Ім'я файлу: Перелік питань до модуля 3 “Дитяча хірургія”.doc
Розширення: doc
Розмір: 572кб.
Дата: 22.06.2022
скачати
Розширення: doc
Розмір: 572кб.
Дата: 22.06.2022
скачати
Двобічний ексудативний плеврит, компресійний ателектаз лівої легені.
2. Методи діагностики.
- Рентгеноскопія органів грудної клітки.
- Пункція плевральної порожнини.
- УЗД плевральної порожнини.
3. Які ваші невідкладні дії?
- Плевральна пункція в VІІ міжреберї по верхньому краю ребра, по задній пахвовій лінії зліва, активна аспірація плеврального вмісту.
- Надалі – дренування плевральної порожнини з активною аспірацією.
4. Тактика ведення хворого.
- ШВЛ з постійною санацією трахеобронхіального дерева;
- дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;
- моніторинг ЕКГ;
- посів пунктату, антибіотикограма→антибіотикотерапія
- дезінтоксикація;
- підтримання нормального кислотно-основного стану;
- підтримання стабільної гемодинаміки;
- парентеральне харчування;
- догляд за хворим.
59. У дівчинки 3-х років, що знаходиться на лікуванні в соматичному відділенні, з приводу двосторонньої пневмонії на 9 добу від початку захворювання різко погіршився стан. Дитина закашлялась, наросли ознаки дихальної недостатності. На оглядовій рентгенограмі зліва виявлено газ в плевральній порожнині зі зміщенням межистіння в протилежний бік.
Ваш діагноз?
1. Яке ускладнення виникло?
2. Які допоміжні методи діагностики необхідно провести?
3. Тактика чергового лікаря?
4. Тактика ведення хворого, основні принципи лікування.
1.Напружений пневмоторакс
2.Діагностична пункція плевральної порожнини.
3.Дренування з використанням активної аспірації
4.лікувальна тактика спрямована на усунення внутрішньо плевральної напруги, евакуації ексудату, санацію плевральної порожнини, досягнення максимальної ре експансії легені, в комбінації з раціональною антибіотикотерапією і місцевим лікуванням, корекцію порушень функцій житєвоважливих органіві гомеостазу. Після виписки з стаціонару диспансерне спостереження
60. В торакальному відділенні на лікуванні знаходиться хлопчик 6 років з діагнозом гостра деструктивна пневмонія, правосторонній напружений піопневмоторакс. Дитині проведене справа дренування плевральної порожнини із пасивною аспірацією за Бюлау, але стан не покращився. В зв’язку з наявністю бронхоплевральної нориці по дренажу відходить велика кількість газу та гною, права легеня колабована. 1. Частість даного ускладнення.
2. Який найбільш оптимальний метод лікування даної дитини?
3. Основні принципи та тактика подальшого лікування.
1.35-46%
2.Денування з використанням активої аспірації, в 1-добу. Показане відеоторакоскопічне втручання, яке дозволяє оцінити стан вісцеральної і парієнтальної плеври, провести адгезіоліз, більш повну аспірацію осумкованого ексудату і гнійного вмісту із субплеврально розташованих абсцесів.
3. див 4. задача №59
61. Двомісячна дитина госпіталізована до хірургічного відділення. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 38,5 0С, набряк, гіперемію і відсутність рухів у ділянці лівого плечового суглоба. В анамнезі: омфаліт, псевдофурункульоз.
1.Який найбільш імовірний діагноз? Метаепіфізарний остеомієліт.
2.Тактика лікаря при виявленні захворювання. Імобілізація ураженої кінцівки.
3.Етіологія та патогенез захворювання. будь-який мікроб, найчастіше - золотистий стафілокок, вірусна інфекція .ТеоріЇ патогенезу: емболічна(уповільнення кровотоку в метафізах та утворенні бактеріального ембола, який викликає порушення кровопостачання, запалення та некроз кісткової тканини), алергічна( тільки в сенсибілізованому організмі при наявності інфекції i неспецифічного подразнення - травми, охолодження), нервово-рефлекторна(тривалим рефлекторним спазмом судин з порушенням кровообігу, аутогенні джерела мікрофлори)
4.Назвати основні напрямки лікування.
