Тема. Зимові розваги
Мета: систематизувати уявлення дітей про зимові ігри та розваги; учити дітей
відповідати на запитання, підтримувати діалог; учити складати за допомогою
вихователя невелику розповідь за картиною; збагачувати словник іменни-
ками, прикметниками, дієсловами; учити виділяти перший наголошений
голосний у слові; закріплювати знання дітей про ознаки зими; формувати
дружні стосунки між дітьми; виховувати інтерес до художнього слова, ба-
жання інсценізувати прочитані твори.
Попередня робота: читання вірша П. Бондарчука «Їхала Зима»; розглядання
сюжетної картини «Зимові розваги».
Матеріал: іграшка-сніговик; сюжетна картина «Зимові розваги».
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Психогімнастика «Зимовий гриб»
Вихователь промовляє слова віршика, а діти виконують рухи, імітуючи
рухи Діда Мороза за текстом вірша.
Дід Мороз по лісі йшов,
Під кущем гриба знайшов.
Брав за ніжку так і сяк —
Не подужає ніяк.
Окуляри Дід надів,
Придивився й аж присів:
— То який же це грибок?
Це ж засніжений пеньок.
ІІ. Основна частина
— Діти, до нас у гості завітав сніговик. Привітаймося з ним! Який сніговик?
(Білий, веселий, добрий) Разом придумаймо йому ім’я.
Діти пропонують. Вихователь за потреби допомагає дітям: Сніжок, Білень-
кий, Холодок.
— Погляньте, яку картину приніс сніговик. Разом розгляньмо, що намальо-
вано на ній.
Вихователь пропонує для розглядання сюжетну картину «Зимові розваги».
— Яку пору року зображено на картині? Чому ви так уважаєте? Дайте імена
дітям. Що робить Ігор? (Ігор ліпить сніговика.) З чого Ігор зліпив сніговика? (Зі
снігу) Який сніговик? Сніговик великий, білий. Замість шапки діти поставили
йому відро на голову. Очі зробили з вуглинок. Замість носа встромили морк-
вину. Руки зробили з голічок. З якого снігу можна зліпити сніговика? (Сніго-
вика можна зліпити з мокрого, липкого снігу.) Що робить Уляна? (Уляна їде на
санчатах із гірки.) Як їде Уляна? (Уляна їде швидко.) Що робить Оля? (Оля ка-
тається на ковзанах.) Що робить Аня? (Аня катається на лижах.) Чи подоба-
ються дітям зимові розваги? Весело взимку?
Потім вихователь пропонує дітям самостійно скласти розповідь за карти-
ною «Зимові розваги».
— Мами кличуть своїх дітей додому, але вітер доносить лише перші звуки
їхніх імен. Відгадайте, кого кличуть мами. Кличе мама дочку: «О-о-о!». Кого
кличе так мама? Мама кличе Олю. Кличе мама дочку: «У-у-у!». Кого кличе так
мама? Мама кличе Улю. Кличе мама дочку: «А-а-а!». Кого кличе так мама? Мама
кличе Аню. Кличе мама сина: «І-і-і!». Кого кличе так мама? Мама кличе Ігоря.
Інсценування вірша П. Бондарчука «Їхала зима».
Їхала Зима білими кіньми
В білих санях, сама біла-біла.
Одна дитина — «Зима» — тримає в упряжці-скакалці трьох дітей-«коней».
Діти рухаються по колу.
Виїхала в поле,
А тут її перестріли вітри,
Двоє дітей — «вітри» — тримаючись за руки, не пропускають «Зиму».
— Не пустимо! — кажуть.
Посміхнулась Зима.
— Пустіть мене! — просить, —
А я вам насиплю срібної пороші,
Будете гратися нею.
Зима дає вітрам по жменьці паперових конфетті. «Вітри» підкидають кон-
фетті вгору і піднімають руки, пропускаючи «Зиму».
— Пропустили вітри Зиму.
Їхала Зима білими кіньми
В білих санях, сама біла-біла.
«Зима» з «кіньми» рухається по колу.
Виїхала в долину,
А тут її перестріла річка,
Зашуміла, зажебоніла.
— Не пущу! — каже.
