1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: Наскрізна програма практики 012 Дошкільна освіта.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1127кб.
Дата: 21.05.2020
скачати
Методичні рекомендації для магістрантів
Після того як визначено тему навчального заняття, студент-практикант вивчає рекомендовану літературу, визначає при цьому основні і додаткові джерела. Для викладача-початківця це завдання нелегке. Справитись допоможе книга Н.Чепелєвої Технології читання - К.: Главник, 2004. Оформлення конспекту теж потребує сумлінної праці. На титульному аркуші вказується назва ЗВО, предмету, з якого проводиться заняття, тема, відомості про практиканта, дата проведення. В лівому нижньому куті – прізвище викладача,

90 виділяється графа “оцінка”, яку заповнює присутній на занятті викладач від кафедри.
На другому аркуші викладені мета заняття, його план. Список використаної літератури з теми навчального заняття.
З третього аркуша починається опис ходу заняття. Фіксуються всі його частини. Конспект пишеться на стандартному аркуші паперу формату А4, з лівого боку залишають широкі поля. На них фіксується використання наочних посібників, питання активізації студентів, виписуються назви нової літератури, тощо.
Кожний викладач-практикант, складаючи сценарій заняття, передбачає, що в аудиторії буде встановлено атмосферу взаєморозуміння і активності. Тут важливо продумати такі форми співпраці зі студентами, де можна використати сучасні технології освіти. До них, зокрема, відноситься педагогіка співпраці.
Практиканту слід пам’ятати три основних принципи, які покладено в основу педагогіки співробітництва у навчанні:
 принцип нагороди (команди отримують її одну на всіх у вигляді бальної оцінки);
 принцип персональної відповідальності (успіх чи неуспіх всієї групи залежить від вдач і невдач кожного);
 принцип рівних можливостей (кожний приносить бали своїй групі).
Використання методу співпраці передбачає такі моменти:
 робочі місця слід розмістити так, щоб студенти могли спілкуватися і бачити один одного;
 треба добирати до заняття 1-3 завдання на одну навчальну групу, які потребують виконання певних дій для засвоєння нового матеріалу;
 слід розділити групу на мікрогрупи по 3-6 чоловік і визначити для кожного учасника роль при виконанні завдання;
 заздалегідь визначте методи заохочення студентів за виконані завдання (рейтингові очки та інше);
 інтегруйте роботу в групах різними способами;

91
 слід чітко повідомити завдання чітко повідомити мету роботи.
Для викладача-початківця є ще один важкий момент його діяльності – це
педагогічна оцінка. Оцінна діяльність викладача на навчальному занятті реалізується у різних формах. Оцінною домінантою може слугувати заохочення. Воно дасть можливість підняти студента у власних очах і у очах однокурсників.
Практикується також безцінність суджень, яка реалізується за допомогою наступних прийомів:
“Я – повідомлення. Тобто оголошення викладачем свого стану і відношення до події” (“Я завжди...”, “Мені завжди...”);
“Ти - повідомлення”. Тобто оголошення стану студента у момент виконання ним дії (“Ви, звісно...”).
“Природні наслідки” – педагог логічно продовжує розвиток подій. Не даючи їм при цьому оцінок.
Вираженням оцінки є відмітка, чи оцінний бал, який визначається як
“відмінно”, “добре”, “задовільно”. Кожна відмітка виставляється, виходячи з таких параметрів, як наявність знань, вмінь і навичок з предмету вивчення; прагнення до творчості, активність, наполегливість у виконанні завдань.
Регулярність виконання завдань, відповідальність і дисциплінованість студента у виконанні завдань
Для виставлення об’єктивної оцінки викладачу необхідно орієнтуватися на критерії оцінки. Наприклад, оцінку “відмінно” може заслужити студент, який має систематичне і глибоке знання навчально-програмового матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, хто засвоїв основну літературу і додаткову, виявив творчі здібності у розумінні і використанні матеріалу.
Оцінку “добре” заслуговує студент, який виявляє повне знання навчально-програмового матеріалу, успішно виконує передбачені завдання, опанував основну літературу, показує систематичний характер знань з дисципліни (теми, розділу).
Оцінку “задовільно” заслуговує студент, який виявив знання основного

