Ім'я файлу: ПРОТОКОЛИ_медсестри_ф-а.doc
Розширення: doc
Розмір: 2705кб.
Дата: 02.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Нетрадицiйнi методи змiцнення здоров я i фiзичного вдосконалення
Розширення: doc
Розмір: 2705кб.
Дата: 02.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Нетрадицiйнi методи змiцнення здоров я i фiзичного вдосконалення
1.24.
Протокол медичної сестри (фельдшера, акушерки) з повертання пацієнта
1.
Повертання пацієнта за допомогою підкладної пелюшки і надання положення на боці (виконується удвох)
2.
Повертання пацієнта методом вільного перекочування і надання положення на боці (виконується удвох)
3.
Повертання пацієнта на бік (виконує один медичний працівник)
4.
Повертання пацієнта на живіт (виконує один медичний працівник, пацієнт може допомагати)
1.25.
Протокол медичної сестри (фельдшера, акушерки) з розміщення пацієнта
1.
Розміщення пацієнта у кріслі-каталці (виконується удвох)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Міністерства
охорони здоров’я України
від ____________ № ________
1.1. Протокол медичної сестри (фельдшера, акушерки)
з оцінювання функціонального стану пацієнта
А.1. Паспортна частина
А.1.1. Проблема, пов’язана зі здоров’ям: необхідність оцінювання функціонального стану пацієнта.
А.1.2. Код за МКХ-10: не визначається.
А.1.3. Протокол призначений для медичної сестри (фельдшера, акушерки).
А.1.4 Мета протоколу: інформаційне забезпечення оцінювання функціонального стану пацієнта медичною сестрою (фельдшером, акушеркою).
А.1.5. Дата складання протоколу: жовтень 2016 р.
А.1.6. Дата перегляду протоколу: жовтень 2019 р.
А.1.7. Список і контактна інформація осіб, які брали участь у розробці протоколу:
| Укладачі | Установи-розробники |
| | Медичний департамент МОЗ України |
| | Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України |
| Губенко I.Я., Бразалій Л.П., Шевченко О.Т., Апшай В.Г. | Черкаський медичний коледж |
| Чернишенко Т.I. | Державна установа «Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів» МОЗ України |
| Iвашко Г.М. | Асоціація медичних сестер України |
| Ліщишина О.М., Горох Є.Л. | ДП «Державний експертний центр МОЗ України» |
| Рецензенти: | В.Й. Шатило, доктор медичних наук, ректор Житомирського інституту медсестринства, доцент кафедри «Загальна практика сімейна медицина»; |
| | М.Б. Шегедин, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського |
А.1.8. Актуальність проблеми: необхідність уніфікації оцінювання функціонального стану пацієнта.
А.2. Загальна частина
А.2.1. Для всіх закладів охорони здоров’я.
А.2.1.1. Дослідження пульсу на променевій артерії.
А.2.1.2. Вимірювання температури тіла під пахвою.
А.2.1.3. Визначення частоти, глибини, ритму дихання.
А.2.1.4. Вимірювання артеріального тиску.
А.2.1.1. Дослідження пульсу на променевій артерії
| Необхідні дії | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту сутність і хід процедури | Забезпечується психологічна підготовка пацієнта до процедури |
| 2. Отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 4. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 5. Виконання процедури Під час процедури пацієнт може сидіти (запропонувати розслабити руку, при цьому кисть і передпліччя не повинні висіти) або лежати (рука також розслаблена) | Забезпечується точність результату |
| 6. Притиснути II, III, IV пальцями променеві артерії на обох руках пацієнта (I палець повинен розміщуватися з тильного боку кисті) і відчути пульсування артерії | Порівнюються показники пульсу на обох руках |
| 7. Узяти годинник або секундомір і дослідити пульсування артерії протягом 30 с. Помножити на 2 (якщо пульс ритмічний). Якщо пульс не ритмічний, рахувати протягом 1 хв | Забезпечується точність визначення пульсу |
| 8. Притиснути артерію сильніше, ніж раніше, до променевої кістки і визначити напруження пульсу (якщо пульсування зникне при помірному натисканні — напруження добре; якщо пульсування не слабне — пульс напружений, якщо пульсування зникло — напруження слабке) | Забезпечується визначення напруження пульсу |
| 9. Не забираючи пальців з артерії, припинити тиск і визначити, як швидко з’явиться пульсація: а) при хорошому наповненні пульсація відчувається відразу; б) при слабкому наповненні — через деякий час; в) якщо при цьому пульсація дуже слабка — пульс ниткоподібний | Забезпечується визначення наповнення пульсу |
| 10. Закінчення процедури Повідомити пацієнту результат дослідження | Дотримується право пацієнта на інформацію |
| 11. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 12. Записати результати обстеження у температурний листок (форма 004/о) або іншу медичну документацію | Забезпечується документування результатів дослідження пульсу |
А.2.1.2. Вимірювання температури тіла під пахвою
| Необхідні дії | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту сутність і хід процедури | Забезпечується психологічна підготовка пацієнта до процедури |
| 2. Отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 4. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 5. Струснути термометр і переконатися, що ртутний стовпчик опустився нижче 35 °С | Забезпечується точність результатів вимірювання температури тіла |
| 6. Оглянути пахвову ділянку, оцінити її стан. За наявності гіперемії температуру тіла необхідно вимірювати в іншій ділянці | Забезпечується точність і достовірність результатів |
| 7. Виконання процедури Витерти насухо пахвову ділянку пацієнта рушником | Забезпечується точність результату |
| 8. Помістити резервуар термометра в пахвову ділянку так, щоб він доторкався до шкіри (пацієнт повинен притиснути плече до грудної клітки) | Забезпечуються умови для отримання правильного результату |
| 9. Вийняти термометр із пахвової ділянки через 10 хв й оцінити його показники | Оцінюються отримані дані |
| 10. Закінчення процедури Повідомити пацієнту результати термометрії | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 11. Записати результат термометрії у температурний листок (форма 004/о) або іншу медичну документацію | Забезпечується документування результатів термометрії |
| 12. Струснути термометр так, щоб ртутний стовпчик опустився в резервуар | Підготовка термометра до наступного вимірювання температури тіла |
| 13. Помістити термометр у дезінфекційний розчин | Дотримується інфекційна безпека |
| 14. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
А.2.1.3. Визначення частоти, глибини, ритму дихання
| Необхідні дії | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Попередити пацієнта, що буде проведено дослідження пульсу | Виключається можливість контролювати дихання |
| 2. Отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 4. Виконання процедури Узяти пацієнта за руку таким чином, як у разі дослідження пульсу, спостерігати за екскурсією грудної клітки пацієнта і рахувати дихальні рухи за 30 с, результат помножити на 2 | Визначається кількість дихальних рухів |
| 5. Якщо не вдається спостерігати екскурсію грудної клітки, продовжуючи тримати руку пацієнта за зап’ясток, покласти руки (свою і пацієнта) на грудну клітку (у жінок) чи надчеревну ділянку (у чоловіків) | Iмітація визначення пульсу. Виключається можливість керування диханням |
| 6. Закінчення процедури Повідомити пацієнту результат | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 7. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 8.Записати результати у температурний листок (форма 004/о) або іншу медичну документацію | Забезпечується документування результатів дослідження |
А.2.1.4. Вимірювання артеріального тиску
| Необхідні дії | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту мету та хід процедури | Дотримується право пацієнта на інформацію |
| 2.Отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 4. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 5. Виконання процедури Накласти манжетку на оголене плече пацієнта на 2—3 см вище від ліктьового згину (одяг не повинен стискати плече вище манжетки); закріпити манжетку так, щоб між нею і плечем проходив лише один палець. Примітка: не слід вимірювати артеріальний тиск на руці з боку проведеної мастектомії, на слабкій руці пацієнта після інсульту та на паралізованій руці | Забезпечується достовірність результату Виключається лімфостаз, який виникає внаслідок нагнітання повітря в манжетку, та перетискання судин |
| 6. Запропонувати пацієнту правильно покласти руку: в розігнутому стані долонею догори (якщо пацієнт сидить, попросити підкласти під лікоть стиснутий кулак кисті вільної руки) | Забезпечується повне розгинання кінцівки |
| 7. Перевірити положення стрілки манометра відносно нульової позначки шкали | Перевіряється готовність апарата до роботи |
| 8. Протерти мембрану фонендоскопа спиртом | Дотримується інфекційна безпека |
| 9. Знайти місце пульсації плечової артерії в ділянці ліктьової ямки і поставити на це місце мембрану фонендоскопа | Забезпечується достовірність результату |
| 10. Закрити вентиль на груші, повернувши його вправо, і нагнітати повітря під контролем фонендоскопа до тих пір, поки тиск у манжетці за показниками манометра не перевищить на 20 мм рт. ст. той рівень, за якого зникають тони Короткова | Виключається дискомфорт, пов’язаний із надмірним перетисканням артерії, та забезпечується достовірний результат |
| 11. Випустити повітря з манжетки зі швидкістю 2 мм рт. ст. за 1 с, повернувши вентиль. Одночасно фонендоскопом вислуховувати тони на плечовій артерії і стежити за показниками шкали манометра | За такої швидкості збільшується достовірність результату |
| 12. У момент виникнення над плечовою артерією перших звуків (тони Короткова) запам’ятати цифри на шкалі, що відповідають систолічному тиску | Визначається систолічний артеріальний тиск |
| 13. Продовжуючи випускати повітря, зафіксувати цифри на шкалі у момент послаблення або повного зникнення тонів Короткова | Визначається діастолічний артеріальний тиск |
| 14. Оцінити результат, ураховуючи величину окружності плеча. При вимірюванні артеріального тиску на худорлявій руці він буде нижчим, на повній — вищим від дійсного. Значення систолічного артеріального тиску не потребує корекції при окружності плеча близько 30 см, діастолічного — при окружності плеча 15—20 см. При величині окружності плеча 15—30 см рекомендується до показника систолічного артеріального тиску додати 15 мм рт. ст., при окружності 45—50 см — відняти від отриманого результату 25 мм рт. ст. | З урахуванням цих показників забезпечується достовірність результату |
| 15. Повторити п. 11—16 ще 2 рази з інтервалом у 2—3 хв | Забезпечується достовірний результат вимірювання артеріального тиску |
| 16. Закінчення процедури Дані вимірювання округлити до 0 або 5, записати у вигляді дробу (у числівнику систолічний артеріальний тиск, у знаменнику — діастолічний), наприклад 120/75 мм рт. ст. | Забезпечується достовірність інформації |
| 17. Повідомити пацієнту результати вимірювання | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 18. Протерти мембрану фонендоскопа спиртом | Дотримується інфекційна безпека |
| 19. Обробити руки | Дотримується інфекційна безпека |
| 20. Задокументувати дані дослідження у температурний листок (форма 004/о) або іншу медичну документацію | Забезпечується документування результатів вимірювання артеріального тиску |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 47