідношення їх діалектів.

Згідно з Книгою Буття, першими отримали власні імена самі люди, відомі їм місця на землі, тварини (домашні і дикі) і видимі небесні світила. Ці об'єкти і їх імена заповнювали ономастичний простір стародавньої людини. З плином часу цей простір розширювалося, отримали імена нові типи об'єктів.

Світ, в якому ми живемо, воістину можна назвати світом імен і назв. Адже практично кожен реальний об'єкт (а часто і вигаданий) має або може мати свою власну назву. При цьому одні назви настільки древні, що їх сприймають як виникли самі собою, оскільки невідомий їх автор, а іноді навіть і народ, мови якого це слово належало. Історія таких імен (наочний приклад - слово Москва) прихована від нас завісою часу. Цим, зокрема, відрізняються назви деяких річок, морів, гір, зірок. Навпаки, існують інші імена і назви, дата народження яких встановлена ​​точно або навіть широко відома; вони нерідко молоді, часто відомі і автори цих слів-назв.

§ 4. Основні положення ономастики

На дивну закономірність багато основоположники ономастики звернули увагу ще в юності. Багато хто з знайомих з однаковими іменами мали не тільки схожі характери, але й однакові проблеми зі здоров'ям. Сьогодні вже ніхто й не сумнівається: самопочуття людини і його ім'я дійсно пов'язані. Доказ тому - фундаментальне дослідження, які були проведені.

Суть даного феномена, дослідник (Хигир Б.) пояснює досить просто: вся справа в особливому поєднанні звуків, якихось вібрацій, певним чином діють на наш мозок. Кожному імені відповідає свій набір звуків різної висоти і тембру, а різні подразники, як відомо, приводять в збудження ділянки мозку, відповідальні за роботу того чи іншого органу.

Серед тих, хто схильний до легеневих захворювань, наприклад, найчастіше зустрічаються Наталії, Володимири, Яни, Олексії, Олександри. Невротиків найбільше відмічено серед Миколаїв, Дмитрієв, Ігорів, Катерина, Анжел, Тамар. Хвороби серцево-судинної системи переслідують власників таких імен, як Ольга, Зоя, Аркадій, Борис, Валентин, Юрій, шлунково-кишкового тракту - людей з іменами Ніна, Інга, Альона (не плутати з Оленою), Дарина, Анатолій, Віктор. А як же індивідуальність кожного з нас?

Головне, як вважає Хигир, щоб ім'я поєднувалося з нашим батькові, що несе в собі якусь програму, генний код, що передається з покоління в покоління. Будь-яка несумісність імені та по батькові призводить до внутрішньої дисгармонії, спотворення звукового ряду. І, в кінцевому рахунку, до дисгармонії фізичного та інтелектуального розвитку "неправильно" названого людини. Борис Юрійович переконаний: вибираючи ім'я своїй дитині, цього не можна не враховувати.

А також - час року, в яке він народився. Що з'явилися на світ у березні, наприклад, треба давати "сильні" імена. Такі, як Едуард, Костянтин, Владлен, Станіслав. Чому? Та тому, що слабенькими вони народжуються і кволими: переважна більшість березневих породіль страждають авітамінозом. А ось відрізняється жорстким вдачею і неврівноваженою психікою "зимовим" дітлахам жорсткі імена, за словами Бориса Юрійовича, навпаки, протипоказані. Народженим в грудні, січні та лютому імена потрібно давати м'які, співучі, щоб не посилювати негативні риси їх характеру і неврологічні проблеми, закладені самою природою. Неправильне ім'я для таких дітей, може стати фатальним.

Для деяких нове ім'я іноді буває справжнім порятунком. На пам'яті дослідника чимало прикладів, коли зміна імені буквально перетворює життя новоспечених Наталія, Константинов, Дмитрієв, Світлан.

Через деякий час після зміни імені, перед нами постав зовсім інша людина! Так, як це вийшло, приміром, з восьмирічною Наною (у минулому Дашею). Поки її не перейменували, вона була справжнім їжачком: неврастенічний, некерованою, колючим. Справа дійшла до візиту до дитячого психіатра. Ставши за порадою Хигира (за яким звернулися її батьки) Наною, дівчинка перетворилася. Стала м'якше, спокійніше. Від вчорашніх проблем не залишилося і сліду.

Чимало серед тих, кому Хигир допоміг знайти нове "я", і людей, з ніжного віку давно вийшли. Правда, в цьому випадку нове ім'я не вносить у життя знову нареченого разючих змін: позначається важкий тягар життєвого досвіду.

Висновок напрошується сам собою. Чим раніше подбати про відповідний імені, тим краще. Ось тільки як? Чим керуватися при виборі? Бажанням увічнити ім'я близького родича? Модою?

Ні тим і ні іншим. У виборі імені головне - гармонія. Перш ніж дати ім'я дитині, згадайте, яке по батькові належить йому носити. Гармонійне звучання виникає в тому випадку, якщо наголос в імені та по батькові припадає на однаковий по рахунку склад, щоб на їх стику не було нагромадження приголосних або голосних звуків. Наприклад: Олександр Володимирович, Олексій Михайлович. Вимовте ці поєднання вголос і відразу відчуєте різницю з іншими, менш вдалими варіантами: Степан Ігорович, Дмитро Станіславович.

Подбайте про те, щоб ім'я легко вимовлялося і легко запам'ятати. Уникайте труднопроизносимих, дивних імен. У майбутньому вони можуть стати причиною численних комплексів у вашої дитини.

Не слід називати малюка на честь покійних родичів (брата, сестри, бабусі, дідусі). Тим більше якщо доля у них склалася трагічно. Люди давно помітили, що життя таких дітей складається не дуже щасливо. Про дивні колізії, які можуть відбуватися з людьми, після того як батьки наважуються назвати дитину на честь трагічно загиблих людей, я дізналася з книги. Ось, наприклад один з випадків, як чоловік вирішив назвати сина В'ячеславом на честь трагічно загиблого брата: "Нещастя почали переслідувати сина відразу ж. Спочатку була важка родова травма, ураження нервової системи. У три роки у нього з'явилася алергія, в чотири він впав у дитячому садку та отримав сильний струс мозку. І це ще не все ".

Також відноситься і до небезпечної, з точки зору Хигира, тенденції нарікати дітей на честь мам і тат (особливо, якщо мова йде про хлопчиків). Однакові ім'я та по батькові, вважає він, надають характеру дитини нестійкість, підвищену емоційність, зайву дратівливість, схильність до депресій і зриву. За законами генетики діти і так багато чого успадковують від своїх батьків. То чи варто негативну спадковість посилювати?

Чимало небезпек підстерігає і "неправильно" названих дівчаток. Будьте обережні, даючи дочкам імена чоловічого походження: Олександра, Анатолія, Євгенія, Дар'я (від чоловічого Дарій), Валентина.

Помічено: у власниць таких імен часто формується досить складний, прямо-таки чоловічий характер. Деякі з них позбавлені ніжності, жіночності, що згодом може сильно позначитися на їх особистому житті, привести до сексуальних порушень і відхилень у психіці. Ініціали несуть в собі величезну інформацію.

§ 5. Розділи ономастики

Ономастика має ряд розділів, які традиційно виділяються відповідно до категорій власних імен, відповідно до характеру званих об'єктів

Топоніміка вивчає власні імена географічних об'єктів (Болгарія, Крим, Чорне море, Запоріжжя, Борисоглібська, Московський проспект, річка Ворона, Чудское озеро, Куликове поле);

Антропоніміка досліджує власні імена людей (Ілля Миколайович Воронов, Іван Грозний, Ігор Кіо, Лисий);

Космоніміка аналізує найменування зон космічного простору - сузір'їв, галактик, як прийняті в науці, так і народні (Чумацький шлях, Чепига, Плеяди, Стожари);

Астроніміка вивчає назви окремих небесних тіл (Місяць, Юпітер, Зарянка, комета Галлея);

Зооніміка займається власними іменами тварин, їх кличками (Тузик, Барсик, Зорька, Зірочка, Редрік);

Хрематоніміка є об'єктом вивчення власних імен предметів матеріальної культури (алмаз "Орлів", меч Дюранадаль, Цар-гармата);

Теоніміка вивчає власні імена богів і божеств будь-якого пантеону (Стрибог, Зевс);

Карабоніміка вивчає власні імена кораблів, суден і катерів (Аврора, Варяг, Бородіно, Самара, Жигулі, Пам'ять Меркурія і т.д.). Термін запропонував Алексушін на противагу запропонованим раніше термінів наутоніміка і карониміка, також є й інші розділи. Крім цього в ономастиці існують спеціальні напрямки з вивчення власних назв у художній літературі і усній народній поетичній творчості, в діалектах і говірках, в офіційно-діловому стилі мови.

Етноніміці (Від грец. Éthnos - плем'я, народ і ónyma - ім'я, назва) - розділ ономастики, що вивчає походження і функціонування етнонімів - назв націй, народів, народностей, племен, племінних союзів, пологів та ін етнічних спільнот. Етноніміці досліджує історію етнонімів, їх вживання, поширення та сучасний стан.

Дані етноніміці особливо важливі для вирішення проблем етнічної історії, етно-і лінгвогенеза. Вивчення етнонімів дає можливість простежити еволюцію імені, пояснити його походження. Результатами етноніміці користуються історики, етнографи, демографи, лінгвісти, антропологи та археологи, які досліджують етнічні спільності з різних точок зору, шляхи етнічних міграцій, культурні і мовні контакти. Етноніми, будучи древніми термінами, несуть в собі цінну історичну та лінгвістичну інформацію. Розрізняють макроетноніми - назви великих етнічних спільностей і мікроетноніми, що позначають невеликі етнічні об'єднання. Особливу групу в етноніміці складають самоназви народів чи племен, яким протиставлені назви, дані сусідами цих племен чи народів.

