Тема. Іграшки
Мета: розширювати уявлення дітей про іграшки, виділяти характерні риси;
учити чітко вимовляти голосний звук [а]; продовжувати розвивати мовленнє-
ве дихання при довгій вимові звука на одному видиху; учити дітей розглядати
картину та встановлювати взаємозв’язок між зображеними об’єктами; учити
слухати розповідь вихователя, складену за картиною, та у разі повторної
розповіді активно домовляти слова; виховувати у дітей бережливе ставлен-
ня до іграшок, бажання ними гратися, інтерес до художніх творів, уміння
знаходити предмет за його характерними ознаками.
Попередня робота: розглядання сюжетної картини «Діти грають кубиками».
Матеріал: лялька, іграшки, сюжетна картина.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
Психогімнастика «Нумо, дітки, встали в коло!»
Вихователь пропонує дітям утворити коло.
Нумо, дітки, встали в коло,
Подивилися навколо.
Оченята ми закрили
І відкрили оченята.
А тепер почнуть малята
У долонечки плескати.
Наші ніжки — туп-туп-туп!
І до іграшок ідуть,
Будемо ми гратися,
З ними розважатися.
II. Основна частина
Вихователь загадує дітям загадку Г. Демченко.
Хто цю іграшку не знає?
Мабуть, кращої немає.
В неї все, як у людини:
Ручки, ніжки, голова,
Два великих синіх ока
Вона ще й пісеньку співа:
—А-а-а-а-а-а. (Лялька)
Вихователь показує ляльку.
— Хто це? (Лялька) Привітаймося з лялькою Аліною. Що у неї є? (Ручки, ніжки,
голова, очі, носик, ротик) Що вона вміє робити? (Вона вміє співати пісеньку.) Яку
пісеньку? (Вона співає: «А-а-а-а!») Ще раз заспіваймо цю пісеньку. Але для того,
щоб ця пісенька добре вийшла, потрібно широко відкрити ротика. Ось так.
— А зараз ми будемо співати пісеньку «а-а-а-а» та тягнути довгу-довгу «ни-
точку». Ось так.
Витягуючи вперед руки на рівні грудей та немовби тримаючи ниточку паль-
цями, вихователь голосно промовляє: «А-а-а-а». Вправу виконууть декілька ра-
зів. Вихователь контролює правильне виконання вправи. Діти не повинні опу-
скати голову.
— Цю пісеньку можна почути, коли кричить гусачок: «Га-га-га!» Як він
кричить? Коли кричить жабка: «Ква-ква-ква!». Як кричить жабка? Поговорімо
з лялькою.
Вихователь підходить з лялькою по черзі до кожної дитини, пропонує по-
говорити з нею: «Уаа-уаа». Потім вихователь повідомляє дітям, що лялька
Алінка втомилася та їй час спати.
— Тихо заспіваймо ляльці Аліночці колискову: «Баю-баю-бай, баю-баю-бай».
Діти повторюють декілька разів. Вони вкладають ляльку спати.
— Діти, у нас у групі багато цікавих речей. Що тут на підлозі, на поличках,
на килимку? Як це можна назвати одним словом? (Іграшки) З якими іграш-
ками ви любите гратися найбільше? Я люблю гратися з машинкою. Як можна
грати машинкою? (Катати, везти за мотузочку, грати в перегони.)
Діти розповідають про улюблені іграшки та дії з ними.
Дидактична гра «Який, яка, яке?»
Вихователь пропонує кожній дитині взяти по іграшці.
— Ці іграшки однакові? (Ні) Вони різні. Іграшки бувають різних кольорів.
Розкажіть, якого кольору ваші іграшки. Ще іграшки різняться за розміром.
Бувають великі або маленькі іграшки. Ще іграшки виготовлені з різних мате-
ріалів. Дзиґа виготовлена із заліза, вона залізна. Яка дзиґа? Зайчик виготов-
лений із пластмаси, він пластмасовий. Який зайчик? М’яч із гуми. Який м’яч?
