Ім'я файлу: Звіт про науково-дослідну практику.doc
Розширення: doc
Розмір: 1088кб.
Дата: 19.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат_ Маркетинг_Тимошенко.docx
Розширення: doc
Розмір: 1088кб.
Дата: 19.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат_ Маркетинг_Тимошенко.docx
Джерело: [36].
Банківський кредит грав в Європі набагато більш значну роль, ніж ринкові форми фінансування інвестицій. Загальна сума банківських активів Єврозони в три рази перевищує таку США. В Європі система універсальних банків домінує.
У Великобританії функціонують комерційні банки різних форм власності. Вони надають своїм клієнтам різноманітні банківські і фінансові послуги.
Найбільший банк Великобританії - " Barclays Plc. ". Навколо нього групується безліч дочірніх компаній, що типово і для інших банків-гігантів. Торгові банки Великобританії займаються практично всіма видами банківських операцій (крім прийому дрібних внесків від населення), виступають посередниками і консультантами, активно оперують на грошовому, кредитному і валютному ринках. Окремі торгові банки спеціалізуються на угодах з золотом, факторингові і лізингові, страхуванні, управлінні інвестиціями. Ощадні банки залучають внески населення, видають споживчі і іпотечні кредити (коротко-, середньо- і довгострокові).
Найбільш великі комерційні банки Франції: «Banque Nationale de Paris», «BKredilionne, Société Générale» та «Banque Paribas». Ощадна справа зосереджена в звичайних приватних ощадних касах і державній національній касі. Вони залучають внески і випускають бони строком на 2-5 років, виплачуючи по ним відсотки. Серед спеціальних кредитних інститутів виділяються державні і напівдержавні установи, наділені спеціальним статусом. Вони: здійснюють кредитування і фінансування капітальних вкладень; кредитують місцеві органи влади за рахунок внесків ощадних кас і пенсійних фондів. В групу спеціальних кредитних інститутів входить Французький банк зовнішньої торгівлі, заснований з метою стимулювання зовнішньоекономічної діяльності [11, c. 314].
Провідну роль в банківській системі Фінляндії відіграє Поштовий банк (Постіпаннкі), який належить державі. Окремі операції цього банку здійснюють також відділення Банку Фінляндії і поштові відділення. Кооперативні банки функціонують головним чином в рамках адміністративних регіонів, їх кредитна діяльність поширюється в основному на сільське господарство. Діяльність цих банків контролюється Центральним банком кооперативних банків.
Іпотечні банки надають довгострокові кредити під заставу нерухомості - землі, будівель виробничого і невиробничого призначення. Більшість кредитних ресурсів вони мобілізують шляхом випуску іпотечних облігацій.
Інституційна структура страхового ринку Великобританії представлена акціонерними товариствами, які належать їх власникам - акціонерам; товариствами взаємного страхування, які належать їх страхувальникам; дружніми товариствами; відділеннями та представництвами іноземних страхових компаній. Велика самостійна ланка національного страхового ринку, що має міжнародне значення - страхова корпорація "Ллойд". У 2000 році у Великобританії було представлено 690 національних та 143 іноземних страхових компаній. Відповідно до директивами ЄЕС починаючи з 1982 р. у Великій Британії не створюються нові універсальні (композитні) страхові компанії. Поліси особистого та майнового страхування можуть бути видані у межах одної й тої ж групи страхових компаній. Фінансово-кредитна діяльність страхових компаній вторинна стосовно до їхньої професійної спеціалізації – страхової справи. Кошти, які мобілізуються ними, найчастіше вкладаються в цінні папери. Британські страхові монополії входять до числа найбільших у світі. Страхові компанії Великобританії не мають права займатися якимось іншим видом бізнесу крім страхування [31, c. 187].
В рамках французького страхового ринку активно розвивається ринок перестрахування. Основні перестрахувальники:
¤ SCOR, Societe Commerciale de Reassurance;
¤ AXA Re, групи AXA;
¤ Sorema Mutuelles Agricoles;
¤ SAFR (акціонерне товариство з перестрахування, куплене в 1997 р. фірмою Partner `s Re);
¤ CCR, Caisse Centrale de Reassurance - займається в основному сільськогосподарськими ризиками і природними катастрофами, але також укладає договору з перестрахування.
Велику роль на ринку страхування Франції відіграють фірми, що займаються страхуванням життя, що використовують широку мережу продавців своїх послуг, доповнюючи її агентами.
Приватний сектор страхових послуг у Німеччині управляє акціонерними страховими товариствами, що є власністю їхніх акціонерів; товариствами взаємного страхування і державними страховими корпораціями. У 2000 р. у Німеччині нараховувалося 115 страховиків, які обслуговують сектор договорів особистого страхування, 230 недержавних пенсійних фондів, 55 товариств медичного страхування, 35 спеціалізованих перестрахових компаній, 330 інших страховиків. Крім того, специфіку німецького страхового ринку визначає наявність більш 2200 місцевих регіональних страховиків, які збирають менше 5% загального об'єму страхових премій. Іноземним страховикам у Німеччині належить 13% страхового ринку, з них лідируючі позиції традиційно займають страхові компанії з Швейцарії (біля 9% страхового ринку), які осіли на берегах Рейну вже більше 100 років. Страховики у Німеччині не мають права займатися якоюсь іншою діяльністю, крім страхування [21].
Якщо говорити про пенсійні фонди в ЄС, то загальний річний розмір внесків до пенсійних фондів країн ЄС досяг на кінець 2000 року склав 84 млрд. євро (із збільшенням за період 1997-2000 рр. на 62%). Загальний рівень інвестицій пенсійних фондів в ЄС за 1997-2000 рр. зріс на 20% до 1,6 трлн. євро. Найбільше пенсійні внески в 1997-2000 рр. зросли в Іспанії (на 308%), Швеції (245%) та Італії (114%). Найбільше зростання кількості учасників недержавних пенсійних схем в країнах ЄС за період 1997-2000 рр. зафіксовано в Іспанії (84%), Австрії (60%) та Італії (58%). У 2000 році найкращі абсолютні показники рівня внесків мали Великобританія (32 млрд. євро), Німеччина (18 млрд. євро) та Нідерланди (13 млрд. євро). Найвищі показники зростання пенсійних виплат у 1997-2000 рр. мали Іспанія (597%), Швеція (329%), Австрія (140%) при загальноєвропейському зростанні на рівні 47% [10].
Наприкінці 2003 року активи пенсійних фондів Великобританії складали ￡709 мільярдів (близько €1,06 трильйона). У порівнянні із 2002 роком цей показник зріс на 16% здебільшого завдяки стабілізації світових фондових ринків. Що стосується сукупного інвестиційного портфелю, то станом на кінець 2003 року на 67% він складається з цінних паперів (при цьому близько 30% активів розміщені в державних та іноземних цінних паперах – 27% акції, 3% облігації). Решта активів вкладається в нерухомість, хедж-фонди або знаходиться на банківських рахунках. Пенсійні фонди отримують прибутковість на рівні 14% в 2009 році [13].
Якщо говорити про інші фінансові інститути на фінансовому ринку ЄС, то можна відокремити деякі особливі інституції в різних країнах.
Будівельні товариства досить поширені інституції у Великобританії. Вони існують понад двісті років і акумулюють найбільшу частину заощаджень населення. Їхні ресурси формуються за рахунок регулярних внесків членів. Кошти використовуються на фінансування, купівлю чи зведення будинків членам товариства. Крім операцій із кредитування житлового будівництва, будівельні товариства пропонують послуги щодо обміну валют, грошових переказів, управління заставними, землею, передачі та страхування майна.
