Ім'я файлу: Наскрізна програма практики 012 Дошкільна освіта.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1127кб.
Дата: 21.05.2020
скачати

44 2) виявити рівень психологічної готовності дітей до навчання в школі на математичному матеріалі.
Організація дослідження. Необхідно вибрати для дослідження 3-5 дітей, які відвідували дитячий сад, й 3-5 дітей, які не відвідували заклади дошкільної освіти. Для визначення рівня їх готовності до навчання можна організувати спостереження за дітьми на уроках, вивчити їх особисті справи, провести з ними індивідуальні бесіди (на перервах, до або після уроків). Оформлення результатів дослідження.
1. Опис використаних методів дослідження, діагностичних завдань (їх мета, зміст, методика проведення).
2. Опис результатів дослідження у вигляді зведеної таблиці обліку математичних знань і навичок, в яку повинні бути включені спеціальні розділи, присвячені психологічної готовності до навчання. Потрібно описати реакцію дітей на завдання, їх найбільш типові відповіді і дії.
3. Висновки про рівень готовності дітей до навчання в школі (зіставити дані про дітей обох груп).
Методичні рекомендації щодо виконання завдання
Слід виявити запас математичних знань і вмінь, набутих дитиною до школи. До них відноситься наступне: виділення ознак предметів і порівняння предметів за різними ознаками, рахунок предметів, порівняння груп предметів, встановлення порядкових, просторових і часових відносин, знання геометричних фігур тощо.
При побудові діагностичних завдань з математики необхідно виявити окремі аспекти психологічної готовності дітей до навчання, наприклад, вміння приймати і утримувати навчальне завдання, порівнювати, аналізувати, здійснювати самоконтроль тощо.
Для визначення психологічної готовності дітей до навчання необхідно використовувати діагностичні методики, побудовані на позанавчальному матеріалі; провести з дітьми бесіду, спрямовану на виявлення ставлення дитини до школи й навчання, його мотиваційної готовності.

45
Тема: Дослідження лінгвістичної готовності дітей до навчання в
школі.
Цілі:
1) визначити рівень лінгвістичної підготовки дітей (запас лінгвістичних знань і навичок, набутих дітьми до школи);
2) виявити рівень психологічної готовності дітей до навчання в школі на лінгвістичному матеріалі.
Методичні рекомендації щодо виконання завдання
Для визначення рівня лінгвістичної підготовки дітей необхідно запропонувати дітям завдання на виявлення вміння читати (спосіб читання) або знання букв українського алфавіту, вміння писати (письмовими або друкованими літерами) або списувати; рівня розвитку фонематичного слуху і особливостей звуковимови; рівня мовного розвитку (лексична, морфологічна і синтаксична сторони мови).
Попереднє вивчення рівня мовної підготовки необходімо для правильної організації навчання грамоті. Знакомство відбувається в процесі живої бесіди.
Для обліку результатів цієї роботи можна рекомендувати наступну схему.
1. Уміння читати:
- читає цілими словами;
- читає по складах;
- читає по буквах;
- знає більше половини букв, але не читає;
- знає менше половини букв;
- знає лише окремі літери.
2. Уміння писати:
- вміє писати всі букви;
- пише слова (друкованими або письмовими буквами);
- виокремлює в письмовій букві все елементи, називає
їх;
- зображує букву за основними елементами, не порушуючи послідовності накреслення;

46
- вміє писати лише деякі літери;
- не вміє писати зовсім.
3. Готовність до звукового аналізу:
- правильно вгадує ударний склад (або звук);
- ділить слова на склади;
- виділяє звук в слові чи складі;
- вимовляє правильно все звуки поза слова (виявлення дефектів вимови);
- гучність мови;
- дикція (чіткість мовлення, дихання).
4. Усне зв’язне мовлення:
- знає вірші, читає напам'ять;
- знає і вміє розповідати казки;
- може скласти зв’язну розповідь по картинці (більше 20 слів, більше 10 слів, однозначну відповідь з 2-3 слів).
5. Синтаксис мови:
- чіткість побудови пропозицій;
- прості речення;
- складні речення;
- повні або неповні речення;
- помилки в побудові речень
і зв’язку слів у реченні.
6. Лексика:
- багатство лексики, різноманітність вживаних слів;
- наявність повторів слів;
- точність, правильність вживання слів;
- типові недоліки слововживання.
Завдання спеціального блоку
Цілі спеціального блоку:
1) вдосконалення у студентів вміння проводити соціально-педагогічну діагностику;
2) формування навичок роботи зі шкільною документацією