Мотрійка із дерева. Яка мотрійка?
Дидактична гра «Упізнай іграшку за описом»
Вихователь розкладає на столі іграшки: м’яч, грузовик, зайчика, відерце, мо-
трійку. Потім пропонує заплющити очі, а в цей час переставляє іграшки місцями.
— Розбіглися всі наші іграшки. Знайдіть їх. Але спочатку послухайте, яку
іграшку потрібно знайти першою. Необхідно знайти круглий, гумовий пред-
мет, що скаче, котиться по підлозі. Ви полюбляєте з ним гратися?
Вихователь пропонує комусь із дітей знайти цю іграшку. Далі гра продов-
жується з іншою іграшкою.
Чистомовка
Чі-чі-чі, чі-чі-чі — є у діточок м’ячі.
Шина-шина, шина-шина — у Мишка швидка машина.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу — ляльці сукню полощу.
Жу-жу-жу, жу-жу-жу — я до іграшок біжу.
Розглядання картини «Діти граються кубиками»
Вихователь пропонує дітям назвати дітей на картині, дати їм імена.
— Що роблять діти? Що будує Ромчик? (Ромчик будує вежу.) А що будує На-
талочка? (Наталочка будує ворота.) Кому везе кубики Сашко? Навіщо дітям
ще кубики? (Діти хочуть побудувати великий паркан.) Гарний паркан збуду-
вали діти. Якого кольору паркан? (Жовтого) А якого кольору ворота та вежа?
(Вони червоного кольору)
Вихователь пропонує дітям послухати розповіді про дітей, які будують
паркан.
— Гарний паркан! Діти його збудували... (з жовтих кубиків), а вежу та во-
рота —… (з червоних). Сашко привіз дітям… (кубики). Він водій. «Бі-бі!» — сигна-
лить машина. — (Розвантажте мене, будь ласка!)». Добре разом грати! (Весело!)
Вихователь повторює розповідь, не промовляючи деяких слів, діти згаду-
ють їх та називають.
III. Підсумок
— Як потрібно поводитися з іграшками? Так, правильно, не ламати, жа-
літи, мити, на місця складати.
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Спортивні ігри
Мета: розширювати уявлення дітей про спортивні ігри; розвивати інтонаційну
виразність мовлення, уміння узгоджувати слова з рухами, дружно спілкува-
тися; вправляти в приспівуванні голосного звука і визначенні першого звука
у сказаному слові; вправляти у вживанні дієслів із займенниками «ми», «ви»,
«вони»; розвивати вміння слухати й відповідати на запитання; збагачувати
словник словами-ознаками, словами-діями; викликати дітей позитивні емо-
ції; виховувати вміння колективно гратися, спонукати до активної участі
у грі, а також інтерес до спортивних ігор.
Попередня робота: розглядання сюжетної картини «На стадіоні».
Матеріал: м’яч, предметні малюнки; художнє слово.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
Гра «Ми йдемо до сонечка»
Діти утворюють коло, тримаючись за руки.
Ми йдемо до сонечка, ля-ля-ля, (Ідуть по колу.)
Щоб погрітись трішечки, ля-ля-ля. (Плескають у долоні.)
Нумо, дітки, не баріться (Піднімають руки вгору до сонечка.)
І до сонця усміхніться,
Долоньки всі разом з’єднайте, (Беруться за руки.)
Весело покружляйте, (Кружляють.)
А тепер присіли-встали, (Діти присідають і підводяться.)
Усміхнулись, заспівали: ля-ля-ля.
II. Основна частина.
— Які веселі та здорові у нас дітки! Що потрібно робити, щоб бути здоро-
вим? (Необхідно вмиватися, тепло вдягатися, спати з відчиненим віконцем,
добре їсти, загартовуватися, робити зарядку, займатися спортом.) У занят-
тях спортом нам допомагають чудові іграшки. Відгадайте загадку.
Б’ють мене старі й малі
І в повітрі, й на землі,
Та від цього не вмираю,
Тільки весело стрибаю. (М’яч)
— Так, це м’яч. Це наша улюблена іграшка. Як можна грати з м’ячем? (Його
можна котити, підкидати, кидати у кільце, грати у футбол.) Який м’яч? (Він
круглий, червоний, гумовий, легкий, маленький.)
Дидактична гра «Складімо казочку про м’ячик»
Вихователь розпочинає речення, а потім дає м’яч комусь із дітей. Та дитина,
яка отримала м’яча, має завершити речення і повернути м’ячик вихователеві.
Потім вихователь розпочинає інше речення, і гра триває.
— Жив собі на світі… (м’ячик). М’ячик був яскравий, а за кольором... (си-
ній). Цей м’ячик умів... (скакати). Але його ще ніхто не купив, і тому м’ячик
лежав собі на поличці... (у магазині). Та одного разу до іграшкового магазину
прийшли... (діти). М’ячик незчувся, як опинився у руках... (у хлопчика).
Хлопчика звали... (Іванко). Приніс Іванко м’ячик додому й одразу почав...
(гратися). А потім до нього завітали друзі… (Оля та Андрійко). Усі діти разом
почали... (гратися). М’ячик відчув, що їм... (весело). Увесь день м’ячик... (ска-
кав). Коли настав вечір, м’ячик... (заснув на полиці).
Під час виконання завдання вихователь може спонукати дітей самостійно,
без його допомоги придумувати і складати речення — продовження казки.
— А що з м’ячиком трапилося потім?
Мовленнєва вправа «Піймай звук»
Вихователь пропонує дітям пригадати, як звали хлопчика, який купив м’я-
чик. Вихователь вимовляє голосно та протяжно слово «І-і-іванко» та звертає
увагу дітей, що в цьому імені живе звук [і]. Вихователь пропонує дітям заспі-
вати голосно та довго пісеньку: «і-і-і-і-і-і». Звертає увагу на те, що для гарного
співу потрібно добре посміхнутися. Діти співають, вихователь стежить за пра-
вильним виконанням завдання.
— У чиїй пісеньці можна почути звук [і]? У пісеньці конячки: «І-і-іго, і-і-
іго!». А ще? У пісеньки віслюка: «І-і-і-іа! І-і-і-іа!». А ще звук [і] можна почути
в словах: і-і-індик, і-і-іграшка, і-і-іва, і-і-ім’я, і-і-іскра, і-і-іволга. З якого звука по-
чинаються ці слова? (Зі звука [і]) Ті, хто виконують ранкову гімнастику, ста-
ють здоровими та сильними. Але бути сильними їм ще допомагають деякі спор-
тивні предмети. Відгадайте ще загадку.
Силачем я мрію стати.
Хочу в силача спитати:
Як він став міцним та дужим?
Це цікавить мене дуже!
Відповів мені спортсмен:
— Що ж, мій друже, день у день
На подвір’ї чи оселі
Піднімаю я... (гантелі).
— Так, це гантелі. Ось вони. (Вихователь показує малюнок.) Хто такий си-
лач? (Це дуже сильна людина.) Які силачі та спортсмени? (Вони міцні та дужі.)
Чому вони такі? (Бо тренуються, виконують різні вправи для рук, ніг, тулуба.)
А ще можна тренуватися за допомогою ще одного предмета. Послухайте загадку.
На залізному коні
Зручно їздити мені.
Сам педалі покручу,
Наче вітер, полечу.
Що за кінь це — не секрет.
Мій новий... (велосипед).
— Так, це велосипед. І дорослі, і діти дуже люблять велосипед.
Гра «Що ми вміємо робити?»
Вихователь пропонує дітям називати слова-дії (те, що роблять спортс-
мени), спочатку утворити форму першої, потім — другої та третьої особи. Під
час гри дитина, яка відповідає, може показувати пальчиком спершу на малю-
нок, потім — на себе та на свого сусіда.
• Я катаюся на велосипеді, ми катаємося на велосипедах, ви катаєтеся на ве-
лосипедах, вони катаються на велосипедах.
• Я піднімаю гантелі, ми піднімаємо гантелі, ви піднімаєте гантелі, вони під-
німають гантелі.
• Я граю в м’яча, ми граємо в м’яча, ви граєте в м’яча, вони грають в м’яча.
• Я стрибаю через скакалку, ми стрибаємо через скакалку, ви стрибаєте через
скакалку, вони стрибають через скакалку.
III. Підсумок
— От які наші дітки молодці! Добре з м’ячиком пограли та про м’ячик роз-
казали.
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Зима
Мета: розширювати уявлення дітей про зиму, її ознаки в довкіллі; учити
відповідати на запитання, підтримувати діалог; розвивати словесно-логічне
мислення; збагачувати словниковий запас за темою, активізувати в мовленні
прикметники; учити узгоджувати прикметники з іменниками у роді та числі,
дієслова із займенниками; виховувати у дітей спостережливість, уважність,
позитивне емоційне ставлення до явищ природи взимку, інтерес до художніх
творів.
Попередня робота: спостереження на прогулянках за зимовими явищами
в природі; розглядання ілюстрації на тему «Зима».
Матеріал: паперові сніжинки; ляльки — Марійка і Тарасик; одяг для ляльок;
сюжетна ілюстрація «Зима»; маленькі ілюстрації із зображенням зимових
явищ.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
Вихователь показує дітям сніжинки та спонукає до розмови про них.
— Малята, що це у мене? (Сніжинки) Які вони? (Вони білі, легкі, гарні, мере-
живні, не схожі між собою.) Вам подобаються сніжинки? Перетворімося на сні-
жинки!
Психогімнастика
— Падає сніжок, він ніжний, пухнастий. Ми — сніжинки, що летять і круж-
ляють у повітрі. Нам легко, радісно, весело. Подуває вітерець, немов грає му-
зика, ніжна, загадкова, ми танцюємо. Вдих на повні груди, нас переповнює ра-
дість — видих. Хочеться літати, бути невагомими, радіти!
ІІ. Основна частина
— А тепер візьміть сніжинки та подмухайте на них. Яка зараз пора року?
(Зима)
Вихователь читає загадку.
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі,
Поля причепурила —
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?.. (Зима).
— Так, це зима. Пограймо в гру.
Дидактична гра «Що буває взимку?»
Вихователь показує дітям великий сюжетний малюнок, на якому зображена
зима. Навколо великого малюнка розташовані порожні віконці для маленьких
карток із зображенням ознак зими. Маленькі картки знаходяться у вихова-
теля. Вихователь пропонує дітям пригадати та розповісти, що буває взимку.
Діти пригадають, розповідають. На кожну правильну відповідь дитина отримує
картку та ставить малюнок у порожнє віконце. Гра триває до заповнення по-
рожніх віконець. Вихователь за потреби допомагає дітям, ставлячи запитання.
— Як узимку гріє сонечко? (Узимку сонце зовсім не гріє, рідко з’являється.)
— Яке небо взимку? (Узимку небо похмуре, сіре.)
— Який узимку дує вітер? (Узимку дує сильний вітер.)
— Яка взимку погода? (Узимку холодна, морозна погода.)
— Що відбувається з тваринами? (Ведмідь та їжак сплять узимку.)
— Що сталося з річками та озерами? (Річки та озера покрилися кригою.)
— Як взимку одягаються люди? (Узимку люди одягають тепліший одяг та
тепло взуваються.)
— Коли настає зима, надворі все стає білим. Чому? (Тому що все вкрите
снігом.)
