- Серединна пупкова складка
- Присередня пупкова складка
- Присередня пахвинна ямка
- Бічна пупкова складка
- Бічна пахвинна ямка
Зміст теми:
Очеревинoю, peritoneum, називається серозна оболонка, tunica serosa, яка вистилає черевну порожнину, переходить в тій чи іншій мірі на нутрощі, яка сприяє частково фіксації їх положення. Частина очеревини, що покриває стінки черевної порожнини, називається пристінковою очеревиною, peritoneum parietale,та що покриває внутрішні органи - нутрощевою очеревиною, peritoneum visceralе. Органи черевної порожнини, розвиваються між очеревиною і стінкою черевної порожнини
(переважно задньою), при своєму розвитку відходять від стінки, тягнуть за собою серозний покрив, та утворюють брижу, mesenterium, а коли переходять зі стінки на орган (наприклад, печінку) – зв’язку, ligamentum. Якщо орган з усіх сторін покривається очеревиною, говорять про його інтраперитонеальне положення
(наприклад, петлі тонкої кишки); мезоперитонельним положенням називається покриття органу очеревиною з трьох сторін (наприклад, печінка). Якщо орган покритий очеревиною тільки спереду, то таке покриття називається екстраперитонельним (наприклад, нирки).
Вся очеревина являє собою сліпий мішок, який ніби накинутий на внутрішню поверхню стінок черевної порожнини і на органи, які в ній містяться. Порожнина цього мішка являє собою простір між двома листками очеревини – очеревинна
порожнина ( cavits peritonealis).
У чоловіків очеревинна порожнина герметично закрита, а у жінок – сполучається з навколишнім середовищем через : маткові труби, порожнину матки та піхву.
Очеревинну порожнину слід відрізняти від черевної порожнини, яка обмежена стинками живота і містить всі черевні органи разом з очеревиною.
В пристінковому листку слід звернути увагу на складки та ямки очеревини на передній стінці та їх вдношення до пахвинного каналу. Очеревина в нижній частині передньої черевної стінки утворює 5 складок, що йдуть до пупка, umbilicus: одна середня непарна - plica umbilicalis mediana - і 2 парних - plicae umbilicales laterals
і plicae umbilicales mediales. Ці складки обмежують на кожній стороні 3 fossae inguinales: fossa inguinalis lateralis лежить латерально від plica umbilicalis lateralis і відповідає положенню внутрішнього кільця пахвинного канала; ямка між plica umbilicalis medialis і plica umbilicalis mediana носить назву fossa supravesicalis і практичного значення немає.
Вгору від пупка очеревина переходить з черевної передньої стінки і діафрагми на верхню поверхню печінки у вигляді серпоподібної зв’зки lig. falciforme
(suspensorium hepatis), між 2 листками якої у вільному її краї знаходиться кругла зв’зка печінки, lig. teres hepatis (заросла пупкова вена).
Очеревина позаду lig. failciforme утворює вінцеву зв’зку, lig. coronarium hepatis, яка по краях має вигляд трикутних арочних пластинок, lig. triangulare deхtrum et sinistrum. Очеревина з верхньої поверхні печінки перегинається через передній гострий край печінки на нижню поверхню і утворює зв’язки ligg. hepatorenale, hepatogastricum, hepatoduodenale. Останні 2 зв’язки складають разом малий чепець,
omentum minus.
На малій кривині обидва листки малого чепця розходяться і покривають передню і задню поверхні шлунка. На великій кривині обидва листки знову сходяться і спускаються вниз попереду поперечної ободової кишки і петель тонкої кишки, та утворюють передню пластнику великого чепця, omentum majus. Коли
вони спустилися вниз, 2 листки великого чепця повертають вгору та утворюють його задню пластинку. Досягнувши поперечної ободової кишки, 2 листки задньої пластинки великого чепця зростаються з colon transversum, її брижею і разом з останньою йдуть назад до margo anterior підшлункової залози.
З передньої черевної стінки очеревина, вистилає бічні стінки порожнини живота, переходить на задню стінку і утворює брижу червоподібного відростка, mesoappendix, брижу тонкої кишки, mesenterium, брижу товстої кишки, mesocolon.
Вся порожнина очеревини з метою більш легкого засвоєння складних відношень окремих очеревинних зв’язок, серозних покривів органів, закутків умовно ділиться на три поверхи:
1) верхній поверх обмежений зверху діафрагмою, а знизу брижею поперечної ободової кишки;
2) середній поверх йде від mesocolon transversum до входу в малий таз;
3) нижній поверх починається від лінії входу в малий таз і відповідає порожнині малого тазу.
1. Верхній поверх порожнини очеревини поділяється на 3 мішки: bursa hepatica (охоплює праву частку печінки), bursa pregastrica (лежить перед передньою поверхнею шлунка і селезінки); bursa omentalis (лежить позаду шлунка і малого чепця); порожнина чепцевої сумки сполучається з загальною порожниною очеревини тільки через вузький чепцевий отвір (foramen epiploicum (Winslovii)).
Foramen epiploicum обмежений спереду вільним краєм lig. hepatoduodenale, яка іде від воріт печінки до pars superior duodeni і містить між своїми листками ворітну вену печінки, печінкову артерію і спільну жовчну протоку; зверху отвір обмежений lobus caudatus; знизу - верхньою частиною duodenum; ззаду - листком очеревини, що покриває нижню порожнисту вену, а більш назовні - зв’язкою, що переходить із заднього краю печінки на праву нирку, lig. hepatorenale.
Частина порожнини чепцевої сумки, що йде вгору від foramen epiploicum, складає recessus superior. Частина порожнини чепцевої сумки позаду шлунка складає recessus inferior. Продовження recessus inferior вліво в напрямку до селезінки носить назву recessus lienalis.
2. Середній поверх порожнини очеревини ділиться на 4 відділи: між бічними стінками порожнини живота і colon ascendens et colon descendens розташовуються права і ліва бокові кишені - canalis lateralis dexter et siniser; простір, охоплений ободовою кишкою, ділиться брижею тонкої кишки, що іде навскоси згори вниз і зліва направо, на 2 брижові пазухи – sinus mesentericus dexter et sinister.
На задньому пристінковому листку очеревини знаходиться ряд очеревинних ямок, що мають практичне значення, бо можуть служити місцем утворення ретро- перитонеальних кил.
В місці переходу 12-палої кишки в порожню кишку утворюється невелика ямка, fossa s. recessus duodenojejunalis. Ця ямка обмежена справа згином кишкової трубки, flexura duodenojejunalis, зліва, складкою очеревини, plica duodenojejunalis, що іде від верхівки згину до задньої черевної стінки живота. В ділянці під місцем переходу тонкої кишки в товсту є recessus ileocoecalis inferior. Recessus ileocаecalis
superior знаходиться над місцем переходу тонкої кишки в товсту. Цей закуток менший і менш постійний.
Заглиблення пристінкового листка очеревини, в якому лежить coecum, носить назву fossa cаecalis і стає помітним при відтягуванні сліпої кишки і найближчої ділянки ileum вгору. Отримана при цьому складка очеревини між поверхнею m. iliacus i бічною поверхнею cаecum носить назву plica cаecalis. Позаду cаecum в fossa cаecalis знаходиться невеликий отвір, що веде в recessus між задньою черевною стінкою і colon ascendens.
На лівій стороні є recessus intersigmoideus; цей закуток помітно на нижній
(лівій) поверхні брижі сигмоподібної кишки, якщо відтягнути її вгору. Латерально
З передньої черевної стінки очеревина, вистилає бічні стінки порожнини живота, переходить на задню стінку і утворює брижу червоподібного відростка, mesoappendix, брижу тонкої кишки, mesenterium, брижу товстої кишки, mesocolon.
Вся порожнина очеревини з метою більш легкого засвоєння складних відношень окремих очеревинних зв’язок, серозних покривів органів, закутків умовно ділиться на три поверхи:
1) верхній поверх обмежений зверху діафрагмою, а знизу брижею поперечної ободової кишки;
2) середній поверх йде від mesocolon transversum до входу в малий таз;
3) нижній поверх починається від лінії входу в малий таз і відповідає порожнині малого тазу.
1. Верхній поверх порожнини очеревини поділяється на 3 мішки: bursa hepatica (охоплює праву частку печінки), bursa pregastrica (лежить перед передньою поверхнею шлунка і селезінки); bursa omentalis (лежить позаду шлунка і малого чепця); порожнина чепцевої сумки сполучається з загальною порожниною очеревини тільки через вузький чепцевий отвір (foramen epiploicum (Winslovii)).
Foramen epiploicum обмежений спереду вільним краєм lig. hepatoduodenale, яка іде від воріт печінки до pars superior duodeni і містить між своїми листками ворітну вену печінки, печінкову артерію і спільну жовчну протоку; зверху отвір обмежений lobus caudatus; знизу - верхньою частиною duodenum; ззаду - листком очеревини, що покриває нижню порожнисту вену, а більш назовні - зв’язкою, що переходить із заднього краю печінки на праву нирку, lig. hepatorenale.
Частина порожнини чепцевої сумки, що йде вгору від foramen epiploicum, складає recessus superior. Частина порожнини чепцевої сумки позаду шлунка складає recessus inferior. Продовження recessus inferior вліво в напрямку до селезінки носить назву recessus lienalis.
2. Середній поверх порожнини очеревини ділиться на 4 відділи: між бічними стінками порожнини живота і colon ascendens et colon descendens розташовуються права і ліва бокові кишені - canalis lateralis dexter et siniser; простір, охоплений ободовою кишкою, ділиться брижею тонкої кишки, що іде навскоси згори вниз і зліва направо, на 2 брижові пазухи – sinus mesentericus dexter et sinister.
На задньому пристінковому листку очеревини знаходиться ряд очеревинних ямок, що мають практичне значення, бо можуть служити місцем утворення ретро- перитонеальних кил.
В місці переходу 12-палої кишки в порожню кишку утворюється невелика ямка, fossa s. recessus duodenojejunalis. Ця ямка обмежена справа згином кишкової трубки, flexura duodenojejunalis, зліва, складкою очеревини, plica duodenojejunalis, що іде від верхівки згину до задньої черевної стінки живота. В ділянці під місцем переходу тонкої кишки в товсту є recessus ileocoecalis inferior. Recessus ileocаecalis
superior знаходиться над місцем переходу тонкої кишки в товсту. Цей закуток менший і менш постійний.
Заглиблення пристінкового листка очеревини, в якому лежить coecum, носить назву fossa cаecalis і стає помітним при відтягуванні сліпої кишки і найближчої ділянки ileum вгору. Отримана при цьому складка очеревини між поверхнею m. iliacus i бічною поверхнею cаecum носить назву plica cаecalis. Позаду cаecum в fossa cаecalis знаходиться невеликий отвір, що веде в recessus між задньою черевною стінкою і colon ascendens.
На лівій стороні є recessus intersigmoideus; цей закуток помітно на нижній
(лівій) поверхні брижі сигмоподібної кишки, якщо відтягнути її вгору. Латерально
від нисхідної ободової кишки інколи зустрічаються очеревинні кишені – recessus
paracolici. Вище, між діафрагмою і flexura colica sinistra, простягується складка очеревини - lig. phrenicocolicum, вона знаходиться під нижнім кінцем селезінки і називається селезінковим мішком – saccus lienis.
3. Очеревина спускається в порожнину малого таза, покриває його органи, зокрема сечостатеві. Перехід очеревини з боків матки на стінки таза називається широкою зв’зкою матки, lig. latum uteri. Задній відділ малого таза - між rectum позаду і маткою з піхвою спереду називається excavatio rectourerina s. cavitas
Douglasi; передній – між маткою і сечовим міхуром – vesicouterina. Простір малого таза в чоловіків між rectum і vesica urinaria носить назву excavatio rectovesicalis.
Матеріали для самоконтролю:
1. Жінку госпіталізовано в клініку з симптомами гострого живота. При обстеженні виникла підозра на позаматкову вагітність. Яке з анатомічних утворень таза необхідно пропунктувати для підтвердження діагнозу?
