Ім'я файлу: nikiforuk_oi_red_rozvitok_transportu_z_metoiu_vidnovlennia_i.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 3000кб.
Дата: 07.11.2022
скачати

Розділ 2. Виклики для транспортного сектора України
49
Динаміку обсягів продажу електромобілів та гібридних автомобілів у світі наведено в табл. 2.6. За прогнозами аналітиків, уже через 10 років їх частка в загальних обсягах продажу нових авто може зрости до 30%.
Таблиця 2.6
Динаміка світових продаж гібридних автомобілів та електромобілів, шт.
Країна/Регіон
2011 2012 2013 2014 2015 2016
2017
Китай
5,2 10,7 15,0 62,0 214,3 351 602
Європейські країни
12 43 66 99 196 222 307
США
17,8 53,2 97,1 118,9 115,3 157 200
Японія
0,13 20,7 28,7 30,6 25 22 56
Канада
0,3 1,2 0,9 1,5 5,3 6,9 7,5
Україна
0,034
0,44
0,68 1,26
1,3
2,7
Джерело: за даними видання
EV-volumes. URL
: http://www.ev-volumes.com та http://mmr.net.ua/ autoworld/news/46389
За підсумками 2017 р. кількість зареєстрованих у світі електромобілів досягло
3,23 млн. Прогнозується, що у 2018 р. їх число перевищить 5 млн, що становитиме лише 0,4% світового парку. Проте стрімкі темпи зростання обсягів продажів свідчить про те, що ситуація може змінитися досить швидко.
Найпопулярніший електромобіль в Європі – Renault Zoe, минулого року було продано близько 22 тис. шт., на другому місці – Nissan Leaf (18 456 авто), на третьому –
Tesla Model S (10 567 шт.). До Топ-5 також увійшли BMW i3 і Volkswagen e-Golf.
В Україні, за даними МВС, станом на
1 березня 2018 р. було зареєстровано 6613 електромобілі, що майже удвічі перевищує минулорічний показник. У 2017 р. українці придбали 2697 електрокарів, що в 2,3 раза більше, ніж у попередньому році.
Майже
56% з них зареєстровані у Києві (1 566), Одеській (1 106) і Харківській областях (949).
Істотно змінилася вікова структура ринку таких машин, – якщо у 2016 р. частка нових електромобілів у первинних реєстраціях становила майже 45%, то у 2017 р. – лише 15%.
ТОП-5 моделей електромобілів, придбаних в Україні у 2017 р.:
1. Nissan Leaf – 2219 од. (82,3% загальних обсягів продажу у країні);
2. BMW i3 – 107 од. (4,0%);
3. Tesla Model S – 73 од (2,7%);
4. Ford Focus Electric – 59 од (2,2%);
5.
Fiat 500e – 39 од. (1,4%).
Україна увійшла у п’ятірку країн з розвитку ринку електромобілів. З 1 січня
2018 р. було уведено пільговий податковий режим, який діятиме рік (до 31 грудня
2018 р.) – електромобілі звільнено від ПДВ і акцизного збору, отже, електрокар здешевшав на 17%. Очікується, що завдяки пільгам ринок електромобілів виросте удвічі-утричі. За прогнозами Центру Разумкова, до 2035 р. кожен четвертий автомобіль в Україні може бути електричним
44
Мінінфраструктури планує до 2020 р. мати частку електромобілів в Україні в загальних продажах авто на рівні не менше 15%
45 44
Бум «зеленых» машин в мире: почему Украина до сих пор не производит электромобили.
URL: http://avtovod.org.ua/news/760296889-bum-zelenyh-mashin-v-mire-pochemu-ukraina-do-sih- por-ne-proizvodit-elektromobili.html
45
«Я вважаю, що майбутнє за електротранспортом» – міністр інфраструктури України
Володимир Омелян. URL: https://usionline.com/2017/05/05/ya-vvazhayu-shho-majbutnye-za- elektrotransportom-ministr-infrastrukturi-ukrayini-volodimir-omelyan/

Розвиток транспорту з метою відновлення і зростання української економіки
50
Кількість зарядних станцій (чарджерів) в Україні у 2017 р. становила близько
800 одиниць, з них 95% є повільними (потужністю 20 кВт). Зарядка найбільш розповсюдженої в Україні моделі електромобіля Nissan Leaf на них може займати від
2 до 5 годин, що, безумовно, стримує розвиток електротранспорту в Україні.
Потужний поштовх він може отримати з появою високоякісних зарядних станцій потужністю
50 або 70 кВт – таких, які нині використовуються в Європі
. На них зарядка триватиме від 15 хв (для Nissan Leaf) до 1 години (для Tesla).
На сьогодні існує проблема підключення зарядних станцій до електричної мережі з великою потужністю.
У межах реалізації напрацьованого Мінінфраструктури України комплексу заходів «пакета електрокарів в Україні» у 2017 р. передбачалося створення умов для швидкого і легкого підключення до електромереж без надвитрат, виділення окремих місць, які будуть обладнані чарджерами, на парковках біля торговельних центрів, кінотеатрів, спорт-клубів, біля будівель органів державної влади, а також обов’язкова вимога для всіх парковок, – як мінімум, 5–10% місць мають бути обладнані електрозарядками.
Обмежує розповсюдження електромобілів його значно вища ціна порівняно з аналогами з бензиновими або дизельними двигунами, а також гібридними силовими установками, невеликий запас ходу через малу ємність батарей-акумуляторів, повільна зарядка батарей, велике енергоспоживання взимку (вдвічі більше при сильних морозах, ніж у теплу пору року), обмежена кількість зарядних станцій.
Зважаючи на такі обмеження, у найближчій перспективі привабливою також є
гібридна силова установка, яка синергетично об’єднує позитивні властивості двигуна внутрішнього згоряння (розвиває високу швидкість автомобіля та одночасно заряджає тягові акумуляторні батареї) та електричного двигуна (ефективно працює в неекономічних режимах, наприклад, у заторах), дозволяє кожному джерелу енергії працювати в оптимальному режимі, забезпечуючи автомобілю високу динамічність і паливну економічність.
Таким чином, політика у сфері енергоефективності та енергозбереження у транспортній галузі, очевидно, крім автомобільного транспорту, має бути зосереджена на міському електротранспорті, залізницях, морському транспорті.
Загалом у структурі перевезеньнайбільше зниження енергозатрат і викидів вуглекислого газу досягається завдяки збільшенню частки перевезень залізницею та
морським транспортом порівняно з повітряними чи автомобільними перевезеннями.
Ефективне використання енергії на залізниці. Наприкінці ХХ ст. залізниця була відкрита вдруге як стабільний та ефективний вид транспорту, здатний знизити затори в містах, що зумовило зростання енергоефективних проектів у цій галузі. У країнах
ЄС триває потужний процес створення та впровадження нових технологій та засобів для економії ПЕР у галузі. Цікавим є, наприклад, досвід компанії АББ (Швейцарія)
46
– світового лідера на ринку ключових енергозберігаючих технологій для економік, що розвиваються, – саме тих, які мають найбільший потенціал та найбільшу потребу в енергозбереженні. У Китаї та Індії АББ – лідер на ринку технологій для передачі та розподілу електроенергії, а також провідний постачальник для швидкозростаючого промислового сектора. Це відкриття зумовило збільшення проектів АББ для залізничного сектора за період з 2004 р. по 2009 р. у сім разів. АББ пропонує технології як для інфраструктури залізниці, так і для рухомих складів. Серед
46
Переваги енергоефективності. URL: http://new.abb.com/docs/librariesprovider 25/brochures/ energy_efficiency_ua.pdf?sfvrsn=2

Розділ 2. Виклики для транспортного сектора України
51
інфраструктурних технологій – трансформатори, комутаційна апаратура та гнучкі системи передачі електроенергії змінного струму FACTS. Ефективність потягів визначається комбінацією та конструкцією тягових компонентів, таких як генератори, вимикачі, трансформатори, перетворювачі тягового зусилля та електродвигуни. АББ – постачальник № 1 у світі трансформаторів для потягів.
АББ також пропонує системи рекуперативного гальмування, призначені для того, щоб акумулювати та зберігати надлишкову енергію.
Також АББ розробила новий перетворювач тягового зусилля для переоснащення парку високошвидкісних потягів InterCity-Express, які експлуатує
Німецька залізниця (Deutsche Bahn). Це перший реалізований у світі проект, де заміна перетворювача на високошвидкісних потягах виконувалася без заміни інших компонентів тягової системи. Перетворювач, на розробку якого було витрачено 13 місяців, забезпечує зниження витрат енергії на 12% та зменшує навантаження на електродвигуни, значно знижуючи експлуатаційні витрати та вартість технічного обслуговування.
У галузі морських перевезень, обладнання, що забезпечило максимально ефективне використання енергії, – це системи електроприводу АББ Azipod
47
. Ці системи електроприводу вперше були введені в експлуатацію у 1990 р. Azipod стала першою системою з рушійними агрегатами, встановленими на зовнішній стороні корпусу судна. З того часу репутація цієї системи зросла настільки, що зараз її встановлено на половині усіх круїзних лайнерів, побудованих за останні два десятиріччя. Як правило, Azipod знижує споживання енергії суднами на 5–15%, проте були зафіксовані випадки, коли економія досягала 25%.
Крім цього, АББ пропонує рішення, що дозволяють суднам, які стоять на якорі в порту, підключитися до портової мережі і не споживати електроенергію, яку виробляють дизельні генератори.
Перша в світі комерційна система такого типу була встановлена компанією АББ у порту міста Гетеборг (Швеція) в 2004 р. та отримала нагороду Clean Marine Award у
Великій Британії в 2004 р. і нагороду Clean Seas Award видання Lloyd у 2008 р.
Окрім цього, потужність двигунів танкерів, контейнеровозів і бурових платформ завдяки турбокомпресорам від АББ може бути збільшена в 4 рази.
АББ та Wartsila – фінська компанія, що постачає рішення для енергетики та суднобудування – разом розробили рішення, що дозволяє встановлювати двоступеневі турбокомпресори АББ на великих дизельних двигунах. Такі системи були спеціально розроблені для того, щоб зменшити втрати палива та викиди вуглекислого газу, і їх можна встановлювати як на морських суднах, так і на електростанціях.
АББ постачає рушійні агрегати та системи енергозабезпечення для трьох нових поромів (залізнично-поромна переправа «Бохай» (Bohai Train Ferry Co.), Китай), що поєднують китайські міста Далянь та Янтай, які знаходяться на різних берегах затоки
Бохай на відстані 185 км. Ці пороми споживають на 25% менше палива порівняно з традиційними ролкерами, при цьому вони більш маневрені, тихі і мають більше вільного простору на борту.
Укрупнено показники енергоефективності транспорту в Україні та викидів СО
2
порівняно з аналогічними показниками у країнах Європи та Німеччини представлено в табл. 2.7.
47
Там само.

