Ім'я файлу: M06671.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 628кб.
Дата: 27.11.2021
скачати

Тавтологія. Тавтологією називається визначення, що повторює в іншій формі раніше сказане. Тавтологія легко виявляється під час читання тексту вголос. Взагалі, для появи одного й того ж слова двічі в одному абзаці мають бути вагомі підстави. Приклад тавтології: неправильно: поряд з цими ознаками є і ряд інших …правильно: поряд
з цими ознаками є й інші …
Узгодження слів у реченні. Часто виникають помилки щодо узгодження слів у реченні, особливо це стосується дієслівного керування. Нижче наведемо приклади:
Неправильно: Цей розділ розповідає про відкриття, роботі та
збереженні документа. Правильно: У цьому розділі описано
процедури відкриття і збереження документів, а також роботи з
ними.

73
Неправильно: Для того щоб залишитися в лідерах, критичним є
вибір правильної системи пробного кольорового друку. Правильно:
Щоб залишитися лідером, важливо правильно обрати систему
пробного кольорового друку.
Нанизування однакових форм. Слід уникати нанизування однакових відмінкових форм, наприклад за допомогою слів:
Неправильно: Для виконання завдання розстановки індексів значень …
Правильно: Щоб розставити індекси значень …
Неправильно: З метою уникнення можливості виникнення
небезпеки …Правильно: Для уникнення небезпеки …
У процесі роботи над мовою і стилем наукового твору можуть траплятися два типи помилок:
- нормативно-стилістичні;
- власне стилістичні.
Суть нормативно-стилістичних помилок в порушенні загальноприйнятої літературної норми: в неправильному виборі слова або фразеологізму, в неправильних формах узгодження або керування, в помилковій побудові простих і складних речень тощо. Другий тип помилок пов'язаний зі стилістичними недоліками . Головний критерій у визначенні таких помилок – це доцільність вибору мовної одиниці, доречність її в певному стилі, жанрі, конкретному тексті (наприклад, невиправдано часте вживання запозиченої або розмовної лексики, повторення однокореневих слів або однотипних синтаксичних конструкцій в невеликому за обсягом тексті, змішування стилів тощо). Виправлення таких помилок потребує від редактора літературного смаку, переконливої аргументації , неодмінного обговорення та узгодження всіх спірних випадків з автором тексту.
Для успішного виправлення обох типів помилок необхідно опанувати двома технічними прийомами, описаним в книзі «Методика редагування тексту» (О. Мільчин) , матеріали якої використані в цій лекції. Один із цих прийомів - обов'язкове зіставлення кожної виправленої фрази з попередніми і наступними.
По-перше , лексика і синтаксис кожної фрази повинні бути пв'язані з лексикою і синтаксисом попередніх і наступних фраз
(інакше виникнуть граматико-стилістичні суперечності
і неузгодженості ) .

