Послідовні регістри. Схеми, принцип роботи.
Послідовні регістри використовують операцію зсуву під час послідовного введення чи виведення інформації. Зсув – це одночасне просторове переміщення двійкового слова у розрядній сітці зі збереженням порядку прямування нулів та одиниць. Зсув двійкового числа реалізується шляхом перезапису стану між сусідніми тригерами регістра у напрямі зсуву. Таким чином, кожний тригер регістра одночасно приймає інформацію з попереднього розряду (тригера) і передає у наступний. Схема чотирирозрядного регістра з послідовним введенням інформації і зсувом її праворуч на базі D-тригера представлена на рисунку 3
Розглянемо принцип роботи послідовного регістра на D-тригерах. Вхід D кожного тригера, окрім крайнього ліворуч, підключений до прямих виходів попереднього тригера. Входи ̅ об’єнані у спільну шину «Скидання». Входи С об’єнані у спільну шину «Синхронізація». Тому при кожному тактовому імпульсі (синхроімпульсі), який подається на шину «Синхронізація» усі тригери, за виключенням крайнього ліворуч, будуть приймати стан лівого сусіднього тригера. Стан першого лівого тригера визначається сигналом на лінії «Дані». Стан крайнього праворуч тригера втрачається при кожному синхроімпульсі, тобто відбувається зсув інформації праворуч. Робота послідовного регістра зведена у наступну таблицю істинності:
| Вхід «Дані» | Q3 | Q2 | Q1 | Q0 |
| 0 | 0 | Х | Х | Х |
| 1 | 1 | 0 | Х | Х |
| 1 | 1 | 1 | 0 | Х |
| 0 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| 1 | 1 | 0 | 1 | 1 |
| 0 | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
У реверсивних регістрах зсув інформації може здійснюватись в обох напрямках.
Програмовані логічні матриці.
ПЛМ має n входів, k елементів І, кожний з яких має 2n входи, якими він пов’язаний з лініями вхідних сигналів та їхніми інверсіями. У лінії зв’язку включені спеціальні перемички, які можна вибірково руйнувати («перепалювати»). Таким чином можуть бути отримані k кон’юнкцій вхідних змінних або їхніх інверсій. Кожна кон’юнкція може бути подана на входи m елементів АБО, виходи яких підключені до керованих інверторів, тобто до елементів, які, за бажанням користувача, можуть або інвертувати вхідний сигнал, або повторювати його. Виходи цих елементів є виходами самої ПЛМ. Елементи АБО так само мають на входах випалювані перемички.
Порядок підготовки функцій до реалізації на ПЛМ такий: для всіх функцій одержують мінімальні ДНФ та обчислюють усі кон’юнкції, що входять до складу ДНФ усіх функцій; програмують шар елементів І, тобто знаходять усі необхідні кон’юнкції; програмують шар АБО, тобто набирають усі ДНФ. Якщо значення функції дорівнює нулю, на меншому числі вхідних комбінацій вигідніше реалізувати інверсію функції, а потім інвертувати її за допомогою вихідного керованого інвертування. Типовий діапазон числа входів ПЛМ – 8 – 16, різних кон’юнкцій – 24 – 96, виходів – 4 – 12. Прикладом ПЛМ є мікросхема К556РТ1 з n = 16, k = 48, m = 8, сумісна за живленням і сигналами з ТТЛ-серіями.
1 2 3 4 5 6 7 8 9