47
Завдання:
1. Виявлення категорій дітей, які будуть об’єктом соціально-педагогічної діяльності.
2. Збір матеріалу для складання соціального паспорта класу.
Організація виконання завдань.
Для складання відомостей про дітей, які будуть об’єктом діяльності соціального педагога, необхідно провести бесіду з учителем, шкільним психологом, проаналізувати наявну в школі документацію (особисті справи учнів, медичні карти, журнали психодіагностичних досліджень та ін.),
Здійснити цілеспрямовані спостереження за поведінкою дітей. Додатково можна провести анкетування батьків.
Результатом такої роботи має стати збір первинних відомостей для складання соціального паспорта класу, в тому числі:
- дітей з проблемами в розвитку,
- дітей, які залишилися без піклування батьків,
- дітей з неблагополучних, асоціальних сімей,
- дітей з сімей, які потребують соціально-економічної та соціально- психологічної допомоги та підтримки,
- дітей з проявом соціальної та психолого-педагогічної дезадаптації.
Оформлення результатів. За підсумками проведеної діагностики потрібно заповнити ті розділи соціального паспорта класу, для яких вдалося зібрати необхідні відомості.

48
Виробнича практика.
Педагогічна практика в ДНЗ
Педагогічна практика в дошкільних закладах є одним з видів виробничої практики студентів спеціальності «Дошкільна освіта», яка проводиться у
VIII семестрі упродовж 3-х тижнів.
Метою педагогічної практики в ДНЗ є: підготовка студентів до виконання функцій вихователя дітей дошкільного віку.
Завдання педагогічної практики в ДНЗ:

сформувати у студентів систему педагогічних професійних знань, умінь та навичок, які необхідні для кваліфікованого виконання обов’язків вихователя дітей дошкільного віку.

Формувати вміння здійснювати оздоровчу та навчально-виховну роботу в групах дошкільного віку:

самостійно організовувати та проводити всі режимні процеси з дітьми 4-6 років;

розробляти конспекти та проводити заняття й інші освітньо-виховні заходи з дітьми;

здійснювати керівництво грою та іншими видами діяльності дітей.

Формувати вміння та навички роботи з батьками.

Реалізувати практичну складову курсової роботи (проведення експерименту).
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
Спостереження та аналіз педагогічної діяльності вихователя дітей
дошкільного віку (перші 2-3 дні)
Основним змістом роботи студента над виконанням першого модулю є знайомство з дошкільним навчальним закладом та віковою групою дітей, спостереження за діяльністю вихователя цієї групи.
У перший день студенти здійснюють заплановану роботу всією

49 підгрупою під керівництвом методиста чи завідувача закладу.
З другого дня студенти розподіляються по двоє у кожну вікову групу, спостерігають роботу вихователя та включаються у проведення окремих режимних процесів.
Студенти залучаються до виконання обов’язків вихователя групи з першого дня практики. Кожний студент закріплюється за одним вихователем і працює у його зміні.
Практиканти активно включаються в організацію та проведення навчально-виховної роботи в групі: приймають участь у ранковому прийомі дітей, проведенні ранкової гімнастики, інших режимних моментів, організують заняття, прогулянки, ігрову та інші види самостійної діяльності дітей дошкільного віку.
У перші дні педагогічної практики студенти повинні ознайомитися з базою практики.
Знайомство з дошкільним закладом (базою практики) проводиться за схемою:
1. Бесіда з завідувачем, методистом та вихователями груп дошкільного віку про завдання та організацію навчально-виховної роботи в групах.
2. Аналіз матеріальних умов в групах дошкільного віку (обладнання педагогічного процесу дидактичним матеріалом, посібниками, меблі, їх розташування, наявність ігрових зон та ін.).
3. Вивчення документації вихователя в конкретній віковій групі.
4. Спостереження та аналіз особливостей організації навчально-виховної роботи в віковій групі, за якою закріплений практикант (заняття, самостійна діяльність, гра, режимні процеси). Всі дані фіксуються в робочому зошиті