92 навчально-програмового матеріалу, але припускається помилок у відповідях чи при виконанні завдань викладача.
Таким чином, конспект це продумана тактика спілкування зі студентами на занятті.
Третій етап. Підготовка викладача до виступу перед студентами.
Робота педагога на даному етапі складається з кількох моментів: прочитати конспект, запам’ятати зміст навчального матеріалу, потренуватись у відтворенні навчального матеріалу, подолати невпевненість перед зустріччю з аудиторією.
Прочитати конспект заняття потрібно хоча б два рази: перший
“внутрішньо”, другий – вголос, намагаючись виділити інтонаційно опорні моменти. Після того як матеріал запам’ятався, потрібна репетиція. Як актор працює над роллю, так і викладач “програє” свій конспект у формі діалогу.
Можна записати свою промову на диктофон, а потім прослухати і відкоректувати. Краще коли репетиція проходить перед дзеркалом, тоді вам простіше помітити дефекти у міміці, жестах.
Діяльність викладача складана і різноманітна. Його компетентність визначається за багатьма параметрами. Практикантам рекомендується провести діагностику власної професійної підготовленості до педагогічної діяльності
(мал.1).
Обробка результатів:
К – загальна професійна підготовка;
К1- науково-теоретична підготовка;
К2- науково-методична підготовка;
К3- науково-методична підготовка;
S – сума балів.
К1 = S: (12х 3); К3 = S : (14 х 3);
К2 = S: (13х 3); К = (К1 + К2 + К3 ) : 3.

93
Оптимальний рівень – 0,8 бали; допустимий рівень – до 0,6 бали; критичний рівень - ). № бали.
Малюнок 1
Діагностика професійної спрямованості до педагогічної діяльності
Зміст підготовки
Показники оцінки підготовленості
до педагогічної діяльності
викладача-початківця
Бали
(0,1,2, 3)
Науково-теоретична підготовка
І. Знання теоретичних основ науки, дисципліни яка вкладається
ІІ. Знання методів науки предмету
ІІІ. Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень
1. Володіння основними закономірностями науки.
2. Оперування науковою термінологією.
3. Орієнтація у відборі змісту навчання на основі наукових знань, фактів, понять.
4. Розумінні логіки науки.
1. Орієнтація у методах наукового пізнання.
2. Розуміння суті методів, які використовуються в науці.
3. Уявлення про можливості використання методів науки у процесі викладання предмету.
1. Орієнтація в історії наукових відкриттів.
2. Розуміння необхідності
її використання у процесі викладання предмету.
3. Володіння знаннями про сучасні досягнення науки і практики.
4. Уявлення про роль
і місце використання цих знань про навчання.

94
Методична підготовка
І. Знання змісту освіти студентів з навчальної дисципліни
ІІ. Знання методів
і прийомів навчання студентів навчальному предмету
ІІІ. Знання форм організації навчання студентів навчальному предмету
1. Уявлення про роль навчального предмету у системі навчання, виховання і розвитку студентів.
2. Розуміння цілей і завдань навчання студентів з навчальної дисципліни.
3. Орієнтація у навчальних планах і програмах викладання навчального предмету.
4. Визначення провідних знань, вмінь і навичок, які необхідно сформувати у студентів у процесі викладання.
1. Розуміння адекватності методів і прийомів навчання цілям і змісту навчання .
2. Орієнтація у цільовій спрямованості різних методів і прийомів навчання студентів.
3. Розуміння суті різних методів навчання
і специфіки
їх використання.
4. Орієнтація у нових методах та прийомах навчання, у нових підходах до використання традиційних методів навчання.
1. Розуміння важливості зв’язку змісту
і специфіки різних форм організації навчання студентів.
2. Орієнтація у різноманітності і специфіці різних форм організації навчання студентів навчальному предмету.
3. Орієнтація у нових формах організації навчання студентів предмету,
їх суті
і умовах успішного використання у викладанні.

95
Психолого-педагогічна підготовка
І. Знання психологічних особливостей студентів
ІІ. Знання психолого- педагогічних закономірностей навчання, виховання і розвитку.
ІІІ. Знання теоретичних основ педагогіки.
ІУ. Знання педагогічних технологій.
1. Орієнтація у психологічних особливостях студентів
і необхідності їх урахування при відборі змісту. Форм, методів навчання.
2. Розуміння ролі психодіагностики у розвитку студентів.
3. Орієнтація у діагностичних методах оцінки розвитку різних сторін психіки особистості студентів.
1. Розуміння закономірностей пізнання.
2. Орієнтація у компонентах учіння, їх сутності і логічного взаємозв’язку.
3. Розуміння психологічних основ навчання, виховання і розвитку особистості, студентів різних вікових груп.
1. Розумінні цілей
і завдань педагогічної взаємодії зі студентами у процесі їх навчання, виховання і розвитку.
2. Орієнтація у методах педагогічної діагностики рівня навченості і вихованості студентів.
3. Уявлення про психологію занять різного типу.
4. Орієнтація у класифікації методів навчання і характеристика кожного з них.
1. Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів і місце викладача в цьому процесі.
2. Володіння прийомами планування і організації особистої праці і праці студентів.
3. Орієнтація у змісті контрольно- оцінної діяльності педагога у процесі навчання.

96
ЗМ ІІ. КЕРІВНИЦТВО ПЕДАГОГІЧНОЮ ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТІВ У
ЗАКЛАДІ
Одним з напрямків роботи викладача вищого навчального закладу є організація зі студентами різних видів практики у дошкільних навчальних закладах.
Викладач виступає у ролі методиста, який здійснює контроль за діяльністю студентів – вихователів, коректує її. Надає методичну допомогу студентам і всьому педагогічному колективу ЗДО в цілому, сприяє включенню молодих спеціалістів в різні форми методичної роботи вихователя базового дитячого навчального закладу.
Методичні рекомендації для студентів
Студентам надається можливість перевірити себе у ролі викладача – керівника підгрупи практикантів у дошкільному навчальному закладі. Роботу слід розпочати з бесіди, в якій можуть прийняти участь викладач-методист і студенти ЗВО.
Питання для співбесіди з викладачем-методистом:
1. З чого починається підготовка до практики зі студентами у ЗДО?
2. Якій формі планування своєї діяльності віддаєте перевагу і чому?
3. Як конкретизуєте діяльність свою і студентів у відповідності з загальними цілями і завданнями практики?
4. Чи вдається враховувати індивідуальні особливості студентів у розподілі їх для спільної роботи?
5. Які прийоми педагогічного оцінювання ви використовуєте при аналізі роботи студентів?
6. Чи може вихователь приймати участь у обговоренні роботи студента, яку проведено в певній віковій групі?

97
Питання для бесіди зі студентами на практиці в ЗДО:
1.
Як ви готуєтесь до практики?
2.
У яких вікових групах найбільше подобається працювати?
3.
Яким видам діяльності ви віддаєте перевагу?
4.
Які труднощі ви маєте у підготовці до практики?
5.
Яких знань з педагогіки та психології вам не вистачає для якісної підготовки різних видів діяльності дошкільників?
Після співбесід можна перейти до аналізу індивідуального плану роботи
і щоденника практиканта.
Схема аналізу щоденника з педпрактики студентів
1.
Зверніть увагу на структуру щоденника.
2.
Визначте зміст діяльності студента на певний день практики.
3.
Виділіть позитивні і негативні моменти у плануванні занять,
індивідуальної роботи з дітьми, прогулянок, ігрової діяльності та інше.
4.
Зверніть увагу на записи, які робить студент – практикант. У щоденнику (робочому зошиті) повинно бути:
 записи спостережень показових занять;
 записи спостережень і аналізу роботи вихователя, свого однокурсника, особистої роботи студента;
конспекти контрольних занять, підписані консультантом- методистом;
 плани пробних занять, виховної роботи з дошкільниками;
 відображений також список дітей групи, режим дня вікової групи, відомості про ЗДО.
Підготуйтесь до відвідування студентів на практиці у ЗДО:
1.
Щоб виявити свою компетентність, підберіть і тезисно виділіть основні позиції науково-методичної літератури за тими видами діяльності, які будуть проводити студенти – практиканти.

98 2.
Перед відвідуванням ЗДО проведіть консультацію зі студентами.
Консультування можна визначити як допомогу студентам з методичних питань.
Тому завданням буде - виявити які проблеми має студент-практикант у підготовці до практики. Щоб ваші рекомендації були прийняті студентами, намагайтеся висловлюватись чітко, намагайтеся зрозуміти студента, позитивно ставтеся до нього. Пам’ятайте аксіому педагогічної етики: «Студент має право на незнання». Дайте поради студенту у письмовій або у усній формі.
3.
Складіть опитувальники для аналізу занять і інших видів діяльності. Скористайтеся матеріалами, рекомендованими у попередніх розділах даної програми.
4.
Налаштуйте себе на аналіз роботи студентів:
 дайте перше слово студенту, роботу якого спостерігали;
 запропонуйте висловитись студенту, який працював з першим у парі та інше;
 вислухайте думку вихователя групи;
 дайте заключний аналіз і оцінку діяльності студента – практиканта.
5.
Після відвідування практики в ЗДО проаналізуйте свої записи.
6.
Намалюйте (мислено) умовний портрет викладача-методиста за своїми враженнями.
ЗМ ІІІ. ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТАМИ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ
ОСВІТИ
Одним з центральних завдань виховної роботи у ЗВО є створення умов для розвитку і формування активної життєвої позиції особистості, її творчих можливостей. Формування образу педагога-вихователя як транслятора базової людської культури. Тому важливе значення у професійно-педагогічній підготовці студентів надається різноманітним виховним заходам, які проводять магістранти підчас практики.
Методичні рекомендації для студентів
Спочатку необхідно ознайомитись з таблицею, яка характеризує функції куратора академічної групи (див. малюнок 2).

99
Для уточнення характеристики групи, у якій ви будете працювати, проведіть бесіду з куратором.
Питання для бесіди з куратором:
1.
Назвіть функції куратора: основні і найбільш вагомі?
2.
Які методи виховної роботи ви використовуєте частіше?
3.
Яка методика організації колективу групи (проблеми, знахідки)?
4.
Які елементи самоуправління в групі, роль активу?
5.
Якими способами ви здійснюєте коректування виховних впливів
(через куратору, організацію особистісно-гуманних відносин з вихованцями, переформування позицій студентів, зміну стилю керівництва колективом, налагодження взаємовідносин з сім’єю тощо)?
6.
Як можна охарактеризувати академічну групу (структура міжособистісних відносин, лідери, аутсайдери, коло бажаного спілкування кожного студента, наявність угрупувань, їх склад)?
7.
Який ваш план роботи:
 завдання виховання;
 тематика заходів;
 характеристика групи;
 план роботи з активом;
 труднощі планування.
Малюнок 2
Системно-функціональна модель діяльності педагога з виховання
студентів

п/п
Функції
Методи виховної роботи
Критерії оцінки
1.
Діагностична
Діагностичні: спостереження, анкетування,
інтерв’ю, бесіда, соціометрія
Комплексність вивчення студентів і ходу виховної роботи, її результатів
2.
Цільової орієнтації
Цілеорієнтаційні: відбір, ранжування, диференціація виховних завдань
Відповідність обраних завдань рівню вихованості студентів

10 0
3.
Планування
Планування: структурування, персоніфікація, нормування, моделювання діяльності, відбір форм виховання
Відповідність планів обраним виховним завданням
4.
Організаційна Організаційні: організація колективу і органів самоуправління, колективної діяльності, розподіл ролей.
Делегування відповідальності студентам,
її регулювання
Організаційна забезпеченість виконання педагогічних замислів
5.
Мобілізаційна Мобілізаційні: актуалізація значущих цілей, психічних станів. Мотивація діяльності
і поведінки, психологічне підкріплення
Психологічна готовність студентів до розв’язання поставлених завдань
6.
Комунікативна Комунікативні: вибір позицій, адаптування відносин і опрацювання їх норм, орієнтація на довіру і співпрацю
Психологічний контакт між педагогом
і студентами
7.
Формуюча
Формуючі: формування свідомості, досвіду життєдіяльності
Переклад цілей виховання у цілі діяльності студентів
8.
Контрольно- аналітична
Контрольно-аналітичні, оцінні: перевірка ходу виховання, збір і облік даних про якість виховання, систематизація, класифікація, типізація, порівняльний аналіз, узагальнення
Своєчасність
і комплексність самоконтролю, самоаналізу
і самооцінки ходу виховання
9.
Координації і корекції
Координаційно-корекційні: вибір і опрацювання єдиних і персоніфікованих вимог до студентів, до організації виховної роботи, коректування дій
Узгодженість виховних зусиль учасників виховного процесу
10.
Удосконалення Удосконалення: вивчення літератури, передового педагогічного досвіду, дослідна і експериментальна робота, результатів творчого
Цілеспрямованість і продуктивність творчої роботи з удосконалення виховання

10 1
ЗМ ІУ. МЕТОДИЧНА РОБОТА
Методична робота викладача закладу вищої освіти може бути розглянута як спеціальний комплекс практичних заходів, які базуються на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду і спрямованих на досягнення компетентності і професійної майстерності викладача.
Кожний викладач приймає участь у методичному забезпеченні виховного процесу.
У період практики студенти ОС Магістр 2 р.н. приймають участь у засіданнях кафедри, роботі наукових і проблемних груп, науково-методичному семінарі кафедри дошкільної освіти.
Оцінка практики
Загальна оцінка практики складається з оцінок, які студент отримав за виконання завдань кожного модулю практики (навчальна робота, керівництво педагогічною практикою, виховна робота, методична робота). У оцінюванні кожного виду діяльності рекомендується скористатися наступними критеріями:
1. Рівень володіння студентами знаннями:
- орієнтація у змісті предмета, який викладається в цілому і в конкретних темах;
-
інтерпретація наукових фактів у відповідності до особливостей аудиторії;
- логіка побудування змісту навчального матеріалу;
- аргументованість навчального матеріалу.
2. Рівень сформованості професійних вмінь педагогічної діяльності викладача:
- вміння здійснювати особистісно-орієнтовний підхід до педагогічного процесу;
- вміння активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів;
- вміння будувати власну тактику поведінки у взаємовідносинах зі студентами;
- вміння здійснювати самоаналіз, самоконтроль, коректувати власну діяльність.

10 2
3. Ступінь самостійності і творчості у організації діяльності:
- самостійність у розробці змісту;
- самостійність у розробці методики;
- прояв творчості у педагогічній діяльності;
- володіння педагогічною імпровізацією.
4. Особистісне відношення студентів до практики:
- прояв інтересу;
- дисциплінованість студента;
- активність у заохоченні до методичної роботи викладача;
-
ініціативність у організації різних форм поза аудиторної роботи зі студентами.
5. Якість оформлення і своєчасність підготовки документації:
- відповідність вимогам;
- естетика оформлення;
- своєчасність оформлення.

1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас