Ім'я файлу: Наскрізна програма практики 012 Дошкільна освіта.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1127кб.
Дата: 21.05.2020
скачати

Критерії оцінки практики студентів-магістрантів
критерії оцінка
1
2
3
4
5
Відмінно
Високий чи вище середньог о
Високий, вище середньог о
Висока
Виявив всі названі якості
Акуратне, відповідає вимогам, своєчасне звітування
Добре
середній середній
Середня Виявив більшість названих якостей
Відповідає вимогам, звіт своєчасний
Задовільно
Нижче середньог о
Нижче середньог о
Низька
Низька не виявив активності,
ініціативності
Не відповідає всім вимогам
Незадовільн
о
Нижче середньог о, низький
Нижче середньог о, низький
Не самостій ний
Не виявив названих якостей
Не відповідає вимогам

10 3
Структура залікового кредиту професійно-педагогічної практики
Змістовий модуль
Кількість годин, відведених
на
Всьог
о
Практ
роботу
Самост
роботу
Змістовий модуль
І: Навчальна робота
30
10 20
Змістовий модуль
ІI. Керівництво пед. практикою студентів у ЗДО
28
10 18
Змістовий модуль
ІІI. Вихована робота зі студентами ЗВО
30
10 20
Змістовий модуль
ІV. Методична робота викладача
20
10 10
Всього годин
108
40 68
Документація з практики
1. Індивідуальний календарний план роботи з поміткою про виконання кожного виду роботи і оцінкою за підписом викладача
ЗВО.
2.
Щоденник з аналізом роботи підчас практики.
3.
Конспекти навчальних занять.
4.
Груповий та індивідуальний звіт про проведену роботу.
Звіт про практику
(приблизний перелік питань)
1.
Місце проходження практики.
2.
Календарні терміни.
3. Зміст організаційного періоду практики.
4. Ознайомлення студентів зі змістом роботи завідувача кафедри дошкільної освіти, аналіз документації кафедри.
5. Перші враження від знайомства зі студентами, короткий зміст бесід з ними.
6. Відвідування занять викладачів: кількість відвіданих занять з психології, педагогіки, методик.

10 4
Науково-дослідна практика
Науково-дослідна практика є складовою основної освітньої програми підготовки магістрів за спеціальністю 012 Дошкільна освіта. Науково-дослідна практика орієнтована на формування і удосконалення компетентності в галузі професійної педагогіки, дошкільної педагогіки, психології, педагогіки вищої школи, моделювання та використання різних освітніх технологій для оптимізації освітнього процесу у ЗДО та вищій школі.
Науково-дослідна практика передбачає
інтенсивну підготовку магістрантів до проведення основного дослідження у рамках магістерської роботи. Науково-дослідна робота на практиці починається з професійного визначення реальної ситуації з уточнення програми наукового дослідження, до якої входить:

визначення актуальної предметної області, в якій конкретизується тема педагогічного дослідження;

виявлення актуальних протиріч і формулювання проблеми, що потребує розв’язання;

уточнення цілей дослідження;

перевірка правильності об’єкту та предмету дослідження;

формулювання і відшліфування завдань дослідження;

визначення абро розробка відповідних методів дослідження;

визначення засобів, необхідних на всіх етапах роботи, у тому числі й методик для отримання емпіричного матеріалу;

визначення і аналіз результатів дослідницької роботи.
Далі передбачається фактична реалізація розробленої програми. Вона передбачає, зокрема. Збір емпіричних даних, їх попередню характеристику, якісну і кількісну обробку, оцінку та інтерпретацію (якісний аналіз) отриманих результатів, оформлення наукового звіту.
Передбачається,що у ході науково-дослідної практики відбувається прийняття майбутніми спеціалістами морально-психологічних принципів і норм пошукової роботи.