74
По-друге , кожна фраза – це елемент композиції тексту, тісно пов'язаний з іншими такими ж елементами , і її не можна розглядати
ізольовано – поза композиційними зв'язками: інакше їх можна зруйнувати.
Способи
виявлення
граматико-стилістичних
помилок.
Оскільки синтаксичний рівень під час редагування тексту є головним, то методика виявлення помилок насамперед основана на всебічному синтаксичному аналізі.
Передусім під час редагування необхідно проаналізувати синтаксичні зв'язки: виділити в простих реченнях словосполучення, а в складному реченні встановити межі між простими реченнями; поставити логічне запитання від головного слова в словосполученнях до залежного, а від головного речення - до залежного. Наприклад:
Вугілля - це джерело енергії, запаси якого в майбутньому є майже
невичерпними. Виділяємо прості речення і словосполучення . Перше речення : 1 ) Вугілля - джерело; 2 ) Джерело (чого?) енергії. Друге речення: 1) Запаси є; 2 ) Є ( якими? ) невичерпними ; 3) Запаси (чого ?) якого; 4 ) Є (коли ?) в майбутньому. Запитання від головного речення до підрядного: Джерело ( яке?) - запаси якого ( вугілля ) є невичерпними . Прийом схематизації синтаксичних зв'язків у реченнях становить складне синтаксичне ціле, дає змогу встановити і проаналізувати правильність граматичних форм і всієї структури речення. Якщо цей прийом стане звичним, то робота редактора над мовою і стилем твору стане більш ефективною.
Найбільш поширені лексико-стилістичні помилки. Аналіз лексико- стилістичних помилок важливий у роботі над творами будь- якого стилю і жанру. Найбільш поширені з них:
-багатослівність (або вживання «зайвих слів»);
- канцелярит;
- невиправдане використання запозиченої лексики. Незважаючи на постійні зауваження вчених описані нижче явища поступово призводять до розмивання критеріїв в оцінюванні літературних якостей твору. Читач звикає до цих стилістичним недоліків, вважає їх допустимими, використовує їх у своєму мовленні. Засилля «зайвих слів» , канцелярських зборотів і надмірне захоплення запозиченнями перетворюється на стійку стилістичну тенденцію, яка спричиняє зниження загального рівня культури мовлення. Наслідок цих процесів
–стандартизація як окремих висловлювань, так і цілих творів,

75
збіднілість думки, слабке вираження індивідуально-авторських рис.
Багатослівність, або «зайві слова», послаблюють дієвість наукового твору, роблять його менш доступним для читача, тому в завдання редактора входить виявлення та усунення так званих «зайвих слів». Слово, вживання якого невиправдане і без якого текст нічого не втрачає ні в змісті , ні у відтінку змісту, ні в емоційній забарвленості, називають «зайвим». Багато типових «зайвих слів» стали настільки звичними , що їх перестають помічати і автори, і редактори. Для того щоб в процесі редагування тексту вміти їх виявити і усунути, нижче наводимо основні групи зайвих слів: а) дієприкметники, прикметники, дієслова, іменники зі значенням наявності або появи описуваного предмета (процесу). Це, як правило, слова наявний, існуючий, що спостерігається, що з'являється та ін. Наприклад: Приклади, наявні в книзі, показують;
Павловські казарми створювалися в процесі перебудови вже існуючої
будівлі, що виходила фасадом на Велику Мільйонну вулицю ( але не
можна перебудувати будівлю, якої немає); У країні є ряд бібліотек ,
які характеризуються високими кількісними і якісними показниками
(в головному реченні йдеться про наявність бібліотек, в підрядному – про їхні якості; достатньо повідомити, що такі-то бібліотеки володіють такими-то якостями); У разі появи розривів на аркушах їх можна з'єднати смужкою цигаркового паперу Розриви на аркушах можна з'єднати смужкою цигаркового паперу (якщо йдеться про усунення розривів – значить вони є: Розриви на аркушах можна з'єднати смужкою цигаркового паперу); б ) іменники або дієслова, що виражають дію, необов'язкову для предмета . У наведених нижче прикладах виділено слова, які за змістом не можуть діяти по-іншому і не можуть по-іншому співвідноситися з іншими предметами. Наприклад: Всі ці особливості
можна встановити з різним ступенем точності , залежно від мети, з
якою здійснюється розрахунок, і способу , яким він здійснюється
(замість залежно від мети і способу розрахунку; в ) дієслова або віддієслівні іменники, що передають дію.
Наприклад: успішне здійснення координації (замість успішна
координація ); проведення монтажних робіт (замість монтаж);
умови, необхідні для того, щоб здійснити термоядерний синтез в
лабораторії (замість умови для проведення термоядерного синтезу в
лабораторії). Зайвими є слова робота, діяльність, заходи в

76
поєднаннях з прийменником з: робота з впровадження (замість
впровадження), робота з виконання (замість виконання), діяльність з
реалізації (замість реалізація), заходи із закупівлі (замість закупівля); г) прикметники, дієприкметники, займенники, що нічим не доповнюють характеристику іменника, якого вони стосуються.
Наприклад: Метод – деяка сукупність операцій, що застосовуються
для вирішення певного завдання; ... Прийоми побудови моделі
відповідно з відомими законами приватних наук; Людина зображена у
певний перехідний момент свого емоційного життя; Відтворення
внутрішнього світу людської особистості; Від правильно обраного
режиму залежить якість
зварювання.
Канцелярит. Окремі слова, словосполучення і навіть цілі синтаксичні конструкції офіційно-ділового (канцелярського) стилю останнім часом проникають в публіцистичний , науковий стилі , а
іноді – і в художню мову. Більшість учених -стилістів негативно оцінюють цей процес, справедливо вважаючи, що лексико- граматичні особливості канцелярського стилю («канцеляриту») погіршують текст, призводять до розпливчастості, до багатослівності. Одним з обов'язкових завдань редактора є послідовне усунення канцелярського стилю у творах публіцистичного, наукового, науково-популярного характеру, у навчальній і дитячій літературі: а) заміна розщеплених присудків формами з повнозначним дієсловом-присудком. У більшості випадків розщеплений присудок ускладнює і псує мову , роблячи її одноманітною, багатослівною і важкою. Наприклад: Необхідно проводити краще оброблення ґрунту
(краще обробляти грунт). Ми повинні провести запис цих лекцій ,
тому що у нас немає підручника ( записати лекції). Обхват екрану
проводиться правою рукою (екран охоплюють правою рукою); б) виділення віддієслівних іменників і заміна їх рівнозначними дієслівними формами. Текст, насичений віддієслівним іменниками, читається дуже важко, тому , якщо ці іменники не є термінами, рекомендується використовувати співвідносні дієслівні форми.
Наприклад: Необхідно переглянути план посівів пшениці в бік його
подальшого збільшення (Необхідно збільшити план посівів пшениці);
Перша виробнича практика має своїм завданням отримання
студентами
більш
повного
уявлення
про
свою
майбутню

77
спеціальність (Перша виробнича практика дасть змогу студентам
глибше ознайомитися зі своєю майбутньою спеціальністю); в) невиправдане вживання слів питання, проблема, момент, завдання, факт, обставина. Під час вживання цих слів первісне значення їх повністю втрачається, що автоматично переводить їх у розряд «зайвих». Наприклад: Мета конференції розглянути питання
про те , як автор реалізує свій задум ... ; Необхідність вирішення
проблеми відповідності попиту і пропозиції на споживчі товари
диктується гостротою питання. Варіант правки: Необхідно
врегулювати співвідношення попиту та пропозиції на споживчі
товари або ( з компенсацією метафори «гострота питання»:
Виникла гостра необхідність врегулювати ... (і далі по тексту); Хочу
відзначити факт відсутності гласності ; г) вживання канцелярських штампів. Непомірне їх вживання часто призводить до несподіваного іронічним ефекту , на який автор не розраховує. Усунення канцелярських штампів сприяє більшій доступності, ясності тексту.
Наприклад: Хто виховував дітей шляхом бабусь і дідусів , тим
легше ( Легше тим , кому допомагають виховувати дітей бабусі й
дідусі ); Автобус під керуванням водія Васильєва скоївзіткнення
(Автобус, за кермом якого перебував водій Васильєв, зіткнувся з
автомашиною); Слід порушити на належну висоту питання про
рівень викладання деяких дисциплін в нашому інституті. (Потрібно
поліпшити викладання деяких дисциплін в нашому інституті) ;
Підвищення пильності в потрібний момент пов'язано насамперед з
наявністю побоювання зриву виконання завдання через підвищення
ціни помилки (У певний момент співробітник повинен проявити
особливу пильність підчас виконання завдання, оскільки добре уявляє
собі підвищення «ціни помилки» у разі зриву у своїй роботі). Останній з прикладів наочно показує, що перенасичення канцелярськими зворотами і штампами не тільки псує текст стилістично, але і робить майже неможливим його розуміння.
3апозичені слова Істотним недоліком є також невиправдане вживання запозичених слів, яке зумовлене двома причинами : а) безперекладне вживання
іншомовного запозичення.
Джерелом поширення цієї помилки передусім є перекладені неправильно тексти. Наприклад: Проблеми безпеки Індії зумовлені
трьома основними факторами: географічним і геостратегічним

