1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13 Ім'я файлу: 11700-Текст статті-23212-1-10-20220118.docx Розширення: docx Розмір: 6926кб. Дата: 10.12.2022 скачати Пов'язані файли: Тестові_завд_6_к_Педіатрія_карант_версія.docx Реферат ОБЖ.doc пз.docx Глущенко 5 уктзед.docx Ынкл.docx Самостійна робота № 5..docx Психология пз 2.docx 7 мова.docx КУРСОВА РОБОТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА.docx Самостійна 1.docx РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВАЕкономічний зміст та класифікаційні ознаки дебіторської заборгованостіУ процесі діяльності між підприємствами виникають розрахункові взаємовідносини, для правового підтвердження яких в першу чергу укладаються договори. Це є широковідомою та вагомою основою для виникнення зобов’язань, розповсюдженою формою втілення товарно-грошових взаємовідносин у ринковій економіці. Головними документами, що визначають права й обов’язки сторін є угоди, контракти, договори. Щоб вірно здійснювати бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами важливо визначити момент виникнення зобов’язань, так як економічні і юридичні сторони цього питання відрізняються. Юридичне зобов’язання виникає з дати підписання договору, його зміст передбачає у виконанні цього зобов’язання у майбутньому. Але таке зобов’язання не відображається у бухгалтерському обліку, оскільки реєструється лише після виникнення в зв’язку з ним заборгованості. Зазвичай така заборгованість визнається після отримання покупцями права користування товарами або послугами. Крім того, якщо укладена угода не буде виконана, це приведе до нарахування штрафних санкцій, які також знайдуть відображення у бухгалтерському обліку. Отже, дебіторська заборгованість виникає між контрагентами у процесі виконання договірних відносин та в ході розрахункових операцій. Методології обліку дебіторської заборгованості присвячено НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», в якому визначена дебіторська заборгованість як «сума заборгованості підприємству юридичних і фізичних осіб грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, що виникла на певну дату» [10]. Поняття дебіторської заборгованості зазнало багатьох змін на різних етапах економічного та політичного розвитку України та світу. Багато вчених вважають, що вирішення даної проблеми можливе за умови вирішення визначення поняття «дебіторська заборгованість». Аналіз чинно діючих підходів до економічної сутності дебіторської заборгованості представлено в таблиці 1.1. Таблиця 1.1 – Тлумачення поняття «дебіторська заборгованість» за різними джерелами
Джерело: складено на основі [1; 2; 3; 5; 7; 11; 17; 29; 43] Також, в світовій практиці обліку дебіторської заборгованість представлені міжнародні стандарти, зокрема, МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» трактує дебіторську заборгованість як «похідні фінансові активи з фіксованими платежами, що підлягають визначенню та не мають котирування на активному ринку» [3]. Доцільно розглянути розбіжності висвітлення терміну «дебіторська заборгованість» за національними та міжнародними стандартами (табл. 1.2). Таблиця 1.2 – Сутність поняття «дебіторська заборгованість» (ДЗ) за національними та міжнародними стандартами
Продовження табл. 1.2
Щодо відображення дебіторської заборгованості у звітності підприємств, відповідно до МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» «дебіторська заборгованість визнається в балансі в той момент, коли суб’єкт господарювання є однією зі сторін контракту і в результаті цього має юридичне право отримати грошові кошти» [3]. При цьому варто зауважити, що в усіх країнах заборгованість відображається як стаття активу балансу, проте різні країни розробляють власний перелік статей балансу, в яких відображається заборгованість згідно з чинною класифікацією. Також Міжнародними стандартами не вимагається подання дебіторської заборгованості в структурі активу балансу, за винятком резерву сумнівної заборгованості. Проте для визначення величини дебіторської заборгованості в балансі необхідно протестувати дебіторську заборгованість щодо знецінення, тобто списати однозначно безнадійну заборгованість; для дебіторської заборгованості, яка залишилась, слід нарахувати резерв сумнівної заборгованості, який відображає можливу ймовірність несплати рахунків, а також вирахувати цей резерв із величини дебіторської заборгованості [4]. Між вітчизняними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку є вагомі відмінності, тому Україні слід удосконалювати систему обліку дебіторської заборгованості на основі норм міжнародних стандартів. В Україні норми ведення бухгалтерського обліку є суворо регламентованими. Їх недотримання тягне за собою різні види відповідальності суб’єктів господарювання. Проте, в міжнародній системі обліку використовується альтернативний підхід, коли зазначаються лише базові фундаментальні концепції ведення фінансового обліку. За цих умов суб’єкти господарювання, що ведуть бухгалтерський облік за МСБО, мають право на власний розсуд вибирати, за якими формами здавати фінансову звітність, обирати методи відображення в них інформації про певні об’єкти обліку, таким чином відображаючи у звітності тільки всі вагомі дані бухгалтерського обліку [5]. Згідно МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» «дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який є конкретним правом отримувати цінні папери або грошові кошти від іншого підприємства» [5]. Причини виникнення дебіторської заборгованості Зважаючи на розглянуті визначення дебіторської заборгованості, можемо стверджувати, що вона є сумою заборгованості дебіторів перед суб’єктом господарювання на певну дату, що виникла як наслідок операцій щодо надання коштів, продажу товарів, інших активів, виконання послуг безпосередньо боржнику, проте не є фінансовим активом, який котирується на активному ринку. Причини виникнення дебіторської заборгованості наведені на рис. 1.1. Рисунок 1.1 – Причини виникнення дебіторської заборгованості на підприємстві Джерело; складено на основі [32; 33; 34; 41; 43; 45; 47]. Визнають активом дебіторську заборгованість у разі, коли виконуються наступні умови: існує можливість отримання майбутньої економічної вигоди; вартість дебіторської заборгованості може бути визначена достовірно. Визначення моменту, в який відбувається передача покупцеві вигод та ризиків, пов’язаних з правом власності на актив, потребує вивчення умов договору між продавцем та покупцем, обставин господарської операції. Дослідження обставин зумовлено тим фактором, що у переважній більшості подій передача вигод та ризиків, пов’язаних правом власності, співпадає з передачею активу у володіння покупця, окрім деяких особливих випадків, наприклад, продаж товарів за комісійною угодою [6]. Виникнення дебіторської заборгованості є звичайною ситуацією для усіх підприємств, що пов’язано з об’єктивними причинами. Її наявність, розміри і склад завдають неоднозначний вплив на діяльність підприємства, адже дебіторська заборгованість має як позитивні, так і негативні риси. Напрям впливу Переваги та недоліки формування дебіторської заборгованості підприємств наведені на рисунку 1.2. Рисунок 1.2 – Вплив формування дебіторської заборгованості на діяльність підприємства Класифікація дебіторської заборгованості Зважаючи на першочергове значення управління дебіторською заборгованістю для фінансової стійкості суб’єкта господарювання, потрібно детально дослідити її поняття та класифікацію. Варто додати, що дебіторська заборгованість може класифікуватися за різними видами та ознаками, тому це питання можна розглядати досить широко. Класифікація дебіторської заборгованості наведена на рисунку 1.3 [7]. Рисунок 1.3 – Класифікація дебіторської заборгованості За строком погашення та зв’язком з операційним циклом діяльності підприємства дебіторська заборгованість буває: довгостроковою – заборгованість, що не виникає в ході нормального операційного циклу діяльності підприємства, а її погашення очікується після 12 місяців з дати балансу; поточною – заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу, а її планове погашення очікується протягом 12 місяців з дати балансу. За термінами погашення дебіторську заборгованість поділяють на: заборгованість, строк оплати якої не настав; не сплачена в строк; сумнівна заборгованість (коли існує ймовірність неповернення покупцем коштів за реалізацію товарів, робіт чи послуг); безнадійна заборгованість (коли підприємство впевнене, що кошти покупцем повернені не будуть або заборгованість, за якою минув строк позовної давності). За видами довгострокова дебіторська заборгованість поділяється на: заборгованість за майно, передне у фінансову оренду (сума мінімальних платежів за оренду і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що має бути отримано); довгострокові векселі одержані (отримані векселі у забезпечення дебіторської заборгованості, погашення якої очікується після 12 місяців з дати балансу); інша довгострокова дебіторська заборгованість (наприклад, видача довгострокових позик працівникам підприємства, зокрема – фінансова допомога, позика і т. ін., та інші види розрахунків з дебіторами після 12 місяців з дати балансу). Поточна дебіторська заборгованість має наступні види: дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за умови її забезпечення/незабезпечення векселем; дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом як податковий кредит; за виданими авансами з контрагентами; надані позики; з нарахованих доходів; із внутрішніх розрахунків суб’єктів господарювання; інша поточна дебіторська заборгованість: сюди відноситься заборгованість підзвітних осіб (наприклад, неповернені підприємству невикористані підзвітні суми); заборгованість за претензіями; заборгованість з відшкодування нанесених збитків; заборгованість за позиками членів кредитних спілок; інша заборгованість. За ступенем забезпечення дебіторська заборгованість буває забезпеченою та незабезпеченою. Для забезпечення дебіторської заборгованості існує багато різноманітних способів, передбачених договорами та безпосередньо законодавством, зокрема, застави, банківські гарантії, поручительство. Даний тип класифікації важливий не тільки в економічному, але і в юридичному аспекті. Також класифікаційною ознакою дебіторської заборгованості є її форма погашення: монетарна та немонетарна та за контрагентами (заборгованість вітчизняних дебіторів та заборгованість іноземних дебіторів). Залежно від термінів погашення заборгованість може бути поточною або довгостроковою. Поточна дебіторська заборгованість виникає в ході одного операційного циклу і буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Довгострокова дебіторська заборгованість не виникає в ході звичайного операційного циклу і буде погашена в період понад 12 місяців з дати балансу. Відображення в Балансі довгострокової заборгованості залежить від того, чи планується протягом 12 місяців з дати балансу її погашення. Якщо таке погашення планується, то довгострокову заборгованість переводимо в поточну і відображаємо її в Балансі як поточну. Якщо це не планується, то заборгованість буде відображена в складі необоротних активів. Нормами НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» методологічно ідентифіковані такі види заборгованості дебіторів, які характеризують різну можливість її погашення: безнадійна дебіторська заборгованість (існує впевненість непогашення); сумнівна дебіторська заборгованість (сумнівний борг); поточна дебіторська заборгованість (виникає під час провадження нормального операційного циклу та за умов, що існують всі передумови її погашення у визначені терміни). Отже, розмежування дебіторської заборгованості за її видами, що розглянуто вище, дає змогу визначити обсяги заборгованості щодо яких, незважаючи на настання термінів погашення, можуть виникати проблеми з монетаризацією. Для управлінського персоналу така аналітична інформація дасть змогу достовірно оцінити рівень платоспроможності, вжити заходів щодо нівелювання негативних наслідків, пов’язаних із визнанням дебіторської заборгованості сумнівною чи безнадійною [8]. Правильне розуміння сутності дебіторської заборгованості, умов її виникнення та погашення забезпечують підвищення рівня якості облікової інформації при досягненні управлінських цілей. |