Тема. Маму ніжно я люблю
Мета: продовжувати вчити дітей слухати та розуміти літературні твори; роз-
глядати сюжетні малюнки та відповідати на запитання вихователя; учити
висловлювати свої почуття до матусі; формувати відчуття підтримки та захист
мами; вправляти в утворенні та вживанні слів-ознак, слів-назв з елементами
пестливості та в кличній формі; вправляти малюків у промовлянні чистомов-
ки; учити добирати слова-рими, що відповідають змісту речення; розвивати
почуття гумору; створити у дітей веселий настрій; виховувати поважне став-
лення до різних професій, любов та повагу до мами, бажання їй допомагати.
Попередня робота: бесіди про професії; розглядання ілюстрацій із зображен-
ням людей різних професій та їх характерних знарядь праці; читання віршів
та оповідань про маму.
Матеріал: лялька Наталочка; сюжетний малюнок із зображенням мами, яка
співає колискову своїй дитині; предметні малюнки із зображенням професій.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь демонструє дітям ляльку Наталочку.
— Привітаймося з Наталочкою.
— Доброго ранку, Наталочко!
Вихователь пропонує малятам утворити коло разом з лялькою, узявшись за
руки. Потім він проговорює слова віршика, супроводжуючи їх за змістом по-
тішки характерними рухами, а малята разом із ним повторюють їх.
Вміють наші малята
У долонечки плескати,
Головою покрутити,
Ніжками потупотіти,
Зараз крок назад зробили,
Ручки склали і присіли,
Усміхнулись, підвелися,
І за ручки знов взялися.
ІІ. Основна частина
Вихователь пропонує дітям відгадати Наталчину загадку.
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона вас любить, тішить,
Завжди скрізь буває з вами.
Ну звичайно, що це… (мама).
— Так, це загадка про маму. Наталочка дуже любить свою маму.
— Як вона називає свою маму в загадці? (Найрідніша, наймиліша.)
— Діти, любите свою маму? Розкажіть про свою матусю. Як звати ма-
тусю? Яка ваша мама? (Ласкава, мила, ніжна, турботлива, працьовита, кра-
сива) Що ви можете зробити, щоб мама побачила, як щиро ви її любите? (Обі-
йняти, поцілувати, ласкаво назвати, розповісти мамі вірш, допомогти по го-
сподарству.) Як ви допомагаєте мамі?Діти, а як ви звертаєтеся до мами? Як ви
її називаєте?
— Послухайте, як Наталочка звертається до своєї мами.
МАМА
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінко, мамуся,
Мама, мамочка, матуся! —
Називаю тебе я,
Рідна мамочко моя!
(Б. Гринько)
— Повторіть, як Наталочка звертається до своєї мами. (Матінко, мамуся,
мамочко, матусю)
Вихователь допомагає дітям правильно сформувати слова у кличній формі.
— Малята, а як мами піклуються про вас?
— Послухайте, як Наталчина мама піклується про неї.
МОЇЙ МАМІ
Мама люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати — ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька —
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь тебе, рідненька,
За усе поцілувати.
— Як піклується Наталчина мама?
Вихователь демонструє сюжетний малюнок із зображенням, де мама зако-
лисує дитину.
— Діти, і ви колись були такими маленькими, засмучувалися й плакали.
Що тоді робила мама? Щоб заспокоїти й забавляти вас, мама співала вам коли-
скову. Дитина маленька, вона ще не вміє розмовляти, але відчуває ніжність ма-
миного голосу й тепло її рук.
Вихователь читає дітям український народний вірш-колисанку.
Мати сина колихала,
Колихаючи співала:
«Ніч заходить, треба спати,
Коло тебе рідна мати.
Я тебе нагодувала,
І сповила, і приспала.
Колишу тебе, співаю.
Спи, дитино, баю-баю…
А-а-а, татусі,
Пішов батько по груші,
А мати — по дині,
Принесе дитині».
Вихователь пропонує дітям повторити чистомовку.
Мама Ліна милить малу Мілу милом.
Дидактична гра «Ким працює твоя мама?»
— Ваші мами працюють не лише вдома, а й на роботі.
Вихователь виставляє малюнки із зображенням жінок різних професій.
— Назвіть професії, які ви бачите на малюнках.
— Розкажіть, ким працюють ваші мами.
Вихователь стежить за тим, щоб діти відповідали повними реченнями.
ІІІ. Підсумок
— Наталочці дуже сподобалося, як ви розповідали про ваших матусь.
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Моя сім’я, моя родина
Мета: Виявити рівень знань дітей; закріплювати елементарні уявлення про сім’ю, родину, членів сім’ї;
учити дітей розповідати про свою родину; формувати вміння будувати речення
з однорідними членами; вправляти дітей в утворенні та вживанні слів-назв
у пестливій та кличній формі, у вживанні іменників в орудному відмінку;
збагачувати словниковий запас дітей присвійними прикметниками; учити
правильно й чітко вимовляти три- і чотирискладові слова; виховувати у ді-
тей почуття поваги до всіх членів сім’ї, чуйність, доброзичливість, бажання
допомагати їм, не засмучувати своїми словами, учинками, поведінкою.
Попередня робота: читання віршів та оповідань про сім’ю; розглядання
сімейних фотографій.
Матеріал: лялька Наталочка; сюжетний малюнок із зображенням сім’ї; м’яч;
предметні малюнки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь демонструє ляльку Наталочку і пропонує дітям привітатися
з нею. Діти вітаються.
Пальчикова вправа «Моя сім’я»
Вихователь читає забавлянку, а діти на кожний рядок загинають по одному
пальчику на лівій руці. На останні слова обхоплюють кулачок долонею правої
руки.
Перший пальчик — наш дідусь,
Другий — то бабуся,
Третій пальчик — наш татусь,
А четвертий — то матуся,
А мізинчик — наш малюк,
Він сховався тут.
ІІ. Основна частина
— Малята, що ви зараз робили? (Ми грали з пальчиками.)
— Як називається гра? («Моя сім’я»)
— Наталочка хоче вам показати свою сім’ю.
Вихователь демонструє сюжетний малюнок, на якому зображено членів
сім’ї.
— Кого ви бачите на малюнку?
— Хто в цій сім’ї батьки?
— А хто — діти?
— Сім’я буває маленькою, коли в сім’ї є тато, мама і дитина, а може бути ве-
ликою, коли є бабуся, дідусь, брати, сестри. Яка сім’я у Наталочки?
— Розкажіть, що роблять мама, тато, дідусь, бабуся, Наталочка, її братик.
— Як одним словом можна сказати про цих людей? (Сім’я)
— А ще про них можна сказати, що це — родина.
— Розкажіть про свою родину.
— Сім’я об’єднує найрідніших людей і складається з батьків та дітей. У сім’ї
всі люблять одне одного, піклуються та допомагають одне одному.
Дидактична вправа «Яка моя сім’я?»
Вихователь пропонує дітям скласти речення: «У моїй сім’ї є тато, мама, я…
Тому це — маленька (велика) сім’я».
Дидактична гра «Назви ласкаво»
— Діти, як ми можемо звернутися до членів нашої родини ласкаво? Як звер-
немося до мами? (Матусю, мамуню) Як ласкаво звернемося до тата? (Татусю,
татоньку, таточку) Як покличемо лагідно бабусю? (Бабуня, бабуля, бабу-
сенько) Як звернемося лагідно до дідуся? (Дідуньо, дідусенько) Як покличемо
ласкаво брата? (Братику, братоньку) Як звернемося лагідно до сестри? (Се-
стричко, сестронько, сестрице)
Дидактична гра «Придумай слово»
Діти утворюють коло, вихователь з м’ячем — у центрі. Він по черзі кидає
кожній дитині м’яч, називаючи слово, а діти добирають до нього слово-ознаку
та повертають м’яч вихователеві.
• Мама — ласкава, любляча, гарна, працьовита, розумна…
• Бабуся — добра, старенька, ласкава, лагідна, ніжна, турботлива…
• Дідусь — мудрий, старенький, працьовитий, розумний…
• Татусь — мужній, дужий, сильний, розумний...
Фізкультхвилинка «Розважаємося»
Діти утворюють коло, вихователь промовляє слова віршика, супроводжу-
ючи їх відповідними до змісту вірша рухами, а малята за ним повторюють їх.
Вміють наші всі малята
У долонечки плескати,
Головою покрутити,
Ніжками потупотіти,
Зараз крок назад зробили,
Ручки склали і присіли,
Усміхнулись, підвелися
І за ручки знов взялися.