— Визирніть у вікно. Що вкрив сніжок? (Сніжок вкрив доріжки, будинки,
дерева, землю.)
Дидактична гра «Який, яка, яке?»
Вихователь демонструє ілюстрацію «Зима», ставить запитання.
— Зима яка? (Зима холодна, сніжна, красива, морозна, сувора) Сніг який?
(Сніг білий, холодний, мокрий, блискучий, пухкий) Лід який? (Лід гладень-
кий, слизький, холодний) Небо взимку яке? (Похмуре, сіре, хмарне) Сонце
взимку яке? (Непривітне, бліде) Замети які? (Намети високі, білі, великі) Ві-
тер який? (Вітер холодний, крижаний, сильний) Незабаром ми будемо збира-
тися на вулицю на прогулянку. Щоб не замерзнути, будемо тепло одягатися.
Що ми надягнемо, збираючись взимку на прогулянку? (Шубу, шапки, рука-
вички, шарфик)
— Ви вже дорослі діти, багато чого вмієте робити самі. Натомість наші
ляльки Марічка і Тарасик не тільки не вміють одягатися, а навіть не знають,
як це робити: яке вбрання слід одягнути спочатку, а яке —потім. Вони дуже хо-
тіли б про це дізнатися.
Дидактична гра «Що спочатку, а що — потім?»
Вихователь пропонує дітям уважно його послухати і дати відповіді на запи-
тання.
— Що надягають спочатку: майку чи сорочку? (Спочатку надягають
майку, а потім — сорочку.)
— Що необхідно взимку надягнути спочатку: шкарпетки чи колготки? (Спо-
чатку слід надягнути колготки, а потім — шкарпетки.)
— Що роблять спочатку: зашнуровують шнурки чи взувають черевички?
(Спочатку взувають черевички, а потім на них зашнуровують шнурки.)
— Що надягнемо спочатку: светрик чи капелюх? (Спочатку надягнемо све-
трик, а потім — капелюх.)
— Що надягають спочатку: штанці чи шубу? (Спочатку надягають штанці,
а потім — шубу.)
— Що робимо спочатку: застібаємо ґудзики чи одягаємо пальто? (Спочатку
одягаємо пальто, а потім застібаємо ґудзики.)
Під час проведення гри вихователь допомагає дітям зробити правильні ви-
сновки. Потім малята разом з вихователем одягають ляльок Марічку та Тара-
сика у правильній послідовності.
Вихователь пропонує дітям вивчити чистомовку про зиму.
Ас-ас-ас — прийшла зима до нас.
Ас-ас-ас — падає сніжок на нас.
Са-са-са — яка кругом краса!
ІІІ. Підсумок
— Діти, ви любите зиму? Чому?
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Новорічні свята
Мета: розширювати уявлення дітей про новорічні свята, традиції святкування;
учити будувати відповідь до поставленого запитання; продовжувати привчати
дітей звертаючись вживати слова у кличній формі, вживати різні відмінкові
форми особових займенників; вправляти в умінні імітувати голоси тварин;
розвивати вміння характеризувати предмети за істотними ознаками та діями;
учити дітей складати описову розповідь про ялинкову іграшку; збагачувати
словниковий запас дітей; уточнювати розуміння поняття «коротке» слово,
«довге» слово; формувати вміння добирати до заданих слів споріднені за допо-
могою додавання зменшувально-пестливих суфіксів; виховувати допитливість,
дбайливе ставлення до об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: спостереження за підготовкою до святкування Нового року;
розглядання новорічних прикрас, ілюстрацій про святкування Нового року.
Матеріал: іграшкова ялинка; іграшка — Дід Мороз; коробка із новорічними
прикрасами; чарівний мішок Діда Мороза з іграшками (хлопавка, рибка,
сопілка, молоток, годинник, конячка).
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
Психогімнастика «На стежину»
Вихователь промовляє слова віршика, а діти виконують рухи.
На стежину, на стіжок
Тихо падає сніжок.
Дружно вийшли ми на ґанок,
Ми співаємо пісень:
— Сніже, сніже, добрий ранок!
Сніже, сніже, добрий день!
II. Основна частина
— До нас завітала одна гостя. Щоб дізнатися, хто вона, відгадайте загадку.
Я завжди в усякі дні
Все стою в однім вбранні.
І свитинку цю, що маю,
Взимку, влітку не скидаю. (Ялинка)
— Так, це ялинка. Ось вона яка! Привітаймося з ялинкою. Здрастуй,
ялинко! Як ми її ласкаво назвемо? (Ялинонька) Яка ялинка? (Вона зелена, ко-
люча, струнка.) На ялинці є листочки? Чим укриті ялинкові гілочки? (Вони
вкриті голочками.) Які голочки на ялинці? (Вони гострі, колючі, зелені.) Стов-
бур якого кольору в ялинки? (Стовбур коричневий.) На яке свято ялинка при-
ходить у кожний дім? (Вона приходить на Новий рік.) Незабаром настане свято
Новий рік, то ж прикрасьмо нашу красуню. Чим ми будемо прикрашати її?
(Ялинковими іграшками)
Дидактична гра «Розкажи про ялинкову іграшку»
Вихователь дістає коробку та пропонує дітям по черзі діставати ялинкову
прикрасу, називати її та розповідати про неї. Після розповіді дитина прикра-
шає ялинку цією іграшкою.
— Що ми зробили? (Ми прикрасили нашу ялинку.) Чим ми прикрасили
ялинку? (Кульками, бурульками, ліхтариками, намистом, дощиком, іграш-
ками)
Вихователь демонструє іграшкового Діда Мороза.
ДІД МОРОЗ НЕСЕ МІШОК
Дід Мороз несе мішок,
В нього теплий кожушок.
Ой, ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю,
Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,
Надінь валянки на ніжки,
Хай вона пограє в сніжки.
Гра «Що в мішку?»
Вихователь показує дітям мішок Діда Мороза.
— Що в ньому є?
Вихователь дістає іграшки, діти їх називають. Він заохочує дітей імітувати
звуки і рухи.
Це — хлопавка! Бах-бах-бах!
Це конячка! Цок-цок-цок! (Крокують на місці з високо піднятими колі-
нами.)
Це годинник! Тік-так! (Нахили тулуба в боки.)
Це рибка! (Беззвучно відкривають ротики. Звивисті рухи складеними до-
лонями.)
Це молоток! Тук-тук! (Імітація роботи молотком.)
Це сопілка! Ду-ду-ду! («Гра» на уявній сопілці.)
Дидактична гра «Зроби слово довшим»
Вихователь пропонує слова — назви іграшок, що приніс Дід Мороз, зробити
довшими, назвавши іграшки лагідно.
Молоток —… (молоточок).
Кінь — … (коник, конячка).
Риба — … (рибка, рибинка, рибочка).
Дід — … (дідусь, дідуля, дідусенько).
Мороз — … (морозець).
Ялинка — … (ялиночка).
Мовленнєва гра «Додай словечко»
Вихователь запрошує дітей підійти до прикрашеної ними ялинки. Починає
читати віршовані рядки художнього твору, а дітям пропонує додавати слова за
змістом, або проговорювати знайомі рядочки разом з ним.
НАША ЯЛИНКА
За вікном летять… (сніжинки____________)
І сідають на… (вікні).
Ми танцюєм круг… (ялинки)
І співаємо… (пісні).
Ми — щасливі маленята
Найщасливіших… (батьків).
Це ж для нас — веселі... (свята),
Подарунки, сміх та... (спів).
(Н. Забіла)
ІІІ. Підсумок
— Молодці, дітки, гарно працювали, добре розмовляли. Діду Морозу та
ялинці сподобалося з вами грати. Тримайте солодкі подаруночки.__
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10