Тема. Весна
Мета: розширювати уявлення дітей про весну, її ознаки; учити відповідати
на запитання, підтримувати діалог; розвивати словесно-логічне мислення;
збагачувати словниковий запас за темою, активізувати в мовленні слова-дії,
слова-ознаки; продовжувати вчити дітей добирати риму до слів; формувати
навички словоутворення назв-іменників, використовуючи пестливі суфікси;
вправляти у правильності вимови за допомогою чистомовок; виховувати
у дітей спостережливість, уважність, позитивне емоційне ставлення до явищ
природи навесні, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: читання віршів та оповідань про весну.
Матеріал: фігурка ластівки; сюжетний малюнок із зображенням весни та
предметних малюнків — ознак весни; м’яч.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь демонструє дітям фігурку ластівки.
— Хто завітав до нас у гості? Так, це ластівка. Привітаймося з нею. Доброго
ранку, ластівко! Дітки, запрошуйте ластівку пограти з нами.
Вихователь спонукає малят утворити коло, узявшись за руки. Потім він чи-
тає віршовані рядки, супроводжуючи їх характерними рухами, а малята за ним
повторюють їх.
Психогімнастика «Здрастуй, сонечко!»
Я всміхаюсь сонечку:
— Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квітоньці —
Хай вона цвіте.
Я всміхаюсь дощику:
Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся —
Зичу їм добра.
Вихователь промовляє рядки вірша.
— Ластівко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
— Сонця, ласки і тепла.
(А. Камінчук)
ІІ. Основна частина
— Що нам принесла ластівка? Що ще, ластівко, є у тебе для нас? Малята,
ластівка принесла нам загадку. Відгадайте її.
Тане сніжок, ожив лужок,
День прибуває, коли це буває? (Навесні)
— Так, дійсно, це буває навесні. Малята, разом із ластівкою пограймо
в гру.
Дидактична гра «Розкажи про весну»
Вихователь демонструє дітям великий сюжетний малюнок, на якому зо-
бражено весну. Навколо великого малюнка розташовано порожні віконця для
маленьких карток із зображенням ознак весни. Маленькі картки знаходяться
у вихователя. Вихователь пропонує дітям пригадати та розповісти, що буває на-
весні. Діти пригадають, розповідають. За кожну правильну відповідь дитина
отримує картку та ставить малюнок у порожнє віконце. Вихователь за потреби
допомагає дітям, ставлячи запитання.
— Що робить сніг навесні? (Тане, перетворюється на струмки.)
— Що роблять бурульки на дахах? (Крапають, тануть, зменшуються)
— Що роблять сонечко? (Світить, пригріває, посміхається)
— Що роблять пташки навесні? (Прилітають, співають, в’ють гнізда.)
— Що роблять проліски у лісі? (Виростають, квітнуть, пахнуть)
— Що робить травичка на проталинах? (Зеленіє, росте)
— Що роблять дерева навесні? (Прокидаються, квітнуть, зеленіють)
— Що робить листячко на деревах? (Розпускається, росте)
— Що роблять діти навесні? (Бавляться, гуляють, радіють сонечку, пуска-
ють кораблики)
— Малята, ластівці дуже сподобалося з вами гратися. Продовжуймо грати.
Пограймо з м’ячем!
Дидактична гра «Назви лагідно»
Вихователь промовляє слово, кидає м’яч дитині. Дитина ловить його, змі-
нює запропоноване слово на лагідну форму, повертай м’яч.
Лист — листочок, струмок — струмочок, річка — річечка, сонце — сонечко,
пташка — пташечка, трава — травичка, квітка — квіточка, промінь — промін-
чик, дощ — дощик.
— Малята, наша ластівочка принесла чистомовки, щоб ми вчилися гарно
говорити. Повторимо їх.
Діти повторюють чистомовки.
На-на-на — настала весна.
Ок-ок-ок — розтанув сніжок.
Ки-ки-ки — прилетіли шпаки.
Ки-ки-ки — всюди білі квітки.
Че-че-че — вода в річці тече.
Ки-ки-ки — заспівали пташки.
Ей-ей-ей — заспівав соловей.
Са-са-са — на дворі краса.
Дидактична гра «Який, яка, яке?»
Вихователь звертає увагу дітей на сюжетний малюнок, що використовували
у дидактичній грі «Розкажи про весну», та ставить запитання, а діти відпові-
дають.