Розвиток транспорту з метою відновлення і зростання української економіки
52
Таблиця 2.7
Показники енергоефективності та викидів СО
2
на транспорті
Показник
Од. виміру 1990 2000 2005 2009 2010 2011 2012 2013 2014 1990/14
(%/рік)
2000/14
(%/рік)
Європа
Енергоємність транспорту у
ВВП (ПКС) кг н.е./$2005
ПКС
0,025 0,024 0,023 0,022 0,022 0,021 0,021 0,021 0,02 -0,9
-1,3
Частка біопа- лива в обсягах енергоспожи- вання автомо- більним тран- спортом
% 0,002 0,237 1,04 3,72 4,17 4,36 4,71 4,39 4,52 38 23,4
Інтенсивність викидів CO
2
у
ВВП (ПКС) кгCO
2
/$2005
ПКС
0,074 0,07 0,067 0,064 0,062 0,06 0,058 0,058 0,057 -1,1 -1,5
Викиди CO
2 на душу населення т CO
2
/д.н. 1,44 1,64 1,72 1,65 1,63 1,61 1,57 1,56 1,56 0,4 -0,4
Німеччина
Енергоємність транспорту у
ВВП (ПКС) кг н.е./$2005
ПКС
0,026 0,023 0,021 0,02 0,019 0,018 0,018 0,019 0,019 -1,5
-1,6
Перевезення пасажирів залізницею пас.·км/п.
908 1095 1119 1205 1227 1246 1272 1315 1341 1,6 1,5
Частка біопа- лива в обсягах енергоспожи- вання автомо- більним транспортом
%
0 0,418 3,68 5,67 6,07 5,74 6,05 5,41 5,48 n.a.
18,2
Інтенсивність викидів CO
2
у
ВВП (ПКС) кгCO
2
/$2005
ПКС
0,074 0,067 0,058 0,054 0,052 0,051 0,05 0,052 0,052 -1,5
-1,8
Викиди CO
2 на душу населення т CO
2
/д.н.
1,98 2,1 1,86 1,78 1,8 1,82 1,83 1,87 1,92 -0,1 -0,5
Україна
Енергоємність транспорту у
ВВП (ПКС) кг н.е./$2005
ПКС
0,043 0,035 0,028 0,031 0,03 0,028 0,029 0,028 0,027 -1,9
-1,8
Перевезення пасажирів залізницею пас.·км/п.
1465 1053 918 886 925 921 917 913 880 -2,1
-1,3
Частка біопа- лива в обсягах енергоспожи- вання автомо- більним транспортом
%
0 0 0 0 0 0 0 0,549 0,6 n.a. n.a.
Інтенсивність викидів CO
2
у
ВВП (ПКС)
Кг
CO
2
/$2005
ПКС
0,123 0,094 0,075 0,083 0,081 0,076 0,078 0,075 0,072 -2,2
-1,9
Викиди CO
2
на душу населення т CO
2
/д.н. 1,15 0,405 0,485 0,552 0,566 0,562 0,576 0,566 0,507 -3,3 1,6
Джерело: За даними видання Енергетична ефективність України. Кращі проектні ідеї [електронне видання] : Проект «Професіоналізація та стабілізація енергетичного менеджменту в Україні» /
Уклад.: С.П.Денисюк, О.В.Коцар, Ю.В.Чернецька. – К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2016. – 79 с.
URL: http://io.iee.kpi.ua/sites/default/files/HANDBOOK_of_BEST_PRACTICES_2.pdf

Розділ 2. Виклики для транспортного сектора України
53
Виділення найважливіших напрямів реалізації пріоритету енергозбере-
ження та енергоефективності у транспортній сфері.
Одним з основних напрямів підвищення енергоефективності транспортних засобів практично в усіх секторах транспортної системи України є оновлення існую- чого парку. При заміні старого транспортного засобу на сучасний новий питомі витрати палива скорочуються на 25–30%.
В Україні є власна, досить потужна виробнича базаз виробництва і збирання автомобілів та транспортних засобів для міського електротранспорту. Одним з пріоритетних напрямів має стати її подальший розвиток і найбільш повне викори- стання для збільшення обсягів виробництва сучасних енергоефективних транспортних засобів, які за показниками енергоспоживання, надійності та комфортності не поступа- ються закордонним аналогам.
З метою найбільш повного використання наявного потенціалу зменшення енерговитрат на транспорті вважаємо доцільним розроблення і реалізацію програм
упровадження новітніх транспортних засобів з більш низькими, ніж у існуючих,
питомими витратами енергоресурсів.
Основними заходами, які сприятимуть просування енергоефективних тран- спортних засобів, є такі:
– інформаційна кампанія з метою зростання рівня обізнаності в питаннях підвищення енергоефективності транспортних засобів;
– встановлення правил закупівель (зокрема ставок імпортних мит), що стимулюють використання енергоефективних транспортних засобів;
– уведення більш жорстких стандартів ефективності використання палива і стандартів емісії для вітчизняних та імпортних автомобілів, сприяння витісненню неефективного автотранспорту і заміні його на новий, більш ефективний;
– стимулювати фінансування купівлі енергоефективних транспортних засобів банками і лізинговими компаніями;
– заохочення енергоефективних звичок, наприклад, покупців малолітражок та автомобілів з електричним або гібридним двигуном – звільняти від сплати тран- спортного податку, надавати їм право безкоштовно паркуватися та використовувати дорожню смугу, виділену для транспортних засобів з великою кількістю пасажирів, тощо.
– упровадження схем утилізації старих автомобілів, прискорення оновлення автопарку через надання фіскальних стимулів для утилізації старих автомобілів;
– сприяння просуванню електрокарів, побудові мереж зручних і швидких зарядних станцій.
Щодо заходів стосовно економії паливно-енергетичних ресурсів для окремих підгалузей транспорту, актуальними для впровадження в нашій країні можуть бути такі:
– на залізничному транспорті – розширення електрифікації та переведення на електротягу окремих дільниць залізниці, реконструкція шляхового господарства за рахунок прокладання безстикового рейкового полотна, впровадження сучасного рухомого складу, зокрема електровозів і спеціалізованих вагонів, оптимізація плану формування вантажних поїздів та напрямку вагонопотоків, реконструкція котельно- теплотехнічного господарства, впровадження автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії, уведення в дію автоматизованих систем управління зовнішнім освітленням тощо;
– на автомобільному транспорті – здійснення заходів з оптимізації дорож- нього руху, вдосконалення структури автотранспорту через технічне регулювання та уведення стимулюючих диференційованих механізмів економічного характеру, роз-

Розвиток транспорту з метою відновлення і зростання української економіки
54
ширення використання альтернативних видів палива, стисненого природного газу та біопалив, добавок і присадок до палив, застосування енергозберігаючих технологій обслуговування та ремонту рухомого складу;
– у сфері автомобільних доріг – заходи, спрямовані на оптимізацію розвитку шляхового господарства з пріоритетністю для шляхів загального користування, розширенням використання нових технологій та матеріалів під час будівництва, ремонту та утримання автошляхів, а також зниження енерговитрат у технологічних процесах з виробництва щебеню, асфальтобетону, залізобетону тощо;
– на морському та річковому флоті – розширити практику застосування оптимальних швидкостей суден, підвищити рівень утилізації теплової енергії для тепло- та електропостачання суден, застосовувати альтернативні джерела енерго- ресурсів на пасажирських туристичних суднах під час стоянки за рахунок їх підключення до берегових електричних мереж; створити низку автоматизованих систем моніторингу та керування енергопостачанням та енергозбереженням у портах; увести в експлуатацію низку геліосистем гарячого водопостачання та вітрових електрогенераторів.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   34

скачати