Ім'я файлу: Наскрізна програма практики 012 Дошкільна освіта.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1127кб.
Дата: 21.05.2020
скачати

56
Складають реєстр документації, що юридично закріплює право на реалізацію кожної додаткової послуги. З бесіди із керівником слід також з’ясувати умови вибору додаткової послуги.
Під час вивчення питання про організацію харчування дітей студенти- практиканти аналізують обладнання харчоблоку, режим його роботи.
Необхідно ознайомитися з устаткуванням кухні, місцем збереження продуктів, попередньою обробкою овочів, сирих і варених продуктів. Слід також вивчити зміст посадових інструкцій співробітників дошкільної установи, склад і обов’язки співробітників в організації харчування. Уточнити зміст і форми контролю за харчуванням з боку адміністрації, а також вищестоящих організацій і батьків. З бесіди з кухарем довідатися про стаж його роботи в дошкільній установі, про підвищення ділової кваліфікації, про розміщення співробітників харчоблоку, наявності спецодягу. Зробити виписки з бракеражного зошита. З’ясувати, хто, коли і як здійснює контроль за закладкою продуктів, їх обробкою, ознайомитися з порядком одержання продуктів з комори. Ознайомитися з добовою порцією, обсягом їжі на одну дитину 3, 5, 6 років, графіком видачі їжі по групах. З бесіди з завідувачем господарством уточнити порядок постачання продуктів; як оформляються заявки, накладні, коли і як проводиться зняття натуральних залишків. Вивчити книги по обліку продуктів харчування і меню-вимогу. З бесіди з завідувачем ЗДО з’ясувати види контролю за харчуванням, відхилення у витраті засобів на харчування за попередні 2-3 місяці, наявність картотек на окремі блюда, перспективного меню. Вивчити, яким чином досягається відповідність наявності дітей у групах, у меню, табелі відвідуваності; як оформляється видача продуктів на нових дітей, повернення продуктів кухарем у комору, як організоване харчування співробітників.
На основі отриманих відомостей слід зробити у щоденнику педагогічної практики аналітичні записи щодо організації харчування у дошкільному закладі, а також скласти меню-розкладку для дошкільного навчального
закладу на 1 день. Студенти одержують бланк меню-розкладки і складають

57 самостійно меню на 1 день; потім виконують розрахунки: процентний склад продуктів на сніданок, обід, полуденок і вечерю, їхню кількість у грамах на кожну дитину, вихід готової продукції, підраховують вартість усіх .продуктів.
При цьому треба пам’ятати про те, що варто укластися у вартість одного дітодня. Слід також вирахувати хімічний склад їжі, співвідношення в меню білків, жирів і вуглеводів (15:35:50), співвідношення калорійності їжі під час сніданку, обіду, полуденка, витрата коштів у цей день. Меню-розкладку переглядає завідувач або медична сестра й оцінює її.
Студенти-практиканти аналізують також матеріально-технічну базу закладу.
Особливу увагу при цьому слід звертати на обладнання приміщень та ділянки
ЗДО, їх використання згідно призначення; озеленення ділянки, планування групових та спортивних майданчиків, господарських споруд; обладнання групових приміщень, маркування, зберігання та облік інвентарю, доцільність його розміщення. На основі аналізу в щоденнику педагогічної практики слід зробити письмовий висновок щодо організації навчально-розвивального середовища в дошкільній установі, дотримання санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог.
Починаючи з першого тижня практики студенти-практиканти виконують окремі доручення керівника дошкільного навчального закладу щодо вирішення адміністративно господарських питань (наприклад, проведення вибіркового контролю, збір та обробка кількісних даних, підготовка проектів наказів та розпоряджень тощо).
Форма звіту: щоденник педагогічної практики, меню-розкладка.
Змістовий модуль III. Методична робота у ЗДО
Протягом другого тижня практики зміст роботи студентів-практикантів складає методична робота, організація якої є важливою функцією вихователя- методиста та завідуючої дошкільного закладу. Студенти-практиканти беруть участь в усіх формах методичної роботи, запланованих на період практики. Для отримання інформації про методичну роботу закладу, студенти проводять

58 бесіди з методистом, завідувачем дошкільного закладу, аналізують плани роботи методичного кабінету, протоколи засідань педагогічної ради, матеріали методичних семінарів тощо.
Результати аналізу викласти у щоденнику, використовуючи такі питання:

чи відповідає тематика проведених засідань педагогічної ради, методичних семінарів річному плану;

як ведуться протоколи педагогічної ради, їх структура, відповідність вимогам;

аналіз матеріалів одного з засідань педагогічної ради (протоколи, тексти доповідей, рішення).
Додатково студенти можуть провести анкетування серед вихователів для вивчення організації роботи педагогічної ради за такими питаннями:

Як Ви довідуєтеся про тему педагогічної ради? Чи цікаві теми для вас?
Чому?

