Програма партії " укроп " сторінка 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Ім'я файлу: ПРОГРАМА ПАРТІЇ.docx
Розширення: docx
Розмір: 165кб.
Дата: 15.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Асканія-Нова.docx
ФРИКЦІЙНІ ПЕРЕДАЧІ (2).docx
Шановні клієнти.docx
безпека.docx
5569.docx
0-02-05-c4077bf2a87691e98728d26bf3f72ea687bcfadcea1a6fc32640ad84
Реферат, УС-412 ФККПІ, Зінчук М. С..docx
Білети.docx
Курсова_робота_Microsoft_Access_БД_Пенсійний_фонд.docx
SPPR_tema-2.pdf
258839.doc
Помилки в англійському буклеті.docx
реферат.docx
fpnvs01_01_2006(ukr).doc
Навчальний проект.doc

3. Свобода слова

Громадський контроль за владою неможливий без вільної журналістики і незалежної редакційної політики ЗМІ.

ЗМІ не можуть належати політикам чи контролюватися ними, а вплив їхніх власників має бути обмежений управлінням бізнес-процесами і бізнес-продуктами ЗМІ.

Функції донесення суспільно-значущої інформації повинні бути захищені від впливу з боку власників, що буде визначено у профільному кодексі або законі.

ЗМІ України повинні бути деолігархізовані й демонополізовані.

Ніхто не може володіти такою кількістю ЗМІ, які сукупно покривають більше 25% аудиторії в тому чи іншому сегменті (ТБ, радіо, газети, Інтернет).

4. Створення умов для діяльності та соціальний захист волонтерів

Забезпечення статусу та соціального захисту представників волонтерського руху:

надати волонтерам, які залучені до процесу матеріального забезпечення боротьби проти агресії, статус учасника бойових дій;
законодавчо врегулювати статус та права волонтера відповідно до нових умов волонтерської діяльності;
вжити заходів щодо податкового стимулювання для грошових пожертв громадян, які надаються представникам волонтерського руху.

Створення сприятливих умов для роботи волонтерських організацій щодо:

надання волонтерської допомоги з метою підтримки малозабезпечених, безробітних, багатодітних, бездомних, безпритульних, осіб, що потребують соціальної реабілітації;
здійснення догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги;
надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам злочинів, біженцям;
надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;
проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання; сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів;
надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.

Розділ 14.

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА

Членство України в ЄС і НАТО є не тільки основною запорукою економічної та військової безпеки країни та нації, а й цивілізаційним вектором розвитку нової держави.

1. Професійна армія та Добровольчий корпус

Основою захисту країни має стати професійна контрактна армія, в якій кожен військовий буде забезпечений високою зарплатою і повним соціальним пакетом для його родини.

Добровольчий корпус повинен стати частиною системи національної безпеки і оборони, а його члени мають бути забезпечені достатнім матеріальним утриманням та соціальним пакетом. При цьому Добровольчий корпус буде відкритий для служби іноземних громадян, які бажають взяти участь у справі захисту України.

В умовах збереження загрози російської агресії необхідно зберегти строкову службу на 12 місяців з наданням можливості її проходження як у ЗСУ та Добровольчому корпусі, так і на альтернативних державних роботах.

Служба за призовом забезпечить основу сил територіальної оборони (за моделлю Скандинавії та країн Балтії), участь у яких буде неодмінною умовою отримання всієї повноти громадянських прав для більшості громадян (за прикладом Швейцарії).

Доктрина розвитку Збройних Сил України має бути розроблена відповідно до стратегій і стандартів НАТО, що дозволить з максимальною ефективністю задіяти вітчизняний військово-промисловий комплекс.

Право громадян зберігати й носити зброю є запорукою національної безпеки та оборони країни.

2. Громадянство України

Особи, які підтримують сепаратизм, мають бути позбавлені українського громадянства.

Можливість отримання громадянства України повинна надаватися лояльним інвесторам в економіку країни, а також українським патріотам з діаспори та громадянам інших держав, які взяли участь у захисті України від російської агресії та окупації.

Розділ 15.

ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Національна безпека і стабільне економічне зростання неможливі без розвиненої і незалежної енергетики. Жодна держава не повинна мати важелів для енергетичного шантажу України.

Ми представимо програму «Нова енергія для нової України», яка вирішить цю проблему, не поставивши під загрозу національні інтереси країни. Програма включає реконструкцію атомних електростанцій, термінову модернізацію устаткування теплових електростанцій (ТЕЦ), середній знос яких зараз близько 80%, переорієнтацію котлів на спалювання палива, відмінного від газу (вугілля, мазут, пелети, біопаливо). Одним із стратегічних завдань програми буде відновлення повного циклу вітчизняного виробництва тепловидільних ядерних елементів (ТВЕЛ) для українських атомних електростанцій.

Для приватних домоволодінь, підприємств малого та середнього бізнесу, особливо в районах з великим зносом опалювальних потужностей, повинна бути прийнята державна програма установки автономного опалення (бойлерні системи, сонячні панелі тощо), з субсидіями і податковими пільгами учасникам.

Держава повинна надати допомогу громадянам у впровадженні енергозбереження на рівні кожного будинку .

1. Необхідність реформування енергетичної галузі в Україні

Енергетика України потребує перетворень. Одним з пріоритетних завдань нової України є досягнення енергетичної автономії і подолання залежності від поставок російського газу. Крім того, шлях європейської інтеграції, обраний Україною, передбачає перехід від спалювання нафти і газу до поновлюваних джерел енергії, в даний час успішно здійснюваний США, ЄС, Японією. Без урахування цього найважливішого завдання включитися в загальний енергетично-технологічний контекст економічно розвинених країн неможливо .

Завдання підвищення енергоефективності можна розділити на дві частини: електропостачання та теплопостачання.

Для подолання дефіциту електроенергії необхідне підвищення частки електростанцій, що працюють не на спалюванні викопного палива,– атомних електростанцій, гідроелектростанцій і станцій, що використовують поновлювані джерела енергії. Що стосується опалення та ГВП, тут основне завдання – замінити газові та мазутні котли на електричні котли і котли, що спалюють інші види палива (пелети, ТПВ тощо).

2. Велика енергетика. Необхідні перетворення та інвестиції

Знос обладнання деяких великих ТЕС (таких як Старобешівська та Слов’янська) сягає 70–90%. Завдання ремонту та переоснащення великих ТЕС (а заразом ГЕС та АЕС) неможливо вирішити на місцях, на рівні приватних інвестицій. Це стратегічне, соціально важливе завдання урядового рівня, для якого необхідні

інвестиції як держави, так і великого вітчизняного бізнесу, а також іноземних компаній. Європейський банк реконструкції та розвитку вже здійснював інвестиційні програми в енергетичній галузі України, потенційні інвестори можуть використовувати його успішний досвід. Орієнтовний термін окупності таких інвестицій – 3–5 років.

Пропонується створити інвестиційний проект з ремонту і модернізації великих ТЕС, ГЕС і АЕС. При модернізації ТЕС слід замінювати котли, що виробили свій ресурс на котли з циркулюючим киплячим шаром (ЦКШ), з метою переходу від спалювання газу до спалювання інших видів палива. Це новітня технологія спалювання твердого палива (такого як вугілля та біомаса) з ККД близько 90%.

3. Здійснені проекти та рекомендації по регіонах України

3.1. Центральна та Північна Україна

Це завдання в деяких містах вже успішно вирішується на рівні окремих підприємств і житлових будинків. Біопаливні котельні вже працюють у Київській області, в Харкові та Вінниці. Слід поширити цей досвід на всю країну. Особливо перспективною в цьому плані виглядає північ України – Сумська, Чернігівська, Житомирська та Рівненська області, де після лісозаготівлі залишається багато сировини, але поки немає великих проектів біо-ТЕС. У цьому регіоні можна запропонувати програму утилізації відходів лісозаготівлі з метою подальшого їх спалювання в паливних котлах. У перспективі електроенергію, вироблену біо-ТЕС північних областей України, можна буде навіть експортувати до Білорусі.

3.2. Південна Україна

Південна Україна – Миколаївська, Одеська та Херсонська області – також мають великий, не до кінця реалізований енергетичний потенціал. Клімат регіону сприяє розвитку сонячних електростанцій. В Одеській області вже здійснюються такі проекти. Відходи сільськогосподарського виробництва, традиційно високорозвиненого і перспективного в цьому регіоні, слід використовувати як паливо для біо-ТЕС.

Одеська область сьогодні купує 10-15% споживаної електроенергії у молдавської гідроакумулювальної станції. У регіону є всі можливості подолати енергозалежність. Адміністрації та підприємцям Одеси слід звернути увагу на енергетику як на важливий і вигідний об’єкт інвестицій. Поки ж більшість проектів відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в південній Україні є приватною ініціативою дрібного й середнього бізнесу.

3.3. Східна Україна

Схід України історично має великий енергетичний потенціал. Насамперед, зрозуміло, це видобуток вугілля, а також такі енергетичні гіганти, як Дніпрогес та Запорізька АЕС. Але крім цього, на сході України – в Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі – є безліч енергомістких високотехнологічних промислових підприємств – авіаційних, металургійних тощо. Для збереження цього науково-технічного потенціалу життєво важливо розвивати енергетику цього регіону. У цих трьох областях рекомендуються в однаковою мірою державні інвестиції та інвестиції великого бізнесу.

Через політичну та воєнну нестабільність в зоні АТО, Донецька і Луганська області є ризикованими регіонами для приватного інвестування. Тут основними будуть державні інвестиції. При відновленні повернених міст рекомендується включити до пріоритетних завдань відновлення енергетичних потужностей – ТЕС, шахт тощо.

3.4. Західна Україна

Західна Україна – регіон, що має перспективи і в традиційній енергетиці, і у відновлюваній. Запаси Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну дозволяють не лише забезпечувати паливом сам регіон, а й постачати вугілля в інші області України.

У регіоні вже було успішно реалізовано кілька програм інвестицій в енергоефективність підприємств харчової промисловості (зернопереробні підприємства, пивоварні та ін.). Високий рівень розвитку сільського господарства і харчової промисловості на західній Україні означає, що тут потрібно будувати ТЕС, які працюють на відходах агровиробництва (біомасі). Термін окупності цих станцій в нинішніх умовах досить короткий – до 5 років.

4. Науково-дослідна робота і підготовка кадрів

В Україні поки немає координаційного центру з розробок у галузі відновлюваної енергетики та інших компонентів наукової інфраструктури з вивчення її перспектив. Пропонується створити подібний центр, до якого б увійшли фахівці-енергетики, інвестори, аналітики.

Важлива також підготовка кадрів. Сьогодні багато молодих українців, які здобули теплотехнічну, теплофізичну, енергетичну освіту, не можуть знайти гідної роботи. Пропонується стимулювати студентів і молодих фахівців розвивати програми іменних стипендій, НДДКР, грантів.

Розділ 16.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

За роки Незалежності Україна поки не знайшла свого місця в системі міжнародних відносин. Зараз Україна перебуває в унікальному історичному становищі – в її руках важіль світової історії. Але так буде дуже недовго.

У країни два шляхи – стати центром нової Європи, закріпити за собою роль суб’єкта регіональної та світової політики або перетворитися на ще одні Балкани, безнадійну периферію Європи, але з гіршими природно- кліматичними умовами та рівнем життя.

Нинішня влада веде країну по другому шляху. Велику країну з сильною промисловістю і потенціалом регіонального лідера шлях периферії Європи призведе до деградації і розпаду.

Ми пропонуємо зовнішньополітичну доктрину, яка дозволить Україні зайняти провідні позиції, щонайменше, в трьох політичних просторах протягом 10-15 років:

Балтійсько-Чорноморський простір;
«пострадянська», «нова» Європа (колишні європейські члени РЕВ і колишня Югославія);світова пострадянська діаспора.

Принципи зовнішньої політики

У міжнародних відносинах Україна дотримується ліберальних цінностей, включаючи пріоритет дотримання прав людини, захисту комерційних інтересів та республіканських інститутів.
Спираючись на ці цінності, зовнішня політика України, як і будь-якої суверенної держави, повинна бути прагматичною і забезпечувати захист національних інтересів і утвердження України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.
Україна повинна строго дотримуватися курсу на вступ до ЄС і НАТО. Це цивілізаційний вектор розвитку нашої держави і основна запорука економічної та військової безпеки. Але це перспектива не найближчих років. Приєднання до кожного з цих союзів передбачає тривалі покрокові програми. Завдання України – прийти в ці структури рівноправним партнером, а не прохачем-жертвою.
Цілеспрямоване інтегрування економіки України до світового господарства та окремих його сегментів, зайняття власних ніш в міжнародному розподілі праці (авіабудування, ракетоносії, суднобудування, енергетика, сільське господарство, металургія, продукція хімічної промисловості, ІТ, наукові розробки).
Використання міжнародного співробітництва з метою залучення іноземних інвестицій, новітніх технологій та управлінського досвіду в національну економіку для її реформування на нових засадах.
Захист та створення сприятливих умов для задоволення національно-культурних потреб українців, які проживають за межами держави, використання їхнього потенціалу для розвитку України. Заохочувати повернення в Україну етнічних українців
Активна інтеграція України у світовий інформаційний простір.
Україна – важливий чинник європейської енергетичної безпеки, надійний і передбачуваний партнер, який робить значущий внесок в генерацію и надійне транспортування енергетичних ресурсів. Рівноправний вкладник та споживач спільного європейського енергетичного ринку.
Ліквідація критичної залежності від російських енергоносіїв.

2. Стратегія зовнішньої політики

2.1. Створення економічного союзу і системи регіональної безпеки Балтійсько-Чорноморської співдружності

Сьогодні, коли РФ з центру тяжіння і розвитку перетворилася для своїх сателітів на агресора, який практикує ворожі поглинання, термінове створення такої системи безпеки стало актуальним не тільки для Польщі, країн Балтії, Румунії, Молдови, Грузії, але в перспективі, через етап економічного співробітництва, – для Білорусі та Вірменії, для яких Митний союз в умовах санкцій проти РФ стає «іспанським чоботом».

2.2. Стратегічне партнерство зі США та Великою Британією

США продовжують залишатися лідером світової економіки, торгівлі і фінансів, а також військових технологій. У міжнародних відносинах США суворо дотримуються ліберального концепту, сприяючи розвитку демократії в усьому світі. Невдалий досвід перетворення політичних систем Афганістану та Іраку навчив США враховувати особливості політичної культури країн, що розвиваються, і діяти поступально, віддаючи перевагу глибинним змінам.

США і Велика Британія , в силу свого історичного досвіду, демонструють більше усвідомлення світової небезпеки режиму Путіна та ідеології «русского мира», ніж Європа. Військові, політичні, фінансові ресурси цих країн, помножені на механізми оперативного ухвалення рішень, роблять їх головними союзниками України в протистоянні імперським амбіціям РФ.

Україна повинна активно співпрацювати з цими великим державами в усіх сферах, починаючи з військової, військово-технічної та енергетичної, включно з мирним атомом і космосом. Українську армію і військову промисловість потрібно послідовно переорієнтувати на стандарти НАТО.

Також зараз необхідна активізація переговорного процесу зі сторонами Будапештського Меморандуму (США, Великою Британією) стосовно вжиття ними комплексних и більш дієвих заходів в умовах російської агресії проти України.

2.3. Стратегічне партнерство з ЄС

ЄС перебуває у хворобливому і складному процесі створення архітектури своєї економічної та політичної систем, відчуває труднощі з інтеграцією недавно прийнятих нових членів – Румунії та Болгарії.

Приєднання України до ЄС – справа середньострокової перспективи. На цей час завдання України – розвивати економічне співробітництво і створювати законодавство, що працює та відповідає критеріям вступу до ЄС, на даному етапі своєчасно імплементуючи Угоду про асоціацію.

Крім того, Україна повинна приділяти велику увагу двостороннім стосункам з Німеччиною, яка об’єктивно бере зараз на себе функції лідера ЄС, а також з Францією та Італією.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

скачати