Завдання 4. Описати, який смак може мати зіпсоване зерно. Зазначити причини зміни смаку та умови приймання зерна.
Смак нормального зерна слабковідчутний.
Солодкий смак виникає при проростанні зерна і внаслідок високої активності у ньому амілолітичних ферментів, які перетворюють крохмаль на декстрин і цукор. Солодким на смак може бути також морозобійне й недостигле зерно. Гіркого смаку зерну надають коробочки полину, які містять гірку речовину абсентин. У разі виявлення гіркоти такого зерна забороняється приймати його на хлібоприймальний пункт. Гіркоту зерна можна усунути його промиванням. Кислий смак виникає внаслідок розвитку в зерні плісені, який часто супроводжується затхлим запахом.
Завдання 5. Ознайомитись з методиками визначення забарвлення, запаху та смаку.
Смак. Для визначення смаку зерна із середнього його зразка беруть близько 100 г, очищають від смітної домішки, подрібнюють на лабораторному млині. Потім 50 г молотого зерна змішують із 100 мл питної води, виливають у посудину із 100 мл кип’яченої води, все перемішують і накривають склом. Смак суміші визначають після її охолодження до 30 – 40 °С.
Запах. Здорове зерно кожної культури має характерний запах — слабкий, маловідчутний у зернових злаків і різкий специфічний — в ефіроолійних культур. Відчутні зміни запаху можуть бути зумовлені сорбційними властивостями зерна або процесами, які призводять до розпаду його хімічних речовин.
Забарвлення. Зерно кожної культури, виду, різновиду і сорту має властиві для нього колір, блиск, які є його сталими ботанічними ознаками. Колір зерна тісно пов’язаний із певними його технологічними показниками, харчовими те кормовими перевагами. Зміна властивого для зерна кольору є першою ознакою того, що воно достигало чи зберігалося за несприятливих умов, порушувалися технологічні прийоми його доробки.
Дата виконання ______________________________________
Завдання прийняв викладач____________________________
Робота 3. Визначення зараженості зерна комірними шкідниками та пошкодження клопом-черепашкою
Завдання 1. Вивчити, як нормується існуючими стандартами на зерно показник зараженості зерна злакових та бобових культур комірними шкідниками та зазначити умови приймання зараженого зерна.
Зараженість шкідниками партій будь-якого зерна, незалежно від їх цільового призначення, стандартами не допускається. Як і показники свіжості, її визначають у першу чергу. У разі виявлення у зразку зерна хоча б одного живого шкідника хлібних запасів (крім кліщів), партія до приймання не допускається. При зараженості кліщем 1 і 2-го ступенів зерно приймається із знижкою ціни на 0,5 %.
Завдання 2. Ознайомитись з методиками визначення зараженості зерна шкідниками хлібних запасів.
Зараженість визначають за пробою, в якій виявлено найбільшу кількість шкідників. В об’єднаній пробі зерна злакових і круп’яних культур визначають зараженість за такою методикою: пробу зважують, просівають крізь сито з отворами діаметром 2,5 і 1,5 мм вручну впродовж 2 хв при 120 колових рухах за хвилину або механічним способом протягом 1 хв при 150 колових рухах за хвилину на приладі ПВЗ. Якщо температура зерна нижча за 5 °С, схід і прохід крізь сито підігрівають при температурі 25 – 30 °С протягом 10 – 20 хв, щоб активізувати комах, які заклякли. Схід із сита з отворами діаметром 2,5 мм вміщують на біле скло розбірної дошки, розрівнюють тонким шаром і розбирають вручну за допомогою шпателя, виявляючи великих за розміром шкідників (мавританської кузьки, великого борошнистого та смоляно-бурого хрущаків, облудника-злодія та ін.).
Завдання 3. Визначити зараженість зерна основних культур комірними шкідниками:
а) Визначити зараженість зерна злакових і зернобобових культур комірними шкідниками в явній формі.
| Культура | Величина проби зерна для аналізу | Які шкідники виявлено, штук | Ступінь зараженості | Чи приймається таке зерно? |
| Пшениця | | | | |
| Горох | | | | |
б) Визначити зараженість зерна злакових і зернобобових культур комірними шкідниками в прихованій формі.
| Культура | Наважка зерна, г | Які шкідники виявлено, штук | Рівень зараженості, % | Чи приймається таке зерно? |
| Горох | 100 | | | |
| Пшениця | 50 | | | |
Завдання 4. Зазначити перспективні методи визначення зараженості зерна комірними шкідниками. Описати контрольний та один із прискорених методів, вказати їх переваги та недоліки.
Перспективны методи поділяють на прискорені та контрольні.
До прискорених належать визначення виділення вуглекислого газу, нінгідринний, флотації, акустичний та рентгенівський. Контрольними є методи, за допомогою яких можна перевірити та оцінити прискорені методи. Так, контрольним для точного визначення наявності всередині зерна комах-шкідників (личинки-лялечки) є метод видержування проби при стандартній температурі та відносній вологості і дослідження її через певні інтервали. Він не дає швидких результатів, оскільки повний цикл розвитку комах-шкідників триває кілька тижнів. Але цим методом у більшості випадків неможливо чітко виявити яйця та молочні личинки шкідників.
Метод визначення виділення вуглекислого газу полягає в тому, що наважки матеріалу видержують у герметично закритому контейнері за стандартної температури й визначають газометричним або інфрачервоним методом кількість СО2, що виділилася за певний стандартний період часу в результаті обмінних реакцій, що відбуваються в досліджуваному матеріалі (зерні). Цей метод досить затратний.
Метод флотації цілих зерен ґрунтується на тому, що за прихованої зараженості зменшується маса зерна. Коли суміш здорового й зараженого зерна помістити в розчин, здорове зерно тоне, а заражене спливає на поверхню. Такий поділ не зовсім чіткий, оскільки зерно з личинками на ранніх стадіях розвитку має тенденцію тонути, а незаражене зерно із шпаринами під оболонкою може плавати. Витрати за такого методу низькі.
Нінгідринний метод, розмелюють наважку, з якої на білому папері, просоченому нінгідрином, вилучають явно живих комах. При розмелюванні сухого зерна амінокислоти, що містяться в тілі комах, реагують з нінгідрином, внаслідок чого утворюються червоні плями, а амінокислоти зерна цієї реакції не дають.Витрати при використанні цього методу помірні.
Акустичний метод,наважку зерна вміщують у звуконепроникний контейнер, в який ставлять акустичний вібраційний сенсор, з’єднаний із підсилювачем.Шуми, що виникають внаслідок життєдіяльності комах, підсилюються і передаються для запису чи прослуховування. Метод досить затратний.
Рентгенівський метод полягає в розміщенні наважки шаром в одне зерно між джерелом рентгенівського випромінювання і рентгенівською плівкою. Проводять м’яку експозицію і після проявлення плівки обстежують її візуально на наявність шкідників. Витрати високі.
Завдання 5. Визначити ступінь пошкодженості зерна пшениці шкідливою черепашкою:
а) Описати методику визначення пошкодженості зерна пшениці шкідливою черепашкою, зазначивши ознаки пошкодженості зерна та умови приймання.
Із наважки, взятої з маси зерна, яке залишилось після видалення смітної і зернової домішок, беруть дві наважки цілого зерна по 10 г. З кожної виділяють пошкоджені зерна після огляду їх з боку борозенки і стінки. За зовнішнім виглядом розрізняють три ознаки пошкодженості клопом черепашкою:
1) слід проколу на поверхні зерна у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми;
2) така сама пляма на поверхні зерна, в межах якої видно вдавленість або зморшки без сліду проколу;
3) така сама пляма на поверхні зерна в зародку без вдавленості або зморщок і слідів проколу.
В усіх випадках консистенція зерна під плямою крихка і борошниста. Зерна пшениці з жовтими плямами не в зародку, без сліду проколу, вдавленості, зморшкуватості в межах цих плям не відносять до пошкоджених клопом-черепашкою.
Між паралельними і контрольними визначеннями допускається розбіжність у межах 0,5 % при вмісті до 5 % і 1 % — понад 5 % пошкоджених клопом-черепашкою зерен. Результати аналізу записують у документі про якість. Зокрема,при наявності в зерні кліщів і довгоносиків зазначають ступінь зараженості; інших комах (хрущів, борошноїдів) — кількість особин в 1 кг зерна і вид шкідників; кліщів і комах у партіях кукурудзяних явленні прихованої зараженості зерна — «прихована зараженість» у відсотках (у цілих числах); при зараженості та пошкодженості насіння зернових культур — відсоток пошкодженого насіння серед зернової домішки, в тому числі з живими або мертвими шкідниками.
б) Визначити пошкодженість зерна шкідливою черепашкою.
| Культура | Маса, г | Рівень пошкодженості, % | Клас зерна | |
| наважки | пошкоджених зерен | |||
| | | | | |
| | | | | |
Дата виконання ______________________________________
Завдання прийняв викладач ____________________________
Робота 4. Визначення натури зерна на літровій пурці
Завдання 1. Вказати значення поняття натури зерна та фактори, що впливають на натуру.
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
Завдання 2. Зазначити, для яких культур та якого цільового призначення нормується стандартами натура.
| Культура | Призначення | Класи | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
Завдання 3. Ознайомитись з методами визначення натури:
а) Описати метод визначення натури згідно ГОСТ 10840-64
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
б) Ознайомитися та зазначити особливості визначення натури згідно модифікованих міжнародних стандартів ДСТУ 4233:2003 та ДСТУ 4234:2003
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 22