Ім'я файлу: _disertacia_Gorodilovs'ka_Olena,_grupa_LA_z91mp_2_1.docx
Розширення: docx
Розмір: 418кб.
Дата: 14.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
534110.rtf
Амортизаційна-політика-підприємства-ПАТ-«МК»-«Азовсталь».docx
Розширення: docx
Розмір: 418кб.
Дата: 14.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
534110.rtf
Амортизаційна-політика-підприємства-ПАТ-«МК»-«Азовсталь».docx
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Шляхом вирішення поставлених задач, ми дослідили природу метафори, представивши точки зору різних дослідників, спробували узагальнити ці спільні риси та охопити усі семантичні та стилістичні особливості, які характерні для метафори у науково-технічному, публіцистичному та художньому текстах.
На сьогодні метафора застосовується в різноманітних видах текстів різних галузей, різних функціональних стилів та жанрів. Найчастіше звичайно метафора реалізується в художньому, публіцистичному та розмовно-побутовому функціональних стилях, в яких вона виступає як стилістичний прийом чи спосіб образного вираження змісту для посилення образно-виразної функції мовлення. В даному випадку метафора реалізується в мовленні. В науковому та офіційно- діловому функціональних стилях метафора як стилістичний прийом використовується рідко, оскільки образність та виразність можуть внести неточність, що є неприпустимим в цих стилях. Але метафора в цих стилях може виконувати пояснювальну функцію, особливо, що стосується абстрактних понять та явищ, які складно пояснити словами у прямому значенні. Вона може також сприяти створенню нових термінів, оскільки при метафоризації з усього набору лексико-семантичних варіантів слова, реалізується лише один в результаті звуження або спеціалізації семантики.
Отже, що стосується науково-технічного стилю, ми дійшли висновку, що метафора - досить розповсюджене явище у ньому. У рамках науки, що стрімко розвивається та виявляє нагальну потребу у наданні назв новим явищам, метафора є продуктивним засобом термінотворення шляхом переносу назви з існуючого лексикону на нові явища. Попри розповсюджену думку, що функціональний стиль науки не допускає образних виразів, метафора дуже часто зустрічається у цій сфері і у якості словесних образів, що полегшують розуміння, додають переконливості, лаконічності.
Переклад за допомогою метафоричного слова, або ж калькування, є найпростішим варіантом перекладу мовленнєвих метафор, який, окрім того,
дозволяє зберегти образність. Однак, часто вимоги українського науково- технічного тексту виявляються більш строгими, аніж англійського, в результаті чого перекладач вимушений вдаватись до описового перекладу, або перекладу неметафоричним словом.
Немає сумніву в тому, що переклад художніх текстів – найбільш складний і своєрідний з усіх типів перекладу. Саме в художніх текстах в усьому спектрі представлені виразні засоби мови: порівняння, алегорії, метафори, оксюморони. Адже саме мова художньої літератури відрізняється особливою образністю. Дослідження застосованих перекладачем способів відтворення метафор українською мовою та зіставлення їх з тими, що описано в лінгвістичній літературі, наочно демонструє відсутність певної універсальної моделі перекладу, що здатна вирішити усі проблеми, які постають перед перекладачем. Очевидним є те, що у кожному конкретному випадку перед перекладачем не стоїть завдання обрати з кількох готових варіантів, а необхідність творчого пошуку виходу із мовної ситуації з найменшими втратами в плані збереження стилістики та змісту оригіналу. При перекладі часто доводиться із двох однаково обов’язкових для перекладу якостей обирати більш важливу, на думку автора перекладу. З одного боку, це необхідність, що диктується єдністю форми і змісту англійського метафоричного вислову (назвемо її точністю); а з іншого боку, це свобода, що диктується законами української мови і повним усвідомленням образу, що закладений в оригінальному тексті, свобода відхилень від норм мови.
Ефективність перекладу публіцистичнихтекстівзалежить від усвідомлення, наскільки варіанти перекладу є функціонально й комунікативно доречними, наскільки актуалізуються в мові перекладу етноспецифічні й універсальні метафори, чи потрібно, щоб переклад сприяв запозиченню і яким чином - шляхом транскодування чи калькування, та за яких умов оказіональний переклад метафори може закріпитися як усталений.
Когнітивними механізмами осмислення метафор під час перекладу є сприйняття, розпізнання, тлумачення, оцінка та розуміння процесу й результату
метафоризації. Їх застосування при перекладі нової публіцистичної метафорики уможливлює появу влучних суспільно-політичних метафор міжмовного і міжкультурного значення.
Найхарактернішим способом перекладу англомовних публіцистичних метафор українською мовою є калькування, оскільки воно зберігає лексико- семантичний зміст метафори, передає її соціокультурний, експресивний потенціал і є можливим, якщо компоненти метафоричного неологізму мають питомі чи запозичені відповідники у мові перекладу; значна кількість неометафор є розширеними аналогами вже існуючих і перекладається за аналогією.
Переклад є як способом повідомити представникам цільової мови про реалію іншомовної культури, так і засобом адаптації універсально значущих неологізмів у мові перекладу. Тому потрібно враховувати при перекладі як мовні, так і концептуальні особливості метафотворення. Якщо вербалізація концептуальної метафори є контекстуально вдалою, лексично виражена метафора схильна закріпитися в мові оригіналу й адаптуватися в мові перекладу, становлячи етноспецифічну чи універсальну назву певної соціальної реалії.
1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 34