Ім'я файлу: Звіт про науково-дослідну практику.doc
Розширення: doc
Розмір: 1088кб.
Дата: 19.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат_ Маркетинг_Тимошенко.docx
Розширення: doc
Розмір: 1088кб.
Дата: 19.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат_ Маркетинг_Тимошенко.docx
Наукова оглядова стаття з обраної проблематики дослідження.
М. В.Андрущенко
Студентка 1 курсу магістратури
кафедри фінансів економічного факультету
КНУ імені Тараса Шевченка
Andrushchenko Maya
Student of 1 st year of Master
Department of Finance Faculty of Economics
Kyiv National Taras Shevchenko University
УДК 336.761
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ
ECONOMIC SUBSTANCE AND PURPOSE OF STOCK MARKET
В статті проведено теоретичний аналіз сутності фондового ринку, його структури та економічного значення. Також досліджено його функції та завдання, що визначають загальне призначення цієї складової фінансового ринку.
The paper conducted a theoretical analysis of the nature of the stock market, itseconomicstructureandsignificance.It also investigatesthe functionsandtasksthat define theoverallpurposeof thispart ofthe financial market.
ВСТУП
Фондовий ринок або ринок цінних паперів є структурною частиною загального ринку, одним з найкращих інструментів регулювання ринкової економіки. Незважаючи на те, що ринок цінних паперів є доволі небезпечним для економіки його наявність та правильне, збалансоване функціонування в країні є нагальною потребою і однією з важливих запорук нормального розвитку. Цінні папери, що обертаються на ринку мають надзвичайно широкий діапазон властивостей, форм та призначень. Проте скориговані відповідними державними та недержавними органами відносини купівлі-продажу цінних паперів на фондовому ринку дають можливість залучати у сферу виробництва тимчасово вільні кошти у надзвичайно великих обсягах і саме у потрібний час. В перехідний період економіки в Україні розвиток ринку цінних паперів має неабияке значення. Його нормальне, ефективне функціонування може дати поштовх для прискореного розвитку галузей народного господарства.
Аналіз попередніх досліджень
Дослідження теоретичних аспектів фондового ринку зайняло значне місце в працях зарубіжних авторів, зокрема У. Баффета, Дж. Бейлі, Е. Бірхем, З.Боді, Е. Бредні, Дж.К. Ван Хорн, Р.Вестерфілд, Р.Г.Габбард, Г. Дефосе, Д. Джефф, Дж.Е. Долан, Р.Мертон, Ж. Перар, К. Редхед, С. Росс, Дж.Сороса, Р. Тьюлз, Т. Тюлз, Г. Х’юс, У.Ф. Шарп, Дж. Шим та інші. Серед вітчизняних учених здійснюють аналіз ринку цінних паперів, досліджують теоретичні і практичні питання його розвитку наступні науковці: Б.І.Альохін, О.І.Барановський, О.В.Баула, О.Д.Василик, З.Г. Ватаманюк, А.П. Данькевич Б.І.Івасів, Г.В. Карпенко, Л.М.Красавіна, Н.С. Кузнецова, О.В. Любкіна, І.О.Лютий, С.О.Маслова, О.М.Мозковий, І.Р.Назарчук, О.А.Опалов, В.М.Опарін, Р.В. Рак, Н.С.Рязанова, М.І.Савлук, Г.М. Терещенко, В.Р. Чернишук, Фредерік С. Мишкін, В.М.Шелудько, А.П.Яценюк й інші науковці.
Теоретичні та практичні дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів, а також відсутність єдиного підходу до поняття та функцій фондового ринку дають творчий імпульс для подальшої розробки даного питання.
Постановка проблеми
Віддаючи належне напрацюванню вчених, важливо відзначити те, що деякі моменти пов’язані з фондовим ринком не знайшли однозначного трактування. Зокрема, відсутній єдиний підхід до трактування фондового ринку та розбіжності щодо еквівалентності понять «ринок цінних паперів» та «фондовий ринок». У цій статті проаналізовані підходи різноманітних авторів до визначення фондового ринку та його основних функцій та задач.
Мета роботи
Розглянути економічну сутність фондового ринку, охарактеризувати його структуру, а також визначити основні функції та завдання.
Основний матеріал дослідження
Фондовий ринок займає особливе місце в загальній системі ринкової економіки.
На ринку функціонують два основних види суб’єктів господарювання приватні господарства, основним учасником яких є фізична особа, акціонерні підприємства та організації, а також державні (юридичні особи).
Ринок умовно можна поділити на три головних сектора:
ринок товарів (у тому числі і засобів виробництва), а також робіт і послуг, які виконують підприємства чи організації;
ринок праці, який має односторонній рух від приватного господарства до підприємства;
ринок фінансових ресурсів або фондовий ринок.
Фінансовий ринок – це загальна назва цілої системи ринків фінансових ресурсів. Структура фінансового ринку об’єднує чотири головні складові:
- ринок позикового капіталу;
- валютний ринок;
- ринок рідкоземельних і дорогоцінних металів;
- ринок цінних паперів.
В свою чергу кожна з цих складових взаємопов’язана з іншими в рамках загальної системи фінансових ресурсів[2, с.34-36].
Ринок цінних паперів – важлива складова ринкової економіки. На ринку цінних паперів перебувають в обігу специфічні фінансові інструменти – цінні папери. Офіційне тлумачення поняття цінних паперів дає Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”: “Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам”[1]. Ринок цінних паперів складається з акцій, облігацій, казначейських векселів, депозитних та інвестиційних сертифікатів, комерційних паперів, що є інструментами даного ринку. Класифікацію цінних паперів наведено в Додатку А. Широкий вибір інструментів ринку цінних паперів, умов їх випуску, погашення та виплати доходу, різні схеми торгівлі та взаємозв’язків між суб’єктами ринку цінних паперів забезпечують максимальну мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і швидкий перерозподіл та ефективне використання [7 с. 224-231].
Історія виникнення і розвитку ринку цінних паперів – це історія становлення відносин між кредиторами й боржниками та перетворення їх на обігові активи (цінні папери). Цінні папери посідають особливе місце в економічній системі країн світу через свою дуалістичну природу. Вони характеризуються наявністю кількох ознак, які відрізняють їх від іншого майна. Будь-який цінний папір являє собою документ, який є доказом юридичних відносин, що мають певні правові наслідки. З одного боку, цінний папір, як предмет, не має цінності, з другого – є носієм права [8, c. 20].
С.О. Маслова та О.А. Опалов визначають ринок цінних паперів як частину фінансового ринку, поряд із ринком позикового капіталу, валютним ринком та ринком грошей. На їх думку, мета функціонування ринку цінних паперів – акумуляція фінансових ресурсів і забезпечення можливості їх перерозподілу шляхом здійснення учасниками ринку різноманітних операцій з цінними паперам, тобто здійснення посередницької діяльності при русі тимчасово вільних коштів від інвестора до емітента цінних паперів. Науковці зазначають наступні задачі ринку цінних паперів:
- мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів для здійснення конкретних інвестицій;
- формування ринкової інфраструктури. Яка відповідає міжнародним стандартам;
- розвиток вторинного ринку;
- активізація маркетингових досліджень;
- трансформація відносин власності;
- удосконалення ринкового механізму і системи управління;
- забезпечення контролю над капіталом на основі державного регулювання;
- зменшення інвестиційного ризику;
- формування портфельних стратегій;
- розвиток ціноутворення;
- прогнозування перспективних напрямків розвитку [6, c. 111].
В.М. Шелудько визначає фондовий ринок як систему економічних та правових відносин, пов’язаних із випуском та обігом цінних паперів. Залежно від степеня розвитку фондовий ринок може виступати більш чи менш ефективним механізмом акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей економіки. Ефективне функціонування фондового ринку в багатьох країнах забезпечує ефективне використання вільних фінансових ресурсів та стійкі темпи зростання економіки цих країн [9, c. 357]
Опарін В.М. характеризує ринок цінних паперів як особливу форму торгівлі фінансовими ресурсами, яка опосередковується випуском та обігом цінних паперів [ 7, c. 221].
Учасниками торгівлі виступають: емітент (особа, що здійснює випуск цінних паперів), що зацікавлений в мобілізації вільних коштів; інвестор, який має вільні кошти і бажає вигідно їх розмістити; посередник, який забезпечує обмін зобов’язань (цінних паперів) емітентів на грошові засоби інвесторів; держава, яка шляхом прийняття законодавчих актів та створення відповідних державних органів визначає умови правового регулювання діяльності фондового ринку з метою підтримання його ефективного функціонування і захисту його учасників.
