Програма партії " укроп " сторінка 6

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Ім'я файлу: ПРОГРАМА ПАРТІЇ.docx
Розширення: docx
Розмір: 165кб.
Дата: 15.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Асканія-Нова.docx
ФРИКЦІЙНІ ПЕРЕДАЧІ (2).docx
Шановні клієнти.docx
безпека.docx
5569.docx
0-02-05-c4077bf2a87691e98728d26bf3f72ea687bcfadcea1a6fc32640ad84
Реферат, УС-412 ФККПІ, Зінчук М. С..docx
Білети.docx
Курсова_робота_Microsoft_Access_БД_Пенсійний_фонд.docx
SPPR_tema-2.pdf
258839.doc
Помилки в англійському буклеті.docx
реферат.docx
fpnvs01_01_2006(ukr).doc
Навчальний проект.doc

4.4. Регуляторні органи

Окремої уваги при реформі органів влади центрального рівня потребують регулятори у сферах природних монополій та суміжних ринків.

Сьогодні ці органи перебувають під надмірним впливом політичних суб’єктів, насамперед Президента.

Натомість такі органи повинні бути перетворені у дійсно незалежні колегіальні органи, рівновіддалені від вищих органів державної влади.

Незалежні регулятори, за рахунок добору кандидатур у члени, а також процедур ухвалення рішень, повинні повноцінно забезпечувати інтереси споживачів послуг, виробників послуг і держави.

5. Реформа державного апарату

Кардинальне, радикальне і швидке поліпшення державного апарату є однією з нагальних потреб економіки України. Однією з головних проблем у чинному апараті є вкрай низький рівень оплати праці, що не дозволяє залучити на державну службу компетентних і мотивованих на чесну та ефективну роботу людей. Це пов’язано з роздутими штатами і дуже великою кількістю чиновників – фактично, в організації своєї держслужби Україна погналася за кількістю на шкоду якості і побудувала величезного неповороткого і некомпетентного монстра, нездатного впоратись з сучасними завданнями та викликами.

Для вирішення цієї проблеми необхідно:

провести скорочення чиновників у державному апараті. При цьому загальний фонд оплати праці не буде змінюватися, а заробітна платня звільнених чиновників буде спрямовуватись на підвищення зарплат тих, хто займе місце в новому, меншому, але ефективнішому апараті;
встановлення адекватних рівнів оплати праці на державній службі для забезпечення належної мотивації та доброчесності. При цьому для мінімізації незаконного суб’єктивного впливу керівників на службовців, їх відданості виключно закону, необхідно збільшити до 80 – 90% частку посадового окладу у структурі заробітної плати чиновників;
запровадження прозорого та виключно конкурсного відбору на усі посади державної служби, включно з посадами керівників служб, інспекцій та агентств. Для цього потрібне чітке відмежування політичних та патронатних посад від посад державної служби, а також запровадження посад державних секретарів міністерств. Унеможливлення будь-яких винятків з конкурсної процедури має забезпечити поступовий відбір на посади державної служби гідних кандидатів, мінімізувати вплив політичних та суб’єктивних чинників;

у середньостроковій перспективі доцільно ввести заборону на партійну діяльність для державних службовців;
особливу увагу необхідно приділити розвитку вищого корпусу державної служби (керівника секретаріату Уряду, державних секретарів міністерств, керівників служб, інспекцій агентств; голів місцевих державних адміністрацій), гарантування його професійності та стабільності. Для цього має бути утворений авторитетний колегіальний орган з питань вищого корпусу державної служби, який матиме повноваження з добору кандидатів на відповідні посади, надання згоди на їхнє звільнення, переведення тощо. До складу такого органу доцільно включити і представників усіх парламентських фракцій (для взаємного контролю), і авторитетних представників експертно-громадського середовища – для прозорості та суспільної легітимності;
закон повинен гарантувати стабільність перебування на посадах державної служби, вичерпний перелік підстав для дострокового звільнення, постійне підвищення кваліфікації державних службовців.

