Управління освітнім процесом у закладах вищої освіти робочий зошит сторінка 5

1 2 3 4 5 6 7

Ім'я файлу: Ополонець_Управління_освітнім_процесом_у_ЗВО_РЗ (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 567кб.
Дата: 16.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
2,1 Ізотов.rtf
0002b238-7a70c36b.docx
Варіант 11.docx
euket_riznih_krajn.pptx

Тема 7. Особливості та завдання психології освітнього менеджменту

Теоретичний блок

Визначення

Психологія управління – це галузь психологічної науки, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності, а саме: роль людського й психологічного чинників в управлінні, оптимальний розподіл професійних і соціальних ролей у групі (колективі), лідерство й керівництво, процеси інтеграції та згуртованості колективу, неформальні стосунки між його членами, психологічні механізми прийняття управлінського рішення, соціально-психологічні якості керівника тощо.

Предмет психології управління – психологічні закономірності управлінської діяльності, сукупність психічних явищ і відносин. Об’єкт управління – організована (індивідуальна й спільна) діяльність об’єднаних однаковими інтересами та цілями, прихильним ставленням і цінностями людей, підпорядкованих

правилам і нормам певної установи.

Функції психології управління

Теоретико-пізнавальна функція – психологія управління накопичує знання з проблем управління, систематизує й аналізує їх, прагне об’єктивно оцінити відносини в організованій спільноті, забезпечує інформацією про різ- номанітні процеси в системі управління.

Інформаційна функція – за допомогою систематизованої інформації відтворює діяльність учасників управлінського процесу, їх ділові контакти тощо.

Соціокультурна та етнопсихологічна функції – вивчають соціальні й психологічні особливості управлінської культури.

Комунікативна (соціально-психологічна) функція – систематизує знання з проблем ділового спілкування й взаємодії учасників управлінського процесу.

Гуманістична функція – полягає в дотриманні норм етики й моралі стосовно індивіда в процесі управління та здійснення управлінської діяльності.

Прогностична функція – передбачає формування психоло- гічних прогнозів щодо розвитку організації, робочих груп, персоналу, керівника та його управлінської діяльності.

Прикладна функція – полягає в тому, щоб на основі теоретичного й емпіричного аналізу управлінських процесів

розробити практичні рекомендації з різних аспектів

управлінської діяльності, спрямованих на покращення роботи керівників, усієї системи управління.

Економічна функція – полягає в підвищенні ефективності виробництва, продуктивності праці.

Соціальна функція – передбачає зниження рівня соціальної напруги, конфліктності в організації.

Міжнародна функція – пов’язана зі зміцненням позиції в

зовнішньоекономічних відносинах.

Практичний блок

Опитувальник «Мотивація успіху та страх невдачі».

Інструкція. На наведені нижче запитання необхідно відповісти «так» (+) або «ні» (–). Відповідати на запитання потрібно достатньо швидко, довго не замислюючись.

Текст опитувальника:

№ з/п	Питання	Позначка
1.	Долучившись до роботи, сподіваюся на успіх	+
2.	У діяльності активний	+
3.	Схильний до вияву ініціативи	+
4.	При виконанні відповідальних завдань прагну, за можливістю, знайти причини відмови від них	+
5.	Часто вдаюсь до крайнощів: або надлегкі, або надскладні завдання	+
6.	Переважно не відступаю, а шукаю способи подолання перешкод	+
7.	Відповідно до почергової зміни успіхів і невдач схильний до переоцінки своїх успіхів	+
8.	Продуктивність діяльності переважно залежить від моєї цілеспрямованості, а не від зовнішнього контролю	+
9.	При виконанні досить складних завдань, в умовах обмеженого часу, результативність моєї діяльності знижується	+
10.	Я схильний виявляти наполегливість у досягненні мети	+
11.	Я схильний планувати своє майбутнє наперед	+
12.	Якщо ризикую – то з розумом, а не відчайдушно	+
13.	Я не дуже наполегливий у досягненні мети, особливо якщо відсутній зовнішній контроль	+
14.	Уважаю за краще визначати для себе середні за складністю або трохи завищені, проте досяжні цілі	+

15.	Якщо я не можу виконати завдання, то інтерес до цього знижується	+
16.	Залежно від почергової зміни успіхів і невдач я більше схильний до переоцінки своїх невдач	+
17.	Уважаю за краще планувати своє майбутнє лише на найближчий час	+
18.	При роботі в умовах обмеженого часу результативність діяльності в мене покращується, навіть якщо завдання достатньо складне	+
19.	У разі невдачі я переважно не відмовляюся від визначеної мети	-
20.	Якщо я сам вибрав завдання, і не виконав його, то інтерес до нього посилюється	+

Обробка та інтерпретація результатів:

При відповіді на запитання можна отримати 1 бал:
«так»: 1–3, 6, 8, 10–12, 14, 16, 18–20;

«ні»: 4, 5, 7, 9, 13, 15, 17.
Загальна кількість балів. Якщо Ви набрали від 1 до 7 балів, то діагностується мотивація на невдачу (страх невдачі). Якщо Ви набираєте від 14 до 20 балів, то діагностується мотивація на успіх (сподівання на успіх). Якщо кількість отриманих балів у межах від 8 до 13, то слід уважати, що мотиваційний показник не визначений. При цьому 8–9 балів ближче до страху невдачі, а 12– 13 балів ближче до мотивації успіху.

Опитувальник «Потреба в досягненні» (Ю. Орлов).

Методика спрямована на дослідження особливостей мотивації досягнень і запропонована Ю. Орловим 1978 року. Опитувальник рекомендований для дослідження впливу мотивації досягнення на ефективність діяльності.

У методиці міститься 22 твердження, що дозволяють уточнити думки досліджуваних щодо власних потреб, інтересів тощо. Варто зазначити, що Ю. Орлов розглядав потребу в досягненні як основу мотиву досягнення та схарактеризував її через призму постійного суперництва людини з власним

«Я» у намаганні перевершити раніше досягнутий рівень, виконати щось краще, ніж раніше тощо.

Інструкція. Якщо Ви погоджуєтесь із твердженням, поставте позначку

«+» поряд із ним, ні – позначку «–». Зверніть увагу, що твердження дуже короткі й не висвітлюють думки повністю. Уявляйте собі типові результати і не

замислюйтеся над деталями. Не витрачайте час на обдумування, відповідайте швидко, давайте першу відповідь, що спадає вам на думку.
Текст опитувальника:

№ з/п	Запитання	Позначка
1.	Думаю що успіх у житті залежить переважно від випадку, ніж від розрахунку	+
2.	Якщо я припиню займатися улюбленою справою, то знижується інтерес до всього	-
3.	Для мене в будь-якій справі важливіше процес виконання, а не кінцевий результат	-
4.	Уважаю, що люди більше страждають від невдач на роботі, ніж від поганих взаємовідносин із рідними	+
5.	На мою думку, більшість людей живе думаючи насамперед, а не нагальними потребами	+
6.	У житті у мене було більше успіхів, ніж невдач	+
7.	Активні люди мені подобаються більше, ніж пасивні	+
8.	Навіть у звичайній роботі я прагну удосконалити деякі її елементи	+
9.	При прагненні до успіху, я можу забути про заходи безпеки	-
10.	Мої батьки вважали мене ледячим	-
11.	Думаю, що в моїх невдачах швидше винні обставини, ніж я сам	+
12.	Мої батьки дуже постійно контролювали мене	+
13.	Терпіння у мені більше, ніж здібностей	+
14.	Саме лінь змушує мене частіше відмовлятися від своїх прагнень	+
15.	Думаю, що я впевнена в собі людина	+
16.	Заради успіху я можу ризикнути, якщо навіть шанси дуже низькі	+
17.	Я не старанна людина	+
18.	Коли все вдало, я більш енергійний.	+
19.	Якби я був журналістом, я писав би, мабуть, про оригінальні винаходи людей, ніж про події	+
20.	Мої близькі зазвичай не підтримують мене	+
21.	Мої вимоги до життя нижчі, ніж у моїх товаришів	+
22.	Мені здається, що я більш наполегливий, ніж здібний	+

Обробка та інтерпретація результатів:

Визначіть кількість позитивних відповідей («+») на питання 2, 4, 6, 8, 9,

13, 15, 16, 18. 19, 22 і кількість негативних відповідей («–») відповідно до запитань.

Рівні потреби в досягненні:

2–11 – низький рівень; 12–15 – середній рівень; 16–22 – високий рівень.

Із запропонованих методів визначіть ті, що належать до групи методів

«Організація виконання управлінських рішень». Обрані методи позначте позначкою «+».

