Ім'я файлу: 11700-Текст статті-23212-1-10-20220118.docx
Розширення: docx
Розмір: 6926кб.
Дата: 10.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Тестові_завд_6_к_Педіатрія_карант_версія.docx
Реферат ОБЖ.doc
пз.docx
Глущенко 5 уктзед.docx
Ынкл.docx
Самостійна робота № 5..docx
Психология пз 2.docx
7 мова.docx
КУРСОВА РОБОТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА.docx
Самостійна 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 6926кб.
Дата: 10.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Тестові_завд_6_к_Педіатрія_карант_версія.docx
Реферат ОБЖ.doc
пз.docx
Глущенко 5 уктзед.docx
Ынкл.docx
Самостійна робота № 5..docx
Психология пз 2.docx
7 мова.docx
КУРСОВА РОБОТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА.docx
Самостійна 1.docx
Висновки до розділу 2
Нами було досліджено теоретичні аспекти визнання дебіторської заборгованості. Відтак, дебіторську заборгованість слід визнавати як актив одночасно з виручкою від продажу товарів або послуг, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає майбутні економічні вигоди, пов’язані з дебіторською заборгованістю, і цю суму можна достовірно оцінити.
Дослідження та аналіз міжнародної та вітчизняної практики оцінки дебіторської заборгованості показав суттєві відмінності. Зокрема, вітчизняний метод передбачає два види оцінок: за первісною вартістю та чистою вартістю реалізації. Міжнародний метод передбачає оцінку дебіторської заборгованості з урахуванням знижок.
Узагальнивши практику обліку дебіторської заборгованості на ТОВ
«Пейпер Клауд», можна зробити висновок, що:
В цілому процес обліку на підприємстві організований добре та відповідає чинним нормативним актам і нормам.
На підприємстві високий рівень автоматизації облікових процедур, що дозволяє підвищити ефективність обліку. Підприємство використовує два програмних продукти: 1С: Підприємство 8.3 для поточного обліку та складання звітності, а також програму Медок для подачі звітності та обміну документами з контрагентами.
Рівень процесу документального оформлення операцій є задовільним, грубих помилок виявлено не було, оформлення документів відповідає чинному законодавству.
Було виявлено ряд проблем щодо обліку дебіторської заборгованості та запропоновано шляхи їх вирішення.
РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Організація та методика аналізу дебіторської заборгованості
Довготривалий досвід розвитку економіки розвинутих країн обґрунтовано довів, що успішне функціонування підприємства неможливе без правильно організованої системи управління дебіторською заборгованістю.
Дебіторська заборгованість може суттєво впливати на обсяг і структуру грошової маси, розвиток платіжного потоку, швидкість руху коштів. Стрімке зростання дебіторської заборгованості та її частки в поточних активах підприємства може бути наслідком необачної кредитної політики щодо покупців. Крім того, це може свідчити про збільшення обсягу продажів та зниження платоспроможності дебіторів. В такому випадку підприємство може скоротити обсяги відвантаженої продукції або наданих послуг, що дасть змогу зменшити обсяг дебіторської заборгованості [41].
Тривале непогашення дебіторської заборгованості може спричинити нестачу грошових коштів, що в свою чергу здатне знизити фінансову активність підприємства. Саме тому управлінському апарату підприємств доцільно звернути увагу на проведення аналізу дебіторської заборгованості.
В Україні на сьогодні одним із важливих питань бухгалтерського обліку є не тільки постійний облік, а й аналіз дебіторської заборгованості. Результати аналізу можуть впливати на фінансовий стан, конкурентоспроможність, на об’єм і структуру грошової маси, а також на швидкість обігу грошових коштів підприємства. Правильна організація обліку та своєчасне проведення аналізу здатні зменшити суму дебіторської заборгованості підприємства. Важливе значення аналізу дебіторської заборгованості зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних коштів стає досить невигідною [42].
Недотримання умов договорів, невчасне виставлення претензій по заборгованостям, що виникли, призводить до стрімкого зростання дебіторської заборгованості, і, як наслідок, до поганого фінансового становища
підприємства. Адже дебіторська заборгованість – це відтермінування з господарювання підприємства обігових ресурсів або сум, які необхідно отримати підприємству від контрагентів.
Аналіз дає змогу розробити стратегію і тактику розвитку підприємства, обгрунтувати плани та управлінські дії, на його основі відбувається перевірка виконання, пошук ресурсів оптимізації якості господарювання, здійснюється оцінка результату діяльності підприємства, її підрозділів, працівників.
Як правило, дослідження дебіторської заборгованості здійснюється за такими основними напрямками:
визначення частки дебіторської заборгованості в оборотних активах;
оцінка складу та структури дебіторської заборгованості;
розрахунок терміну погашення та його оборотності;
вивчення впливу факторів на цей вид заборгованості;
визначається частка сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості серед усієї дебіторської заборгованості;
сума дебіторської заборгованості порівнюється з сумою боргу [43].
Перед проведенням наявної дебіторської заборгованості доцільно визначити його основні структурні компоненти, які об’єднані між собою. Зважаючи на це, було запропоновано організаційно-економічну модель аналізу дебіторської заборгованості підприємства, в якій визначено склад і структуру дебіторської заборгованості для підприємства, аналіз відхилень та тенденцій змін у статтях дебіторської заборгованості за встановлений період (табл. 3.1). Ефективність функціонування даної моделі ґрунтується на наступних принципах:
повноти;
достовірності;
оперативності;
етапності;
динамічності;
безперервності;
збалансованості.
Усі принципи є важливими для ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємства.
Таблиця 3.1 – Організаційно-економічна модель аналізу дебіторської заборгованості підприємства
| Мета аналізу дебіторської заборгованості (ДЗ) | Визначення повноти, своєчасності, правильності здійснення операцій підприємства з дебіторами, якості дебіторської заборгованості за підсумковими та підпоказниками, виявлення факторів, визначення причин їх зміни. | |||
| Завдання аналізу ДЗ | Оцінити розмір, структуру та динаміку короткострокової дебіторської заборгованості за видами боргу. Вивчення часової структури короткострокової дебіторської заборгованості виникнення. Дослідження наявних сумнівних боргів | |||
| Об’єкт аналізу ДЗ | Фінансовий стан підприємства; Ліквідність та платоспроможність Фінансова стійкість; Рентабельність; Ефективність діяльності | |||
| Суб’єкт аналізу ДЗ | Бухгалтерська, фінансова, економічна служби підприємства Керівники функціональних та структурних підрозділів Власники підприємства Зовнішні користувачі інформації | |||
| Інформаційне забезпечення | Зовнішня інформація | Внутрішня інформація | Нормативно-довідкова інформація | Облікова інформація |
| Система економічних показників аналізу поточної ДЗ | Абсолютні вартісні та відносні показники | Структура поточної дебіторської заборгованості, динаміка поточної дебіторської заборгованості | Наявна поточна дебіторська заборгованість | |
| Узагальнення результатів аналізу поточної ДЗ | Систематизація інформації та фіксація результатів аналізу; Оцінка поточної дебіторської заборгованості | |||
| Реалізація результатів аналізу ДЗ | Посилити контроль за дебіторською заборгованістю шляхом створення спеціальних підрозділів, розробки ефективних схем платежів споживачам; впровадження схем погашення боргу; зміцнення платіжної дисципліни на підприємстві, запобігання утворенню майбутньої дебіторської заборгованості; розробити та впровадити план заходів щодо реструктуризації та звірки дебіторської заборгованості у цій сфері | |||
Джерело: складено на основі [44]
Аналіз дебіторської заборгованості підприємств охоплює п'ять основних розділів, які функціонально пов'язані (рис. 3.1). Першим кроком є визначення об'єкта, мети та завдань аналізу. У цьому випадку предметом дослідження є
дебіторська заборгованість. Метою аналізу є визначення повноти, своєчасності та правильності здійснення операцій підприємства з дебіторами, визначення якості дебіторської заборгованості за сукупними та субпоказниками, виявлення факторів та визначення причин їх зміни [45].
Рисунок 3.1 – Етапи комплексного аналізу дебіторської заборгованості на
підприємствах
На другому етапі аналізу дебіторської заборгованості підприємства збираються і опрацьовуються джерела інформації. До них відноситься
фінансова звітність підприємства, для внутрішнього аналізу можуть використовуватись аналітичні регістри обліку.
Третій етап комплексного аналізу дебіторської заборгованості трудомістким та найбільш об’ємним, оскільки існує дуже багато методів аналізу заборгованості. Відтак, за даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити цілу низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.
На четвертому етапі аналізу дебіторської заборгованості систематизуються та узагальнюються результати досліджень та формуються висновки щодо поточного стану дебіторської заборгованості на підприємстві.
На завершальному етапі варто прийняти управлінські рішення, які б сприяли підвищенню ефективності господарської діяльності підприємства і зниженню ризику неповернення боргів. Під час прийняття рішень щодо управління дебіторською заборгованістю потрібно враховувати всі чинники та причини, які впливають на виникнення такої заборгованості. Аналіз дебіторської заборгованості слід виконувати в певному порядку і починати з горизонтального та вертикального аналізу, що показує вагу компонентів дебіторської заборгованості та частку дебіторської заборгованості в структурі оборотних активів та структурі балансу.
Скорочення обсягів дебіторської заборгованості не слід оцінювати односторонньо – як позитивний чи негативний момент у діяльності підприємства, тому що досягти даного явища можна різними шляхами. У першому випадку зменшення розміру дебіторської заборгованості відбувається за рахунок скорочення періоду погашення (збільшення оборотності дебіторської заборгованості) [46].
Іншим випадком, який свідчить про негаразди у фінансово-господарській діяльності суб’єкта господарювання, є скорочення розміру дебіторської заборгованості у зв’язку із зменшенням обсягів реалізованої продукції. Збільшення ж частки дебіторської заборгованості у оборотних активах підприємства може свідчити про ведення підприємством неефективної
кредитної політики стосовно покупців та замовників; зростання обсягів реалізованої продукції; банкрутство та неплатоспроможність дебіторів.
Зростання або скорочення обсягів дебіторської заборгованості неможливо однозначно трактувати позитивною або негативною тенденцією в діяльності підприємства без його попереднього детального економічного аналізу. Деякі підприємства відмовляються від агресивного повернення боргів, оскільки розраховують на подальшу співпрацю. Однак в умовах кризи такий підхід ризикований, оскільки контрагенти змушені вибирати, які зі своїх платіжних зобов’язань виконувати в першу чергу, а які – відкласти. У разі несумлінного дотримання розрахункової дисципліни виникає ситуація зростання дебіторської заборгованості у значних розмірах, що в подальшому призводить до незадовільного фінансового стану підприємства. Підвищення ефективності кредитної політики підприємства доцільно розглядати у контексті операцій з дебіторською заборгованістю. Крім того, пошук компромісу між отриманням ризиків та прибутків в майбутньому завжди є актуальним завданням, що вирішується сучасними управлінцями, оскільки продаж в кредит веде не лише до збільшення обсягів реалізації, а й до додаткових витрат.
На практиці прийняття необґрунтованих управлінських рішень без врахування впливу обраної кредитної політики на майбутні фінансові результати призводить до існування низки проблем, таких як: безнадійна дебіторська заборгованість як результат неповернення товарного кредиту; адміністративні витрати, пов’язані з кредитуванням; втрачені можливості.
У процесі аналізу потрібно вивчати перш за все динаміку дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання. Проаналізуємо дебіторську та кредиторську заборгованість ТОВ «Пейпер Клауд» за період з 2018 по 2020 рр. Джерелом даних для проведення аналізу є фінансова звітність підприємства за 2018 рік (Додаток В), 2019 рік (Додаток Г), 2020 рік (Додаток Д).
Аналіз динаміки дебіторської заборгованості ТОВ «Пейпер Клауд» за
2018-2020 роки (табл. 3.2) засвідчив значні зміни, а саме значне зростання
розміру дебіторської заборгованості у 2019 та 2020 роках. Величина дебіторської заборгованості за аналізований період зросла майже втричі.
Таблиця 3.2 – Аналіз динаміки дебіторської заборгованості ТОВ «Пейпер Клауд» за 2018-2020 рр.
| Показники | Роки | Абсолютне відхилення 2020 до 2018 | Темп зростання 2020 до 2018, % | ||
| 2018 | 2019 | 2020 | |||
| Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, тис. грн | 149,2 | 394,0 | 543,3 | +394,1 | 364,14 |
| Інша поточна дебіторська Заборгованість, тис. грн | 8,5 | 177,5 | 37,0 | +28,5 | 435,29 |
| Усього | 157,7 | 571,5 | 580,3 | +422,6 | 367,98 |
Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості слід приділити аналізу її структури (табл. 3.3). Відтак, доцільно звернути особливу увагу на статтю «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги», яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Питома вага дебіторської заборгованості показує, яка частина оборотних засобів підприємства зосереджена в розрахунках.
Аналіз структури дебіторської заборгованості ТОВ «Пейпер Клауд» у 2018-2020 рр. показав, що 2019 році питома вага дебіторської заборгованості за продукцію зменшилась, що може свідчити про її погашення. У 2020 році цей показник знову зріс. Причиною цьому може бути кілька факторів – розширенням діяльності та збільшенням кількості замовників послуг, а також ймовірним зменшенням платоспроможності покупців внаслідок карантинних обмежень через COVID-2019. Основною масою клієнтів підприємства є саме малі підприємства, які від даних подій постраждали найбільше.
Таблиця 3.3 – Аналіз структури дебіторської заборгованості ТОВ
«Пейпер Клауд» за 2018-2020 рр.
| Показники | Питома вага у розрізі заборгованості, % | Зміна структури | |||
| 2018 р. | 2019 р. | 2020 р. | 2019 р. до 2018 р. | 2020 р. до 2019 р. | |
| Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги | 94,6 | 68,9 | 93,6 | -25,7 | +24,7 |
| Резерв сумнівних боргів | - | - | - | - | - |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 5,4 | 31,1 | 6,4 | +25,7 | -24,7 |
| Усього | 100 | 100 | 100 | - | - |
Для ефективного управління діяльністю підприємства доцільно проводити не лише кількісний аналіз показників, але і якісний аналіз.
Основне завдання якісного аналізу – це виявлення тих видів продукції, за якими виникає найбільша дебіторська заборгованість та основних видів продукції, за якими заборгованість виникає найчастіше.
Систему показників для оцінки стану та якості дебіторської заборгованості наведено у таблиці 3.4. Аналіз розрахунків на основі даних коефіцієнтів допоможе проаналізувати стан дебіторської заборгованості підприємства за обраний період і також дасть можливість визначити основні завдання політики управління дебіторською заборгованістю.
Використовуючи систему коефіцієнтів, що подано у таблиці 3.4, доцільно провести якісний аналіз дебіторської заборгованості. Рекомендовано аналізувати прострочену та безнадійну дебіторську заборгованість підприємства. Визначити види продукції за якими виникає найбільша дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Це дає можливість визначити найбільш вигідних клієнтів підприємства.
Таблиця 3.4 – Система показників для проведення якісного аналізу дебіторської заборгованості на підприємстві
| Показник | Одиниця виміру | Формула розрахунку | Умовні позначення | Економічний зміст |
| Коефіцієнт | кількість | Кодз = | ЧДр – чистий дохід від реалізації продукції; Дз – дебіторська заборгованість (середня за аналізований період) | Наведений показник визначає |
| оборотності | оборотів, | ЧДр/Дз | ефективність кредитного | |
| дебіторської | швидкість | | контролю. Він показує, | |
| заборгованості | обороту, | | скільки разів впродовж | |
| (Кодз) | (рази) | | періоду, що аналізується, | |
| | | | обсяги надходжень від | |
| | | | реалізації можуть вмістити | |
| | | | в собі середній залишок | |
| | | | дебіторів. Показує | |
| | | | розширення, або зниження | |
| | | | комерційного кредиту | |
| | | | наданого підприємства. | |
| Тривалість | Кількість | Тпдз = | Т – звітній | Так розраховується |
| періоду | днів | Т/ Кодз | період у днях | середня кількість днів, яких |
| погашення | | | (360,90,30); | компанії потрібно щоб |
| дебіторської | | | Кодз – | отримати оплату за |
| заборгованості | | | коефіцієнт | роботи (послуги). Чим довше |
| (Тпдз) | | | оборотності | термін погашення, тим вище |
| | | | дебіторської | ризик неповернення |
| | | | заборгованості. | боргу. |
| Питома вага | % | (ПВдз) = | Дз – | Показує питому вагу |
| дебіторської | | Дз/ОА | дебіторська | діяльності дебіторської |
| заборгованості | | *100% | заборгованість | заборгованості в загальному |
| в загальному | | | (середня | обсязі оборотних активів. |
| обсязі | | | за | Чим вищий цей показник, |
| оборотних | | | аналізований | тим менш мобільна структура |
| активів (ПВдз) | | | період); | майна підприємства. |
| | | | ОА – оборотні | |
| | | | активи | |
| | | | (середні за | |
| | | | аналізований | |
| | | | період) | |
Дані для розрахунку показників та їх аналіз наведено в таблиці 3.5. Відтак, протягом аналізованого періоду на ТОВ «Пейпер Клауд»
спостерігається збільшення чистого доходу від реалізації на 3417,6 тис. грн, що в свою чергу спричинило зростання показника оборотності на 114,3%. Тривалість періоду погашення з кожним роком зменшувалась. Це є позитивним фактором, оскільки свідчить про зменшення ризиків неповернення заборгованості та про те, що дебіторська заборгованість швидше погашається.
Крім того, спостерігається незначне зростання питомої ваги дебіторської заборгованості у структурі необоротних активів підприємства, що свідчить про більшу мобільність структури майна підприємства.
Таблиця 3.5 – Якісний аналіз дебіторської заборгованості ТОВ «Пейпер Клауд» за 2018-2020 рр.
| Показник | Роки | Абсолютне відхилення, тис. грн | Відносне відхилення,% | ||
| 2018 | 2019 | 2020 | |||
| Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн | 496,5 | 3491,2 | 3914,1 | +3417,6 | +688,34 |
| Дебіторська заборгованість, тис. грн | 157,7 | 571,5 | 580,3 | +422,6 | +267,98 |
| Оборотні активи, тис. грн | 217,2 | 636,5 | 737,5 | +520,3 | +339,55 |
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 3,15 | 6,1 | 6,75 | 3,6 | +114,3 |
| Тривалість періоду погашення, дні | 114,3 | 59 | 53,6 | -60,7 | -53,1 |
| Питома вага в загальному обсязі оборотних активів | 72,6 | 89,8 | 78,7 | +6,1 | +8,4 |
Зростання дебіторської заборгованості та її частки в оборотних активах може бути наслідком таких обставин:
неефективна кредитна політику підприємства щодо покупців;
збільшення обсягів реалізації;
неплатоспроможність частини покупців.
Таким чином, проводячи аналіз дебіторської заборгованості, потрібно визначити причини виникнення кожного виду заборгованості, враховуючи специфіку діяльності підприємств, сезонність їх роботи, конкретну виробничу ситуацію на підприємстві тощо. Правильна організація і методика аналізу дебіторської заборгованості підприємства дає змогу приймати ефективні управлінські рішення щодо повернення боргів та дозволяє прогнозувати надходження коштів [47].