78
становищем; дисонансом між Індією і її країнами, що її оточують;
зростаючою гонкою озброєння. Всі ці фактори є атрибутами
стратегічних доктрин, які переважають зараз у світі. Зазначені слова подано в цьому тексті без перекладу, хоча природа помилкового вживання в кожному з трьох випадків різна.Так, слово проблема тут або є «зайвим» (Безпека Індії зумовлена трьома чинниками ), або слово зумовлені має бути замінене іншим присудком з подальшою перебудовою всього речення (проблеми безпеки Індії повинні
вирішуватися з урахуванням трьох факторів). Слово дисонанс
бажано замінити більш зрозумілим – суперечність чи розбіжність.
Легко можна уникнути і використання слова атрибути, замінивши його конструкцією є суттєвими ознаками. Можливий і інший варіант правки: Всі ці фактори визначають стратегічні доктрини, які
переважають зараз у світі; б) ігнорування стилістичного забарвлення запозиченого слова .
Природний процес переходу слів з однієї мови в
іншу супроводжується
іноді зміною їх
«вихідного» стилістичного забарвлення. Нейтральне в мові-джерелі слово може набути додаткових стилістичних характеристик та відтінків. Особливо це помітно, коли слово ще недостатньо освоєно українською мовою. У таких випадках потрібна обережність у його вживанні, особливо якщо стилістичне забарвлення слова може вплинути на сприйняття всього тексту. Наприклад: У Палаці спорту було проведено шоу: «На
допомогу дітям Чорнобиля». Тут слово шоу, в значення якого входить смисловий відтінок «яскравий, святковий», в поєднанні з назвою заходу «На допомогу дітям Чорнобиля» явно недоречне. Бажана заміна на благодійний концерт. Інший приклад: Перша леді
кондитерської фабрики (про конкурс краси на кондитерській фабриці
«Червоний Жовтень»). Невідповідність «високого» забарвлення слова
леді і описуваної дійсності спричиняє комічний ефект.
Отже, порушення стилістичних норм спричиняє лексичні, граматичні, синтаксичні помилки.

79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Беззубов
А.
Н.
Введение в литературное редактирование: учеб. пособие / А.Н. Беззубов. – СПб., 1997. – 130 с.
2.
Бондаренко Т. О. Літературне редагування: методичні матеріали для студентів зі спеціальності ―Журналістика / Т. О.
Бондаренко. – Харків, 2003. – 32 с.
3.
Венгренівська М. А. Нариси з теорії та практики редагування перекладних текстів
і порівняльної стилістики
(французька та українська мови) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. А. Венгренівська ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. :
Київський ун-т, 2008. – 560 с.
4.
Галь Н.Я. Слово живое и мертвое: Из опыта переводчика и редактора / Н. Я. Галь. – 4-е изд., доп. – М.: Книга,
1987. – 272 с.
5.
Губарець В. Редактор і переклад. Основи видавничої роботи з відтвореними текстами: навчальний посібник / В. Губарець.–
Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 2012. –176 с.
6.
Зарицький М. С. Переклад: створення та редагування /
М. С. Зарицький. - К. : Парламентське вид-во, 2004. - 120 с.
7.
Зорівчак Р. П. Реалія і переклад / Р. П. Зорівчак. - Л.:
Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 1989. – 215 с.
8.
Іванченко Р. Г. Літературне редагування / Іванченко Р.
Г. – К. : Вища школа, 1983. – 247 с.
9.
Капелюшний А. О. Стилістика й редагування : практичний словник-довідник журналіста / А. О. Капелюшний. - Львів
: Паіс, 2002. - 576 с.
10.
Капелюшний
А.
О.
Стилістика.
Редагування журналістських текстів : практичні заняття: Навч. посіб. з курсів "Практична стилістика української мови", "Стилістика тексту",
"Редагування в засобах масової інформації" / А. О. Капелюшний. - Л. :
ПАІС, 2003. - 544 с
11.
Карпенко О. В. Основи редакторської майстерності.
Теорія, методика, практика : підручник для студ. вищ. навч. закладів /
В. О. Карпенко ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". - К. : Університет "Україна", 2007.