Дидактична гра «Куди і з ким іду»
Вихователь пропонує дітям допомогти Наталочці закінчити речення, нази-
ваючи члена сім’ї у відповідному відмінку.
• До зоопарк я піду з… (татом).
• До магазину я піду з… (бабусею).
• На виставку я піду з… (дідусем).
• На стадіон я піду з… (братом).
• На концерт я піду з… (сестрою).
• На прогулянку я піду з… (песиком, котиком).
Дидактична гра «Скажи, чий?»
Вихователь демонструє дітям малюнки різних предметів.
— Бабуся має окуляри. Чиї окуляри? (Бабусині окуляри)
— Мама взуває черевики. Чиї черевики? (Мамині черевики)
— У тата є новий костюм. Чий костюм? (Татусевий костюм)
— У дідуся є солом’яний капелюх. Чий капелюх? (Дідусевий капелюх)
Дидактична гра «Плещемо в долоньки»
Вихователь пропонує дітям чітко повторити різноскладові слова.
Ма-тін-ка, не-неч-ка, ба-бу-ня, ба-бу-ся, ди-ти-на, до-рос-лі, до-неч-ка, си-
но-чок, по-міч-ник, гос-ти-нець.
Слух-ня-ний, ле-да-чий, ма-лень-кий, ве-ли-кий, ро-зум-ний, ста-рень-кий,
ла-гід-ний.
Пра-цю-ва-ти, по-ва-жа-ти, ко-ли-са-ти, да-ру-ва-ти, гос-тю-ва-ти.
ІІІ. Підсумок
— Малята, як ставляться до вас ваші рідні? Як ви ставитеся до мами, тата,
бабусі з дідусем, братиків та сестричок? Що ви робите разом?__
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Ми живемо на Україні
Мета: формувати у дітей початкові уявлення про свою приналежність до
української національності; закріплювати знання дітей про те, що люди,
які живуть в Україні, — це український народ (українці) і розмовляють
вони українською мовою; вправляти дітей у вживанні слів — назв предметів
українського національного одягу, у вживанні дієслів із займенниками
«ми», «ви», «вони»; учити називати одну-дві назви країн світу; вправляти
у промовлянні чистомовки; розвивати фонематичний слух, увагу, пам’ять,
мислення; закріплювати вміння правильно змінювати слова, утворюючи
множину у називному відмінку; виховувати у дітей любов до своєї Батьків-
щини, рідного краю.
Попередня робота: читання віршів про Україну; вивчення пальчикової гри
«Пальчик об пальчик».
Матеріал: ляльки Оксанка та Тарасик в українському вбранні; барабан;
дзвіночок; сопілка; ширма.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь демонструє дітям ляльок Оксанку й Тарасика в українському
вбранні.
— Це Оксанка й Тарасик. Привітайтеся з ними! Пограймо з ними!
Пальчикова гра
Пальчиком об пальчиком — стук, стук. (Вдаряють вказівними пальцями.)
Кулачками — тук, тук.
Тупнемо ніжками — туп, туп.
Плеснемо в долоньки — плесь, плесь.
Заховались пальці десь. (Ховають руки за спину.)
Пальчики маленькі,
Де ви заховались?
Вас я все шукаю,
Всюди заглядаю.
Пальчики, де ви?
— Ми тут! (Показують усі пальці.)
ІІ. Основна частина
— Погляньте на одяг наших гостей. У що вдягнута Оксанка? (Оксанка
вдягнула вишиту сорочку.) Так, вона вдягнула святкову сорочку. Що ще вона
надягнула? (Спідничку, фартушок) У що Оксанка взулася? (У червоні чо-
бітки) Що ще надягнула Оксанка? (Віночок зі стрічками та гарне червоне на-
мисто) Вам подобається Оксанка в такому вбранні? А що найбільше вам подо-
бається вам в Оксанчиному вбранні? Як називають святковий одяг у Оксанки?
(Український) Хто наша Оксанка? (Вона — україночка.) Погляньте на Тара-
сика. Що одягнув Тарасик? (Тарасик одягнув вишиту сорочку, широкі штани-
шаровари.) Чим він підперезався? (Широким червоним поясом) Що взув Тара-
сик? (Він узув чорні чоботи.) Ще Тарасик надягнув високу смушкову шапку
на голову. Вам подобається вбрання Тарасика? Що найбільше вам подобається
в одязі Тарасика? Як називають святковий одяг Тарасика? (Український) Хто
наш Тарасик? (Він — українець.) А ми хто? (Українці.) Чому? (Тому, що ми жи-
вемо в Україні.) Яка наша рідна мова? (Українська)
У всьому світі — кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас одна-єдина —
Це наша славна Україна.
— Ми живемо в Україні. Але є дорослі й діти, які живуть в інших країнах.
Поряд з нами живуть росіяни. Їх рідна країна — Росія. Вони розмовляють ро-
сійською мовою. Ще є така Англія. Там живуть англійці. Вони розмовляють ан-
глійською мовою.
Дидактична вправа «Хто, де живе?»
Вихователь називає жителів країни, а діти називають країну, у якій ці жи-
телі живуть.
— Де живуть англійці? (В Англії) Де живуть українці? (В Україні) Де жи-
вуть росіяни? (У Росії) Хто живе в Україні? (Українці) Хто живе в Росії? (Росі-
яни) Хто живе в Англії? (Англійці)
Дидактична гра «Відгадай, що звучить?»
Вихователь показує дітям іграшковий барабан, дзвіночок, дудочку та про-
понує дітям назвати іграшки. Потім пропонує послухати, як вони звучать: грає
на барабані, дудочці, дзвонить дзвіночком. За ширмою відтворює звучання
іграшок.
— Що звучить?
Діти відповідають. Вихователь знову грає на барабані, дзвонить дзвіночком
тощо. Діти відгадують та відповідають.
Дидактична гра «Один — багато»
Вихователь показує картку із зображенням одного предмета, пропонує на-
звати його. Потім показує картку із зображенням декількох таких самих пред-
метів та пропонує назвати їх.
Прапор — прапори, квітка — квітки, вулиця — вулиці, місто — міста, віно-
чок — віночки, спідничка — спіднички, шапка — шапки, сорочка — сорочки.
Вихователь пропонує дітям повторити чистомовку.
Я труджуся наче бджілочка.
Ки-ко-кся! Ки-ко-кся!
Я до сонечка всміхнуся,
Землі рідній уклонюся —
Українкою я звуся!
Дидактична гра «Що ми вміємо робити?»
Вихователь пропонує дітям називати слова-дії, спочатку утворюючи форму
першої особи, потім другої особи та третьої особи множини.
Ми радіємо. Ви радієте. Вони радіють.
Ми йдемо з мамою до дитячого садка. Ви йдете з мамою до дитячого садка.
Вони йдуть із мамою до дитячого садка.
Ми граємо з м’ячем. Ви граєте з м’ячем. Вони грають з м’ячем.
Дидактична гра «Який, яка, яке, які?»
Вихователь називає слова — назви предметів українського вбрання, а діти
добирають слова-ознаки.
Сорочка (яка?) — біла, вишита; шаровари (які?) — сині, шовкові; спідничка
(яка?) — червона, красива; чобітки (які?) — червоні, маленькі; шапка (яка?) —
висока, смушкова; фартушок (який?) — білий, вишитий.
ІІІ. Підсумок
— Хто до нас завітав? Так, це маленькі українці — Оксанка та Тарасик.
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
Тема. Хлопчики та дівчатка
Мета: продовжувати формувати елементарні уявлення про особливості зов-
нішнього вигляду людей різної статі; підтримувати у дітей перші прояви
самоусвідомлення (знання свого імені, статі); розвивати словесно-логічне
мислення, фонематичне сприйняття; учити правильно вживати відмінкові
форми особових займенників; закріплювати вміння слухати і розуміти запи-
тання, будувати відповідь; підтримувати бажання спілкуватися з дорослими,
висловлювати свої думки.
Попередня робота: спостереження за одяганням та роздяганням дітей, за ігра-
ми дітей; спостереження на прогулянках за дітьми різної статі; розглядання
ілюстрацій із зображенням людей різної статі; читання віршів та оповідань
про дівчаток та хлопчиків.
Матеріал: ляльки, фотографії дітей; сюжетні малюнки із зображенням ді-
тей — хлопчика і дівчинки; іграшки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Пальчикова гімнастика «П’ять братів»
В кулачку живуть брати — чи знайомий з ними ти?
Перший братик — Показальчик.
Другий братик — Помагальчик.
Третій братик — Всегуляйчик.
А четвертий — Заважальчик.
Пятий братик — Прихваляйчик.
В кулачкові — Захищайчик.
ІІ. Основна частина
Вихователь читає дітям віршовані рядки.
Фотографії чудові,
Всі великі, кольорові.
Чи зуміють в нас малята
Тут на них себе впізнати?
Щойно хто себе впізнає,
Хай одразу, називає,
Хай промовить: «Ось де я».
Вихователь по черзі показує малятам фотографії. Діти впізнають та назива-
ють себе на фото: «Ось де я. Ця фотографія — моя!».
Дидактична гра «Назви того, хто поруч»
Вихователь запрошує дітей до гри у колі.
Хоровод ми водимо,
Весело співаємо.
Коло зупинилося —
Себе називаємо.
Ласкаво-ласкаво!
Починає гру вихователь. Він плескає в долоні, промовляє по складах ім’я
дитини, яке стоїть поруч: «Лю-да!». Потім називає цю дитину ласкаво і знову
плескає в долоні: «Лю-до-чка!». Діти по черзі виконують це завдання. (Ма-
ри-на — Ма-ри-ноч-ка, Сер-гій — Сер-гій-ко, Та-ня — Те-тя-ноч-ка, Мак-сим —
Мак-сим-ко тощо)
Дидактична гра «Скажи, хто ти?»
Діти стоять у колі, по черзі повертаються одне до одного, ставлять питання
одне одному та відповідають на нього.
— Я — хлопчик (дівчинка). А ти хто?
Наступна дитина відповідає на запитання та ставить його іншої дитині.
Дидактична гра «Хто чим грається?»
Вихователь пропонує дітям розповісти спочатку, чим подобається грати дів-
чаткам, а потім — хлопчикам.
— Дівчата граються чим? (Ляльками, мотрійками, посудом)
— Хлопчики граються чим? (Машинками, літаками, пароплавами, паро-
возиками)
Мовленнєва гра «Відгадай, про кого ці рядки?»
Вихователь читає рядки з віршиків та пропонує дітям упізнати, про кого
йдеться у віршиках, — про дівчинку чи про хлопчика. Коли діти впізнають, про
кого йдеться у віршику, вихователь пропонує їм пригадати, які слова допомо-
гли це визначити.
• Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики. (Хлопчик)
• В мене коса до пояса. В мене личко, як яблучко.
В мене очки, як терночок. В мене брівки, як шнурочок. (Дівчинка)
• В магазин пішла матуся,
Я лишилася сама. (Дівчинка)
• Я у мами одна,
Мов билиночка. (Дівчинка)
• Я до крана сам дістану,
Умиваюсь біля крана. (Хлопчик)
• Узяла пахуче мило
І умилась залюбки. (Дівчинка)
Дидактична гра «Хто що робить?»
Вихователь показує дітям сюжетний малюнок, на якому зображені хлопчик
і дівчинка. Пояснює, що і хлопчика, і дівчинку звати однаково — Женею. Ви-
хователь пропонує розповісти, що роблять діти на сюжетних малюнках. Діти
розповідають, а вихователь коригує за потреби відповіді дітей.
Женя впала. Женя намалював будинок. Женя спіймав рибу. Женя одягла
ляльку.
Дидактична гра «Одягни ляльок»
Вихователь показує дітям двох ляльок та пояснює, що це — Сергійко та
Соня. Пропонує повторити імена ляльок. Діти повторюють. Вихователь по-
яснює, що Сергійко та Соня збираються піти на прогулянку, але вони ще ма-
ленькі, самі не вміють одягатися. Вихователь пропонує дітям правильно обрати
одяг для Соні та Сергійка.
— Що надягнемо Соні? (Соні надягнемо колготки, спідничку, кофту.) Якого
кольору колготки, спідничка, кофта? Що надягнемо Сергійкові? (Сергій-
кові надягнемо колготи, штани, светр.) Якого кольору колготи, штани,
светр? У що взуємо Соню? (Узуємо її у черевики (гумові чоботи).) У що взу-
ємо Сергійка? (Взуємо його у черевики (гумові чоботи).) Який верхній одяг
одягнемо Соні? (Шапку та пальто) Який верхній одяг одягнемо Сергійкові?
(Шапку та куртку)
ІІІ. Підсумок
— Молодці, малята! Добре попрацювали, багато нового пізнали!__
МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10