50
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
Безпосереднє виконання студентом-практикантом
обов’язків вихователя
(кінець 1-го – початок 2-го тижня)
З кінця першого тижня педагогічної практики студенти спільно з вихователем здійснюють навчально-виховну роботу, проводять самостійні заняття в даній віковій групі, режимні процеси, розваги, інші заходи як в першу, так і в другу половину дня.
У цей період студенти організовують педагогічний процес у відповідності з перспективними та календарними планами, складеними вихователями.
З другого тижня практики кожен студент консультується із педагогом- наставником, самостійно складає детальний план навчально-виховної роботи своєї робочої зміни, який фіксує у щоденнику педагогічної практики. Щодня перед початком роботи студент-практикант подає для затвердження методисту чи завідувачу план та конспекти пробних занять, які буде проводити з дітьми, готує необхідний матеріал до заняття.
В кінці робочої зміни студент обговорює свою діяльність з вихователем- наставником, отримує консультації щодо наступного робочого дня.
Студент щоденно веде робочий зошит, в якому відображує зміст роботи та її аналіз. Порядок оформлення робочого зошиту представлений у додатку 1.
На другому тижні студенти-практиканти проводять пробні заняття з:

методики розвитку мови;

методики математики;

методики навчання української мови;

фізичного виховання;

ознайомлення з природою та навколишнім;

народознавства;

методики образотворчого мистецтва;

розвага для дітей дошкільної групи.

51
Всі заняття, а також інші заходи, що проводились студентами на другому тижні практики є пробними, оцінюються вихователями вікової групи, керівниками дошкільного закладу чи груповим керівником педагогічної практики. Дані аналізу заходів, які проводять студенти, а також рекомендації керівників фіксуються в робочому зошиті (в графі „Аналіз роботи”).
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.
Проведення відкритих залікових занять
(кінець 2-го –3-й тиждень)
Третій тиждень – заліковий період. Студенти-практиканти проводять всі види занять з:

методики розвитку мови;

методики математики;

методики навчання української мови;

фізичного виховання;

ознайомлення з природою та навколишнім;

народознавства;

методики образотворчого мистецтва;

розвага для дітей дошкільної групи.
Поряд з обов’язковими заліковими заняттями студенти організують і проводять сюжетно-рольову гру з дітьми конкретної вікової групи.
Особлива увага на даному етапі приділяється керівництву самостійною діяльністю та іграми дітей. Практиканти проводять роботу з організації цих видів дитячої діяльності, за що виставляється загальна оцінка.
Методична вказівка. В процесі підготовки студентів до проведення залікових заходів слід додержуватись певної послідовності дій. Така робота містить кілька взаємопов’язаних етапів:
І етап. Консультація студента з вихователем, методистом (завідуючим) чи

52 керівником педагогічної практики щодо проведення залікових заходів.
Вивчення відповідних розділів програми, навчально-методичних посібників для вихователів.
ІІ етап. Розробка студентом конспекту заняття чи іншого заходу (додаток 2). В конспекті відображуються зміст, методи проведеної роботи, матеріал, який використовувався.
ІІІ етап. Обговорення конспекту студента з вихователем, методистом чи керівником практики від ВНЗ.
ІV етап. До самостійного проведення заняття студент допускається за умов, якщо конспект затверджений методистом (завідуючим) дошкільного закладу чи методистом від університету.
Проведені залікові заходи обговорюються та аналізуються за участю вихователя, методиста чи керівника практики і студентів-практикантів.
Обговорення та аналіз занять здійснюється за схемою (додаток 4).
У процесі аналізу важлива адекватна оцінка студентом власної роботи, його вміння самостійно аналізувати свої можливості як вихователя. Колективне обговорення заняття починається з самооцінки своїх недоліків, педагогічних вмінь.
На кожному заліковому занятті студента повинен бути присутній вихователь групи, груповий керівник педпрактики від університету чи завідуючий дошкільного закладу (методист). Після проведення залікового заходу проводиться його обговорення, виставляється мотивована оцінка.
Робота з батьками. На протязі всієї практики студенти вивчають дітей своєї вікової групи, знайомляться з батьками, проводять індивідуальні та групові консультації, бесіди, приймають участь у батьківських зборах, заняттях
„Школи матерів”, педагогічного лекторію та ін. Практиканти оформлюють
„Педагогічні кутки”, папки-пересувки для батьків, відвідують сім’ї (разом з вихователями).