10 5
Магістрант повинен орієнтуватися у реальній життєвій обстановці – в ситуації проходження практики, виконанні педагогічного дослідження.
Магістрант також повинен орієнтуватися у сучасному стані психолого- педагогічної науки та практики, у якому знаходить свій прояв онтологічна
єдність історії, методології та теорії наукового пізнання. Магістрант повинен оволодіти прийомами організації наукового дослідження і використовувати напрацьовані алгоритми і технології на всіх його етапах. Протягом практики магістрант повинен оволодіти різним методами отримання інформації, її обробки,осмислення результатів та їх оформлення для наступної комунікації.
Важливе місце в становленні магістранта як дослідника має його ознайомлення з науковими школами викладачів кафедри дошкільної освіти МДУ, науковими школами провідних ЗВО України.
На завершальному етапі науково-дослідної практики підсумки і хід виконаної роботи обговорюються на підсумковій конференції. Для цього магістранти представляють звіти у формі, яка пропонується у методичних рекомендаціях. Оптимально підсумки практики обговорюються на науково- методичному семінарі кафедри. Також програмою передбачено узагальнення виконаної магістрантами роботи у вигляді статті, доповіді. У цьому випадку обсяг тексту – 5 сторінок ( шрифт 14, через півтори інтервали).
Мета науково-дослідної практики (НДП) – включення магістрантів у центральну за значенням, орієнтовно - рефлексивну частину дальності педагога-викладача ЗВО, а саме у проведення самостійного дослідження; набуття навичок застосування методів наукових досліджень, проведення науково-дослідної роботи, а також підготовка до науково-дослідної та педагогічної діяльності.
Для викладачів - наукових керівників зазначена мета конкретизується як сприяння становленню професійної компетентності викладача-дослідника. Для самих практикантів ця мета конкретизується як набуття досвіду науково- дослідної роботи засобами використання досягнень сучасної психолого- педагогічної науки та практики у розв’язанні актуальних протиріч.

10 6
У зв’язку з цим завдання практики полягають у наступному:

введення магістрантів у наявну ситуацію проходження практики – вербалізація її суттєвих компонентів, аспектів і зовнішніх обставин, актуальних для визначення кожним магістранти предметної області власного дослідження;

забезпечення орієнтації магістрантів у концептуальній основі роботи.
Сюди входить визначення робочих понять дослідження і розробка програми дослідження. Серед робочих понять виділяються – проблема, мета, засоби, об’єкт, предмет, завдання, гіпотеза дослідження, методи, вірогідні результати;

спостереження, контроль і допомога (за необхідності) на етапі отримання
інформації;

забезпечення орієнтування магістрантів у проведенні попереднього якісного опису зібраного матеріалу за актуальними основами, контроль за ходом і результатами такого опису та допомога у його проведенні (у разі необхідності);

допомога у підготовці зібраних матеріалів до їх формального узагальнення, зокрема, засобами кількісного опису з використанням статистичної обробки;

допомога магістрантам при формальному узагальненні зібраних матеріалів, у тому числі при використанні процедур статистичної обробки, якщо в цьому виникає необхідність;

забезпечення орієнтації магістрантів у проведенні оцінки та інтерпретації отриманих результатів. Контроль за ходом і результатами цієї роботи допомога у її виконанні;

забезпечення орієнтації магістрантів у основних вимогах до оформлення проведеного дослідження у вигляді наукового звіту. Створення установки на те, що такий звіт стає основою для підготовки різних форм наукової продукції: для виступів з доповідями і повідомленнями, для написання

10 7 тезисів, статей, для оформлення варіанту роботи для участі у
Всеукраїнському конкурсі наукових і реферативних робіт тощо; контроль за цією роботою та допомога за необхідності;

забезпечення орієнтації магістрантів у вимогах до оформлення звіту за результатами наукової практики із включенням до нього наукового звіту у якості основної частини;

організація і проведення підсумкової конференції з виступами магістрантів за підсумками проведеної роботи з організацією взаємооцінювання і самооцінювання за актуальними критеріями;

узагальнення результатів НДП з персональною атестацією магістрантів;

підготовка та оформлення звіту з НДП у відповідності із пропонованою формою.
Таким чином, організація практики сприяє створенню умов для того, щоб магістранти активно використовували засвоєні ними поняття, оволодівали способами дій. Загальний керівник створює умови для того, щоб магістранти набували досвіду розпізнавання своєї власної теми дослідження (її предметної області), а також досвід визначення робочих понять: проблеми, мети, об’єкта, предмета та ін. Загальний керівник створює умови для того, щоб у магістрантів формувався досвід збору первинної інформації, досвід її первинного аналізу,обробки,оцінки, інтерпретації і оформлення отриманих результатів для наукової комунікації. За умов включення магістрантів у таку роботу, при систематичному використанні знань, у них розвиватиметься здібність мислити теоретично на понятійному рівні. Таким чином, за умов систематичної роботи в умовах наукової практики у магістрантів розвиватиметься професійна дослідницька компетентність.
Основний зміст науково-дослідної практики:
• закріпити теоретичні знання, здобуті при вивченні дисциплін професійної підготовки згідно із навчальним планом освітньо-кваліфікаційного рівня магістр;
• визначити актуальність і напрямки досліджень з обраної проблеми;

10 8
• засвоїти методи проведення наукових досліджень і статистичної обробки даних у процесі досліджень за обраною темою;
• проаналізувати використання комп’ютерних технологій для формування бази даних наукових досліджень;
• розглянути математичні методи досліджень, вивчити моделювання як метод наукових досліджень;
• підготувати пропозиції з проблеми дослідження;
• набути навичок практичного застосування теоретичних знань для розв’язання завдань психолого-педагогічного дослідження;
• навчитися проводити наукові дослідження;
• зібрати матеріали (статистичні дані, документи) для написання і завершення магістерської роботи;
• скласти звіт про практику та захистити його.
Науково-дослідна практика для студентів ОС «Магістр» спеціальності
«Дошкільна освіта» проводиться у відповідності з навчальним планом та організується протягом 4 тижнів на базі кафедри дошкільної освіти МДУ.
Науково-дослідна практика проводиться у відповідності до навчального плану магістерської програми «Дошкільна освіта» із кваліфікацією «Викладач педагогіки та психології у ЗВО» у третьому семестрі другого року навчання.
Загальна тривалість практики – 4 тижні. Організаційно виділяються 10 етапів практики.
Перший етап – підготовчий. Проводиться настановна конференція, під час якої керівник практики розкриває її особливості за змістом та формою.
Зокрема, розкриваються такі об’єктивні моменти практики, як її мета, об’єкт,предмет, завдання, методи, засоби та результати, у тому числі й форми звітності. Також пропонуються варіанти типових завдань для проведення педагогічного дослідження з актуальних питань дошкільної та вищої освіти з необхідними методичними рекомендаціями.
Другий етап практики – це самостійне визначення магістрантом актуальності предметної області, у рамках якої передбачається виконати

10 9 дослідження. Загальні основи для визначення сутності завдань практики. Серед цих основ, передусім, тема магістерського дослідження, особисті установки та переваги магістранта. Особливі основи для визначення актуальної предметної області дослідження за суттю психологічні інформативні, життєві прояви людей: як індивідів (живих істот), як особистостей (членів суспільства), як суб’єктів діяльності, як індивідуальностей-носіїв духовного життя.
Третій етап – це розробка програми педагогічного дослідження у якому центральним елементом стає визначення його робочих понять. Серед цих понять проблема дослідження, його мета, об’єкт, завдання, гіпотеза дослідження, методи, вірогідні результати;
Четвертий етап практики – збір необхідної інформації – емпіричного матеріалу.
П’ятий етап практики – це характеристика забраного матеріалу, змістова і формальна. У змістові характеристиці дослідник усвідомлює і вербалізує свої враження про науковий і фактичний матеріал. Тут передбачається самий широкий діапазон варіантів: від позиції здорового глузду до наслідування сучасної наукової парадигми, яка передбачає цілісний
(інтегративний) підхід. Для умов практики важливо, щоб опис був конкретний.
Для дослідника це означає, що характеристика матеріалу розкриває внутрішню природу об’єкту дослідження, його співвідношення з іншими об’єктами. За умов формальної характеристики матеріалу проводиться його аналіз з виділенням значущих функціональних одиниць: одиниць спостереження, одиниць підрахунку. Вони використовуються для наступного групування матеріалу за актуальними основами – у рамках підготовки його до кількісному опису і проведенню такого опису.
Шостий етап – це обробка емпіричного матеріалу у відповідності до вихідних робочих визначень і у відповідності з природою емпіричного матеріалу. Зокрема, проводиться кількісний опис матеріалу: аналітичний, синтетичний.
Сьомий етап практики – це оцінка та інтерпретація отриманих

11 0 результатів кількісного опису. Оцінка проводиться з використанням актуальних основ: змістових, формальних (зокрема, статистичних), прагматичних (зокрема, з урахуванням інтересу замовників). У межах інтерпретації оформлюються висновки, формулюються рекомендації з використання отриманих результатів.
Восьмий етап – це оформлення проведеного дослідження у вигляді наукового звіту. При оформленні звіту по кожному етапу роботи окрім короткої текстової характеристики, використовуються наочні форми, такі як схеми, таблиці, діаграми, графіки, рисунки. Всі вони забезпечуються коротким коментарем.
Дев’ятий етап – це підготовка звіту по НДП, він складається із вступу, основної частини, висновків і додатків. Основна частина представляє собою вже підготовлений звіт про виконання дослідження у повному обсязі. Звіт по суті являє собою доповідь наукового характеру на підсумковій конференції. До виступу також слід підготувати демонстраційні матеріали, які виносяться у додатки. Це найбільш інформативні, за думкою автора, ілюстративні матеріали.
Зазвичай їх загальна кількість не перевищує 3-5 прикладів.
Десятий етап – це виступ на підсумковій конференції за результатами практики та участь у обговоренні виступів та матеріалів інших практикантів.
Зміст роботи студентів-магістрантів у період проходження науково-
дослідної практики
Організація роботи студента - практиканта:
Для проходження практики студенти-магістранти за наказом ректора розподіляються на спеціалізовану кафедру дошкільної освіти. Безпосереднє керівництво роботою практикантів здійснює науковий керівник - викладач вищої кваліфікації (професор або доцент). Робоча день магістрантів становить
6 робочих годин.
У перший день студенти здійснюють заплановану роботу всією підгрупою під керівництвом організатора практики від кафедри, закріплюються за своїми науковими керівниками, аналізують науково-дослідну роботу кафедри

11 1 дошкільної освіти, знайомляться із досвідом роботи наукової школи кафедри, складають звіт про проведену аналітичну роботу у робочих зошитах.
На другий день магістранти складають індивідуальний графік роботи на чотири тижні, який підписує науковий керівник.
Вся щоденна робота фіксується у щоденнику та робочому зошиті за належною структурою.
Зміст науково-дослідної практики включає в себе наступні види діяльності магістранта:
1. Участь у роботі настановної конференції – ознайомлення з програмою практики і необхідними методичними матеріалами.
2. Освоєння навчально-методичних матеріалів практики і визначення актуальної предметної області для свого педагогічного дослідження.
3. Розробка програми педагогічного дослідження. Уточнення робочих понять, конкретизація етапів роботи: збір матеріалу, його аналіз, обробка, оцінка та інтерпретація результатів, оформлення наукового звіту.
4. Аналіз зібраного емпіричного матеріалу. Використовується відповідна практика роботи: спостереження,експерименти, моделювання тощо.
5. Попередній якісний опис зібраного матеріалу: його загальна змістова характеристика. Формальний аналіз, кількісний опис.
6. Обробка емпіричного матеріалу у відповідності з вихідними робочими визначеннями, природою самого об’єкту, парадигмою тощо.
7. Оцінка та інтерпретація отриманих результатів, висновки, рекомендації.
8. Оформлення проведеного дослідження у вигляді наукового звіту.
9. Підготовка звіту за результатами Наукової практики.
10. Виступ на підсумковій конференції, участь у обговоренні виступів і матеріалів інших практикантів.