До етноніма близькі назви местожітелей (етнікони), які утворюються від топонімів (Москва - москвич, Новгород - новгородець), а також неофіційні та прозвіщние позначення груп населення (козаки, москалі, хохли, Чалдон і т. д.). Етноніми звичайно співвідносяться з макротопонімамі (російський - Русь, поляк - Польща). Співвіднесеність буває прямою, коли назва країни утворено від етноніма (франки - Франція, чехи - Чехія, греки - Греція), і зворотної, коли етнонім зроблений від назви країни (Америка - американець, Австралія - австралієць, України - українець).

§ 6. Мовної та культурно-історичний аспект вивчення тамбовських ономастичних одиниць

Розвиток ономастичної науки в даний час характеризується освоєнням неопрацьованих областей ононіміческого простору, однією з яких довгий час залишалася урбанонімії.

Урбанонімії - назви внутрішньоміських об'єктів (вулиця Карла-Маркса, універмаг «Русь»).

У просторі міста власні географічні імена виконують дві функції. Головне завдання, що стоїть перед урбанонімії, - це виділення об'єкта серед ряду йому подібних. Міські назви як мовні одиниці несуть в собі деякий семантичне значення, яке є вторинною функцією урбанонімії. Я спробували скласти класифікацію тамбовських урбанонімії з точки зору їх семантичного значення.

1) Міські об'єкти, в назвах яких відображені імена людей (вулиця Бориса Васильєва, вулиця Чічканова, торговий дім «Ангеліна»).

2) Міські об'єкти, що одержали назви від об'єктів, розташованими на них або поруч (вулиця Чумарсовская, супермаркет «Південний»).

3) Міські об'єкти, в назвах яких відображені особливості даного об'єкта (вулиця Сенько, магазин «Тамбовчанка»).

4) Міські об'єкти, в назвах яких укладені значущі для суспільства, міста явища, категорії, професії (вулиця Бульвар будівельників, вулиця Дружби, магазин «Стройсам»).

5) Міські об'єкти, назви яких мають іноземне походження (магазини «Престиж», «Презент»).

Висновки

Ономастика - наука про імена власних всіх типів, про закономірності їх розвитку та функціонування. Лінгвістична у своїй основі, ономастика включає історичний, географічний, етнографічний, культурологічний, соціологічний, літературознавчий компоненти, які допомагають виявляти специфіку іменованих об'єктів і традиції, пов'язані з їх іменами, що виводить ономастику за рамки власне лінгвістики і робить автономної дисципліною, що використовує переважно лінгвістичні методи, тісно пов'язаної з комплексом гуманітарних наук, а також наук про Землю і Всесвіту.

Ономастика є міждисциплінарною галуззю знання, дослідження якої мають величезне теоретичне і практичне, прикладне значення, як для подальшого розвитку багатьох гуманітарних дисциплін, так і для суто практичних цілей картографії та бібліографії, наприклад. Незважаючи на те, що власні імена та пов'язані з ними проблеми вже давно займали вчених, ономастика порівняно недавно оформилася в самостійний розділ мовознавства, що володіє власним колом питань і методів дослідження. Об'єкт цієї дисципліни зумовлює її основні характеристики: міждисциплінарність і поділ на велику кількість підрозділів і рівнів. При величезному числі цих підрозділів варто відзначити, що в самостійні галузі ономастики найчастіше виділяють два найбільші підрозділу - антропоніміки і топоніміку. Неможливо переоцінити значення обох галузей для історичних досліджень, так як найменування людей та назви географічних об'єктів несуть на собі відбиток історичних подій і часто є єдиним джерелом історичної інформації.

Глава ІI. Класифікація назви вулиць міста Тамбова зі способів номінації

Мною проаналізовано 57 одиниць.

Серед них 37 односкладних і 20 двусоставних одиниць.

а) односкладні: Чайкіної, Сенько, Панфілова, Авдєєва, Гастелло, Чкалова, Гагаріна, Котовського, Фіолетова, Ваніна, Ухтомського, Боткіна, Докучаєва, Чічканова, Желобінского, Крилова, Радищева, Кольцова, Жуковського, Гоголя, Гайдара, Куйбишева, Айвазовського, Лаврова, Усієвича, Чернишевського, Добролюбова, Фрунзе, Володарського, Тельмана, Шліхтера, Уборевича, Карбишева, Кіквідзе, Ломоносова, Менделееева, Некрасова.

б) двоскладні: Карла-Маркса, Олега Кошового, Комісара Московського, Зої Космодем'янської, Бориса Федорова, Олександра Матросова, Сергєєва-Ценського, Тамари Дерунец, Степана Разіна, Богдана Хмельницького, Новікова Прибоя, Івана Франка, Миколи Вірти, Дем'яна Бєдного, Адмірала Нахімова , Адмірала Ушакова, Антонова-Овсієнка, Бориса Васильєва, Августа-Бебеля, Максима Горького.

§ 1. Назви вулиць на честь Героїв Радянського союзу

Гагаріна

12 жовтня 1961 виконком міської Ради перейменувала вулицю Рубіжному у вулицю Гагаріна, на честь першого космонавта Юрія Олексійовича Гагаріна.

Гагарін Юрій Олексійович (1934-1968) - космонавт СРСР, полковник, Герой Радянського Союзу (1961), льотчик-космонавт СРСР (1961). 12 квітня 1961 вперше в світі на космічному кораблі «Восток» він облетів земну кулю і благополучно повернувся на Землю.

Карбишева

Дмитро Михайлович Карбишев (1880 - 1945) - генерал-лейтенант інженерних військ, професор Військової академії Генерального штабу, доктор військових наук, Герой Радянського Союзу. Автор багатьох наукових праць з військової справи. Брав участь у російсько-японської, першої світової та громадянської воєн.

Чкалова

Після включення села Ласки в межі міста, виконкомом міської Ради 6 травня 1941 названа вулиця Чкалова.

Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) - радянський льотчик-випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу. Командир екіпажу літака, в 1937 році зробив перший безпосадочний переліт через Північний полюс з Москви до Ванкувера (штат Вашингтон США). 12 грудня 1937 Валерій Чкалов був обраний депутатом Ради Національностей Верховної Ради СРСР від Горьківської області та Чуваської АРСР.

Гастелло

У минулому вулиця називалася Товарній, 28 серпня 1951 перейменована у вулицю Гастелло.

Гастелло Микола Францевич (1907-1941) - радянський військовий льотчик, капітан (1940). Герой Радянського Союзу (26 липня 1941, посмертно). Указом Президії Верховної ради СРСР 26 червня 1941 Миколі Францевичу Гастелло присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Наказом міністра оборони СРСР капітан М. Ф. Гастелло навічно зарахований до списків одного з авіаційних полків.

Олександра Матросова

У пам'ять про війну-патріота, піхотинця, рядовому, Герої Радянського союзу, яка вчинила безстрашний подвиг в період Великої Вітчизняної війни, Олександра Матвійовича Матросова (1924-1943) і названа ця вулиця за рішенням виконкому міської Ради 9 серпня 1955. Ім'я А. М. Матросова як людину, якій присвоєно звання Героя Радянського Союзу, значиться в списку колишніх в'язнів ГУЛАГу, що удостоїлися такої честі.

Авдєєва

Авдєєв Олександр Федорович (1917-1942) - радянський льотчик, Герой Радянського Союзу, заступник командира ескадрильї, капітан. Уродженець села Велика Талінка Тамбовського району. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року.

10 лютого 1943 Президія Верховної Ради СРСР присвоїв А. Ф. Авдєєву звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Бориса Федорова

Федоров Борис Олексійович народився в Тамбові в 1915 році, навчався в школі № 6 м. Тамбова. Указом Президії Верховної Ради СРСР 24 березня 1945 капітану Б. А. Федорову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Олега Кошового

31 березня 1953 знову утворена вулиця названа ім'ям Героя Радянського Союзу Олега Кошового (1926-1943).

Кошовий Олег Васильович - член, один з організаторів підпільної антифашистської організації «Молода гвардія». 13 вересня 1943 Олегу Кошовому було посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу.

Зої Космодем'янської

З 31 березня 1953 вулиця носить ім'я Зої Космодем'янської Анатоліївни. Будучи ученицею 10го класу вона добровільно вступила в партизанський загін, при виконанні завдання була схоплена фашистами, і після довгих катувань, не видавши місце знаходження партизанського загону була страчена. За цей подвиг Указом Президії Верховної ради СРСР від 16 лютого 1942 їй присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Панфілова

Панфілов Іван Васильович (1893-1941) - радянський військовий діяч, генерал-майор, Герой Радянського Союзу, учасник громадянської і Великої Вітчизняної Війни, уродженець Саратовської області. Під час Великої Вітчизняної війни - командир 316-ї стрілецької дивізії.

Сенько

Сенько Василь Васильович (1921-1984)-полковник, учасник Великої Вітчизняної Війни, здійснив 402 бойових вильоти. Василь Сенько - єдиний штурман у ВПС, двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу. (25 березня 1943 і 29 червня 1945 рр..)

Чайкіної

Виконкомом міської Ради 9 серпня 1955 вулиця носить назву Чайкіної.

Чайкіна Єлизавета Іванівна (1918-1941) - учасниця партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, член КПРС. Ліза Чайкіна очолювала підпільну організацію молоді, брала активну участь в операціях партизанського загону.

Комісара Московського

8 червня 1967 виконком міської Ради вулицю перейменував на вулицю Комісара Московського.

Московський Олександр Миколайович (1907-1939) закінчив льотно-інженерне училище ім. Дзержинського. За мужність і хоробрість Указом Президії Верховної Ради старшому політрук (Комісару) Олександру Миколайовичу Московському посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

§ 2. Назви вулиць на честь знаменитих творчих діячів

а) письменники

Новікова - Прибоя

9 квітня 1957 названа вулиця Новікова-Прибоя.

Новіков-Прибой Олексій Силич (1877-1944)-письменник, уродженець Тамбовщини. Автор роману «Цусіма» та інших творів. Під час Великої Вітчизняної війни писав статті і нариси про моряків в газеті «Червоний флот», журналах «червонофлотець», «Червоноармієць» та ін

Радищева

Виконкомом міської Ради 31 березня 1953 названа ім'ям Радищева.

Радищев Олександр Миколайович (1749 - 1802) - російський письменник, революційний просвітитель, філософ, поет, директор Петербурзької митниці і учасник Комісії зі складання законів.

Некрасова

Виконкомом міської ради 31 березня 1953 названа на честь М. О. Некрасова.

Некрасов Микола Олексійович (1821 - 1878) - російський поет, письменник і публіцист.

Крилова

Рішенням виконкому міської Ради 29 січня 1954 року, названа на честь байкаря І. А. Крилова.

Крилов Іван Андрійович (1769-1844) - російський письменник, байкар, журналіст. Крилов є автором понад 200 байок. Багато вирази з байок Крилова стали крилатими.

Івана Франка

4 вересня 1956 виконкомом міської Ради знову забудована вулиця була названа ім'ям громадського діяча І. Я. Франка.

Франко Іван Якович (1856 - 1916) - письменник, поет, белетрист, вчений, публіцист і діяч революційного соціалістичного руху на заході Україні. Один з ініціаторів заснування Російсько-української радикальної партії, що діяла на території Австрії.

Кольцова

25 травня 1953 названа на честь російського поета, купця А. В. Кольцова.

Кольцов Олексій Васильович (1809-1842). З 16 років він почав писати вірші. У поезії Кольцова виховується доля і праця простої людини, єднання його з природою. Його лірика оспівувала простих селян, їх працю і їх життя.

Жуковського

Названа виконкомом міської ради 31 березня 1953 року в пам'ять про Василя Андрійовича Жуковському.

Жуковський Василь Андрійович (1783-1852) - російський поет, основоположник романтизму в російській поезії, перекладач, критик, ним записано багато віршів і балад. Почесний член Петербурзької Академії Наук (з 1827), академік (з 1841), Таємний радник (з 1841).

Гоголя

4 березня 1952 вулиця Перша Комендантська перейменована у вулицю Гоголя. У зв'язку із сторіччям з дня смерті.

Гоголь Микола Васильович (1809-1852) - великий російський письменник українського походження, драматург, поет, критик, публіцист. Це геніальний російський письменник, чиї твори увійшли до золотого фонду російської класичної літератури.

Гайдара

8 липня 1961 виконкомом міської Ради прийняв рішення назвати вулицю ім'ям Гайдара.

Гайдар (Голіков) Аркадій Петрович (1904-1941) - радянський дитячий письменник, учасник Громадянської війни. Твори письменника увійшли до шкільної програми, активно екранізувалися, переведені на багато мов світу.

Миколи Вірти

26 листопада 1976 названо вулицю Миколи Вірти.

Вірта (Карельський) Микола Євгенович (1906-1976) наш земляк, письменник. Автор багатьох п'єс, повістей, оповідань та кіносценаріїв. радянський письменник і драматург, чотири рази лауреат Сталінської премії.

Дем'яна Бєдного

Ім'я вулиці присвоєно в період її заснування, в 50-х і XX ст.

Дем'ян Бідний (Юхим Олексійович Придворов) - радянський поет і громадський діяч. Один із зачинателів поезії соціалістичного реалізму. Псевдонім узяв у зв'язку зі своїм віршем «Про Дем'яна бідному, мужика шкідливий».

Сергєєва-Ценського

22 вересня 1960 названа вулиця Сергєєва-Ценського.

Сергій Миколайович Сергєєв-Ценський (Сергєєв) - російський радянський письменник, академік АН СРСР (1943). Брав участь у російсько-японській війні.

Максима Горького

Максим Горький (ім'я при народженні Олексій Максимович Пєшков) - російський і радянський письменник.

б) живописці

Айвазовського

Заснована в перші роки Радянської влади. 8 липня 1961 перейменована у вулицю Айвазовського.

Айвазовський Іван Костянтинович (1817 - 1900) - російський живописець, майстер морського пейзажу. Їм було створено близько 6 тисяч картин, найбільш відомі з них: «Дев'ятий вал», «Чорне море».

г) музиканти

Желобінского

18 серпня 1966 виконком міської Ради новоствореної вулиці присвоїв ім'я Желобінского.

Желобінскій Валерій Віктор вич (1913-1946). За своє коротке життя і діяльність він створив ряд талановитих музичних творів, часто виступав з концертами на сценах міста Тамбова.

д) актори театру і кіно

Ваніна

9 квітня 1957, виконком міської Ради знову утворену вулицю назвав в пам'ять народного артиста СРСР, професора Всесоюзного інституту кінематографії Ваніна Василя Васильовича (1898 - 1951). Він народився в Тамбові, в сім'ї телеграфіста.

§ 3. Назви вулиць на честь знаменитих людей

а) наукові діячі:

Докучаєва

8 липня 1961 вулиця Нижня перейменована у вулицю Докучаєва.

Докучаєв Василь Васильович (1846 - 1903)-російський природознавець, видатний вчений, який написав багато праць з грунтознавства.

Боткіна

Названа на честь знаменитого лікаря, професора і громадського діяча С. П. Боткіна.

Боткіна Сергія Павловича (1832 - 1889). У 1855 році Боткін займався у низці медичних клінік за кордоном і в Росії. Був почесним членом Московського і Казанського університетів, 35 росіян і 9 іноземних медичних товариств.

Ухтомського

Ухтомський Олексій Олексійович (1875-1942) - російський фізіолог, академік АН СРСР (1935). Лауреат премії імені Леніна (1932). Творець вчення про домінанту, автор багатьох праць з фізіології.

Ломоносова

31 березня 1953 названа вулиця Ломоносова.

Ломоносов Михайло Васильович (1711 - 1765) - перший російський вчений - природознавець світового значення, хімік і фізик, основоположник фізичної хімії, астроном, Приладобудівник, географ, металург, геолог, поет, що заклав основи сучасної російської літературної мови, художник, історик, поборник розвитку вітчизняного освіти, науки і економіки, основоположник молекулярно-кінетичної теорії, науки про скло. Розробив проект Московського державного університету, згодом названого на його честь. Відкрив наявність атмосфери у Венери.

Менделєєва

Вулиця названа виконкомом міської ради 31 березня 1953 року в пам'ять про Д. І. Менделєєва.

Дмитро Іванович Менделєєв (1834 - 1907) - російський вчений і громадський діяч. Хімік, физикохимик, фізик, метролог, економіст, технолог, геолог, метеоролог, педагог, повітроплавець, енциклопедист. Одне з найбільш відомих відкриттів - періодичний закон хімічних елементів.

б) російські флотоводці

Адмірала Нахімова

8 липня 1961 перейменована у вулицю адмірала Нахімова.

Нахімов Павло Степанович (1802-1855)-російський флотоводець, адмірал, герой Севастопольської оборони. Під час Великої Вітчизняної війни 3 березня 1944 були затверджені медаль Нахімова та орден Нахімова 1-й і 2-го ступеня.

Адмірала Ушакова

9 серпня 1955 Нова вулиця названа на згадку адмірала Ушакова його ім'ям.

Ушаков Федір Федорович (1744 - 1817) - російський флотоводець, адмірал, учасник російсько - турецької війни 1787 року. Під час Вітчизняної війни 1812 року було обрано начальником ополчення Тамбовської губернії.

§ 4. Назви вулиць на честь державних, громадських і політичних діячів

Антонова-Овсієнка

Одна з найстаріших вулиць міста. 2 листопада 1963-стала називатися вулицею Антонова-Овсієнка.

Антонова-Овсієнка Володимир Олександрович (1883-1939) - член АСДРП з 1902 року. Активний учасник Жовтневої революції. У роки громадянської війни був головнокомандувачем Українським флотом.

Карла-Маркса

21 жовтня 1918 виконком міської Ради дав вулиці ім'я Карла-Маркса.

Карл Генріх Маркс (1818 - 1883) - німецький філософ, економіст, політичний журналіст. Його наукові праці та публікації сформували у філософії діалектичний та історичний матеріалізм, в економіці - теорію додаткової вартості, в політиці - теорію класової боротьби. Ці напрямки стали основою комуністичного і соціалістичного руху і отримали назву «марксизм».

Кіквідзе

18 червня 1959 перейменована у вулицю Кіквідзе.

Кіквідзе Василь Сидорович (1895-1919) - активний учасник громадянської війни. Командував поруч частин Південно-Західного фронту.

Лаврова

16 липня 1968 перейменована у вулицю Лаврова.

