1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
Ім'я файлу: Соціологія Конспект лекцій.doc
Розширення: doc
Розмір: 666кб.
Дата: 17.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
практика виробнича.docx
наукова стаття.doc
ТАУ.docx
Технологія виробництва запечених страв з м`яса.doc
otsinyuvannya-1-4-kl-2020.doc
bestreferat-296618.docx
KR_Skvarok_2016-конвертирован.docx
Kravchenko.doc
11041698_metodichka_ond_(zhukov)_broshura.docx
ABC-XYZ-analysis.pdf
наукова робота з фізкультури.docx
методичка 23.pdf
Реферат.docx
Гломерулонефрит.docx
bibliofond.ru_664715.rtf
молодша.docx
2-1 Кримінологія.docx
лес---.ru.uk.docx
антиангінальні.ppt

ТЕМА 1. СОЦІОЛОГІЯ, ЇЇ МІСЦЕ І РОЛЬ У НАУЦІ ТА СУСПІЛЬСТВІ





  1. Об’єкт і предмет соціології.

  2. Закони та категорії соціології.

  3. Структура, функції, методи соціології.

  4. Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук.


Після вивчення матеріалу лекції студенти повинні вміти:

    • визначити сутність понять об’єкт і предмет соціології;

    • знати визначення поняття “соціальний закон”, уміти пояснити його сутність і відмінність від законів інших наук;

    • мати уявлення про те, що являють собою категорії соціології;

    • охарактеризувати структуру соціологічного знання;

    • розкрити зміст основних функцій соціології, дати їм визначення і показати їх роль у розвитку соціології;

    • мати уявлення про основні методи соціологічного дослідження;

    • усвідомити, що являє собою наука соціологія і пояснити, яке місце займає вона серед інших суспільних і гуманітарних наук.



1. Об’єкт і предмет соціології



Слово “соціологія” походить від латинського слова “societas” (суспільство). Отже, дане словосполучення означає в прямому розумінні вчення про суспільство. Вперше термін “соціологія” в науку ввів французький мислитель Огюст Конт (1798-1857), який вважається засновником науки. Вводячи новий термін у 30-х роках XIX ст., він визначав соціологію як загальну науку про структуру суспільства, його розвиток. Намагання пізнати, осмислити суспільство, реалізувати своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії. Виникнення соціології як самостійної науки було зумовлене розвитком соціуму та суспільствознавства в кінці XVIII – на початку XIX ст. В ті часи світ переживав глибокі соціальні зміни, пов’язані з переходом від традиційного до сучасного індустріального суспільства. Нові форми економічного та політичного життя вимагали конкретного наукового аналізу. Постала потреба переходу від загальних абстрактних філософських роздумів про суспільство та тенденції його розвитку до позитивної науки, яка має справу не тільки з теорією, а й оперує значним фактичним матеріалом. А так як наукові методи пізнання були розроблені і застосовувались в той час природознавством, то соціологія перебувала під його впливом.

Об’єктом соціологічного знання є суспільство, але суспільство вивчають і право, і філософія, і історія, і етика і т.д. Отож, коли ми говоримо про об’єкт пізнання соціології, то маємо на увазі зв’язки і відносини, які прийнято називати соціальними.

Слід відрізняти об’єкт і предмет соціології. Коли ми говоримо про об’єкт пізнання, то мова йде про те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а коли – про предмет, то це означає, що завдяки данній науці (у нашому випадку це соціологія) ми вивчаємо якусь специфічну сторону об’єкта. Тому предмет науки не може бути тотожним об’єкту (чи об’єктам), які вона вивчає. Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об’єкта дослідження. Сучасне тлумачення предмета соціології має враховувати насамперед те, що вона є специфічним науковим знанням про суспільство, яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний предмет. Об’єкт соціології – суспільство як цілісна соціальна реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя, такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути тощо. Зарубіжні автори по-різному висловлюються щодо предмета соціології, але найбільш загальноприйнятим є розуміння, що предмет соціології – це закони і закономірності функціонування та розвитку суспільства як цілісного організма; особистості, соціальної групи, спільноти; соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів з проблемами, пов’язаних з їх соціальними статусами і ролями.

Отже, соціологія – це наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

2. Закони і категорії соціології



У процесі функціонування спільнот формується безліч різних соціальних зв’язків. Нерідко вони сприймаються, як щось тимчасове, випадкове. Та насправді всі вони зумовлені суспільними зв’язками, відносинами, що характеризуються загальністю, необхідністю. Ці зв’язки називають законами.

