, (1.11)де Q - обсяг виробленої продукції або послуг за певний період часу; Т - витрати праці.
Продуктивність праці може виражатися через годинну вироблення, тобто вироблення, яке обчислюється за відпрацьований людиногодина, але при цьому не враховується характер використання робочого часу протягом усього робочого дня.
Денний виробіток - вироблення, обрахована за відпрацьований людино-день. Вона відображає використання робочого часу протягом зміни, враховує понаднормові роботи і внутрішньозмінні простої, але не показує використання робочого часу протягом місяця, кварталу або року.
Річна продуктивність праці (річна виробіток на одного працюючого) є основним плановим і обліковими показником для підприємств.
Вищеназвані показники продуктивності праці можуть застосовуватися на макроекономічному рівні і розраховуватися на рівні підприємства.
По - друге, рівень продуктивності праці характеризується трудомісткістю виготовлення продукції, яка виражає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції. Трудомісткість (t) - це показник продуктивності праці, вимірюваний витратами праці (робочого часу) на виробництво одиниці продукції або робіт.
Показник трудомісткості характеризує відношення витрат праці на виробництво продукції або послуг за певний період часу роботи до обсягу виробленої продукції:
, (1.12)де Т - затрати праці на виробництво продукції за певний період часу роботи; Q - обсяг виробленої продукції.
Показник трудомісткості має ряд позитивних рис:
- Встановлює пряму залежність між обсягом виробництва і трудовими витратами;
- Виключає вплив на показник продуктивності праці зміни в обсязі поставок по кооперації, організаційній структурі виробництва;
- Дозволяє тісно пов'язувати вимір продуктивності з виявленням резервів її зростання;
- Дозволяє зіставити витрати праці на однакові вироби в різних цехах підприємства.
Розрізняють декілька видів трудомісткості: технологічна трудомісткість (ttex) включає всі витрати основних робочих; трудомісткість обслуговування виробництва (tобс) включає витрати праці допоміжних робітників; трудомісткість керування виробництвом (tупр) складається з витрат праці ІТП, службовців, обслуговуючого персоналу та охорони.
Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт та послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги).
Різноманітність підходів до визначення рівня продуктивності праці залежить від специфіки діяльності підприємств або їх підрозділів, мети розрахунків та класифікується за методичними особливостями (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Показники рівня продуктивності праці та методика їх розрахунку.
В залежності від одиниць виміру обсягів валової продукції продуктивність праці визначають як у натуральному, так і в грошовому вимірі. Натуральні показники, як правило, використовують при визначенні рівня продуктивності окремих працівників і груп працівників, що випускають однорідну продукцію. Якщо підприємство випускає декілька видів однорідної продукції, продуктивність праці може бути визначена в умовно-натуральних одиницях.
Вартісні показники продуктивності праці застосовують при випуску підприємством різнорідної продукції. Вони можуть застосовуватись для визначення рівня та динаміки продуктивності праці на підприємствах, які мають різноманітний асортимент об’єктів підприємницької діяльності. Для забезпечення точності вимірювання продуктивності праці (особливо її динаміки) за вартісними показниками слід враховувати вплив на її рівень, перш за все, цінового фактору.
Обсяги господарської діяльності можна визначати показниками валової, товарної та проданої продукції, а також доданої вартості. Продуктивність праці може бути визначена в розрахунку на 1 відпрацьовану людино-годину (часова продуктивність), 1 відпрацьований людино-день (денна продуктивність), 1 середньоспискового працівника в рік, квартал, місяць (річна, квартальна, місячна продуктивність). Трудомісткість господарської діяльності визначається затратами праці на одиницю продукції в натуральному чи грошовому вимірі.
В залежності від складу затрат праці, які формують трудомісткість продукції визначають технологічну, виробничу і повну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва і трудомісткість управління.
Технологічна трудомісткість відображає всі затрати праці основних працівників.
Виробнича трудомісткість відображає всі затрати праці основних і допоміжних працівників. В повній трудомісткості відображаються затрати праці всіх працівників підприємства.
Затрати праці допоміжних працівників відображають трудомісткість обслуговування виробництва, а затрати праці службовців – трудомісткість управління виробництвом.
Ефективність господарської діяльності тим краща, чим більший показник продуктивності праці та менший показник трудомісткості.
З огляду на можливості впливу підприємства і можливості врахування у практичній діяльності усі фактори зростання продуктивності праці поділяють на дві узагальнюючі групи – зовнішні та внутрішні.
До групи зовнішніх факторів відносяться ті, що об’єктивно знаходяться поза контролем окремого підприємства (загальнодержавні та загально-економічні – законодавство; політика і стратегія; ринкова інфраструктура; макроструктурні зрушення в суспільстві; природні ресурси тощо), а до внутрішніх – ті, на які підприємство може безпосередньо впливати (характер продукції, технологія та обладнання, матеріали та енергія, персонал, організація виробництва і праці, система мотивації тощо).
Усі фактори, що істотно впливають на продуктивність праці, можна об’єднати у такі групи:
- матеріально-технічні (вдосконалення техніки та технології, застосування нових видів сировини та матеріалів та ін.);
- організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організації праці та ін.);
- економічні (вдосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках та ін.);
- соціальні (створення відповідного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу та ін.);
- природні умови та географічне розміщення підприємств (ця група факторів виділяється та аналізується на підприємствах добувних та деяких переробних галузей промисловості).
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЧО – ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК»
2.1. Техніко – економічна характеристика ПрАТ «ПівнГЗК»
Північний ГЗК - лідер гірничорудної галузі України, одне з найбільших гірничодобувних підприємств Європи із закінченим циклом підготовки сировини для металургійної промисловості: залізорудного концентрату і офлюсовані котуни. Комбінат розташований у Кривому Розі Дніпропетровської області за адресою: м. Кривий Ріг, Тернівський район.
Північний ГЗК входить у групу «Метінвест», акціонерами якої є Систем кепітал менеджмент (75 %) і група компаній «Смарт-холдинг» (25 %), які беруть участь в управлінні групою «Метінвест» на партнерських засадах. Об'єднання гірничо-металургійних активів СКМ і «Смарт-холдингу» в рамках «Метінвесту» почалося в 2007 році і передбачалося його завершити в 2009-му.
До складу Північного гірничо-збагачувального комбінату входять:
Видобувний комплекс: першотравневий кар'єр, ганнівський кар'єр.
Переробний комплекс:
- ДФ-1. На дробильної фабриці № 1 відбувається дроблення руди, що подається з ДФ-2 і ДФ-3. Процес включає 4 стадії дроблення.
- ДФ-2. Руда Ганнівського кар'єра проходить І стадію дроблення, після чого транспортується на ДФ-1. Також здійснюється дроблення розкривних порід для виробництва щебеню. ДФ-3. За допомогою циклічно-потокової технології здійснюється подача руди з позначки – 115 м Першотравневого кар'єру на відмітку +68 м. Завдяки її впровадженню вже в першому кварталі 2018 року скоротилася відстань відкатки великовантажних автомобілів, зменшилася кількість перевантажувальних майданчиків. Це дало можливість розширити фронт гірничих робіт, збільшити обсяги видобутку руди, скоротити енерговитрати. Збагачувальна фабрика № 1 (РЗФ-1). Дроблена руда проходить три стадії подрібнення і збагачення на магнітних сепараторах. Збагачувальна фабрика № 2 (РЗФ-2).
Продукція ПрАТ «Північний ГЗК» виробляє основну сировину для металургійної галузі:
- залізнорудний концентрат (із вмістом заліза 65,5%);
- обкотиші (вміст заліза 62,65%, 63,8%, та 65%).
У 2018 році в порівнянні з 2017 роком ПрАТ «Північний ГЗК» зменшив виробництво залізорудного концентрату на 54,4% до 1 735 тис. тн, обсяг виробництва обкотишів за цей же період збільшився на 15,2% до 8 546 тис. тн. Такі зміни обумовлені виробництвом обкотишів більш високої якості та зміною кон’юктури ринку збуту залізнорудної сировини.
Продукція комбінату має найвищий рівень якості серед вітчизняних підприємств і високо цінується на ринку України і за кордоном. Основними споживачами продукції Північного ГЗК є найбільші металургійні підприємства України, країн СНД, Словаччини, Польщі, Сербії, Румунії, Китаю. При цьому ПівнГЗК ставить пріоритетним завданням збутової політики забезпечення потреб внутрішнього ринку України.
Північний ГЗК Метінвесту – соціально-спрямоване підприємство, яке реалізує інфраструктурні проекти для підвищення комфортного проживання криворіжців, підтримує їх соціальні ініціативи [16].
Щоб дослідити діяльність підприємства ми вирішили порівняти основні техніко-економічні показники за 3 роки функціонування підприємства.
Для більш наочності ми відобразимо в таблиці 2.1 розрахунки:
На основі даних таблиці можна зробити висновок, що підприємство працює прибутково про що свідчать наступні показники:
За даними таблиці 2.1. можно сказати , що обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях кожного року збільшується, наприклад найбільший показник зростання обсягу виробництва в порівнянні 2017-2016 роки збільшився на 7866650 тис.грн., що склало 51,3%, а в 2018-2017 роки на 13,0 %, також обсяг реалізації у відповідних роках зріс на 54,1 % та 12,1%.
Таблиця 2.1
Аналіз техніко-економічних показників ПрАТ «ПівнГЗК»
| Показник | Од. виміру | Рік | ||||
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Обсяг виробництва продукції | тис. грн. | 12 839 610 | 13080588 | 15323746 | 23190396 | 26194600 |
| 2. Обсяг реалізованої продукції | тис. грн. | 12 570 735 | 13 329 415 | 15 106 505 | 23 282 274 | 26102600 |
| 3.Середньоблікова чисельність персоналу | осіб | 6 551 | 6 360 | 6 150 | 6 356 | 5965 |
| 4. Продуктивність праці на 1 робітника | тис. грн. | 1 960 | 2 057 | 2 492 | 3 649 | 4 391 |
| 5. Середньорічна вартість ОЗ | тис. грн. | 11 110 628 | 13 739 202 | 13 752 885 | 13 752 677 | 13362684 |
| 6. Фондовіддача | грн./грн. | 1,131 | 0,970 | 1,098 | 1,69 | 1,95 |
| 7. Фондомісткість | грн./грн. | 0,884 | 1,031 | 0,910 | 0,59 | 0,51 |
| 8. Середньорічний залишок оборотних коштів | тис.грн. | 660 389 | 680 935 | 688 713 | 919 119 | 1214523 |
| 9. Середня тривалість обороту | дні | 18,912 | 18,391 | 16,180 | 14,27 | 16,69 |
| 10. Дохід від реалізації продукції | тис.грн. | 12 570 735 | 13 329 415 | 15 106 505 | 23 282 274 | 26102600 |
| 11. Собівартість реалізованої продукції | тис.грн. | 7 394 901 | 10 255 160 | 9 658 978 | 11 487 819 | 13330821 |
| 12. Витрати на 1 продукції | грн./грн | 0,59 | 0,77 | 0,64 | 0,49 | 0,51 |
| 13. Валовий прибуток | тис.грн. | 5175834 | 3074255 | 5447527 | 11794455 | 12771779 |
| 14. Рентабельність виробництва | % | 44,0 | 21,3 | 37,7 | 80,4 | 87,6 |
| 15. Рентабельність продукції | % | 70,0 | 30,0 | 56,4 | 102,7 | 95,8 |
Таблиця 2.2
Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПрАТ «Північний ГЗК»
| Показник | Од. виміру | Відхилення | |||||||
| 2015-2014 | 2016-2015 | 2017-2016 | 2018-2017 | ||||||
| +/- | % | +/- | % | +/- | % | +/- | % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1. Обсяг виробництва продукції | тис. грн. | 240978 | 1,9 | 2243158 | 17,2 | 7866650 | 51,3 | 3004204 | 13,0 |
| 2. Обсяг реалізованої продукції | тис. грн. | 758 680 | 6,1 | 1777090 | 13,3 | 8175769 | 54,1 | 2820326 | 12,1 |
| 3.Середньоблікова чисельність персоналу | осіб | -191 | -2,9 | -210 | -3,3 | 206 | 3,3 | -391,0 | -6,1 |
| 4. Продуктивність праці на 1 робітника | тис. грн. | 97 | 4,9 | 435 | 21,1 | 1 157 | 46,4 | 742 | 20,3 |
| 5. Середньорічна вартість ОЗ | тис. грн. | 2 628 573 | 23,7 | 13 683 | 1 | -208 | 1 | -389992 | -2,8 |
| 6. Фондовіддача | грн./грн. | -0,161 | -14,2 | 0,128 | 13,2 | 0,6 | 53,9 | 0,26 | 15,4 |
| 7. Фондомісткість | грн./грн. | 0,147 | 16,6 | -0,121 | -11,7 | -0,3 | -35,1 | -0,08 | -13,6 |
| 8. Середньорічний залишок оборотних коштів | тис.грн. | 20 546 | 3,1 | 7 778 | 1,1 | 230 407 | 33,4 | 295404,0 | 32,1 |
| 9. Середня тривалість обороту | дні | -0,522 | -2,7 | -2,211 | -12,0 | -1,9 | -11,8 | 2,42 | 16,9 |
| 10. Дохід від реалізації продукції | тис.грн. | 758680 | 6,0 | 1 777 090 | 13,3 | 8 175 769,0 | 54,1 | 2 820326,0 | 12,1 |
| 11. Собівартість реалізованої продукції | тис.грн. | 2860259 | 38,7 | -596 182 | -5,8 | 1 828 841,0 | 18,9 | 1843002,0 | 16,0 |
| 12. Витрати на 1 продукції | грн./грн | 0,18 | 30,5 | -0,13 | -16,8 | -0,1 | -23,4 | 0,02 | 4,1 |
| 13. Валовий прибуток | тис.грн. | -2101579 | -40,6 | 2 373 272 | 77,2 | 6 346 928 | 16,5 | 977324 | 8,3 |
| 14. Рентабельність виробництва | % | -22,7 | х | 16,4 | х | 42,7 | х | 7,2 | х |
| 15. Рентабельність продукції | % | -40,0 | х | 26,4 | х | 46,3 | х | -6,9 | х |
За вище зазначеним найвищий темп росту відбувся з 2017 на 2018 роки. Тому росту цих показників на декілька відсотків означає, що підприємство виготовляє та реалізує продукцію тим самим забезпечує дохід підприємства, який становить у 2018 році 26102600 тис. грн.
Проте в умовах підвищення цін на енергоносії та інших витрат виготовлена продукція повільно практично скільки було виготовлено рівно стільки ж було реалізовано, таким чином це можна побачити в динаміці на рис. 2.1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10