Лавров Андрій Сергійович (1886-1936)-член Комуністичної партії з 1905 року, з весни 1921 року голова Ради робітничих і селянських депутатів Тамбовської губернії.

Фіолетова

18 грудня 1962 виконкомом міської Ради названа вулиця Фіолетова.

Фіолет Іван Тимофійович (1883-1918) - учасник боротьби за Радянську владу в Азербайджане.с 25 квітня 1918-член Бакинського Ради народних комісарів, у справах Народного господарства.

Шліхтера

Шліхтер Олександр Григорович (1868-1940) - радянський державний діяч, доктор економічних наук. З 1920 по 1921 р. Шліхтер був головою Тамбовського губвиконкому.

Тельмана

7 лютого 1936 виконкомом міської Ради вулиця була названа Тельмана.

Ернст Тельман (1886-1944)-діяч німецького і м іжнародний робітничого руху.

Усієвича

18 серпня 1966 названа вулиця Усієвича.

Усієвич Григорій Олександрович (1890-1918)-член комуністичної партії з 1907 року.

Володарського

25 листопада 1911 міська Дума привласнила їй назву Гаврюшенская. 16 березня 1938 перейменована у вулицю Володарського.

Володарський Мойсей Маркович (1881-1919) - активний учасник збройного повстання у Петрограді, був членом Президії ВЦВК, більшовик-агітатор.

Котовського

27 лютого 1951 знову спроектована вулиця названа ім'ям Котовського Григорія Івановича.

Котовський Григорій Іванович (1881-1925) - радянський військовий і політичний діяч, учасник громадянської війни.

Чернишевського

Названа на честь Миколи Гавриловича Чернишевського го (1828-1889) - революціонера-демократа, письменника, літературного критика і публіциста.

Фрунзе

20 жовтня 1957 виконкомом міської Ради названа вулиця Фрунзе.

Фрунзе Михайло Васильович (1885-1925) - партійний, державний і військовий діяч. Активний учасник революції 1905-1907 року і Жовтневої революції.

Добролюбова

25 травня 1953 виконком міської Ради знову утворену вулицю назвав ім'ям Добролюбова. Вулиця названа на честь революціонера-демократа, філософа, літературного критика Миколи Олександровича Добролюбова (1836-1861).

Бориса Васильєва

26 червня 1969 перейменована у вулицю Бориса Васильєва.

Васильєв Борис Опанасович, з 1904 року член більшовицької партії. З 1921 по 1922 р.р. працював секретарем Тамбовського губкому.

Августа - Бебеля

21октября 1918 вулиця Кіркінская була перейменована у вулицю Августа - Бебеля.

Серпень - Бебель (1840 - 1913) - видатний діяч німецького і міжнародного руху, засновник і керівник німецької соціал - демократії та ІІ інтернаціоналу. Автор знаменитої книги «Жінка і соціалізм».

Чічканова

24 травня 1955 вулиця перейменована у вулицю Чічканова.

Чичканов Михайло Дмитрович (1889 - 1919) - у березні 1918 року обирається головою міського виконкому губернської Ради.

Богдана Хмельницького

9 квітня 1957 виконком міської ради знову утворену вулицю назвав в пам'ять видатного українського державного діяча і полководця, гетьмана України, активно сприяв возз'єднання України з Росією, Богдана Хмельницького (1595 - 1667).

Уборевича

Ієронім Петрович Уборевич (повне прізвище: Уборевич-Губоревіч) - військовий і політичний діяч, командарм 1-го рангу. У січні-лютому 1918 року - командир загону червоної гвардії в Бессарабії, воював проти румунських та австро-німецьких військ, поранений, узятий в полон.

Куйбишева

2 листопада 1935 перейменована у вулицю Куйбишева.

Куйбишев Валеріан Володимирович (1888 - 1935) - видатний радянський партійно-державний діяч. Очолив боротьбу за встановлення Радянської влади в Самарській губернії.

Висновки

Урбанонімії, є самим рухомим і змінним пластом топонімічної лексики, вони містять великий обсяг інформації про традиції, традиції, своєрідності менталітету і особливості світорозуміння, що характеризують те чи інше мовне співтовариство.

Глава II при розгляді та аналізі урбанонімії, пов'язана з дослідженням власних імен та визначення статусу урбанонімії в топонімії і ономастики. Тут робиться спроба теоретико-лінгвістичного та культурологічного осмислення специфіки назв внутрішньоміських об'єктів.

Мною було проаналізовано 80 одиниць. У результаті проведеного мною дослідження було виявлено:

55 односкладних і 25 односкладних одиниць.

23 назви вулиць на честь Героїв Радянського союзу.

Назви вулиць на честь знаменитих творчих діячів, з них 18 письменників, 1 живописець і 1 музикант.

Назви вулиць на честь знаменитих людей, з них 7 наукових діячів і 2 росіян флотоводця.

28 назв вулиць на честь державних, громадських і політичних діячів.

Висновок

Метою даної роботи було дослідження назв вулиць міста Тамбова, утворених від іменників.

У Запровадження обгрунтовується вибір теми дипломного дослідження, його актуальність, теоретична значущість і практична цінність, визначаються завдання, матеріал і методи дослідження.

З першого розділу ми дізнаємося, що складність і різноманіття об'єкта ономастики багато в чому обумовлює міждисциплінарний характер цієї дисципліни.

Аспекти ономастичних досліджень різноманітні: описова ономастика, теоретична ономастика, прикладна ономастика, ономастика художніх творів, історична ономастика і етнічна ономастика.

Глава ІІ присвячена зіставному аналізу структурно-семантичних особливостей урбанонімії міста Тамбова. У другому розділі даної роботи розглядаються загальні характеристики урбанонімії міста Тамбова, також дається якась класифікація стилістично маркованих власних назв.

Виходячи з виконаної роботи та проведеного дослідження можна помітити односкладні іменники переважають над двоскладними.

Робота з вивчення походження географічних назв як розділ краєзнавства не отримала поки що широкого розповсюдження, хоча повинна займати явно не останнє місце у вивченні свого краю. Даний розділ мовознавства (топоніміка) вивчається зараз тільки на уроках російської мови, але не виділяється в окремий курс.

Назви оточують людину - у ранньому дитинстві, він дізнається назви своєї вулиці, свого району, міста. З віком кругозір розширюється і людина оперує все більшою кількістю назв. Природно виникає бажання дізнатися: що вони означають?

Кожна топонімічна система строго територіально, тому можна говорити про топонімічної системі окремої села, певного району, області. Системність географічних назв складається з самих різних показників: з характеру слів, які послужили підставою для топонімів, із структурних особливостей формантів і способів їх приєднання до слів, з кількісних показників.

Місцева топоніміка - це назва міст сіл, сіл, селищ, області, краю, це міська мікротопоніміка (назви вулиць, площ, провулків тощо), це назви, які безупинно пов'язані з природними особливостями та історичним минулим краю, з іменами видатних земляків.

Топоніміка вивчає походження, розвиток і сучасний стан географічних назв, їх смислове значення, лексичний склад і граматичне оформлення і вимову.

Широке застосування топоніміки знаходить в мовознавстві.

Бібліографія

1. Муравйов Н. В. Вибрані краєзнавчі праці в 2-х томах .- Тамбов 2006

2. Суперанская А.В., Сталтмане В.Е., Подільська, Султанов А.Х. Теорія і методика ономастичних досліджень. М., 1986

3. Ономастика: Типологія. Стратиграфія. Під ред. А. В. СУПЕРАНСКАЯ. М., 1988

4. Ономастика / / Фундаментальна електронна бібліотека. Російська література і фольклор. 2005. - Http://febweb.ru/feb/litenc/encyclop/le8/le8-3011.htm

5. Бондалетов В.Д. Російська ономастика: Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів. - М.: Просвещение, 1983.

6. Горбаневский Д.С. У світі імен і назв. - Москва: Знання, 1983.

7. Нерознак В.П. Топоніміка / / Лінгвістичний енциклопедичний словник. М.: Радянська енциклопедія, 1990.

8. Ніконов В.А. Ім'я та суспільство. - Москва: Наука, 1974.

9. Подільська Н.В. Антропоніміка / / Лінгвістичний енциклопедичний словник. М.: Радянська енциклопедія, 1990.

10. Соломонік А. Доля слова в мові. / / Соломонік А. Семіотика і лінгвістика. -Москва: Молода гвардія, 1995.

11. Суперанская А.В. Загальна теорія власної. Москва: Наука, 1973.

12. Супрун В.І. Ономастичний полі російської мови та її художньо-естетичний потенціал. Волгоград: Зміна, 2000.

13. Енциклопедичний словник юного філолога. - Москва, 1984.

14. Суперанская А.В. Що таке топоніміка. - М.: Наука, 1985.

15. Подільська Н.В. Словник російської ономастичної термінології. Відп. редактор доктор філ. наук А.В. Суперанская - 2-е вид., Перераб. і доп.-М.: Наука, 1988.

16. Реформатський О.О. Топономастіка як лінгвістичний факт. М., 1964.

17. Подільська Н.В. Словник російської ономастичної термінології. - М., 1988.

18. Суперанская А.В. Як вас звуть? Де ви живете? - М., 1964.

19. Успенський Л.В. Ім'я твого дому. - Ленінград. 1967.

20. Ященко А.І. Лінгвістичний аналіз мікротопонімів певного регіону. / Курс лекцій для студентів філологічного факультету педінститутів /. - Вологда, 1977.