Ім'я файлу: робота.doc
Розширення: doc
Розмір: 590кб.
Дата: 24.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Текст реферата.doc
формування асорт.doc
Розширення: doc
Розмір: 590кб.
Дата: 24.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Текст реферата.doc
формування асорт.doc
Важливим фінансово-економічним показником діяльності магазину є валовий та чистий прибуток. Вже декілька років підряд через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин валовий прибуток, тобто від реалізації, в ТКФ “ЦУМ“ має тенденцію до зниження і стає все більшим негативним числом. Якщо в 2000 році прибуток від реалізації становив – 142,8 тис. грн., то в 2002 році – 169,6 тис. грн. Тільки завдяки прибутку від оренди та іншим прибуткам в 2000 році вдалося підприємству погасити негативну різницю; балансовий прибуток становив 0,2 тис. грн, в 2002 році підприємство мало – 7,9 тис. грн. проти запланованих 164,6 тис. грн.
Отже, чистий прибуток в магазині зменшується, тому керівництву слід точно виявити причини такого економічного явища і в подальшій діяльності намагатися його не допускати.
Найважливішою причиною такого становища є зменшення, і порівняно з 2000 роком, і з запланованим показником, суми реалізації товару – товарообороту. Це говорить про те, що приділяється недостатньо уваги розробці заходів по здійсненню плану реалізації товарів.
Одним з головних чинників діяльності підприємства є його основні фонди. Найбільш загальним і широко застосовуваним показником використання основних фондів є фондовіддача, яку визначають за формулою :
ФВ = Орм (2.1) , де
ОсФ
ФВ – фондовіддача ;
Орм – обсяги реалізації товарів ( товарооборот ) ;
ОсФ - величина основних фондів.
В ТКФ “ ЦУМ “ цей показник становив :
В 2000 році – ФВ = 717,8 тис.грн. = 0,54 грн.
1336,7 тис.грн.
в 2002 році – ФВ = 605 тис.грн. = 0,50 грн.
1208,5 тис.грн.
Як показують розрахунки, в 2002 році знизилася також фондовіддача основних фондів, хоча плановий розмір її 1 грн. 18 коп.
До важливих витрат показників, що потребують ретельного регулювання у процесі діяльності, належить зарплатоємність товарообороту. Для її обчислення користуються показниками фонду заробітної плати (Фзп) та обсягу реалізації товарів (Орм). Так як, відповідно до статуту, основна і додаткова заробітна плата працівників виплачується з Фонду споживання , то формула матиме вигляд :
Зєт = Фс
Орм , (2.2) де
Зєт – зарплатоємність товарообороту ;
Фс - фонд споживання ;
Орм – обсяг реалізації товарів
В ТКФ “ ЦУМ “ цей показник становив :
2000 рік – Зєт = 152,1 тис.грн. = 0,221 грн.
687 тис.грн.
2002 рік – Зєт = 130,6 тис.грн. = 0,221 грн.
591,6 тис.грн.
Варто розрахувати також зарплатовіддачу (ЗВт), тобто обсяг реалізованої продукції на одну грошову одиницю заробітної плати. За наявними вихідними даними вона дорівнює :
2000 рік - ЗВт = 687 тис.грн. = 4,52 грн.
152,1 тис.грн.
2002 рік – ЗВт = 591,6 тис.грн. = 4,53 грн.
130,6 тис.грн.
Цей показник (2000 і 2002 років) є помітно меншим за галузеву пересічну величину.
Ефективність діяльності великою мірою залежить від використання трудових ресурсів (працюючих). Найбільш вірогідно його характеризує показник продуктивності праці (Пп), який визначають діленням обсягу реалізованої продукції (Орм) на загальну кількість персоналу (Чп), тобто:
Пп. = Орм / Чп, (2.3)
Рівень продуктивності праці в ЦУМі становив :
2000 рік - Пп. = 687 : 173 = 3,97 тис.грн.
2002 рік - Пп. = 591,6 : 161 = 3,67 тис.грн.
( при плані 1581 : 182 = 8,69 тис.грн. )
Отримані розрахункові рівні продуктивності праці свідчать про те, що спостерігається зниження продуктивності праці порівняно з 2000 роком на 7,5 %, при тому, що кількість працюючих зменшилася на 12 чоловік.