Інвестиційні трасти займаються винятково операціями з цінними паперами. Через емісію власних акцій і облігацій вони залучають капітал, що вкладають у цінні папери інших компаній. Особливістю цих установ є те, що вони не мають регулярних джерел надходжень. Інвестиційні трасти перебувають у сильній залежності від ринкової кон’юнктури і мають великий ступінь ризику діяльності. Довірчі фонди, за своєю спеціалізацією схожі з інвестиційними трастами, тобто вони акумулюють грошовий капітал і вкладають його в цінні папери. Оскільки пайовик у будь-який час може продати свій пай керуючій компанії, то капітал цих фондів залежить від переваги продажу або купівлі паїв.
Ощадні каси у Німеччині, крім прямих економічних функцій з акумуляції заощаджень і видачі кредитів під заставу, виконують функції універсальних комерційних банків. Жироцентралі є центральними організаціями ощадних кас регіонів. Вони оперують коштами ощадних кас і здійснюють кредитні операції. Окрім традиційних завдань, жироцентралі дедалі частіше беруть участь у фінансуванні великих промислових угод й угод зовнішньої торгівлі. За зобов’язаннями жироцентралей несуть відповідальність відповідна федеральна земля, ощадні каси і їх регіональні союзи. Державний контроль за діяльністю жироцентралей здійснюють відповідальні за це земельні міністерства [14, c. 57].
Гарантійні кредитні об’єднання – це організації самодопомоги підприємств середнього рівня. Основне завдання цих установ полягає в наданні необхідних фінансових ресурсів дрібним і середнім підприємствам. Крім того, гарантійні кредитні об’єднання надають гарантії на випадок збитків для підприємств у сфері торгівлі й промисловості. Ощадні будівельні каси спеціалізуються на фінансуванні будівництва житла. Головна перевага таких установ – низькі відсоткові ставки за кредитами.
Ощадні каси у Франції можуть бути приватними та державними. Приватні створені згідно з законом 1935 р. Державні входять до складу Державної національної ощадної каси. Ощадні каси приймають депозити і надають кредити фізичним особам та організаціям некомерційного характеру, а за законом 1987 р. і деяким фірмам, чиї акції не котируються на біржі. Свої ресурси депозитно-ощадні каси також формують за рахунок ресурсів пенсійних кас і страхових компаній. Серед кредитних кооперативних установ за сумою активів перші два місця посідають кредитні кооперативи, що пов’язані з Національною касою сільськогосподарського кредиту і Центральною касою народних банків [4, c. 100].
Якщо говорити про інститути фінансового ринку Росії, то тут також за обсягами активів переважають комерційні банки (їх активи становлять 338758,1 млн. дол. США). За даними російської аналітичної агенції "Интерфакс" з двадцяти найбільших банків СНД 12 банків є російськими, 3 - казахстанськими, 3 - українськими, а також по одному банку з Білорусі та Узбекистану [33].
На страховому ринку Росії працює велика кількість страховиків: у першому кварталі 2009 року їх число становило 768 (останніми роками спостерігається тенденція до зменшення. При цьому концентрація ринку є досить високою: в Росії на початку 2009 року на 10 найбільших компаній припадало 45,9 % страхових премій (таблиця 1.3).
Таблиця 1.3. 10 Найбільших страхових компаній Росії за розміром страхових премій
| Место | Страховая компания | |
| 2008 год | 2009 год | |
| 1. | СОГАЗ | СОГАЗ |
| 2. | Ингосстрах | Ингосстрах |
| 3. | Военно-страховая компания | Альфа Страхование |
| 4. | РЕСО-Гарантия | РЕСО-Гарантия |
| 5. | РОСНО | РОСНО |
| 6. | ЖАСО | Военно-страховая компания |
| 7. | Капиталъ Страхование | Капиталъ Страхование |
| 8. | УралСиб | Росгосстрах |
| 9. | Согласие | МАКС |
| 10. | МАКС | УралСиб |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13