Іноземними учасниками ринку є уряди, корпорації, фінансові інститути, населення інших країн. А також міжнародні фінансові інститути й організації. Їх можливості щодо залучення та інвестування коштів на національному фондовому ринку регламентуються чинним законодавством відповідної країни [ 4, c. 101].
Основою організаційної структури фондового ринку є фінансові інститути, які забезпечують у своїх інтересах чи інтересах клієнтів трансформацію фінансових ресурсів у цінні папери, а також інститути інфраструктури ринку, що забезпечують нормальне функціонування ринку. До інститутів інфраструктури ринку належать організатори торгівлі на біржовому та позабіржовому ринках – біржі та позабіржові торгівельні системи, депозитарії, реєстратори, клірингові палати, інформаційні і рейтингові агентства. Певну роль у забезпеченні функціонування ринку цінних паперів відіграють саморегульовані організації професійних учасників ринку, які виконують певні функції регулювання, а також захищають інтереси професійних учасників ринку та інвесторів [9, c. 362].
У підручнику “Фінансовий ринок” С.О. Маслова та О.А. Опалова до основних функцій ринку цінних паперів відносять:
Облікова функція – проявляється в обов’язковому обліку в спеціальних списках (реєстрах) усіх видів цінних паперів, які перебувають в обігу на ринку, реєстрації учасників ринку цінних паперів, а також фіксації фондових операцій, які оформлені договорами купівлі-продажу, застави, трасту, конвертації та ін..
Контролююча функція – передбачає проведення контролю за дотриманням норм законодавства учасниками ринку.
Функція збалансування попиту і пропозиції – забезпечує рівновагу попиту і пропозиції на фінансовому ринку шляхом проведення операцій з цінними паперами.
Стимулююча функція – полягає в мотивації юридичних та фізичних осіб стати учасниками ринку цінних паперів. Наприклад, шляхом надання права на участь в керівництві підприємством, права на отримання доходу, можливості накопичення капіталу чи права стати власником майна.
Перерозподільна функція – полягає в перерозподілі (за допомогою обігу цінних паперів) коштів (капіталів) між підприємствами, державою і населенням, галузями та регіонами. При фінансуванні дефіциту державного та місцевих бюджетів за рахунок випуску й реалізації державних і муніципальних цінних паперів здійснюється перерозподіл вільних фінансових ресурсів підприємств і населення на користь держави.
Регулююча функція – регулювання різноманітних суспільних процесів. Наприклад, шляхом проведення операцій з цінними паперами регулюється обсяг грошової маси в обігу. Продаж державних цінних паперів на ринку скорочує обсяг грошової маси, а купівля їх державою, навпаки, збільшує цей обсяг.
Ринок цінних паперів як інструмент ринкового регулювання відіграє важливу роль. До допоміжних функцій цього ринку можна віднести використання цінних паперів у приватизації, антикризовому управлінні, реструктуризації економіки, стабілізації грошового обігу, антиінфляційній політиці [6, c. 107-108].
Про роль фондового ринку в економіці можна робити судження, перш за все, з точки зору його впливу на економічне зростання. Цей вплив по-різному проявляється в країнах з розвиненою ринковою економікою та в постсоціалістичних країнах [5, c. 10].
Фондовий ринок як невід’ємна частина фінансової системи здійснює багатоплановий вплив на розвиток економіки. На ньому відбуваються оцінка і “перевірка” ефективності діяльності компаній, можливостей отримання прибутку, дієвості менеджменту та корпоративного управління, розподіл і управління ризиками. Він сприяє зниженню трансакційних витрат і тим самим полегшує здійснення угод [10].
Однак головне значення фондового ринку в економіці полягає в тому, що він у взаємодії з банківською системою, без якої він не може повноцінно виконувати свої функції, сприяє перетворенню заощаджень (нагромаджень) в інвестиції, їх росту, поліпшенню алокації капіталів.
Згідно з поглядами російського науковця Н.Б. Козлова для того, щоб фондовий ринок більш ефективно виконував свою функцію як “перетворювача” накопичення в інвестиції, необхідно, щоб широкі верстви населення були зацікавлені вкладати свої заощадження в корпоративні цінні папери. Практика показала, що для забезпечення швидких темпів економічного зростання необхідні великі інвестиції, висока національна норма нагромадження. Характерним прикладом у цьому відношенні є Південна Корея [5, c. 11-12].