10% глюкоза, розчин Рінгера, вітаміни, СЗП.
Антибіотики (іміпінем , цефтріаксон).
Промивання суглоба фурациліном, антибіотиками (при наявності гною).
5.Які особливості диспансерного нагляду за дитиною після одужання? Своєчасне виявлення ускладнень, що призводять до деформації кінцівок та ураження її росткових зон.
62. Дитина, 12 років, хворіє 2 доби. Скаржиться на гіпертемію, біль у нижній третині правого стегна і в колінному суглобі. В анамнезі: 3 доби тому була травма. Об’єктивно: помірне підвищення локальної температури шкіри, незначна інфільтрація м’яких тканин. Під час перкусії цієї ділянки локальний біль посилюється. Встановлено попередній діагноз: гострий гематогенний остеомієліт нижньої третини правого стегна. Чим зумовлений біль при остеомієліті в перші дні захворювання?
1.Ваш діагноз.
2.Які заходи потрібно проводити для профілактики захворювання?
3.Які заходи повинен здійснити хірург насамперед.
4.Чим зумовлені больові відчуття під час перкусії стегнової кістки?
5.Які консервативні заходи повинні бути використані під час лікування захворювання?
1.Гострий гематогенний остеомієліт нижньої третини правого стегна.
2.Своєчасна обробка рани, попередження забруднень шкіри.
3.а.раціональна антибіотикотерапія, , своєчасна і адекватна декомпресія, локальна антибіотикотерапія, раціональна фіксація
4.підвищення внутрішньо кісткового тиску.
5.інфузійна терапія, гемо-і ентеросорбція, підтримка і стимуляція імунобіологічних сил організму, стабілізація гемодинаміки, вітамінотерапія, десенсибілізуюча терапія
63. Дитина 2 років поступила через 2 доби від початку захворювання. Стан погіршав, з'явилися гіпертермія, неспокій. В області середньої третини плеча визначається набряк, гіперемія шкіри з чіткими контурами. При пальпації визначається різкий біль та розм’якшення шкіри в центрі утворення, флуктуація.
1.Ваш діагноз.флегмона???????????
2.Тактика лікаря при виявленні захворювання.
3.Етіологія та патогенез захворювання.
4.Назвати основні напрямки лікування.
5.Які профілактичні заходи треба проводити після одужання?
64.Хлопчика 13 років почали турбувати болі у верхній третині лівого стегна, підвищилась температура тіла до 39 °С. Була відмічена припухлість стегна у верній третині та згладженість пахової складки, гіперемія шкірних покровів, збільшення їх щільності. Кінцівка у напівзігнутому положенні. Активні та пасивні рухи неможливі через різкі болі.
1.Який найбільш імовірний діагноз?метаепіфізарний остеомієліт????????
2.Які заходи потрібно проводити для профілактики захворювання?
3.Які заходи повинен здійснити хірург насамперед.
4.Чим зумовлені больові відчуття під час перкусії стегнової кістки?
5.Які консервативні заходи повинні бути використані під час лікування захворювання?
65. У дитини 9 років з'явився біль в ділянці правої кисті, підвищилась температура до 38°С, дитина не може зігнути пальці руки. В анамнезі: мав травму кисті: три доби тому порізав долоню. Об’єктивно: кисть набрякла, гіперемійована, контури гіперемії не мають чітких меж, розповсюджуються на передпліччя, пальпація різко болюча.
1.З яким захворюванням ви найбільш імовірно маєте справу?
- флегмона кисті та передпліччя
2.Тактика лікаря при виявленні захворювання.
- хірургічне втручання
3.Етіологія та патогенез захворювання.
- етіологія: грам позитивні, грам негативні, анаеробні мікроорганізми
- патогенез: процес виникає в тканинах навколо потових залоз, поширюючись уздовж лімфатичних судин та тріщин ---- порушення місцевої мікроциркуляції ----- виникають ендо- пері-артеріїти з фібринним ексудатом, у них накопичуються бактерії ----- некротичний процес з підшкірної жирової клітковини може поширюватися на прилеглі тканини до поверхневої фастії.
4.Назвати основні напрямки лікування.
- хірургічне: розкриття флегмони
- консервативне: атибактеріальна терапія
5.Які місця нанесення розтинів при цьому захворюванні?
- розкриття флегмон проводять у місцях відшарування шкіри, доповнюючи розтин контрапертурами, довжина розтинів не повинна перевищувати 1-2 см в залежності від віку дитини, всі шари тканин, що знаходяться над гнояком повинні бути розкриті на однакову довжину. Розтини різних анатомічних ділянок виконуються за правилами Пирогова. Крім того, хірург повинен тупо пальцем або м’яким затискачем роз’єднати всі кармани гнояка, після чого провести його адекватне дренування.
66. Дівчинка 12-ти років надійшла в хірургічне відділення із скаргами на біль в правій клубовій ділянці, дізурічні розлади сечовипускання. При обстеженні виявлено біль при пальпації правої нирки, ірадіація донизу та в пахову ділянку. В анамнезі сечі -еритроцитурія та лейкоцитурія. При сонологічному обстеженні визначається розширення чашечно-лоханочної системи правої нирки та верхньої частини сечоводу.
1. Ваш попередній діагноз?
*гідронефроз(уретерогідронефроз)
2. З якими захворюваннями ви проведете діфдіагностику?
*пієлонефрит
*гострий апендицит
*аднексит
3. Які методи допоможуть в постановці діагнозу?
*узд
*екскреторна урографія
*ретроградна пієлографія
*ізотопні дослідження
4. Які невідкладні заходи необхідно провести?
Оперативне-нефректомія
5. Тактика ведення хворого.
67. В урологічне відділення не вперше надійшов хлопчик із скаргами на інтенсивну, ірадіюючу біль в пахову ділянку, блювоту. При огляді різка болючість в поперековій ділянці праворуч та в правій здухвинній ділянці. Із анамнезу - хворий знаходиться під „Ді" нагляду в зв'язку із сечокам'яною хворобою.
1. З якого методу необхідно розпочати обстеження?УЗД, оглядова рентгенографія, екскреторна урографія
2. Які зміни можна виявити при лабораторному обстеженні?гематурія, лейкоцитурія
3. При яких захворюваннях можливі такі клінічні прояви? гострий апендицит, кишкова непрохідність, панкреатит, холецистогепатит
4. Назвіть основні алгоритми дій чергового лікаря. Уведення аналгетичних та спазмолітичних засобів, Теплові процедури, блокади.Катетеризація сечовода,Видалення конкременту консервативним шляхом- «водні удари»,діатермія,вібротерапія
5. Яке лікування потребує хворий?оперативне лікування(видалення конкремента та ліквідація усіх анатомічний перешкод відтоку сечі)
При повній прохідності сечових шляхів- дистанційна літотрипсія
68. Черговий лікар оглянув хлопчика 11 років із гіперемованою, набряклою мошонкою, який хворіє другу добу. При обстеженні по передній поверхні яєчка в верхній третині визначається чітке утворення темного кольору, яєчко при пальпації болюче, рухоме.
1. Який найбільш імовірний діагноз у даного хворого?
2. Які захворювання мають схожу клінічну картину?
3. Перелікуйте методи діагностики та продемонструйте пальпацію мошонки та яєчка.
4. В чому полягає лікування хворого?
5. Які ускладнення можуть виникнути у даного хворого?
1.гостре ураження гідатид.
2.перекрут сім»яного канатика ,травми калитки, алергійний набряк,гострий неспецифічний епідидиміт,гострий паротидний орхіт.травма та алергійний набряк мошонки
3.дані анамнезу,клініка,місцеві симптоми,допоміжні методи:діафаноскопія,діагностична пункція оболонок яєчка.
4.оперативне:видалення ураженої гідатиди.Розріз за ходом шкірних складок мошонки,до 2см,пошарово розсікають тканини мошонки,видаляють гідратиду шляхом лігування її ніжки електрокоагулятором або лігатурою.Блокада сім»яного канатика новокаїном.післяоперац пер- знеболення,протизапальна десенсибілізуюча терапія.
5.гематоцеле,запальний процес в ділянці калитки,рани.
69. До хірурга звернулися батьки підлітка із скаргами на інтенсивну біль в лівій половині мошонки. Хворіє третю добу. При огляді ліва половина мошонки набрякла, гіперемована, яєчко при пальпації щільне, підтягнуте догори, різко болюче. При доплер - обстеженні відсутність кровотоку, стаз в судинах лівого яєчка.
1). Яке захворювання можливо запідозрити?
Синдром набряклої калитки: перекрути сімяного канатика: внутрішньо вагінальна форма.
2). З якими захворюваннями ви проведете диференційну діагностику?
- водянка яєчка;
- гостре ураження гідатид;
- орхіт;
- алергічний набряк калитки;
- пухлина яєчка;
- гострий неспецифічний епідидиміт;
- ідіоматичний інфаркт яєчка.
3). Тактика чергового лікаря.
Необхідне негайне хірургічне лікування з метою запобігання некрозу яєчка.
4). В чому полягає лікування хворого?
В розкручуванні сімяного канатика, при цьому відновлюється кровопостачання яєчка (див.задача №6)
5). Які ускладнення можуть виникнути у даного хворого?
- некроз яєчка;
- автоімунне ураження другого яєчка.
70. Машиною швидкої допомоги до стаціонару доставлений хлопчик із політравмою -закритою черепно-мозковою травмою, переломом кісток тазу та ушкодженням органів малого тазу. При обстеженні виявлено макрогематурію та відсутність сечовипускання.
1. Перелікуйте методи, які допоможуть в постановці діагнозу? Рентгенографія, УЗД, екскреторна урографія, цистографія.
2. Ваш попередній діагноз. Перелом кісток тазу, розрив сечового міхура.
3. Які ускладнення можуть виникнути?
4. В чому полягає невідкладна допомога? Іммобілізація, знеболення, протишокова терапія.
5. Тактика ведення хворого. Оперативне лікування.
71. До стаціонару надійшла дівчинка із травмою нирки. Із анамнезу - впала з висоти З метрів. Визначалась різка болючість в правій поперековій ділянці, макрогематурія. При УЗ обстеженні розміри та структура правої нирки не порушена, в навколонирковій ділянці визначається ехонегативне утворення, яке з часом збільшується.
1. Який метод допоможе в визначенні тактики ведення хворого?
2. Ваш попередній діагноз?
3. Назвіть патогенетичні механізми розвитку симптомів.
4. Яке ускладнення загрожує дитині?
5. Яке лікування необхідно призначити?
1.Невідкладна екскреторна урографія, КТ
2.розрив капсули правої нирки,навколо ниркова урогематома.
3.болючість-через крововилив в і напруження поперекових м’ язів,макрогематурія-кровотеча з ушкодженої нирки.
4.внутрішня кровотеча, гіповолемічний шок
5.холод на діляну, зупинка кровотечі, оперативне втручання
72. При обстеженні дитини 11 років, з підозрою на пухлину нирки, на екскреторній урограмі виявлено зміщення лівої нирки догори, її деформація, зміщення сечоводу в медіальному напрямі. При іригографії виявлено зміщення пухлиноподібним утворенням сигмоподібної кишки наперед і медіально. При ультразвуковому дослідженні визначається щільне утворення неоднорідної структури у лівій половині черевної порожнини від лівого підребер'я до входу в малий таз, яке виходе із заочеревного простору.
1. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?
2. Які методи дослідження додатково треба виконати у дитини?
3. Тактика лікування дитини.
73. У дитини 14-ти років на оглядовій рентгенограмі грудної клітки визначається праворуч напівкуляста тінь розміром 50×45 мм, що примикає широкою основою до тіні середостіння, як би зливаючись з ним внутрішнім своїм контуром, зовнішній контур тіні досить чіткий, добре просліджується на всьому протязі.
1. Що найвірогідніше є причиною вказаних змін?
2. Які методи дослідження треба призначити додатково дитині?
3. З якими захворюваннями треба проводити диференційну діагностику?
74. Хлопчик 5 років прийнятий у дитячу хірургічну клініку в плановому порядку. При обстеженні проведено лабораторно-інстументальне дослідження, що мало такі результати:
Дослідження крові:
еритроцити – 4,4·1012/л, гемоглобін – 95 г/л, кольоровий показник – 0,80, лейкоцити – 20,1·109/л, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні – 2 %, сегментоядерні – 62 %, лімфоцити – 25 %, моноцити – 10 %, ШОЕ – 25 мм/год.
Дослідження сечі:
колір – ясно-жовтий, рн – 6,0, питома вага – 1018 г/л, білок – немає, глюкоза – немає, кетонові тіла – немає, еритроцити – 1-2 у полі зору, лейкоцити – 2-3 у полі зору, епітелій – перехідний (місцями), слиз – помірна кількість, бактерії – немає.
УЗД органів заочеревинного простору. Заключення: на представленій ехограмі ліва нирка у верхньому полюсі стовщена, структура порушена за рахунок ехопозитивного утворення без чітких контурів, сечоводи не розширені, контури нирки горбисті.
1. Укажіть патологічні зміни в дослідженнях.
2. Назвіть патологію, для якої характерні зміни в клінічних дослідженнях?
Нефробластома(пухлина Вільмса)лівої нирки,1 стадія
3. Які додаткові методи дослідження треба виконати дитині?
*лабораторні дослідж
*оглядова рентгенографія органів черевної порожнини та заочеревинного простору
*абдомінальна КТ нирок
*пункціна біопсія
*УЗД
*\урограма *
75. У дівчинки 6 місяців з дня народження виявлена пухлина в крижово-куприковій області. Загальний стан дитини не порушений. Аналіз крові й сечі в нормі. Пухлина розміром 116х8 см, горбиста, нерухома, безболісна. Шкіра над нею звичайного кольору. При ректальному пальцевому дослідженні виявлена частина цієї пухлини між куприковою кісткою і прямою кишкою.
1. Поставте попередній діагноз. Тератома.
2. Які додаткові методи дослідження треба виконати дитині?Рентгенологічне дослідження
3.Тактика лікування. Лікування тільки хірургічне., бажано до 6міс віку,коли немає злоякісного переродження
76. У дівчинки 3 років, яка хворіє місяць, скаржиться на значну втрату ваги, прояви інтоксикації, анемію. При обстеженні в онкологічному відділенні, при екскреторній урограмі, проведеній на тлі пневмоперитоніуму виявлено, що вся права половина черевної порожнини зайнята пухлиною, кишечник зміщений вліво. Функція лівої нирки не змінена, правої – відсутня. На рентгенограмі легень патологічних змін не виявлено.
1. Ваш попередній діагноз.Нефробластома правої нирки( пухлина Вільмса)
2. Тактика лікування дитини.Лікування нефробластоми комплексне. Воно складається з хірургічного (трансперитонеальна нефректомія), променевого (перед- та післяопераційного опромінювання ложа пухлини), хіміотерапевтичного в перед- та в післяопераційний період. Використовують за схемами поєднання таких препаратів: дактиноміцин, циклофосфан, вінкристин, адріаміцин, блеоміцин. Вибір методу лікування залежить від стадії захворювання, морфологічної будови пухлини, віку дитини.
Не розв’язані задачі: 1, 9, 10, 18, 19, 27, 30, 40, 43, 44, 51, 63, 64, 72, 73
1 2 3 4 5 6 7