A. Excavatio rectouterina.
B. Excavatio vesicouterina.
C. Excavatio rectovesicalis.
D. Fossa ischioanalis.
E. Processus vaginalis peritonei.
2. Хворого, 45 років, госпіталізовано до хірургічного відділення зі скаргами на раптовий гострий біль у надчеревній ділянці. Після обстеження встановлено діагноз: перфоративна (проривна) виразка задньої стінки шлунка. Куди вилився вміст шлунка в момент перфорації?
A. У чепцеву сумку.
B. У печінкову сумку.
C. У передшлункову сумку.
D. У ліву брижову пазуху.
E. У праву брижову пазуху.
3. У хворого діагностовано одну з некротичних форм гострого панкреатиту. У який з очеревинних просторів відразу поширюється випіт?
A. Чепцеву сумку.
B. Печінкову сумку.
C. Передшлункову сумку.
D. Лівий бічний канал.
E. Правий бічний канал.
4. Під час обстеження хворої виникла підозра на наявність гнійного випоту у прямокишково-матковому заглибленні. Через яке анатомічне утворення найкраще пропунктувати це заглиблення?
A. Заднє склепіння піхви.
B. Переднє склепіння піхви.
C. Ампулу прямої кишки.
D. Діафрагму таза.
E. Передню стінку піхви.
5. У пацієнта, 40 років, спостерігається перфорація виразки задньої стінки шлунка. У який анатомічний утвір потрапить кров і вміст шлунка?
A. Чепцеву сумку.
B. Передшлункову сумку.
C. Правий бічний канал.
paracolici. Вище, між діафрагмою і flexura colica sinistra, простягується складка очеревини - lig. phrenicocolicum, вона знаходиться під нижнім кінцем селезінки і називається селезінковим мішком – saccus lienis.
3. Очеревина спускається в порожнину малого таза, покриває його органи, зокрема сечостатеві. Перехід очеревини з боків матки на стінки таза називається широкою зв’зкою матки, lig. latum uteri. Задній відділ малого таза - між rectum позаду і маткою з піхвою спереду називається excavatio rectourerina s. cavitas
Douglasi; передній – між маткою і сечовим міхуром – vesicouterina. Простір малого таза в чоловіків між rectum і vesica urinaria носить назву excavatio rectovesicalis.
Матеріали для самоконтролю:
1. Жінку госпіталізовано в клініку з симптомами гострого живота. При обстеженні виникла підозра на позаматкову вагітність. Яке з анатомічних утворень таза необхідно пропунктувати для підтвердження діагнозу?
A. Excavatio rectouterina.
B. Excavatio vesicouterina.
C. Excavatio rectovesicalis.
D. Fossa ischioanalis.
E. Processus vaginalis peritonei.
2. Хворого, 45 років, госпіталізовано до хірургічного відділення зі скаргами на раптовий гострий біль у надчеревній ділянці. Після обстеження встановлено діагноз: перфоративна (проривна) виразка задньої стінки шлунка. Куди вилився вміст шлунка в момент перфорації?
A. У чепцеву сумку.
B. У печінкову сумку.
C. У передшлункову сумку.
D. У ліву брижову пазуху.
E. У праву брижову пазуху.
3. У хворого діагностовано одну з некротичних форм гострого панкреатиту. У який з очеревинних просторів відразу поширюється випіт?
A. Чепцеву сумку.
B. Печінкову сумку.
C. Передшлункову сумку.
D. Лівий бічний канал.
E. Правий бічний канал.
4. Під час обстеження хворої виникла підозра на наявність гнійного випоту у прямокишково-матковому заглибленні. Через яке анатомічне утворення найкраще пропунктувати це заглиблення?
A. Заднє склепіння піхви.
B. Переднє склепіння піхви.
C. Ампулу прямої кишки.
D. Діафрагму таза.
E. Передню стінку піхви.
5. У пацієнта, 40 років, спостерігається перфорація виразки задньої стінки шлунка. У який анатомічний утвір потрапить кров і вміст шлунка?
A. Чепцеву сумку.
B. Передшлункову сумку.
C. Правий бічний канал.