№	Назва методу	Позначка
1.	Організація «Мозкового штурму»	+
2.	Ознайомлення з планами, графіками, розкладом занять
3.	Бесіда	+
4.	Організація засідань методичних об’єднань, кафедр	+
5.	Організація нарад	+
6.	Організація засідань педагогічних, учених рад	+
7.	Організація лекцій
8.	Організація наставництва педагогів
9.	Організація самоосвіти працівників	+
10.	Організація підвищення кваліфікації	+
11.	Організація конференцій
12.	Організація семінарів	+
13.	Організація екскурсій	+
14.	Ознайомлення з пам’ятками, положеннями, інструкціями
15.	Ознайомлення з посадовими обов’язками
16.	Ознайомлення з тарифікацією	+
17.	Ознайомлення з договорами	+
18.	Ознайомлення з пам’ятками, інструкціями	+

Блок запитань і завдань для самоконтролю

Як гуманістична психологія впливає на функціонування освітніх організацій? Відповідь обґрунтуйте.

Представники гуманістичної психології називають такі основні аспекти розуміння сутності особистості:

- людина — це найвища цінність в існуючому світі; - кожна людина — унікальна, неповторна, своєрідна, тому необхідно визнавати «автономію» кожної людини, її право йти своїм шляхом і на цьому шляху розкривати свої смисли як безцінну потенційну можливість життя;

- найціннішою властивістю психологічної організації людини є її намагання розвивати свої потенційні творчі можливості, вдосконалювати себе, керувати власним розвитком;

- вільний вибір — основа розвитку особистості, позитивних особистісних змін;

- необхідними і достатніми умовами гуманізації будь-яких міжособистісних стосунків, які забезпечують реальні особистісні зміни, є: безоцінне позитивне прийняття іншої людини, вміння її вислухати і співпереживати їй, конгруентне (тобто адекватне, справжнє і щире) самовираження себе у спілкуванні з нею; - зовні людину не можна гуманізувати, будь-яка гуманізація — це передусім гуманізація (і гармонізація) стосунків особистості зі своїм внутрішнім «Я».

Схарактеризуйте психологічні особливості управління освітніми організаціями порівняно з управлінням організаціями.

Розкрито специфіку управління освітніми організаціями порівняно з управлінням організаціями в інших соціальних сферах (бізнес, виробництво тощо). Проаналізовано психологічні характеристики суб'єкта та об'єкта управління в освітніх організаціях та закономірності їх взаємодії. Представлено систему формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Показано роль практичної психології у психологічному забезпеченні управління освітніми організаціями.

Головна мета (місія) освітньої організації, незалежно від рівня управління, на якому вона функціонує, полягає в забезпеченні навчання, виховання і розвитку особистості, тобто кінцевим «продуктом» функціонування освітньої організації, що на нього мають працювати всі рівні управління (від Міністерства освіти і науки до навчального закладу), є «живий» об'єкт, особистість — соціальна істота, яка включена в суспільні відносини і є суб'єктом цих відносин. Це істотно відрізняється від основної місії, наприклад, виробничих або комерційних організацій, яка полягає у створенні матеріальних цінностей, забезпеченні споживачів товарами і наданні їм послуг (і на основі цього — отримання певного прибутку), а отже, кінцевим результатом функціонування таких організацій є «неживий», хоч, можливо, і досить складний за своїми параметрами продукт.

Схарактеризуйте способи запобігання конфліктів в освітніх організаціях.

Успіх профілактики й попередження конфліктів визначається рядом передумов:

знанням загальних принципів управління в колективі та вмінням використовувати їх для аналізу конфліктних ситуацій;
рівнем загальнотеоретичних знань про сутність конфлікту, його причини, види й етапи розвитку;
глибиною аналізу на теоретичній основі конкретної передконфліктної ситуації, що в кожному окремому випадку виявляється унікальною й потребує особливого комплексу методів і засобів її улагоджування;
міра відповідності обраних методів коригування небезпечної ситуації, що виникла, її конкретному змісту.

Які соціально-політичні бар’єри перешкоджають гуманізації управління закладами освіти?

в сучасних умовах перешкоджають три групи бар'єрів: соціально-економічні, власне освітянські (зумовлені особливостями функціонування системи середньої освіти), психологічні.

До соціально-економічних бар'єрів належать традиції авторитарного стилю керівництва в усіх сферах нашого суспільства; крах старих соціальних і духовних цінностей; хаос в економіці; реальне зубожіння значної кількості населення тощо. Групу бар'єрів, зв'язаних безпосередньо з системою середньої освіти, становлять такі: низький соціальний статус освіти в суспільстві; залишковий принцип її фінансування; перехід першокласних фахівців у сферу бізнесу у зв'язку з економічною кризою; консерватизм системи середньої освіти тощо. До психологічних бар'єрів належать: низький рівень психологічної культури педагогів і управлінців; відсутність розгалуженої системи шкільних психологічних служб; недостатня орієнтація суспільної свiдомості в цілому на необхідність психологічного забезпечення життєдіяльності людей тощо.

1 2 3 4 5 6 7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас