1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: ПРОГРАМА ПАРТІЇ.docx
Розширення: docx
Розмір: 165кб.
Дата: 15.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Асканія-Нова.docx
ФРИКЦІЙНІ ПЕРЕДАЧІ (2).docx
Шановні клієнти.docx
безпека.docx
5569.docx
0-02-05-c4077bf2a87691e98728d26bf3f72ea687bcfadcea1a6fc32640ad84
Реферат, УС-412 ФККПІ, Зінчук М. С..docx
Білети.docx
Курсова_робота_Microsoft_Access_БД_Пенсійний_фонд.docx
SPPR_tema-2.pdf
258839.doc
Помилки в англійському буклеті.docx
реферат.docx
fpnvs01_01_2006(ukr).doc
Навчальний проект.doc
1. Принципи державної соціальної підтримки

Нова соціальна політика передбачатиме:

  • перегляд і суттєве підвищення державних соціальних стандартів з метою забезпечення конституційного права громадян України на достойні умови життя, зокрема, задоволення потреб в матеріальних благах і фінансових ресурсах для їх реалізації;

  • законодавче забезпечення постійної та економічно обґрунтованої індексації найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів, зокрема мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму в разі девальвації національної валюти, з визначенням відповідальності посадових осіб усіх рівнів за несвоєчасне проведення перерахунку державних соціальних стандартів;

  • Удосконалення системи соціального захисту населення, зокрема встановлення гарантій на безоплатність і якісний рівень соціальних послуг;

  • розроблення дієвої системи оцінки ефективності надання соціальних послуг, з передбаченням у ній стандартів якості соціальних послуг, впливу зазначених послуг на підвищення рівня якості життя отримувача такої послуги;

  • забезпечення реалізації повною мірою прав громадян на поважне і гуманне ставлення з боку суб’єктів, які надають соціальні послуги; вибір установи та закладу, а також форми соціального обслуговування;

  • доступ до інформації щодо своїх прав, обов’язків та умов надання соціальних послуг; конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відомою суб’єкту, який надає соціальні послуги; захист своїх прав і законних інтересів, зокрема в судовому порядку;

  • спрощення процедур і порядку обслуговування осіб, які звернулись для отримання соціальних послуг до державних та комунальних служб, місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

2. Пенсійне забезпечення

Буде запроваджена норма, згідно з якою максимальний рівень одержуваної від держави пенсії не може перевищувати мінімальний більш ніж у 5 разів.

Крім того, з пенсійної системи будуть виключені заможні й забезпечені громадяни, які володіють великим накопиченим за роки життя майном або доходами.

На зекономлені кошти будуть підвищені мінімальні пенсії, що дозволить підтримати найбідніших пенсіонерів, які насправді потребують допомоги держави.

Нова соціальна політика також передбачатиме:

  • право самостійно наповнювати додаткові особисті рахунки в Пенсійному фонді;

  • забезпечення державних гарантій збереження коштів громадян у Пенсійному фонді;

  • забезпечення можливості передачі коштів, які зберігаються на персональному рахунку громадянина у Пенсійному фонді, у спадок.

Розділ 3.

ЗАЙНЯТІСТЬ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ

1. Політика зайнятості

Нова соціальна політика передбачатиме забезпечення продуктивної зайнятості та соціального захисту працівників, зокрема зареєстрованих безробітних, внутрішньо переміщених осіб, молодих спеціалістів, людей з інвалідністю, учасників бойових дій та антитерористичної операції.

Для досягнення цієї мети реалізація державної політики має здійснюватися за такими напрямами:

  • створення нових робочих місць у процесі відбудови економіки та соціальної сфери областей, що постраждали внаслідок терористичної діяльності незаконних збройних формувань;

  • розширення сфери застосування праці та стимулювання зацікавленості роботодавців у створенні нових робочих місць;

  • підвищення рівня зайнятості сільського населення;

  • сприяння розвитку підприємницької ініціативи громадян;

  • посилення мотивації до легальної зайнятості та підвищення державних гарантій в оплаті праці;

  • забезпечення підвищення конкурентоспроможності робочої сили, зокрема в умовах трансформації економіки та поглиблення співпраці з Європейським Союзом;

  • збереження робочих місць та недопущення масового звільнення працівників підприємств;

  • підвищення мобільності робочої сили на ринку праці та удосконалення механізму регулювання трудової міграції;

  • сприяння зайнятості осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

  • розвиток державно-приватного партнерства та поглиблення співпраці сторін соціального діалогу у сфері зайнятості.

2. Політика в галузі охорони праці

Нова соціальна політика держави повинна передбачати:

  • вироблення і реалізацію ефективної державної політики в галузі охорони праці, що має базуватися на принципах охорони життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавців за створення належних, безпечних та нешкідливих умов праці;

  • пріоритетність у встановленні єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

  • негайне ухвалення нового Трудового кодексу України, який забезпечував би відстоювання передбачених Конституцією України трудових прав та гарантій працівників і спрямовувався б на створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки та євроінтеграції.