Соціальний закон – об’єктивний і повторюваний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій. В сучасній соціології виділяють п’ять категорій соціальних законів:

  • закони, що констатують співіснування соціальних явищ. За такими законами, якщо явище одне, то має бути і інше явище. Так, індустріалізація і урбанізація в суспільстві визначають скорочення зайнятого в суспільному господарстві населення;

  • закони, що визначають тенденції розвитку. Ці закони зумовлюють зміну структури соціального об’єкта, перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого. Наприклад, зміна характеру продуктивних сил вимагає зміни характеру виробничих відносин;

  • закони, що визначають зв’язок між соціальними явищами. Це функціональні закони, вони відображають зв’язок між основними елементами соціального об’єкта, що відбиває характер його функціонування;

  • закони, що фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами. Ці закони зводяться до того, що найважливішою і найнеобхіднішою умовою соціальної інтеграції виступає поєднання суспільних інтересів з особистими;

  • закони, що вказують на можливість чи вирогідність зв’язку між соціальними явищами. Так, рівень розпаду шлюбів в різних країнах підвищується і коливається разом з економічними циклами.

Соціальні закони або тенденції проявляються не взагалі, а в конкретній формі – в діяльності окремої людини. Людина діє в конкретній обстановці, умовах суспільства. Соціологія досліджує відносини соціальних спільностей, верств, що дозволяє не лише виявити форми прояву соціальних тенденцій у різних сферах суспільства, дисфункціональні елементи в соціальному механізмі, але й їх усувати.

Категорії соціології. Поняття “категорія” виражає універсальні особливості дійсності, загальні закономірності розвитку матеріальних, природних і духовних явищ. Як родове поняття, воно означає розряд, групу предметів, явищ тощо.

Розрізняють дві основних групи категорій соціології:

  1. Категорії, що поясняють статику суспільства, його структуру з виокремленням її основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як “соціальна спільність”, “соціалізація”, “особистість”, “соціальна група”, “соціальна верства”, “соціальна стратифікація”, “соціальний контроль” та ін.

  2. Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни – причини, характер, етапи тощо. Ці категорії вказують, як змінюється соціальний об’єкт, якими є особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як “соціальний розвиток”, “соціальна трансформація”, “соціальний протест”, “соціальний рух”, “соціальна мобільність” та ін.

Більш поширеним є підхід, за яким виділяють три групи категорій:

  1. Загальнонаукові категорії у соціологічному заломлені (“суспільство”, “соціальна система”, “соціальний розвиток” тощо).

  2. Безпосередні соціологічні категорії (“соціальний статус”, “стратифікація”, “соціальний інститут”, “соціальна мобільність” тощо).

  3. Категорії дисциплін, суміжних із соціологією (“особистість”, “сім’я”, “соціальна політика”, “економічна соціологія” тощо)

Однією з особливих і найуживаніших у соціології є категорія “соціальне”.

Соціальне (лат. socialis – товариський, громадський), сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

Категорія “соціальне” тісно взаємодіє з категорією “соціальні відносини”.

Соціальні відносини – самостійний, специфічний від суспільних відносин, які виражають діяльність соціальних суб’єктів, зумовлену їх неоднаковим становищем у суспільстві та роллю в суспільному житті.

Поняття “соціальні відносини” і “суспільні відносини” часто ототожнюють. Але це правомірно лише тоді, коли соціальні відносини розглядають у широкому значенні, протиставляючи їх природним. Суспільні відносини є більш широким поняттям, ніж соціальні відносини. Суспільні відносини – це ті відносини, які встановлюються між великими групами людей. За сферою прояву суспільні відносини можна поділити на: економічні, політичні, духовні, соціальні. Соціальні відносини – це стосунки між групами людей, різноманітні зв’язки між соціальними суб’єктами в процесі їх життєдіяльності, вони існують поряд з суспільними відносинами. До них можна віднести всі форми відносин між невеликими спільностями: побутові, сусідські і т.д. Це трансформація суспільних норм через призму індивідуальних інтересів.

Важливими категоріями є також соціальна дія та соціальна взаємодія.

Соцільна дія – визначена система вчинків, засобів і методів, за допомогою яких особа чи група має намір змінити поведінку, установки або думки інших осіб чи груп;

Соціальна взаємодія – вид безпосередніх або опосередкованих стосунків, зв’язків, що існують і проявляються на суспільному і міжособистісному рівнях; форма соціальної комунікації або спілкування двох і більше осіб, спільнот, в якій систематично здійснюється вплив один на одного.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

скачати

© Усі права захищені
написати до нас