Технологічна трудомісткість - це витрати нормованого часу основних робітників - відрядників на виробництво продукції.
Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв'язок - за зниження трудомісткості продуктивності праці зростає, і навпаки.
Скорочення затрат робочого часу на виробництво одиниці продукції безпосередньо впливає на величину середнього динного виробітку робітників.
Інтенсивні фактори забезпечують зниження трудомісткості виготовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку. До них відносять: кваліфікаційний, професійний рівень робітників; технічну і енергетичну озброєність праці; механізацію та автоматизацію технологічних процесів за впровадження прогресивної техніки, технології, матеріалів; організацію нормування праці; застосування у виробництві комплектуючих виробів; поліпшення якості структури, асортименту продукції, удосконалення організації виробництва та управління.
Фактичний аналіз продуктивності праці
Продуктивність праці найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.
Вимірюється продуктивність праці двома способами: кількість продукції, випущеної до одиниці часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції.
Під час аналізу обчислюють годинну, денну і місячну продуктивність праці одного працюючого або одного робітника. Перші два показники визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками людино - годин і людино - днів, а інші - як відношення того самого обсягу до середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.
Рівень і динаміка годинної продуктивності праці зазнають постійного
впливу інтенсивних факторів.
Продуктивність праці характеризується вартісними, трудовими та натуральними показниками. Найуніверсальніша система її вимірників є грошовий вимірник, який може бути використаний на будь-якому підприємстві чи галузі виробництва. Аналізуючи продуктивність праці в динаміці, товарну продукцію необхідно перерахувати в порівняних цінах, що певною мірою забезпечить можливість об'єктивного аналізу затрат праці на виготовлення продукції.
Одже одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.
Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу".
Використання робочого часу аналізується за допомогою таких показників:
середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період;
середня тривалість робочого дня.
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях. На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу і в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу; кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.
Тривалість робочого дня робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу простого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни; неповного робочого часу; часу інших скорочень робочого дня; передбачених зако6нодавством.
Повному використанню трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу. Під час аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини
У процесі аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці. Динаміку та вплив зміни величини трудомісткості на продуктивність праці робітників можна простежити, використовуючи показник питомої трудомісткості в розрахунку на 1000 грн. продукції таблиця 1.
Наведені в таблиці 2.15 дані показують, що питома трудомісткість з 2014 рік по 2016 рік відбулось незначне коливання з поступовим зменшенням, а у порівнянні 2018-2017 роки знизилась проти минулого періоду 2018 з 2017 роками на 20,9% За рахунок цього фактора відбулост зменьшення забезпечення зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм за рахунок вивільнення робітників тобто пройдено підвищення кваліфікації серед спеціалістів основної діяльності
Таблиця 2.15
Аналіз трудомісткості продукції
| Показник | Рік | Відхилення, тис.грн | Відхилення ,% | ||||||||||
| 2014р | 2015 р | 2016 р | 2017р | 2018р | 2015/ 2014р | 2016/ 2015 р | 2017/ 2016 р | 2018 / 2017р | 2015 /2014р | 2016 /2015р | 2017 /2016р | 2018 /2017р | |
| Обсяг продукції тис. грн. | 12839611 | 13080588 | 15323746 | 23190396 | 26194600 | 240977 | 2243158 | 7866650 | 3004204 | 1,9 | 17,1 | 51,3 | 13,0 |
| Відпрацьовано всіма робітниками, люд. -год. | 14948000 | 14342000 | 13938000 | 14128000 | 12625000 | -606000 | -404000 | 190000 | -1503000 | -4,1 | -2,8 | 14 | -10,6 |
| Питома продуктивність на 1000 грн. люд. -год. (ряд. 2: ряд 1) ·1000 | 1164 | 1096 | 910 | 609 | 482 | -68 | -187 | -300 | -127 | -5,8 | -17,0 | -33 | -20,9 |
| Середньогодинн. виробіток кожного робітника, грн. (ряд1:ряд2) | 0,86 | 0,91 | 1,1 | 1,6 | 2,1 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | 0,4 | 6,2 | 20,5 | 49,3 | 26,4 |
РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК»
3.1. Встановлення факторів впливу на результативні показники роботи підприємства
До найважливішихпоказників, що характеризують роботу будь-якого підприємства, ефективність його функціонування відноситься продуктивність праці. У системі узагальнюючих показників ефективності виробництва цьому показнику належить особлива роль.
Це зумовлено тим, що, по-перше, продуктивність праці
характеризує досягнутий рівень розвитку матеріально-технічної бази виробництва, ефективність використання трудового потенціалу і досягнень науково-технічного прогресу, по-друге, зростання продуктивності праці має
велике національно-господарське значення, оскільки сприяє збільшенню обсягу випуску і реалізації продукції, зниженню її собівартості і підвищенню конкурентоспроможності, єосновою росту національного доходу, реального добробуту населення і подальшого соціального розвитку країни.
Продуктивність праці — це об’єктивна характеристика використання трудового потенціалу підприємства.
Зростаюча складність і динамічність розвитку застосовуваної техніки і технології, ріст розмірів підприємств і масштабів їхнього виробництва, розширення спеціалізації і кооперування, ускладнення виробничих і господарських зв’язків вимагають удосконалювання системи обробки інформації щодо трудових ресурсів на базі використання сучасної обчислювальної техніки і математичних методів.
Ціль економіко-математичного аналізу продуктивності праці — виявлення можливостей подальшого збільшення обсягу виробництва за рахунок росту продуктивності праці, раціонального використання трудових ресурсів і робочого часу як по окремих підприємствах, так і в цілому по галузі.
Передумовами застосування засобів сучасної обчислювальної техніки в області аналізу продуктивності праці є:
— масовість оброблюваної інформації;
— складність методики розрахунків;
— тісний зв’язок між основними етапами обробки даних;
— розмаїтість і численність факторів, що впливають на продуктивність праці;
— необхідність тривалого збереження даних для підведення підсумків річної і п’ятирічної діяльності.
Рівень продуктивності праці на підприємствах і в конкретній галузі може бути всебічно охарактеризований тільки за допомогою вивчення цілого ряду факторів, що впливають на неї.
У зв’язку з цим актуальнее значення має факторний аналіз данного показника, тобто дослідження впливу найважніших чинників на його зміну.
Так як найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток одного працюючого, то доцільно провести факторний аналіз саме цього показника. Для проведення факторного аналізу продуктивності праці складемо аналітичну таблицю (табл. 2.15).
Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників господарської діяльності.
Факторний аналіз буде проводитися способом ланцюгових підстановок та абсолютних різниць. Всі проміжні розрахунки та отримані результати зведемо до таблиць.
Таблиця 3.1
Дані для факторного аналізу продуктивності праці
| № з/п | Показники | Умовні познач. | Од. вим. | Рік | ||||
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
| 1. | Обсяг виробництва продукції | ВП | тис. грн. | 12570735 | 13329415 | 15106505 | 23 282 274 | 26 102 600 |
| 2. | Чисельність працюючих | ЧП | осіб | 6551 | 6360 | 6 150 | 6 356 | 5965 |
| 3. | з них робітників | ЧР | осіб | 5896 | 5724 | 5351 | 5530 | 5190 |
| 4. | Питома вага робітників у складі промислово-виробничого персоналу | ПВ | % | 90 | 90 | 87 | 87 | 87 |
| 5. | Середньорічний виробіток: | | тис. грн. | 1918,903 | 2095,820 | 2456,342 | 3663,039 | 4375,960 |
| 6. | - працівника | РВп | тис. грн. | 19189,032 | 20958,200 | 18894,941 | 28177,221 | 33661,229 |
| 7. | - робітника | РВр | тис. грн. | 2132,115 | 2328,689 | 2823,382 | 4210,389 | 5029,839 |
Продовж. табл. 3.1
| № з/п | 2015-2014 рр. | 2016-2015 рр. | 2017-2016 рр. | 2018-2017 рр. | ||||
| +/- | % | +/- | % | +/- | % | +/- | % | |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | |
| 1. | 758680 | 6,035 | 1777090 | 13,33 | 8 175 769 | 54,12 | 2820326 | 12,11 |
| 2. | - 191 | - 2,92 | - 210 | - 3,30 | 206 | 3,35 | - 391 | - 6,15 |
| 3. | - 171,9 | - 2,92 | - 373,5 | - 6,53 | 179 | 3,35 | - 340,17 | - 6,15 |
| 4. | 0 | 0 | -3 | -3,33 | 0 | 0,00 | 0 | 0 |
| 5. | 176,92 | 9,22 | 360,52 | 17,20 | 1 207 | 49,13 | 712,92 | 19,46 |
| 6. | 1769,2 | 9,22 | - 2063,26 | - 9,84 | 9 282 | 49,13 | 5484,01 | 19,46 |
| 7. | 196,57 | 9,22 | 494,69 | 21,24 | 1 387 | 49,13 | 819,45 | 19,46 |
Під впливом зміни чисельності та обсягу виробництва змінилася і продуктивність праці одного робітника. Для виявлення зв’язку між виробництвом та чисельністю складемо факторний аналіз продуктивності праці. Для того щоб розрахувати нам знадобиться формула середньорічного виробітку, яка наведена в розділі 1.2 (формула 1.1). Для цього використаємо метод ланцюгових підстановок та складемо таблицю (табл. 2.16).
Таблиця 3.2
Факторний аналіз середньорічного виробітку одного працівника
| Фактор | 2015/2014 рр. | 2016/2015 рр. | 2017/2016 рр. | 2018/2017 рр. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| ПП базова | 1918,903 | 2095,820 | 2456,34 | 3663,04 |
| ПП ' | 2034,715 | 2375,237 | 3785,74 | 4106,77 |
| ПП " | 2095,820 | 2456,342 | 3663,04 | 4375,96 |
| Зміна обсягу виробництва | 115,811 | 279,417 | 1329,4 | 443,73 |
| Зміна чисельності працівників | 61,105 | 81,106 | -122,7 | 269,19 |
| Загальний вплив факторів | 176,917 | 360,522 | 1206,7 | 712,92 |
Отже, на основі даних вище наведеної таблиці можна зробити висновок, що за рахунок фактору зміни обсягу виробництва продукції, величина продуктивності праці збільшилась на 1329,4 та 443,73 тис. грн. у 2016 – 2018 роках відповідно. За рахунок зміни факторів чисельності працівників, величина продуктивності праці зменшилась на 122,7 та збільшилася на 269,19 тис. грн. у 2016 – 2018 роках. Загальний вплив факторів за аналізований період призводить до щорічного збільшення продуктивності праці на 1206,7 тис. грн. та 712,92 тис. грн. Для розуміння впливу факторів продуктивності праці на товарну продукцію проведемо факторний аналіз товарної продукції.
Факторний аналіз товарної продукції був розрахований методом абсолютних різниць через середньорічний виробіток робітника. Дані розрахунків наведемо в таблиці (табл.. 2.17).
Таблиця 2.17
Факторний аналіз товарної продукції через середньорічний виробіток одного робітника
| Фактор | 2015/2014 рр. | 2016/2015 рр. | 2017/2016 рр. | 2018/2017 рр. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| ТП базова | 12570735 | 13329415 | 15106505 | 23 282 274 |
| ТП ' | 13729717 | 15622337 | 22527688 | 27813600,27 |
| ТП " | 13329415 | 15106505 | 23 282 274 | 26 102 600 |
| Зміна продуктивності праці | 1158981,6 | 2292921,9 | 7421183 | 4531326,27 |
| Зміна чисельності робітників | -400301,61 | -515831,88 | 754 586 | -1 711 000 |
| Загальний вплив факторів | 758680 | 1777090 | 8 175 769 | 2 820 326 |
Отримані дані з даної таблиці свідчать про те що товарна продукція збільшувалась протягом аналізованого періоду. Через зміну продуктивності праці, товарна продукція збільшилась на 7421183 тис. грн. у 2016 – 2017 роках, а у 2017 – 2018 роках на 4531326,27 тис. грн.
Через зміну чисельності робітників, товарна продукція збільшилась на 754586 тис. грн. та зменшилася на 171100 тис. грн. протягом 3 років. Загальний вплив факторів виявив позитивну тенденцію, хоч і чисельність робітників зменшилась протягом аналізованого періоду. Вони становили 8175769 тис. грн. та 2820326 тис. грн., це стало можливим за допомогою впровадження нового обладнання та перекваліфікації робітників.
На основі аналізу техніко – економічних показників та факторного аналізу можна зробити висновок, що підприємство ПрАТ «ПівнГЗК» працює прибутково. Хоч, і деякі показники вказують на те, що у підприємства є резерви, які можна використати. Наприклад, трудові ресурси, а саме продуктивність праці повинні підвищуватися кожного року для кращої діяльності підприємства. Для того, щоб розробити заходи, які направленні на підвищення продуктивності праці, дослідимо заходи та розрахуємо економічний ефект в розділі 3.
3.2. Обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності ПрАТ «ПівнГЗК»
Сьогодні підприємство має багаторічній досвід роботи в гірничодобувній промисловості і високий рівень кваліфікації технічного персоналу.
ПрАТ «Північний ГЗК» активно використовує автоматизовані системи підтримки прийняття управлінських рішень для планування виробництва та усунення простоїв обладнання. Завдяки цьому показники використання часу обладнання постійно покращуються, а підприємство має змогу додатково задіяти вільне обладнання.
На ПрАТ «Північний ГЗК» відсоток ручної праці незначний, особливо на допоміжних процесах – транспортних, вантажно-розвантажувальних, ремонтних, на контролі тощо. Про середній рівень механізації та автоматизації свідчить той факт, що частка робітників зайнятих на цих процесах, у загальній кількості робітників становить 47, 9% Як наслідок, виникла диспропорція в механізації праці на різних виробничих дільницях.
Важливим засобом здійснення механізації виробництва є модернізація устаткування, тобто оновлення й удосконалення функціонуючого устаткування, незначні зміни його конструкцій. Це можна досягти збільшенням потужності і робочих швидкостей устаткування, механізацією та автоматизацією допоміжних робіт (подача, зняття, транспортування і контроль виробів) і автоматизацією управління устаткування.
Одним із елементів вдосконалення технології є хімізація виробництва. Хімізація виробництва вносить докорінні зміни в технологічні процеси, інтенсифікує, прискорює їх, поліпшує техніко-економічні показники виробничих процесів, використання сировини, сприяє підвищенню якості продукції. Синтетичні полімери застосовуються не тільки як замінювачі дорогих та дефіцитних кольорових матеріалів, деревини тощо, а й як нові конструкційні і технічні матеріали. Використання пластмас у виготовленні обладнання для приймання, зберігання та переробки молока та інших харчових рідин сприяє поліпшенню експлуатаційних властивостей машин, зменшенню їх ваги, поліпшенню зовнішнього вигляду.
ПрАТ «ПівнГЗК» активно використовують автоматизовані системи підтримки прийняття управлінських рішень для планування виробництва та усунення простоїв обладнання. Завдяки цьому показники використання часу обладнання постійно покращуються, а підприємства мають змогу додатково задіяти вільне обладнання
Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома принципами:
- екстенсивним – збільшення часу їх роботи через скорочення простоїв, введення в дію не використовуваного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в національних розмірах, скорочення строків ремонту тощо;
- інтенсивним – поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів.
У сучасних умовах на ПрАТ «ПівнГЗК» для впровадження у виробництво досягнень науково-технологічного прогресу необхідно інвестиції спрямовувати насамперед на реконструкцію і технічне переозброєння діючого виробництва, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів [7, c. 48-50].
Планування і регулювання капітальних вкладень здійснювалося на ПрАТ «ПівнГЗК» без урахування процесу відтворення основних фондів і суспільного продукту. Віддавалася перевага новому будівництву на неосвоєних територіях. При цьому майже не відновлювався виробничий потенціал. Власне планування відтворення основних фондів не було.
Наслідком такої політики стало те, що виробничий потенціал ПрАТ «ПівнГЗК» через його технічне зношення і технологічну відсталість не відповідає вимогам часу.
Рівень зношення основних виробничих фондів ПрАТ «ПівнГЗК» становить понад 40%. Тільки нині для планування відтворення основних фондів починають застосовувати моделі міжгалузевого балансу, за допомогою яких можна розрахувати на перспективу основні балансові показники відтворення капітальних вкладень.
Покращення управління виробництвом також впливає на підвищення рівня продуктивності праці.
Управління виробництвом включає в себе:
- вдосконалення організаційної структури:
а) об’єктів управління (створення об’єднань, укрупнення цехів, ділянок, введення без цехової структури, зміни в принципах побудови цехів і виробничих ділянок підприємства в співвідношенні між цехами, раціоналізацію планування підприємства, забезпечення пропорційності між всіма ділянками підприємства з метою прибирання „вузьких місць”).
Кожне робоче місце на ПрАТ «ПівнГЗК» повинно займати мінімальні, але достатні площі і обсяги виробничих приміщень в залежності від габаритів станків, обладнання і предметів праці. Наприклад, по діючим нормативам мінімальний розмір площі на одного працюючого встановлено рівним 4, 5 м², а висота приміщення – 3, 2 м. Збільшення цих нормативів залежить від розмірів обладнання. Так, для машинобудівних заводів і цехів, оснащених дрібними станками, встановлений норматив площі робочого місця до 10 м², для середніх за розмірами станків він підвищується до 20 м², для великих – до 40 м².
При загальному плануванні робочих місць в цеху необхідно створити потрібну для конкретного виробництва ширину і розміщення транспортних проїздів і проходів, які повинні бути, як правило, наскрізними і без тупиків. Приблизні нормативи ширини для головних проїздів – 3 м², а для допоміжних – ширина візка плюс 0, 8 м.
б) апарату управління, прибирання дублювання функцій, впровадження типових структур, покращання оперативно-виробничого планування, впровадження автоматизованих систем управління [5, c. 56-58].
В систему покращання управління виробництвом на ПрАТ «ПівнГЗК» включається вдосконалення організації виробництва, а саме:
зміна внутрішньозаводського кооперування і спеціалізації виробництва (спеціалізація робочих місць).
вдосконалення організації допоміжних служб (покращення організації складського господарства, раціоналізація транспортних потоків, централізація і спеціалізація промислового транспорту, енергетичного, інструментального і ремонтного господарства, раціональна експлуатація інструменту і організація централізованого його заточування) ;
удосконалення організації матеріально-технічного постачання (своєчасне і комплексне забезпечення матеріально-технічного постачання матеріалами, напівфабрикатами, паливом і енергією.
Покращення організації праці, як механізм підвищення продуктивності праці включає в себе:
удосконалення організації і обслуговування робочих місць (впровадження типових проектів організації робочих місць робітників і службовців, а також організації праці на ділянках і в цехах) ;
удосконалення кооперації праці. впровадження передових прийомів і методів праці, покращення оплати праці (включаючи системи матеріального заохочення і умов праці;
Крім того:
підвищення кваліфікації робітників, інтенсивності праці, набуття практичних навичок;
покращення використання робочого часу.
Підвищення продуктивності праці може досягтися за рахунок збільшення працездатності в покращених умовах на робочому місці.
Підвищення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягаються в результаті зниження простою під час зміни через погіршення самопочуття, несприятливі умови праці та мікротравми.
Великих збитків підприємству наносять плинність робочих кадрів, тому що деякий час, перед звільненням, робітники працюють з низькою продуктивністю, а робітники, які приходять на їх місце, потребують додаткового виробничого навчання. Все це супроводжується значними додатковими витратами грошових коштів. Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів, що поліпшують умови праці та підвищують її безпеку, і оцінюється за результатами, які отримують при зміні соціальних показників.
На ПрАТ «ПівнГЗК» існують небезпечні та шкідливі виробничі фактори – це вапняковий пил в повітрі робочої зони виробничих приміщень.
Шкідливі фактори виробництва цистерн з пластмасс визивають професійно обумовлені і професійні захворювання працівників, алергічні реакції.
В останні роки спостерігається підвищення рівня захворювання нервово-сиднового апарата у зв’язку з використанням одноманітних, часто повторюваних рухів і фізичним навантаженням.
Для запобігання шкідливих факторів на навколишнє середовище, територія ПрАТ «ПівнГЗК» повинна бути огороджена і вхід на неї сторінним особам заборонений.
Територія ПрАТ «ПівнГЗК» повинна бути рівною, мати каналізацію, штучне освітлення, належне покриття транспортних шляхів і достатньо широкі проходи і проїзди.
Паливо повинно зберігатися на складі під накриттям або на спеціально відведених майданчиках. Горючі матеріали зберігаються у відповідності до інструкції, згідно з місцевими органами пожежної охорони.
Велике санітарно-гігієнічне значення має озеленення території ПрАТ «ПівнГЗК» а також створення біля цехів зон відпочинку.
Для збирання і зберігання відходів виробництва потрібно відводити спеціальні майданчики з огорожею та зручними під’їзними шляхами, повинні бути передбачені спеціальні ділянки для розміщення очисних споруд
Сміття необхідно збирати в металеві сміттєзбірники із щільно закритими кришками і щодня вивозити, а майданчик дезінфікувати.
Будівлі (їдальні, медпункт) потребують захисту від шкідливого впливу пилу, шуму, повинні бути захищені смугами зелених насаджень зав ширину не менше 5, 0м. Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Тому для створення здорових і безпечних умов праці потрібно мати гігієнічне нормування шкідливих речовин, надійні способи визначення їх концентрації у повітрі і сучасне технічне та організаційне забезпечення їх зменшення.
На ПрАТ «ПівнГЗК» є шкідливим фактором – пил. В санітарно-гігієнічній практиці основним методом виміру запиленості прийнятий вагомий метод, тому що при сталості хімічного складу первинне значення має маса пилу, що затрималася в організмі людини. Визначення тільки маси пилу не дає повної картини його шкідливості для людини та технічного прогресу.
Для запобігання потрапляння пилу в організм людини, робітникам необхідно працювати використовуючи проти пилові засоби захисту – це распіратори різних типів. Безпосередньо на робочому місці необхідні вентиляційні системи. Важливе значення для здоров’я та працездатності людини має правильне раціональне освітлення ПрАТ «ПівнГЗК» .
Стан освітлення відіграє важливу роль і для попередження виробничих травм. Одним із найбільш розповсюдженим негативним фактором, який впливає на людину є шум. Для зменшення негативного впливу шуму на організм людини застосовують як загально технічні методи зниження шуму, так індивідуальні засоби захисту.
Удосконалення організації праці шляхом підвищення коефіцієнта виконання норм на базі зростання кваліфікації основних робітників, а так само скорочення втрат робочого часу. До того ж учні, які становлять всього 0, 62% від усього робочого персоналу, можуть згодом працювати на даному підприємстві, тому необхідність їх ефективного професійного навчання і набору об'єктивно детермінована. Підвищення мотивації є одним з варіантів зростання продуктивності праці, слід зазначити, що в якості мотивації можуть бути не тільки грошові винагороди, які зазвичай ефективно діють тільки на початкових етапах роботи, але і різні соціальні заохочення, наприклад, у вигляді безкоштовних медичних послуг, таких як відпочинок в санаторії і т. д. Тому зміст невиробничих фондів може виявитися рентабельним для всього підприємства в цілому.
Планування на підприємстві ПрАТ «ПівнГЗК» здійснюється у вигляді «Плану номенклатурних заходів з покращення умов праці», який розробляється на 1 рік. До номенклатурних заходів відносяться: модернізація технічного, транспортного та іншого обладнання, нанесення на виробниче обладнання опізнавальної окраски та знаків безпеки, перепланування розміщення виробничого обладнання з метою забезпечення безпеки працівників.
Заходи Плану розроблені на основі аналізу причин звільнення з підприємства за власним бажанням, такі як:
- порушення технологічного процесу;
- порушення норм та правил безпеки праці;
- незадовільна організація виробничих робіт.
Як бачимо більшість причин мають технічний характер, які потребують значних капітальних затрат.
Необхідно зазначити, що економічна та соціальна ефективність заходів з покращення умов праці, в основному, проявляється не одразу, і в цьому її особливість.
Таким чином, необхідність розробки плану очевидна та реалізується:
1) виконанням вимог діючого законодавства;
2) високою соціальною та слідкуючою за нею економічною значимістю покращення умов праці та зниження коефіцієнту звільнення з підприємства.
Система основних заходів об’єднує роботи за наступним напрямком:
- збільшення об’єму прибутку за рахунок збільшення продуктивності праці, пов’язаною з покращенням умов праці;
- зниження кількості утрат, пов’язаних за рахунок зменшення плинності кадрів за причиною покращення умов праці.
Фінансові затрати на реалізацію Плану здійснюються власниками підприємства. Гроші вносяться на наступні заходи у відповідному розмірі:
- модернізація технічного, транспортного та іншого обладнання – 4250,0 тис. грн.;
- нанесення на виробниче обладнання опізнавальної окраски та знаків безпеки – 51,0 тис. грн.;
– перепланування розміщення виробничого обладнання з метою забезпечення безпеки працівників – 83,1 тис. грн.
Всього на реалізацію заходів буде потрачено – 4384,1 тис. грн.
Внаслідок успішної реалізації Плану відбудеться:
- зниження коефіцієнту плинності кадрів;
- збільшення кількості працівників на підприємстві;
- збільшення обсягу прибутку.
Середньооблікова чисельність працівників у 2017 – 8134 осіб.
Планується СОЧ (за рахунок збільшення прийнятих на роботу нових працівників) у 2018 році – 8933 осіб.
КП пл. (2017 р.) = 18,0%
Запланований КПпл. (2018 р.) =
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10