Назустріч «Зимі» — діти, узявши одне одного за плечі, рухаються «змій-
кою» — імітують річку.
Посміхнулася Зима.
— Пусти мене, — просить, —
А я тобі подарую кришталевий палац,
Буде тобі в ньому затишно.
«Зима» вклоняється річці та показує «палац» — складені над головою руки
«дахом».
Пропустила Річка Зиму.
Їхала Зима білими кіньми
В білих санях, сама біла-біла.
Діти-«річка» стають «струмочком» і пропускають «Зиму» через «струмочок».
В’їхала в село, глядь,
А тут на неї вже діти чекають.
Діти стають навколо «Зими», уклоняються їй і плескають у долоні.
— Зима їде! Зима їде! — загукали радо.
— Ось хто мене чекав! — зраділа Зима.
Та й подарувала дітям:
Круті гірки, веселі санки, дзвінки ковзани.
«Зима» показує гірку, розводячи руками вгору — вбік, малює у повітрі сан-
чата, імітує кроки лижника та ковзаняра.
Ще й кожного за щічку вщипнула,
Щоб червона була, он як!
Зима щипає злегка кожну дитину за щічку. Діти труть щічки долоньками.
ІІІ. Підсумок
— Діти, вам подобається зима? Розкажіть, чому вам подобається зима.
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Зимуючі птахи
Мета: ознайомити дітей із зимуючими птахами; учити розрізняти птахів за
зовнішніми ознаками та звичками; учити відповідати на запитання повни-
ми реченнями; розвивати мовленнєве дихання; продовжувати вправляти
у вживанні іменників з прийменниками; вправляти в умінні імітувати голоси
птахів; учити дітей складати описові розповіді про зимуючих птахів; вихо-
вувати допитливість, дбайливе ставлення до птахів, бажання підгодовувати
їх узимку, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: читання віршів про зимуючих птахів; під час прогулянки
спостереження за птахами; виготовлення разом із дітьми годівничок з пла-
стикових пляшок.
Матеріал: фігурки снігура, горобця, синички, ворони, сороки; посібник
«Годівничка» з прорізами.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь повідомляє дітям, що до них прилетів снігур.
— Хто це? Це снігур.
Вихователь пропонує дітям привітатися та пограти зі снігуром.
Психогімнастика «Снігурі»
Вихователь промовляє слова віршика, діти виконують рухи.
Розстелила знов зима
Скатертину білу.
Прилетіли снігурі,
На ялину сіли.
Випинають напоказ
Малинові груди,
І виспівують, дзвенять:
— Дю-ді! Дю-ді! Дю-ді!
Червоніють на гілках,
Ваблять кожне око.
Замість яблук не зірви
Ти їх ненароком!
ІІ. Основна частина
— У снігура є друзі. Хто вони? Відгадайте!
Вихователь загадує дітям загадки про птахів та виставляє малюнки із зобра-
женням птахів.
• Маленький хлопчик
Стрибнув на стовпчик.
По двору пострибав,
Усі зернятка зібрав. (Горобець)
• Сама сірувата, хода мішкувата,
Горда персона — звуть її… (ворона).
• Влітку в лісі гніздує ця пташка,
А взимку — ближче до людей
Переміщується. (Синичка)
• Стрибає між гілок
Пташина білобока,
Криклива, крадькувата,
А звуть її… (сорока).
— Ви добре відгадали друзів снігура. Як одним словом можна назвати їх?
(Птахи)
— Ці птахи залишаються зимувати у нас? Цих птахів називають зиму-
ючими птахами. Діти, як живеться птахам узимку? (Узимку птахам голодно
і холодно.) Чому їм голодно? (Зима засипала все снігом.) Так, правильно птахам
важко знайти собі їжу. Тому вони оселяються ближче до людей. Дорослі й діти
допомагають їм. Як вони допомагають? Вішають годівниці та підгодовують.
Вихователь демонструє сюжетний малюнок із зображенням годівниці.
— Навіщо потрібна годівниця? Який корм кладуть у годівницю? (Гарбузове
насіння, пшоно, соняшникове насіння, крихти хліба)
— Коли птах ситий — він не замерзає.
— Навіщо потрібно підгодовувати птахів узимку? Птахи влітку знищують
шкідливу гусінь та жучків, щоб дерева не загинули. Існує народне прислів’я:
«Де багато пташок, там немає комашок».
Дидактична гра «Пташина їдальня»
Вихователь розповідає дітям, що до годівниці прилетіли птахи. Він розмі-
щує зображення птахів у прорізи на годівничці.
— Хто це? (Снігур) Яка у нього грудка? (У нього червона грудка.) Яка спинка
й голова? (Вони чорні.) Чим живиться снігур? (Ягодами горобини) Снігур, як усі
пташки, має пір’я. Навіщо птахам пір’я? (Воно захищає їх від холоду.) Коли хо-
лодно, вони настовбурчують пір’я й гріються. Покажіть, як снігур може настов-
бурчуватися, як літає.
— Хто це? (Синичка) Яка грудка у синички? (Вона яскраво-жовта). Яка го-
лівка? (Вона чорна.) Яка спинка? (Спинка жовто-зелена.) Якими є улюблені ла-
сощі у синички? (Насіння, зернятка та несолоне сало) Яку пісеньку співає си-
ничка? (Пінь-пінь-піть!)
Пінь-пінь-піть!
Пінь-пінь-піть!
Скільки снігу скрізь лежить!
Снігу, снігу на гілках —
Не дістать мені комах!
— Хто це? (Це горобчик) Який горобчик? (Він маленький) У нього невеличка
голівка, гострий дзьоб, маленькі очі. Якого кольору пір’я у горобця? (Воно сіре
та коричневе) Яку пісеньку співає горобець? (Він співає: «Цінь-цвірінь!»)
З’являються інші птахи. Вихователь пропонує дітям назвати найменшу та
найбільшу пташку.
Дидактична гра «Хто де?»
Вихователь повідомляє дітям, що у пташок є багато ворогів. На них полю-
ють багато хижаків. Кіт також любить полювати на пташок. Кіт підкрався
до годівнич ки, а птахи злетіли. Кіт засмутився і пішов, а пташки поверну-
лися до годівнички. Вихователь роздає дітям зображення птахів та називає від-
повідні місця розташування птахів.
— Посадіть горобців та синичок у годівницю. Снігурів посадіть над годів-
ничкою. Ворон посадіть під годівничку.
Далі гра повторюється, але вихователь пропонує дітям самостійно обрати
місце для свого птаха та розповісти, куди посадили пташок.
ІІІ. Підсумок
— Хто приходив до нас у гості? Як ми допоможемо птахам узимку?
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Гігієна
Мета: формувати уявлення дітей про предмети гігієни; учити дітей відпо-
відати на запитання, підтримувати діалог; продовжувати формувати вміння
вживати узагальнювальні слова (предмети гігієни); збагачувати словник
іменниковими, прикметниковими синонімами (бруднуля — нечупара — зама-
зура; охайний — чистий — чепурний); вправляти в утворенні прикметників
із суфіксами пестливості; вправляти у вживанні слова «бути» на означення
дії в майбутньому часі; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я,
необхідність дотримання чистоти та особистої гігієни.
Попередня робота: читання віршів, оповідань про охайність.
Матеріал: іграшка Незнайка, предмети гігієни.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь пропонує дітям стати парами по колу.
Психогімнастика «Дружні діти»
Долоньки маленькі (Плескають у долоньки одне до одного.)
Плескають легенько.
Пальчики з’єднали,
В танку закружляли. (Беруться «човником» та кружляють.)
Посварились, розійшлися. (Повертаються одне до одного спинками.)
Помирились — обнялися! (Обнімаються.)
ІІ. Основна частина
З’являється брудний, неохайний, нерозчесаний Незнайко.
— Хто це? Привітаймося з Незнайком. Доброго ранку, Незнайко! Який Не-
знайко? (Він нерозчесаний, неохайний.) Який одяг у Незнайка? (Брудний) А як
інакше можна сказати, що одяг брудний? Діти, як можна назвати Незнайка?
(Бруднуля) Як ще можна сказати? (Він — нечупара та замазура.)
Незнайко. Малята, допоможіть мені причепуритися.
— Допоможемо йому. Які предмети потрібні Незнайки?
• Мию, мию без жалю.
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну. (Мило)
• Маю я зубців багато,
Розчешу вас, як на свято. (Гребінець)
• Я маленький і завзятий,
Люблю діток витирати. (Рушник)
• Хвостик з кістки,
А на спині щетинки. (Зубна щітка)
Вихователь у міру відгадування загадок демонструє предмети.
— Так, це мило, рушник, гребінець, зубна щітка. Як одним словом можна
назвати ці предмети? Це предмети гігієни. Вони допомагають людині стежити
за чистотою свого тіла та залишатися здоровим. Ось ці предмети гігієни допомо-
жуть тобі, Незнайко!
— Малята, розкажемо Незнайкові, навіщо потрібні ці предмети. Мило по-
трібне для того, щоб змити бруд, мікроби, що спричиняють різні хвороби. Що
ми миємо милом? (Ми миємо руки, тіло.) Яке мило? (Запашне, гладке, біле,
кругле) Скажіть ці слова пестливо. (Запашненьке, гладеньке, кругленьке, бі-
леньке)
— Розкажіть Незнайкові, як потрібно користуватися милом. Спочатку слід
намочити руки, потім намилити їх, змити бруд водою.
— Після того, як помили руки, що потрібно зробити? (Потрібно їх ви-
терти.)
— Чим витерти? (Рушником)
— Який рушник? (Він пухнастий, м’який, чистий, білий.)
— Скажіть ці слова пестливо. (Біленький, м’якенький, чистенький, пухна-
стенький)
— Що ми робимо гребінцем? (Ми розчісуємо волосся.)
— Розчісуючи волосся, говорять:
Плетися, косо!
Розумнішай, голово!
Родися, красо!
Добрішай, душо!
— Незнайко, ти вже знаєш, що потрібно робити, щоб бути охайним.
Вихователь пропонує дітям умити Незнайку, помити йому руки, розчесати.
— Який тепер став Незнайко? Він став охайний. Як ще можна сказати?
(Чистий, чепурний)
— Діти, розкажіть Незнайкові, що ще потрібно робити, щоб бути здоровим?
(Робити ранкову гімнастику.)
Фізкультхвилинка
Вихователь читає віршовані рядки, малята імітують рухові дії відповідно до
змісту вірша.
Кожен день ми ранком робимо зарядку,
Це нам до вподоби, діточкам-маляткам:
Жваво крокувати, жваво крокувати,
Руки підіймати, руки опускати,
Присідати та вставати,
А ще трішки пострибати.
Дидактична гра «Що будеш робити?»
Вихователь пропонує дітям відповісти на запитання. Кожній дитині по
черзі він кидає м’яч.
Вихователь. Я вмиваюся. А ти що будеш робити?
— Я буду вмиватися. (Кидає м’яч вихователеві.)
— Я витираюся. А ти що будеш робити?
— Я буду витиратися.
— Я розчісуюся. А ти що будеш робити?
— Я буду розчісуватися.
— Я чищу зуби. А ти що будеш робити?
— Я буду чистити зуби.
— Я миюся. А ти що будеш робити?
— Я буду митися.
— Я роблю ранкову гімнастику. А ти що будеш робити?
— Я буду робити ранкову гімнастику.
ІІІ. Підсумок
— Незнайко, ти запам’ятав, що потрібно робити, щоб бути здоровим? По-
трібно утримувати своє тіло в чистоті та робити ранкову гімнастику.
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Продукти харчування
Мета: розширювати уявлення дітей про корисні продукти харчування;
учити дітей відповідати на запитання, підтримувати діалог; збагачувати
словник назвами страв; учити утворювати відносні прикметники (яблуч-
ний, манна…); збагачувати словник іменниковими, дієслівними синоні-
мами (їжа — страва, їсти — куштувати); вправляти у вимові звуків [г], [т];
вправляти у вживанні слова «бути» на означення дії в майбутньому часі;
виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я та звичку вживати корисні
продукти харчування.
Попередня робота: читання вірша «Здоров’я — основа усього на світі»; ви-
вчення пальчикової гри «Тропічні фрукти».
Матеріал: іграшка — Карлсон; предметні малюнки із зображенням страв;
м’яч.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь демонструє дітям іграшку Карлсона.
— Хто це?
— Привітаймося з Карлсоном.
— Як ви гадаєте, що більше всього любить Карлсон? (Солодощі, варення,
тортики, печиво, шоколад, тощо)
Психогімнастика «Смачні цукерки»
У Карлсона в руках коробка цукерок. Він простягає її по черзі дітям. Вони
беруть по одній цукерці та дякують йому, потім розгортають папірці та кладуть
їх до рота. Міміка їх облич свідчить, що частування їм до вподоби.
ІІ. Основна частина
— Малята, що ви зараз показували? (Як їмо цукерки.)
— Які на смак цукерки? (Вони солодкі, смачні.)
— Як ви гадаєте, чи корисні цукерки для вашого здоров’я та для Карлсона?
Вихователь пояснює дітям, що цукерки — це не корисна їжа.
— Пригадаймо та розкажемо Карлсону, що потрібно робити, щоб бути здо-
ровим.
Вихователь узагальнює відповіді дітей.
Здоров’я — основа усього на світі,
Здоровим бути бажають всі діти,
Для цього потрібно щоденно вмиватись,
Робити зарядку і тепло вдягатись.
Себе гартувати водою і сонцем,
І солодко спати з відкритим віконцем,
І їсти усе, що на стіл подають,
Бо страви нам росту і сил додають.
Вихователь демонструє малюнок, на якому зображено корисні продукти
(фрукти, овочі, молоко, м’ясо, каша, риба, тощо).
— Що це?
— Як це можна назвати одним словом? (Продукти харчування)
— Так, правильно. Як ви гадаєте, це — корисні чи некорисні продукти?
— Карлсоне, чому вони корисні?
— Діти, допоможіть Карлсону відповісти. (У цих продуктах харчування
містяться вітаміни, що допомагають дітям бути здоровими, дужими, силь-
ними.)
Дидактична гра «Корисне — не корисне»
Вихователь пропонує дітям стати довкола нього, називає корисні та неко-
рисні продукти харчування, (наприклад: яблуко, цукерка, компот, піцца, сік,
морозиво, риба тощо). Якщо діти почують назву корисного продукту, плеска-
ють у долоні. Якщо діти помиляються, вихователь пояснює, чому інший про-
дукт корисний або навпаки.
— Як можна інакше назвати їжу? (Страва)
— Як можна інакше сказати «їсти»? (Куштувати)
Дидактична гра «Назви страву для Карлсона»
Вихователь пропонує дітям утворити слово-прикметник (назву страви).
• Якщо кашу зварили з гречки, то каша (яка?)… (гречана).
• Якщо компот зварили з яблук, то компот (який?)… (яблучний).
• Якщо сік приготували з груш, то сік (який?)… (грушевий).
• Якщо коктейль приготували з молока, то коктейль (який?)… (молочний).
• Якщо кашу зварили з рису, то каша (яка?)… (рисова).
• Якщо кашу зварили з манки, то каша (яка?)… (манна).
• Якщо суп зварили з овочів, то суп (який?)… (овочевий).
Вихователь пропонує дітям разом з Карлсоном вивчити чистомовку.
Гу-ту-ту, гу-ту-ту!
Вари кашу круту.
Підливай молочка,
Погодуй козачка.
Фізкультхвилинка
Вихователь читає віршовані рядки, малята імітують рухові дії відповідно до
змісту вірша.
КАЛАЧ
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу,
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посаджу.
Випікайтесь, калачі,
У натопленій печі,
Буду діток я скликати,
Калачами частувати!
Дидактична гра «Що ти будеш?»
На столі — малюнки із зображенням різних страв. Діти по черзі беруть ма-
люнок та розповідають, що будуть їсти або пити.
• Я буду їсти яблуко, манну кашу, варену картоплю.
• Я буду пити яблучний сік, теплий чай, смачне молоко, молочний коктейль,
компот.
ІІІ. Підсумок
— Карлсоне, ти запам’ятав, яка їжа корисна, а яка — ні?
— Навіщо потрібно вживати корисну їжу? (Щоб бути здоровими, дужими,
сильними, підростати.)
— А ви, малята, запам’ятали, що слід робити, щоб бути здоровими?
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10