53
Виробнича практика.
Організаційно-методична практика в ЗДО
Мета організаційно-методичної практики в ЗДО полягає в реалізації студентами знань і умінь, необхідних для організації роботи закладів дошкільної освіти та управління ними, підвищення інтересу до професійно- організаторської діяльності, формуванні професійної майстерності, організаційно-педагогічних навичок, уміннь творчо застосовувати теоретичні та методичні знання в практичній діяльності.
Основні завдання практики:
1. Розширити знання студентів про особливості організації діяльності дошкільної установи в сучасних умовах.
2. Створити умови для осмислення наявного досвіду діяльності в ролі керівника, вироблення впевненості у своїх діях, зацікавленості майбутньою діяльністю керівника дошкільного закладу освіти.
3. Поглиблювати інтерес студентів до педагогічної професії, вироблення впевненості у своїх діях, зацікавленості майбутньою діяльністю керівника дошкільного виховання.
4. Визначити і виявити наявні власні особистісні професійно важливі якості.
ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЙНО МЕТОДИЧНОЇ ПРАКТИКИ
Змістовий модуль І. Загальне ознайомлення із організаційно-
методичними аспектами роботи ЗДО
Практика студентів розпочинається із зустрічі з керівниками дошкільного закладу. Завідувач дитячої установи інформує про стан укомплектування дошкільного закладу дітьми, про кадри, рівень забезпеченості матеріально- технічної бази дошкільного закладу. Методист дитячого садка робить аналіз результатів освітньої та методичної роботи дошкільного закладу та ознайомлює студентів із завданнями, які стоять перед колективом щодо поліпшення стану навчально-виховної роботи.

54
Студенти-практиканти вивчають Статут ЗДО, річний план. Проводять порівняльний аналіз посадових обов’язків завідуючого та методиста. На основі вивчення складають рецензію на річний план роботи дошкільного закладу, яку вміщують у щоденнику педагогічної практики. При цьому висвітлюють такі питання:
Основні завдання роботи дошкільної установи, їх актуальність, конкретність формулювання.
Структура річного плану.
Взаємозв'язок різних форм методичної роботи.
При оформленні рецензії її доцільно доповнити наступними схемами:
Головні
завдання
Заходи плану
педради семінари відкриті
перегляди
консультації тематичні
перевірки
виробничі
наради
Щільність плану
місяці
заходи
Протягом наступних 3-4 днів студенти проводять спостереження за
роботою завідувача, методиста, завгоспа й інших співробітників (за кожним протягом дня і дають оцінку змісту їхньої діяльності у формі аналітичних записів у щоденнику педагогічної практики. Доцільно використати спостереження, педагогічний аналіз і бесіду з працівником:

Які обов’язки щодо керування дошкільною установою покладені на Вас?

Чи задоволені Ви розподілом функціональних обов’язків?

Які труднощі Ви зустрічаєте у виконанні своїх обов’язків?

Чи є у Вас побажання, які можна врахувати при розподілі управлінських функцій?

Як Ви готуєте і проводите адміністративні наради?

Як Ви плануєте свій робочий день?

Як Ви готуєтеся до роботи зі співпрацівниками?

55
Результати спостережень викласти у щоденнику за такими питаннями:

Як розподілені обов’язки між членами адміністративної групи у дошкільній установі?

Як відбувається обмін інформацією про стан освітньо-виховної роботи?
Кожен практикант складає циклограму робочого дня одного з працівників, використовуючи наступну таблицю:
№
Вид роботи
Затрати часу
Аналіз використання часу слід здійснювати на основі посадових обов'язків.
Визначити, якій з функцій керування у своєму робочому дні керівник приділив більше уваги, зробити висновок про якість управлінської діяльності.
Студенти-практиканти проводять анкетування серед вихователів:

Як Ви оцінюєте розподіл обов’язків між завідувачем і вихователем- методистом?

Чи одержуєте Ви кваліфіковану своєчасну допомогу в завідуючого і вихователя-методиста з тих питань, що Ви вивчаєте?

Чи є побажання щодо розподілу обов’язків між керівниками дошкільної установи, спрямовані на поліпшення роботи?

1   2   3   4   5   6   7   8

скачати