Ім'я файлу: Наскрізна програма практики 012 Дошкільна освіта.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1127кб.
Дата: 21.05.2020
скачати

78 6. Застосовувати діагностичні методики для аналізу результатів виховного впливу на дитину та обговорення їх з батьками для узгодження подальшої роботи.
7. Формувати вміння застосовувати знання етнопедагогіки в освітньо- виховній роботі з дітьми та у педагогізації батьків.
8. Формувати у студентів прагнення до самоосвіти, постійного особистісного та професійного розвитку й вдосконалення.
Модуль (ЗТМ) І – Знайомство з дитиною та її батьками.
Модуль (ЗПМ) ІІ – Вивчення особистості дитини.
Модуль (ЗПМ) ІІІ – Самостійне виконання студентом обов’язків гувернера (сімейного вихователя) дитини.
Модуль (КОМ) ІV – Контроль якості виконання студентами програми педагогічної практики за спеціалізацією «Гувернерство».
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ «ГУВЕРНЕРСТВО»
ЗМІСТОВИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ МОДУЛЬ (ЗТМ) І –
Знайомство з дитиною та її батьками
На цьому етапі студент здійснює:
 знайомство з сім’єю дитини;
 знайомство з дитиною.
Знайомство з сім’єю дитини здійснюється засобами визначення типу сім’ї,
умов життєдіяльності, стилю спілкування в сім’ї, авторитету батьків для
дитини, характеру внутрісімейних впливів на дитину, діагностики виховного потенціалу сім’ї, психологічного типу мами, батька. Для цього студент складає
власний щоденник, в якому містить результати вивчення сім’ї дитини. батьки дитини заповнюють карту співпраці із студентом-практикантом. Зразок карти наведено у додатках. Студент складає план бесіди з батьками дитини щодо

79
можливого використання в практиці роботи з нею певних методик та власної
етичної концепції (план бесіди додається до звітних матеріалів). У спілкуванні з батьками студент повинен дотримуватися педагогічної етики, виваженості, гідності.
Знайомство з дитиною здійснюється засобом визначення вікових та
індивідуальних особливостей дитини, соціальних факторів впливу на розвиток
особистості дитини, прос стан її здоров’я. Студент налагоджує довірительні стосунки із дитиною та її батьками, визначає інтереси дитини, складає список
друзів дитини. Всі спостереження фіксуються у спеціальному щоденнику. Схема складання психолого-педагогічної характеристики дитини наводиться у додатках.
ЗМІСТОВИЙ ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ (ЗПМ) ІІ –
Вивчення особистості дитини
Вивчення особистості дитини повинно відповідати загальним правилам
обстеження дітей, а саме:
1. Студент-практикант не повинен викликати у дитини неприємних емоцій.
Важливо враховувати, що захоплено-позитивна реакція дитини на дослідника, так як і негативна, є суттєвою перепоною для оцінки стану її психіки. Тому найсприятливішою умовою буде та, за якої дитина довіряє,
іде на контакт, але водночас віддає перевагу не іншим заняттям, а спілкуванню.
2. Обстеження слід проводити тоді, коли дитина фізично здорова та не відчуває фізичного дискомфорту.
3. Не можна для проведення обстеження відривати дитину від цікавого, на її погляд, заняття. Реакція невдоволення загальмує прояв інтелекту. Батьки, студент мусять спочатку зосередити увагу дитини на своїх діях (зацікавити
її), знайти з дитиною спільну мову і лише потім приступати до роботи.
4. Обстеження має відбуватися в ігровій, невимушеній формі.

80 5. Якщо у дитини підвищена психічна збудливість, більша частина завдань проводиться у формі стороннього спостереження за її самостійною поведінкою.
6. За підвищеної психічної виснаженості дитина швидко втомлюється і не може тривалий час зосереджувати свою увагу на одному й тому самому об’єкті.
Студент-практикант має визначити тип характеру та схильності дитини, а саме:
 візуал, аудіал, кінестетик;
 екстраверт, інтроверт;
 лівша, правша;
 обдарованість дитини;
 фізичний розвиток:
 рухова активність;
 координація, рівновага;
 стрибки, лазіння;
 кочення, кидання, ловлення;
 рухливі ігри;
 дрібна моторика.
 сенсорний розвиток:
 колір;
 форма;
 розмір;
 орієнтація в просторі, часі.
 запах, смак;
 звуки;
 дотикові властивості.
 пізнавальний розвиток:
 орієнтація в соціальному оточенні;
 орієнтація в природі;