Аналіз діяльності ТзОВ “ Хмельницький ЦУМ “ не повний без аналізу активів капіталу.
Ефективність використання оборотних активів в ЦУМі оцінимо за показниками :
коефіцієнт обертання ( Кооа )
2000 рік – Кооа = 687 тис.грн. = 0,37
1853,6 тис.грн.
2002 рік – Кооа = 591,6 тис.грн. = 0,35
1697,9 тис.грн
період обороту оборотних активів ( Пооа )
2000 рік – Пооа = 360 = 972,9 дн.
0,37
2002 рік – Пооа = 360 = 1028,6 дн.
0,35 ,
що говорить про надто неефективне використання оборотних активів;
рівень рентабельності оборотних активів :
2000 рік – Рроа = П * 100 = 0,2 * 100 = 0,01 %
ОА 1853,6
2002 рік - негативний показник.
Таким чином, зменшення обсягів реалізації товарів та суми оборотних активів призвели до неефективного використання активів.
Оцінюючи діяльність ЦУМу необхідно звернути увагу на її бізнесово-фінансовий бік. В процесі фінансового аналізу підприємницької діяльності універмагу виявилося, що працівники не ефективно використовують наявні кошти, які б могли забезпечити отримання конкретного прибутку. Це доводять розраховані показники :
показник прибутковості власного капіталу ( Кпвк ) :
Кпвк = Пч * 100%
Квл (2.4 ) , де
Пч – чистий прибуток ;
Квл – власний капітал.
Якщо в 2000 році він становив 0,01%, то
Кпвк = 0,2 * 100% = 0,01%
1540,6
в 2002 році це взагалі від’ємний показник.
показник прибутковості всіх активів.
Беручи до уваги те, що позичкових коштів у підприємства більше ніж власних, то показник прибутковості всіх активів значно менший за відсоткову ставку за довгострокові кредити, через що економічно-фінансову ситуацію на підприємстві необхідно оцінити як критичну.
Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є інвестиційна його незалежність (автономність) від зовнішніх джерел. Останню в достатній мірі визначають три коефіцієнти :
коефіцієнт фінансової незалежності :
Кфнз = Кв / Кб (2.5)
В ЦУМі він становить :
2000 рік - Кфнз = 1540,6 = 0,45
3448,0
2002 рік - Кфнз = 1560,5 = 0,44
3514,0
Коефіцієнт фінансової незалежності менший за 0,5 і має тенденцію до зниження, що означає – фінансування діяльності магазину за рахунок залучення коштів здійснюється вже в недопустимих межах ;
коефіцієнт залучення довгострокових позичкових коштів (Кзпк) при обчисленні визначається як частка довгострокових кредитів (Кдс) у загальному обсязі власних та прирівняних до них коштів (Квп) за формулою :
Кзпк = Кдс / Квп (2.6) , де
Кзпк - коефіцієнт залучення довгострокових позичкових коштів ;
Кдс - частка довгострокових кредитів ;
Квп - обсяг власних та прирівняних до них коштів.
Фірма “ ЦУМ “ має такі показники коефіцієнту :
2000 рік - Кзпк = 1501,3 = 0,853
1759,2
2002 рік - Кзпк = 1508,2 = 0,857
1759,2
Характеризуючи відносну величину залучення позичкових коштів для виконання фінансових зобов’язань підприємства порівняно з його статутним фондом ( капіталом ), слід відмітити, що він значно перевищує встановлену світовою практикою частку позичкових коштів – 1/3 власного капіталу. Довгострокові позичкові кошти ЦУМу становили 85-86% загальної суми джерел власних та прирівняних до них коштів, що свідчить про неефективну систему господарювання.