Чернишук В.Р. та Данькевич А.П. стверджують, що головне завдання фондового ринку полягає, насамперед, у забезпеченні можливості залучення інвестицій на підприємство. Цінні папери відіграють особливу роль у платіжному обігу держави: через них мобілізуються тимчасово вільні фінансові ресурси, які спрямовуються в найефективніші сфери народного господарства.
Вони виділяють такі основні завдання фондового ринку:
кредитування економіки;
забезпечення переливу капіталу між галузями народного господарства;
доступ до вільного капіталу (заощаджень) суб’єктів господарювання й фізичних осіб;
залучення капіталу шляхом емітування цінних паперів;
інформативна функція та інші [ 8, c. 97].
Через ринок цінних паперів у сучасній економіці здійснюється відшкодування витрат, розподіл і перерозподіл ресурсів, капіталу й доходів. Ефективність цього ринку залежить від мікро- й макроекономічного середовища. Як зазначалось, основною функцією цінних паперів є мобілізація коштів для фінансового забезпечення активної підприємницько-виробничої діяльності. Проблема полягає в тому, що в економіці водночас можуть змінюватись всі її складові, тому вкрай важливим є визначення їх субординації, послідовності та напрямів взаємодії і взаємовпливу [ 8, c. 102 ].
Важлива роль при визначенні ролі фондового ринку в економіці належить рівню її монетизації, оскільки гроші є одним з визначальних факторів господарської активності. З рівнем насиченості економіки грошима прямо пов’язані проблеми ліквідності, наявності кредитних ресурсів і фінансування інвестицій. В макроекономічному сенсі ступінь монетизації господарського обороту визначається як відношення грошової маси (грошові агрегати М2 або М3) до ВВП [ 5, c. 14].
На думку дослідників фондового ринку Ватаманюк З.Г та Баули О.В., розвиток ринку цінних паперів є індикатором лібералізації економіки та успішного проведення ринкових реформ, створює важливий компонент сучасного механізму економічного регулювання, надає економіці певної гнучкості й мобільності, забезпечуючи можливість швидкого переливу ресурсів із одних галузей в інші та здійснення структурної перебудови виробництва [ 3, c. 75].
Важливим фактором, що впливає на розвиток фондового ринку, та підвищення його ролі в ефективній алокації фінансових ресурсів, стимулювання економічного зростання, грають дієве корпоративне управління та контроль. Ефективне управління матеріальними і фінансовими активами приватизованих підприємств включає в себе управління цінними паперами, забезпечення прав акціонерів (перш всього міноритарних). Воно створює основу для більш активного використання фондового ринку, як джерела фінансування інвестицій, їх регулятора та каталізатора [ 5, c. 22].
Стійкий, що стабільно функціонує, біржовий ринок цінних паперів є одним із чинників, що визначають інвестиційний клімат у країні, сприяють залученню й перерозподілу інвестиційного клімату в найбільш перспективні сфери економіки. Все це актуалізує проблему виведення біржового ринку України з кризи, проведення суттєвих перетворень у технології організації і програмно-апаратному забезпеченні вітчизняних фондових бірж, підвищенні їх конкурентоспроможності [ 3, c. 80].
ВИСНОВКИ:
Ми ознайомилися з поглядами багатьох науковців стосовно сутності фондового ринку.
Окреслили його структуру з трьох складових.
Проаналізували деякі підходи щодо його призначення.
Визначили основні завдання та задачі, які стоять перед фондовим ринком.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV.
Василик О.Д. «Теорія фінансів. Підручник». - К.:НІОС.-2003.
Ватаманюк З.Г., Баула О.В. «Перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні» // Фінанси України - 2008 - №5.
Ватаманюк З.Г., Звонар Н.В. «Ринок цінних паперів в умовах фінансової глобалізації» // Фінанси України - 2007 - №6.
Козлов Н.Б. «Формирование рынка ценных бумаг в постсоциалистических странах» - Москва - РАН – 2005.
Маслова С.О., Опалов О.С. «Фінансовий ринок. Навчальний посібник». – К.:Каравела.-2004.
Опарін В.М. «Фінанси (загальна теорія)».-К.:КНЕУ.-2006.
Ходаківська В.П., Данілов О.Д. «Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник». – Ірпінь: Академія ДПС України. - 2001.
Шелудько В.М. «Фінансовий ринок. Підручник». - К.:Знання.-2006.
www.smida.gov.ua – сайт Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13