11 2
Технологічна карта практики
№
ПП
ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ мінімальна для атестації максимальна
Підготовчий етап
1
Участь у настановній конференції
Всього
1 2
Основний етап
2 3
4 5
6 7
8 9
Самостійна робота з методичними матеріалами і визначення актуальної предметної області.
Розробка програми педагогічного дослідження
Збір інформації
Якісний опис зібраного матеріалу
Обробка матеріалу
Оцінка та інтерпретація результатів
Оформлення наукового звіту
Оформлення звіту з практики
Всього
4 12 5
12 6
12 1
1
53
6 20 10 16 13 26 2
3
96
Заключний етап
10
Участь у підсумковій конференції
Всього
1
1
2
2
Всього за практику
55
100
Конкретизація критеріїв при атестації
№
ПП
ВИДИ
ДІЯЛЬНОСТІ
КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ мінімальна для атестації максимальна
Підготовчий етап
1
Участь в настановній конференції
Урахована перспектива майбутньої роботи.
З’явились конструктивні питання за змістом і формою
НДП
Основний етап
2
Самостійна робота з методичними матеріалами та визначення актуальної
Є визначеність з предметною областю власного педагогічного дослідження
Є розуміння природи об’єкта та предмета в педагогіці та у педагогічному дослідженні

11 3 предметної області
3
Розробка програми педагогічного дослідження
Визначені всі необхідні робочі поняття; наявні ознаки врахування при цьому методичних рекомендацій до практики.
У розробці програми магістрант виходить з актуальних проблем
4
Збір інформації
Виконані всі методичні рекомендації з процедури отримання необхідної
інформації, і це відображено в описі процедури.
Отримання інформації органічно вписалося у рамки діяльності суб’єктів експерименту
5
Попередня характеристика зібраного матеріалу
Виконані всі методичні рекомендації за змістом матеріалу перед його кількісним описом.
Дана конкретна характеристика матеріалу як знаку педагогічного утворення
6
Кількісна обробка матеріалу
Процедури, у тому числі вимірювальні, адекватні природі матеріалу і робочим визначенням дослідження; у розрахунках немає помилок, результати коректно оформлені.
Обробка не тільки ілюструє вихідні положення дослідника, але дає нову
інформацію про об’єкт дослідження
7
Оцінка та
інтерпретація результатів
Виконані всі методичні рекомендації в змістовому та формальному плані.
Оцінка та інтерпретація результатів усвідомлені; аргументовані, різноманітні, логічні й конструктивні.
8
Оформлення наукового звіту
Виконані всі методичні рекомендації за змістом і формою наукового звіту
Звіт свідчить про повноцінне завершене дослідження як про реальний внесок у розробку певної теми.

11 4
9
Оформлення звіту з практики
Виконані всі методичні рекомендації за змістом і формою наукового звіту; Звіт зданий вчасно.
Звіт свідчить про досягнення мети практики – про включення магістранта у самостійну дослідницьку діяльність. Самостійну роботу викладача- дослідника
Заключний етап
10 Участь у підсумковій конференції
Виступ за підсумками практики з використанням комп’ютерної презентації.
Оцінка виступу аудиторією за актуальними критеріями вище за середню за всіма виступами.