коефіцієнт покриття платежів з фіксованими термінами виплат (Р ис) фактично фіксує розмір річних платежів підприємства, зв’язаних з його довгостроковими зобов’язаннями, і визначається порівнянням валового прибутку (Пв) та суми довгострокових пасивів (Пдс) за формулою :
k пп = Пв / Пдс (2.7), де
k пп – коефіцієнт покриття платежів з фіксованими термінами виплат;
Пв - валовий прибуток ;
Пдс - сума довгострокових пасивів
В 2000 році - k пп = - 142,8 = -0,1
1501,3
В 2002 році - k пп = - 169,6 = -0,11
1508,2
Фінансовий стан діяльності вважається більш-менш нормальним, якщо коефіцієнт покриття таких платежів коливається в межах 1,5-2,0. Але розраховані показники ЦУМу далеко виходять за межі цього інтервалу і говорять про те, що універмаг не в змозі покрити платежі самостійно.
Однією з важливих функцій адміністрації товариства є управління персоналом. Поняття персоналу характеризується чисельністю та складом працівників.
В складі персоналу торговельно-комерційної фірми виділяють три категорії працівників :
персонал управління – адмінапарат.
До цієї категорії за штатним розкладом відноситься 22 штатних одиниці, серед яких директор, провідний юрист, інспектор ВК, економісти, бухгалтери тощо ;
торгово-оперативний персонал – працівники, які безпосередньо зайняті обслуговуванням покупців.
В ЦУМі це найчисельніша група працівників, поділена на два товарних комплекси :
Товарний комплекс № 1 – 49,5 штатних одиниці,
Товарний комплекс № 2 – 61,5 штатних одиниці.
допоміжний персонал представлений в ЦУМі декоратором вітрин, прибиральниками виробничих та службових приміщень, двірником, вантажником і т.д. – всього 20,5 одиниць.
Розглянувши поділ працівників за посадами та професіями необхідно відмітити, що найбільшу кількість складають продавці – 89 чоловік, 10 касирів торгового залу. В складі адмінапарату виділяють керівників та спеціалістів.
Переважна більшість працівників ЦУМу за спеціальністю товарознавці-організатори середньої чи вищої кваліфікації. Складі посад спеціалістів виділяють також економістів, фінансистів, бухгалтерів тощо.
В залежності від рівня знань, вмінь та трудових навиків робітники основних посад, професій та спеціальностей поділені на кваліфікаційні категорії : продавці – 1,2,3 категорії, спеціалісти – переважно 1 та 2 категорій.
У відповідності до діючого порядку обліку на підприємстві за статтю та віком виділяють такі групи працівників :
Чоловіки – до 30 років - 4 ;
від 30 до 60 років - 15 ;
більше 60 років - .
Жінки - до 30 років - 22 ;
від 30 до 55 років – 106 ;
понад 55 років – 14.
Отже, в універмазі переважно жіночий колектив, причому переважають люди середнього та перед пенсійного віку. Не використані в ЦУМі можливості по зайнятості чоловіків у відділах складно технічного напрямку.
ТОВ ТКФ “ЦУМ“ планує свою господарську діяльність самостійно. В умовах ринкових відносин, значної конкуренції магазин повинен не просто виконувати план, а й отримувати прибуток, з власної виручки розраховуватись з постачальниками та бюджетом, покращувати матеріальні і соціальні умови трудового колективу, знаходити кошти для розширення торгових операцій. В цих умовах робота фірми повинна бути рентабельною.
3. ФОРМУВАННЯ ТОВАРНОГО АСОРТИМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ
Торговий асортимент ТОВ ТКФ Хмельницький “ЦУМ” формується шляхом його підбору з врахуванням спеціалізації магазину з дотриманням наукових принципів.
Основними принципами є наступні:
- відповідність асортименту товару характеру попиту, пропонованого населенням у районі діяльності магазина. Асортимент товарів досить гнучкий, відповідає попиту, що змінюється, враховує професійний і статевовіковий склад населення, його купівельну спроможність, іногородній попит і т.д.;
- комплексне задоволення попиту, що забезпечує максимальні зручності покупцям і економію часу при придбанні товарів. За розмірами торговельної площі магазин “ЦУМ” – достатньо велике підприємство, тому кількість і найменування споживчих комплексів залежать саме від неї, також це стосується і структури товарообороту магазина, великий вплив має наявність інших типів торгових підприємств у зоні його діяльності, які є конкурентами;
- забезпечення достатньої повноти, широти, і глибини товарного асортименту, його стійкості. Під повнотою асортименту ТОВ “ЦУМ” мають на увазі ступінь відповідності номенклатури торгового асортименту номенклатурі, затвердженої асортиментним переліком. Широта асортименту - це число товарних груп чи видів товарів, а глибина - число асортиментних позицій даної товарної групи чи виду товару. Магазин має гранично різноманітний асортимент товарів, обумовлений обсягом товарообороту і незнижуваним товарним запасом;
- забезпечення рентабельної роботи магазину. Асортимент товарів “ЦУМу” майже завжди забезпечує ріст товарообороту, а структура асортименту - одержання потрібного розміру прибутку і рентабельну роботу.