80 12.
Куляс П. П. Словник найпоширеніших помилок у засобах масової інформації з варіантами їх виправлення : посіб. для майбут. редактора. До курсу "Редагування різних видів літератури" /
П. П. Куляс ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". - К. : Університет "Україна", 2006. - 192 с.
13.
Литературное редактирование. Материалы для занятий
: учеб. пособ. / И. К. Гужова [и др.] ; ред. К. М. Накорякова. - М. :
Издательство Московского ун-та, 2000. - 158 с.
14.
Літературне редагування : навч.-метод. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики ; [упоряд. Серажим
К. С.]. - К. : Паливода А. В. , 2012. –342 с.
15.
Мацько Л. І. Стилістика ділової мови і редагування документів : навч. посіб. для дистанц. навч. / Л. І. Мацько [и др.] ;
Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". - К.
:Університет "Україна", 2004. - 282 с.
16.
Мильчин А. Э. Методика редактирования текста /
Мильчин А. Э. – М. : Книга, 1980. – 320 с.
17.
Накорякова
К.М.
Литературное редактирование:
[учебник] / Накорякова К.М. – М.: ИКАР, 2002. – 432 с.
18.
Основи теорії редагування перекладів : конспект лекцій
/ Укладач : Ребрій О. В. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – 88 с.
19.
Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи
: [навч. посібник] / Партико З. В. – Л. : ВФ Афіша, 2006. – 416 с.
20.
Редагування науково-технічних перекладів : метод. рек. для підгот. до практ. занять і самост. роботи для студ. спец. 7.030507
"Переклад" денна форма навч. / уклад. І. Л. Титаренко
Національний авіаційний ун-т. Гуманітарний ін-т. Факультет лінгвістики. – К. : НАУ, 2006.
21.
Розенталь Д. Е. Справочник по правописанию, произношению, літературному редактированию / Д. Э.
Розенталь [и др.]. - М. : Московская междунар. шк. переводчиков,
1994. - 400 с.
22.
Свинцов В. И. Логические основы редактирования текста /В.И. Свинцов. – М. : Книга, 1972. – 272с.
23.
Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования /
Сикорский Н. М. – М. : Высшая школа, 1980 – 328 с.

81 24.
Стилистика и литературное редактирование : учебник для студ. вузов, обуч. по гуманит. спец./ В. И. Максимов
[и др.] ; ред. Максимов В.И. - М. : Гардарики, 2005. - 651 с.
25.
Сучасна українська літературна мова. Синтаксис : навч.-метод. матеріали до курсу / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки,
Філол. ф-т, Каф. укр. мови, вид. справи та редагування ; уклад.: О. Г.
Межов, Т. Є. Масицька. - Луцьк : Вежа, 2008. - 133 с.
26.
Терехова В. С. Литературное редактирование :
[учебное пособие] / Терехова В. С. – Л. : ЛГУ, 1975. – 96 с.
27.
Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця.
Практичний посібник / Тимошик М. С.–К.: Наша наука і культура,
2005.– 358 с.

82