Що Ви прочитали з проблеми, яка буде обговорюватися на педраді?

Чи самостійно Ви знайшли літературу з теми педагогічної ради, чи скористалися рекомендованим списком, чиєюсь порадою?

Чи знайомі Ви або ознайомилися при підготовці до педагогічної ради з досвідом роботи вихователів з проблеми, обговорюваної на засіданні?

Чи знайомі Ви зі складом комісії з підготовки до педагогічної ради?

Яку допомогу з боку завідувача і вихователя-методиста Ви одержуєте у процесі підготовки до педагогічної ради?

•Яку участь Ви брали у підготовці до педагогічної ради?

Як Ви оцінюєте організацію підготовки до педагогічної ради?

Які завдання Ви вирішуєте за підсумками останньої педради?

Чи цікаво проходять засідання педагогічної ради?

Чи одержуєте Ви відповіді на питання, що вас цікавлять?

Як Ви оцінюєте роль завідувача ЗДО, методиста у проведенні засідань педагогічної ради?

59

Ваші пропозиції по поліпшенню роботи педагогічної ради?
За вказівками завідувача та методиста студент працює над вдосконаленням роботи методичного кабінету дошкільного закладу: добирає та систематизує нові матеріали, методичні розробки, виготовляє наочні посібники, атрибутику до ігор, складає анотації на нові посібники та публікації періодичних видань, організовує виставки тощо. Ця робота стисло описується у щоденнику педагогічної практики.
Відповідно до річного плану дошкільного навчального закладу, враховуючи результати діагностики та аналізу педагогічного процесу, практиканти готують
і самостійно проводять одну із форм методичної роботи для педагогічних працівників дошкільного закладу (педагогічну раду, семінар, семінар- практикум тощо). Тема для відкритого методичного заходу може також бути запропонована студентами-практикантами, груповим керівником-методистом.
При виборі тематики методичної роботи слід враховувати її актуальність для дошкільної педагогіки та психології, інноваційність тощо, можуть бути враховані також наукові інтереси студентів-практикантів. Якщо у одному дошкільному закладі проходить організаційно-методичну практику більше 6 студентів, вони поділяються на 2 підгрупи, кожна з яких готує та проводить методичний захід. Студенти формулюють мету і завдання методичного заходу, визначають методи навчання вихователів, добирають необхідний науково- теоретичний, методичний та практичний матеріал, готують наочність, дидактичні посібники, складають рекомендації щодо використання набутих знань і умінь у практиці роботи з дітьми. При потребі, як на етапі підготовки, так і безпосередньо під час проведення, практиканти можуть залучити інших працівників, чітко визначивши їх роль. Попередньо оформляється розгорнутий план обраної форми методичної роботи з тезами доповідей, описом завдань тощо. До цих матеріалів після проведення практикантами методичного заходу додається коротка рецензія завідувача, де міститься оцінка рівня проведення.
Індивідуальне завдання: Вивчити організацію роботи дошкільного навчального закладу з батьками. Проаналізувати форми роботи з батьками,