Формування асортименту товарів у оптово-роздрібній торговій мережі міста взагалі здійснюється за наступними етапами:
Етап I. Розподіл асортименту між усіма торговими підприємствами в межах міста.
Етап II. Встановлення структури асортименту (основних груп реалізованих товарів) для кожного магазину з урахуванням його типорозміру і місця розташування, зони діяльності. На цьому етапі встановлюються кількісні співвідношення окремих груп товарів і відбувається їхнє ув’язування з плановими показниками магазину.
Етап III. Підбір внутрігрупового асортименту по відмітних ознаках із прив’язкою його до конкретної торгової площі. Цей етап найбільш важкий, тому що він означає не тільки вироблення певної моделі, але також безупинну роботу з забезпечення життєвості цієї моделі.
Завершуються ці етапи розробкою конкретного переліку реалізованих товарів для кожного магазину. Формування торгового асортименту являє собою основу комерційної роботи в роздрібній торгівлі. Однак, на сьогоднішній день в магазині “ЦУМ” відсутній асортиментний перелік, а мінімум асортименту товарів встановлює директор, опираючись на свою інтуїцію та враховуючи попит на товари.
Формування асортименту в “ЦУМі” - це цілеспрямована діяльність по приведенню у відповідність товарної пропозиції з попитом населення за обсягом і структурою. Проблема структурноасортиментної збалансованості (вартісної і натурально-речовинної) є однією з головних у системі управління ринком споживчих товарів.
Асортимент, якість, ціна - основні фактори, що визначають ступінь задоволення попиту населення.
Кожна категорія споживачів висуває певні вимоги до якості, орієнтується на конкретний асортимент і вважає прийнятним для себе певний рівень цін.
Головною умовою збалансованості попиту та пропозиції на внутрішньому ринку є виробництво товарів в асортименті, розрахованому на попит конкретної групи споживачів. Підпорядкування цій умові всіх ланок від розробки нового товару до його реалізації є найважливішою умовою раціонального формування асортименту і управління ним. Тільки за допомогою економічних важелів можуть бути ув’язані інтереси всіх учасників цієї діяльності.
Задачі асортиментної політики магазину “ЦУМ” наступні:
* задовольнити попит покупців в товарах народного споживання непродовольчого та деяких груп продовольчого напряму;
* забезпечити фінансову стійкість підприємства завдяки збільшенню обсягів продажу та зменшення витрат;
* забезпечити гнучке реагування на вимоги ринку, дотримання принципу взаємодоповнення, взаємоув’язки товарів і послуг.
Асортиментна політика, яку як основу діяльності дотримується “ЦУМ”, визначає оптимальне співвідношення набору товарів з різним життєвим циклом, що одночасно знаходяться в магазині:
* основу складає група товарів, що забезпечує найбільший товарооборот – це взуття, одяг, галантерейні товари, електропобутова техніка;
* включаються супутні товари;
* є виділені стратегічні товари - ті, котрі виводяться на ринок на перспективу (керамічні будівельні товари);
* включені в асортимент тактичні товари, що стимулюють продаж основної групи (покупцям великої кількості облицювальної плитки – набір бокалів у подарунок);
* в асортименті є і товари, на які вже низький попит і тенденція зниження продовжується (склянки зі звичайного скла за низькими цінами).
Однак, відсутність асортиментного переліку в магазині робить процес управління асортиментною політикою, оптимізації асортименту в магазині “ЦУМ” достатньо складним, хоча й наявність асортиментного переліку була більш необхідною в умовах недостатньої пропозиції товару. В міру насичення ринку товарами метод формування асортименту з наявністю асортиментного переліку виявився неефективним, тому що він не орієнтований на гнучке реагування на зміни на конкретному ринку чи його сегменті; асортиментний перелік закріплює диктат виготовлювача, так як включає тільки ті товари, що може в достатній кількості запропонувати виробник; закріплення принципу обов’язкового асортиментного переліку як оцінний показник діяльності торгового підприємства не стимулює торгових працівників до його зміни.