Зокрема новим Трудовим кодексом мають бути передбачені:

  • створення системи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;

  • заборона необґрунтованого звільнення працівників, а також звільнення працівників у випадку їхньої участі у робочих страйках;

  • створення механізму регулювання умов праці за допомогою проведення переговорів на добровільній основі між об’єднаннями роботодавців і працівників;

  • забезпечення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю;

  • створення належних умов і рівних прав працівникам для їхнього професійного зростання;

  • збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів, як це передбачено Європейською соціальною хартією (переглянутою);

  • встановлення додаткових гарантій для вагітних жінок, зокрема збереження середнього заробітку за час проходження медичного огляду, пов’язаного з вагітністю;

  • недопущення будь-якої дискримінації у сфері праці, що відповідає фундаментальному принципу Європейського Союзу.

Розділ 4.

ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я

Здоров’я громадян має бути однією з головних цінностей української держави. Тому медицина та охорона здоров’я – пріоритетні статті витрат державного бюджету.

Корупція у сфері закупівель медичних препаратів та обладнання має бути подолана, зокрема через впровадження електронних процедур та процесів, запровадження чітких протоколів лікування, а також через децентралізацію управління медичними закладами – обрання головних лікарів та створення дієвих наглядових громадських рад при лікарнях.

Громадяни мають невід’ємне право на якісну і доступну медичну допомогу на всій території країни і в будь-який час.

Державні (суспільні) медичні установи мають бути терміново модернізовані за підтримки бізнесу, волю якого до соціальної відповідальності потрібно підтримати податковими пільгами.

У великих містах будуть створені високотехнологічні державні медичні центри, направлення до яких муніципальними медичними установами має здійснюватися в суворо фіксовані терміни після звернення. Якщо обласний центр здоров’я не може допомогти пацієнтові, пацієнт повинен бути безкоштовно транспортований в інше місто.

Медичним працівникам на рівні закону повинна бути гарантована гідна платня за працю.

Ліцензування медичної діяльності та контроль якості – прерогатива незалежного об’єднання медиків-професіоналів, із обов’язковим залученням до складу комісій визнаних фахівців з країн з високим рівнем медицини.

Соціальна медицина та профілактика здоров’я:

  • держава повинна гарантувати всім громадянам високу якість безкоштовної невідкладної та первинної медичної допомоги, а також безкоштовний широкий набір якісних медичних послуг, який визначається окремим законом, до якого входять, зокрема обслуговування в жіночих консультаціях та пологових будинках, лікування важких хронічних і смертельно небезпечних захворювань, зокрема залежностей, паліативна терапія, включно з хоспісами;

  • держава бере на себе повноцінну турботу про громадян з обмеженими можливостями, зокрема про їхню соціалізацію та організацію безбар’єрного середовища;

  • безперебійне та безкоштовне забезпечення рідкісними ліками і знеболювальними препаратами тяжкохворих має бути гарантоване державою;

  • безкоштовна щорічна повна диспансеризація для всіх громадян;

  • держава повинна забезпечити медичне страхування всім громадянам, які перебувають на державному забезпеченні, працівникам бюджетної сфери і дітям.

Для решти громадян держава зобов’язана забезпечити високі стандарти страхової медицини світового рівня.

Громадяни повинні отримати право самостійно наповнювати додаткові особисті рахунки в новому Фонді соціально-медичного страхування. Збереження цих коштів має гарантувати держава.

Громадяни повинні мати право передавати залишки коштів на цих рахунках у спадок.

Громадяни, які проживають на територіях підвищених екологічних ризиків, мають бути забезпечені додатковими грошовими виплатами шляхом перерахування на їхні медичні страхові рахунки екологічного збору підприємств.

Розділ 5.

ОСВІТА

Людський капітал – знання, інтелект, творчість громадян – головний фактор сталого економічного зростання сучасних розвинених держав. Що більше людей реалізують свої таланти на благо суспільства й краще працюють соціальні ліфти, – то комфортніше й вільніше жити в країні, яка стає більш справедливою. Тому пріоритетом державної політики України має стати створення системи якісної освіти всіх ступенів, однаково доступної всім дітям, незалежно від соціального стану і гаманця їхніх батьків.

Це цілком реальна мета, якої вже досягли у скандинавських країнах, де школярі демонструють найвищий у світі рівень знань за результатами міжнародних досліджень. Зможе цього домогтися і Україна.

1. Загальна освіта

Головна місія загальної освіти – всебічна підготовка відповідальних громадян вільного суспільства, які вміють самостійно мислити;

Для учнів та їхніх батьків:

  • навчання у державних школах повинно бути абсолютно безкоштовним – побори «на ремонт», платні додаткові заняття вчителів з учнями неприпустимі;

  • усі державні школи в країні повинні давати однаковий рівень освіти, мати однакове устаткування і фінансування; не повинно бути «інкубаторів» для особливо обдарованих дітей (крім музичних, художніх, спортивних), поділу на «елітні» і «слабкі» школи і класи;

  • діти вчитимуться недалеко від дому;

  • поглиблене вивчення окремих предметів бажане тільки в старшій школі, коли діти вже отримали базові знання про світ, науки та мистецтво й можуть зробити самостійний усвідомлений вибір;

  • для кожної дитини школа повинна розробляти індивідуальну траєкторію навчання, залежно від її здібностей та психологічних особливостей;

  • додаткові заняття для слабких учнів, корекційне навчання – безкоштовні;

  • обіди, гуртки, екскурсії, групи продовженого дня, шкільний транспорт (якщо до місця проживання більше 2 км) – безкоштовні;

  • відвідування шкільного лікаря, медсестри, психолога – безкоштовні;

  • діти не будуть піддаватися дискримінації або принизливому поводженню з боку вчителів – контроль і відповідальність учителя будуть встановлені законодавчо;

  • в школі діти в обов’язковому порядку будуть вчитися використовувати сучасні технології – для пошуку знань, творчості та життя в суспільстві;

  • єдина державна система електронних щоденників.

Для вчителів:

  • шкільний вчитель повинен бути звільнений від адміністративного диктату і зайвої звітності, пострадянську надбудову над школою (департаменти освіти та науки) буде демонтовано;

  • права, свободи, соціальні гарантії вчителя, включаючи гідний рівень заробітної плати, а також його обов’язки і відповідальність, засади шкільного самоврядування повинні чітко, без різночитань визначатися законом про освіту;

  • втілення закону про освіту, контроль за роботою шкіл і якістю навчання будуть передані громадам;

  • під керівництвом Міністерства освіти і науки залишаться розробка програм і визначення критеріїв оцінки знань учнів, ліцензування освітніх установ і загальний контроль за діяльністю шкіл (перевірки раз на кілька років);

  • навчальне навантаження вчителя повинне бути обмежене законом 20 годинами на тиждень;

  • вчителю надаватиметься свобода у виборі методик навчання і підручників;

  • директори шкіл обиратимуться на конкурсній основі педагогічним колективом за обов’язкової участі батьківських комітетів;

  • держава відкриє вчителям можливості для справедливого кар’єрного зростання – підвищення кваліфікації з формальності перетвориться на справжнє навчання, коли пул лекторів та програми формуватимуться на підставі запитів професійного співтовариства;

  • вчителі отримають можливість організувати дієві профспілки і відстоювати свої права.

Програма впроваджуватиметься поетапно. Головні завдання першого етапу – підвищення соціального статусу вчителя (заробітна платня повинна дорівнювати середній по країні для вчителів-початківців і бути в 2 рази вищою для фахівців високої кваліфікації) та рівня «слабких» шкіл (модернізація обладнання і додаткове фінансування школам для запрошення висококваліфікованих вчителів).

2. Вища освіта

  • Вишам буде надано широку автономію, забезпечену законодавчим механізмом формування ендаумента.

  • ВНЗ отримуватимуть гарантоване фінансування для організації поїздок викладачів, науковців і студентів закордон і запрошення на роботу іноземних фахівців.

  • Права, свободи, соціальні гарантії викладачів і науковців вишів, зокрема гідний рівень заробітної плати, а також їхні обов’язки і відповідальність, засади університетської автономії чітко, без різночитань визначатимуться законом.

  • Кожен випускник школи повинен отримати персональний грант на вищу освіту в залежності від результатів ЗНО.

  • Найталановитіші випускники навчатимуться у найкращих вишах світу державним коштом.

Розділ 6.

НАУКА І КУЛЬТУРА

Наука і культура – дві основи, на яких будується ідентичність сучасної нації та суверенітет держави. Цим сферам повинна надаватися всебічна державна підтримка і створюватись умови для динамічного вільного і творчого розвитку.

1. Першочергові заходи в сфері культури

Від оподаткування повинні бути звільнені:

  • усі види творчої діяльності (народне ремесло і handmade, художники, письменники і поети, театральні та музичні колективи тощо);

  • книговидання;

  • виробництво теле- та кінопродукції.

Створити сприятливі законодавчі умови для меценатства та заснування приватних фондів розвитку культури та збереження історико-культурної спадщини.

Прийняти державну програму модернізації музеїв і бібліотек та перетворення їх на центри сучасного культурного життя.

2. Політика в сфері науки

  • Для інноваційного сектора – оголосити податкові канікули на 10 років.

  • Заснувати Державний фонд підтримки фундаментальної науки з прозорими конкурсами та грантами.

  • Створити сприятливе податкове середовище для формування приватних фондів підтримки фундаментальної науки.

  • Науковцям академічних інститутів – програма зв’язків із західними науковими центрами (державне фінансування стажувань та відряджень).

  • Провести реформу законодавства для зручності отримання західних грантів.

  • Молодим науковцям – цільова програма підтримки.

  • Реформування Національної академії наук України має проводитися поетапно з урахуванням думки наукової громадськості, з довгостроковим курсом на інтеграцію НАНУ і вищої школи. Процес реформування має бути максимально прозорим.

3. Гарантований державою вільний доступ до Інтернету

Щоб зробити Україну повноцінною частиною цивілізації знань, держава зобов’язана гарантувати кожному громадянинові право вільного доступу до Інтернету в установах освіти, науки і культури, а також транспорту та зв’язку.


1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас