Проблеми та шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості

• 
  проблема погашення (рефінансування) дебіторської заборгованості, визначення допустимого рівня відрахованих від дебіторської заборгованості коштів, розробка оптимальної політики управління [31]];
  
• 
  недосконалість нормативно-правової бази з обліку дебіторської заборгованості;
  
• 
  недостатня розробка методичних підходів до класифікації та оцінки дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги;
  
• 
  відсутність створеного резерву сумнівних боргів;
  
• 
  непристосованість методів визначення величини резерву сумнівних боргів в обліку, які визначені НП(С)БО 10. Дані методи не пристосовані до обліку на українських підприємствах, що в свою чергу може викликати недостовірність відображення даних дебіторської заборгованості у балансі;
  

• 
  не налагоджена система внутрішнього контролю дебіторської заборгованості на підприємствах, що спричиняє проблему обґрунтованості дебіторської заборгованості загалом та по окремих видах;
  
• 
  недосконала політика управління дебіторською заборгованістю, оскільки політика управління дебіторською заборгованістю, яка є частиною загальної політики управління оборотним капіталом і збуту компанії, визначає ефективність бізнесу. [32];
  
• 
  проблема організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її місце в обліковій політиці;
  
• 
  проблема проведення аналізу розрахунків з покупцями та замовниками за наявних методик;
  
• 
  недосконалість змісту Наказу про облікову політику на підприємстві; відсутність додатку до Наказу – графіку документообігу;
  
• 
  є невирішені питання відображення при врегулюванні довгострокової дебіторської заборгованості, при врегулюванні короткострокової дебіторської заборгованості за товари, товари, роботи та послуги, при врегулюванні сумнівних боргів, у тому числі надання застави з метою наближення обліку та податковий облік;
  
• 
  застосування традиційних закордонних методів аналізу дебіторської заборгованості на українських підприємствах не завжди є доцільним через відсутність достовірної та доступної інформації про розрахунки з боржниками. Крім того, загальна криза неплатежів в сучасній українській економіці ставить під сумнів об’єктивність, своєчасність та корисність результатів аналізу. Застосування вітчизняних методів не дозволяє однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості та її вплив на фінансово-економічний стан підприємств [33].
  

• 
  не здійснено групування за строками виникнення та погашення дебіторської заборгованості;
  
• 
  відсутність даних стосовно аналітичного обліку дебіторської заборгованості, що негативно впливає на проведення аналітичних процедур, адже лише за його допомогою можна більш глибоко та детально контролювати стан дебіторської заборгованості на підприємстві.
  

• 
  знайомство з фінансовим становищем клієнтів і клієнтів, вивчення можливостей підвищення їх платоспроможності в майбутньому;
  
• 
  своєчасне оформлення бухгалтерських документів;
  
• 
  застосування передоплати; використання вексельного методу; покращення фінансової та бухгалтерської діяльності підприємства.
  

• 
  юридичні – претензійна робота, подача позову до суду;
  
• 
  економічні – фінансові санкції (штраф пеня неустойка), передача в заставу майна і майнових прав, призупинення постачання продукції;
  
• 
  психологічні – нагадування по телефону, по електронній пошті, використання ЗМІ чи поширення інформації серед суміжних постачальників, що загрожує боржнику втратою іміджу
  

• 
  фізичні – арешт майна боржника, вироблений органами державної виконавчої служби. Важливе значення в управлінні дебіторською заборгованістю мають планування, організація, та контроль роботи з дебіторами. Правильно проведений облік та аналіз зменшує величину дебіторської заборгованості в підприємствах [37].