60 діяльність батьківського комітету. Підготувати і провести 1 консультацію або лекції для батьків вихованців різних вікових груп з актуальних проблем дошкільного виховання та 1 консультацію для вихователів.
Форма звіту: щоденник педагогічної практики, тексти двох консультацій, конспект методичного заходу.
Змістовий модуль IV. Моніторинг якості освіти в сучасному дошкільному
закладі освіти
Протягом всього періоду практики студенти-практиканти аналізують навчально-виховну роботу з різних розділів програми в усіх вікових групах дошкільного навчального закладу. Тематика і зміст контролю визначається згідно із річним планом закладу та календарними планами завідувача і методиста. Для виконання цього завдання студенти завчасно добирають схеми спостереження й аналізу різних форм навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку, діагностичні методики.
За дорученням завідувача та методиста практиканти аналізують і затверджують календарні плани навчально-виховної роботи вихователів та
інших педагогічних працівників (музичного керівника, інструктора з фізичного виховання). Разом із завідувачем чи методистом, а також самостійно студенти перевіряють готовність вихователів до робочого дня. Щоденно переглядають та аналізують заняття та організацію життєдіяльності дітей. Проводять діагностику знань, умінь і навичок дітей різних вікових груп. Визначають характер взаємодії вихователів і батьків у вирішенні питань навчання та виховання дітей. На основі одержаних відомостей оцінюють ефективність педагогічної діяльності вихователів, дають рекомендації щодо вдосконалення навчально-виховної роботи. Зміст спостережень та розгорнутий аналіз освітнього процесу з висновками і рекомендаціями практиканти фіксують у щоденниках, переглянуті заняття аналізують за схемою (додаток 2), результати аналізу оформляються на окремих аркушах (формат А 4).
Студенти-практиканти вивчають акти комплексного та довідки тематичного обстеження дошкільного закладу департаментом освіти

61
Маріупольської міської ради. На основі отриманих відомостей студенти- практиканти мають зробити у щоденнику педагогічної практики аналітичні записи щодо комплексного інспектування дошкільногозакладу. Крім того, кожен практикант здійснює розробку індивідуального плану проведення в дитячому садку тематичної перевірки.План студенти складають під керівництвом групового методиста. Складений кожним студентом- практикантом план тематичної перевірки повинен чітко визначати конкретну тему перевірки, докладно розкривати зміст, форми та терміни проведення
інспектування. Плани фіксуються у щоденнику педагогічної практики.
Форма звіту: щоденник педагогічної практики, протоколи аналізу двох занять з різних розділів програми, аналітичні записи комплексної перевірки
ЗДО, довідка тематичної перевірки.
Перелік звітної документації організаційно-методичної практики
Індивідуальний план роботи студента-практиканта.
Щоденник педагогічної практики.
Плани роботи завідуючої та методиста ЗДО.
Меню-розкладка на один день.
Матеріали педагогічної ради або іншого методичного заходу, проведеного студентом
Тексти двох консультацій.
Протоколи аналізу 2 занять вихователів різних вікових груп.
Довідку тематичної перевірки з одного напрямку роботи ЗДО.
Звіт студента-практиканта.
Характеристика на студента-практиканта.

62
Виробнича практика. Педагогічна практика за спеціалізацією
(спеціалізація «Логопедія»)
Мета педагогічної практики зі спеціалізації «Логопедія» – актуалізувати, систематизувати та інтегрувати набуті у ході теоретичного навчання знання з курсів загальної, дитячої та вікової педагогіки й психології, окремих курсів з циклу професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності для формування у студентів-практикантів уявлення про особливості корекційно-виховного процесу в логопунктах, а також підготувати студентів до виконання обов’язків логопеда.
Завдання педагогічної практики зі спеціалізації «Логопедія»:
1. Включити студента в основні види діяльності логопеда логопункту дошкільного закладу. Познайомити студентів з необхідними умовами роботи, зі специфікою обладнання логопедичного кабінету і мовленнєвих куточків у вікових групах дошкільного закладу.
2. Формувати вміння цілеспрямовано спостерігати та аналізувати корекційно- педагогічний процес у логопунктах, як систему виховних та корекційних впливів.
3. Оволодіти навичками спілкування з колегами та батьками дітей.
4. Оволодіти навичками спілкування та корекційно-профілактичної роботи з дітьми, які мають мовленнєві порушення.
5. Оволодіти навичками планування логопедичної роботи з урахуванням
інтегрованих зв’язків і компенсаторних можливостей дітей, ведення документації.
6. Навчити застосовувати теоретичні знання зі спеціальних та загальнодидактичних дисциплін в практиці корекційної роботи логопеда логопункту.
У період педагогічної практики зі спеціалізації студенти спостерігають за роботою логопеда; виконують функції логопеда протягом усього його робочого дня, тобто проводять обстеження мовленнєвого розвитку дітей, планують і проводять фронтальні й індивідуальні заняття, відвідують і аналізують заняття

63 логопеда і студентів групи, надають консультативну допомогу вихователям і батькам дітей з порушеннями мовлення. Під керівництвом методиста практики
і логопедів студенти проводять науково-дослідну роботу, результатом якої може стати доповідь на науковій студентській конференції, дипломна робота зі спеціальності. У підсумку практики студенти здобувають особистий досвід проведення логопедичної роботи.
Організація та зміст роботи студентів у період педагогічної
практики зі спеціалізації.
Організація роботи студентів:
1. Педагогічна практика зі спеціалізації в проводиться у ІІ семестрі протягом 3 тижнів.
2. Для проходження практики студенти розподіляються по логопунктах
ЗДО або самостійно знаходять місце для проходження практики.
3. Керівництво і контроль за роботою студентів у період практики здійснює керівник педагогічної практики студентів.
4. Студенти працюють у ЗДО відповідно до розкладу робочого дня логопеда.
5. Педагогічна практика зі спеціалізації включає такі основних етапи: перший – ознайомлювальний; другий – етап спостережень та аналізу роботи; третій – етап практичної роботи; четвертий – підсумковий:

на першому етапі проходить установча конференція, студенти знайомляться з дошкільною установою, з колективом педагогів та дітей;

на другому етапі відбуваються спостереження студентів за дітьми під час різних режимних моментів, відвідування та аналіз різних видів логопедичних занять та інших форм роботи логопеда;

наступний етап присвячується практичній роботі студентів – обстеженню дітей, проведенню різних видів занять з дітьми із

64 фонетичними та фонетико-фонематичними порушеннями, роботі з батьками;

останній етап – проведення залікових занять, логопедичного дозвілля та оформлення документації.
6. Індивідуальні заняття проводяться відповідно до розкладу логопеда, на роботу з кожною дитиною приділяється по 10-20 хвилин у залежності від
її вікових і індивідуальних особливостей, а також від стану мовлення.
Одне з індивідуальних занять – залікове.
7. Студенти відвідують заняття логопеда і своїх однокурсників, активно беруть участь у їхньому аналізі. Під час практики кожному студентові необхідно взяти участь в обговоренні 3 занять.
Студенти можуть брати участь у роботі педагогічних рад дошкільної установи.
Зміст діяльності студентів:
Перший етап – ознайомлювальний (1 тиждень)
Після проведення установчої конференції, ознайомлення студентів із задачами, організацією, етапами практики, із звітною документацією; знайомства із методистами і розподілом по дошкільних установах, студенти мають можливість ознайомитися з дошкільним закладом та з колективом педагогів.
Під час першого етапу педагогічної практики зі спеціалізації відбувається:

знайомство студентів із дошкільною установою, у якій організується практика: інформація про структуру дошкільного закладу й організація роботи його співробітників з навчання і виховання дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення;

знайомство студентів з педагогічним колективом дошкільної установи і дітьми в різних групах дошкільного закладу, режимом дня в окремих вікових групах, із традиціями установи;

ознайомлення із оформленням і обладнанням кабінету логопеда;

65

ознайомлення студентів із документацією логопеда (витяги з протоколів, мовні картки, перспективний план роботи, тематичний план подолання мовленнєвих вад дітей, плани занять, зошит для занять вихователя, журнал відвідування дітей, журнал обліку (руху) дітей, індивідуальні зошити для домашніх завдань тощо);

ознайомлення із переліком посібників і дидактичного матеріалу, необхідного для логопедичних кабінетів;

знайомство студентів із контингентом групи дітей із ФФНМ, де відбуватиметься запланована практика.
Другий – етап спостережень та аналізу роботи (кінець І – початок ІІ
тижня)
Протягом даного етапу практики студенти працюють активно:

спостерігають за дітьми під час різних занять, у процесі
індивідуальної роботи з ними.

студенти вивчають програму навчання даного контингенту дітей, методичні посібники і рекомендації щодо роботи з дітьми, які мають фонетико-фонематичні порушення, знайомляться з перспективним планом роботи логопеда і вихователя;

студенти знайомляться зі специфікою логопедичного обстеження дітей з фонетичними та фонетико-фонематичними мовленнєвими порушеннями, аналізують і переписують у щоденник відповідні схеми проведеного логопедом обстеження, процедуру обстеження дитини з порушенням мовлення (порядок, прийоми і форми обстеження, використовуваний наочний і дидактичний матеріал, типи інструкції педагога, види допомоги);

студенти спостерігають і докладно аналізують заняття логопеда, фіксуючи свої спостереження в робочому зошиті практики. У ході аналізу логопед звертає увагу студентів на необхідність виділення

66 основних задач заняття, підпорядкування їм застосовуваних форм і прийомів роботи.

1   2   3   4   5   6   7   8

скачати