81
 ставлення до художньої літератури.
 мовленнєвий розвиток:
 мовленнєва культура;
 мовленнєва активність;
 розвиток образотворчих здібностей:
 малювання;
 аплікація;
 ліплення;
 конструювання.
 побутові навички:
 навички прийому їжі;
 навички поведінки в туалетній кімнаті;
 одягання / роздягання;
 виконання доручень.
На кожний вищеназваний пункт та підпункт списку студент має дібрати конкретну методику, описати її зміст, зазначити автора та навести у звітних матеріалах.
Для того, щоб мати достатньо повне уявлення про загальний рівень розвитку дитини, доцільно визначити рівні розвитку (достатній, середній, низький) за кожним з пунктів та підпунктів списку. Після проведення загального обстеження студент має скласти кольорограму рівня розвитку дитини. Тому кожен з визначених рівнів доцільно означити певним кольором.
Наприклад: достатній – червоний, середній – зелений, низький – жовтий. Схема складання кольорограми рівня розвитку дитини та вимоги до оформлення психолого-педагогічної характеристики дитини наводяться у додатках.
Під час вивчення рівня розвитку дитини студенти можуть користуватися методиками А.М.Фролової (розумовий рівень), С.Є.Кулачківської, С.О.Ладивір
(спостережливість, мимовільне запам’ятовування, пізнавально-вольова активність), І.Є.Валітової (самооцінка), Г.А.Урунтаєвої, Ю.А.Афонькіної
(особливості сюжетно-рольової гри), Т.О.Репіної (взаємини між дітьми),

82
Н.Я.Кушнір (математичні уявлення), Л.В.Севериної (фізичний розвиток),
Ярослава Йірасека (вербальне мислення), Л.Чупрова (умовиводи) та інші.
ЗМІСТОВИЙ ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ (ЗПМ) ІІІ –
Самостійне виконання студентом обов’язків гувернера
(сімейного вихователя) дитини
На цьому етапі студент-практикант має апробувати власну модель
виховання та розвитку дитини в різних видах (гра, навчання, дозвілля, побутова діяльність) та формах організації (індивідуально, спільно з батьками) діяльності.
Студент має скласти:
 план організації дня дитини, враховуючи особливості характеру, темпераменту дитини, її інтереси, правильний відпочинок (денний сон, спокійні ігри) тощо;
 меню для дитини (супи, м’ясні, рибні страви, страви з творога, солодкі страви) на три тижні (надає його у звітних матеріалах);
 тематику прогулянкових спостережень на 3 тижні;
 план формування культурно-гігієнічних навичок на 3 тижні;
 комплекс рухливих та рольових ігор для прогулянок та з іншими дітьми;
 розробити план та провести сумісно з батьками дитини спільне дозвілля
(сценарій дозвілля надати у звітних матеріалах);
 скласти план трудових доручень на 3 тижні;
 застосувати в роботі з дитиною комплекс розвивальних методик з:
 математики;
 розвитку пам’яті;
 розвитку фізичної активності;
 зображувальної діяльності;
 іноземної мови;
 музики;

83
 грамоти;
 рідної мови;
 художньої праці.
У звітних матеріалах студент подає конспекти занять з названих напрямів
(по 3 конспекти з кожного напряму).
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ МОДУЛЬ
(КОМ) ІУ - Контроль якості виконання студентами програми педагогічної
практики за спеціалізацією «Гувернерство»
На цьому етапі студент здійснює аналіз своєї діяльності, досягнень, труднощів, які виникли під час практики разом з батьками та керівником практики; оформлює звітну документацію, перелік якої наводиться у додатках.
Батьки дитини складають характеристику на студента-практиканта по закінченню практики за планом, який міститься у додатках.
Додаток
СХЕМА СКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ
ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИТИНИ
1. Загальні відомості про дитину (прізвище, ім’я, дата народження, кількість повних років та місяців на момент складання характеристики, час перебування в дитячому колективі).
2. Склад родини.
3. Характер сімейного виховання.
4. Ставлення дитини до батьків та батьків до дитини.
5. Поведінкова характеристика дитини:
 загально-рухова активність дитини (активна, малоактивна);
 домінуючі емоційні стани (позитивний, неактивний, сталий, мало емоційний);
 сон-засинання (швидке, повільне, спокійне, неспокійне);
 характер сну (глибокий, неглибокий, спокійний, неспокійний);
 тривалість сну (скорочений, подовжений, відповідає віку).

84 6. Апетит (гарний, поганий, надмірний, вибіркове ставлення до їжі, відмова від їжі).
7. Стан бадьорості (активний, пасивний, малоактивний).
8. Індивідуальні особливості (контактність, сором’язливість, ініціативність, лагідність, врівноваженість, збудливість, рухливість, легка втома, інші особливості).
9. Мова (характер мовлення, мовні порушення, особливості мовної артикуляції, кількісна оцінка мови, розуміння мови, запитання, граматичний ряд, активна мова).
10. Сенсорний розвиток дитини (сприймання кольорової гами, диференціація кольорів та форм, підбір геометричних форм, їх використання).
11. Ігрова діяльність (активна, пасивна, відсутня); характер гри (сюжетний, відображу вальний, навичкоподібний, сюжетно-рольовий, рольовий з творчою підосновою).
12. Конструктивна діяльність та малювання
(активне, неактивне, подобається, не подобається, позитивна динаміка розвитку, виконання програмних завдань).
13. Навички самообслуговування (в одяганні, в годуванні, в фізіологічних потребах).
14. Визначені помилки у вихованні та розвитку дитини.
15. Висновки та пропозиції щодо виховної роботи з дитиною.

85
Додаток
СХЕМА СКЛАДАННЯ КОЛЬОРОГРАМИ РІВНЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
Кольорограма рівня розвитку _____________________________
(прізвище, ім.’я, вік дитини)
м
ото
рика
рухлива
активність
координація,
рівновага
стрибки,
лазіння
кочення,
кидання,
ловлення
рухливі ігри
дрібна
моторика
се
нс
орика
колір
форма
розмір
орієнтація
в просторі,
часі
запах, смак
звуки
дотикові
властивості
м
ова
соціальне
оточення
орієнтація в
природі
художня
література
мовленнєва
культура
мовленнєва
активність
Продуктивні види
діяльності
малювання
аплікація
ліплення
конструювання
Побутові навички
навички прийому
їжі
навички
поведінки в
туалетній кімнаті
одягання,
роздягання
виконання
доручень

86
Виробнича практика. Професійно - педагогічна практика
Професійно-педагогічна практика має характер активної і безпосередньо виводить студентів на отримання кваліфікації «Викладач дошкільної педагогіки, психології та методик дошкільного виховання у вищих навчальних закладах». Студенти мають можливість проявити і закріпити теоретичні, практичні знання і вміння в різних формах викладацької діяльності.
Мета практики: формування готовності студентів до викладацької діяльності у вищих навчальних закладах.
Завдання практики:
1. Розвивати професійні вміння та навички педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу.
2. Включити студентів-практикантів в різні форми навчальної роботи в якості викладача ЗВО.
3. Допомогти освоїти алгоритм діяльності викладача як керівника педагогічною практикою студентів у дитячих навчальних закладах.
4. Формувати уявлення про гуманістичний підхід до особистості студента
ЗВО як суб’єкта виховної діяльності.
5. Познайомити студентів – практикантів з методичною роботою викладача
ЗВО.
Структурними компонентами практики є:
 спостереження за демонстрацією викладачем-наставником методів і прийомів організації різних видів навчальної і позааудиторної роботи зі студентами спеціальності 012 Дошкільна освіта;
 діяльність студентів-практикантів з закріплення професійно значущих вмінь та навичок педагогічної діяльності викладача ЗВО;
 аналіз і самоаналіз, оцінка та самооцінка педагогічних дій.
У процесі практики студенти складають індивідуальний план роботи і ведуть щоденник практики. Документацію рекомендується оформлювати за певною формою (див додаток 1). Записи практиканта в щоденнику

87 переглядаються керівником педпрактики щотижня.
Студенти спостерігають і аналізують різні види роботи викладача ЗВО.
Протягом практики вони:
 відвідують не менше 10 годин навчальних занять, які ведуть викладачі педагогіки, психології, інших дисциплін;
 аналізують не менше 10 годин навчальних занять, які проводять студенти-практиканти;
 відвідують 1-2 виховних заходи у студентських академічних групах;
 відвідують одне засідання кафедри дошкільної освіти.
Практиканти самостійно виконують такі завдання:
 проводять 6 - 8 навчальних занять з дошкільної (загальної) педагогіки, психології і спеціальних методик;
 проводять один виховний захід за планом куратора академічної групи;
 спільно із студентами молодших курсів відвідують заклади дошкільної освіти (ЗВО). Складають свій план роботи викладача- методиста з педагогічної практики, здійснюють консультування студентів з питань організації різних видів діяльності з дітьми дошкільного віку;
 приймають участь в одній з форм методичної роботи викладача
ЗВО.
Студенти-практиканти консультуються у викладачів ЗВО, консультації проводяться згідно графіку. Конспект навчального заняття чи виховного заходу затверджується не пізніше як за два дні до дня його проведення.
ЗМ І. НАВЧАЛЬНА РОБОТА
Робота викладача закладу вищої освіти складається з кількох напрямків.
Центральним є проведення навчальних занять зі студентами. Студентам- практикантам надається можливість випробувати свої сили в цьому виді діяльності викладача.
Можна виділити 3 етапи у підготовці до навчальних занять.

88
Перший етап. Спостереження за навчальними заняттями, їх аналіз.
Методичні рекомендації для студентів
Процес спостереження за навчальним заняттям передбачає:
 попереднє ознайомлення з темою навчального заняття;
 безпосереднє спостереження заняття;
 аналіз навчального заняття.
Попереднє ознайомлення з темою навчального заняття реалізується через:
- знайомство з програмою, основною та додатковою літературою;
- визначення мети відвідування заняття.
Попередні відомості про навчальне заняття можна отримати шляхом самостійного вивчення документації викладача чи бесіди з ним.
З попередньої бесіди з викладачем спиратися можна на такі питання:
1. Особливості даної академічної групи, де буде проводитись лекція
(семінарське заняття).
2. Місце даної теми в системі інших тем.
3. Можливі труднощі у вивченні теми.
4. Мета навчального заняття і як вона буде реалізовуватись.
5. Методи та прийоми, які викладач виділяє як основні.
Програма спостереження навчального заняття і його аналіз
1. Відповідність теми, мети і змісту заняття, місце даного заняття в системі занять з даного навчального курсу.
2. Структура заняття, етапи, взаємозв’язок.
3. Початок заняття: готовність приміщення до початку заняття, готовність студентів, постановка завдань перед студентами.
4. Перевірка знань, вмінь, навичок на семінарському занятті: якість відповідей, активність групи, взаємодія викладача зі студентами, студентів один з одним, використання наочних матеріалів, оцінка знань студентів.

89 5. Зміст і методи вивчення нового матеріалу:
 тема лекції, її зв’язок з попередньою;
 відповідність змісту лекції програмі курсу;
 обсяг і система знань, які надає викладач;
 науковість викладення матеріалу;
 використання прикладів;
 виховуючий характер викладення навчального матеріалу;
 послідовність, ясність, доступність викладання;
 активізація пізнавальної діяльності студентів;
 роль і місце засобів наочності.
6. Викладач як творча особистість на занятті:
 знання матеріалу теми, глибина знань предмету, управління пізнавальною діяльністю студентів, психолого-педагогічна спостережливість.
 вміння спілкуватись з колективом і окремими студентами, комунікативні вміння викладача, педагогічна компетентність, педагогічний такт;
 мова викладача: логіка, лексична культура і граматична правильність мови, простота і лаконічність, засоби виразності, стиль мовлення;
 педагогічна техніка: техніка мовлення, швидкість мовлення.
 зовнішність педагога: постава, міміка, одяг.
Другий етап. Підготовка до навчального заняття.

1   2   3   4   5   6   7   8

скачати