Розділ 11.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ

Децентралізація влади – одна з найнагальніших вимог українського суспільства, що має бути реалізована в новій державі. Процес децентралізації дозволить приймати рішення на місцевому рівні і з кращим урахуванням місцевих умов; створити конкуренцію між громадами та регіонами, яка стимулюватиме ефективне управління; якісно контролювати дії влади на місцевому рівні.

1. Місцева влада внаслідок децентралізації

Адміністративний устрій країни буде трирівневим. На найнижчому рівні управління будуть знаходитися територіальні громади – окремі міста, села або об’єднані групи невеликих сіл. Далі йтимуть райони і області, склад останніх не мінятиметься в порівнянні з нинішнім.

Децентралізація здійснюється за європейським принципом субсидіарності – владні повноваження в тій чи іншій сфері опускаються на найнижчий з рівнів, на якому вони можуть ефективно виконуватися. Це означає, що велика частина повноважень місцевої влади буде передана на найбільш низький рівень – рівень громади. Саме органи влади громади зможуть найкращим чином задовольнити потребу громадян в якісному місцевому самоврядуванні.

Органами місцевого самоврядування будуть місцеві ради та їх виконавчі комітети. Голови виконавчих комітетів міських та сільських рад обиратимуться безпосередньо жителями громад (це мери і глави сіл), а в районах і областях обиратимуться депутатами відповідних рад зі свого числа. Місцеві ради обиратимуться терміном на 3 роки.

Громадяни отримають механізм відкликання депутатів місцевих рад і мерів (сільських голів). Таким механізмом стане місцевий референдум на рівні відповідної громади, району або області. З його ж допомогою громадяни зможуть виносити колективні рішення і з інших важливих для їхньої громади, району або області питань.

2. Повноваження місцевих органів влади

Повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні та делеговані.

Власні повноваження – це сфера відповідальності місцевої влади, за яку вона відповідає самостійно і фінансує виконання цих повноважень з власних доходів. Саме виходячи з принципу достатності для здійснення власних повноважень місцевим самоврядуванням і здійснюватиметься передача на місцевий рівень податків та інших джерел фінансування.

Делеговані повноваження – в першу чергу, це забезпечення освітніх і медичних установ – передаються місцевому самоврядуванню центральними органами влади, але забезпечуються коштами центрального державного бюджету, а місцеве самоврядування зобов’язується підтримувати в цих сферах певні загальнодержавні стандарти.

Рівень управління	Власні повноваження	Делеговані повноваження
Територіальна громада	всі види господарських повноважень: управління майном громади, розподіл бюджету, управління ЖКГ, планування розвитку залучення інвестицій, забезпечення громадського порядку, включно з обранням шерифів, відповідальних за правопорядок, проведення місцевих референдумів,	забезпечення шкіл і дитячих садків, первинна охорона здоров’я, профілактика хвороб і швидка допомога, виконання загальнодержавних програм у сфері культури та спорту, адміністрування загальнодержавних програм соціальної підтримки на місцевому рівні
Район	управління спільним майном громад району, розвиток інфраструктури районного рівня,	забезпечення шкільних закладів районного рівня (шкіл-інтернатів та інших навчальних закладів), забезпечення лікарень загального профілю,
Область	управління спільним майном громад області, розвиток інфраструктури обласного рівня.	забезпечення професійно-технічних освітніх установ, забезпечення спеціалізованих медичних закладів.

3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування

Державні землі (крім земель військових баз і держпідприємств) будуть передані у власність громад, в чиї межі вони входять. Це дасть в руки місцевому самоврядуванню велику майнову базу, яка зараз перебуває у віданні центральних органів влади і використовується неефективно і корупційно. Для того щоб забезпечити захист земель від розпродажу місцевою владою у разі зняття мораторію на продаж землі, буде введений захисний механізм у вигляді мінімальних цін на земельні ділянки, встановлених строком на 5 років. Завдяки такому механізму корупціонери на місцях не зможуть за безцінь розпродати землі громад.

Частина податку на прибуток компаній буде передана на рівень громад, щоб зацікавити їх в залученні інвесторів і винагородити громади, які зможуть створити найкращі умови для ведення бізнесу. Із цією ж метою місцевій владі буде надана можливість змінювати ставки податку на прибуток і ПДФО в тій їх частині, яка надходить до місцевих бюджетів. Завдяки цьому інструменту громади зможуть конкурувати за залучення бізнесу, і ті з них, хто досягне успіху в цьому, зможуть збільшити свій бюджет за рахунок залучених інвестицій.

Також, на місцевий рівень буде передана частина рентної плати за використання природних ресурсів. Це дозволить громадам отримувати частину доходів від природних ресурсів, які знаходяться на їхній території, та стимулюватиме їх ефективно користуватися цими ресурсами. Крім того, ці гроші дозволять громадам компенсувати негативні екологічні наслідки видобутку на їхній території.

У той же час, акцизи на тютюн і алкоголь будуть передані на центральний рівень.

4. Представники центральної влади на місцевому рівні

Замість керівників районних та обласних адміністрацій, представниками виконавчої влади в районах і областях стануть префекти, призначати і звільняти яких буде Кабінет Міністрів України.

Префекти координуватимуть і контролюватимуть роботу підрозділів органів центральної влади на ввіреній їм території, а також контролюватимуть рішення місцевого самоврядування на предмет їхньої відповідності законам і Конституції.

Префект матиме право накладати вето на те чи інше рішення місцевого самоврядування, якщо він вважає його незаконним. Одночасно він повинен буде звернутися до суду з цього питання. Термін, протягом якого суд має розглянути подібну справу, буде обмежений – не більше 2 тижнів. Це дозволить, з одного боку, забезпечити законність рішень місцевого самоврядування та їх відповідність Конституції, з іншого – виключить можливі зловживання з боку префектів, які могли б у корисливих цілях штучно гальмувати роботу місцевого самоврядування.

Префекти будуть піддаватися ротації кожні два роки. Їх набір буде здійснюватися з обмеженого за розміром кадрового резерву, відповідно до жорсткіших, ніж для звичайного держслужбовця, критеріїв. Робота префектів буде високооплачуваною і професійною.

Розділ 12.

КРИМ ТА ДОНБАС

Крим має бути визнаний анексованою територією, а окремі райони Донецької та Луганської областей – окупованими територіями.

Але якщо зайняти пасивну позицію, як це робить нинішня влада, ці території будуть втрачені Україною назавжди. Це посилить симпатії до сепаратистів та РФ жителів тієї частини Донбасу, що перебуває зараз під контролем України, створить загрозу її відторгнення і призведе до дестабілізації в інших областях сходу та півдня України.

У період до повернення Донбасу та Криму під контроль України треба вести активну роботу з жителями цих територій, показуючи, що в Україні вони і їхні діти мають більше перспектив, прав, свобод і можливостей, ніж під окупацією держави-ізгоя.

Принципи політики щодо окупованих територій:

Донбас і Крим – це Україна, там живуть громадяни України, держава відповідальна за них;
лояльним до України біженцям з окупованих територій буде надана повноцінна соціальна підтримка, включно з житлом та роботою;
громадяни України повинні отримати всіляку державну підтримку у захисті власності, що залишилася на анексованих і окупованих територіях;
підконтрольним Україні районам Донбасу повинна бути надана потужна економічна підтримка; їх треба зробити «вітринами» реформ;
проблема не може бути вирішена великою кров’ю – Україна має достатньо важелів, щоб вплинути на зміну настроїв місцевих еліт і простих людей на свою користь;
політика стосовно окупанта й сепаратистів повинна бути принципово різною, тому що у них різні цілі та інтереси; з сепаратистами треба вести прямі переговори без участі РФ та її представників;
на період російської окупації економічні відносини з цими територіями повинні бути припинені, соціальні зобов’язання відкладені (пенсії та допомоги за цей період в повному обсязі будуть виплачені після повернення повного контролю над територіями і тільки громадянам, які не брали участі в терористичних формуваннях і не працювали в окупаційній адміністрації);
на період, поки Україна не має можливості відновити контроль над частиною кордону з РФ, зв’язки з цими регіонами повинні бути зведені до гуманітарних і просвітницьких, насамперед, до організації потужної інформаційної кампанії, спрямованої на зміну політичних цінностей жителів регіону;
після реінтеграції ці регіони не повинні мати офіційний статус «особливий» у порівнянні з іншими, але їхні особливості повинні враховуватися в державній політиці;
після завершення конфлікту комбатантам-громадянам України буде надана амністія відповідно до Женевських конвенцій 1949 року.

Розділ 13.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Держава у своєму розвитку повинна спиратися на потужне громадянське суспільство, дбати про посилення ролі громадськості у прийнятті рішень на центральному та місцевому рівні. Нинішню політику ігнорування думки громадянського суспільства та прийняття непрозорих рішень необхідно припинити назавжди. Влада на всіх рівнях має бути відкритою для громадян та перебувати під постійним та пильним громадським контролем.

1. Підсилення ролі громадянського суспільства

Для підсилення ролі громадянського суспільства ми будемо відстоювати ухвалення таких рішень:

прийняття і реалізація правових механізмів громадського контролю за діяльністю органів влади;
забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики;
посилення впливу громадянського суспільства на владні інститути та на процес прийняття державних рішень;
застосування процедур публічної політики та консультацій з метою ухвалення зрозумілої політики та ефективних управлінських рішень;
залучення органами державної влади громадських організацій до процесу підготовки і прийняття рішень, проблем громадського контролю й інформаційної відкритості влади, а також спільного здійснення соціально важливих програм;
залучення організацій громадянського суспільства до надання соціальних послуг;
створення при органах державної влади та місцевого самоврядування громадських апеляційних палат, до яких входитимуть делеговані громадськими організаціями представники. До функцій палат має бути віднесений розгляд скарг на дії відповідного органу влади. Рішення палати може бути приводом для вчинення владою відповідних дій або оскарження владних рішень;
впровадження механізмів електронних плебісцитів щодо проектів рішень місцевої влади;
ухвалення закону про місцеві референдуми, плебісцити, законодавче оформлення інших засобів прямої демократії;
посилення ролі громадських рад як консультативно-дорадчих органів при державних установах;
створення безперешкодних умов для легалізації об’єднань громадян та інших громадських формувань;
визначення порядку створення та діяльності громадських рад у базових законах про органи влади;
визначення організації публічного громадського обговорення проектів нормативно-правових актів;
встановлення персональної відповідальності керівників відповідних органів та їхніх структурних підрозділів за невиконання вимог законодавства;
сприяння розвитку електронного урядування;
оприлюднення звітів органів влади про залучення громадськості;
визначення пріоритетним розгляду скарг щодо бездіяльності уповноважених осіб;
визначення обсягів витрат на залучення громадськості до реалізації державної політики, джерел їхнього фінансування;
закладення відповідних витрат до майбутніх проектів бюджетів усіх рівнів.

2. Забезпечення вільного доступу до публічної інформації

З метою забезпечення свободи доступу до публічної інформації необхідно:

запровадити публічні звіти про діяльність органів влади;
визначити перелік, форму та обсяг інформації, що надається безкоштовно, терміни її надання;
забезпечити свободу доступу до публічної інформації через галузеві та місцеві видання;
запровадити публічні звіти про діяльність органів влади;
забезпечити відкритість інформації про форми та напрями взаємодії, а також про наслідки такої взаємодії;
створити реєстри заходів взаємодії та громадських організацій – партнерів влади.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

скачати