ТЕМА 1. СОЦІОЛОГІЯ, ЇЇ МІСЦЕ І РОЛЬ У НАУЦІ ТА СУСПІЛЬСТВІ

1. 
   Об’єкт і предмет соціології.
   
2. 
   Закони та категорії соціології.
   
3. 
   Структура, функції, методи соціології.
   
4. 
   Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук.
   

• 
  визначити сутність понять об’єкт і предмет соціології;
  
• 
  знати визначення поняття “соціальний закон”, уміти пояснити його сутність і відмінність від законів інших наук;
  
• 
  мати уявлення про те, що являють собою категорії соціології;
  
• 
  охарактеризувати структуру соціологічного знання;
  
• 
  розкрити зміст основних функцій соціології, дати їм визначення і показати їх роль у розвитку соціології;
  
• 
  мати уявлення про основні методи соціологічного дослідження;
  
• 
  усвідомити, що являє собою наука соціологія і пояснити, яке місце займає вона серед інших суспільних і гуманітарних наук.
  

1. Об’єкт і предмет соціології

2. Закони і категорії соціології

• 
  закони, що констатують співіснування соціальних явищ. За такими законами, якщо явище одне, то має бути і інше явище. Так, індустріалізація і урбанізація в суспільстві визначають скорочення зайнятого в суспільному господарстві населення;
  
• 
  закони, що визначають тенденції розвитку. Ці закони зумовлюють зміну структури соціального об’єкта, перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого. Наприклад, зміна характеру продуктивних сил вимагає зміни характеру виробничих відносин;
  
• 
  закони, що визначають зв’язок між соціальними явищами. Це функціональні закони, вони відображають зв’язок між основними елементами соціального об’єкта, що відбиває характер його функціонування;
  
• 
  закони, що фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами. Ці закони зводяться до того, що найважливішою і найнеобхіднішою умовою соціальної інтеграції виступає поєднання суспільних інтересів з особистими;
  
• 
  закони, що вказують на можливість чи вирогідність зв’язку між соціальними явищами. Так, рівень розпаду шлюбів в різних країнах підвищується і коливається разом з економічними циклами.
  

1. 
   Категорії, що поясняють статику суспільства, його структуру з виокремленням її основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як “соціальна спільність”, “соціалізація”, “особистість”, “соціальна група”, “соціальна верства”, “соціальна стратифікація”, “соціальний контроль” та ін.
   
2. 
   Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни – причини, характер, етапи тощо. Ці категорії вказують, як змінюється соціальний об’єкт, якими є особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як “соціальний розвиток”, “соціальна трансформація”, “соціальний протест”, “соціальний рух”, “соціальна мобільність” та ін.
   

1. 
   Загальнонаукові категорії у соціологічному заломлені (“суспільство”, “соціальна система”, “соціальний розвиток” тощо).
   
2. 
   Безпосередні соціологічні категорії (“соціальний статус”, “стратифікація”, “соціальний інститут”, “соціальна мобільність” тощо).
   
3. 
   Категорії дисциплін, суміжних із соціологією (“особистість”, “сім’я”, “соціальна політика”, “економічна соціологія” тощо)