Формуючи оптимальний асортимент ТОВ ТКФ “ЦУМ” створило певний товарний запас, щоб уникнути перебоїв у торгівлі у випадку затримки постачань. При цьому підприємство зводить до мінімуму негативні наслідки нагромадження і збереження товарів.
Тому оптимальний асортимент товару в магазині визначено з урахуванням потреби в ньому для задоволення попиту і витрат на його просування, збереження, реалізацію.
Не менш важливою умовою формування асортименту в ринковій економіці є забезпечення рентабельної роботи торгового підприємства.
Це припускає використання принципово нової концепції управління асортиментом, заснованої на знанні вимог ринку і забезпеченні конкурентноздатності торгового підприємства.
Торгове підприємство “ЦУМ” з метою домогтися успіху на ринку, постійно збільшує обсяги продажів, воно вчасно, гнучко реагує на його вимоги, постійно піклується про те, щоб додавати до набору товарів нові і відтинати ті, котрі більше не забезпечують прибуток підприємству. В асортимент товарів включені товари, яким віддали перевагу споживачі, бо чим привабливіший для споживача товар, тим у більшому ступені він вплине на конкурентноздатність торгового підприємства.
Цей підхід використовується ТКФ “ЦУМ” як стратегія добору товарів, що включаються в асортимент. Так сформована асортиментна модель магазину, орієнтована на споживача й забезпечує йому фінансову стійкість.
Обґрунтування оптимального асортименту в “ЦУМі” базується на аналізі беззбитковості - методі ухвалення рішення з визначенням точки, у якій загальний дохід зрівнюється із сумарними витратами, тобто точки, за якої підприємство стає прибутковим.
Для кожного товару, включеного в асортимент “ЦУМу”, необхідно розробити стратегію його реалізації: визначення обсягів і цін реалізації, вибір форм продажу і реклами, набору послуг, методів стимулювання збуту.
Привабливість торгового підприємства, як відомо, оцінюється споживачем з погляду задоволеності за наступними факторами: близькість (до будинку, роботи, пішохідних маршрутів); асортимент (його широта, глибина, стійкість); рівень цін (широта цінової гами, стимулювання покупок); послуги (доставка товару, збірка-ремонт і ін.); час, який потрібен для здійснення покупки (наявність черг, легкість виявлення потрібного товару); атмосфера (розміщення товарів, красивий інтер’єр, ввічливе обслуговування).
Формуючи і реалізуючи на ринку асортиментну політику, маркетингова діяльність виконує свою основну функцію - приведення у відповідність попиту та пропозиції.
Для торгового підприємства дуже важливо знати, наскільки покупець вдоволений асортиментом товарів. З’ясування ступеня задоволеності покупців, по суті, є мірою конкурентноздатності даного торгового підприємства. Якщо покупці не задоволені, важливо мати можливість з’ясувати, що потрібно поліпшити. Необхідно знайти вірний баланс, при якому здійснюється поліпшення позицій асортименту товарів. Для виявлення незадоволеного попиту можна використовувати діаграму ступеня задоволеності. Метод також зручний для виявлення пріоритетних товарів при удосконалюванні асортименту. Якщо опитування виявило, що велика кількість покупців не задоволені асортиментом, діаграма ступеня задоволеності точно визначить, чим конкретно покупець не вдоволений і на асортимент якої групи товарів, у першу чергу, потрібно звернути увагу.
Діаграма ступеня задоволеності в магазині “ЦУМ” ґрунтується на 8 найбільш важливих видах товарів, по яких проведене опитування. В основі з’ясування ступеня задоволеності була покладена шкала оцінки значимості (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Анкета, для визначення ступеня задоволеностіасортиментомтоварів
Найменування товару | Ступінь задоволеності | важливість | ||||||
| від’єм-ний | низький | середній | добрий | високий | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | 3 | |
| | | | | | | | | |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10