— Весна яка? (Весна красива, прекрасна, ніжна, барвиста, яскрава, за-
пашна.) Листя яке? (Листя зелене, яскраве, свіже, молоде.) Струмок який?
(Струмок швидкий, гомінкий.) Небо навесні яке? (Небо блакитне, чисте.) Со-
нечко навесні яке? (Сонечко яскраве, ласкаве, ніжне, лагідне.) Вітер який? (Ві-
тер холодний, теплий, ласкавий.)
— Ластівка любить складати віршики, римувати слова.
Гра «Придумай риму про весну»
Скажіть, яка іде весна?
Чудова, ніжна… (чарівна).
І раді всі міста і села,
Бо йде до нас весна… (весела).
Летить на сушу і на море
Повітря чисте і… (прозоре).
У полі теплий вітер віє,
А небо у горі… (синіє).
Хоч де-не-де ще сніг лежить,
Та вже дзвінкий струмок… (біжить).
Веселе сонечко розквітло.
Весна летить прозора й… (світла).
На трави розсипала росу,
Дарує щастя і… (красу).
У квіти землю одягає
І пісню радості… (співає).
А по шляху по весняному
Вертаються пташки… (додому).
ІІІ. Підсумок
— Діти, вам подобається весна? Чому?
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Дерева. Кущі
Мета: розширювати уявлення дітей про дерева та кущі; закріплювати
вміння визначати основні частини рослин; учити говорити з різною силою
голосу; вправляти у вживанні слів-ознак, утворенні слів-назв з елементами
пестливості, словоутворенні слів множини з однини; учити уважно слухати
запитання вихователя та правильно будувати речення-відповіді, речення зі
сполучником «а»; учити складати описову розповідь з двох-чотирьох речень;
розвивати пам’ять, увагу, мислення; виховувати цікавість до дерев та кущів,
дбайливе ставлення до природи.
Попередня робота: спостереження за деревами під час прогулянок; розгля-
дання ілюстрацій із зображенням дерев у книгах; читання віршів та оповідань
про дерева.
Матеріал: сюжетний малюнок із зображенням лісу, де ростуть різні дерева
та кущі.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Психогімнастика «Ім’я шепоче вітерець»
Вихователь пропонує дітям уявити, що з ними хоче подружитися вітерець
і кличе їх по імені. Діти разом проговорюють ім’я кожної дитини так, ніби її по-
кликав вітерець.
— Малята, де подобається гуляти вітерцю? Вітерцю подобається гуляти
у лісі. Разом з вітерцем вирушимо до весняного лісу. Нумо, малята, крокуйте
за мною!
Малесенькі ніжки
Швидко край доріжки —
Топ-топ-топ!
А великі ноги
Мляво край дороги —
Туп-туп-туп!
Малесенькі ніжки
Бігли вздовж доріжки —
Топ-топ-топ!
А великі ноги
Бігли вздовж дороги —
Туп-туп-туп!
ІІ. Основна частина
— Ми дісталися лісу. Малята, у лісі ростуть різні дерева. Які дерева вам ві-
домі? Скільки у лісі дерев?
Дидактична гра «Один — багато»
Вихователь пропонує дітям гру на змінювання слів — однини на множину.
Береза — берези, ялинка — ялинки, тополя — тополі, каштан — каштани,
липа — липи, клен — клени.
— Погляньмо на дерево та пригадаймо, що є у нього.
— Так, у дерева є гілки, стовбур, листя, корінь.
— Діти, чи схожі дерева на нас? Порівняймо дерево і людину. Руки схожі на
гілочки, тулуб — на стовбур, ноги — на корінь, великі дерева схожі на великих
людей, маленькі — на маленьких.
Вихователь демонструє малюнок із зображенням берези.
— Як називається це дерево? Так, це береза. Як ми ласкаво скажемо про бе-
резу? (Берізонька) Який стовбур у берізки? (Стрункий, біленький із чорними
смужечками) Які гілочки у берізки? (Тоненькі, їх багато.) Покажіть, як звиса-
ють гілочки. Що є на гілочках у берізки? (Листячко, квіточки-сережки) Яке ко-
ріння у берізки? Міцне. (Вона добре тримається своїм корінням за землю.) Чим
березка відрізняється від інших дерев? Як ми завжди її впізнаємо? Так, за ко-
льором стовбура і гілок. Вони у неї білі з темними рисками, цятками.
БЕРІЗОНЬКА
Берізонько, берізонько,
Ти мавка лісова,
Зелені твої кіски
Вітрисько розвіва.
Стоїш ти при дорозі
У травах і кущах
І білі твої ноги
Все миєш на дощах.
Прошу вас із берізки
Ви соку не точить,
Ви краще їй сестричку
Зелену посадіть.
Ви краще їй шпаківню
Поставте на гілках,
Щоб прилітав до неї
Друг лісу, добрий птах.
(Л. Забашта)
— Про яке дерево цей віршик? (Про берізку)
— Що запропоновано зробити у віршику? (Повісити шпаківню на берізку.)
Навіщо потрібна шпаківня? (Для того щоб прилітали птахи.) Чому? (Птахи за-
хищають дерева від комах.)
— Що росте поряд з берізкою? (Кущик) Він менший за берізку чи більший?
(Менший) Чого у кущика бракує? (Стовбура) А що у кущика є? (У нього є ба-
гато гілок.) Звідки вони ростуть? (Вони ростуть із землі.) Які гілочки у ку-
щика? (Вони тоненькі.)
— Малята, а це що за дерево? (Ялина) Як ми скажемо ласкаво? (Ялинка, яли-
нонька, ялиночка) Розкажіть про ялинку. (Ялинка зелена, колюча, струнка.
У неї є коричневий стовбур. Замість листя у ялинки голки. Гілочки ялини
густо вкриті голочками. Вони гострі, колючі, зелені.)
— Коли ялинка приходить до нас у дім? (На Новий рік)
Дидактична гра «Порівняй»
Вихователь починає речення, а діти його закінчують.
• Дерево високе, а кущ… (низький).
• Дерево велике, а кущ… (маленький).
• У дерева є стовбур, а в куща… (немає).
• У дерева гілки товсті, а в куща… (тоненькі).
• У берізки стовбур білий, а в ялинки… (коричневий).
• У берізки на гілочках листячко, а в ялинки… (голочки).
— Дерева та кущики товаришують, оберігають і допомагають одне одному.
Кущик не дає бешкетному вітерцю ламати гілочки дерев. Дерева прикривають
кущики своїми густими гілочками від пекучого сонечка. Вони живуть дружно.
Фізкультхвилинка
ЎO__Вихователь читає рядки віршика, діти виконують відповідні дії до змісту.
Руки вгору! Погойдали —
Це дерева в лісі.
Опустили і стрибнули —
Збив росичку вітер.
Руки в сторони змахнули —
Летимо, мов пташки.
Приземлились, відпочили,
Руки-крила склавши.
ІІІ. Підсумок
— Діти, дерева та кущики живі. Вони дихають і ростуть. Як потрібно пово-
дитися з деревами?
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Свійські тварини
Мета: продовжувати ознайомлення дітей зі свійськими тваринами; розви-
вати вміння слухати і розуміти запитання, будувати відповідь адекватно до
поставленого запитання; вправляти в утворенні слів-ознак, слів-дій, в утво-
ренні слів-назв з елементами пестливості, у промовлянні чистомовки; учити
будувати правильно речення зі сполучником «а»; збагачувати словниковий
запас дітей синонімами; учити відчувати інтонацію та говорити з різною си-
лою голосу; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об’єктів живої
природи, інтерес до художніх творів.
Попередня робота: дидактичні ігри за темою; вивчення пальчикової гри
«Наша киця»; розглядання сюжетних малюнків із зображенням свійських
тварин та їхніх дитинчат.
Матеріал: іграшка кішка; сюжетні малюнки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь демонструє іграшку кішку.
— Малята, хто це? Як ласкаво назвати кішку? (Киця, кицюнька) Пограймо
з кицюнею в пальчикову гру.
Пальчикова гра «Наша киця»
Вихователь читає віршовані рядки, діти виконують пальчикові вправи.
Наша киценька маленька, (Згинають руки перед грудьми
й, опустивши кисті донизу, нахиляють праворуч-ліворуч.)
В неї мордочка кругленька, (Обводять долонею навколо обличчя.)
Є у киці лапки, кігтики-царапки. (Стискають і розтискають пальці.)
Наша киценька зрання точить кігтики щодня, (Шкребуть пальцями по колінах.)
Щоб були гарненькі, щоб були гостренькі. (Стукають долонями по стегнах.)
ІІ. Основна частина
— Як називають дитинча кішки? (Кошеня)
Вихователь демонструє іграшку — кошеня.
— Що є у кішки, а що — у кошеняти?
• У кішки голова, а у кошеняти — … (голівонька).
• У кішки вуса, а у кошеняти — … (вусики).
• У кішки лапи, а у кошеняти — … (лапки).
• У кішки кігті, а у кошеняти — … (кігтики).
• У кішки очі, а у кошеняти — … (оченята).
— Малята, що вміє робити кошеня? (Кошеня вміє ходити, спати, бігати,
гратися, ловити мишок, нявчати, пити молочко.) Як сказати інакше: няв-
чати? (Муркотіти, мурчати) Покажіть, як кошеня нявчить. Ви бачили, як ко-
шенята п’ють молочко? Як це вони роблять? Вони витягують язичок уперед,
а потім підіймають його кінчик угору і язичок повертається до ротика. Ідіть-но
до мене, кошенята: киць-киць-киць! Я напою вас смачним молочком.
Вихователь удає, що ставить на стіл уявну миску з молоком, потім кличе
«кошенят» до себе.
— Пийте, кошенятка, молочко! Попили?
Вихователь показує дітям сюжетний малюнок, на якому зображено родину
кішки.
— Хто ще живе в родині кішки? (Кіт) А ще хто? Де живе родина кішки?
(Поряд з людьми) Які ще тварини живуть поряд з людьми?
Вихователь показує ілюстрацію родини собачки та пропонує розповісти, хто
на малюнку.
Цуценятко ще малятко,
Але схоже вже на татка:
Кого добре знає — хвостиком вітає.
— Хто татко у цуценяти? (Пес) Що вміє робити пес? (Він уміє охороняти дім,
скавчати, гавкати.) Як собачка може інакше «розмовляти»? (Гарчати) Як пес
гавкає? Хто ще живе поряд з людьми? (Коза)
А це — кізочка біленька, вовна в неї м’якенька,
Копитця маленькі, а ріжки гостренькі.
— Як називають дитинча кози? (Козеня) Що вміє робити коза? (Бігати,
стрибати, мекати) Покажіть, як коза мекає. Хто ще живуть поряд з люди-
ною? (Корова та теля)
Он корівонька пішла
Пастись на травицю.
Нам корівонька дала
Молока дійницю.
Вані і Тетянці
Вийде всім по склянці,
Всім попить дістанеться
І коту зостанеться.
— Що вміє робити корова? (Ревіти, мукати) Покажіть, як корова мукає.
Дидактична гра «Хто як кричить?»
Вихователь демонструє ілюстрації родин свійських тварин, звертає увагу
дітей на цуценят та читає віршик.
Від світанку і до ночі
Цуценята гратись хочуть,
Пустувати без кінця
І кричати всім: «Дзяв-дзяв-дзяв!»
— Як дзявкають цуценята? (Тихенько) Чому вони дзявкають тихенько?
(Вони маленькі.) Як вони це роблять?
Бешкетують цуценята,
Бо не хочуть зовсім спати.
Песик-тато їм сказав:
— Швидко в ліжечка! Гав-гав!
— Як розмовляв песик-тато? (Він голосно гавкав «Гав-гав!».) Як мекає ко-
зеня? (Тихенько) Як ви будете мекати? Як мекає коза? (Вона мекає голосно.) Як
мекає теля? (Тихенько) Як мукає корова? (Голосно) Як нявчить кішка? (Го-
лос но) Як нявчить кошеня? (Тихенько)
Потім одній дитині пропонує зімітувати голос якої-небудь з тварин, а решті
дітей відгадати, хто кричить (маленька чи велика тварина).
Вихователь пропонує дітям повторити чистомовку.
Зу-зу-зу — прив’язали ми козу.
Зі-зі-зі — а що їсти цій козі?
Зи-зи-зи — буде молочко нам від кози!
ІІІ. Підсумок
— Діти, як називають тварин, які живуть поряд з людьми? (Свійські тва-
рини) Чому їх так називаються? Яку користь вони приносять?__
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10